Хмельни́цька о́бласть (неофіційно — Хмельниччина) (до 4 лютого 1954 року — Кам'яне́ць-Поді́льська) — область у Західній Україні. Утворена 22 вересня 1937 року постановою ЦВК СРСР з центром у місті Кам'янці-Подільському.
Хмельницька область | |
---|---|
Герб Хмельницької області | Прапор Хмельницької області |
Основні дані | |
Прізвисько: | Хмельниччина, Поділля |
Країна: | Україна |
Утворена: | 22 вересня 1937 року |
Код КАТОТТГ: | UA68000000000099709 |
Населення: | 1 228 829 |
Площа: | 20623,7 км² |
Густота населення: | 59,5 осіб/км² |
Поштові індекси | 29000—32664 |
Телефонні коди: | +380-38 |
Обласний центр: | Хмельницький |
Райони: | 3 |
Громади: | 60 |
Міста: обласного значення | 6 7 |
Райони в містах: | 0 |
Смт: | 24 |
Села: | 1409 |
Селища: | 5 |
Селищні ради: | 22 |
Сільські ради: | 26 |
Номери автомобілів: | BX, HX, ОХ, РХ |
Інтернет-домени: | km.ua, khmelnitskiy.ua |
Обласна влада | |
Рада: | Хмельницька обласна рада |
Голова ради: | Віолета Лабазюк |
Голова ОДА: | Сергій Тюрін |
Вебсторінка: | km-oblrada.gov.ua adm-km.gov.ua |
Адреса: | 29005, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, Будинок рад |
Мапа | |
Хмельницька область у Вікісховищі |
Площа області становить 20 624 км² (3,42 % території України, 19-та за цим показником у країні). Населення — 1264,7 тис. осіб (на 01.01.2019). Центр області — місто Хмельницький. Область складається з 1452 населених пунктів, в тому числі із 13 міст, 24 селищ міського типу, 5 селищ і 1410 сіл.
Історія
Прадавні часи
Поселення на території Хмельницької області, бере свій початок з часів первіснообщинного ладу: раннього палеоліту, підтвердження цьому — археологічні розкопки. Впродовж багатьох тисячоліть багато населених пунктів безслідно зникало, деякі з них знову відроджувалися, руйнувалися в роки війн і знову відбудовувались і так зазнавали змін протягом всього свого існування. Значній частині поселень вдалося зберегли свої історичні пам'ятки до сьогодення, але їх стан досить задовільний.
Найдавніша палеолітична стоянка первісних мисливців відома поблизу села Врублівці Кам'янець-Подільського району (близько 300 тис. років тому). У добу середнього і особливо пізнього палеоліту первісні мисливці почали заселяти територію сучасного Поділля. Найдавніші поселення цього періоду виявлені у селах Врублівці, Калачківці, Китайгород, Стара Ушиця Кам'янець-Подільського району.
У добу неоліту (VII—IV тис. до н. е.), коли людина перейшла від мисливства, збиральництва і рибальства до відтворюючих форм господарської діяльності — мотичного землеробства і скотарства по всій території сучасної Хмельницької області утворюються поселення найдавніших землеробів і скотарів (Славута Віньковецького району тощо).
У IV—III тис. до н. е. Наддніпрянщина і Надбужжя заселяються нащадками неолітичних племен-носіїв високорозвиненої так званої трипільської культури, землеробської культури, яка мала великі населені пункти та досконаліші будинки. У Хмельницькій області відомо близько 150 пам'яток трипільської культури. Предками стародавніх слов'ян вважаються племена так званого скіфського періоду (VII—IV ст. до н. е.). Їх могильники та поселення збереглися на всій території області.
З початку I тис. н. е. територію Поділля заселяють ранньослов'янські племена, які входили до складу антського племінного союзу і займалися орним землеробством.
З утворенням на базі ранньослов'янських племен єдиної давньоруської держави — Київської Русі (IX—XV ст.) до її складу на території сучасного Поділля увійшли племена уличів і тиверців. До першої половини XI ст. належить відомий меч з Карабчиїва (з-під Кам'янця-Подільського) з рослинним орнаментом з варіацій крину, лози. На руків'ї деревоподібна композиція з гравіюванням на черневому тлі, на перехресті — лоза, пагони якої заповнені черню. Подібна орнаментація візантійського походження, що склалася у X—XI ст., її варіант відомий серед орнаментів Софії Київської.
Середньовіччя
З посиленнями феодальної роздробленості Стародавньої Русі і виникненням окремих удільних князівств у кінці XI ст. в Наддністрянщині утворюються Теребовлянське князівство, а згодом, з 1141 р. — Галицьке, до складу якого увійшла південна частина сучасної Хмельницької області колонізована князем Васильком Ростиславовичем (Теребовлянським), більш відома як Пониззя.
Після загарбання краю ординськими племенами у 1246 р. Галицько-Волинське князівство змушене було визначати свою залежність від Золотої Орди. Край було поділено на округи, населення яких платило величезну данину. Спустошувалися села і міста, руйнувалися фортеці. Ця трагічна сторінка в історії Хмельниччини, як і всієї Русі, тривала понад 100 років.
Скориставшись феодальною роздробленістю давньоруських земель і ослабленням їх внаслідок ординської навали, територію захоплюють литовські і польські феодали.
Наступ польських феодалів на українські землі посилився після Кревської унії, укладеної в 1385 р. між Польщею і Литвою. Внаслідок гострої боротьби між Польщею, Литовським князівством і Угорщиною захоплені ними землі Західного Поділля оголошуються (1439 р.) окремим подільським воєводством з центром у Кам'янці-Подільському. До його складу увійшли 3 повіти: Кам'янецький, Летичівський і Червоногродський.
Новий час
З середини XV ст. частішають спустошливі кримськотатарські напади на Поділля. Лише під час нападу на Поділля, Волинь і Галичину у 1575 р. татари полонили понад 55 тис. ос. Все це, безперечно, зумовило спустошення поселень краю. Однак в наступні десятиріччя вже спостерігається збільшення кількості поселень і населення в них.
Після Люблінської унії (1569) землі Брацлавщини відійшли до Польщі, внаслідок чого створюються Брацлавське воєводство. Загарбані землі заселяє польська шляхта, в її руках зосереджуються основні земельні володіння. Виникають фільварки, сільські поселення збільшуються у розмірах.
З впровадженням у 1596 р. Берестейської унії під впорядкуванням православної церкви України і Білорусі, Ватикану — на землях, захоплених Польщею, у тому числі на Поділлі, посилилася релігійна і національна конфронтація.
Соціально-економічне і національно-релігійне гноблення викликало хвилю народних протестів проти польської шляхти і місцевих поневолювачів, наростання визвольного руху. Це знайшло вияв у селянсько-козацьких повстаннях, які почалися з кінця XVI ст.
За Андрусівською угодою 1667 р. більша частина Правобережної України і Східна Галичина, в тому числі сучасна Хмельниччина, залишилася за Польщею. Протягом XVI–XVII ст. однією з форм антифеодальної боротьби були масові втечі селян із загарбаних Польщею земель у південні степи до козаків.
У наступні десятиріччя територія стає ареною безперервних військових сутичок, жорсткої боротьби за сфери панування. У 1672 р. 300-тисячне турецьке військо захоплює Подільське воєводство. Проте в 1699 р. за Карловацьким трактатом ці землі знову відійшли до Польщі.
Усі ці події вплинули на міграційні процеси. Після того, як турки залишили Поділля (1699), почалося його заселення переважно українцями, які приходили з території Руського та Волинського воєводств і оселялися селами.
У квітні 1793 р. землі Поділля у складі Правобережної України були приєднані до Росії. Утворилися Ізяславське і Брацлавське намісництва та Кам'янецька область, пізніше перейменована в Подільську губернію У 1797—1803 рр. відбулося укрупнення повітів, з яких Кам'янецький, Летичівський, Проскурівський, Ушицький охоплювали більшу частину сучасної Хмельницької області.
Детальніше у статті: (Історичний територіальний поділ України)
Складні соціально-економічні та політичні умови історичного розвитку Поділля зумовили особливості формування поселень, спрямованість міграційних процесів, природний приріст, і динаміку етнічного складу. Значними змінами супроводжувався перехід до капіталістичних відносин. Уже в другій половині XVII ст. відбувся процес перетворення ремесла у товарне виробництво і зародження передумов мануфактури, зростання елементів товарності в сільському господарстві. Це сприяло збільшенню величини сільських поселень.
XX століття
На початку XX століття північна частина Хмельницької області входила до складу Волинської губернії, зокрема Заславського повіту, Старокостянтинівського повіту.
До того ж деякі населені пункти теперішньої Хмельницької області утворювали більшість волостей у складі Острозького повіту (із 15 — 9) з центрами село Ганнопіль, село Довжки, село Кунів, містечко Ляхівці (нині Білогір'я), село Переросле, село Плужне, село Семенів, село Старий Кривин, село Уніїв (нині — Ставищани Білогірського району), а також Новоград-Волинського повіту з центрами містечко Берездів, містечко Остропіль, містечко Полонне, та Кременецького повіту з центрами містечко Ямпіль і село Святець.
25 жовтня — 2 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Чемеровецький, Городоцький, Ярмолинецький, Віньковецький, Деражнянський, Летичівський та Старосинявський райони теперішньої Хмельницької області проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.
24 — 25 листопада 1921 р. Подільська група (командувач — Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки поверталася з Листопадового рейду через Шепетівський, Славутський райони теперішньої Хмельницької області.
