Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Агама кавказька | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Агама кавказька | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Laudakia caucasia Eichwald, 1831 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Stellio caucasius Agama caucasia Agama reticulata | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Агама кавказька (Laudakia caucasia) — представник роду азійських гірських агам з родини агамових. Має 2 підвиди.
Опис
Довжина тулуба сягає 15-16 см, хвоста — до 20-23 см. Самці трохи більше за самок. Тулуб і голова, а також заснування хвоста сильно плескаті. Луска тулуба різнорідна: уздовж хребта проходить доріжка з п'яти- або шестикутних, майже гладеньких або слабкоребристих лусок, які відрізняються від спинно-бокових не тільки формою, а й більшим розміром. Біля лап вони стають дрібніше і далі поступово переходять у дуже дрібні зернисті лусочки на шиї. Ззаду барабанної перетинки і з боків шиї є складки шкіри, вкриті збільшеними лусками. Луска хребта в кілька разів дрібніше верхньохвостової. Черевна луска чотирикутна, гладенька, розташована більш-менш правильними поперечними й косими поздовжніми рядками. Луски на горлі і на грудях гладенька, без реберець. Горлова складка добре виражена. Хвостова луска з тупими реберцями, які переходять у щільні, короткі шипи. Вона розташована правильними поперечними кільцями. Пальці задньої лапи помітно стислі з боків, а четвертий палець на них довші за третій. У дорослих самців 3-5 рядків мозолястих пор перед клоакальной щілиною і велика група луски посередині черева.
Кольор спини оливково-сірий, брудно-бурий або попелясто-сірий з дрібними чорними або жовтуватими плямками, які утворюють складний мозаїчний малюнок. Забарвлення у значній мірі залежить від фону навколишнього ландшафту і від фізіологічного стану тварини. На світлих вапняних скелях агами зазвичай попелясто-сірі, тоді як у базальтових лавах бурі, часто майже чорні. У самок черево світле, рожево-кремове, а у самців — брудно-сіре, темно-оливкове посередині і перед клоакальной щілиною. Горло такого ж кольору, але з більш-менш вираженим мармуровим визерунком. У період парування горло, груди, передні кінцівки і почасти черево набувають яскраве червонувато-синю, майже чорне забарвлення. Хвіст у неясних поперечних смугах.
Спосіб життя
Полюбляє горські місцини, де дотримується головним чином скель, кам'янистих схилів з розріджені ксерофітного рослинністю і одиночних кам'янистих брил. У горах відома до висоти 3370 м над рівнем моря. Іноді піднімається на кущі та дерева в пошуках їжі і притулків. Ховається у тріщинах, вимоїнах і поглибленнях в скелях, між камінням і рідше — норах. Улюбленими місцями проживання є старі споруди і напівзруйновані фортеці. Активна вдень. Залежно від температури навесні і восени агами зустрічаються тільки в середині дня, а в жаркіші літні дні для них характерні два типи циклу активності: ранковий і вечірній. Харчується комахами, різними жуками, перетинчастокрилими, сарановими, лускокрилими, багатоніжками, павуками, дуже рідко дрібними хребетними тваринами, фалангами, квітами, м'якими пагонами і листями рослин, плодами глоду, ягодами жостеру і ожини.
Зимує у тріщинах скель, урвищах та ущелинах, під камінням на глибині 5-45 см, іноді групами до 35 особин. В одному зимівельних притулок можуть перебувати різновікові тварини, молоді і дорослі ящірки при цьому перебувають окремо.
Це яйцекладні ящірки. Агами починають розмножуватися на третьому році життя при довжині тулуба більше 10 см. Строки залежать від конкретних кліматичних умов року та місцевості, раніше за всіх починається спарювання у ящірок, що мешкають в нижніх поясах гір (у першій декаді березня), а масове парування у квітні-травні. Самець звичайно злучається з 2-3 самками, які постійно мешкають на його ділянці, утворюючи своєрідний «гарем». Відкладання яєць — від 5 до 14 — відбувається наприкінці травня — липні. Молоді агами розміром 3—4 см з'являються з кінця липня.
Розповсюдження
Кавказька агама поширена на Кавказі, північно-східній Туреччині, у північному Ірані, Іраку, Афганістані, північно-західному Пакистані та на півдні Середньої Азії.
