Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каспійсько-Гірканські мішані ліси (перс. جنگل های کاسپینی هیرکانی; азерб. Hirkan meşələri; ідентифікатор WWF: PA0407) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на південному узбережжі Каспійського моря, на території [en] та південно-східного Азербайджану, зокрема в регіоні давньої Гірканії. Визначається високим рівнем біорізноманіттям та ендемізму. 5 липня 2019 року частину цього унікального масиву рівнинних і гірських лісів, розташовану на території Ірану, було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
 Водоспад в Леріцькому районі Азербайджану | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0407 |
| Межі | Пустеля Каспійської низовини Копетдазька напівпустеля Рідколісся та лісостеп Копетдагу Лісостеп Ельбурсу Східноанаталійський гірський степ Чагарникова пустеля та степ Азербайджану |
| Площа, км² | 55 125 |
| Країни | Іран, Азербайджан |
| Охороняється | 7068 км² (13 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
| Гірканські ліси | |
|---|---|
| Hyrcanian Forests | |
| Світова спадщина | |
 [fa] (Іран) | |
| 37°25′17″ пн. ш. 55°43′27″ сх. д. / 37.42147194447221636° пн. ш. 55.7242780555833335° сх. д. | |
| Країна |  Іран |
| Тип | природний |
| (Критерії) | ix |
| Об'єкт № | 1584 |
| Регіон | Азія |
| Зареєстровано: | 2019 (43 сесія) |
  | |
 Каспійсько-Гірканські мішані ліси у Вікісховищі | |
Географія
В Ірані Гірканські ліси розташовані на прибережній рівнині на південь від Каспійського моря та на північних схилах Ельбурсу. Вони охоплюють частини п'яти провінцій Ірану, зокрема частину Північного Хорасану, південні та південно-західні райони Голестану, включно зі східними районами [en], а також частини Мазендерану, Ґіляну та Ардебілю. Національний парк Голестан та ліс Шастколатех розташовані в провінціях Голестан та Мазендеран, а ліси Масулех, Галех-Рудхан та Астара — в провінціях Ґілян та Ардебіль. Частина з цих лісів використовується в сільському господарстві, частина знаходиться під захистом. В горах Ельбурс Каспійсько-Гірканські мішані ліси переходять в екорегіон ельбурського лісостепу.
На південному сході Азербайджану екорегіон включає [ru] та Талишські гори. На цій території у 2004 році був заснований Гірканський національний парк, який повністю розташований в межах Ленкоранського та Астаринського районів Азербайджану. Спочатку Гірканський національний парк займав території Гірканського державного заповідника, створеного в 1936 році. У 2008 році його територія була збільшена вдвічі.
Клімат
У низовинах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат, на середніх висотах — морський клімат, а в горах — вологий континентальний клімат. Середня температура становить 14 °C. Літо відносно вологе, однак опадів випадає мало. Гори Ельбурсу, найвищі в Західній Азії, формують орографічні опади, тумани і росу. Річна кількість опадів коливається від 900 мм на сході регіону до 1600 мм на заході. Висока вологість призвела до формування в регіоні дощових лісів помірної зони, що є набагато пишнішими, ніж ліси сусідніх пустельних і напівпустельних регіонів, з якими вони межують.
Флора
Основними лісовими угрупованнями екорегіону є широколистяні листопадні ліси. Близько 32,7 % площі гірканських лісів представлені лісами східного бука (Fagus orientalis). Визначною особливістю регіону є майже повна відсутність хвойних порід дерев; присутні лише реліктові види, зокрема звичайний тис (Taxus baccata), яловці (Juniperus spp.), горизонтальний вічнозелений кипарис (Cupressus sempervirens var. horizontalis) та східна китайська туя (Platycladus orientalis).
Колись прибережні рівнини, розташовані на південь від Каспійського моря, були вкриті широколистяними лісами, де росли каштанолисті дуби (Quercus castaneifolia), вічнозелені самшити (Buxus sempervirens), чорні вільхи (Alnus glutinosa subsp. barbata), [en] (Alnus subcordata), кавказькі тополі (Populus alba var. caspica) та [en] (Pterocarya fraxinifolia). Ці ліси наразі майже повністю знищені, а на їх місці з'явилися міста та сільськогосподарські угіддя.
На схилах Талишських гір та гір Ельбурс на висоті до 700 м над рівнем моря ростуть різноманітні вологі ліси, де зустрічаються каштанолисті дуби (Quercus castaneifolia), звичайні граби (Carpinus betulus), ендемічні перські залізні дерева (Parrotia persica), граболисті дзелькви (Zelkova carpinifolia), іранські альбіції (Albizia julibrissin) та звичайна хурма (Diospyros lotus), кущі [sv] (Ilex hyrcana), гірканського мишачого терену (Ruscus hyrcanus), [en] (Danae racemosa) і [en] (Atropa pallidiflora), а також ліани [sv] (Smilax excelsa) і плюща Пастухова (Hedera pastuchowii).
На оповитих хмарами і туманами схилах гір на висоті від 700 до 1500 м над рівнем моря домінуючою породою дерев є східний бук (Fagus orientalis). Буки утворюють як чисті, так і змішані насадження разом з іншими цінними породами листяних дерев, зокрема з каштанолистими дубами (Quercus castaneifolia), кавказькими дубами (Quercus macranthera), звичайними грабами (Carpinus betulus), східними грабами (Carpinus orientalis) та їстівними каштанами (Castanea sativa). За своїм флористичним складом ці букові ліси є подібні до лісів Європи, зокрема до букових лісів Балкан. Однак локальні особливості [en] та [en], такі як їх вологість та глибина, мають важливе значення для формування різних субугруповань бука.
У високогір'ях та в субальпійській зоні ростуть кавказькі дуби (Quercus macranthera), східні граби (Carpinus orientalis), різноманітні чагарники і напівчагарники та трав'янисті рослини. На найвищих вершинах поширені альпійські луки та гірська тундра.
Серед поширених в регіоні видів дерев слід також навести каспійську гледичію (Gleditsia caspica), оксамитовий ясен (Acer velutinum), каппадокійський клен (Acer cappadocicum), звичайний ясен (Fraxinus excelsior), шорсткий в'яз (Ulmus glabra), черешню (Prunus avium), береку (Sorbus torminalis) та широколисту липу (Tilia platyphyllos).
Фауна
Серед поширених в регіоні ссавців слід навести дику свиню (Sus scrofa), вовка (Canis lupus), звичайного шакала (Canis aureus), очеретяного кота (Felis chaus), кавказького борсука (Meles canescens) і річкову видру (Lutra lutra), а також євразійську рись (Lynx lynx), бурого ведмедя (Ursus arctos) та рідкісного анатолійського леопарда (Panthera pardus tulliana). Раніше головним хижаком регіону був каспійський тигр (Panthera tigris virgata), однак він вимер.
У Каспійсько-Гірканських мішаних лісах мешкає велика кількість птахів. Також вони є важливим місцем відпочинку перелітних птахів, що мігрують з Євразії до Африки. Тут зустрічаються сірі гуски (Anser anser), білолобі гуски (Anser albifrons), хохітви (Tetrax tetrax), бурі коровайки (Plegadis falcinellus), білі косарі (Platalea leucorodia), звичайні кваки (Nycticorax nycticorax), червоноволі казарки (Branta ruficollis), сапсани (Falco peregrinus), кучеряві пелікани (Pelecanus crispus), єгипетські чаплі (Bubulcus ibis), жовті чаплі (Ardeola ralloides), рожевокрилі фламінго (Phoenicopterus roseus), білоголові савки (Oxyura leucocephala) та прикаспійські улари (Tetraogallus caspius)
Ендемічні види
Гірканські ліси слугували рефугіумом для різних видів рослин і тварин під час несприятливих змін клімату, що призводило до формування ендемічних видів. Прикладом такого виду є [en] (Glis persicus). Цей вид гризунів виник, коли кліматичні зміни в середині міоцену призвели до фрагментації ареалу предків вовчка. Одна з популяцій вижила в гірканських лісах і виокремилася в окремий вид. Іншими ендеміками регіону є гірканські нічниці (Myotis hyrcanicus), гірканські житняки (Apodemus hyrcanicus) та [en] (Darevskia steineri). Також в регіоні мешкає унікальна популяція білочеревої білозубки (Crocidura leucodon), яка відокремилася від інших популяцій у середині плейстоцену, приблизно 1 млн років тому, однак ще не сформувала окремий вид.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 7068 км², або 13 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Голестан, Заповідник Джахан-Нама, заповідник Центрального Ельбурсу, Заповідник Лісар і Заповідник Сіах-Кешім в Ірані, а також Кизилагацький заповідник, Зувандський заповідник та Гірканський національний парк в Азербайджані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Iran's Hyrcanian Forests Added to UNESCO World Heritage List. Financial Tribune. 5 липня 2019.
- Rechinger, Karl Heinz; Schönbeck-Temesy, Eva (197). Solanaceae. Flora Iranica: Flora des iranischen Hochlandes und der umrahmenden Gebirge; Persien, Afghanistan, Teile von West-Pakistan, Nord-Iraq, Azerbaidjan, Turkmenistan ['Flora Iranica: Flora of the Iranian Highlands and the adjoining mountain ranges; Iran, Afghanistan, parts of Western Pakistan, Northern Iraq, Azerbaijan, Turkmenistan'] (нім.). с. 100, 102.
- . Conservation International. Архів оригіналу за 25 липня 2008.
- Heptner, V. G.; Sludskij, A. A. (1992). Mlekopitajuščie Sovetskogo Soiuza. Moskva: Vysšaia Škola [Mammals of the Soviet Union. Volume II, Part 2. Carnivora (Hyaenas and Cats)]. Washington DC: Smithsonian Institution and the National Science Foundation. с. 1—732.
- Kryštufek, Boris; Naderi, Morteza; Janžekovič, Franc; Hutterer, Rainer; Bombek, Dominik; Mahmoudi, Ahmad (1 липня 2021). A taxonomic revision of fat dormice, genus Glis (Rodentia). Mammalia (англ.). 85 (4): 362—378. doi:10.1515/mammalia-2020-0161. ISSN 1864-1547.
- Yusefi, Gholam Hosein; Faizolahi, Kaveh; Darvish, Jamshid; Safi, Kamran; Brito, José Carlos (4 лютого 2019). The species diversity, distribution, and conservation status of the terrestrial mammals of Iran. Journal of Mammalogy. 100 (1): 55—71. doi:10.1093/jmammal/gyz002. ISSN 0022-2372.
- Mahmoudi, Ahmad; Darvish, Jamshid; Siahsarvie, Roohollah; Dubey, Sylvain; Kryštufek, Boris (1 березня 2019). Mitochondrial sequences retrieve an ancient lineage of Bicolored shrew in the Hyrcanian refugium. Mammalian Biology (англ.). 95 (1): 160—163. doi:10.1016/j.mambio.2018.06.006. ISSN 1618-1476.
Посилання
- «Caspian Hyrcanian mixed forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Caspian Hyrcanian Mixed Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaspijsko Girkanski mishani lisi pers جنگل های کاسپینی هیرکانی azerb Hirkan meseleri identifikator WWF PA0407 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivdennomu uzberezhzhi Kaspijskogo morya na teritoriyi en ta pivdenno shidnogo Azerbajdzhanu zokrema v regioni davnoyi Girkaniyi Viznachayetsya visokim rivnem bioriznomanittyam ta endemizmu 5 lipnya 2019 roku chastinu cogo unikalnogo masivu rivninnih i girskih lisiv roztashovanu na teritoriyi Iranu bulo vneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Kaspijsko Girkanski mishani lisi Vodospad v Lerickomu rajoni Azerbajdzhanu Ekozona Palearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0407 Mezhi Pustelya Kaspijskoyi nizovini Kopetdazka napivpustelya Ridkolissya ta lisostep Kopetdagu Lisostep Elbursu Shidnoanatalijskij girskij step Chagarnikova pustelya ta step Azerbajdzhanu Plosha km 55 125 Krayini Iran Azerbajdzhan Ohoronyayetsya 7068 km 13 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Girkanski lisiHyrcanian Forests Svitova spadshina fa Iran 37 25 17 pn sh 55 43 27 sh d 37 42147194447221636 pn sh 55 7242780555833335 sh d 37 42147194447221636 55 7242780555833335Krayina IranTipprirodnijKriteriyiixOb yekt 1584RegionAziyaZareyestrovano 2019 43 sesiya Girkanski lisi Kaspijsko Girkanski mishani lisi u VikishovishiGeografiyaV Irani Girkanski lisi roztashovani na priberezhnij rivnini na pivden vid Kaspijskogo morya ta na pivnichnih shilah Elbursu Voni ohoplyuyut chastini p yati provincij Iranu zokrema chastinu Pivnichnogo Horasanu pivdenni ta pivdenno zahidni rajoni Golestanu vklyuchno zi shidnimi rajonami en a takozh chastini Mazenderanu Gilyanu ta Ardebilyu Nacionalnij park Golestan ta lis Shastkolateh roztashovani v provinciyah Golestan ta Mazenderan a lisi Masuleh Galeh Rudhan ta Astara v provinciyah Gilyan ta Ardebil Chastina z cih lisiv vikoristovuyetsya v silskomu gospodarstvi chastina znahoditsya pid zahistom V gorah Elburs Kaspijsko Girkanski mishani lisi perehodyat v ekoregion elburskogo lisostepu Na pivdennomu shodi