Хмельницька область за площею території (20,6 тис. км² або 3,4% від площі країни) належить до невеликих областей України і посідає серед них 19 місце. Населення області на 1 січня 2004 року налічувало 1,4 млн осіб. Центром регіону є місто Хмельницький.
Географічне розташування
Сучасна територія області знаходиться між 48°26'56" і 50°35'28" північної широти та 26°08'05" і 27°54'05" східної довготи. Крайніми точками області є:
- на півночі — село Веселинівка Шепетівського району;
- на півдні — село Гринчук Кам'янець-Подільського району;
- на сході — село Вівсяники Хмельницького району;
- на заході — околиці села В'язовець Шепетівського району та село Мислова Хмельницького району.
Протяжність області з півночі на південь — 220 км, із заходу на схід — 120 км (обчислено по меридіану і паралелі обласного центру).
Географічний центр області майже збігається з місцерозташуванням міста Хмельницького, що є дуже вигідним чинником соціально-економічного розвитку території.
Область розташована на південному заході Східноєвропейської рівнини в зонах лісостепу і мішаних лісів (Полісся). Рельєф, ґрунтові та агрокліматичні умови території сприятливі для господарського і сельбищного освоєння, що зумовило давнє заселення її і видозміну ландшафтів внаслідок активного антропогенного впливу.
Ґрунти
Сучасний ґрунтовий покрив Хмельницької області сформувався під впливом ґрунтотворних порід, рельєфу, клімату, рослинного покриву та господарської діяльності людини. Ґрунтотворними породами виступають леси і лесовидні суглинки, піски, супіски, вапняки, глини, алювіальні відклади. На території з рівнинним рельєфом і лісостеповою рослинністю вони стали основою для формування різних типів ґрунтів:
- на лесах на лесовидних суглинках утворилися чорноземні й сірі лісові ґрунти;
- на твердих карбонатних породах — дерново-карбонатні;
- на алювіальних відкладах в долинах річок — лучні, лучно-болотні та торф'яно-болотні ґрунти.
Найбільшу площу займають лісостепові опідзолені ґрунти, які об'єднують у підтипи:
- Ясно-сірі та сірі лісові — поширені на підвищеннях та схилах в різних районах області, але найбільше — в її південно-західній та південній частинах. Вони сформувалися на лесах і лесовидних суглинках під лісовою рослинністю. Гумусовий горизонт має невелику товщину, вміст гумусу незначний (1,5-2,2%). Ґрунти безструктурні, мають кислу реакцію, малий вміст поживних речовин і тому потребують вапнування, внесення добрив.
- Темно-сірі опідзолені — займають вирівняні ділянки вододілів і пологі схили в центральній та південній частинах області. Вони менше опідзолені, ніж попередні ґрунти, мають глибший гумусовий шар (55-65 см), у верхній частині якого міститься до 2,9-3,1% гумусу. Ці ґрунти мають кращу структуру, значний вміст поживних речовин і тому інтенсивно використовуються у сільському господарстві. Для збільшення поживних речовин у цьому ґрунті.
- Чорноземи опідзолені розташовані в центральній і південній частинах області. Вони утворилися на вирівняних плато під лісовою і степовою рослинністю, мають глибокий гумусовий шар (80-90 см), вміст гумусу в верхньому горизонті — 3,0-4,0%. Внаслідок інтенсивного використання поступово погіршуються властивості цих ґрунтів, насамперед, структура і водно-повітряний режим. Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур необхідне внесення органічних і мінеральних добрив, правильна організація сівозмін та ін.
Найродючішими в області є чорноземи типові. Вони утворилися на лесах і лесовидних суглинках під степовою рослинністю в південно-західній і центральній частинах області. Переважають малогумусні (4-4,5% гумусу) і середньогумусні (близько 8% гумусу) чорноземи. Глибина гумусового горизонту 80-90 см. Вони мають сприятливі фізичні властивості, добре забезпечені поживними речовинами.
Лучні ґрунти утворилися на наносах в долинах річок і балок у глибоких зниженнях на плато, де ґрунтові води підходять близько до поверхні. Як і чорноземи, мають глибокий гумусовий шар (50-70 см), містять 4 −5% гумусу і багато поживних речовин. Але вони постійно перезволожені, і в них відбуваються процеси оглеєння. Основні площі цих ґрунтів зайняті луками, розорюється незначна їх частина. Для використання під орні землі їх потрібно осушити, але це не завжди ефективно.
