Тис звичайний, тис негній-дерево, тис я́гідний, негній-де́рево (Taxus baccata L.), — хвойне вічнозелене дерево (або великий кущ) родини тисових. Усі частини рослини, окрім принасінника («ягоди» без насіння) отруйні для людини через наявність у них алкалоїдів таксинів.
Тис звичайний | |
---|---|
Гілка зі зрілим та незрілим насінням (Сад рослин Тулузи, Франція) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Тисові (Taxaceae) |
Рід: | Тис (Taxus) |
Вид: | T. baccata |
Біноміальна назва | |
Taxus baccata L., 1753 | |
Ареал рідний + натуралізований |
Біологічні характеристики
Тис ягідний — вічнозелена деревоподібна або кущоподібна рослина, що сягає висоти до 25—30 м. Росте відносно повільно. Тривалість життя 700—3500 років. Кора червонувато-бура, на молодих пагонах гладка, на грубших гілках і стовбурах лущиться від старості (відшаровується тонкими пластинками). Деревина дуже тверда і важка, складається з тоненьких судин зі спіральними потовщеннями. Серцевинні промені складаються тільки з самої м'якоті, смоляні ходи відсутні.
Листки (хвоя) ланцетоподібні, завдовжки до 30—50 мм, завширшки 2,5 мм, зверху темно-зелені, блискучі, знизу світло-матові, без білих прожилок, м'які, кінці загострені. Отруйні для коней і худоби.
Тис ягідний — дводомна рослина, тому плодоносять не всі його екземпляри. На чоловічих деревах мікроспорангії помітні вже восени, округлої форми, жовтуваті, розміщені в пазухах листків на останньому пагоні. Під час цвітіння висовується коротка ніжка, на якій містяться пиляки, кожен з яких має 5-8 мішечків, що тріскаються поздовжньо, пилкові зерна без повітряних мішків, одноклітинні.
Насінний зачаток у тиса з'являється пізньої осені і зимує в стадії утворення мегаспороцитів. У тиса в одному буває 2—4 жіночі гаметофіти, що утворюються з мегаспор однієї тетради, але не кожен з них утворює архегонії. У тиса вони оточені шаром прилеглих клітин гаметофіта. В оболонці яйцеклітини тиса ягідного, що прилягає до клітин покривного шару, були відкриті плазмодесми (Горожанкін, 1883). Запліднення відбувається від кінця травня до початку червня. Від запилення до запліднення проходить близько 1 місяця, насіння дозріває 6 тижнів.
Насінина зазвичай овально-яйцеподібна, 5—8 мм завдовжки і 4—5 мм завширшки, оточена м'ясистим червоним принасінником (існують форми з принасінниками жовтого кольору).
Насінина проростає через рік, іноді через 2, а то й 3—4 роки.
Тис зазвичай розмножують вегетативним методом. Цікаво, що живці, взяті з гілок, спрямованих угору, дають кущі з компактним вертикальним зростанням, а живці з горизонтальних гілок утворюють розкидисті низькі рослини.
Екологічна приуроченість
Тис ягідний — рослина, вимоглива до вологості ґрунту та повітря. Він є найбільш тіньовитривалим із усіх хвойних порід деревом. Жіночі особини дають насіння щорічно до глибокої старості, починаючи з 25-30 річного віку. Коренева система добре розвинута, пластична, утворює ендотрофну мікоризу, завдяки чому може пристосовуватись до різних умов. Молоді пагони, кора і листя містять алкалоїд токсин — і сильно подразнюючу олію.
Властивості і використання
Тіньовитривалий, деревина з чорно-бурою серцевиною, важка, міцна, стійка проти гниття (звідси й народні назва — негний-дерево), добре полірується. Використовують у меблевій промисловості, машинобудуванні, підводному будівництві тощо.
Тис ягідний у давнину був поширений на дуже великій території, та майже повністю винищений людиною через свою міцну деревину, яка має сильні бактерицидні властивості — вона вбиває навіть мікроорганізми, які є в повітрі. Побутувала думка, що хата, в якій хоча б стельові балки зроблені з тиса, надійно захищена від хвороботворних інфекцій, що надзвичайно цінувалося з огляду на масові епідемії.
У Стародавньому Єгипті з тиса робили саркофаги. У деяких країнах деревиною тиса народ платив данину феодалам. За рахунок поєднання «живучості» і в’язкості деревини тис був одним з найкращих матеріалів для виготовлення луків. З тиса робили, наприклад, середньовічні англійські довгі луки. Традиційно деревину використовували в токарстві та для виготовлення довгих луків і держаків для інструментів. Один з найстаріших у світі збережених дерев’яних артефактів – це вістря списа з тиса, якому, за оцінкою, близько 450000 років (Yew, 2018). Раніше тисова деревина використовувалась для оздоблення княжих і королівських палаців. З неї виготовлялися найкращі луки для воїнів. На Гуцульщині виготовляли тисові хрести, тисові лави, двері тощо. Сьогодні, зважаючи на малі запаси тиса, з його деревини роблять різні сувеніри та, також, продовжують використовувати у будівництві, в столярній і токарній справі, для оздоблення меблів і музичних інструментів, у вигляді фанери (European Yew, 2007).
Деревина, кора і листя тиса містять алкалоїд (таксин), і тому він отруйний для людини і багатьох тварин, хоча, наприклад, зайці та олені охоче їдять тис без шкоди для себе. Існувало повір'я, що людину можна отруїти, подавши їй вино в кубку з тиса, що насправді не є ймовірним. «Ягоди» (без насіння) їстівні й солодкі, але для більшості людей дещо неприємної драглистої структури. У Львівському інституті економіки і туризму розробили експериментальні зразки морозива з додаванням джему з ягід тиса ягідного.
Отруєння тисом
Отруєння людини найчастіше можливе при споживанні отруйного насіння. Симптоми отруєння людини: нудота, блювота, пронос, загальна слабкість, біль у животі, сонливість, судоми, задуха, порушення серцевої діяльності, в результаті чого виникає стан колапсу і смерть. Летальний результат може настати вже протягом першої години або протягом декількох годин (або перших днів). Пліній Старший в «Природничій історії» свідчить про випадки отруєння людини, яка випила вина з тисового кубка. Що старша хвоя тиса, то вона отруйніша.