підвиди
- Laudakia caucasia caucasia
- Laudakia caucasia triannulata
Джерела
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
 | Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agama kavkazka Agama kavkazka Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Yashirki Lacertilia Rodina Agamovi Pidrodina Agaminae Rid Azijski girski agami Vid Agama kavkazka Binomialna nazva Laudakia caucasia Eichwald 1831 Sinonimi Stellio caucasius Agama caucasia Agama reticulata Posilannya Vikishovishe Laudakia caucasia Vikividi Laudakia caucasia MSOP 164611 Agama kavkazka Laudakia caucasia predstavnik rodu azijskih girskih agam z rodini agamovih Maye 2 pidvidi OpisDovzhina tuluba syagaye 15 16 sm hvosta do 20 23 sm Samci trohi bilshe za samok Tulub i golova a takozh zasnuvannya hvosta silno pleskati Luska tuluba riznoridna uzdovzh hrebta prohodit dorizhka z p yati abo shestikutnih majzhe gladenkih abo slabkorebristih lusok yaki vidriznyayutsya vid spinno bokovih ne tilki formoyu a j bilshim rozmirom Bilya lap voni stayut dribnishe i dali postupovo perehodyat u duzhe dribni zernisti lusochki na shiyi Zzadu barabannoyi peretinki i z bokiv shiyi ye skladki shkiri vkriti zbilshenimi luskami Luska hrebta v kilka raziv dribnishe verhnohvostovoyi Cherevna luska chotirikutna gladenka roztashovana bilsh mensh pravilnimi poperechnimi j kosimi pozdovzhnimi ryadkami Luski na gorli i na grudyah gladenka bez reberec Gorlova skladka dobre virazhena Hvostova luska z tupimi rebercyami yaki perehodyat u shilni korotki shipi Vona roztashovana pravilnimi poperechnimi kilcyami Palci zadnoyi lapi pomitno stisli z bokiv a chetvertij palec na nih dovshi za tretij U doroslih samciv 3 5 ryadkiv mozolyastih por pered kloakalnoj shilinoyu i velika grupa luski poseredini chereva Kolor spini olivkovo sirij brudno burij abo popelyasto sirij z dribnimi chornimi abo zhovtuvatimi plyamkami yaki utvoryuyut skladnij mozayichnij malyunok Zabarvlennya u znachnij miri zalezhit vid fonu navkolishnogo landshaftu i vid fiziologichnogo stanu tvarini Na svitlih vapnyanih skelyah agami zazvichaj popelyasto siri todi yak u bazaltovih lavah buri chasto majzhe chorni U samok cherevo svitle rozhevo kremove a u samciv brudno sire temno olivkove poseredini i pered kloakalnoj shilinoyu Gorlo takogo zh koloru ale z bilsh mensh virazhenim marmurovim vizerunkom U period paruvannya gorlo grudi peredni kincivki i pochasti cherevo nabuvayut yaskrave chervonuvato sinyu majzhe chorne zabarvlennya Hvist u neyasnih poperechnih smugah Sposib zhittyaPolyublyaye gorski miscini de dotrimuyetsya golovnim chinom skel kam yanistih shiliv z rozridzheni kserofitnogo roslinnistyu i odinochnih kam yanistih bril U gorah vidoma do visoti 3370 m nad rivnem morya Inodi pidnimayetsya na kushi ta dereva v poshukah yizhi i pritulkiv Hovayetsya u trishinah vimoyinah i pogliblennyah v skelyah mizh kaminnyam i ridshe norah Ulyublenimi miscyami prozhivannya ye stari sporudi i napivzrujnovani forteci Aktivna vden Zalezhno vid temperaturi navesni i voseni agami zustrichayutsya tilki v seredini dnya a v zharkishi litni dni dlya nih harakterni dva tipi ciklu aktivnosti rankovij i vechirnij Harchuyetsya komahami riznimi zhukami peretinchastokrilimi saranovimi luskokrilimi bagatonizhkami pavukami duzhe ridko dribnimi hrebetnimi tvarinami falangami kvitami m yakimi pagonami i listyami roslin plodami glodu yagodami zhosteru i ozhini Zimuye u trishinah skel urvishah ta ushelinah pid kaminnyam na glibini 5 45 sm inodi grupami do 35 osobin V odnomu zimivelnih pritulok mozhut perebuvati riznovikovi tvarini molodi i dorosli yashirki pri comu perebuvayut okremo Ce yajcekladni yashirki Agami pochinayut rozmnozhuvatisya na tretomu roci zhittya pri dovzhini tuluba bilshe 10 sm Stroki zalezhat vid konkretnih klimatichnih umov roku ta miscevosti ranishe za vsih pochinayetsya sparyuvannya u yashirok sho meshkayut v nizhnih poyasah gir u pershij dekadi bereznya a masove paruvannya u kvitni travni Samec zvichajno zluchayetsya z 2 3 samkami yaki postijno meshkayut na jogo dilyanci utvoryuyuchi svoyeridnij garem Vidkladannya yayec vid 5 do 14 vidbuvayetsya naprikinci travnya lipni Molodi agami rozmirom 3 4 sm z yavlyayutsya z kincya lipnya RozpovsyudzhennyaKavkazka agama poshirena na Kavkazi pivnichno shidnij Turechchini u pivnichnomu Irani Iraku Afganistani pivnichno zahidnomu Pakistani ta na pivdni Serednoyi Aziyi pidvidiLaudakia caucasia caucasia Laudakia caucasia triannulataDzherelaSlovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi