Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кизилага́цький запові́дник — державний природний заповідник на півдні Азербайджану, на березі Каспійського моря. Він розташований на території Ленкоранського району, на березі та включає його акваторію, а також східну частину та її прибережної смуги. Заснований 1929 року. Площа 88360 га, з яких 45000 займає акваторія. Рельєф рівнинний, заповідна територія являє собою вирівняну напівпустелю із засоленими ґрунтами.
 | |
| 39°06′06″ пн. ш. 49°00′55″ сх. д. / 39.101667000027774179° пн. ш. 49.01527800002777724° сх. д.Координати: 39°06′06″ пн. ш. 49°00′55″ сх. д. / 39.101667000027774179° пн. ш. 49.01527800002777724° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан[1] |
|---|---|
| Розташування | Ленкоранський район |
| Найближче місто | |
| Площа | 88 360 га |
| Засновано | 1929 |
| Статус: | Рамсарське угіддя |
  Кизилагацький заповідник (Азербайджан) | |
 Кизилагацький заповідник у Вікісховищі | |
Головним багатством заповідника є велика кількість перелітних птахів. У зимовий період тут гніздяться качки, як річкові, так і ниркові, гуси, лебеді, пелікани, лиски, султанки, турачі, фламінго. Звичайні чаплі, каравайки, ковпиці, кулики. У заповіднику зустрічаються також кабан та вовк. У водоймах водиться багато риби, прибережна територія та акваторія занесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Більшість пташок, занесені до Червоної книги Азербайджану, проживають на території заповідника та прикордонних територіях.
Заказник є найбільшим в Азербайджані заповідником за площею та третім за датою заснування. Також він є найбільшою в Європі територією для зимівлі водоплавних і навколоводних птахів. Поряд із заповідником діє і площею 10700 га.
Етимологія
Кизилагаджський заповідник був названий за однойменною затокою , в акваторії та на узбережжі котрої він і був створений. Затока, у свою чергу, — за річкою Кизилагаджчай, що впадає до неї. Назва перекладається як вільхова річка (азерб. кизилагадж — вільха, чй — річка). Існує думка, що назва «Кизилагадж», що буквально означає «рожеві дерева», з'явилася завдяки рожевим фламінго, що проживають у мілководній затоці.
Історія заповідника
Вперше була нанесена на карту 1720 року. 1926 року акваторія Великої та частини Малої Кизилагаджських заток, а також ділянки суходолу, що прилягають до цих районів, були оголошені заповідником.
3 червня 1929 року постановою № 57 Радою народних комісарів СРСР був затверджений Кизилагацький заповідник, оголошений всесоюзним заповідником перелітних промислових птахів. Створений він був у південно-західній частині Каспійського моря з метою вивчення природного комплексу, збереження рослинного та тваринного світу, створення умов для збільшення їх чисельності та охорони найбільшої в СРСР зимівлі водоплавних птахів. Заповідник був один із найголовнішим в СРСР резерватом водоплавної дичини.
1935 року затока була перейменована на затоку Кірова за прізвищем радянського партійного діяча Сергія Кірова. А Кизилагацький заповідник став носити ім'я С. М. Кірова. Води Малої та Великої Кизилагаджських заток були тоді єдиним басейном.
В 1929–1939 роках, після падіння рівня Каспія, значні площі заповідника висохли та були передані радгоспам, після чого розорані. В 1936–1937 роках площа заповідника складала 180 тисяч га. 1951 року площу зменшили вдвічі, а вже 1956 року він займав близько 93 тисяч га. 1961 року від заповідника було забрано ще 4600 га. Зараз його площа становить 88360 га.
1975 року заповідник був включений до числа угідь, що мають міжнародне значення, головним чином як місце проживання водоплавних та навколоводних птахів. 1976 року заповідник був включений в Рамсарський список «заболочених місць міжнародного значення, як місце проживання водних птахів» Рамсарської конвенції, тому вважається заповідником світового значення. 19 видів птахів, що зустрічаються на території заповідника, були занесені до «Червоної книги СРСР».
1991 року, з відновленням незалежності Азербайджану, корінна назва затоки була відновлена і заповідник став називатися Кизилагаджським. До 2001 року площа водно-болотних угідь заповідника і навколишніх територій складала 99060 га. В майбутньому планується збільшити площу території заповідника, заказника і приналежних територій до 100000 га з метою створення Азербайджанського першого приморського національного парку у зв'язку зі збільшенням кількості туристів, що відвідують регіон.