Використання тису у лікуванні хвороб
Деревину застосовують при асциті, місцево (у вигляді тирси) – при укусах скажених собак. У трактаті Авіценни «Канон лікарської науки» (1025) тис ягідний представлений як фітотерапевтичні засіб, що застосовується при серцевих захворюваннях (Tekol, 2007). Тис ягідний використовується в класичній гомеопатії (Дудченко & Грабова, 2011). З 1990-х років алкалоїди тисового дерева (таксани) використовуються для виготовлення протипухлинних засобів (паклітаксел, доцетаксел). Таксол з його цитотоксичними, антилейкемічними і антимітотоксичними властивостями, використовується в дослідницьких цілях. Незважаючи на серйозні занепокоєння щодо безпеки, тис використовується для лікування дифтерії, стрічкових глистів, набряклої мигдалини (тонзиліт), припадків (епілепсія), болів у м’язах та суглобах (ревматизм), станів сечовивідних шляхів та захворювань печінки. Корінні американці використовували тис для лікування низки недуг, таких як ревматизм, лихоманка та навіть артрит. Японці використовували тисову хвою проти таких хвороб, як діабет, а жінки використовували його при проблемах із менструацією та спричинення абортів (Cashman & Craig, 2004).
Фармацевтичні компанії виготовляють паклітаксел (таксол), який відпускається за рецептом для лікування раку молочної залози та яєчників, з кори дерева тиса (Yew, 2014). Таксин у Великій Британії використовується в хіміотерапії раку яєчників, молочної залози, прямої кишки, шкіри (Yew clippings to make chemotherapy, 2020). Гілки і листя в індійській медицині використовують як кардіотонічну, спазмолітичну, відхаркувальний засіб, при метеоризмі, епілепсії, бронхіальній астмі, бронхіті, діареї; в народній медицині – при жіночих хворобах, аменореї; зовнішньо – при корості, настій – при ангіні; в гомеопатії есенція з листя – при ревматизмі, подагрі, хворобах печінки, нирок, серця, при запорах, бешиховому запаленні, пустульозних дерматитах. Відвар насіння діє на серце аналогічно відвару наперстянки.
Поширення
Ареал тиса ягідного досить широкий. Він трапляється в Польщі, Чехії, Словаччині, Шотландії, Іспанії, Португалії, Греції, Північній Африці. Рідко — вздовж узбережжя Балтійського моря під покривом широколистяно-хвойних лісів і частіше на схилах гір Прикарпаття, Карпат, Кавказу і Криму. Південніше його ареал зміщується в Туреччину, де охоплює узбережжя Чорного моря, західну і південну — центральну частину території Туреччини, і заходить у Північний Іран біля Каспійського моря.
Тис ягідний – рідкісний реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Його сучасний ареал охоплює території Польщі, Чехії, Словаччині, Шотландії, Іспанії, Португалії, Греції, Північної Африки, узбережжя Балтійського моря, Карпатських, Кавказьких і Кримських гір. Південніше його ареал зміщується в Туреччину, де охоплює узбережжя Чорного моря, західну і південну – центральну частину території Туреччини, і заходить у Північний Іран біля Каспійського моря.
Значні природні насадження тиса ягідного ростуть у Великій Британії, включаючи Внутрішні Гебриди та Оркнейські острови. Рідше зустрічається в Шотландії, Уельсі та Ірландії (Tittensor, 1980). Один із європейських тисових лісів природного походження зростає в Національному парку Кілларні в Ірландії. Займаючи площу близько 25 га, цей осередок лісів є одним з найбільших за площею у Великій Британії та Ірландії (Killarney National Park, 2005).
У Швейцарії є відносно велика кількість молодих дерев тиса ягідного. Кількість дерев, обхват яких перевищує 10 см налічують біля 700000 шт., 50000 з яких розташовані в регіоні Хорнлі (Санкт-Галлен/Тургау/Цюрих). Під час першої Швейцарської національної інвентаризації лісів (1983-1985 рр.) було зафіксовано загалом 128450 дерев тиса, діаметром на висоті грудей від 12 см (Brändli et al.,2009).
У змішаних лісах, на північному схилі гірського хребета Сент-Бауме (Франція) підраховано 4000 дерев тиса ягідного (Paule et al., 1993). Загальну кількість дерев виду, що ростуть у природних лісах у Німеччині (близько 30000 км2), оцінюють у близько 60000 дерев. Найбільше їх у Тюрингії понад 32000 дерев, Баварії – 14000 дерев, Баден-Вюртемберзі – 6000 дерев та Гессені – 3000 дерев (Röβner & Wendt, 2015). Природні насадження тиса в Данії загальною площею 3 га знаходяться на піщаних схилах і плато під наметом букового деревостану (Svenning, & Magård,1999).
У захисних лісах Австрії ростуть 7123 особин тиса ягідного на площі 68,5 га (Herz et al., 2005; Dhar, et al., 2006, 2007). Поширення тиса в Бельгії обмежується кількома районами у південній частині країни (Deforce, & Bastiaens, 2007). Незначні популяції тиса ягідного зустрічаються у Латвії (Свиланс, 1996).З літературних даних (Zatloukal & Vančura, 2004) відомо, що у Чехії нараховують від 10000 до 11242 особин тиса ягідного у дубових, ялиново-букових та, навіть, у соснових лісах.
У Польщі є 33 резервати суворого захисту тисових лісів, загальною площею 806,5 га (Szeszycki, 2006; Pawelec, 2010). Загалом інвентаризовано 448 локацій із 6057 деревами тиса (Falencka‐Jabłońska, 2004). Кілька значних популяцій тиса у Словаччині знаходяться у регіональних та національних заповідниках, де охороняється на площі близько 1630 га (Dovčiak, 2002).
В Угорщині найбільший природний осередок тиса зустрічається в буковому лісі гір Бакони, поблизу Сентгал (Németh-Kiss et al., 1996; Frank &Heinze 2012).
Тисово-букові ліси (537 га, 4224 дерева) зустрічаються у Румунії, які охороняються на місцевому та державному рівні (Togor & Burescu 2012; Simon et al., 2018).
Популяції тисів (173 ділянки, близько 9000 особин) обмежені в гірських районах центральної та північної Греції, особливо вздовж гірського хребта Пінд, гори Олімп, гірського хребта Родопі та гори Холомонтас на півострові Халкідікі.
Крім того, невеликі природні насадження тиса є в Пелопоннесі та на острові Евія (Kassioumis et al., 2004).
У Косові тис присутній у деяких районах гірських масивів албанських Альпгора Бабаллок (4,0 га, 1200-1300 м н.р.м.) і гора Белла (10,45 га, 1600-1750 м н.р.м.), гора Либенік (53,0 га, 1000-1200 м н.р.м.) та горі Коритник (10,45 га, 1350-1600 м н.р.м.) (Hysen et al., 2009).
На Піренейському півострові тис можна знайти майже у всіх гірських системах, особливо на півночі. Насадження за участю тиса ягідного ростуть у Перед-Піренеях, прибережних горах Каталонії, Альт-Маестраті, Конці, Альто- Таджо, гірських хребтах Валенсії, Центральних Горах та горах Монте-де-Толедо. Лісові насадження з тисом ягідним в лісах Центральної Європи та каталонського середземноморського регіону займають 302,8 га (Camprodon et al., 2016).