Промисловий розвиток і події Першої світової і громадянської воєн сильно вплинули на динаміку етнічного складу міського населення і мало змінили етнічну структуру сільського населення. Як і в XIX ст., тут чисельно переважали українці. За даними перепису населення 1926 р. українці серед сільського населення Проскурівської і Кам'янецької округ становили від 80 до 90 %. Вони займалися переважно сільським господарством і проживали у сільській місцевості.
Хмельницька область як і всі сільськогосподарські зони України, зазнала відчутних втрат у людності внаслідок воєн, примусової колективізації і особливо голодомору 1932—1933 рр., а також в результаті репресій 30-х років. Переважно — це втрати сільського населення.
До 1937 року Хмельницької області як такої фактично ще не існувало. В 1930-тих роках територія сучасної Хмельниччини була розділена між Вінницькою та Житомирською областями УСРР. 22 вересня 1937 року була утворена Кам'янець - Подільська область, що була прообразом сучасної Хмельницької. Навесні 1941 року обласну адміністрацію перенесли в місто Проскурів, проте стара назва за областю залишилась, і лише у 1954-му з перейменуванням міста Проскурова на Хмельницький за областю закріпилась сучасна назва. З роками змінились лише обласний центр та назва, а от кордони області з 1937 року залишаються незмінними.
XXI століття
У 2022—2023 роках область прийняла значну частину ВПО.
Промисловість
Важливе місце серед галузей промисловості займає машинобудування та металообробка, в якій зайнято 44,2 % загальної кількості працюючих в промисловості області. Підприємства цієї галузі випускають верстати, ковальсько-пресові машини, трансформатори, сільськогосподарські машини для рослинництва, технологічне обладнання для переробних галузей агропромислового комплексу, кабель, електротехнічні вироби. Найбільші підприємства області — ПАТ «Укрелектроапарат», «Катіон», «Адвіс», «Пригма-Прес», «Термопластавтомат», ДП «Новатор», кам'янець-подільські АТВТ «Мотор» та заводи «Електроприлад» і кабельний, ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», Волочиський ВАТ «Номінал», верстатобудівне ВАТ «Говер» у Городку та ін.
Підприємствами області в минулому році освоєно виробництво нових видів продукції. Серед них кормозбиральний комбайн «Марал-125 Поділля» (ВАТ «Адвіс»), техніка для виготовлення тари і упаковки (ВАТ «Термопласт-автомат»), котли опалювальні (ВАТ «Темп»), нові види дискових твердосплавних пил (Кам'янець-Подільський завод дереворіжучого інструменту «Мотор»), конденсатори електролітичні нової серії (ВАТ «Катіон»), комбінований ґрунтообробний агрегат «Поділля» (ВАТ «Шепетівський завод культиваторів»), гама нових трансформаторів (ПАТ «Укрелектроапарат»), радіостанції для тепловозів і електровозів (ДП «Новатор»), електропилососи (Шепетівський завод «Пульсар»). Освоєно випуск лічильників газу, води і тепла та іншої продукції.
Провідне місце займає харчова промисловість, обсяги виробництва продукції якої становлять 35,4 % загально обласних обсягів. Харчова промисловість представлена такими галузями, як цукрова, хлібопекарська, кондитерська, макаронна, овочеконсервна, м'ясна і молочна, спиртова, пивоварна, борошномельно-круп'яна, тютюнова та інші, в яких зайнято 22,4 % загальної кількості працівників промислових підприємств області.
Хмельницька область — один з найважливіших в Україні регіонів цукроваріння, де діють 16 цукрових заводів. Найбільші цукрові заводи розташовані у Хмельницькому, Шепетівці, Кам'янець-Подільському, Теофіполі, Городку, Деражні.
Легка промисловість області розвивається на основі переробки місцевої сировини (шкіра) і сировини, що завозиться (вовна, бавовна, текстиль, шкіра). В ній виділяються такі галузі: швейна, текстильна, взуттєва, трикотажна, галантерейна. Серед найбільших підприємств області Хмельницькі ВАТ «Взутекс», ВАТ «Шкіргалантерея», ЗАТ «Хмельницьклегпром», Дунаєвецька суконна фабрика, Волочиська швейна фабрика «Горинь».
Лісова і деревообробна промисловість випускає меблі, тару, будівельні матеріали, папір, картон. Найбільші меблеві фабрики знаходяться в Хмельницькому, Ізяславі, Летичеві. Великим попитом користується продукція акціонерних товариств «Славутсько-Полянська паперова фабрика» та «Понінківський картонно-паперовий комбінат».
Велике значення для розвитку економіки області має електроенергетика: в м. Нетішин 1987 року діє Хмельницька АЕС, що підключена до енергосистем України та країн Центральної Європи. В загальній структурі обсягу промислового виробництва частка енергетики становить 34,2 %. Розподіл електричної енергії на 80 % території області здійснює ОСР АТ «Хмельницькобленерго».
В області також працюють підприємства, які виготовляють товари побутової хімії (Славутський завод «Лотос»), музичні інструменти (Ізяславська фабрика «Октава»), посуд, медичні інструменти, культтовари та інші товари народного споживання.
Агропромисловий комплекс
На території Хмельницької області знаходиться майже 4 % всіх сільськогосподарських угідь України. Першість серед галузей сільського господарства тримає рослинництво.
Найбільші посівні площі в області займають зернові культури, а серед них — озима пшениця. Вирощують також ячмінь, горох, овес, гречку, кукурудзу та ін.
Хмельниччина — один із найважливіших регіонів вирощування цукрових буряків.
Важливою галуззю рослинництва є вирощування картоплі.
Виробництвом ефіроолійних культур займаються у Летичівському, Деражнянському, Хмельницькому районах, вирощують цикорій у Славутському і Старокостянтинівському районах.
Природні умови сприятливі для розвитку овочівництва, але посівні площі овочевих культур ще невеликі. Понад 40 % посівних площ займають кормові культури (багаторічні трави, кукурудза на силос, горох, вика, кормові буряки, люцерна, ріпак).
Поділля — це край садівництва. Основні плодові культури: яблуня, груша, абрикос, вишня, черешня, волоський горіх. Найбільша концентрація садів — у Придністров'ї (Віньковецький, Дунаєвецький, Новоушицький, Кам'янець-Подільський райони).
Тваринництво в області базується на польовому кормовиробництві, природних пасовищах, відходах харчової промисловості, виробництві комбікормів Найважливішими галузями є м'ясо-молочне скотарство і свинарство. Розвинуті також птахівництво, вівчарство, кролівництво, бджільництво, рибальство.
В області розроблена програма інтенсифікації тваринницької галузі, в основу якої покладено створення спеціалізованих масивів маточного поголів'я, конкурентоспроможної молочної та м'ясної худоби, збільшення питомої ваги гібридного і місцевого молодняку свиней. Діє мережа племінних заводів і племінних ферм. Передбачається змінити структуру основного стада в напрямку збільшення корів м'ясного напрямку в районах Поліської зони, зменшення чисельності дійного стада компенсувати підвищенням його продуктивності.
Транспортна-комунікаційна інфраструктура
Хмельницька область має добре розвинуту транспортну мережу. Важливе значення має її положення на транспортних шляхах, що зв'язують основні промислові райони України (столичний. Харківський, Придніпров'я, Донбас) і Росії, а також чорноморські порти із західноукраїнськими областями та країнами Центральної і Східної Європи.
З півночі на південь область перетинають залізниця і ряд автошляхів, які дають вихід Білорусь і країни Балтії, Молдову та країни Південно-Східної Європи.
Головне місце у перевезенні вантажів і пасажирів як у межах області, так і у зв'язках з іншими регіонами країни, займає залізничний транспорт. Область розташована в зоні діяльності Південно-Західної залізниці, на її території функціонує 40 залізничних станцій. Найбільшими залізничними вузлами в області є станції Шепетівка і Гречани, яка розташована у Хмельницькому.
Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Прагою, Братиславою, Варшавою, Будапештом, Белградом.
Транспортне сполучення в майбутньому стане ще кращим: планується будівництво високошвидкісної автомобільної магістралі «Західна Європа-Київ», яка пролягатиме по території Хмельниччини.
У Хмельницькому розташований аеропорт, що відповідає вимогам статусу міжнародного.
Трубопровідний транспорт представлений газопроводами, які перетинають територію області: «Союз» (Оренбург — західний кордон України), «Уренгой-Ужгород», «Дашава-Київ».
Набувають подальшого розвитку в області засоби телекомунікацій. На території області прокладено волоконно-оптичний кабель «Київ-Захід», активно розширює зону діяльності система міжнародного зв'язку «УТЕЛ», розвивається мережа мобільного телефонного зв'язку.
Освіта
В області досить розвинена система вищої освіти. До того ж спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості людей, які мають наукові звання. Якщо у 2006 році в області було 43 професори, то зараз — 56, доцентів було 27, зараз — 32. В Хмельницькому національному університеті працюють наукові центри. На Хмельниччині діє 31 вищий навчальний заклад II—IV рівнів акредитації. В області достатньо закладів з підготовки спеціалістів для сільського господарства, педагогів, економістів, управлінців та фахівців деяких технічних спеціальностей. Натомість відсутні можливості для підготовки медиків (за винятком молодших та середніх медпрацівників) та спеціалістів технічних професій вузької спеціалізації. В інститутах, університетах та академіях області навчається близько 50 тис. студентів, що майже удвічі більше, ніж було у 1998 році.
Географія
Географічне розташування
Хмельниччина розташована на стику двох історико-географічних регіонів — Правобережжя і Західної України. У своїх сучасних межах область існує з 22 вересня 1937 року, коли постановою ВЦВК СРСР було створено Кам'янець-Подільську область. У травні 1941 року обласний центр було перенесено в м. Проскурів, але в січні 1954 року область перейменували, назвавши Хмельницькою, а у м. Проскурів змінено назву на Хмельницький.