Фізико-географічна характеристика
Територія Кизилагаджського державного заповідника розміщена між 38° 51′ та 39° 20′ північної широти і 48° 50′ та 49° 15′ східної довготи від Гринвіцького меридіану і включає в себе частину півострова , води Малої Кизилагаджської затоки, Великої Кизилагаджської затоки, приналежну до них прибережну смугу приморської частини Сальянського степу, Ленкоранської низовини та частину Куринської коси. Вся територія заповідника знаходиться нижче рівня океану та являє собою злегка припідняту рівнину, що поступово опускається до берега затоки. Знаходиться заповідник за 35 км від районного центру — міста Ленькорань. Загальна площа становить 88360 га, в тому числі покрита водою 45700 га, з яких 40500 га займає Велика затока та 5200 га Мала затока.
Велика Кизилагаджська затока, відділена на сході від моря довгою Куринською косою і тільки на півдні з'єднується з відкритим морем, знаходиться на західному березі Каспійського моря. На півночі та заході вона омиває своїми водами береги Сальянського степу та Ленкоранської низовини. Найбільша глибина Великої затоки — 2,5 м. Ще в пост пліоцені затока займала всю Кура-Араксинську низовину, аж до Мінгечаура, і, в сучасному вигляді є залишком широкої затоки древнього Каспія. Берегова лінія не має чіткої розмежованості, і, залежно від змін рівня Каспійського моря, відхиляється в той чи інший бік.
Мала затока до 50-х років була відділена з півночі та заходу Ленкоранською низовиною, зі сходу — півостровом Сара, на півдні стикалася з відкритим морем. Площа затоки близько 15 тисяч га, потяжність її в довжину — 16, 7 км, в ширину — 6,6 км, глибина — 0,5-2,5 м. Сьогодні затока відділена від моря дамбою, що протягнулась від південного кінця півострова Сара до материка та являє собою прісноводну водойму. Живлення затоки відбувається за рахунок вод річок Кумбашинка та Вилячшай. Ця затока з'єднана з Великою та Каспійським морем системою дамб та каналів. До заповідника належить тільки північна частина затоки.
Рельєф
Територія заповідника входить у 2 область Кура-Аксинську низовину (підобласть Мугано-Сальянського степу, район Сальянського степу) і Ленкоранську область (підобласть рівнинного та низовинного пояса, район — Ленкоранський). В область Кура-Араксинської низовини входить північна та східна (Куринський кряж) частини заповідника, а в Ленкоранську область — західна та південна частини. Сальянський степ, що є наймолодшим утворенням Кура-Аксинської низовини являє собою алювіальну (східна та південна частини степу) та дельтово-морську (на південному сході) рівнину. Найбільш низька берегова смуга була в нещодавньому минулому мілководною частиною Кизил-агацької затоки.
Основними формами рельєфу є плоскі та неширокі гриви, висотою від часток метрів до одного метра, з якими поєднуються такі від'ємні форми рельєфу як відкриті плоскі западини. До цих грив нерідко приурочені витягнуті, більш чи менш глибокі та звивисті улоговини, які являють собою замулені старі русла, що місцеве населення називає кобами. Місцями зустрічаються чітко виражені руста та відчленовані стариці, зазвичай заповнені водою та названі ахмазами. Зустрічаються також ділянки пагорбистих пісків та своєрідний попело-солончаковий рельєф, що представлений поєднанням простих та бугористих ділянок.
Значна частина територій первинної морської рівнини заболочена. Над такими просторами підносяться берегові вали на 1-2 м, складені темно-сірим дрібнозернистим піском з включеннями гальки та гравію. На приморській аккумулятивній рівнині знаходяться лагуни. В утворенні цієї рівнини беруть участь і відкладення давніх річних дельт, у котрих переважає аллювіальний матеріал. На деяких ділянках конуси виносу дельт формують накладення рельєфу у вигляді окремих гривок-пагорбів, розділених неглибокими пониженнями.
В процесах рельєфоутворення важливу роль відіграє діяльність людини, в основному зв'язана зі зрошенням, коріння якої походить з давніх-давен. В районах древної іригації, вздовж зрошувальних каналів йдуть високі вали. Зустрічається й інший тип іригаційного рельєфу у вигляді мережі невисоких валів, які є слідами більш дрібних каналів.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Кызылагачский заповедник — статья из Большой советской энциклопедии (3-е издание)
- Большой Энциклопедический словарь. Кызылагачский заповедник. — 2000.
