Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Очере́т звича́йний, очерет південний (Phragmites australis; Phragmites communis, від грец. φράγμα — «тин, паркан»). — рослина з родини злакові.
| Очерет звичайний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Рід: | Очерет (Phragmites) |
| Вид: | Очерет звичайний (P. australis) |
| Біноміальна назва | |
| Phragmites australis | |
| Синоніми | |
| Czernya arundinacea C.Presl | |
Назва
- Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel (прийнята назва у Флорі Європи)
- Phragmites communis Trin. = Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel.
- Czernya arundinaceaC.Presl
- Oxyanthe phragmites (L.) Nieuwl.
- Trichoon phragmites (L.) Rendle
- Xenochloa arundinacea Licht.
Назви українською
- Очере́т звича́йний
- Очере́т (Сл; Чн, Вх, Рг1, Ср, Вл, Лч, Ln, Пс, Gs, Мн2, Rs, , Дб, Ів, Ос, Ук — ЗАГ)
- Очерет південний
- Тростина́ звича́йна
- Ачеред — слобожанський говір української мови
- Ви́шай — бойківський говір української мови
- Волоса́нь — бойківський говір української мови
- Имши́на — закарпатський говір української мови
- Ками́ш — степовий і закарпатський говори української мови (Ср, Ln, Мн2)
- Коми́ш — середньонаддніпрянський, степовий і слобожанський говори української мови(Лч, Ум, Ду, Ів, Ос, Ук, Мс)
- Комиши́на — степовий говір української мови
- Куга — степовий говір української мови
- Куни́ці (Вл)
- Лепеха́ жиді́вська — волинський говір української мови
- Липіх — покутсько-буковинський говір української мови
- Мислі́нка — гуцульський говір української мови
- Міте́лки́ — середньонаддніпрянський говір української мови
- Ове́с ди́кий — закарпатський говір української мови
- Очерет меженний — степовий говір української мови
- Очеретя́нка — закарпатський говір української мови
- Очеро́т — західнополіський говір української мови
- Па́пороть водяна́ — гуцульський говір української мови
- Піща́нська трава́ — закарпатський говір української мови
- Пу́калка — волинський говір української мови
- Саш — закарпатський говір української мови
- Саш надо́вий — закарпатський говір української мови
- Са(р)ши́на — закарпатський і лемківський говори української мови
- Сашник — бойківський говір української мови
- Сита (Os — ПЛ)
- Сітняг
- Спича́к (Ум)
- Тачи́нник — бойківський говір української мови
- Те(и)рстина — лемківський говір української мови
- Трість — волинський говір української мови
- Троск (Ду)
- Трос(т)ни́к — степовий і закарпатський говори української мови
- Трости́на — волинський і подільський говори української мови
- Тростовни́к
- Тро́стя
- Трость — покутсько-буковинський і подільський говори української мови (Гв, Hl, Ум, Ів)
- Тро́ща — покутсько-буковинський і степовий говори української мови (Ук)
- Трустина — волинський говір української мови
- Череда́ — закарпатський говір української мови
- Чере́т — західнополіський і середньонаддніпрянський говори української мови (Ар)
- Шавкові́ца — східнополіський говір української мови (Лс2)
- Шалина — надсянський говір української мови
- Шаш — закарпатський і бойківський говори української мови (Гд)
- Шашни́к — закарпатський говір української мови
- Шпаки́ — степовий говір української мови (Мо)
- Шува́р — закарпатський говір української мови
- Ярли́к — подільський говір української мови (Дз).
Опис
Трав'яниста багаторічна блакитнувато-зелена рослина родини злакових (0,8-5 метрів заввишки), з довгим повзучим кореневищем.
Стебло прямостояче, кругле, товсте (до 16 мм), голе, гладеньке.
Листорозміщення чергове, стебло до верхівки покрито листям. Листки лінійно-ланцетні (1-5 см завширшки), плескаті, шорсткі, по краю гостро-шорсткі. В місці переходу листкової пластинки в піхву замість язичка розміщений ряд волосків.
Листя очерету повертається ребром до вітру, а гнучка соломина згинається, але не ламається. На вітрі все листя очерету виявляється на одному боці, майорить, мов прапор, вказуючи напрям вітру, як флюгер.