Територія області лежить між 48°27' та 50°37' північної широти й між 26°09' та 27°56' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 220 км, а із заходу на схід — 120 км. Межує на північному заході з Рівненською, на північному сході з Житомирською, на сході з Вінницькою, на півдні з Чернівецькою, на заході з Тернопільською областями.
Клімат
Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня −5 °C) і теплим, вологим (середня температура липня +19 °C) літом. Кількість опадів, 70 % яких припадає на теплий період, становить 500—640 мм на рік. Поверхня області в основному становить полого-хвилясту лесову рівнину. На півночі регіону розташована Поліська низовина (з абсолютними висотами до 240 м), на північному заході — Волинська, у центрі — Придніпровська (до 380 м) і на півдні — Подільська (до 400 м) височини. В області знаходяться верхні течії річок Горинь, Случ і Південний Буг, що визначають природний вигляд районів Полісся і Поділля. Але особливо мальовничі глибоко і хитромудро врізані долини Дністра і його лівих приток (Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Ушиці та ін.), що місцями утворюють ефектні каньйони і захопливі пейзажі.
Рельєф
Більшу центральну частину області займає Подільська височина (переважні висоти 270—370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра.
На північному заході в межі області заходить Волинська височина (висоти до 329 м), а на півночі — Поліська низовина (висоти 200—250 м).
Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області — гора Велика Бугаїха (400,6 м). Тут поширені карстові форми рельєфу, трапляються печери (Атлантида, Залучанська).
Крайній південь має пасмоподібну поверхню, розчленовану каньйоноподібними долинами приток Дністра. Рівень Дністровського водосховища (121 м) є найнижчою висотною відміткою.
Річки. Озера
Територією області течуть 120 річок завдовжки понад 10 км кожна. Найбільшими є Дністер (довжина в межах області 160 км) із притоками Збруч, Смотрич, Ушиця; Південний Буг (довжина в межах області 120 км) із притоками Бужок, Вовк, Іква; річки Дніпровського басейну — Горинь, Случ, Хомора.
Озер мало. Зустрічаються переважно в басейні Горині. Потрібно виділити найбільші озера області такі, як Голубі озера, що утворилися на місці відпрацьованих торфових кар'єрів. Озеро Святе — найбільше озеро Хмельницької області. Належить до групи заславських озер, розташованих на території Михельського лісництва ДП «Ізяславське лісове господарство» на Малому Поліссі.
Голубі озера знаходяться в Білогірському районі, між селами Жижниківці і Синютки. Княже озеро, яке розкинулось на берегах Горині у Славутському районі, між селами Крупець і Колом'є. Найбільше водосховище — Дністровське. Споруджено 1858 ставків і водосховищ, головним чином, у басейнах Горині та Південного Бугу, зокрема Щедрівське (1258 га), Новоставське (1168 га), Кузьминське (765 га).
Територією області протікає понад 3 тисячі річок і потічків. Найбільші річки — Дністер, Південний Буг, Горинь, Случ, Збруч, Смотрич, Хомора. Область має 60 водосховищ з обсягом води 153 млн куб.м, 1799 ставків. Найбільші водосховища — Дністровське та Щедрівське на Південному Бузі. По запасах водних ресурсів регіон займає 6 місце в країні.
Природні ресурси
В області Держбалансом обліковується 391 родовище з 26 видів різноманітних корисних копалин. Область є одним з головних постачальників карбонатної сировини для цукрової промисловості України. Враховується 7 родовищ вапняків, запаси яких становлять 121,5 млн тонн (37,1 % від запасів в Україні). В останні роки встановлена висока ефективність використання сапонітових глин. Завершена детальна розвідка Варварівського родовища у Славутському районі, як найбільш перспективного. Затверджені запаси сапонітових глин Варварівської і Ташківської ділянок кількістю 22663,5 тис.тонн. Обліковується 9 родовищ первинних каолінів, загальні запаси яких становлять 8231,1 тис.тонн. Цементна галузь області спирається на 2 родовища Кривинське у Славутському районі та Гуменецьке родовище в Кам'янець-Подільському районі. На території області обліковуються 80 родовищ торфу, 19 родовищ гранітів, 126 родовищ цегельно-черепичної сировини, 23 родовища піску, родовище апатитів, 3 родовища крейди в Білогірському районі, родовище травертину в Кам'янець-Подільському районі та фосфориту в Білогірському районі. Питні та технічні підземні води в Хмельницькій області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 45 ділянках.
Корисні копалини
Хмельницька область багата на різноманітні корисні копалини, насамперед, природні будівельні матеріали. Цьому сприяють як кристалічні породи щита, так і осадові відклади його західного схилу. В той же час вона цілком позбавлена металевих мінеральних ресурсів, а з-поміж горючих є лише поклади торфу.
Геологія
У геоструктурному відношенні територія області пов'язана з Українським щитом і його Західним схилом. Східна частина лежить у межах Волино-Подільського тектонічного блоку і відзначається близьким до поверхні заляганням порід кристалічного фундаменту — гранітоїдів, гнейсів, кристалічних сланців. Територія на Заході від ізогіпси поверхні фундаменту 300 м належить до Волино-Подільської монокліналі та характеризується нарощуванням зі Сходу на Південний Захід осадового чохла — пісковики, аргіліти, піски венду, мергелі й доломіти силуру, на крайньому Південному Заході — глинисто-піщані відклади девону; майже повсюдно поширена нижньокрейдова товща — пісковики, піски, трепели та неогенові вапняки, піски, глини.
Демографія
Населення Хмельницької області на 1 січня 2010 року становило 1334,0 тис. осіб.
Міське населення становить 726,2 тис.(54.5 %), сільське 607,8 тис.(45.5 %)
Найбільші населені пункти
за даними Держкомстату | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Найбільші населені пункти Хмельниччини. Кількість мешканців на 2018 рік | |||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Хмельницький | ▲ 270 800 | 2. | Кам'янець-Подільський | ▼ 100 281 | 3. | Шепетівка | ▼ 42 062 | 4. | Нетішин | ▼ 36 921 | 5. | Славута | ▼ 35 617 | 6. | Старокостянтинів | ▼ 34 829 |
Національний склад
Національний склад населення Хмельницької області станом на 2001 рік
№ | Національність | Кількість осіб | % |
---|---|---|---|
1 | Українці | 1 339 331 | 93,88 % |
2 | Росіяни | 50 686 | 3,55 % |
3 | Поляки | 23 005 | 1,61 % |
4 | Білоруси | 2 750 | 0,19 % |
5 | Євреї | 1 410 | 0,10 % |
6 | Молдовани | 1 353 | 0,09 % |
7 | Вірмени | 1 159 | 0,08 % |
8 | Роми | 490 | 0,03 % |
9 | Татари | 464 | 0,03 % |
10 | Німці | 365 | 0,03 % |
11 | Інші | 5 636 | 0,40 % |
Разом | 1 426 649 | 100,00 % |
Мова
Район та місто обласного значення | українська | російська | польська |
---|---|---|---|
Хмельницька область | 95,2 | 4,1 | 0,2 |
Хмельницький | 88,4 | 10,4 | 0,4 |
Кам'янець-Подільський | 91,2 | 7,1 | 0,1 |
Нетішин | 87,7 | 11,4 | 0,0 |
Славута | 92,3 | 7,2 | 0,1 |
Шепетівка | 93,5 | 5,7 | 0,1 |
Старокостянтинів | 92,0 | 7,5 | 0,1 |
Білогірський район | 99,0 | 0,8 | 0,0 |
Віньковецький район | 97,2 | 2,6 | - |
Волочиський район | 98,5 | 1,3 | 0,1 |
Городоцький район | 98,5 | 1,0 | 0,4 |
Деражнянський район | 98,2 | 1,4 | 0,0 |
Дунаєвський район | 98,4 | 1,3 | 0,0 |
Ізяславський район | 97,0 | 2,8 | 0,0 |
Кам'янець-Подільський район | 98,6 | 1,2 | 0,0 |
Красилівський район | 98,4 | 1,4 | 0,0 |
Летичівський район | 98,2 | 1,5 | 0,0 |
Новоушицький район | 96,5 | 3,3 | 0,0 |
Полонський район | 98,4 | 1,4 | 0,0 |
Славутський район | 98,8 | 1,1 | 0,0 |
Старокостянтинівський район | 98,6 | 1,1 | 0,0 |
Старосинявський район | 98,7 | 0,8 | 0,4 |
Теофіопольський район | 98,9 | 0,8 | 0,0 |
Хмельницький район | 95,8 | 2,0 | 1,8 |
Чемеровецький район | 99,1 | 0,8 | 0,0 |
Шепетівський район | 97,9 | 1,7 | 0,0 |
Ярмолинецький район | 98,1 | 1,5 | 0,0 |
Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту
15 червня 2022 року рішенням Хмельницької обласної ради у Хмельницькій області було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.
Злочинність
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 66,1 злочинів, з них 23,7 тяжких та особливо тяжких.
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація
Адміністративний центр області — місто Хмельницький.
У складі області:
- районів — 3;
- громад — 68;
- Шепетівський район — 18;
- міських — 5;
- селищних — 4;
- сільських — 9;
- Хмельницький район — 27;
- міських — 6;
- селищних — 12;
- сільських — 9;
- Кам'янець-Подільський район — 15;
- міських — 2;
- селищних — 6;
- сільських — 8;
- Шепетівський район — 18;
- населених пунктів — 1451, в тому числі:
- міського типу — 37, в тому числі:
- міст — 13, в тому числі:
- міст обласного значення — 6;
- міст районного значення — 7;
- селищ міського типу — 24;
- міст — 13, в тому числі:
- сільського типу — 1414, в тому числі:
- сіл — 1409;
- селищ — 5.
