Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пересті́йний ліс (інші назви — пра́ліс, одві́чний ліс, перви́нний ліс, пересті́й) — ділянка лісу, що має значний вік із часу виникнення та яку характеризують кілька унікальних біологічних рис. Перестійні ліси зазвичай містять великі дерева, великі мертві дерева та їхні залишки. Такі ліси часто містять багато рівнів рослинності, що являють собою різні види дерев і дерева різного віку.
Інші визначення:
- Праліс (первинний ліс) — такий ліс, який не зазнав жодних змін під впливом людини («Всесвітній Фонд Природи і Міжнародний Союз Охорони Природи»).
- Праліс — лісовий масив, який ніколи не зазнавав людського втручання і у своїй структурі і динаміці демонструє природний розвиток. Його ґрунт, клімат, флора, фауна і життєві процеси не були ні зруйновані, ні змінені через лісокористування, випас худоби або інший прямий чи непрямий вплив людини («Звіт конференції міністрів лісового господарства Європи»).
Ліс, відновлений після знищення, такого як вирубування або лісова пожежа, часто називається вторинним лісом, такому лісу займає досить тривалий час відновитися від слідів знищення. Залежно від типу лісу, це може зайняти від століття до тисячоліття: наприклад, широколистяним лісам східних США займає біля двох поколінь дерев або 150—500 років, щоб набути характеристик перестійного лісу.
Перестійні ліси часто є домом для рідких видів, що залежать від цього, рідкісного типу екосистеми, що робить ці ліси важливими для збереження біорізноманіття. Загалом біорізноманіття може бути, як більшим, так і меншим у перестійних лісах порівняно із вторинними. Заготівля деревини та вирубка перестійних лісів для звільнення території ведуться по всьому світу і залишаються великою проблемою.
Ідентифікація пралісів
1 етап — камеральний
Основний критерій для відбору лісових ділянок під праліси є вік деревостану та його природність: це повинні бути стиглі та перестійні корінні ліси;
за результатами аналізу наукової чи відомчої літератури або матеріалів наукових установ;
за інформацією, отриманою від місцевих жителів і працівників лісового господарства.
Критерії відбору пралісів: Група віку і вік деревостану Відбирають стиглі та перестійні деревостани із врахуванням віку стиглості окремих порід та всі деревостани старші 120 років на момент обстеження.
Склад: У складі корінного деревостану не повинно бути інвазійних видів.
Площа: Перевірці підлягають ділянки або групи ділянок, які територіально утворюють один масив (кластер), сумарною площею не менше 20 га, та ділянки з наявність реліктових видів за умови, що сумарна площа масиву не менше 4 га.
Форма: Відстань між будь-якими двома протилежними межами через середину ділянки має бути не менше 200 м.
2 етап — польове обстеження
Під час аналізу структури деревостану спочатку в натурі перевіряють наявність сухостійних дерев. Оцінюють їхню кількість та розташування: якщо таких сухостійних дерев з одного місця таксації є понад 2 шт., і вони присутні на всій території виділу, то ділянка може бути зарахована до пралісів. Якщо їх менше 2, чи вони скупчені в окремих місцях, то такий ліс можна зарахувати до старовікового.
Далі перевіряють наявність мертвої деревини: лежачої та стоячої (різних стадій розкладу на всій території ділянки). Якщо присутня деревина всіх стадій розкладу, то такий ліс можна віднести до пралісу. Стадії мертвої деревини: перша — свіжа або ще не розкладена деревина (складаний ніж за слабкого натискання леза вздовж волокон деревини проникає тільки через кору); друга — початкового розкладу (складаний ніж за слабкого натискання леза вздовж волокон деревини проникає через кору й на декілька сантиметрів у деревину); третя — інтенсивного розкладу (складаний ніж за слабкого натискання леза вздовж волокон деревини проникає через кору і в деревину на всю довжину леза); четверта — повного розкладу (складаний ніж за слабкого натискання леза проникає в деревину на всю довжину леза і вздовж, і впоперек волокон).
Оцінюється відповідність видового складу до типу лісу. Якщо деревостан утворений аборигенними видами, що відповідають типу лісу, а інші місцеві види представлені в невеликій кількості, то ділянка може бути зарахована до пралісів.
Якщо на виділі наявні не менше двох паралельних рядів дерев однієї породи (у кожному з них не менше 10 дерев), то виділ не може бути зарахований ні до пралісів, ні до старовікових лісів. Якщо рядів не виявлено, то це можуть бути і праліси, і старовікові ліси.
Оцінка деревостану. Якщо деревостани — складної структури (2 і більше яруси), які включають всі стадії розвитку пралісу за віковою, горизонтальною та вертикальними структурами з великим різноманіттям вікових груп і розмірів дерев.
Вимір рівня природного поновлення. Якщо рівень є достатнім для формування корінного деревостану, то ділянку можна віднести до пралісів чи старовікових лісів.