Квітки дрібні, непоказні, зібрані у велике (10-30 см завдовжки) волотисте суцвіття. Волоть густа, пухнаста, під час цвітіння розлога, звичайно з пониклою верхівкою. Гілочки волоті гостро-шорсткі. Колоски (9-12 мм завдовжки) темнувато-буруваті, звичайно з фіолетовим відтінком, рідше жовтуваті. Колоски 37-квіткові, лінійно-ланцетні, стиснуті з боків. Колоскові луски ланцетні, неоднакової довжини, коротші від квіткових. Нижні квітки в суцвітті тичинкові, решта — двостатеві. Квітки мають дві квіткові луски, три тичинки з фіолетовими пиляками і маточку з верхньою зав'яззю та двома коротко-перистими темно-червоними приймочками. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в довге шилоподібне вістря, яке в 2-3 рази довше за луску. Верхня квіткова луска в кілька разів коротша від нижньої, вісь колоска майже по всій довжині вкрита волосками.
Росте у вільшняках, на лісових та низинних болотах, у плавнях. Часто утворює густі зарості. Тіньовитривала рослина. Цвіте в липні — вересні.
Поширений по усій Україні. Заготівля провадиться у районах поширення. Промислова заготівля можлива у дельтах рік Дніпра та Дунаю. Запаси сировини великі.
Практичне використання
Рослина, що дає будівельний матеріал, целюлозу; плетивна, кормова, вітамінозна, харчова, лікарська і фітомеліоративна рослина.
Очерет з давніх-давен використовується як будівельний матеріал. Нині з нього виготовляють чію, бердану, гідробердану, твердо-пресовані і волокнисті звуко- та термоізоляційні плити (комишит), дошки для підлоги, личкувальні панелі, диферент, гіпсоволокнисті плити, комишито-бетон, пластики та інші будівельні матеріали. Очеретяні плити й мати широко використовують у цукровій промисловості (річна потреба державного цукротресту становить понад 40 тис. тонн).
Очерет використовують як покрівельний матеріал, а також плетуть з нього стіни і перегородки у невеликих господарських будівлях, тини, плотики для переправи через тихі протоки в дельтах річок і багато інших виробів. З нього виготовляють циновки для вигодовування червів шовкопряду, мати для парників, у степових районах використовують на паливо.
Очерет є цілком задовільною сировиною для виробництва целюлози. Стебло містить 63,3, а листки 24,5 % целюлози. Середній вихід небіленої целюлози в лабораторних умовах коливається від 33 до 41 %.
Шляхом хімічної та фізико-хімічної переробки з очерету можна одержувати високоякісні сорти паперу, текстильну віскозу, кормові білкові дріжджі, фурфурол, спирт, глюкозу та інші продукти гідролізу.
Очерет — цінна кормова рослина. У молодих рослинах міститься 43 % протеїну, 2,5 % жиру, 36 % клітковини, до 44 % безазотистих екстрактивних речовин. Він є добрим кормом, особливо для коней і лошат, старий очерет непридатний на корм худобі, а тільним коровам навіть шкідливий. Сіно, заготовлене до колосіння очерету, має високу поживність; з 1 га за два укоси збирають до 40 тон сухої маси. Чудова рослина для виготовлення силосу.
У листках міститься чимало вітаміну С (300—500 мг%) і цукрів (18 %), з них можна виготовляти вітамінний напій та спирт.
Молоді кореневища досягають довжини 2,5 метри. Вони ніжні і солодкі; їх їдять сирими, печеними й вареними. Вживають кореневища і як лікарський, потогінний засіб. У сирих кореневищах очерету 5 відсотків цукру. З кореневищ очерету роблять борошно і напій схожий на каву, так само як з рогозу.
У народній медицині корені очерету використовують як потогінний та сечогінний засіб, а слизові виділення із стебел використовують за укусів комах.
Очерет звичайний добре витримує несприятливий газовий режим з підвищеним вмістом у воді та ґрунті сірководню, вуглекислоти, метану, а також стійкий проти дії таких отруйних для живих організмів хімічних речовин, як фенол, нафтенові кислоти, хлориди, ціаніди, закисні солі заліза та інші. Вважають, що на мілководних ділянках дніпровських водосховищ густі зарості очерету можуть виконувати роль біофільтра, що очищає воду від всілякого забруднення. Очерет придатний для закріплення вологих пісків.
