Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коструба арчева Самець арчевої коструби Іран Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Яде

Коструба арчева

Коструба арчева
Коструба арчева
image
Самець арчевої коструби (Іран)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Підродина: Щигличні (Carduelinae)
Рід: Коструба (Mycerobas)
Вид: Коструба арчева
Біноміальна назва
Mycerobas carnipes
(Hodgson, 1836)
Підвиди
  • M. c. speculigerus (Brandt, JF, 1841)
  • M. c. merzbacheri Schalow, 1908
  • M. c. carnipes (Hodgson, 1836)
Синоніми
Coccothraustes carnipes
Посилання
image Вікісховище: Mycerobas carnipes
image Віківиди: Mycerobas carnipes
image EOL: 45515883
image ITIS: 561276
image МСОП: 22720699
image NCBI: 175949

Костру́ба арчева (Mycerobas carnipes) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Азії.

image
Пара арчевих коструб

Опис

Довжина птаха становить 21—23 см, розмах крил 25—30 см, вага 48—60 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Голова, груди, плечі і верхня частина спини у самця чорні, живіт і гузка оливково-зелені. На крилах є оливково-зелені смуги і біле «дзеркальце». Дзьоб великий, конічної форми, сріблясто-сірий. Лапи бурі. Самиця має подібне забарвлення, однак ті частини тіла, які у самця є чорними, у самиці сірі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

Поширення і екологія

Арчеві коструби мешкають в Ірані, Туркменістані, Афганістані, Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані, Казахстані, Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Китаї, були зафіксовані в Росії на Алтаї. Вони живуть в гірських ялівцевих і ялинових лісах та в чагарникових заростях на висоті від 2800 до 4600 м над рівнем моря. Взимку мігрують в долини. Арчеві коструби формують зграї по 30-40 птахів, взимку вони можуть збільшуватись до 50 птахів. Іноді до зграй долучаються птахи інших видів, наприклад, арчеві чечевиці (Carpodacus rhodochlamys).

Раціон

Харчуються ягодами дерна і ялівцю, насінням хвойних дерев та інших рослин.

Розмноження

Сезон розмноження розпочинається на початку весни. Гніздяться коструби окремими парами, відстань між гніздами становить не менше 100 м. Гніздо робиться з гілочок, трави і моху. Воно має чашоподібну форму, зсередини встелене смужками ялівцевої кори. Гніздо будує лише самиця, розміщуючи його на висоті 0,4—17 м над землею. У кладці від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 15—16 днів, насиджують кладку і самець, і самиця. Пташенята покидають гніздо на 20-й день після вилуплення, однак залишаються поблизу батьків ще 2—3 тижні.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. White-winged Grosbeak Арчовый дубонос. birds.kz.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 03 August 2021.
  5. I. A. Dolgushin, E. I. Gavilov & E. F. Rodionov. The Biology of the Whitewinged Grosbeak Mycerobas carnipes Hodgson, in Kazakhstan. „The Journal of the Bombay Natural History Society”. 65, ss. 105-119, 1968. 
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kostruba archeva Samec archevoyi kostrubi Iran Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Pidrodina Shiglichni Carduelinae Rid Kostruba Mycerobas Vid Kostruba archeva Binomialna nazva Mycerobas carnipes Hodgson 1836 Pidvidi M c speculigerus Brandt JF 1841 M c merzbacheri Schalow 1908 M c carnipes Hodgson 1836 Sinonimi Coccothraustes carnipes Posilannya Vikishovishe Mycerobas carnipes Vikividi Mycerobas carnipes EOL 45515883 ITIS 561276 MSOP 22720699 NCBI 175949 Kostru ba archeva Mycerobas carnipes vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Meshkaye v Aziyi Para archevih kostrubOpisDovzhina ptaha stanovit 21 23 sm rozmah kril 25 30 sm vaga 48 60 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm Golova grudi plechi i verhnya chastina spini u samcya chorni zhivit i guzka olivkovo zeleni Na krilah ye olivkovo zeleni smugi i bile dzerkalce Dzob velikij konichnoyi formi sriblyasto sirij Lapi buri Samicya maye podibne zabarvlennya odnak ti chastini tila yaki u samcya ye chornimi u samici siri PidvidiVidilyayut tri pidvidi M c speculigerus Brandt JF 1841 poshirenij na pivnochi Iranu na pivdni Turkmenistanu i na zahodi Pakistanu M c merzbacheri Schalow 1908 poshirenij na shodi Kazahstanu i na zahodi Kitayu M c carnipes Hodgson 1836 poshirenij vid pivnichno shidnogo Pakistanu cherez Gimalayi do pivdennogo Kitayu i pivnichnoyi M yanmi Poshirennya i ekologiyaArchevi kostrubi meshkayut v Irani Turkmenistani Afganistani Tadzhikistani Uzbekistani Kirgizstani Kazahstani Pakistani Indiyi Nepali Butani Kitayi buli zafiksovani v Rosiyi na Altayi Voni zhivut v girskih yalivcevih i yalinovih lisah ta v chagarnikovih zarostyah na visoti vid 2800 do 4600 m nad rivnem morya Vzimku migruyut v dolini Archevi kostrubi formuyut zgrayi po 30 40 ptahiv vzimku voni mozhut zbilshuvatis do 50 ptahiv Inodi do zgraj doluchayutsya ptahi inshih vidiv napriklad archevi chechevici Carpodacus rhodochlamys RacionHarchuyutsya yagodami derna i yalivcyu nasinnyam hvojnih derev ta inshih roslin RozmnozhennyaSezon rozmnozhennya rozpochinayetsya na pochatku vesni Gnizdyatsya kostrubi okremimi parami vidstan mizh gnizdami stanovit ne menshe 100 m Gnizdo robitsya z gilochok travi i mohu Vono maye chashopodibnu formu zseredini vstelene smuzhkami yalivcevoyi kori Gnizdo buduye lishe samicya rozmishuyuchi jogo na visoti 0 4 17 m nad zemleyu U kladci vid 2 do 5 yayec Inkubacijnij period trivaye 15 16 dniv nasidzhuyut kladku i samec i samicya Ptashenyata pokidayut gnizdo na 20 j den pislya viluplennya odnak zalishayutsya poblizu batkiv she 2 3 tizhni PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 3 serpnya 2021 Procitovano 3 serpnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 White winged Grosbeak Archovyj dubonos birds kz Gill Frank Donsker David red World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 03 August 2021 I A Dolgushin E I Gavilov amp E F Rodionov The Biology of the Whitewinged Grosbeak Mycerobas carnipes Hodgson in Kazakhstan The Journal of the Bombay Natural History Society 65 ss 105 119 1968 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