- Энциклопедический словарь. Кызылагачский заповедник. — 2009.
- Кызылагачский заповедник — статья из Географической энциклопедии
- Союз писателей СССР. Юность: литературно-художественный и общественно-политический ежемесячник. — Правда, 1986. — С. 12.
- В. Д. Гаджиев, Э. Ф. Юсифов. Флора и растительность Кызылагачского заповедника и её биоразнообразие. — Баку: Национальная Академия Наук Азербайджана. Институт Ботаники, 2003. — 183 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kizilaga ckij zapovi dnik derzhavnij prirodnij zapovidnik na pivdni Azerbajdzhanu na berezi Kaspijskogo morya Vin roztashovanij na teritoriyi Lenkoranskogo rajonu na berezi ta vklyuchaye jogo akvatoriyu a takozh shidnu chastinu ta yiyi priberezhnoyi smugi Zasnovanij 1929 roku Plosha 88360 ga z yakih 45000 zajmaye akvatoriya Relyef rivninnij zapovidna teritoriya yavlyaye soboyu virivnyanu napivpustelyu iz zasolenimi gruntami Kizilagackij zapovidnik39 06 06 pn sh 49 00 55 sh d 39 101667000027774179 pn sh 49 01527800002777724 sh d 39 101667000027774179 49 01527800002777724 Koordinati 39 06 06 pn sh 49 00 55 sh d 39 101667000027774179 pn sh 49 01527800002777724 sh d 39 101667000027774179 49 01527800002777724Krayina Azerbajdzhan 1 RoztashuvannyaLenkoranskij rajonNajblizhche mistoPlosha88 360 gaZasnovano1929Status Ramsarske ugiddyaKizilagackij zapovidnik Azerbajdzhan Kizilagackij zapovidnik u Vikishovishi Golovnim bagatstvom zapovidnika ye velika kilkist perelitnih ptahiv U zimovij period tut gnizdyatsya kachki yak richkovi tak i nirkovi gusi lebedi pelikani liski sultanki turachi flamingo Zvichajni chapli karavajki kovpici kuliki U zapovidniku zustrichayutsya takozh kaban ta vovk U vodojmah voditsya bagato ribi priberezhna teritoriya ta akvatoriya zaneseni do spisku vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya Bilshist ptashok zaneseni do Chervonoyi knigi Azerbajdzhanu prozhivayut na teritoriyi zapovidnika ta prikordonnih teritoriyah Zakaznik ye najbilshim v Azerbajdzhani zapovidnikom za plosheyu ta tretim za datoyu zasnuvannya Takozh vin ye najbilshoyu v Yevropi teritoriyeyu dlya zimivli vodoplavnih i navkolovodnih ptahiv Poryad iz zapovidnikom diye i plosheyu 10700 ga EtimologiyaKizilagadzhskij zapovidnik buv nazvanij za odnojmennoyu zatokoyu v akvatoriyi ta na uzberezhzhi kotroyi vin i buv stvorenij Zatoka u svoyu chergu za richkoyu Kizilagadzhchaj sho vpadaye do neyi Nazva perekladayetsya yak vilhova richka azerb kizilagadzh vilha chj richka Isnuye dumka sho nazva Kizilagadzh sho bukvalno oznachaye rozhevi dereva z yavilasya zavdyaki rozhevim flamingo sho prozhivayut u milkovodnij zatoci Istoriya zapovidnikaVpershe bula nanesena na kartu 1720 roku 1926 roku akvatoriya Velikoyi ta chastini Maloyi Kizilagadzhskih zatok a takozh dilyanki suhodolu sho prilyagayut do cih rajoniv buli ogolosheni zapovidnikom 3 chervnya 1929 roku postanovoyu 57 Radoyu narodnih komisariv SRSR buv zatverdzhenij Kizilagackij zapovidnik ogoloshenij vsesoyuznim zapovidnikom perelitnih promislovih ptahiv Stvorenij vin buv u pivdenno zahidnij chastini Kaspijskogo morya z metoyu vivchennya prirodnogo kompleksu zberezhennya roslinnogo ta tvarinnogo svitu stvorennya umov dlya zbilshennya yih chiselnosti ta ohoroni najbilshoyi v SRSR