Оцінка стану Лісова підстилка. Допустимий антропогенний вплив (наявність одній стежки) — тоді ділянку можна віднести до пралісу. Якщо немає видимих слідів експлуатації лісів, то ділянка може бути зарахована до пралісів.
Якщо немає слідів рубок та відсутність рубок у минулому підтверджена документально, ділянку можна віднести до пралісу.
Якщо зафіксовано непромислове збирання недеревинних лісових продуктів (гриби, дикорослі ягоди, трави, тощо), яке не впливає на розвиток лісу, ділянку можна віднести до пралісів.
Наявність слідів випасання худоби. Якщо відсутність випасу підтверджена документально та немає видимих слідів випасу, то ділянка може бути пралісом.
Якщо не виявлено або виявлено лише сліди регульованої рекреація (піший науковий туризм, закладення пробних площ), то ділянка може бути зарахована до пралісів.
3 етап — завершальний
Підсумковий аналіз польових даних здійснюється для масиву загалом та для окремих груп ділянок лісу. Такий аналіз може бути виконаний як під час польових робіт, так і не пізніше 1 тижня після їхнього завершення.
Див. також
Джерела
- Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника / Редакція: Урс-Беат Брендлі, Ярослав Довганич // Федеральний інститут досліджень WSL, Бірменсдорф / Карпатський біосферний заповідник. — Рахів, 2003. — С. 63.
Посилання
- (англ.)
- Ancient Forest Exploration & Research (англ.)
- Old Growth Forest Network (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Pralis perenapravlyaye syudi div takozh Pralis znachennya Peresti jnij lis inshi nazvi pra lis odvi chnij lis pervi nnij lis peresti j dilyanka lisu sho maye znachnij vik iz chasu viniknennya ta yaku harakterizuyut kilka unikalnih biologichnih ris Perestijni lisi zazvichaj mistyat veliki dereva veliki mertvi dereva ta yihni zalishki Taki lisi chasto mistyat bagato rivniv roslinnosti sho yavlyayut soboyu rizni vidi derev i dereva riznogo viku Perestijnij sekvoyevij lis Kaliforniya SShA Chastina bukovogo pralisu Ugolsko Shirokoluzhanskij zapovidnij masiv Zakarpatska oblast Ukrayina Pralis na shili hrebta Arshicya Ukrayinski Karpati Inshi viznachennya Pralis pervinnij lis takij lis yakij ne zaznav zhodnih zmin pid vplivom lyudini Vsesvitnij Fond Prirodi i Mizhnarodnij Soyuz Ohoroni Prirodi Pralis lisovij masiv yakij nikoli ne zaznavav lyudskogo vtruchannya i u svoyij strukturi i dinamici demonstruye prirodnij rozvitok Jogo grunt klimat flora fauna i zhittyevi procesi ne buli ni zrujnovani ni zmineni cherez lisokoristuvannya vipas hudobi abo inshij pryamij chi nepryamij vpliv lyudini Zvit konferenciyi ministriv lisovogo gospodarstva Yevropi Lis vidnovlenij pislya znishennya takogo yak virubuvannya abo lisova pozhezha chasto nazivayetsya vtorinnim lisom takomu lisu zajmaye dosit trivalij chas vidnovitisya vid slidiv znishennya Zalezhno vid tipu lisu ce mozhe zajnyati vid stolittya do tisyacholittya napriklad shirokolistyanim lisam shidnih SShA zajmaye bilya dvoh pokolin derev abo 150 500 rokiv shob nabuti harakteristik perestijnogo lisu Perestijni lisi chasto ye domom dlya ridkih vidiv sho zalezhat vid cogo ridkisnogo tipu ekosistemi sho robit ci lisi vazhlivimi dlya zberezhennya bioriznomanittya Zagalom bioriznomanittya mozhe buti yak bilshim tak i menshim u perestijnih lisah porivnyano iz vtorinnimi Zagotivlya derevini ta virubka perestijnih lisiv dlya zvilnennya teritoriyi vedutsya po vsomu svitu i zalishayutsya velikoyu problemoyu Identifikaciya pralisiv1 etap kameralnij Osnovnij kriterij dlya vidboru lisovih dilyanok pid pralisi ye vik derevostanu ta jogo prirodnist ce povinni buti stigli ta perestijni korinni lisi za rezultatami analizu naukovoyi chi vidomchoyi literaturi abo materialiv naukovih ustanov za informaciyeyu otrimanoyu vid miscevih zhiteliv i pracivnikiv lisovogo gospodarstva Kriteriyi vidboru pralisiv Grupa viku i vik derevostanu Vidbirayut stigli ta perestijni derevostani iz vrahuvannyam viku stiglosti okremih porid ta vsi derevostani starshi 120 rokiv na moment obstezhennya Sklad U skladi korinnogo derevostanu ne povinno buti invazijnih vidiv Plosha Perevirci pidlyagayut