Тис ягідний можна зустріти у всіх італійських регіонах, хоча він трапляється в ізольованих і надзвичайно обмежених місцях. У природному лісовому заповіднику «Foresta Umbra» (Італія) описано 1023 дерева тиса ягідного з діаметром стовбура на висоті грудей більше 3 см (Vessella et al., 2015). У заповідних районах центральних Апеннінів знаходяться три великі тисові популяції (3-12 тис. шт. особин тиса), загальною площею 379 га (Piovesan et al., 2009).
На о. Корсика нараховано 900 дорослих і зрілих особин тиса ягідного, що зосереджені на півдні Корте, на південному сході Кальві і на заході Порто-Веккіо (Paule et al., 1996). Поширення тиса на о. Сардинія обмежується гірськими районами: малі популяції (близько 50 локацій, площею ≈0,7 га) розташовані переважно на тінистих північних схилах (Farris et al., 2012). Тис ягідний природно поширений у горах Неброді (о. Сицилія) на площі 176,5 га (Mazzola & Domina, 2006).
Вид зустрічається в гірських районах північного Марокко: гірському хребті Ер-Риф, Середньому та Високому Атласі, на висоті між (500) 1200 та 2000 (2350) м н.р.м. Популяції, представлені найбільшою кількістю особин, знаходяться у Західному Ер-Рифі та Середньому Атласі, тоді як на Високому Атласу зустрічаються лише поодинокі, ізольовані особини (Romo et al., 2017).
У Туреччині тис ягідний зустрічаються лише в долинах річок і потоків Західного Причорномор'я країни та Мармуровоморському регіоні (Kaya &Raynal, 2001). У гірканських лісах особини Taxus baccata L. розкидані здебільшого у високогір’ї, де утворюють в деяких районах чисті чи змішані насадження такі як: Афра Тахте, Пуне Арам та долина Таркат (Ghanbari et al., 2019; Alavi et al., 2020).
Нещодавно знайдений новий осередок площею 13 га на півночі Ірану в долині Тускістан (Waez-Mousavi & Maghsoudlou Nezhad, 2011).
На Кавказі збереглись ділянки, де тис має лісоутворююче значення. Так, наприклад, у заповідній Хостинській тисо-самшитовій діброві тис займає площу 70 га (Резчикова, 2010, 2012). Найбільше місце природного зростання тиса знаходиться в східній Грузії, в урочищі Бацара, біля річки Алазані. Ця тисова діброва займає площу біля 700 га (Gegechkori, 2018; Nakhutsrishvili, 2013). На її території нараховано 220000 екземплярів тисових дерев, які ростуть на висоті від 900 м до 1350 м н.р.м. (деякі локації до 1500 м н.р.м.). Більшість дерев досягли 100-річного віку. Приблизно 13000 дерев старші 400-600 років, але вважають, що деякі екземпляри мають вік 1200-2000 років (Ketskhoveli, 1959; Pridnya, 2000). За дослідженнями А.Г. Долуханова, ця тисова діброва “за розмірами, за кількістю дорослих дерев, за величністю деревостану, за потужності зростання та іншими ознаками є не тільки кращою на Кавказі, але і кращою на всій земній кулі” (цит.Долуханов, 1964). Загальна площа, яку займає тис на Кавказі становить більше 1500 га.
У Карпатській гірській системі найбільший осередок тиса (близько 160 тис. штук на площі 20 га) зберігається в буково-ялицевому пралісі в долині потоку Торміанець у Високих Татрах у Словаччині. Порівняно зі Словацькими Карпатами в Українських росте значно менше тисів. У Румунських Карпатах тис трапляється дуже часто в межах висот 490—1486 м над рівнем моря.
В Україні
На території України тис ягідний природно росте лише в Карпатах та в Криму, в культурі — у дендраріях та в інших декоративних насадженнях по всій Україні.
В Українських Карпатах природні популяції тиса ягідного збереглись лише у трьох осередках: Княждвірський ботанічний заказник (Прикарпаття), пам’ятка природи загальнодержавного значення “Тисовий яр” (Буковина) та Угольсько-Широколужанський заповідний масив (Закарпаття). У Карпатах тис ягідний росте двома смугами, пов’язаними з поширенням букових лісів: північний макросхил від 400 до 800 м н.р.м., південний – 600-900 м н.р.м. У Гірському Криму – у верхній частині південного (700-1200 м н.р.м.) та північного (500-1200 м н.р.м.) макросхилів. Тис ягідний приурочений до тінистих лісів на бурих евтрофних ґрунтах на карбонатах, в ущелинах, на скелях, крутих схилах, в умовах специфічного мікроклімату (високої вологості повітря, затінення). Росте в другому деревному ярусі в Карпатах – букових та ялицево-букових лісів (союз Cephalanthero-Fagion, кл. Querco-Fagetea), у Криму – скельнодубових та букових лісів (союз Dentario- quinquefolii Fagion sylvaticae).
Найбільше місце зростання тиса в Україні і одне з найбільших у Європі – Княждвірський ботанічний заказник загальнодержавного значення. Цей осередок зростання тиса розміщується на північно-східному передгір’ї Карпат, на північних схилах вздовж річки Прут, на висоті 320-460 м н.р.м., поблизу с. Печиніжин Коломийського району (Івано-Франківська область). Його загальна площа – 208 га, а тис безпосередньо росте на 70 га. Згідно літературних джерел у заказнику "Княждвірський" росте понад 22000 екземплярів тиса ягідного висотою 1,5 м і вище (Павлюк, & Марченко, 2004; Уруський & Павлюк, 2017).
Наступний за величиною осередок зростання тиса знаходиться на території, яка належить до Буковинського Прикарпаття, яке являє собою передгір’я з вологим, помірно-континентальним кліматом. Тисово-букові ліси зростають в межиріччі р. Пруту та р. Сірету і за геоботанічним районуванням належать до лісів остепненого Прут-Сірецького району. Тисовий яр – пам’ятка природи загальнодержавного значення, знаходиться на території Кучурівського лісництва (ДП «Чернівецьке ЛГ», Чернівецька область), між селами Снячів та Глибочок Чернівецької області. Тут тис безпосередньо росте на площі 10 га в кількості 1264 особин. Угольсько-Широколужанський масив, загальною площею 15580 га, розташований на південних схилах полонини Менчул – потужного відрогу гірського масиву Красна в межах висот 400-1280 м н.р.м. Тис росте на Угольській ділянці, яка знаходиться в басейнах річок Мала та Велика Угольки поблизу с. Мала Уголька (Закарпатська область).Декілька невеликих осередків тиса ягідного охороняються і на території Карпатського біосферного заповідника. Всього на території КБЗ обліковано 1463 особини тиса ягідного, як деревоподібної, так і кущоподібної форми в межах висот від 650 до 1225 м н. р. м. (в Угольсько-Широколужанському – 1074 особини, Мармароському – 256 особин, та Кузійскому масиві – 133 особини) (Кабаль et al., 2014; Полянчук, 2016; Полянчук et al., 2020).