Azerbajdzhanu ekoregion vklyuchaye ru ta Talishski gori Na cij teritoriyi u 2004 roci buv zasnovanij Girkanskij nacionalnij park yakij povnistyu roztashovanij v mezhah Lenkoranskogo ta Astarinskogo rajoniv Azerbajdzhanu Spochatku Girkanskij nacionalnij park zajmav teritoriyi Girkanskogo derzhavnogo zapovidnika stvorenogo v 1936 roci U 2008 roci jogo teritoriya bula zbilshena vdvichi KlimatU nizovinah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat na serednih visotah morskij klimat a v gorah vologij kontinentalnij klimat Serednya temperatura stanovit 14 C Lito vidnosno vologe odnak opadiv vipadaye malo Gori Elbursu najvishi v Zahidnij Aziyi formuyut orografichni opadi tumani i rosu Richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 900 mm na shodi regionu do 1600 mm na zahodi Visoka vologist prizvela do formuvannya v regioni doshovih lisiv pomirnoyi zoni sho ye nabagato pishnishimi nizh lisi susidnih pustelnih i napivpustelnih regioniv z yakimi voni mezhuyut FloraOsnovnimi lisovimi ugrupovannyami ekoregionu ye shirokolistyani listopadni lisi Blizko 32 7 ploshi girkanskih lisiv predstavleni lisami shidnogo buka Fagus orientalis Viznachnoyu osoblivistyu regionu ye majzhe povna vidsutnist hvojnih porid derev prisutni lishe reliktovi vidi zokrema zvichajnij tis Taxus baccata yalovci Juniperus spp gorizontalnij vichnozelenij kiparis Cupressus sempervirens var horizontalis ta shidna kitajska tuya Platycladus orientalis Kolis priberezhni rivnini roztashovani na pivden vid Kaspijskogo morya buli vkriti shirokolistyanimi lisami de rosli kashtanolisti dubi Quercus castaneifolia vichnozeleni samshiti Buxus sempervirens chorni vilhi Alnus glutinosa subsp barbata en Alnus subcordata kavkazki topoli Populus alba var caspica ta en Pterocarya fraxinifolia Ci lisi narazi majzhe povnistyu znisheni a na yih misci z yavilisya mista ta silskogospodarski ugiddya Na shilah Talishskih gir ta gir Elburs na visoti do 700 m nad rivnem morya rostut riznomanitni vologi lisi de zustrichayutsya kashtanolisti dubi Quercus castaneifolia zvichajni grabi Carpinus betulus endemichni perski zalizni dereva Parrotia persica grabolisti dzelkvi Zelkova carpinifolia iranski albiciyi Albizia julibrissin ta zvichajna hurma Diospyros lotus kushi sv Ilex hyrcana girkanskogo mishachogo terenu Ruscus hyrcanus en Danae racemosa i en Atropa pallidiflora a takozh liani sv Smilax excelsa i plyusha Pastuhova Hedera pastuchowii Na opovitih hmarami i tumanami shilah gir na visoti vid 700 do 1500 m nad rivnem morya dominuyuchoyu porodoyu derev ye shidnij buk Fagus orientalis Buki utvoryuyut yak chisti tak i zmishani nasadzhennya razom z inshimi cinnimi porodami listyanih derev zokrema z kashtanolistimi dubami Quercus castaneifolia kavkazkimi dubami Quercus macranthera zvichajnimi grabami Carpinus betulus shidnimi grabami Carpinus orientalis ta yistivnimi kashtanami Castanea sativa Za svoyim floristichnim skladom ci bukovi lisi ye podibni do lisiv Yevropi zokrema do bukovih lisiv Balkan Odnak lokalni osoblivosti en ta en taki yak yih vologist ta glibina mayut vazhlive znachennya dlya formuvannya riznih subugrupovan buka U visokogir yah ta v subalpijskij zoni rostut kavkazki dubi Quercus macranthera shidni grabi Carpinus orientalis riznomanitni chagarniki i napivchagarniki ta trav yanisti roslini Na najvishih vershinah poshireni alpijski luki ta girska tundra Sered poshirenih v regioni vidiv derev slid takozh navesti kaspijsku gledichiyu Gleditsia caspica oksamitovij yasen Acer velutinum kappadokijskij klen Acer cappadocicum zvichajnij yasen Fraxinus excelsior shorstkij v yaz Ulmus glabra chereshnyu Prunus avium bereku Sorbus torminalis ta shirokolistu lipu Tilia platyphyllos FaunaSered poshirenih v regioni ssavciv slid navesti diku svinyu Sus scrofa vovka Canis lupus zvichajnogo shakala Canis