dilyanki abo grupi dilyanok yaki teritorialno utvoryuyut odin masiv klaster sumarnoyu plosheyu ne menshe 20 ga ta dilyanki z nayavnist reliktovih vidiv za umovi sho sumarna plosha masivu ne menshe 4 ga Forma Vidstan mizh bud yakimi dvoma protilezhnimi mezhami cherez seredinu dilyanki maye buti ne menshe 200 m 2 etap polove obstezhennya Pid chas analizu strukturi derevostanu spochatku v naturi pereviryayut nayavnist suhostijnih derev Ocinyuyut yihnyu kilkist ta roztashuvannya yaksho takih suhostijnih derev z odnogo miscya taksaciyi ye ponad 2 sht i voni prisutni na vsij teritoriyi vidilu to dilyanka mozhe buti zarahovana do pralisiv Yaksho yih menshe 2 chi voni skupcheni v okremih miscyah to takij lis mozhna zarahuvati do starovikovogo Dali pereviryayut nayavnist mertvoyi derevini lezhachoyi ta stoyachoyi riznih stadij rozkladu na vsij teritoriyi dilyanki Yaksho prisutnya derevina vsih stadij rozkladu to takij lis mozhna vidnesti do pralisu Stadiyi mertvoyi derevini persha svizha abo she ne rozkladena derevina skladanij nizh za slabkogo natiskannya leza vzdovzh volokon derevini pronikaye tilki cherez koru druga pochatkovogo rozkladu skladanij nizh za slabkogo natiskannya leza vzdovzh volokon derevini pronikaye cherez koru j na dekilka santimetriv u derevinu tretya intensivnogo rozkladu skladanij nizh za slabkogo natiskannya leza vzdovzh volokon derevini pronikaye cherez koru i v derevinu na vsyu dovzhinu leza chetverta povnogo rozkladu skladanij nizh za slabkogo natiskannya leza pronikaye v derevinu na vsyu dovzhinu leza i vzdovzh i vpoperek volokon Ocinyuyetsya vidpovidnist vidovogo skladu do tipu lisu Yaksho derevostan utvorenij aborigennimi vidami sho vidpovidayut tipu lisu a inshi miscevi vidi predstavleni v nevelikij kilkosti to dilyanka mozhe buti zarahovana do pralisiv Yaksho na vidili nayavni ne menshe dvoh paralelnih ryadiv derev odniyeyi porodi u kozhnomu z nih ne menshe 10 derev to vidil ne mozhe buti zarahovanij ni do pralisiv ni do starovikovih lisiv Yaksho ryadiv ne viyavleno to ce mozhut buti i pralisi i starovikovi lisi Ocinka derevostanu Yaksho derevostani skladnoyi strukturi 2 i bilshe yarusi yaki vklyuchayut vsi stadiyi rozvitku pralisu za vikovoyu gorizontalnoyu ta vertikalnimi strukturami z velikim riznomanittyam vikovih grup i rozmiriv derev Vimir rivnya prirodnogo ponovlennya Yaksho riven ye dostatnim dlya formuvannya korinnogo derevostanu to dilyanku mozhna vidnesti do pralisiv chi starovikovih lisiv Ocinka stanu Lisova pidstilka Dopustimij antropogennij vpliv nayavnist odnij stezhki todi dilyanku mozhna vidnesti do pralisu Yaksho nemaye vidimih slidiv ekspluataciyi lisiv to dilyanka mozhe buti zarahovana do pralisiv Pralis na pivnichnomu shili hrebta Arshicya Ukrayinski Karpati Yaksho nemaye slidiv rubok ta vidsutnist rubok u minulomu pidtverdzhena dokumentalno dilyanku mozhna vidnesti do pralisu Yaksho zafiksovano nepromislove zbirannya nederevinnih lisovih produktiv gribi dikorosli yagodi travi tosho yake ne vplivaye na rozvitok lisu dilyanku mozhna vidnesti do pralisiv Nayavnist slidiv vipasannya hudobi Yaksho vidsutnist vipasu pidtverdzhena dokumentalno ta nemaye vidimih slidiv vipasu to dilyanka mozhe buti pralisom Yaksho ne viyavleno abo viyavleno lishe slidi regulovanoyi rekreaciya pishij naukovij turizm zakladennya probnih plosh to dilyanka mozhe buti zarahovana do pralisiv 3 etap zavershalnij Pidsumkovij analiz polovih danih zdijsnyuyetsya dlya masivu zagalom ta dlya okremih grup dilyanok lisu Takij analiz mozhe buti vikonanij yak pid chas polovih robit tak i ne piznishe 1 tizhnya pislya yihnogo zavershennya Div takozhOhorona pralisiv v Ukrayini Bukovi pralisi Karpat ta davni bukovi lisi Nimechchini Ugolsko Shirokoluzhanskij bukovij pralisDzherelaPralisi v centri Yevropi Putivnik po lisah Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Redakciya Urs Beat Brendli Yaroslav Dovganich Federalnij institut doslidzhen WSL Birmensdorf Karpatskij biosfernij zapovidnik Rahiv 2003 S 63 Posilannya angl Ancient Forest Exploration amp Research angl Old Growth Forest Network angl