Із літературних джерел та матеріалів лісовпорядкування відомо, що загальна площа насаджень за участю тиса ягідного у складі в Українських Карпатах складає 285,0 га.
У давнину тисові ліси були поширені в Карпатах і на Передкарпатті (про що свідчать сліди в топоніміці — річка Тиса, Тисів, Тисьмениця тощо); тепер залишилися лише невеликі острівці, серед них:
- Княждвірський заказник у селі Княждвір (за СРСР — Верхнє) — один з найбільших заказників тиса ягідного в Європі. У Княждвірському заказнику росте 15,1 тис. шт. тисів на площі 70 га (загальна площа заказника — 208 га).
- Досить цікава ділянка тиса збереглася в урочищах Велика і Мала Уголька на Закарпатті (1500 шт. на площі 10 га), вона займає друге місце в Україні після заказника «Княждвірський».
Поодинокі дерева тиса також ростуть у Болехівському, Вигодському районах Івано-Франківської області (у Надвірнянському та Солотвинському держлісгоспах) та Рахівському районі Закарпатської області (в с. Ділове росте «сімейна» пара тисів на обійсті місцевого господаря: чоловіче дерево ― 216/68 см та жіноче ― 157/50 см в окружності та діаметром відповідно. Дерева обстежували науковці з Карпатського біосферного заповідника. Чоловічому дереву ймовірно коло 500 років. Тис також росте в кількох місцях у Чернівецькій області.
Через свою рідкісність навіть окремі тисові дерева в українських містах часто мають статус пам'яток природи (наприклад, Тис ягідний у Львові).
Галерея
- Тис ягідний в Ботанічному саду ім. Фоміна (м. Київ)
- Гілка з плодами (м. Львів, 2012)
- Кора та стовбур тиса ягідного в Княждвірському заказнику
- Стовбур та крона тиса в Княждворі
- Самиця горобця хатнього поїдає «ягоди» тиса (Фінляндія)
- Насіння (Сад рослин Тулузи, Франція)
- Стовбур тиса ягідного (Львів)
- Одне з найстаріших в країні. Окружність 216 см, діаметр 70 см (Закарпатська область, с. Ділове)
- Жіноче дерево в с. Ділове. 157/50 см. Плодоносить.
- Діаметр орієнтовно 70 см, с. Заріччя.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тис ягідний в Україні |
Примітки
- Taxus baccata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 38.
- Taxus baccata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . ProMED-mail (амер.). Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 4 жовтня 2021.
- Tiwary, Asheesh K.; Puschner, Birgit; Kinde, Hailu; Tor, Elizabeth R. (1 травня 2005). Diagnosis of Taxus (Yew) Poisoning in a Horse. Journal of Veterinary Diagnostic Investigation (англ.). Т. 17, № 3. с. 252—255. doi:10.1177/104063870501700307. ISSN 1040-6387. Процитовано 4 жовтня 2021.
- unknown library, Thomas C.; McClintock, Elizabeth May (1986). Poisonous plants of California. Berkeley : University of California Press. ISBN .
- IUCN
- Spjut, Richard W. (2006-09). . World Botanical Associates (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 29 березня 2017.
- . American Conifer Society (англ.). 23 травня 2013. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017.
- Жизнь растений 4, 1978, с. 412—413.
- Кондратюк, 1960, с. 10–11.
- Жизнь растений 4, 1978, с. 415.
- . PFAF Plant Database (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . [1] [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Taxus baccata. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 12.05.2022. (англ.)
- Формування якості морозива з додаванням дикорослих ягід / М. Л. Павлишин, Р. М. Захарчин, Є. І. Бурак // Науковий вісник НЛТУ України. — 2014. — Вип. 24.2. — С. 173—177. Процитовано 2017-01-30.
Див. також
Джерела
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тис звичайний
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- тис // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кондратюк Є. М. Дикоростучі хвойні України. — Київ : Видавництво Академії наук Української РСР, 1960. — 120 с. — 1000 прим.
- Муравьева О. А., Борхвардт В. С. Семейство тиссовые (Taxaceae) // Жизнь растений : в 6 т. — Москва : Просвещение, 1978. — Т. 4 : Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения. — С. 411–420. (рос.)