Лучно-болотні ґрунти сформувалися в днищах балок і заплавах річок — на перезволожених ділянках. Вони подібні до лучних, але процеси оглеєння охоплюють всі шари ґрунту — аж до материнської породи. У верхньому шарі міститься від 3 до 5% гумусу. Зайняті луками.
Болотні поширені в знижених ділянках заплав, днищ балок і лощин стоку (переважно в північній і центральній частинах області). Вони утворилися на алювіальних відкладах при надмірному зволоженні під трав'янисто-моховою болотною рослинністю. Мають великий вміст поживних речовин, але форм, які доступні для рослин, дуже мало. Використовувати ці ґрунти для сільськогосподарського виробництва можна тільки після осушення.
Дерново-підзолисті розміщені невеликими ділянками в північній частині області. Вони сформувалися на пісках, супісках і суглинках під лісовою рослинністю. Ці ґрунти найбідніші на гумус і поживні речовини. Гумусовий горизонт становить 15-20 см, а вміст гумусу 1,0-1,9%. Дерново-підзолисті ґрунти безструктурні, вода проникає в глибокі шари і виносить з нього поживні речовини. Близьке залягання ґрунтових вод зумовлює незадовільний водно-повітряний режим, що в перезволожені роки призводить до загибелі сільськогосподарських культур. Ці ґрунти мають високу кислотність і тому необхідне їх вапнування. Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур необхідно також вносити органічні і мінеральні добрива.
Дерново-карбонатні ґрунти трапляються окремими ділянками в тих частинах області, де на поверхню виходять вапнякові й крейдяні породи. Найбільше поширені в північній, північно-західній частинах області і в Придніпров'ї. Вони мають неглибокий гумусовий шар (30-40 см), невеликий вміст гумусу, але поживні речовини є малодоступними для рослин. Внаслідок того, що ці ґрунти залягають переважно на крутих схилах, їх недоцільно розорювати, а краще використовувати як кормові угіддя.
Ґрунтовий покрив Хмельницької області сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони. Значної шкоди родючості ґрунтів завдає водна ерозія. Розвитку ерозійних процесів (утворенню ярів) сприяє інтенсивне розорювання схилів горбів. Площа еродованих земель безперервно зростає і становить зараз понад третину від земельних угідь. Найінтенсивніше відбуваються ерозійні процеси на півдні області, де значна частина земель розташована на горбах з великою крутизною схилів. Вони посилюються там, де вирощують просапні культури (овочі, цукрові буряки) і провадять оранку вздовж схилів.
Для зменшення ерозійних процесів на таких ділянках насаджують полезахисні лісосмуги, будують гідротехнічні споруди, поперечну оранку схилів.
Гідрологія
Хмельницька область розташована в межах басейнів трьох основних річок України — Дністра, Південного Бугу, і Дніпра, на басейни яких припадає відповідно 38, 22 і 40% території області.
Гідрографічна мережа Хмельницької області включає великі річки Дністер (157 км в межах області) і Південний Буг (126 км), середні річки басейну Дніпра – Случ та Горинь; басейну Дністра – Збруч.
В області функціонує 51 водосховище з повним об’ємом 258,2 млн м³, з них 2 водосховища – об'ємом понад 10 млн м³. Це водойма-охолоджувач Хмельницької АЕС у басейні р. Горинь (м. Нетішин) та Щедрівське водосховище на р. Південний Буг в Летичівському районі.
На території Хмельницької області налічується 2681 ставок, загальною площею 17385 га, об'ємом 202,3 млн м³.
Див. докладніше:
Промисловість
Хмельниччина межує з Тернопільською, Рівненською, Житомирською, Вінницькою і Чернівецькою областями. Всі вони мають, здебільшого, агропромисловий розвиток без значного промислового і паливно-ресурсного потенціалу.