Збирання, переробка та зберігання
Збирають очерет у повній біологічній стиглості пізно восени і взимку за допомогою спеціальних машин або скошують косами. Щоб не завдавати травм кореневищам і молодим пагонам, під час ручної і особливо механізованої заготівлі сировини з обвалованих територій спускають воду у річки і в такий спосіб просушують ґрунт перед збиранням урожаю. На ділянках, де очерет щороку не викошують, з часом нагромаджується багато відмерлих однорічних пагонів, так звані старники, що заважають розвитку молодих поколінь. Внаслідок цього різко знижується продуктивність очеретяних заростей. Щорічне скошування очерету сприяє підвищенню його врожайності на 10-15 %, а випалювання — на 20-60 %, разом знищуються шкідники та хвороби.
Кореневища очерету дістають граблями, баграми або «кішками», іноді з глибини 1 метра. Збирати їх слід навесні до цвітіння очерету, на початку літа або пізно восени. Цвіте очерет у червні — липні.
Нині[] ключем до вирішення проблеми широкого й повного використання запасів очерету, як промислової сировини, є гідротехнічне впорядкування заплав річок, що передбачає обвалування території, штучне затоплення заростей очерету та осушення їх перед збиранням урожаю, а також конструювання високопродуктивних збиральних машин з питомим тиском на ґрунт 20-40 г/см².
Цікаві факти
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 9 вересня 2016.
- Phragmites australis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- Phragmites australis у Флорі Європи
- Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури. — К.: АН УРСР, 1962.
- Определитель высших растений Украины /Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. — К.: Наукова думка, 1987.
- Анненковъ H. Ботаническій словарь. — Изд. 2-е. — СПб.: Тип. Императ. Акад. Наукъ, 1878.
- Миголинець О. Ф. Ботанічна лексика українських говорів Закарпатської області. Назви дикоростучих трав'янистих рослин // Молодь — Україні: Наукові записки молодих учених Ужгородського державного університету. — 1994. — Т. 4. — С. 215—255.
- Гикля Е. Ботаника для шкілъ низшихъ гимназіяльныхь и реальныхъ. На рускій языкъ переложивъ И. Верхратскіи. — Львівь: Инст. Ставропигійский, 1873.
- Верхратский І. Ботаніка на низші кляси шкіл середних. — Львів: Печатня Удїлова, 1905.
- Makowiecki S. Słownik botaniczny łacińsko małoruski. — Kraków: Pol. Akad. Umiejętności, 1936.
- Яната A.A. Флора степи Мелитопольскаго и юго-западной части Днѣпровскаго уѣздовъ Таврической губернии. — Симферополь: Тип. Таврич. Губерн. Земства, 1913.
- Яната О. Народні Українські назви рослин Північної Таврії// Збірник Науково-Літературного відділу Товариства ім. Квітки-Основ'яненка у Харкові. — Т. 1. — С 1-58.
- Шестериковъ П. С. Опредѣлитель растеній окрестностей Одессы. — Одесса, 1912.
- Мельник М. Українська номенклятура висших ростин // Збірник математично-природничо-лікарської секції НТШ. — Львів: НТШ, 1922.
- Волян В. Началноє основаніє рослинословія про нижшіи гимназіа и нижшіи реальній школы въ ц. к. Австрійской державъ. — Вздень, 1854.
- Верхратский І. Нові знадоби номенклятури і термінольогії природописної, народної, збирані між людом. — Львів, 1908.
- Онишкевич В. Й. Словник бойківських говірок. — К.: Наукова думка, 1984. — Т. І—II.
- Горбач О. Зібрані статті. Діялектологія. — Т. V. — Мюнхен, 1993. −665 с
- Словник ботанічної номенклатури (Проект). — К.: Державне видавницво України, 1928.
- Грінченко Б. Д. Словарь української мови. — К., 1907—1909. — Т. 1-4.