zimivli vodoplavnih ptahiv Zapovidnik buv odin iz najgolovnishim v SRSR rezervatom vodoplavnoyi dichini 1935 roku zatoka bula perejmenovana na zatoku Kirova za prizvishem radyanskogo partijnogo diyacha Sergiya Kirova A Kizilagackij zapovidnik stav nositi im ya S M Kirova Vodi Maloyi ta Velikoyi Kizilagadzhskih zatok buli todi yedinim basejnom V 1929 1939 rokah pislya padinnya rivnya Kaspiya znachni ploshi zapovidnika visohli ta buli peredani radgospam pislya chogo rozorani V 1936 1937 rokah plosha zapovidnika skladala 180 tisyach ga 1951 roku ploshu zmenshili vdvichi a vzhe 1956 roku vin zajmav blizko 93 tisyach ga 1961 roku vid zapovidnika bulo zabrano she 4600 ga Zaraz jogo plosha stanovit 88360 ga 1975 roku zapovidnik buv vklyuchenij do chisla ugid sho mayut mizhnarodne znachennya golovnim chinom yak misce prozhivannya vodoplavnih ta navkolovodnih ptahiv 1976 roku zapovidnik buv vklyuchenij v Ramsarskij spisok zabolochenih misc mizhnarodnogo znachennya yak misce prozhivannya vodnih ptahiv Ramsarskoyi konvenciyi tomu vvazhayetsya zapovidnikom svitovogo znachennya 19 vidiv ptahiv sho zustrichayutsya na teritoriyi zapovidnika buli zaneseni do Chervonoyi knigi SRSR 1991 roku z vidnovlennyam nezalezhnosti Azerbajdzhanu korinna nazva zatoki bula vidnovlena i zapovidnik stav nazivatisya Kizilagadzhskim Do 2001 roku plosha vodno bolotnih ugid zapovidnika i navkolishnih teritorij skladala 99060 ga V majbutnomu planuyetsya zbilshiti ploshu teritoriyi zapovidnika zakaznika i prinalezhnih teritorij do 100000 ga z metoyu stvorennya Azerbajdzhanskogo pershogo primorskogo nacionalnogo parku u zv yazku zi zbilshennyam kilkosti turistiv sho vidviduyut region Fiziko geografichna harakteristikaZatoka Kizil Agach na znimku z suputnika Teritoriya Kizilagadzhskogo derzhavnogo zapovidnika rozmishena mizh 38 51 ta 39 20 pivnichnoyi shiroti i 48 50 ta 49 15 shidnoyi dovgoti vid Grinvickogo meridianu i vklyuchaye v sebe chastinu pivostrova vodi Maloyi Kizilagadzhskoyi zatoki Velikoyi Kizilagadzhskoyi zatoki prinalezhnu do nih priberezhnu smugu primorskoyi chastini Salyanskogo stepu Lenkoranskoyi nizovini ta chastinu Kurinskoyi kosi Vsya teritoriya zapovidnika znahoditsya nizhche rivnya okeanu ta yavlyaye soboyu zlegka pripidnyatu rivninu sho postupovo opuskayetsya do berega zatoki Znahoditsya zapovidnik za 35 km vid rajonnogo centru mista Lenkoran Zagalna plosha stanovit 88360 ga v tomu chisli pokrita vodoyu 45700 ga z yakih 40500 ga zajmaye Velika zatoka ta 5200 ga Mala zatoka Velika Kizilagadzhska zatoka viddilena na shodi vid morya dovgoyu Kurinskoyu kosoyu i tilki na pivdni z yednuyetsya z vidkritim morem znahoditsya na zahidnomu berezi Kaspijskogo morya Na pivnochi ta zahodi vona omivaye svoyimi vodami beregi Salyanskogo stepu ta Lenkoranskoyi nizovini Najbilsha glibina Velikoyi zatoki 2 5 m She v post plioceni zatoka zajmala vsyu Kura Araksinsku nizovinu azh do Mingechaura i v suchasnomu viglyadi ye zalishkom shirokoyi zatoki drevnogo Kaspiya Beregova liniya ne maye chitkoyi rozmezhovanosti i zalezhno vid zmin rivnya Kaspijskogo morya vidhilyayetsya v toj chi inshij bik Mala zatoka do 50 h rokiv bula viddilena z pivnochi ta zahodu Lenkoranskoyu nizovinoyu zi shodu pivostrovom Sara na pivdni stikalasya z