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (квітень 2017) |
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tis zvichajnij tis negnij derevo tis ya gidnij negnij de revo Taxus baccata L hvojne vichnozelene derevo abo velikij kush rodini tisovih Usi chastini roslini okrim prinasinnika yagodi bez nasinnya otrujni dlya lyudini cherez nayavnist u nih alkaloyidiv taksiniv Tis zvichajnij Gilka zi zrilim ta nezrilim nasinnyam Sad roslin Tuluzi Franciya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Tisovi Taxaceae Rid Tis Taxus Vid T baccata Binomialna nazva Taxus baccata L 1753 Areal ridnij naturalizovanijBiologichni harakteristikiTis yagidnij vichnozelena derevopodibna abo kushopodibna roslina sho syagaye visoti do 25 30 m Roste vidnosno povilno Trivalist zhittya 700 3500 rokiv Kora chervonuvato bura na molodih pagonah gladka na grubshih gilkah i stovburah lushitsya vid starosti vidsharovuyetsya tonkimi plastinkami Derevina duzhe tverda i vazhka skladayetsya z tonenkih sudin zi spiralnimi potovshennyami Sercevinni promeni skladayutsya tilki z samoyi m yakoti smolyani hodi vidsutni Listki hvoya lancetopodibni zavdovzhki do 30 50 mm zavshirshki 2 5 mm zverhu temno zeleni bliskuchi znizu svitlo matovi bez bilih prozhilok m yaki kinci zagostreni Otrujni dlya konej i hudobi Tis yagidnij dvodomna roslina tomu plodonosyat ne vsi jogo ekzemplyari Na cholovichih derevah mikrosporangiyi pomitni vzhe voseni okrugloyi formi zhovtuvati rozmisheni v pazuhah listkiv na ostannomu pagoni Pid chas cvitinnya visovuyetsya korotka nizhka na yakij mistyatsya pilyaki kozhen z yakih maye 5 8 mishechkiv sho triskayutsya pozdovzhno pilkovi zerna bez povitryanih mishkiv odnoklitinni Nasinnij zachatok u tisa z yavlyayetsya piznoyi oseni i zimuye v stadiyi utvorennya megasporocitiv U tisa v odnomu buvaye 2 4 zhinochi gametofiti sho utvoryuyutsya z megaspor odniyeyi tetradi ale ne kozhen z nih utvoryuye arhegoniyi U tisa voni otocheni sharom prileglih klitin gametofita V obolonci yajceklitini tisa yagidnogo sho prilyagaye do klitin pokrivnogo sharu buli vidkriti plazmodesmi Gorozhankin 1883 Zaplidnennya vidbuvayetsya vid kincya travnya do pochatku chervnya Vid zapilennya do zaplidnennya prohodit blizko 1 misyacya nasinnya dozrivaye 6 tizhniv Nasinina zazvichaj ovalno yajcepodibna 5 8 mm zavdovzhki i 4 5 mm zavshirshki otochena m yasistim chervonim prinasinnikom isnuyut formi z prinasinnikami zhovtogo koloru Nasinina prorostaye cherez rik inodi cherez 2 a to j 3 4 roki Tis zazvichaj rozmnozhuyut vegetativnim metodom Cikavo sho zhivci vzyati z gilok spryamovanih ugoru dayut kushi z kompaktnim vertikalnim zrostannyam a zhivci z gorizontalnih gilok utvoryuyut rozkidisti nizki roslini Ekologichna priurochenistTis yagidnij roslina vimogliva do vologosti gruntu ta povitrya Vin ye najbilsh tinovitrivalim iz usih hvojnih porid derevom Zhinochi osobini dayut nasinnya shorichno do glibokoyi starosti pochinayuchi z 25 30 richnogo viku Koreneva sistema dobre rozvinuta plastichna utvoryuye endotrofnu mikorizu zavdyaki chomu mozhe pristosovuvatis do riznih umov Molodi pagoni kora i listya mistyat alkaloyid toksin C 37 H 51 NO 10 displaystyle ce C37H51NO10 i silno podraznyuyuchu oliyu Vlastivosti i vikoristannyaTinovitrivalij derevina z chorno buroyu sercevinoyu vazhka micna stijka proti gnittya zvidsi j narodni nazva negnij derevo dobre poliruyetsya Vikoristovuyut u meblevij promislovosti mashinobuduvanni pidvodnomu budivnictvi tosho Tis yagidnij u davninu buv poshirenij na duzhe velikij teritoriyi ta majzhe povnistyu vinishenij lyudinoyu cherez svoyu micnu derevinu yaka maye silni baktericidni vlastivosti vona vbivaye navit mikroorganizmi yaki ye v povitri Pobutuvala dumka sho hata v yakij hocha b stelovi balki zrobleni z tisa nadijno zahishena vid hvorobotvornih infekcij sho nadzvichajno cinuvalosya z oglyadu na masovi epidemiyi U Starodavnomu Yegipti z tisa robili sarkofagi U deyakih krayinah derevinoyu tisa narod plativ daninu feodalam Za rahunok poyednannya zhivuchosti i v yazkosti derevini tis buv odnim z najkrashih materialiv dlya vigotovlennya lukiv Z tisa robili napriklad serednovichni anglijski dovgi luki Tradicijno derevinu vikoristovuvali v tokarstvi ta dlya vigotovlennya dovgih lukiv i derzhakiv dlya instrumentiv Odin z najstarishih u sviti zberezhenih derev yanih artefaktiv ce vistrya spisa z tisa yakomu za ocinkoyu blizko 450000 rokiv Yew 2018 Ranishe tisova derevina vikoristovuvalas dlya ozdoblennya knyazhih i korolivskih palaciv Z neyi vigotovlyalisya najkrashi luki dlya voyiniv Na Guculshini vigotovlyali tisovi hresti tisovi lavi dveri tosho Sogodni zvazhayuchi na mali zapasi tisa z jogo derevini roblyat rizni suveniri ta takozh prodovzhuyut vikoristovuvati u budivnictvi v stolyarnij i tokarnij spravi dlya ozdoblennya mebliv i muzichnih instrumentiv u viglyadi faneri European Yew 2007 Derevina kora i listya tisa mistyat alkaloyid taksin i tomu vin otrujnij dlya lyudini i bagatoh tvarin hocha napriklad zajci ta oleni ohoche yidyat tis bez shkodi dlya sebe Isnuvalo povir ya sho lyudinu mozhna otruyiti podavshi yij vino v kubku z tisa sho naspravdi ne ye jmovirnim Yagodi bez nasinnya yistivni j solodki ale dlya bilshosti lyudej desho nepriyemnoyi draglistoyi strukturi U Lvivskomu instituti ekonomiki i turizmu rozrobili eksperimentalni zrazki moroziva z dodavannyam dzhemu z yagid tisa yagidnogo Otruyennya tisomOtruyennya lyudini najchastishe mozhlive pri spozhivanni otrujnogo nasinnya Simptomi otruyennya lyudini nudota blyuvota pronos zagalna slabkist bil u zhivoti sonlivist sudomi zaduha porushennya sercevoyi diyalnosti v rezultati chogo vinikaye stan kolapsu i smert Letalnij rezultat