Східноанатолійський гірський степ — екорегіон помірних луків, саван і чагарників. Розташований на Вірменському нагір'ї та високогір'ях Східної Анатолії, охоплюючи частини східної Туреччини, Вірменії, Азербайджану, південної Грузії та північно-західного Ірану.
Краєвид на озеро Ван на сході Туреччини | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Помірні луки, савани і чагарники |
Статус збереження | Критичний/під загрозою зникнення |
Межі | Каспійсько-Гірканські мішані ліси, Кавказькі мішані ліси, Східноанатолійські листяні ліси, Східносередземноморські хвойно-склерофітно-широколистяні ліси, Лісостеп Ельбурсу, Лісостеп Загросу |
Площа, км² | 168,381 |
Країни | Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Іран |
Охороняється | 8,202 km² (5) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон займає Вірменське нагір'я, плато, що розташоване переважно на висоті 1500 - 2500 м. Вулканічні вершини гора Арарат (5137 м) і гора Сюпхан (4058 м) підносяться над плато. Охоплює частини східної Туреччини, східної та південної Вірменії, Азербайджанської Нахчіванської Автономної Республіки, Джавахетського регіону на півдні Грузії та північно-західного Ірану. Нагір'я обмежене на північному сході Малим Кавказом, на північному заході — Понтійськими горами, а на півдні — горами Загрос. На схід плато спускається в бік Аракс-Курської низовини, а у долині Араксу екорегіон опускається до 375 м.
Північна частина екорегіону розташована у вододілі верхів’я річки Аракс, що включає озеро Севан у Вірменії. Аракс впадає в Куру, яка потім впадає в Каспійське море. Екорегіон включає закриті басейни озера Ван на сході Туреччини та озера Урмія на північному заході Ірану.
Клімат
Клімат континентальний, з теплим літом і холодною зимою. Річна кількість опадів коливається від 400 до 600 мм і, як правило, випадає рівномірно протягом року. У дощовій тіні високих гір кількість опадів менше (200–300 мм на рік). Сильні та холодні вітри часті, особливо на відкритих хребтах і вершинах, і можуть обмежити ріст дерев.
Флора
До рослинної біоти належать пустельний степ, напівпустельний степ, гірський степ, рідколісся, альпійські луки, болота.
Пустельний степ зустрічається у найпосушливіших районах і складається з низькорослих склерофітних рослин, що займають 25-30% терену. У напівпустельному степу зустрічаються низькорослі однорічні трави та злаки, а саме: , Capparis spinosa, Bassia prostrata та Poa bulbosa.
У гірських степах зустрічаються трави, чагарники та злаки, що є вище і різноманітніші за пустельні та напівпустельні. На висотах 1500 — 2200 м варто відзначити: Artemisia austriaca, , Astragalus, Acantholimon, Onobrychis, Poa bulbosa, Stipa, Festuca і . На висотах 2200 — 2700 м поширені рослини родів Ferula і .
У рідколіссях зустрічаються Juniperus та Prunus dulcis. Дерева утворюють розріджену крону, під якою знаходиться ярус кущів Pistacia, Berberis та Rosa, а також трав’яний ярус з видами Astragalus та Artemisia. Розрізнені ділянки дубових рідколісь розташовані на висоті від 800 до 2000 м, де вологість і ґрунти є сприятливими.
Водно-болотні угіддя зустрічаються навколо озер і струмків екорегіону. Рослинність водно-болотних угідь: Phragmites australis, Typha, , Carex acuta, Carex diluta та Bolboschoenus maritimus.
На найвищих вершинах, включаючи Арарат і Сюпхан, зустрічаються альпійських луки. Характерними рослинами є трави та геофіти: Draba, Dracocephalum, , Polygonum, Veronica, Trollius, Scilla, Primula та Gentiana verna.
Фауна
До великих ссавців належать: Ursus arctos, Canis lupus, Hyaena hyaena та Capra aegagrus.
Заповідні території
Оцінка 2017 року показала, що 8 202 км², або 5% екорегіону, знаходиться є заповідними територіями. Заповідні території включають заповідну територію Чароїм, заповідну територію Саханд, заповідну територію Маракан і заповідник дикої природи Кіамаки в Ірані, Севанський національний парк, національний парк озера Арпі і Хосровський заповідник у Вірменії, Національний парк гори Арарат і Сюпхан у Туреччині та Арпачайський державний природний заповідник в Азербайджані.
Примітки
- https://www.worldwildlife.org/ecoregions/pa0805 [ 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] "Eastern Anatolian steppe". Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- Dinerstein, Eric; Olson, David та ін. (June 2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014. PMC 5451287. PMID 28608869. Supplemental material 2 table S1b.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidnoanatolijskij girskij step ekoregion pomirnih lukiv savan i chagarnikiv Roztashovanij na Virmenskomu nagir yi ta visokogir yah Shidnoyi Anatoliyi ohoplyuyuchi chastini shidnoyi Turechchini Virmeniyi Azerbajdzhanu pivdennoyi Gruziyi ta pivnichno zahidnogo Iranu Shidnoanatalijskij girskij step Krayevid na ozero Van na shodi Turechchini Ekozona Palearktika Biom Pomirni luki savani i chagarniki Status zberezhennya Kritichnij pid zagrozoyu zniknennya Mezhi Kaspijsko Girkanski mishani lisi Kavkazki mishani lisi Shidnoanatolijski listyani lisi Shidnoseredzemnomorski hvojno sklerofitno shirokolistyani lisi Lisostep Elbursu Lisostep Zagrosu Plosha km 168 381 Krayini Turechchina Virmeniya Azerbajdzhan Gruziya Iran Ohoronyayetsya 8 202 km 5 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion zajmaye Virmenske nagir ya plato sho roztashovane perevazhno na visoti 1500 2500 m Vulkanichni vershini gora Ararat 5137 m i gora Syuphan 4058 m pidnosyatsya nad plato Ohoplyuye chastini shidnoyi Turechchini shidnoyi ta pivdennoyi Virmeniyi Azerbajdzhanskoyi Nahchivanskoyi Avtonomnoyi Respubliki Dzhavahetskogo regionu na pivdni Gruziyi ta pivnichno zahidnogo Iranu Nagir ya obmezhene na pivnichnomu shodi Malim Kavkazom na pivnichnomu zahodi Pontijskimi gorami a na pivdni gorami Zagros Na shid plato spuskayetsya v bik Araks Kurskoyi nizovini a u dolini Araksu ekoregion opuskayetsya do 375 m Pivnichna chastina ekoregionu roztashovana u vododili verhiv ya richki Araks sho vklyuchaye ozero Sevan u Virmeniyi Araks vpadaye v Kuru yaka potim vpadaye v Kaspijske more Ekoregion vklyuchaye zakriti basejni ozera Van na shodi Turechchini ta ozera Urmiya na pivnichnomu zahodi Iranu V ekoregioni roztashovani mista Tebriz Erzurum Yerevan KlimatKlimat kontinentalnij z teplim litom i holodnoyu zimoyu Richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 400 do 600 mm i yak pravilo vipadaye rivnomirno protyagom roku U doshovij tini visokih gir kilkist opadiv menshe 200 300 mm na rik Silni ta holodni vitri chasti osoblivo na vidkritih hrebtah i vershinah i mozhut obmezhiti rist derev FloraDo roslinnoyi bioti nalezhat pustelnij step napivpustelnij step girskij step ridkolissya alpijski luki bolota Pustelnij step zustrichayetsya u najposushlivishih rajonah i skladayetsya z nizkoroslih sklerofitnih roslin sho zajmayut 25 30 terenu U napivpustelnomu stepu zustrichayutsya nizkorosli odnorichni travi ta zlaki a same Capparis spinosa Bassia prostrata ta Poa bulbosa U girskih stepah zustrichayutsya travi chagarniki ta zlaki sho ye vishe i riznomanitnishi za pustelni ta napivpustelni Na visotah 1500 2200 m varto vidznachiti Artemisia austriaca Astragalus Acantholimon Onobrychis Poa bulbosa Stipa Festuca i Na visotah 2200 2700 m poshireni roslini rodiv Ferula i U ridkolissyah zustrichayutsya Juniperus ta Prunus dulcis Dereva utvoryuyut rozridzhenu kronu pid yakoyu znahoditsya yarus kushiv Pistacia Berberis ta Rosa a takozh trav yanij yarus z vidami Astragalus ta Artemisia Rozrizneni dilyanki dubovih ridkolis roztashovani na visoti vid 800 do 2000 m de vologist i grunti ye spriyatlivimi Vodno bolotni ugiddya zustrichayutsya navkolo ozer i strumkiv ekoregionu Roslinnist vodno bolotnih ugid Phragmites australis Typha Carex acuta Carex diluta ta Bolboschoenus maritimus Na najvishih vershinah vklyuchayuchi Ararat i Syuphan zustrichayutsya alpijskih luki Harakternimi roslinami ye travi ta geofiti Draba Dracocephalum Polygonum Veronica Trollius Scilla Primula ta Gentiana verna FaunaDo velikih ssavciv nalezhat Ursus arctos Canis lupus Hyaena hyaena ta Capra aegagrus Zapovidni teritoriyiOcinka 2017 roku pokazala sho 8 202 km abo 5 ekoregionu znahoditsya ye zapovidnimi teritoriyami Zapovidni teritoriyi vklyuchayut zapovidnu teritoriyu Charoyim zapovidnu teritoriyu Sahand zapovidnu teritoriyu Marakan i zapovidnik dikoyi prirodi Kiamaki v Irani Sevanskij nacionalnij park nacionalnij park ozera Arpi i Hosrovskij zapovidnik u Virmeniyi Nacionalnij park gori Ararat i Syuphan u Turechchini ta Arpachajskij derzhavnij prirodnij zapovidnik v Azerbajdzhani Primitkihttps www worldwildlife org ecoregions pa0805 7 listopada 2021 u Wayback Machine Eastern Anatolian steppe Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Dinerstein Eric Olson David ta in June 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 PMC 5451287 PMID 28608869 Supplemental material 2 table S1b