- міського типу — 37, в тому числі:
Райони
№ | Назва | Адм. центр | Адм. устрій |
---|---|---|---|
1 | Кам'янець-Подільський | м. Кам'янець-Подільський | Адм. устрій |
2 | Хмельницький | м. Хмельницький | Адм. устрій |
3 | Шепетівський | м. Шепетівка | Адм. устрій |
Міста обласного значення
Сусідні області
Побратимство
10 травня 2022 року штат Міссісіпі визнав Хмельницьку область регіоном-побратимом.
Пам'ятки
Область багата на середньовічні пам'ятки оборонної та церковної архітектури — замки, уфортифіковані церкви, костели і палаци. Значна частина цієї спадщини зосереджена у м. Кам'янець-Подільський — історичній столиці Поділля. На території Хмельницької області розташовано: 105 пам'яток археології (з них — 12 національного значення), 2442 пам'ятки історії (з них — 4 національного значення), 341 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 230 національного значення), 474 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 24 поселення Хмельницької області: Антоніни, Білогір'я, Волочиськ, Городок, Гриців, Деражня, Дунаївці, Ізяслав, Кам'янець-Подільський, Красилів, Летичів, Меджибіж, Нова Ушиця, Полонне, Сатанів, Славута, Смотрич, Стара Синява, Старокостянтинів, Хмельницький, Чорний Острів, Шепетівка, Ямпіль, Ярмолинці.
Див. також
Примітки
- Указ Президента України від 2 травня 2024 року № 268/2024 «Про призначення С. Тюріна головою Хмельницької обласної державної адміністрації»
- Указ Президії ВР СРСР «Про перейменування міста Проскурова на місто Хмельницький і Кам'янець-Подільської області на Хмельницьку область»
- Історія української культури.htm // Прикладне мистецтво: церковне і народне (Р. С. Орлов)
- Кирпичников А. Н. Древнерусское оружие. Выпуск первый. Мечи и сабли IX—XIII вв. // САМ. — Е1-36. — 1966, с. 36.
- Сергій Єсюнін Адміністративно-територіальний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку ХХІ ст. на www.myslenedrevo.com.ua
- О предприятии. novator-tm.com. Процитовано 31 березня 2016.
- Аркуш карти M-35-101 Сатанов. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1985 р. (рос.)
- . Архів оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 23 червня 2011.
- Водні багатства Хмельниччини[недоступне посилання з червня 2019]
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- http://www.ukrcensus.gov.ua/
- Шевчук, Катерина; Кротик, Єлизавета (17 червня 2022). Мораторій на російськомовний контент на Хмельниччині: що загрожує порушникам. Суспільне. оригіналу за 27 жовтня 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
- МВС УКРАЇНИ.
- Нові райони: карти + склад
- . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2011.
Джерела та література
- Верменич Я. Хмельницька область // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 386. — .
Література
- Антін Генсьорський. Галицько-Волинський літопис. Процес складання; редакції і редактори. Київ, 1958
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Радянська енциклопедія історії України.- Київ, 1969.- т.1.
- Альтгайм Л. Історичні особливості та чинники, що вплинули на формування сільського населення Хмельницької області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. — Випуск 2 (10).
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці: Рута, 2003. — 392 с.
- Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Дітчук І. Л. Географія Хмельницької області. — Тернопіль, 1995.
- Ковалев С. А. Сельское расселение (Географическое исследование). Под редакцией Ю. Г. Саушкина. — Издательство Московского университета, 1963.
- Літератори Хмельниччини: Довідник обласної організації Спілки письменників України / Упоряд. М. Федунець; Ред. В. Басиров. — Хмельницький: Доля, 1997. — 32 с.
- Народне господарство Української РСР у 1990 році. Статистичний щорічник. — К.: Техніка, 1991.
- Поділля / Артюх Л. Ф., Банушок В. Г. та ін. — К.: Видавництво НЦ «Доля», 1994. — 504 с.
- Природа Хмельницької області / За ред. К. І. Геренчука. — Львів: Вища школа, 1980. — 152 с.
- Символіка Хмельницької області: [довідник] / авт.-упоряд. Валерій Михайлович Напиткін, Костянтин Михайлович Богатов ; наук. ред. Андрій Богданович Гречило. — Хмельницький: Поліграфіст, 2016. — 127 с. : іл.
Посилання
- Хмельницька область // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
сайти офіційних установ:
- adm-km.gov.ua — Хмельницька обласна державна адміністрація
- dps.km.ua — Державна податкова адміністрація у Хмельницькій області
- Сайт Головного управління статистики у Хмельницькій області
- Сайт інформаційно-туристичного центру Кам'янець-Подільської міської ради
історія:
- Кам'янецька хроніка. Фрагмент перекладу російською мовою
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Рівненська область | Житомирська область | |
Тернопільська область | Вінницька область | |
Чернівецька область |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Hmelnichchina znachennya Hmelni cka o blast neoficijno Hmelnichchina do 4 lyutogo 1954 roku Kam yane c Podi lska oblast u Zahidnij Ukrayini Utvorena 22 veresnya 1937 roku postanovoyu CVK SRSR z centrom u misti Kam yanci Podilskomu Hmelnicka oblast Gerb Hmelnickoyi oblasti Prapor Hmelnickoyi oblasti Osnovni dani Prizvisko Hmelnichchina Podillya Krayina Ukrayina Utvorena 22 veresnya 1937 roku Kod KATOTTG UA68000000000099709 Naselennya 1 228 829 Plosha 20623 7 km Gustota naselennya 59 5 osib km Poshtovi indeksi 29000 32664 Telefonni kodi 380 38 Oblasnij centr Hmelnickij Rajoni 3 Gromadi 60 Mista oblasnogo znachennya rajonnogo znachennya 6 7 Rajoni v mistah 0 Smt 24 Sela 1409 Selisha 5 Selishni radi 22 Silski radi 26 Nomeri avtomobiliv BX HX OH RH Internet domeni km ua khmelnitskiy ua Oblasna vlada Rada Hmelnicka oblasna rada Golova radi Violeta Labazyuk Golova ODA Sergij Tyurin Vebstorinka km oblrada gov ua adm km gov ua Adresa 29005 m Hmelnickij Majdan Nezalezhnosti Budinok rad Mapa Hmelnicka oblast u Vikishovishi Plosha oblasti stanovit 20 624 km 3 42 teritoriyi Ukrayini 19 ta za cim pokaznikom u krayini Naselennya 1264 7 tis osib na 01 01 2019 Centr oblasti misto Hmelnickij Oblast skladayetsya z 1452 naselenih punktiv v tomu chisli iz 13 mist 24 selish miskogo tipu 5 selish i 1410 sil IstoriyaDokladnishe Istoriya Hmelnickoyi oblasti Pradavni chasi Poselennya na teritoriyi Hmelnickoyi oblasti bere svij pochatok z chasiv pervisnoobshinnogo ladu rannogo paleolitu pidtverdzhennya comu arheologichni rozkopki Vprodovzh bagatoh tisyacholit bagato naselenih punktiv bezslidno znikalo deyaki z nih znovu vidrodzhuvalisya rujnuvalisya v roki vijn i znovu vidbudovuvalis i tak zaznavali zmin protyagom vsogo svogo isnuvannya Znachnij chastini poselen vdalosya zberegli svoyi istorichni pam yatki do sogodennya ale yih stan dosit zadovilnij Najdavnisha paleolitichna stoyanka pervisnih mislivciv vidoma poblizu sela Vrublivci Kam yanec Podilskogo rajonu blizko 300 tis rokiv tomu U dobu serednogo i osoblivo piznogo paleolitu pervisni mislivci pochali zaselyati teritoriyu suchasnogo Podillya Najdavnishi poselennya cogo periodu viyavleni u selah Vrublivci Kalachkivci Kitajgorod Stara Ushicya Kam yanec Podilskogo rajonu U dobu neolitu VII IV tis do n e koli lyudina perejshla vid mislivstva zbiralnictva i ribalstva do vidtvoryuyuchih form gospodarskoyi diyalnosti motichnogo zemlerobstva i skotarstva po vsij teritoriyi suchasnoyi Hmelnickoyi oblasti utvoryuyutsya poselennya najdavnishih zemlerobiv i skotariv Slavuta Vinkoveckogo rajonu tosho U IV III tis do n e Naddnipryanshina i Nadbuzhzhya zaselyayutsya nashadkami neolitichnih plemen nosiyiv visokorozvinenoyi tak zvanoyi tripilskoyi kulturi zemlerobskoyi kulturi yaka mala veliki naseleni punkti ta doskonalishi budinki U Hmelnickij oblasti vidomo blizko 150 pam yatok tripilskoyi kulturi Predkami starodavnih slov yan vvazhayutsya plemena tak zvanogo skifskogo periodu VII IV st do n e Yih mogilniki ta poselennya zbereglisya na vsij teritoriyi oblasti Z pochatku I tis n e teritoriyu Podillya zaselyayut rannoslov yanski plemena yaki vhodili do skladu antskogo pleminnogo soyuzu i zajmalisya ornim zemlerobstvom Z utvorennyam na bazi rannoslov yanskih plemen yedinoyi davnoruskoyi derzhavi Kiyivskoyi Rusi IX XV st do yiyi skladu na teritoriyi suchasnogo Podillya uvijshli plemena ulichiv i tiverciv Do pershoyi polovini XI st nalezhit vidomij mech z Karabchiyiva z pid Kam yancya Podilskogo z roslinnim ornamentom z variacij krinu lozi Na rukiv yi derevopodibna kompoziciya z graviyuvannyam na chernevomu tli na perehresti loza pagoni yakoyi zapovneni chernyu Podibna ornamentaciya vizantijskogo pohodzhennya sho sklalasya u X XI st yiyi variant vidomij sered ornamentiv Sofiyi Kiyivskoyi Serednovichchya Z posilennyami feodalnoyi rozdroblenosti Starodavnoyi Rusi i viniknennyam okremih udilnih knyazivstv u kinci XI st v Naddnistryanshini utvoryuyutsya Terebovlyanske knyazivstvo a zgodom z 1141 r Galicke do skladu yakogo uvijshla pivdenna chastina suchasnoyi Hmelnickoyi oblasti kolonizovana knyazem Vasilkom Rostislavovichem Terebovlyanskim bilsh vidoma yak Ponizzya Nacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam yanec Pislya zagarbannya krayu ordinskimi plemenami u 1246 r Galicko Volinske knyazivstvo zmushene bulo viznachati svoyu zalezhnist vid Zolotoyi Ordi Kraj bulo podileno na okrugi naselennya yakih platilo velicheznu daninu Spustoshuvalisya sela i mista rujnuvalisya forteci Cya tragichna storinka v istoriyi Hmelnichchini yak i vsiyeyi Rusi trivala ponad 100 rokiv Skoristavshis feodalnoyu rozdroblenistyu davnoruskih zemel i oslablennyam yih vnaslidok ordinskoyi navali teritoriyu zahoplyuyut litovski i polski feodali Nastup polskih feodaliv na ukrayinski zemli posilivsya pislya Krevskoyi uniyi ukladenoyi v 1385 r mizh Polsheyu i Litvoyu Vnaslidok gostroyi borotbi mizh Polsheyu Litovskim knyazivstvom i Ugorshinoyu zahopleni nimi zemli Zahidnogo Podillya ogoloshuyutsya 1439 r okremim podilskim voyevodstvom z centrom u Kam yanci Podilskomu Do jogo skladu uvijshli 3 poviti Kam yaneckij Letichivskij i Chervonogrodskij Novij chas Z seredini XV st chastishayut spustoshlivi krimskotatarski napadi na Podillya Lishe pid chas napadu na Podillya Volin i Galichinu u 1575 r tatari polonili ponad 55 tis os Vse ce bezperechno zumovilo spustoshennya poselen krayu Odnak v nastupni desyatirichchya vzhe sposterigayetsya zbilshennya kilkosti poselen i naselennya v nih Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 zemli Braclavshini vidijshli do Polshi vnaslidok chogo stvoryuyutsya Braclavske voyevodstvo Zagarbani zemli zaselyaye polska shlyahta v yiyi rukah zoseredzhuyutsya osnovni zemelni volodinnya Vinikayut filvarki silski poselennya zbilshuyutsya u rozmirah Starokostyantiniv Oboronna vezha Z vprovadzhennyam u 1596 r Berestejskoyi uniyi pid vporyadkuvannyam pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini i Bilorusi Vatikanu na zemlyah zahoplenih Polsheyu u tomu chisli na Podilli posililasya religijna i nacionalna konfrontaciya Socialno ekonomichne i nacionalno religijne gnoblennya viklikalo hvilyu narodnih protestiv proti polskoyi shlyahti i miscevih ponevolyuvachiv narostannya vizvolnogo ruhu Ce znajshlo viyav u selyansko kozackih povstannyah yaki pochalisya z kincya XVI st Za Andrusivskoyu ugodoyu 1667 r bilsha chastina Pravoberezhnoyi Ukrayini i Shidna Galichina v tomu chisli suchasna Hmelnichchina zalishilasya za Polsheyu Protyagom XVI XVII st odniyeyu z form antifeodalnoyi borotbi buli masovi vtechi selyan iz zagarbanih Polsheyu zemel u pivdenni stepi do kozakiv U nastupni desyatirichchya teritoriya staye arenoyu bezperervnih vijskovih sutichok zhorstkoyi borotbi za sferi panuvannya U 1672 r 300 tisyachne turecke vijsko zahoplyuye Podilske voyevodstvo Prote v 1699 r za Karlovackim traktatom ci zemli znovu vidijshli do Polshi Usi ci podiyi vplinuli na migracijni procesi Pislya togo yak turki zalishili Podillya 1699 pochalosya jogo zaselennya perevazhno ukrayincyami yaki prihodili z teritoriyi Ruskogo ta Volinskogo voyevodstv i oselyalisya selami Podilska guberniya U kvitni 1793 r zemli Podillya u skladi Pravoberezhnoyi Ukrayini buli priyednani do Rosiyi Utvorilisya Izyaslavske i Braclavske namisnictva ta Kam yanecka oblast piznishe perejmenovana v Podilsku guberniyu U 1797 1803 rr vidbulosya ukrupnennya povitiv z yakih Kam yaneckij Letichivskij Proskurivskij Ushickij ohoplyuvali bilshu chastinu suchasnoyi Hmelnickoyi oblasti Detalnishe u statti Istorichnij teritorialnij podil Ukrayini Skladni socialno ekonomichni ta politichni umovi istorichnogo rozvitku Podillya zumovili osoblivosti formuvannya poselen spryamovanist migracijnih procesiv prirodnij pririst i dinamiku etnichnogo skladu Znachnimi zminami suprovodzhuvavsya perehid do kapitalistichnih vidnosin Uzhe v drugij polovini XVII st vidbuvsya proces peretvorennya remesla u tovarne virobnictvo i zarodzhennya peredumov manufakturi zrostannya elementiv tovarnosti v silskomu gospodarstvi Ce spriyalo zbilshennyu velichini silskih poselen XX stolittya Volinska guberniya Na pochatku XX stolittya pivnichna chastina Hmelnickoyi oblasti vhodila do skladu Volinskoyi guberniyi zokrema Zaslavskogo povitu Starokostyantinivskogo povitu Do togo zh deyaki naseleni punkti teperishnoyi Hmelnickoyi oblasti utvoryuvali bilshist volostej u skladi Ostrozkogo povitu iz 15 9 z centrami selo Gannopil selo Dovzhki selo Kuniv mistechko Lyahivci nini Bilogir ya selo Pererosle selo Pluzhne selo Semeniv selo Starij Krivin selo Uniyiv nini Stavishani Bilogirskogo rajonu a takozh Novograd Volinskogo povitu z centrami mistechko Berezdiv mistechko Ostropil mistechko Polonne ta Kremeneckogo povitu z centrami mistechko Yampil i selo Svyatec 25 zhovtnya 2 listopada 1921 r pid chas Listopadovogo rejdu cherez Chemeroveckij Gorodockij Yarmolineckij Vinkoveckij Derazhnyanskij Letichivskij ta Starosinyavskij rajoni teperishnoyi Hmelnickoyi oblasti prolig shlyah Podilskoyi grupi komanduvach Mihajlo Palij Sidoryanskij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 24 25 listopada 1921 r Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki povertalasya z Listopadovogo rejdu cherez Shepetivskij Slavutskij rajoni teperishnoyi Hmelnickoyi oblasti Promislovij rozvitok i podiyi Pershoyi svitovoyi i gromadyanskoyi voyen silno vplinuli na dinamiku etnichnogo skladu miskogo naselennya i malo zminili etnichnu strukturu silskogo naselennya Yak i v XIX st tut chiselno perevazhali ukrayinci Za danimi perepisu naselennya 1926 r ukrayinci sered silskogo naselennya Proskurivskoyi i Kam yaneckoyi okrug stanovili vid 80 do 90 Voni zajmalisya perevazhno silskim gospodarstvom i prozhivali u silskij miscevosti Yuvilejna moneta NBU prisvyachena Hmelnickij oblasti Hmelnicka oblast yak i vsi silskogospodarski zoni Ukrayini zaznala vidchutnih vtrat u lyudnosti vnaslidok voyen primusovoyi kolektivizaciyi i osoblivo golodomoru 1932 1933 rr a takozh v rezultati represij 30 h rokiv Perevazhno ce vtrati silskogo naselennya Do 1937 roku Hmelnickoyi oblasti yak takoyi faktichno she ne isnuvalo V 1930 tih rokah teritoriya suchasnoyi Hmelnichchini bula rozdilena mizh Vinnickoyu ta Zhitomirskoyu oblastyami USRR 22 veresnya 1937 roku bula utvorena Kam yanec Podilska oblast sho bula proobrazom suchasnoyi Hmelnickoyi Navesni 1941 roku oblasnu administraciyu perenesli v misto Proskuriv prote stara nazva za oblastyu zalishilas i lishe u 1954 mu z perejmenuvannyam mista Proskurova na Hmelnickij za oblastyu zakripilas suchasna nazva Z rokami zminilis lishe oblasnij centr ta nazva a ot kordoni oblasti z 1937 roku zalishayutsya nezminnimi XXI stolittya U 2022 2023 rokah oblast prijnyala znachnu chastinu VPO Promislovist