Тому важливе значення має положення на транспортних шляхах, що зв'язують основні промислові райони України (столичний, Харківський, Придніпров'я, Донбас) і Росії, а також чорноморські порти із західноукраїнськими областями та країнами Центральної і Західної Європи. Такими магістральними шляхами є 2 залізниці, 4 автодороги, 3 газопроводи широтного простягання, від яких відходять розгалуження, нафтопровід. З півночі на південь область перетинають залізниця і ряд автошляхів, які дають вихід на Білорусь і країни Балтії, Молдову і країни Південно-Східної Європи. Дністер, хоч і судноплавний, не має суттєвого значення для зв'язків з іншими регіонами.
Вигідне транспортно-географічне положення разом із значними трудовими ресурсами в умовах ринкового реформування економіки України можуть заохотити надходження в область іноземного капіталу.
Сусідні області
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Хмельницької області |
- adm-km.gov.ua — Хмельницька обласна державна адміністрація [ 15 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hmelnicka oblast za plosheyu teritoriyi 20 6 tis km abo 3 4 vid ploshi krayini nalezhit do nevelikih oblastej Ukrayini i posidaye sered nih 19 misce Naselennya oblasti na 1 sichnya 2004 roku nalichuvalo 1 4 mln osib Centrom regionu ye misto Hmelnickij Administrativnij podil Hmelnickoyi oblastiGeografichne roztashuvannyaSuchasna teritoriya oblasti znahoditsya mizh 48 26 56 i 50 35 28 pivnichnoyi shiroti ta 26 08 05 i 27 54 05 shidnoyi dovgoti Krajnimi tochkami oblasti ye na pivnochi selo Veselinivka Shepetivskogo rajonu na pivdni selo Grinchuk Kam yanec Podilskogo rajonu na shodi selo Vivsyaniki Hmelnickogo rajonu na zahodi okolici sela V yazovec Shepetivskogo rajonu ta selo Mislova Hmelnickogo rajonu Protyazhnist oblasti z pivnochi na pivden 220 km iz zahodu na shid 120 km obchisleno po meridianu i paraleli oblasnogo centru Geografichnij centr oblasti majzhe zbigayetsya z misceroztashuvannyam mista Hmelnickogo sho ye duzhe vigidnim chinnikom socialno ekonomichnogo rozvitku teritoriyi Oblast roztashovana na pivdennomu zahodi Shidnoyevropejskoyi rivnini v zonah lisostepu i mishanih lisiv Polissya Relyef gruntovi ta agroklimatichni umovi teritoriyi spriyatlivi dlya gospodarskogo i selbishnogo osvoyennya sho zumovilo davnye zaselennya yiyi i vidozminu landshaftiv vnaslidok aktivnogo antropogennogo vplivu GruntiSuchasnij gruntovij pokriv Hmelnickoyi oblasti sformuvavsya pid vplivom gruntotvornih porid relyefu klimatu roslinnogo pokrivu ta gospodarskoyi diyalnosti lyudini Gruntotvornimi porodami vistupayut lesi i lesovidni suglinki piski supiski vapnyaki glini alyuvialni vidkladi Na teritoriyi z rivninnim relyefom i lisostepovoyu roslinnistyu voni stali osnovoyu dlya formuvannya riznih tipiv gruntiv na lesah na lesovidnih suglinkah utvorilisya chornozemni j siri lisovi grunti na tverdih karbonatnih porodah dernovo karbonatni na alyuvialnih vidkladah v dolinah richok luchni luchno bolotni ta torf yano bolotni grunti Najbilshu ploshu zajmayut lisostepovi opidzoleni grunti yaki ob yednuyut u pidtipi Yasno siri ta siri lisovi poshireni na pidvishennyah ta shilah v riznih rajonah oblasti ale najbilshe v yiyi pivdenno zahidnij ta pivdennij chastinah Voni sformuvalisya na lesah i lesovidnih suglinkah pid lisovoyu roslinnistyu Gumusovij gorizont maye neveliku tovshinu vmist gumusu neznachnij 1 5 2 2 Grunti bezstrukturni mayut kislu reakciyu malij vmist pozhivnih rechovin i tomu potrebuyut vapnuvannya vnesennya dobriv Temno siri opidzoleni zajmayut virivnyani dilyanki vododiliv i pologi shili v centralnij ta pivdennij chastinah oblasti Voni menshe opidzoleni nizh poperedni grunti mayut glibshij gumusovij shar 55 65 sm u verhnij chastini yakogo mistitsya do 2 9 3 1 gumusu Ci grunti mayut krashu strukturu znachnij vmist pozhivnih rechovin i tomu intensivno vikoristovuyutsya u silskomu gospodarstvi Dlya zbilshennya pozhivnih rechovin u comu grunti Chornozemi opidzoleni roztashovani v centralnij i pivdennij chastinah oblasti Voni utvorilisya na virivnyanih plato pid lisovoyu i stepovoyu roslinnistyu mayut glibokij gumusovij shar 80 90 sm vmist gumusu v verhnomu gorizonti 3 0 4 0 Vnaslidok intensivnogo vikoristannya postupovo pogirshuyutsya vlastivosti cih gruntiv nasampered struktura i vodno povitryanij rezhim Dlya pidvishennya vrozhajnosti silskogospodarskih kultur neobhidne vnesennya organichnih i mineralnih dobriv pravilna organizaciya sivozmin ta in Najrodyuchishimi v oblasti ye chornozemi tipovi Voni utvorilisya na lesah i lesovidnih suglinkah pid stepovoyu roslinnistyu v pivdenno zahidnij i centralnij chastinah oblasti Perevazhayut malogumusni 4 4 5 gumusu i serednogumusni blizko 8 gumusu chornozemi Glibina gumusovogo gorizontu 80 90 sm Voni mayut spriyatlivi fizichni vlastivosti dobre zabezpecheni pozhivnimi rechovinami Luchni grunti utvorilisya na nanosah v dolinah richok i balok u glibokih znizhennyah na plato de gruntovi vodi pidhodyat blizko do poverhni Yak i chornozemi mayut glibokij gumusovij shar 50 70 sm mistyat 4 5 gumusu i bagato pozhivnih rechovin Ale voni postijno perezvolozheni i v nih vidbuvayutsya procesi ogleyennya Osnovni ploshi cih gruntiv zajnyati lukami rozoryuyetsya neznachna yih chastina Dlya vikoristannya pid orni zemli yih potribno osushiti ale ce ne zavzhdi efektivno Luchno bolotni grunti sformuvalisya v dnishah balok i zaplavah richok na perezvolozhenih dilyankah Voni podibni do luchnih ale procesi ogleyennya ohoplyuyut vsi shari gruntu azh do materinskoyi porodi U verhnomu shari mistitsya vid 3 do 5 gumusu Zajnyati lukami Bolotni poshireni v znizhenih dilyankah zaplav dnish balok i loshin stoku perevazhno v pivnichnij i centralnij chastinah oblasti Voni utvorilisya na alyuvialnih vidkladah pri nadmirnomu zvolozhenni pid trav yanisto mohovoyu bolotnoyu roslinnistyu Mayut velikij vmist pozhivnih rechovin ale form yaki dostupni dlya roslin duzhe malo Vikoristovuvati ci grunti dlya silskogospodarskogo virobnictva mozhna tilki pislya osushennya Dernovo pidzolisti rozmisheni nevelikimi dilyankami v pivnichnij chastini oblasti Voni sformuvalisya na piskah supiskah i suglinkah pid lisovoyu roslinnistyu Ci grunti najbidnishi na gumus i pozhivni rechovini Gumusovij gorizont stanovit 15 20 sm a vmist gumusu 1 0 1 9 Dernovo pidzolisti grunti bezstrukturni voda pronikaye v gliboki shari i vinosit z nogo pozhivni rechovini Blizke zalyagannya gruntovih vod zumovlyuye nezadovilnij vodno povitryanij rezhim sho v perezvolozheni roki prizvodit do zagibeli silskogospodarskih kultur Ci grunti mayut visoku kislotnist i tomu neobhidne yih vapnuvannya Dlya pidvishennya vrozhajnosti silskogospodarskih kultur neobhidno takozh vnositi organichni i mineralni dobriva Dernovo karbonatni grunti traplyayutsya okremimi dilyankami v tih chastinah oblasti de na poverhnyu vihodyat vapnyakovi j krejdyani porodi Najbilshe poshireni v pivnichnij pivnichno zahidnij chastinah oblasti i v Pridniprov yi Voni mayut neglibokij gumusovij shar 30 40 sm nevelikij vmist gumusu ale pozhivni rechovini ye malodostupnimi dlya roslin Vnaslidok togo sho ci grunti zalyagayut perevazhno na krutih shilah yih nedocilno rozoryuvati a krashe vikoristovuvati yak kormovi ugiddya Gruntovij pokriv Hmelnickoyi oblasti spriyatlivij dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur lisostepovoyi zoni Znachnoyi shkodi rodyuchosti gruntiv zavdaye vodna eroziya Rozvitku erozijnih procesiv utvorennyu yariv spriyaye intensivne rozoryuvannya shiliv gorbiv Plosha erodovanih zemel bezperervno zrostaye i stanovit zaraz ponad tretinu vid zemelnih ugid Najintensivnishe vidbuvayutsya erozijni procesi na pivdni oblasti de znachna chastina zemel roztashovana na gorbah z velikoyu krutiznoyu shiliv Voni posilyuyutsya tam de viroshuyut prosapni kulturi ovochi cukrovi buryaki i provadyat oranku vzdovzh shiliv Dlya zmenshennya erozijnih procesiv na takih dilyankah nasadzhuyut polezahisni lisosmugi buduyut gidrotehnichni sporudi poperechnu oranku shiliv GidrologiyaHmelnicka oblast roztashovana v mezhah basejniv troh osnovnih richok Ukrayini Dnistra Pivdennogo Bugu i Dnipra na basejni yakih pripadaye vidpovidno 38 22 i 40 teritoriyi oblasti Gidrografichna merezha Hmelnickoyi oblasti vklyuchaye veliki richki Dnister 157 km v mezhah oblasti i Pivdennij Bug 126 km seredni richki basejnu Dnipra Sluch ta Gorin basejnu Dnistra Zbruch V oblasti funkcionuye 51 vodoshovishe z povnim ob yemom 258 2 mln m z nih 2 vodoshovisha ob yemom ponad 10 mln m Ce vodojma oholodzhuvach Hmelnickoyi AES u basejni r Gorin m Netishin ta Shedrivske vodoshovishe na r Pivdennij Bug v Letichivskomu rajoni Na teritoriyi Hmelnickoyi oblasti nalichuyetsya 2681 stavok zagalnoyu plosheyu 17385 ga ob yemom 202 3 mln m Div dokladnishe Richki Hmelnickoyi oblasti Vodoshovisha Hmelnickoyi oblasti Stavi Hmelnickoyi oblastiPromislovistHmelnichchina mezhuye z Ternopilskoyu Rivnenskoyu Zhitomirskoyu Vinnickoyu i Cherniveckoyu oblastyami Vsi voni mayut zdebilshogo agropromislovij rozvitok bez znachnogo promislovogo i palivno resursnogo potencialu Tomu vazhlive znachennya maye polozhennya na transportnih shlyahah sho zv yazuyut osnovni promislovi rajoni Ukrayini stolichnij Harkivskij Pridniprov ya Donbas i Rosiyi a takozh chornomorski porti iz zahidnoukrayinskimi oblastyami ta krayinami Centralnoyi i Zahidnoyi Yevropi Takimi magistralnimi shlyahami ye 2 zaliznici 4 avtodorogi 3 gazoprovodi shirotnogo prostyagannya vid yakih vidhodyat rozgaluzhennya naftoprovid Z pivnochi na pivden oblast peretinayut zaliznicya i ryad avtoshlyahiv yaki dayut vihid na Bilorus i krayini Baltiyi Moldovu i krayini Pivdenno Shidnoyi Yevropi Dnister hoch i sudnoplavnij ne maye suttyevogo znachennya dlya zv yazkiv z inshimi regionami Vigidne transportno geografichne polozhennya razom iz znachnimi trudovimi resursami v umovah rinkovogo reformuvannya ekonomiki Ukrayini mozhut zaohotiti nadhodzhennya v oblast inozemnogo kapitalu Susidni oblastiVinnicka oblast Zhitomirska oblast Rivnenska oblast Ternopilska oblast Chernivecka oblastPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Hmelnickoyi oblasti adm km gov ua Hmelnicka oblasna derzhavna administraciya 15 kvitnya 2011 u Wayback Machine