mozhe nastati vzhe protyagom pershoyi godini abo protyagom dekilkoh godin abo pershih dniv Plinij Starshij v Prirodnichij istoriyi svidchit pro vipadki otruyennya lyudini yaka vipila vina z tisovogo kubka Sho starsha hvoya tisa to vona otrujnisha Vikoristannya tisu u likuvanni hvorobDerevinu zastosovuyut pri asciti miscevo u viglyadi tirsi pri ukusah skazhenih sobak U traktati Avicenni Kanon likarskoyi nauki 1025 tis yagidnij predstavlenij yak fitoterapevtichni zasib sho zastosovuyetsya pri sercevih zahvoryuvannyah Tekol 2007 Tis yagidnij vikoristovuyetsya v klasichnij gomeopatiyi Dudchenko amp Grabova 2011 Z 1990 h rokiv alkaloyidi tisovogo dereva taksani vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya protipuhlinnih zasobiv paklitaksel docetaksel Taksol z jogo citotoksichnimi antilejkemichnimi i antimitotoksichnimi vlastivostyami vikoristovuyetsya v doslidnickih cilyah Nezvazhayuchi na serjozni zanepokoyennya shodo bezpeki tis vikoristovuyetsya dlya likuvannya difteriyi strichkovih glistiv nabryakloyi migdalini tonzilit pripadkiv epilepsiya boliv u m yazah ta suglobah revmatizm staniv sechovividnih shlyahiv ta zahvoryuvan pechinki Korinni amerikanci vikoristovuvali tis dlya likuvannya nizki nedug takih yak revmatizm lihomanka ta navit artrit Yaponci vikoristovuvali tisovu hvoyu proti takih hvorob yak diabet a zhinki vikoristovuvali jogo pri problemah iz menstruaciyeyu ta sprichinennya abortiv Cashman amp Craig 2004 Farmacevtichni kompaniyi vigotovlyayut paklitaksel taksol yakij vidpuskayetsya za receptom dlya likuvannya raku molochnoyi zalozi ta yayechnikiv z kori dereva tisa Yew 2014 Taksin u Velikij Britaniyi vikoristovuyetsya v himioterapiyi raku yayechnikiv molochnoyi zalozi pryamoyi kishki shkiri Yew clippings to make chemotherapy 2020 Gilki i listya v indijskij medicini vikoristovuyut yak kardiotonichnu spazmolitichnu vidharkuvalnij zasib pri meteorizmi epilepsiyi bronhialnij astmi bronhiti diareyi v narodnij medicini pri zhinochih hvorobah amenoreyi zovnishno pri korosti nastij pri angini v gomeopatiyi esenciya z listya pri revmatizmi podagri hvorobah pechinki nirok sercya pri zaporah beshihovomu zapalenni pustuloznih dermatitah Vidvar nasinnya diye na serce analogichno vidvaru naperstyanki PoshirennyaAreal tisa yagidnogo dosit shirokij Vin traplyayetsya v Polshi Chehiyi Slovachchini Shotlandiyi Ispaniyi Portugaliyi Greciyi Pivnichnij Africi Ridko vzdovzh uzberezhzhya Baltijskogo morya pid pokrivom shirokolistyano hvojnih lisiv i chastishe na shilah gir Prikarpattya Karpat Kavkazu i Krimu Pivdennishe jogo areal zmishuyetsya v Turechchinu de ohoplyuye uzberezhzhya Chornogo morya zahidnu i pivdennu centralnu chastinu teritoriyi Turechchini i zahodit u Pivnichnij Iran bilya Kaspijskogo morya Tis yagidnij ridkisnij reliktovij vid z diz yunktivnim arealom Jogo suchasnij areal ohoplyuye teritoriyi Polshi Chehiyi Slovachchini Shotlandiyi Ispaniyi Portugaliyi Greciyi Pivnichnoyi Afriki uzberezhzhya Baltijskogo morya Karpatskih Kavkazkih i Krimskih gir Pivdennishe jogo areal zmishuyetsya v Turechchinu de ohoplyuye uzberezhzhya Chornogo morya zahidnu i pivdennu centralnu chastinu teritoriyi Turechchini i zahodit u Pivnichnij Iran bilya Kaspijskogo morya Znachni prirodni nasadzhennya tisa yagidnogo rostut u Velikij Britaniyi vklyuchayuchi Vnutrishni Gebridi ta Orknejski ostrovi Ridshe zustrichayetsya v Shotlandiyi Uelsi ta Irlandiyi Tittensor 1980 Odin iz yevropejskih tisovih lisiv prirodnogo pohodzhennya zrostaye v Nacionalnomu parku Killarni v Irlandiyi Zajmayuchi ploshu blizko 25 ga cej oseredok lisiv ye odnim z najbilshih za plosheyu u Velikij Britaniyi ta Irlandiyi Killarney National Park 2005 U Shvejcariyi ye vidnosno velika kilkist molodih derev tisa yagidnogo Kilkist derev obhvat yakih perevishuye 10 sm nalichuyut bilya 700000 sht 50000 z yakih roztashovani v regioni Hornli Sankt Gallen Turgau Cyurih Pid chas pershoyi Shvejcarskoyi nacionalnoyi inventarizaciyi lisiv 1983 1985 rr bulo zafiksovano zagalom 128450 derev tisa diametrom na visoti grudej vid 12 sm Brandli et al 2009 U zmishanih lisah na pivnichnomu shili girskogo hrebeta Sent Baume Franciya pidrahovano 4000 derev tisa yagidnogo Paule et al 1993 Zagalnu kilkist derev vidu sho rostut u prirodnih lisah u Nimechchini blizko 30000 km2 ocinyuyut u blizko 60000 derev Najbilshe yih u Tyuringiyi ponad 32000 derev Bavariyi 14000 derev Baden Vyurtemberzi 6000 derev ta Gesseni 3000 derev Robner amp Wendt 2015 Prirodni nasadzhennya tisa v Daniyi zagalnoyu plosheyu 3 ga znahodyatsya na pishanih shilah i plato pid nametom bukovogo derevostanu Svenning amp Magard 1999 U zahisnih lisah Avstriyi rostut 7123 osobin tisa yagidnogo na ploshi 68 5 ga Herz et al 2005 Dhar et al 2006 2007 Poshirennya tisa v Belgiyi obmezhuyetsya kilkoma rajonami u pivdennij chastini krayini Deforce amp Bastiaens 2007 Neznachni populyaciyi tisa yagidnogo zustrichayutsya u Latviyi Svilans 1996 Z literaturnih danih Zatloukal amp Vancura 2004 vidomo sho u Chehiyi narahovuyut vid 10000 do 11242 osobin tisa yagidnogo u dubovih yalinovo bukovih ta navit u sosnovih lisah U Polshi ye 33 rezervati suvorogo zahistu tisovih lisiv zagalnoyu plosheyu 806 5 ga Szeszycki 2006 Pawelec 2010 Zagalom inventarizovano 448 lokacij iz 6057 derevami tisa Falencka Jablonska 2004 Kilka znachnih populyacij tisa u Slovachchini znahodyatsya u regionalnih ta nacionalnih zapovidnikah de ohoronyayetsya na ploshi blizko 1630 ga Dovciak 2002 V Ugorshini najbilshij prirodnij oseredok tisa zustrichayetsya v bukovomu lisi gir Bakoni poblizu Sentgal Nemeth Kiss et al 1996 Frank amp Heinze 2012 Tisovo bukovi lisi 537 ga 4224 dereva zustrichayutsya u Rumuniyi yaki ohoronyayutsya na