- Желеховський Е., Недільський С. Малоруско-нїмецкій словарь. — Львів: НТШ, 1886. — Т. 1-2.
- Матеріали до словника буковинських говірок. — Чернівці: Чернівецький державний університет, 1971—1978. — Вип. 1-5.
- Горбач О. Південнобуковинська гуцульська говірка і діялектний словник села Бродина, повіту Радівці (Румунія) // Матеріяли до української діялектології. — Вип. 4. — Мюнхен, 1997.
- Горніцкій К. Списокъ русскихъ и немногихъ инородческихъ названій растеній. Второе дополненіе къ «Ботаническому словарю» Н. Анненкова // Труды Обществава испыт. природы при Императорскомъ Харьковскомъ Університете. — 1890. — Т. XXIV. — С. 365—374.
- Majewski E. Słownik nazwisk zoologicznych i botanicznych polskich. — Warszawa: Nakładem autora, 1898. — T. II.
- Смик Г. К. Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв. — К.: Українська енциклопедія, 1991.
- (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : , 1979. — 440 с.
Посилання
- Очерет // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1266. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ochere t zvicha jnij ocheret pivdennij Phragmites australis Phragmites communis vid grec fragma tin parkan roslina z rodini zlakovi Ocheret zvichajnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Rid Ocheret Phragmites Vid Ocheret zvichajnij P australis Binomialna nazva Phragmites australis Cav ex Steud 1841 Sinonimi Czernya arundinacea C Presl Oxyanthe phragmites L Nieuwl Trichoon phragmites L Rendle Xenochloa arundinacea Licht Zapit Trostina perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya NazvaPhragmites australis Cav Trin ex Steudel prijnyata nazva u Flori Yevropi Phragmites communis Trin Phragmites australis Cav Trin ex Steudel Czernya arundinaceaC Presl Oxyanthe phragmites L Nieuwl Trichoon phragmites L Rendle Xenochloa arundinacea Licht Nazvi ukrayinskoyu Ocheret Pivdennogo Bugu ruletka 5 metriv Plavni Pivdennogo Bugu Mikolayiv Matviyivka ocheret bilshe 5 metriv zavvishki Ochere t zvicha jnij Ochere t Sl Chn Vh Rg1 Sr Vl Lch Ln Ps Gs Mn2 Rs Db Iv Os Uk ZAG Ocheret pivdennij Trostina zvicha jna Achered slobozhanskij govir ukrayinskoyi movi Vi shaj bojkivskij govir ukrayinskoyi movi Volosa n bojkivskij govir ukrayinskoyi movi Imshi na zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Kami sh stepovij i zakarpatskij govori ukrayinskoyi movi Sr Ln Mn2 Komi sh serednonaddnipryanskij stepovij i slobozhanskij govori ukrayinskoyi movi Lch Um Du Iv Os Uk Ms Komishi na stepovij govir ukrayinskoyi movi Kuga stepovij govir ukrayinskoyi movi Kuni ci Vl Lepeha zhidi vska volinskij govir ukrayinskoyi movi Lipih pokutsko bukovinskij govir ukrayinskoyi movi Misli nka guculskij govir ukrayinskoyi movi Mite lki serednonaddnipryanskij govir ukrayinskoyi movi Ove s di kij zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Ocheret mezhennij stepovij govir ukrayinskoyi movi Ocheretya nka zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Ochero t zahidnopoliskij govir ukrayinskoyi movi Pa porot vodyana guculskij govir ukrayinskoyi movi Pisha nska trava zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Pu kalka volinskij govir ukrayinskoyi movi Sash zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Sash nado vij zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Sa r shi na zakarpatskij i lemkivskij govori ukrayinskoyi movi Sashnik bojkivskij govir ukrayinskoyi movi Sita Os PL Sitnyag Spicha k Um Tachi nnik