Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адміністративний поділ Хмельницької області — територіальна організація краю на певні адміністративні одиниці. За площею територія (20,6 тис. км² або 3,4 % від площі країни) Хмельницької області належить до невеликих областей України і посідає серед них 19 місце. Чисельність постійного населення області на 1 лютого 2020 року становила 1 250 767 осіб. Центром регіону є місто Хмельницький.
| Адміністративний поділ Хмельницької області Хмельницька область | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Центр | Хмельницький | ||
| Адміністративний поділ | Список
| ||
| Площа | |||
| - Повна | 20 600 км² | ||
| Населення | |||
| - Усього | 1 250 767 | ||
| 29005, місто Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок рад | |||
 Хмельницької області | |||
Поділ
Хмельницька область поділяється на 3 адміністративних райони, різних за площею, чисельністю населення, кількістю поселень, соціально-економічним розвитком тощо.
У Хмельницькій області станом на 2020 рік налічується:
- 1 обласна рада
- 3 районні ради
- 13 міських рад
- 22 селищні ради
- 25 сільських рад
Склад
До складу області входять 3 райони та 60 територіальних громад.
Райони
Міста
Селища міського типу
Історія
22 вересня 1937 року згідно з постановою ЦВК СРСР «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області» була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої ввійшли 33 райони і 3 міста обласного значення Вінницької області: Антонинський, Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Волочиський (центр — с. Фрідріхівка), Городоцький (центр — Городок-Проскурівський), Грицівський, Деражнянський, Дунаєвецький, Затонський, Ізяславський, Красилівський, Летичівський, Ляховецький, Меджибізький, Миньковецький, Михалпільський, Ново-Ушицький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Полонський, Сатанівський, Славутський, Смотрицький, Солобковецький, Старо-Костянтинівський, Старо-Синявський, Старо-Ушицький, Теофіпольський, Чемеровецький, Чорноострівський, Ярмолинецький, міста Кам'янець-Подільськ, Проскурів, Шепетівка.
1938 року Затонський район перейменовано на Віньковецький.
Станом на 1 жовтня 1938 року в області було 33 райони і 3 міста обласного підпорядкування.
28 червня 1939 року створено Довжоцький і Проскурівський райони.
11 серпня 1939 року створено Шепетівський район (з 26 сільрад міськради м. Шепетівки).
29 серпня 1939 року створено Фельштинський район.
У 1930-их Городок-Проскурівський перейменовано на Городок.
12 травня 1941 року обласний центр перенесено з Кам'янець-Подільська до Проскурова.
9 серпня 1944 року Кам'янець-Подільськ перейменовано на Кам'янець-Подільський.
5 грудня 1944 року Довжоцький район перейменований на Кам'янець-Подільський, центр району перенесено з Довжка до Кам'янця-Подільського.
4 червня 1945 року центр Волочиського району с. Фрідрихівка перейменовано на Волочиськ.
4 червня 1945 р. та 7 березня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. ін.
8 квітня 1946 року Ляховецький район перейменовано на Білогірський, Михалпільський — на Михайлівський, Фельштинський — на Гвардійський.
13 липня 1946 року Проскурівський район перейменований на Ружичнянський, його центр перенесено до села Ружичної.
Станом на 1 вересня 1946 року в області було 37 районів і 3 міста обласного підпорядкування.
30 серпня 1948 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст районного підпорядкування і включене до Шепетівського району.
4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільська область перейменована на Хмельницьку, місто Проскурів — на Хмельницький.
7 червня 1957 року ліквідовані Гвардійський і Солобковецький райони
21 січня 1959 року ліквідовані Вовковинецький, Миньковецький і Михайлівський райони
23 лютого 1959 року Теофіпольський район було перейменовано на Мануїльський.
23 вересня 1959 року ліквідовані Базалійський, Берездівський, Меджибізький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Сатанівський, Староушицький райони.
30 грудня 1962 року за новим районуванням в області створено 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський, Ярмолинецький. Міста Дунаївці і Славута віднесені до категорії міст обласного підпорядкування. Отже скасовувались 14 районів: Антонінський, Білогірський, Віньковецький, Грицівський, Деражнянський, Мануїльський, Новоушицький, Полонський, Ружичнянський, Славутський, Смотрицький, Старосинявський, Чемеровецький та Чорноострівський.
3 жовтня 1963 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, Славута — до міст районного підпорядкування, включена до Шепетівської міськради.
4 січня 1965 року запроваджено нове районування, за яким в області створено 16 районів: Білогірський, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький. Місто Дунаївці віднесене до міст районного підпорядкування.
15 серпня 1966 року була перейменована значна кількість населених пунктів.
8 грудня 1966 року відновлені Віньковецький, Полонський, Старосинявський, Теофіпольський райони.
1979 року місто Славута віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.
21 жовтня 1993 року місто Нетішин віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.
15 грудня 1999 року місто Старокостянтинів віднесене до категорії міст обласного значення.
17 липня 2020 року старі райони укрупнено до трьох: Кам'янець-Подільський, Хмельницький, Шепетівський.
Примітки
- . Населення України. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
- . Хмельницька обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 октября 1938 года) / П. В. Туманов (ред.). — [1-е изд.] — М. : «Власть Советов», 1938. — С. 152.(рос.)
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 26 (49). — 5 серпня. — С. 4.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 04.06.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.03.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
- Указ Президії ВР УРСР від 08.04.1946 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв районів і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 219.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 413–414.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Вовковинецького, Миньковецького і Михайлівського районів Хмельницької області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 23.02.1959 «Про перейменування Теофіпольського району Хмельницької області на Мануїльський район»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Хмельницької області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 31 січня 2012.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 63–66.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 126–128.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 31 — с. 351—352.
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 519—520.
- Постанова Верховної Ради № 3539-XII
- Постанова Верховної Ради № 1293-XIV
Посилання
- Хмельницька область [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Хмельницької області [ 29 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
- Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України
- (рос.)
Література
- Адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області на 1 червня 1960 р. – Хмельницький: Обл. вид-во, 1960. – 130 с.
- Адміністративно-територіальний поділ Хмельницької області: на 1 трав. 1963 р. / Виконком Хмельниц. обл. (сільської) Ради депутатів трудящих. — Вінниця: Обл. кн. газ. вид-во, 1963. — 127 с., 1 арк. карта.
- Хмельницька область. Адм.-територ. поділ на 1 червня 1965 р.: [довідник / підгот.: Г.П. Шельвашенко]. – Львів: Каменяр, 1965. – 158 с.
- Хмельницька область. Адм.-територ. поділ на 1 червня 1967 р. / [матеріал підгот.: Я.В. Савчак, Г.П. Шельвашенко]. – Львів: Каменяр, 1967. – 156 с.
- Хмельницька область. Адм.-територ. поділ. На 1 квітня 1971 р. / Викон. ком. Хмельницької обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: А.В. Михайловський]. – Львів: Каменяр, 1971. – 133 с.
- Хмельницька область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1982 року / Хмел. обл. Рада народ. депутатів, Виконавчий комітет; [підгот.: В.І. Гальченко, В.П. Сич]. – Львів: Каменяр, 1982. – 128 с.
- Територіальна реформа: вчора, сьогодні, завтра / Інст–т громадян. сусп–ва; За ред. А. Ткачука. — К. : ІКЦ "Леста", 2007. — 116 с. — .
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 603–634.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 359–376. — 2000 прим. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrativnij podil Hmelnickoyi oblasti teritorialna organizaciya krayu na pevni administrativni odinici Za plosheyu teritoriya 20 6 tis km abo 3 4 vid ploshi krayini Hmelnickoyi oblasti nalezhit do nevelikih oblastej Ukrayini i posidaye sered nih 19 misce Chiselnist postijnogo naselennya oblasti na 1 lyutogo 2020 roku stanovila 1 250 767 osib Centrom regionu ye misto Hmelnickij Administrativnij podil Hmelnickoyi oblasti Hmelnicka oblast Prapor Gerb Centr HmelnickijAdministrativnij podil Spisok 3 rajoni60 gromad Plosha Povna 20 600 km Naselennya Usogo 1 250 767 29005 misto Hmelnickij majdan Nezalezhnosti Budinok rad Roztashuvannya Administrativnij podil Hmelnickoyi oblasti Podil Hmelnicka oblast podilyayetsya na 3 administrativnih rajoni riznih za plosheyu chiselnistyu naselennya kilkistyu poselen socialno ekonomichnim rozvitkom tosho U Hmelnickij oblasti stanom na 2020 rik nalichuyetsya 1 oblasna rada 3 rajonni radi 13 miskih rad 22 selishni radi 25 silskih radSkladDo skladu oblasti vhodyat 3 rajoni ta 60 teritorialnih gromad Rajoni Kam yanec Podilskij Hmelnickij Shepetivskij Mista Kam yanec Podilskij Netishin Slavuta Starokostyantiniv Hmelnickij Shepetivka Volochisk Gorodok Derazhnya Dunayivci Izyaslav Krasiliv Polonne Selisha miskogo tipu Antonini Bazaliya Bilogir ya Vijtivci Vinkivci Vovkovinci Griciv Dunayivci Zakupne Letichiv Lozove Medzhibizh Narkevichi Nova Ushicya Poninka Sataniv Smotrich Stara Sinyava Stara Ushicya Teofipol Chemerivci Chornij Ostriv Yampil YarmolinciIstoriya22 veresnya 1937 roku zgidno z postanovoyu CVK SRSR Pro rozdilennya Harkivskoyi oblasti na Harkivsku i Poltavsku Kiyivskoyi na Kiyivsku i Zhitomirsku Vinnickoyi na Vinnicku i Kam yanec Podilsku ta Odeskoyi na Odesku i Mikolayivsku oblasti bula utvorena Kam yanec Podilska oblast do skladu yakoyi vvijshli 33 rajoni i 3 mista oblasnogo znachennya Vinnickoyi oblasti Antoninskij Bazalijskij Berezdivskij Vovkovineckij Volochiskij centr s Fridrihivka Gorodockij centr Gorodok Proskurivskij Gricivskij Derazhnyanskij Dunayeveckij Zatonskij Izyaslavskij Krasilivskij Letichivskij Lyahoveckij Medzhibizkij Minkoveckij Mihalpilskij Novo Ushickij Orininskij Ostropilskij Pluzhnyanskij Polonskij Satanivskij Slavutskij Smotrickij Solobkoveckij Staro Kostyantinivskij Staro Sinyavskij Staro Ushickij Teofipolskij Chemeroveckij Chornoostrivskij Yarmolineckij mista Kam yanec Podilsk Proskuriv Shepetivka 1938 roku Zatonskij rajon perejmenovano na Vinkoveckij Stanom na 1 zhovtnya 1938 roku v oblasti bulo 33 rajoni i 3 mista oblasnogo pidporyadkuvannya 28 chervnya 1939 roku stvoreno Dovzhockij i Proskurivskij rajoni 11 serpnya 1939 roku stvoreno Shepetivskij rajon z 26 silrad miskradi m Shepetivki 29 serpnya 1939 roku stvoreno Felshtinskij rajon U 1930 ih Gorodok Proskurivskij perejmenovano na Gorodok 12 travnya 1941 roku oblasnij centr pereneseno z Kam yanec Podilska do Proskurova 9 serpnya 1944 roku Kam yanec Podilsk perejmenovano na Kam yanec Podilskij 5 grudnya 1944 roku Dovzhockij rajon perejmenovanij na Kam yanec Podilskij centr rajonu pereneseno z Dovzhka do Kam yancya Podilskogo 4 chervnya 1945 roku centr Volochiskogo rajonu s Fridrihivka perejmenovano na Volochisk 4 chervnya 1945 r ta 7 bereznya 1946 roku bula perejmenovana znachna kilkist sil silrad i t in 8 kvitnya 1946 roku Lyahoveckij rajon perejmenovano na Bilogirskij Mihalpilskij na Mihajlivskij Felshtinskij na Gvardijskij 13 lipnya 1946 roku Proskurivskij rajon perejmenovanij na Ruzhichnyanskij jogo centr pereneseno do sela Ruzhichnoyi Stanom na 1 veresnya 1946 roku v oblasti bulo 37 rajoniv i 3 mista oblasnogo pidporyadkuvannya 30 serpnya 1948 roku misto Shepetivka vidnesene do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya i vklyuchene do Shepetivskogo rajonu 4 lyutogo 1954 roku Kam yanec Podilska oblast perejmenovana na Hmelnicku misto Proskuriv na Hmelnickij 7 chervnya 1957 roku likvidovani Gvardijskij i Solobkoveckij rajoni 21 sichnya 1959 roku likvidovani Vovkovineckij Minkoveckij i Mihajlivskij rajoni 23 lyutogo 1959 roku Teofipolskij rajon bulo perejmenovano na Manuyilskij 23 veresnya 1959 roku likvidovani Bazalijskij Berezdivskij Medzhibizkij Orininskij Ostropilskij Pluzhnyanskij Satanivskij Staroushickij rajoni 30 grudnya 1962 roku za novim rajonuvannyam v oblasti stvoreno 10 rajoniv Volochiskij Gorodockij Dunayeveckij Izyaslavskij Kam yanec Podilskij Krasilivskij Letichivskij Starokostyantinivskij Shepetivskij Yarmolineckij Mista Dunayivci i Slavuta vidneseni do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya Otzhe skasovuvalis 14 rajoniv Antoninskij Bilogirskij Vinkoveckij Gricivskij Derazhnyanskij Manuyilskij Novoushickij Polonskij Ruzhichnyanskij Slavutskij Smotrickij Starosinyavskij Chemeroveckij ta Chornoostrivskij 3 zhovtnya 1963 roku misto Shepetivka vidnesene do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya Slavuta do mist rajonnogo pidporyadkuvannya vklyuchena do Shepetivskoyi miskradi 4 sichnya 1965 roku zaprovadzheno nove rajonuvannya za yakim v oblasti stvoreno 16 rajoniv Bilogirskij Volochiskij Gorodockij Derazhnyanskij Dunayeveckij Izyaslavskij Kam yanec Podilskij Krasilivskij Letichivskij Novoushickij Slavutskij Starokostyantinivskij Hmelnickij Chemeroveckij Shepetivskij Yarmolineckij Misto Dunayivci vidnesene do mist rajonnogo pidporyadkuvannya 15 serpnya 1966 roku bula perejmenovana znachna kilkist naselenih punktiv 8 grudnya 1966 roku vidnovleni Vinkoveckij Polonskij Starosinyavskij Teofipolskij rajoni 1979 roku misto Slavuta vidnesene do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya 21 zhovtnya 1993 roku misto Netishin vidnesene do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya 15 grudnya 1999 roku misto Starokostyantiniv vidnesene do kategoriyi mist oblasnogo znachennya 17 lipnya 2020 roku stari rajoni ukrupneno do troh Kam yanec Podilskij Hmelnickij Shepetivskij Primitki Naselennya Ukrayini Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 22 kvitnya 2020 Hmelnicka oblasna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 18 kvitnya 2020 Procitovano 22 kvitnya 2020 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 oktyabrya 1938 goda P V Tumanov red 1 e izd M Vlast Sovetov 1938 S 152 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1939 26 49 5 serpnya S 4 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 10 73 29 bereznya S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 04 06 1945 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Kam yanec Podilskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 07 03 1945 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Kam yanec Podilskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 08 04 1946 r Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv rajoniv i naselenih punktiv Kam yanec Podilskoyi oblasti Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 219 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 413 414 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu Vovkovineckogo Minkoveckogo i Mihajlivskogo rajoniv Hmelnickoyi oblasti s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 23 02 1959 Pro perejmenuvannya Teofipolskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti na Manuyilskij rajon s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 23 09 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Hmelnickoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2018 Procitovano 31 sichnya 2012 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 63 66 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 126 128 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 r Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 3n 06 vid 5 lyutogo 1965 r Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 31 s 351 352 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 519 520 Postanova Verhovnoyi Radi 3539 XII Postanova Verhovnoyi Radi 1293 XIVPosilannyaHmelnicka oblast 1 bereznya 2019 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij Hmelnickoyi oblasti 29 zhovtnya 2015 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Perelik aktiv za yakimi provedeni zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi Ukrayini ros LiteraturaAdministrativno teritorialnij podil Hmelnickoyi oblasti na 1 chervnya 1960 r Hmelnickij Obl vid vo 1960 130 s Administrativno teritorialnij podil Hmelnickoyi oblasti na 1 trav 1963 r Vikonkom Hmelnic obl silskoyi Radi deputativ trudyashih Vinnicya Obl kn gaz vid vo 1963 127 s 1 ark karta Hmelnicka oblast Adm teritor podil na 1 chervnya 1965 r dovidnik pidgot G P Shelvashenko Lviv Kamenyar 1965 158 s Hmelnicka oblast Adm teritor podil na 1 chervnya 1967 r material pidgot Ya V Savchak G P Shelvashenko Lviv Kamenyar 1967 156 s Hmelnicka oblast Adm teritor podil Na 1 kvitnya 1971 r Vikon kom Hmelnickoyi obl Radi deputativ trudyashih pidgot A V Mihajlovskij Lviv Kamenyar 1971 133 s Hmelnicka oblast Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1982 roku Hmel obl Rada narod deputativ Vikonavchij komitet pidgot V I Galchenko V P Sich Lviv Kamenyar 1982 128 s Teritorialna reforma vchora sogodni zavtra Inst t gromadyan susp va Za red A Tkachuka K IKC Lesta 2007 116 s ISBN 978 966 8312 35 9 Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini A I Zhezhera avt uporyad K Derzh pidpr Derzhavnij kartografo geodezichnij fond Ukrayini DP Ukrkartgeofond 2005 S 603 634 Dovidnik na geoportali Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 S 359 376 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6 Div takozhAdministrativnij podil Ukrayini