Hmelnicka AES Vazhlive misce sered galuzej promislovosti zajmaye mashinobuduvannya ta metaloobrobka v yakij zajnyato 44 2 zagalnoyi kilkosti pracyuyuchih v promislovosti oblasti Pidpriyemstva ciyeyi galuzi vipuskayut verstati kovalsko presovi mashini transformatori silskogospodarski mashini dlya roslinnictva tehnologichne obladnannya dlya pererobnih galuzej agropromislovogo kompleksu kabel elektrotehnichni virobi Najbilshi pidpriyemstva oblasti PAT Ukrelektroaparat Kation Advis Prigma Pres Termoplastavtomat DP Novator kam yanec podilski ATVT Motor ta zavodi Elektroprilad i kabelnij VAT Shepetivskij zavod kultivatoriv Volochiskij VAT Nominal verstatobudivne VAT Gover u Gorodku ta in Pidpriyemstvami oblasti v minulomu roci osvoyeno virobnictvo novih vidiv produkciyi Sered nih kormozbiralnij kombajn Maral 125 Podillya VAT Advis tehnika dlya vigotovlennya tari i upakovki VAT Termoplast avtomat kotli opalyuvalni VAT Temp novi vidi diskovih tverdosplavnih pil Kam yanec Podilskij zavod derevorizhuchogo instrumentu Motor kondensatori elektrolitichni novoyi seriyi VAT Kation kombinovanij gruntoobrobnij agregat Podillya VAT Shepetivskij zavod kultivatoriv gama novih transformatoriv PAT Ukrelektroaparat radiostanciyi dlya teplovoziv i elektrovoziv DP Novator elektropilososi Shepetivskij zavod Pulsar Osvoyeno vipusk lichilnikiv gazu vodi i tepla ta inshoyi produkciyi Providne misce zajmaye harchova promislovist obsyagi virobnictva produkciyi yakoyi stanovlyat 35 4 zagalno oblasnih obsyagiv Harchova promislovist predstavlena takimi galuzyami yak cukrova hlibopekarska konditerska makaronna ovochekonservna m yasna i molochna spirtova pivovarna boroshnomelno krup yana tyutyunova ta inshi v yakih zajnyato 22 4 zagalnoyi kilkosti pracivnikiv promislovih pidpriyemstv oblasti Hmelnicka oblast odin z najvazhlivishih v Ukrayini regioniv cukrovarinnya de diyut 16 cukrovih zavodiv Najbilshi cukrovi zavodi roztashovani u Hmelnickomu Shepetivci Kam yanec Podilskomu Teofipoli Gorodku Derazhni Legka promislovist oblasti rozvivayetsya na osnovi pererobki miscevoyi sirovini shkira i sirovini sho zavozitsya vovna bavovna tekstil shkira V nij vidilyayutsya taki galuzi shvejna tekstilna vzuttyeva trikotazhna galanterejna Sered najbilshih pidpriyemstv oblasti Hmelnicki VAT Vzuteks VAT Shkirgalantereya ZAT Hmelnicklegprom Dunayevecka sukonna fabrika Volochiska shvejna fabrika Gorin Lisova i derevoobrobna promislovist vipuskaye mebli taru budivelni materiali papir karton Najbilshi meblevi fabriki znahodyatsya v Hmelnickomu Izyaslavi Letichevi Velikim popitom koristuyetsya produkciya akcionernih tovaristv Slavutsko Polyanska paperova fabrika ta Poninkivskij kartonno paperovij kombinat Velike znachennya dlya rozvitku ekonomiki oblasti maye elektroenergetika v m Netishin 1987 roku diye Hmelnicka AES sho pidklyuchena do energosistem Ukrayini ta krayin Centralnoyi Yevropi V zagalnij strukturi obsyagu promislovogo virobnictva chastka energetiki stanovit 34 2 Rozpodil elektrichnoyi energiyi na 80 teritoriyi oblasti zdijsnyuye OSR AT Hmelnickoblenergo V oblasti takozh pracyuyut pidpriyemstva yaki vigotovlyayut tovari pobutovoyi himiyi Slavutskij zavod Lotos muzichni instrumenti Izyaslavska fabrika Oktava posud medichni instrumenti kulttovari ta inshi tovari narodnogo spozhivannya Agropromislovij kompleks Na teritoriyi Hmelnickoyi oblasti znahoditsya majzhe 4 vsih silskogospodarskih ugid Ukrayini Pershist sered galuzej silskogo gospodarstva trimaye roslinnictvo Najbilshi posivni ploshi v oblasti zajmayut zernovi kulturi a sered nih ozima pshenicya Viroshuyut takozh yachmin goroh oves grechku kukurudzu ta in Hmelnichchina odin iz najvazhlivishih regioniv viroshuvannya cukrovih buryakiv Vazhlivoyu galuzzyu roslinnictva ye viroshuvannya kartopli Petrovi batogi lat Cichorium intybus Virobnictvom efiroolijnih kultur zajmayutsya u Letichivskomu Derazhnyanskomu Hmelnickomu rajonah viroshuyut cikorij u Slavutskomu i Starokostyantinivskomu rajonah Prirodni umovi spriyatlivi dlya rozvitku ovochivnictva ale posivni ploshi ovochevih kultur she neveliki Ponad 40 posivnih plosh zajmayut kormovi kulturi bagatorichni travi kukurudza na silos goroh vika kormovi buryaki lyucerna ripak Podillya ce kraj sadivnictva Osnovni plodovi kulturi yablunya grusha abrikos vishnya chereshnya voloskij gorih Najbilsha koncentraciya sadiv u Pridnistrov yi Vinkoveckij Dunayeveckij Novoushickij Kam yanec Podilskij rajoni Tvarinnictvo v oblasti bazuyetsya na polovomu kormovirobnictvi prirodnih pasovishah vidhodah harchovoyi promislovosti virobnictvi kombikormiv Najvazhlivishimi galuzyami ye m yaso molochne skotarstvo i svinarstvo Rozvinuti takozh ptahivnictvo vivcharstvo krolivnictvo bdzhilnictvo ribalstvo V oblasti rozroblena programa intensifikaciyi tvarinnickoyi galuzi v osnovu yakoyi pokladeno stvorennya specializovanih masiviv matochnogo pogoliv ya konkurentospromozhnoyi molochnoyi ta m yasnoyi hudobi zbilshennya pitomoyi vagi gibridnogo i miscevogo molodnyaku svinej Diye merezha pleminnih zavodiv i pleminnih ferm Peredbachayetsya zminiti strukturu osnovnogo stada v napryamku zbilshennya koriv m yasnogo napryamku v rajonah Poliskoyi zoni zmenshennya chiselnosti dijnogo stada kompensuvati pidvishennyam jogo produktivnosti Transportna komunikacijna infrastruktura Dokladnishe Zhitlovo komunalne gospodarstvo Hmelnickoyi oblasti Dokladnishe Zhitlovo komunalne gospodarstvo Hmelnickoyi oblasti Hmelnicka oblast maye dobre rozvinutu transportnu merezhu Vazhlive znachennya maye yiyi polozhennya na transportnih shlyahah sho zv yazuyut osnovni promislovi rajoni Ukrayini stolichnij Harkivskij Pridniprov ya Donbas i Rosiyi a takozh chornomorski porti iz zahidnoukrayinskimi oblastyami ta krayinami Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi Avtomagistral N03 Z pivnochi na pivden oblast peretinayut zaliznicya i ryad avtoshlyahiv yaki dayut vihid Bilorus i krayini Baltiyi Moldovu ta krayini Pivdenno Shidnoyi Yevropi Golovne misce u perevezenni vantazhiv i pasazhiriv yak u mezhah oblasti tak i u zv yazkah z inshimi regionami krayini zajmaye zaliznichnij transport Oblast roztashovana v zoni diyalnosti Pivdenno Zahidnoyi zaliznici na yiyi teritoriyi funkcionuye 40 zaliznichnih stancij Najbilshimi zaliznichnimi vuzlami v oblasti ye stanciyi Shepetivka i Grechani yaka roztashovana u Hmelnickomu Oblasnij centr maye zruchne zaliznichne spoluchennya z yevropejskimi stolicyami Pragoyu Bratislavoyu Varshavoyu Budapeshtom Belgradom Transportne spoluchennya v majbutnomu stane she krashim planuyetsya budivnictvo visokoshvidkisnoyi avtomobilnoyi magistrali Zahidna Yevropa Kiyiv yaka prolyagatime po teritoriyi Hmelnichchini Avtomagistral M12 U Hmelnickomu roztashovanij aeroport sho vidpovidaye vimogam statusu mizhnarodnogo Truboprovidnij transport predstavlenij gazoprovodami yaki peretinayut teritoriyu oblasti Soyuz Orenburg zahidnij kordon Ukrayini Urengoj Uzhgorod Dashava Kiyiv Nabuvayut podalshogo rozvitku v oblasti zasobi telekomunikacij Na teritoriyi oblasti prokladeno volokonno optichnij kabel Kiyiv Zahid aktivno rozshiryuye zonu diyalnosti sistema mizhnarodnogo zv yazku UTEL rozvivayetsya merezha mobilnogo telefonnogo zv yazku Cherez Hmelnicku oblast prohodyat avtoshlyahi M12 ta N03 OsvitaNacionalnij universitet im I Ogiyenka Hmelnickij Universitet Upravlinnya ta Prava V oblasti dosit rozvinena sistema vishoyi osviti Do togo zh sposterigayetsya stijka tendenciya do zbilshennya kilkosti lyudej yaki mayut naukovi zvannya Yaksho u 2006 roci v oblasti bulo 43 profesori to zaraz 56 docentiv bulo 27 zaraz 32 V Hmelnickomu nacionalnomu universiteti pracyuyut naukovi centri Na Hmelnichchini diye 31 vishij navchalnij zaklad II IV rivniv akreditaciyi V oblasti dostatno zakladiv z pidgotovki specialistiv dlya silskogo gospodarstva pedagogiv ekonomistiv upravlinciv ta fahivciv deyakih tehnichnih specialnostej Natomist vidsutni mozhlivosti dlya pidgotovki medikiv za vinyatkom molodshih ta serednih medpracivnikiv ta specialistiv tehnichnih profesij vuzkoyi specializaciyi V institutah universitetah ta akademiyah oblasti navchayetsya blizko 50 tis studentiv sho majzhe udvichi bilshe nizh bulo u 1998 roci GeografiyaDokladnishe Geografiya Hmelnickoyi oblasti Geografichne roztashuvannya Hmelnichchina roztashovana na stiku dvoh istoriko geografichnih regioniv Pravoberezhzhya i Zahidnoyi Ukrayini U svoyih suchasnih mezhah oblast isnuye z 22 veresnya 1937 roku koli postanovoyu VCVK SRSR bulo stvoreno Kam yanec Podilsku oblast U travni 1941 roku oblasnij centr bulo pereneseno v m Proskuriv ale v sichni 1954 roku oblast perejmenuvali nazvavshi Hmelnickoyu a u m Proskuriv zmineno nazvu na Hmelnickij Teritoriya oblasti lezhit mizh 48 27 ta 50 37 pivnichnoyi shiroti j mizh 26 09 ta 27 56 shidnoyi dovgoti Protyazhnist oblasti z pivnochi na pivden 220 km a iz zahodu na shid 120 km Mezhuye na pivnichnomu zahodi z Rivnenskoyu na pivnichnomu shodi z Zhitomirskoyu na shodi z Vinnickoyu na pivdni z Cherniveckoyu na zahodi z Ternopilskoyu oblastyami Klimat Klimat pomirno kontinentalnij z m yakoyu zimoyu serednya temperatura sichnya 5 C i teplim vologim serednya temperatura lipnya 19 C litom Kilkist opadiv 70 yakih pripadaye na teplij period stanovit 500 640 mm na rik Poverhnya oblasti v osnovnomu stanovit pologo hvilyastu lesovu rivninu Na pivnochi regionu roztashovana Poliska nizovina z absolyutnimi visotami do 240 m na pivnichnomu zahodi Volinska u centri Pridniprovska do 380 m i na pivdni Podilska do 400 m visochini V oblasti znahodyatsya verhni techiyi richok Gorin Sluch i Pivdennij Bug sho viznachayut prirodnij viglyad rajoniv Polissya i Podillya Ale osoblivo malovnichi gliboko i hitromudro vrizani dolini Dnistra i jogo livih pritok Zbrucha Zhvanchika Smotricha Ternavi Ushici ta in sho miscyami utvoryuyut efektni kanjoni i zahoplivi pejzazhi Relyef Panorama Dnistra Richka Gorin v Izyaslavi Bilshu centralnu chastinu oblasti zajmaye Podilska visochina perevazhni visoti 270 370 m po yakij prohodyat vododili Dnipra Pivdennogo Bugu i Dnistra Na pivnichnomu zahodi v mezhi oblasti zahodit Volinska visochina visoti do 329 m a na pivnochi Poliska nizovina visoti 200 250 m Pivdennij zahid peretinaye Tovtrovij kryazh na yakomu ye najvisha tochka oblasti gora Velika Bugayiha 400 6 m Tut poshireni karstovi formi relyefu traplyayutsya pecheri Atlantida Zaluchanska Krajnij pivden maye pasmopodibnu poverhnyu rozchlenovanu kanjonopodibnimi dolinami pritok Dnistra Riven Dnistrovskogo vodoshovisha 121 m ye najnizhchoyu visotnoyu vidmitkoyu Richki Ozera Dokladnishe Richki Hmelnickoyi oblasti Teritoriyeyu oblasti techut 120 richok zavdovzhki ponad 10 km kozhna Najbilshimi ye Dnister dovzhina v mezhah oblasti 160 km iz pritokami Zbruch Smotrich Ushicya Pivdennij Bug dovzhina v mezhah oblasti 120 km iz pritokami Buzhok Vovk Ikva richki Dniprovskogo basejnu Gorin Sluch Homora Ozer malo Zustrichayutsya perevazhno v basejni Gorini Potribno vidiliti najbilshi ozera oblasti taki yak Golubi ozera sho utvorilisya na misci vidpracovanih torfovih kar yeriv Ozero Svyate najbilshe ozero Hmelnickoyi oblasti Nalezhit do grupi zaslavskih ozer roztashovanih na teritoriyi Mihelskogo lisnictva DP Izyaslavske lisove gospodarstvo na Malomu Polissi Ozero Svyate Golubi ozera znahodyatsya v Bilogirskomu rajoni mizh selami Zhizhnikivci i Sinyutki Knyazhe ozero yake rozkinulos na beregah Gorini u Slavutskomu rajoni mizh selami Krupec i Kolom ye Najbilshe vodoshovishe Dnistrovske Sporudzheno 1858 stavkiv i vodoshovish golovnim chinom u basejnah Gorini ta Pivdennogo Bugu zokrema Shedrivske 1258 ga Novostavske 1168 ga Kuzminske 765 ga Teritoriyeyu oblasti protikaye ponad 3 tisyachi richok i potichkiv Najbilshi richki Dnister Pivdennij Bug Gorin Sluch Zbruch Smotrich Homora Oblast maye 60 vodoshovish z obsyagom vodi 153 mln kub m 1799 stavkiv Najbilshi vodoshovisha Dnistrovske ta Shedrivske na Pivdennomu Buzi Po zapasah vodnih resursiv region zajmaye 6 misce v krayini Prirodni resursi V oblasti Derzhbalansom oblikovuyetsya 391 rodovishe z 26 vidiv riznomanitnih korisnih kopalin Oblast ye odnim z golovnih postachalnikiv karbonatnoyi sirovini dlya cukrovoyi promislovosti Ukrayini Vrahovuyetsya 7 rodovish vapnyakiv zapasi yakih stanovlyat 121 5 mln tonn 37 1 vid zapasiv v Ukrayini V ostanni roki vstanovlena visoka efektivnist vikoristannya saponitovih glin Zavershena detalna rozvidka Varvarivskogo rodovisha u Slavutskomu rajoni yak najbilsh perspektivnogo Zatverdzheni zapasi saponitovih glin Varvarivskoyi i Tashkivskoyi dilyanok kilkistyu 22663 5 tis tonn Oblikovuyetsya 9 rodovish pervinnih kaoliniv zagalni zapasi yakih stanovlyat 8231 1 tis tonn Cementna galuz oblasti spirayetsya na 2 rodovisha Krivinske u Slavutskomu rajoni ta Gumenecke rodovishe v Kam yanec Podilskomu rajoni Na teritoriyi oblasti oblikovuyutsya 80 rodovish torfu 19 rodovish granitiv 126 rodovish cegelno cherepichnoyi sirovini 23 rodovisha pisku rodovishe apatitiv 3 rodovisha krejdi v Bilogirskomu rajoni rodovishe travertinu v Kam yanec Podilskomu rajoni ta fosforitu v Bilogirskomu rajoni Pitni ta tehnichni pidzemni vodi v Hmelnickij oblasti dlya gospodarsko pitnogo i virobnicho tehnichnogo vodopostachannya rozvidani na 45 dilyankah Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Hmelnickoyi oblasti Hmelnicka oblast bagata na riznomanitni korisni kopalini nasampered prirodni budivelni materiali Comu spriyayut yak kristalichni porodi shita tak i osadovi vidkladi jogo zahidnogo shilu V toj zhe chas vona cilkom pozbavlena metalevih mineralnih resursiv a z pomizh goryuchih ye lishe pokladi torfu Geologiya Dokladnishe Geologiya Hmelnickoyi oblasti U geostrukturnomu vidnoshenni teritoriya oblasti pov yazana z Ukrayinskim shitom i jogo Zahidnim shilom Shidna chastina lezhit u mezhah Volino Podilskogo tektonichnogo bloku i vidznachayetsya blizkim do poverhni zalyagannyam porid kristalichnogo fundamentu granitoyidiv gnejsiv kristalichnih slanciv Teritoriya na Zahodi vid izogipsi poverhni fundamentu 300 m nalezhit do Volino Podilskoyi monoklinali ta harakterizuyetsya naroshuvannyam zi Shodu na Pivdennij Zahid osadovogo chohla piskoviki argiliti piski vendu mergeli j dolomiti siluru na krajnomu Pivdennomu Zahodi glinisto pishani vidkladi devonu majzhe povsyudno poshirena nizhnokrejdova tovsha piskoviki piski trepeli ta neogenovi vapnyaki piski glini DemografiyaDokladnishe Naselennya Hmelnickoyi oblasti Naselennya Hmelnickoyi oblasti na 1 sichnya 2010 roku stanovilo 1334 0 tis osib Miske naselennya stanovit 726 2 tis 54 5 silske 607 8 tis 45 5 Najbilshi naseleni punkti Miski naseleni punkti z kilkistyu zhiteliv ponad 5 0 tisyach za danimi Derzhkomstatu Hmelnickij 268 4 Gorodok 16 2 Kam yanec Podilskij 100 3 Dunayivci 16 1 Shepetivka 42 1 Letichiv 10 4 Netishin 36 9 Derazhnya 10 2 Slavuta 35 6 Yarmolinci 7 5 Starokostyantiniv 34 8 Poninka 7 2 Polonne 21 1 Teofipol 6 6 Krasiliv 19 1 Vinkivci 6 2 Volochisk 19 0 Stara Sinyava 5 4 Izyaslav 16 7 Bilogir ya 5 3 Najbilshi naseleni punkti Hmelnichchini Kilkist meshkanciv na 2018 rik 1 Hmelnickij amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0270800 amp amp amp amp 00 270 800 2 Kam yanec Podilskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0100281 amp amp amp amp 00 100 281 3 Shepetivka amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 042062 amp amp amp amp 00 42 062 4 Netishin amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 036921 amp amp amp amp 00 36 921 5 Slavuta amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 035617 amp amp amp amp 00 35 617 6 Starokostyantiniv amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 034829 amp amp amp amp 00 34 829 Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya Hmelnickoyi oblasti stanom na 2001 rik Nacionalnist Kilkist osib 1 Ukrayinci 1 339 331 93 88 2 Rosiyani 50 686 3 55 3 Polyaki 23 005 1 61 4 Bilorusi 2 750 0 19 5 Yevreyi 1 410 0 10 6 Moldovani 1 353 0 09 7 Virmeni 1 159 0 08 8 Romi 490 0 03 9 Tatari 464 0 03 10 Nimci 365 0 03 11 Inshi 5 636 0 40 Razom 1 426 649 100 00 Mova Rajon ta misto oblasnogo znachennya ukrayinska rosijska polska Hmelnicka oblast 95 2 4 1 0 2 Hmelnickij 88 4 10 4 0 4 Kam yanec Podilskij 91 2 7 1 0 1 Netishin 87 7 11 4 0 0 Slavuta 92 3 7 2 0 1 Shepetivka 93 5 5 7 0 1 Starokostyantiniv 92 0 7 5 0 1 Bilogirskij rajon 99 0 0 8 0 0 Vinkoveckij rajon 97 2 2 6 Volochiskij rajon 98 5 1 3 0 1 Gorodockij rajon 98 5 1 0 0 4 Derazhnyanskij rajon 98 2 1 4 0 0 Dunayevskij rajon 98 4 1 3 0 0 Izyaslavskij rajon 97 0 2 8 0 0 Kam yanec Podilskij rajon 98 6 1 2 0 0 Krasilivskij rajon 98 4 1 4 0 0 Letichivskij rajon 98 2 1 5 0 0 Novoushickij rajon 96 5 3 3 0 0 Polonskij rajon 98 4 1 4 0 0 Slavutskij rajon 98 8 1 1 0 0 Starokostyantinivskij rajon 98 6 1 1 0 0 Starosinyavskij rajon 98 7 0 8 0 4 Teofiopolskij rajon 98 9 0 8 0 0 Hmelnickij rajon 95 8 2 0 1 8 Chemeroveckij rajon 99 1 0 8 0 0 Shepetivskij rajon 97 9 1 7 0 0 Yarmolineckij rajon 98 1 1 5 0 0 Moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu 15 chervnya 2022 roku rishennyam Hmelnickoyi oblasnoyi radi u Hmelnickij oblasti bulo zaprovadzheno moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu ZlochinnistRiven zlochinnosti za 2012 rik na 10 tis naselennya skladaye 66 1 zlochiniv z nih 23 7 tyazhkih ta osoblivo tyazhkih Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Hmelnickoyi oblasti Zagalna informaciya Administrativnij centr oblasti misto Hmelnickij U skladi oblasti rajoniv 3 gromad 68 Shepetivskij rajon 18 miskih 5 selishnih 4 silskih 9 Hmelnickij rajon 27 miskih 6 selishnih 12 silskih 9 Kam yanec Podilskij rajon 15 miskih 2 selishnih 6 silskih 8 naselenih punktiv 1451 v tomu chisli miskogo tipu 37 v tomu chisli mist 13 v tomu chisli mist oblasnogo znachennya 6 mist rajonnogo znachennya 7 selish miskogo tipu 24 silskogo tipu 1414 v tomu chisli sil 1409 selish 5 Rajoni Nazva Adm centr Adm ustrij 1 Kam yanec Podilskij m Kam yanec Podilskij Adm ustrij 2 Hmelnickij m Hmelnickij Adm ustrij 3 Shepetivskij m Shepetivka Adm ustrij Mista oblasnogo znachennya Kam yanec Podilskij Netishin Slavuta Starokostyantiniv Hmelnickij ShepetivkaSusidni oblastiVinnicka Zhitomirska Rivnenska Ternopilska CherniveckaPobratimstvo10 travnya 2022 roku shtat Missisipi viznav Hmelnicku oblast regionom pobratimom Pam yatkiStare Misto Kam yanec Podilskij Palac Sangushkiv Izyaslav Kostel Svyatogo Josipa Izyaslav Pokrovska cerkva fortecya Sutkivci Satanivskij zamok Medzhibizkij zamok Letichivskij zamok Panorama nad osinnoyu Bakotoyu Rankovij vodospad Burbun Karmalyukova gora Ivahnoveckij zakaznik Maliyeveckij vodospad Oblast bagata na serednovichni pam yatki oboronnoyi ta cerkovnoyi arhitekturi zamki ufortifikovani cerkvi kosteli i palaci Znachna chastina ciyeyi spadshini zoseredzhena u m Kam yanec Podilskij istorichnij stolici Podillya Na teritoriyi Hmelnickoyi oblasti roztashovano 105 pam yatok arheologiyi z nih 12 nacionalnogo znachennya 2442 pam yatki istoriyi z nih 4 nacionalnogo znachennya 341 pam yatka arhitekturi ta mistobuduvannya z nih 230 nacionalnogo znachennya 474 pam yatki monumentalnogo mistectva z nih 1 nacionalnogo znachennya Do Spisku istorichnih naselenih misc Ukrayini zatverdzhenogo Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 26 07 2001 r za 878 vklyucheno 24 poselennya Hmelnickoyi oblasti Antonini Bilogir ya Volochisk Gorodok Griciv Derazhnya Dunayivci Izyaslav Kam yanec Podilskij Krasiliv Letichiv Medzhibizh Nova Ushicya Polonne Sataniv Slavuta Smotrich Stara Sinyava Starokostyantiniv Hmelnickij Chornij Ostriv Shepetivka Yampil Yarmolinci Div takozhHmelnicka oblasna rada Hmelnicka oblasna derzhavna administraciya Volin Podillya Generalna okruga Volin PodillyaPrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 2 travnya 2024 roku 268 2024 Pro priznachennya S Tyurina golovoyu Hmelnickoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Ukaz Prezidiyi VR SRSR Pro perejmenuvannya mista Proskurova na misto Hmelnickij i Kam yanec Podilskoyi oblasti na Hmelnicku oblast Istoriya ukrayinskoyi kulturi htm Prikladne mistectvo cerkovne i narodne R S Orlov Kirpichnikov A N Drevnerusskoe oruzhie Vypusk pervyj Mechi i sabli IX XIII vv SAM E1 36 1966 s 36 Sergij Yesyunin Administrativno teritorialnij podil Zaslavshini naprikinciXVIII pochatku HHI st na www myslenedrevo com ua O predpriyatii novator tm com Procitovano 31 bereznya 2016 Arkush karti M 35 101 Satanov Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1982 r Vidannya 1985 r ros Arhiv originalu za 9 chervnya 2008 Procitovano 23 chervnya 2011 Vodni bagatstva Hmelnichchini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Pri zaznachenni dinamiki narodonaselennya bralas do uvagi zmina za period z sichnya 2016 po sichen 2018 roku Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2011 ros http www ukrcensus gov ua Shevchuk Katerina Krotik Yelizaveta 17 chervnya 2022 Moratorij na rosijskomovnij kontent na Hmelnichchini sho zagrozhuye porushnikam Suspilne originalu za 27 zhovtnya 2023 Procitovano 15 grudnya 2023 MVS UKRAYiNI Novi rajoni karti sklad Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 22 serpnya 2011 Dzherela ta literaturaVermenich Ya Hmelnicka oblast Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 386 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura Antin Gensorskij Galicko Volinskij litopis Proces skladannya redakciyi i redaktori Kiyiv 1958 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv 1969 t 1 Altgajm L Istorichni osoblivosti ta chinniki sho vplinuli na formuvannya silskogo naselennya Hmelnickoyi oblasti Istoriya ukrayinskoyi geografiyi Vseukrayinskij naukovo teoretichnij chasopis Ternopil Pidruchniki i posibniki 2004 Vipusk 2 10 Dzhaman V O Regionalni sistemi rozselennya demografichni aspekti Chernivci Ruta 2003 392 s Zastavecka O V Zastaveckij B I Ditchuk I L Geografiya Hmelnickoyi oblasti Ternopil 1995 Kovalev S A Selskoe rasselenie Geograficheskoe issledovanie Pod redakciej Yu G Saushkina Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1963 Literatori Hmelnichchini Dovidnik oblasnoyi organizaciyi Spilki pismennikiv Ukrayini Uporyad M Fedunec Red V Basirov Hmelnickij Dolya 1997 32 s Narodne gospodarstvo Ukrayinskoyi RSR u 1990 roci Statistichnij shorichnik K Tehnika 1991 Podillya Artyuh L F Banushok V G ta in K Vidavnictvo NC Dolya 1994 504 s Priroda Hmelnickoyi oblasti Za red K I Gerenchuka Lviv Visha shkola 1980 152 s Simvolika Hmelnickoyi oblasti dovidnik avt uporyad Valerij Mihajlovich Napitkin Kostyantin Mihajlovich Bogatov nauk red Andrij Bogdanovich Grechilo Hmelnickij Poligrafist 2016 127 s il PosilannyaHmelnicka oblast Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Hmelnicka oblast u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ukrayina Portal Turizm Temi u Vikidzherelah Hmelnicka oblast u Vikimandrah Hmelnicka oblast u Vikishovishi sajti oficijnih ustanov adm km gov ua Hmelnicka oblasna derzhavna administraciya dps km ua Derzhavna podatkova administraciya u Hmelnickij oblasti Sajt Golovnogo upravlinnya statistiki u Hmelnickij oblasti Sajt informacijno turistichnogo centru Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi istoriya Kam yanecka hronika Fragment perekladu rosijskoyu movoyu Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Rivnenska oblast Zhitomirska oblast Ternopilska oblast Vinnicka oblast Chernivecka oblast