bojkivskij govir ukrayinskoyi movi Te i rstina lemkivskij govir ukrayinskoyi movi Trist volinskij govir ukrayinskoyi movi Trosk Du Tros t ni k stepovij i zakarpatskij govori ukrayinskoyi movi Trosti na volinskij i podilskij govori ukrayinskoyi movi Trostovni k Tro stya Trost pokutsko bukovinskij i podilskij govori ukrayinskoyi movi Gv Hl Um Iv Tro sha pokutsko bukovinskij i stepovij govori ukrayinskoyi movi Uk Trustina volinskij govir ukrayinskoyi movi Chereda zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Chere t zahidnopoliskij i serednonaddnipryanskij govori ukrayinskoyi movi Ar Shavkovi ca shidnopoliskij govir ukrayinskoyi movi Ls2 Shalina nadsyanskij govir ukrayinskoyi movi Shash zakarpatskij i bojkivskij govori ukrayinskoyi movi Gd Shashni k zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Shpaki stepovij govir ukrayinskoyi movi Mo Shuva r zakarpatskij govir ukrayinskoyi movi Yarli k podilskij govir ukrayinskoyi movi Dz OpisTrav yanista bagatorichna blakitnuvato zelena roslina rodini zlakovih 0 8 5 metriv zavvishki z dovgim povzuchim korenevishem Steblo pryamostoyache krugle tovste do 16 mm gole gladenke Listorozmishennya chergove steblo do verhivki pokrito listyam Listki linijno lancetni 1 5 sm zavshirshki pleskati shorstki po krayu gostro shorstki V misci perehodu listkovoyi plastinki v pihvu zamist yazichka rozmishenij ryad voloskiv Ocheret vlitku Ocheret vzimku Listya ocheretu povertayetsya rebrom do vitru a gnuchka solomina zginayetsya ale ne lamayetsya Na vitri vse listya ocheretu viyavlyayetsya na odnomu boci majorit mov prapor vkazuyuchi napryam vitru yak flyuger Kvitki dribni nepokazni zibrani u velike 10 30 sm zavdovzhki volotiste sucvittya Volot gusta puhnasta pid chas cvitinnya rozloga zvichajno z ponikloyu verhivkoyu Gilochki voloti gostro shorstki Koloski 9 12 mm zavdovzhki temnuvato buruvati zvichajno z fioletovim vidtinkom ridshe zhovtuvati Koloski 37 kvitkovi linijno lancetni stisnuti z bokiv Koloskovi luski lancetni neodnakovoyi dovzhini korotshi vid kvitkovih Nizhni kvitki v sucvitti tichinkovi reshta dvostatevi Kvitki mayut dvi kvitkovi luski tri tichinki z fioletovimi pilyakami i matochku z verhnoyu zav yazzyu ta dvoma korotko peristimi temno chervonimi prijmochkami Nizhnya kvitkova luska na verhivci vityagnuta v dovge shilopodibne vistrya yake v 2 3 razi dovshe za lusku Verhnya kvitkova luska v kilka raziv korotsha vid nizhnoyi vis koloska majzhe po vsij dovzhini vkrita voloskami Plid dovgasta zernivka Roste u vilshnyakah na lisovih ta nizinnih bolotah u plavnyah Chasto utvoryuye gusti zarosti Tinovitrivala roslina Cvite v lipni veresni Poshirenij po usij Ukrayini Zagotivlya provaditsya u rajonah poshirennya Promislova zagotivlya mozhliva u deltah rik Dnipra ta Dunayu Zapasi sirovini veliki Praktichne vikoristannyaHata vkrita ocheretom Roslina sho daye budivelnij material celyulozu pletivna kormova vitaminozna harchova likarska i fitomeliorativna roslina Ocheret z davnih daven vikoristovuyetsya yak budivelnij material Nini z nogo vigotovlyayut chiyu berdanu gidroberdanu tverdo presovani i voloknisti zvuko ta termoizolyacijni pliti komishit doshki dlya pidlogi lichkuvalni paneli diferent gipsovoloknisti pliti komishito beton plastiki ta inshi budivelni materiali Ocheretyani pliti j mati shiroko vikoristovuyut u cukrovij promislovosti richna potreba derzhavnogo cukrotrestu stanovit ponad 40 tis tonn Ocheret vikoristovuyut yak