aureus ocheretyanogo kota Felis chaus kavkazkogo borsuka Meles canescens i richkovu vidru Lutra lutra a takozh yevrazijsku ris Lynx lynx burogo vedmedya Ursus arctos ta ridkisnogo anatolijskogo leoparda Panthera pardus tulliana Ranishe golovnim hizhakom regionu buv kaspijskij tigr Panthera tigris virgata odnak vin vimer U Kaspijsko Girkanskih mishanih lisah meshkaye velika kilkist ptahiv Takozh voni ye vazhlivim miscem vidpochinku perelitnih ptahiv sho migruyut z Yevraziyi do Afriki Tut zustrichayutsya siri guski Anser anser bilolobi guski Anser albifrons hohitvi Tetrax tetrax buri korovajki Plegadis falcinellus bili kosari Platalea leucorodia zvichajni kvaki Nycticorax nycticorax chervonovoli kazarki Branta ruficollis sapsani Falco peregrinus kucheryavi pelikani Pelecanus crispus yegipetski chapli Bubulcus ibis zhovti chapli Ardeola ralloides rozhevokrili flamingo Phoenicopterus roseus bilogolovi savki Oxyura leucocephala ta prikaspijski ulari Tetraogallus caspius Endemichni vidi Girkanski lisi sluguvali refugiumom dlya riznih vidiv roslin i tvarin pid chas nespriyatlivih zmin klimatu sho prizvodilo do formuvannya endemichnih vidiv Prikladom takogo vidu ye en Glis persicus Cej vid grizuniv vinik koli klimatichni zmini v seredini miocenu prizveli do fragmentaciyi arealu predkiv vovchka Odna z populyacij vizhila v girkanskih lisah i viokremilasya v okremij vid Inshimi endemikami regionu ye girkanski nichnici Myotis hyrcanicus girkanski zhitnyaki Apodemus hyrcanicus ta en Darevskia steineri Takozh v regioni meshkaye unikalna populyaciya bilocherevoyi bilozubki Crocidura leucodon yaka vidokremilasya vid inshih populyacij u seredini plejstocenu priblizno 1 mln rokiv tomu odnak she ne sformuvala okremij vid ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 7068 km abo 13 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Golestan Zapovidnik Dzhahan Nama zapovidnik Centralnogo Elbursu Zapovidnik Lisar i Zapovidnik Siah Keshim v Irani a takozh Kizilagackij zapovidnik Zuvandskij zapovidnik ta Girkanskij nacionalnij park v Azerbajdzhani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Iran s Hyrcanian Forests Added to UNESCO World Heritage List Financial Tribune 5 lipnya 2019 Rechinger Karl Heinz Schonbeck Temesy Eva 197 Solanaceae Flora Iranica Flora des iranischen Hochlandes und der umrahmenden Gebirge Persien Afghanistan Teile von West Pakistan Nord Iraq Azerbaidjan Turkmenistan Flora Iranica Flora of the Iranian Highlands and the adjoining mountain ranges Iran Afghanistan parts of Western Pakistan Northern Iraq Azerbaijan Turkmenistan nim s 100 102 Conservation International Arhiv originalu za 25 lipnya 2008 Heptner V G Sludskij A A 1992 Mlekopitajuscie Sovetskogo Soiuza Moskva Vyssaia Skola Mammals of the Soviet Union Volume II Part 2 Carnivora Hyaenas and Cats Washington DC Smithsonian Institution and the National Science Foundation s 1 732 Krystufek Boris Naderi Morteza Janzekovic Franc Hutterer Rainer Bombek Dominik Mahmoudi Ahmad 1 lipnya 2021 A taxonomic revision of fat dormice genus Glis Rodentia Mammalia angl 85 4 362 378 doi 10 1515 mammalia 2020 0161 ISSN 1864 1547 Yusefi Gholam Hosein Faizolahi Kaveh Darvish Jamshid Safi Kamran Brito Jose Carlos 4 lyutogo 2019 The species diversity distribution and conservation status of the terrestrial mammals of Iran Journal of Mammalogy 100 1 55 71 doi 10 1093 jmammal gyz002 ISSN 0022 2372 Mahmoudi Ahmad Darvish Jamshid Siahsarvie Roohollah Dubey Sylvain Krystufek Boris 1 bereznya 2019 Mitochondrial sequences retrieve an ancient lineage of Bicolored shrew in the Hyrcanian refugium Mammalian Biology angl 95 1 160 163 doi 10 1016 j mambio 2018 06 006 ISSN 1618 1476 Posilannya Caspian Hyrcanian mixed forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Caspian Hyrcanian Mixed Forests One Earth