miscevomu ta derzhavnomu rivni Togor amp Burescu 2012 Simon et al 2018 Populyaciyi tisiv 173 dilyanki blizko 9000 osobin obmezheni v girskih rajonah centralnoyi ta pivnichnoyi Greciyi osoblivo vzdovzh girskogo hrebta Pind gori Olimp girskogo hrebta Rodopi ta gori Holomontas na pivostrovi Halkidiki Krim togo neveliki prirodni nasadzhennya tisa ye v Peloponnesi ta na ostrovi Eviya Kassioumis et al 2004 U Kosovi tis prisutnij u deyakih rajonah girskih masiviv albanskih Alpgora Baballok 4 0 ga 1200 1300 m n r m i gora Bella 10 45 ga 1600 1750 m n r m gora Libenik 53 0 ga 1000 1200 m n r m ta gori Koritnik 10 45 ga 1350 1600 m n r m Hysen et al 2009 Na Pirenejskomu pivostrovi tis mozhna znajti majzhe u vsih girskih sistemah osoblivo na pivnochi Nasadzhennya za uchastyu tisa yagidnogo rostut u Pered Pireneyah priberezhnih gorah Kataloniyi Alt Maestrati Konci Alto Tadzho girskih hrebtah Valensiyi Centralnih Gorah ta gorah Monte de Toledo Lisovi nasadzhennya z tisom yagidnim v lisah Centralnoyi Yevropi ta katalonskogo seredzemnomorskogo regionu zajmayut 302 8 ga Camprodon et al 2016 Tis yagidnij mozhna zustriti u vsih italijskih regionah hocha vin traplyayetsya v izolovanih i nadzvichajno obmezhenih miscyah U prirodnomu lisovomu zapovidniku Foresta Umbra Italiya opisano 1023 dereva tisa yagidnogo z diametrom stovbura na visoti grudej bilshe 3 sm Vessella et al 2015 U zapovidnih rajonah centralnih Apenniniv znahodyatsya tri veliki tisovi populyaciyi 3 12 tis sht osobin tisa zagalnoyu plosheyu 379 ga Piovesan et al 2009 Na o Korsika narahovano 900 doroslih i zrilih osobin tisa yagidnogo sho zoseredzheni na pivdni Korte na pivdennomu shodi Kalvi i na zahodi Porto Vekkio Paule et al 1996 Poshirennya tisa na o Sardiniya obmezhuyetsya girskimi rajonami mali populyaciyi blizko 50 lokacij plosheyu 0 7 ga roztashovani perevazhno na tinistih pivnichnih shilah Farris et al 2012 Tis yagidnij prirodno poshirenij u gorah Nebrodi o Siciliya na ploshi 176 5 ga Mazzola amp Domina 2006 Vid zustrichayetsya v girskih rajonah pivnichnogo Marokko girskomu hrebti Er Rif Serednomu ta Visokomu Atlasi na visoti mizh 500 1200 ta 2000 2350 m n r m Populyaciyi predstavleni najbilshoyu kilkistyu osobin znahodyatsya u Zahidnomu Er Rifi ta Serednomu Atlasi todi yak na Visokomu Atlasu zustrichayutsya lishe poodinoki izolovani osobini Romo et al 2017 U Turechchini tis yagidnij zustrichayutsya lishe v dolinah richok i potokiv Zahidnogo Prichornomor ya krayini ta Marmurovomorskomu regioni Kaya amp Raynal 2001 U girkanskih lisah osobini Taxus baccata L rozkidani zdebilshogo u visokogir yi de utvoryuyut v deyakih rajonah chisti chi zmishani nasadzhennya taki yak Afra Tahte Pune Aram ta dolina Tarkat Ghanbari et al 2019 Alavi et al 2020 Neshodavno znajdenij novij oseredok plosheyu 13 ga na pivnochi Iranu v dolini Tuskistan Waez Mousavi amp Maghsoudlou Nezhad 2011 Na Kavkazi zbereglis dilyanki de tis maye lisoutvoryuyuche znachennya Tak napriklad u zapovidnij Hostinskij tiso samshitovij dibrovi tis zajmaye ploshu 70 ga Rezchikova 2010 2012 Najbilshe misce prirodnogo zrostannya tisa znahoditsya v shidnij Gruziyi v urochishi Bacara bilya richki Alazani Cya tisova dibrova zajmaye ploshu bilya 700 ga Gegechkori 2018 Nakhutsrishvili 2013 Na yiyi teritoriyi narahovano 220000 ekzemplyariv tisovih derev yaki rostut na visoti vid 900 m do 1350 m n r m deyaki lokaciyi do 1500 m n r m Bilshist derev dosyagli 100 richnogo viku Priblizno 13000 derev starshi 400 600 rokiv ale vvazhayut sho deyaki ekzemplyari mayut vik 1200 2000 rokiv Ketskhoveli 1959 Pridnya 2000 Za doslidzhennyami A G Doluhanova cya tisova dibrova za rozmirami za kilkistyu doroslih derev za velichnistyu derevostanu za potuzhnosti zrostannya ta inshimi oznakami ye ne tilki krashoyu na Kavkazi ale i krashoyu na vsij zemnij kuli cit Doluhanov 1964 Zagalna plosha yaku zajmaye tis na Kavkazi stanovit bilshe 1500 ga U Karpatskij girskij sistemi najbilshij oseredok tisa blizko 160 tis shtuk na ploshi 20 ga zberigayetsya v bukovo yalicevomu pralisi v dolini potoku Tormianec u Visokih Tatrah u Slovachchini Porivnyano zi Slovackimi Karpatami v Ukrayinskih roste znachno menshe tisiv U Rumunskih Karpatah tis traplyayetsya duzhe chasto v mezhah visot 490 1486 m nad rivnem morya V Ukrayini Na teritoriyi Ukrayini tis yagidnij prirodno roste lishe v Karpatah ta v Krimu v kulturi u dendrariyah ta v inshih dekorativnih nasadzhennyah po vsij Ukrayini V Ukrayinskih Karpatah prirodni populyaciyi tisa yagidnogo zbereglis lishe u troh oseredkah Knyazhdvirskij botanichnij zakaznik Prikarpattya pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Tisovij yar Bukovina ta Ugolsko Shirokoluzhanskij zapovidnij masiv Zakarpattya U Karpatah tis yagidnij roste dvoma smugami pov yazanimi z poshirennyam bukovih lisiv pivnichnij makroshil vid 400 do 800 m n r m pivdennij 600 900 m n r m U Girskomu Krimu u verhnij chastini pivdennogo 700 1200 m n r m ta pivnichnogo 500 1200 m n r m makroshiliv Tis yagidnij priurochenij do tinistih lisiv na burih evtrofnih gruntah na karbonatah v ushelinah na skelyah krutih shilah v umovah specifichnogo mikroklimatu visokoyi vologosti povitrya zatinennya Roste v drugomu derevnomu yarusi v Karpatah bukovih ta yalicevo bukovih lisiv soyuz Cephalanthero Fagion kl Querco Fagetea u Krimu skelnodubovih ta bukovih lisiv soyuz Dentario quinquefolii Fagion sylvaticae Najbilshe misce zrostannya tisa v Ukrayini i odne z najbilshih u Yevropi Knyazhdvirskij botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Cej oseredok zrostannya tisa rozmishuyetsya na pivnichno shidnomu peredgir yi Karpat na pivnichnih shilah vzdovzh richki Prut na visoti 320 460 m n r m poblizu s