pokrivelnij material a takozh pletut z nogo stini i peregorodki u nevelikih gospodarskih budivlyah tini plotiki dlya perepravi cherez tihi protoki v deltah richok i bagato inshih virobiv Z nogo vigotovlyayut cinovki dlya vigodovuvannya cherviv shovkopryadu mati dlya parnikiv u stepovih rajonah vikoristovuyut na palivo Ocheret ye cilkom zadovilnoyu sirovinoyu dlya virobnictva celyulozi Steblo mistit 63 3 a listki 24 5 celyulozi Serednij vihid nebilenoyi celyulozi v laboratornih umovah kolivayetsya vid 33 do 41 Shlyahom himichnoyi ta fiziko himichnoyi pererobki z ocheretu mozhna oderzhuvati visokoyakisni sorti paperu tekstilnu viskozu kormovi bilkovi drizhdzhi furfurol spirt glyukozu ta inshi produkti gidrolizu Ocheret cinna kormova roslina U molodih roslinah mistitsya 43 proteyinu 2 5 zhiru 36 klitkovini do 44 bezazotistih ekstraktivnih rechovin Vin ye dobrim kormom osoblivo dlya konej i loshat starij ocheret nepridatnij na korm hudobi a tilnim korovam navit shkidlivij Sino zagotovlene do kolosinnya ocheretu maye visoku pozhivnist z 1 ga za dva ukosi zbirayut do 40 ton suhoyi masi Chudova roslina dlya vigotovlennya silosu U listkah mistitsya chimalo vitaminu S 300 500 mg i cukriv 18 z nih mozhna vigotovlyati vitaminnij napij ta spirt Molodi korenevisha dosyagayut dovzhini 2 5 metri Voni nizhni i solodki yih yidyat sirimi pechenimi j varenimi Vzhivayut korenevisha i yak likarskij potoginnij zasib U sirih korenevishah ocheretu 5 vidsotkiv cukru Z korenevish ocheretu roblyat boroshno i napij shozhij na kavu tak samo yak z rogozu U narodnij medicini koreni ocheretu vikoristovuyut yak potoginnij ta sechoginnij zasib a slizovi vidilennya iz stebel vikoristovuyut za ukusiv komah Ocheret zvichajnij dobre vitrimuye nespriyatlivij gazovij rezhim z pidvishenim vmistom u vodi ta grunti sirkovodnyu vuglekisloti metanu a takozh stijkij proti diyi takih otrujnih dlya zhivih organizmiv himichnih rechovin yak fenol naftenovi kisloti hloridi cianidi zakisni soli zaliza ta inshi Vvazhayut sho na milkovodnih dilyankah dniprovskih vodoshovish gusti zarosti ocheretu mozhut vikonuvati rol biofiltra sho ochishaye vodu vid vsilyakogo zabrudnennya Ocheret pridatnij dlya zakriplennya vologih piskiv Zbirannya pererobka ta zberigannyaZbirayut ocheret u povnij biologichnij stiglosti pizno voseni i vzimku za dopomogoyu specialnih mashin abo skoshuyut kosami Shob ne zavdavati travm korenevisham i molodim pagonam pid chas ruchnoyi i osoblivo mehanizovanoyi zagotivli sirovini z obvalovanih teritorij spuskayut vodu u richki i v takij sposib prosushuyut grunt pered zbirannyam urozhayu Na dilyankah de ocheret shoroku ne vikoshuyut z chasom nagromadzhuyetsya bagato vidmerlih odnorichnih pagoniv tak zvani starniki sho zavazhayut rozvitku molodih pokolin Vnaslidok cogo rizko znizhuyetsya produktivnist ocheretyanih zarostej Shorichne skoshuvannya ocheretu spriyaye pidvishennyu jogo vrozhajnosti na 10 15 a vipalyuvannya na 20 60 razom znishuyutsya shkidniki ta hvorobi Korenevisha ocheretu distayut grablyami bagrami abo kishkami inodi z glibini 1 metra Zbirati yih slid navesni do cvitinnya ocheretu na pochatku lita abo pizno voseni Cvite ocheret u chervni lipni Nini koli klyuchem do virishennya problemi shirokogo j povnogo vikoristannya zapasiv ocheretu yak promislovoyi sirovini ye gidrotehnichne vporyadkuvannya zaplav richok sho peredbachaye obvaluvannya teritoriyi shtuchne zatoplennya zarostej ocheretu ta osushennya yih pered zbirannyam urozhayu a takozh konstruyuvannya visokoproduktivnih zbiralnih mashin z pitomim tiskom na grunt 20 40 g sm Cikavi faktiZ dida pradida z ocheretu robili potribnu chastinu klarnetiv i flejt yazik sho vibruye tak zvanij pishik Teofrast u svoyij knizi Doslidzhennya pro roslini dokladno zmalyuvav yak virizati z ocheretu pishik yazik dlya sopilki ta flejti Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitki Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 9 veresnya 2016 Phragmites australis Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Phragmites australis u Flori Yevropi Rosijsko ukrayinskij slovnik botanichnoyi terminologiyi i nomenklaturi K AN URSR 1962 Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy D N Dobrochaeva M I Kotov Yu N Prokudin i dr K Naukova dumka 1987 Annenkov H Botanicheskij slovar Izd 2 e SPb Tip Imperat Akad Nauk 1878 Migolinec O F Botanichna leksika ukrayinskih govoriv Zakarpatskoyi oblasti Nazvi dikorostuchih trav yanistih roslin Molod Ukrayini Naukovi zapiski molodih uchenih Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu 1994 T 4 S 215 255 Giklya E Botanika dlya shkil nizshih gimnaziyalnyh i realnyh Na ruskij yazyk perelozhiv I Verhratskii Lviv Inst Stavropigijskij 1873 Verhratskij I Botanika na nizshi klyasi shkil serednih Lviv Pechatnya Udyilova 1905 Makowiecki S Slownik botaniczny lacinsko maloruski Krakow Pol Akad Umiejetnosci 1936 Yanata A A Flora stepi Melitopolskago i yugo zapadnoj chasti Dnѣprovskago uѣzdov Tavricheskoj gubernii Simferopol Tip Tavrich Gubern Zemstva 1913 Yanata O Narodni Ukrayinski nazvi roslin Pivnichnoyi Tavriyi Zbirnik Naukovo Literaturnogo viddilu Tovaristva im Kvitki Osnov yanenka u Harkovi T 1 S 1 58 Shesterikov P S Opredѣlitel rastenij okrestnostej Odessy Odessa 1912 Melnik M Ukrayinska nomenklyatura visshih rostin Zbirnik matematichno prirodnicho likarskoyi sekciyi NTSh Lviv NTSh 1922 Volyan V Nachalnoye osnovaniye roslinosloviya pro nizhshii gimnazia i nizhshii realnij shkoly v c k Avstrijskoj derzhav Vzden 1854 Verhratskij I Novi znadobi nomenklyaturi i terminologiyi prirodopisnoyi narodnoyi zbirani mizh lyudom Lviv 1908 Onishkevich V J Slovnik bojkivskih govirok K Naukova dumka 1984 T I II Gorbach O Zibrani statti Diyalektologiya T V Myunhen 1993 665 s Slovnik botanichnoyi nomenklaturi Proekt K Derzhavne vidavnicvo Ukrayini 1928 Grinchenko B D Slovar ukrayinskoyi movi K 1907 1909 T 1 4 Zhelehovskij E Nedilskij S Malorusko nyimeckij slovar Lviv NTSh 1886 T 1 2 Materiali do slovnika bukovinskih govirok Chernivci Cherniveckij derzhavnij universitet 1971 1978 Vip 1 5 Gorbach O Pivdennobukovinska guculska govirka i diyalektnij slovnik sela Brodina povitu Radivci Rumuniya Materiyali do ukrayinskoyi diyalektologiyi Vip 4 Myunhen 1997 Gornickij K Spisok russkih i nemnogih inorodcheskih nazvanij rastenij Vtoroe dopolnenie k Botanicheskomu slovaryu N Annenkova Trudy Obshestvava ispyt prirody pri Imperatorskom Harkovskom Universitete 1890 T XXIV S 365 374 Majewski E Slownik nazwisk zoologicznych i botanicznych polskich Warszawa Nakladem autora 1898 T II Smik G K Korisni ta ridkisni roslini Ukrayini Slovnik dovidnik narodnih nazv K Ukrayinska enciklopediya 1991 ros Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576s DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv 1979 440 s PosilannyaOcheret Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1266 1000 ekz