vidkritim morem Plosha zatoki blizko 15 tisyach ga potyazhnist yiyi v dovzhinu 16 7 km v shirinu 6 6 km glibina 0 5 2 5 m Sogodni zatoka viddilena vid morya damboyu sho protyagnulas vid pivdennogo kincya pivostrova Sara do materika ta yavlyaye soboyu prisnovodnu vodojmu Zhivlennya zatoki vidbuvayetsya za rahunok vod richok Kumbashinka ta Vilyachshaj Cya zatoka z yednana z Velikoyu ta Kaspijskim morem sistemoyu damb ta kanaliv Do zapovidnika nalezhit tilki pivnichna chastina zatoki Relyef Teritoriya zapovidnika vhodit u 2 oblast Kura Aksinsku nizovinu pidoblast Mugano Salyanskogo stepu rajon Salyanskogo stepu i Lenkoransku oblast pidoblast rivninnogo ta nizovinnogo poyasa rajon Lenkoranskij V oblast Kura Araksinskoyi nizovini vhodit pivnichna ta shidna Kurinskij kryazh chastini zapovidnika a v Lenkoransku oblast zahidna ta pivdenna chastini Salyanskij step sho ye najmolodshim utvorennyam Kura Aksinskoyi nizovini yavlyaye soboyu alyuvialnu shidna ta pivdenna chastini stepu ta deltovo morsku na pivdennomu shodi rivninu Najbilsh nizka beregova smuga bula v neshodavnomu minulomu milkovodnoyu chastinoyu Kizil agackoyi zatoki Osnovnimi formami relyefu ye ploski ta neshiroki grivi visotoyu vid chastok metriv do odnogo metra z yakimi poyednuyutsya taki vid yemni formi relyefu yak vidkriti ploski zapadini Do cih griv neridko priurocheni vityagnuti bilsh chi mensh gliboki ta zvivisti ulogovini yaki yavlyayut soboyu zamuleni stari rusla sho misceve naselennya nazivaye kobami Miscyami zustrichayutsya chitko virazheni rusta ta vidchlenovani starici zazvichaj zapovneni vodoyu ta nazvani ahmazami Zustrichayutsya takozh dilyanki pagorbistih piskiv ta svoyeridnij popelo solonchakovij relyef sho predstavlenij poyednannyam prostih ta bugoristih dilyanok Znachna chastina teritorij pervinnoyi morskoyi rivnini zabolochena Nad takimi prostorami pidnosyatsya beregovi vali na 1 2 m skladeni temno sirim dribnozernistim piskom z vklyuchennyami galki ta graviyu Na primorskij akkumulyativnij rivnini znahodyatsya laguni V utvorenni ciyeyi rivnini berut uchast i vidkladennya davnih richnih delt u kotrih perevazhaye allyuvialnij material Na deyakih dilyankah konusi vinosu delt formuyut nakladennya relyefu u viglyadi okremih grivok pagorbiv rozdilenih neglibokimi ponizhennyami V procesah relyefoutvorennya vazhlivu rol vidigraye diyalnist lyudini v osnovnomu zv yazana zi zroshennyam korinnya yakoyi pohodit z davnih daven V rajonah drevnoyi irigaciyi vzdovzh zroshuvalnih kanaliv jdut visoki vali Zustrichayetsya j inshij tip irigacijnogo relyefu u viglyadi merezhi nevisokih valiv yaki ye slidami bilsh dribnih kanaliv PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Kyzylagachskij zapovednik statya iz Bolshoj sovetskoj enciklopedii 3 e izdanie Bolshoj Enciklopedicheskij slovar Kyzylagachskij zapovednik 2000 Enciklopedicheskij slovar Kyzylagachskij zapovednik 2009 Kyzylagachskij zapovednik statya iz Geograficheskoj enciklopedii Soyuz pisatelej SSSR Yunost literaturno hudozhestvennyj i obshestvenno politicheskij ezhemesyachnik Pravda 1986 S 12 V D Gadzhiev E F Yusifov Flora i rastitelnost Kyzylagachskogo zapovednika i eyo bioraznoobrazie Baku Nacionalnaya Akademiya Nauk Azerbajdzhana Institut Botaniki 2003 183 s ISBN 9952290276