Pechinizhin Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivska oblast Jogo zagalna plosha 208 ga a tis bezposeredno roste na 70 ga Zgidno literaturnih dzherel u zakazniku Knyazhdvirskij roste ponad 22000 ekzemplyariv tisa yagidnogo visotoyu 1 5 m i vishe Pavlyuk amp Marchenko 2004 Uruskij amp Pavlyuk 2017 Nastupnij za velichinoyu oseredok zrostannya tisa znahoditsya na teritoriyi yaka nalezhit do Bukovinskogo Prikarpattya yake yavlyaye soboyu peredgir ya z vologim pomirno kontinentalnim klimatom Tisovo bukovi lisi zrostayut v mezhirichchi r Prutu ta r Siretu i za geobotanichnim rajonuvannyam nalezhat do lisiv ostepnenogo Prut Sireckogo rajonu Tisovij yar pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya znahoditsya na teritoriyi Kuchurivskogo lisnictva DP Chernivecke LG Chernivecka oblast mizh selami Snyachiv ta Glibochok Cherniveckoyi oblasti Tut tis bezposeredno roste na ploshi 10 ga v kilkosti 1264 osobin Ugolsko Shirokoluzhanskij masiv zagalnoyu plosheyu 15580 ga roztashovanij na pivdennih shilah polonini Menchul potuzhnogo vidrogu girskogo masivu Krasna v mezhah visot 400 1280 m n r m Tis roste na Ugolskij dilyanci yaka znahoditsya v basejnah richok Mala ta Velika Ugolki poblizu s Mala Ugolka Zakarpatska oblast Dekilka nevelikih oseredkiv tisa yagidnogo ohoronyayutsya i na teritoriyi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Vsogo na teritoriyi KBZ oblikovano 1463 osobini tisa yagidnogo yak derevopodibnoyi tak i kushopodibnoyi formi v mezhah visot vid 650 do 1225 m n r m v Ugolsko Shirokoluzhanskomu 1074 osobini Marmaroskomu 256 osobin ta Kuzijskomu masivi 133 osobini Kabal et al 2014 Polyanchuk 2016 Polyanchuk et al 2020 Iz literaturnih dzherel ta materialiv lisovporyadkuvannya vidomo sho zagalna plosha nasadzhen za uchastyu tisa yagidnogo u skladi v Ukrayinskih Karpatah skladaye 285 0 ga U davninu tisovi lisi buli poshireni v Karpatah i na Peredkarpatti pro sho svidchat slidi v toponimici richka Tisa Tisiv Tismenicya tosho teper zalishilisya lishe neveliki ostrivci sered nih Knyazhdvirskij zakaznik u seli Knyazhdvir za SRSR Verhnye odin z najbilshih zakaznikiv tisa yagidnogo v Yevropi U Knyazhdvirskomu zakazniku roste 15 1 tis sht tisiv na ploshi 70 ga zagalna plosha zakaznika 208 ga Dosit cikava dilyanka tisa zbereglasya v urochishah Velika i Mala Ugolka na Zakarpatti 1500 sht na ploshi 10 ga vona zajmaye druge misce v Ukrayini pislya zakaznika Knyazhdvirskij Poodinoki dereva tisa takozh rostut u Bolehivskomu Vigodskomu rajonah Ivano Frankivskoyi oblasti u Nadvirnyanskomu ta Solotvinskomu derzhlisgospah ta Rahivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti v s Dilove roste simejna para tisiv na obijsti miscevogo gospodarya choloviche derevo 216 68 sm ta zhinoche 157 50 sm v okruzhnosti ta diametrom vidpovidno Dereva obstezhuvali naukovci z Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Cholovichomu derevu jmovirno kolo 500 rokiv Tis takozh roste v kilkoh miscyah u Cherniveckij oblasti Cherez svoyu ridkisnist navit okremi tisovi dereva v ukrayinskih mistah chasto mayut status pam yatok prirodi napriklad Tis yagidnij u Lvovi GalereyaTis yagidnij v Botanichnomu sadu im Fomina m Kiyiv Gilka z plodami m Lviv 2012 Kora ta stovbur tisa yagidnogo v Knyazhdvirskomu zakazniku Stovbur ta krona tisa v Knyazhdvori Samicya gorobcya hatnogo poyidaye yagodi tisa Finlyandiya Nasinnya Sad roslin Tuluzi Franciya Stovbur tisa yagidnogo Lviv Odne z najstarishih v krayini Okruzhnist 216 sm diametr 70 sm Zakarpatska oblast s Dilove Zhinoche derevo v s Dilove 157 50 sm Plodonosit Diametr oriyentovno 70 sm s Zarichchya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tis yagidnij v UkrayiniPrimitkiTaxus baccata Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 38 Taxus baccata Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 ProMED mail amer Arhiv originalu za 27 kvitnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2021 Tiwary Asheesh K Puschner Birgit Kinde Hailu Tor Elizabeth R 1 travnya 2005 Diagnosis of Taxus Yew Poisoning in a Horse Journal of Veterinary Diagnostic Investigation angl T 17 3 s 252 255 doi 10 1177 104063870501700307 ISSN 1040 6387 Procitovano 4 zhovtnya 2021 unknown library Thomas C McClintock Elizabeth May 1986 Poisonous plants of California Berkeley University of California Press ISBN 978 0 520 05568 1 IUCN Spjut Richard W 2006 09 World Botanical Associates angl Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 29 bereznya 2017 American Conifer Society angl 23 travnya 2013 Arhiv originalu za 29 bereznya 2017 Procitovano 29 bereznya 2017 Zhizn rastenij 4 1978 s 412 413 Kondratyuk 1960 s 10 11 Zhizn rastenij 4 1978 s 415 PFAF Plant Database angl Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2017 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 1 22 lyutogo 2017 u Wayback Machine Taxus baccata Useful Temperate Plants Database Ken Fern Procitovano 12 05 2022 angl Formuvannya yakosti moroziva z dodavannyam dikoroslih yagid M L Pavlishin R M Zaharchin Ye I Burak Naukovij visnik NLTU Ukrayini 2014 Vip 24 2 S 173 177 Procitovano 2017 01 30 Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tis zvichajnij Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros tis Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kondratyuk Ye M Dikorostuchi hvojni Ukrayini Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1960 120 s 1000 prim Muraveva O A Borhvardt V S Semejstvo tissovye Taxaceae Zhizn rastenij v 6 t Moskva Prosveshenie 1978 T 4 Mhi Plauny Hvoshi Paporotniki Golosemennye rasteniya S 411 420 ros Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki kviten 2017 Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi