Шепеті́вський район (до 1930 року — Судилківський) — колишній район в Україні, на півночі Хмельницької області. Існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Центр — місто Шепетівка, яке, знаходившись в статусі міста обласного підпорядкування, не входило до складу району.
Шепетівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Хмельницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Хмельницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 6825500000 | ||||
Утворений: | 1923 р. | ||||
Населення: | ▼ 32 551 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 1160 км² | ||||
Густота: | 28,06 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3840 | ||||
Поштові індекси: | 30410—30457 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Шепетівка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 22 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 68 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Дзяворук Петро Францевич | ||||
Голова РДА: | Басюк Юрій Миколайович | ||||
Вебсторінка: | Шепетівська РДА Шепетівська районна рада | ||||
Адреса: | 30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Шепетівський район у Вікісховищі |
Район межує на північному сході із Житомирською областю (Баранівський район), на північному заході зі Славутським, на сході з Полонським, на півдні із Старокостянтинівським, на заході з Ізяславським та Славутським районами Хмельницької області.
Населення району становить 35 551 особу (2010, 36 800 в 2008, 40 882 в 2007).
Географія
Загальна площа району становить 1162 км². Сільськогосподарських угідь — 72,2 тис. га, серед яких рілля — 52,2 тис. га. Ліси займають 35,5 тис. га.
Територією району протікають річки Білка, Гуска, Дружня, Корчик, Лизнівка, Поганка, Скрипівка, Смолка, Хомора, Хоморець, Цвітоха, Цмівка.
Корисні копалини
Район має значні поклади граніту, вапняку, глини, піску. В кінці 1980-х років в районі відкриті унікальні за якістю та запасами та (Городнявка, Судимонт), запасів якого достатньо на 70 років (див. також Буртинське графітове родовище, Полонський район).
Цілющі джерела
На Шепетівщині б'є багато цілющих джерел. Серед них:
- Джерело села Красносілка
- Джерело села Корчик
- Джерело села Лотівка
- Джерело села Ленківці
- Ленковецька вода «Поляна Подільська»
Регіональний ландшафтний парк «Мальованка».
Оригінальною пам'яткою природи загальнодержавного значення на Шепетівщині є регіональний ландшафтний парк «Мальованка», який простягнувся із заходу від залізниці Шепетівка-Коростень на схід до м. Полонне неширокою смугою (до 9 км завширшки) і займає площу близько 16 тис.га. На його території переважає відносно незмінений природний ландшафт.
Велика заболоченість території, переважання на ній вологих лісів, незначна родючість ґрунтів, придатних до сільськогосподарського освоєння, суттєво обмежили вплив людини на цю територію. На території парку виявлено лісовий, лучний та болотний типи рослинності, фрагментарно представлена водна рослинність. Серед лісів парку є як хвойні, так і широколистяні, серед яких найбільшу площу займають дубові ліси-вологі у плескатих зниженнях.
Луки є важливою частиною ландшафту парку. Особливо значні площі займають вони у західній частині парку між селами Мальованкою та Савичі, а також в південній частині парку біля села Поляни.
Дуже різноманітними в парку є болота і озера. Тут неначе зібрані різні типи боліт Малого Полісся, хоча значних площ в парку болота не займають. Біологічне різноманіття, багатство рослинності, в тому числі різних типів лісу, обумовлюють різноманітний склад і високу чисельність тваринного населення.
На території парку є 6 природно-заповідних територій. Це лісовий заказник «Полонський» площею 911 га, гідрологічні заказники: «Мальованський» (107га), «Савицький» (56га) та «Горіле болото» (54га); ботанічний заказник «Русалчині поляни» (60га), пам'ятка природи «Дуб черешчатий» (21га), а також вольєр для диких свиней (6га).
Лісовий заказник «Полонський», створений у 1990 році, є найбільшою природно-заповідною територією парку. Це великий лісовий масив, розташований на північ від річки Дружня на землях Полонського та Мальованського лісництв.
Ботанічний заказник «Русалчині поляни» знаходиться на півдні села Мальованка. Це три лісові озера серед лісу з мальовничими галявинами.
Заказник є однією з найбільш мальовничих територій Полісся. Гідрологічний заказник «Мальованський» розміщений на північ від села Мальованка, в мішаному лісі. Гідрологічний заказник «Савицький» включає озеро, лісовий і болотний масиви, що прилягають до озера. Цей масив живить річку Цвітоху, в районі села Савичі.
Пам'ятка природи «Дуб черешчатий» охороняється, як цінна ділянка старого дубового лісу. Парк став екологічною базою для наукових досліджень з питань екології та охорони біорізноманіття Малого Полісся. Його основна мета — виробити у людей, насамперед у молоді, бажання пізнати рідну природу і зберегти її.
Природно-заповідний фонд
Ботанічні заказники
Гідрологічні заказники
Загальнозоологічні заказники
Орнітологічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Вербовецькі дуби, Дуб черешчатий, , Модрина європейська, кв. 18, Модрина європейська, кв. 19, Модрина європейська, кв. 25, Модрина європейська, кв. 60, Огрудок, Сосна Веймутова, Ялина звичайна.
Геологічні пам'ятки природи
, , , , Хоморські граніти.
Регіональні ландшафтні парки
Історія
Перші поселення на території району відносяться ще до 6–3 тисячоліть до н. е. і залишки одного з них вчені виявили біля села Коськів на березі річки Хомори. У Х столітті землі району входили до складу Київської Русі. Збереглися два городища ХІІ–ХІІІ століть поблизу селища міського типу Гриців та на околиці села Коськів. В середині XIV століття ці землі перейшли до влади литовських феодалів Коріатовичів, згодом вони перейшли до князів Острозьких.
У складі козацьких загонів Максима Кривоноса жителі краю брали активну участь у визвольній війні українського народу 1648–1654 років. Згодом Шепетівка та навколишні землі переходять до князів Любомирських, потім — князів Сангушків, а в 1859 році — до останніх власників графів Потоцьких, які тут були до 1917 року. Значного розвитку Шепетівка та район набули з 1873 року після прокладання залізниці Київ — Берестя.
24 листопада 1921 р. через Михайлючку, Бронники, Корчик теперішнього Шепетівського району, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
Шепетівський район був організований в 1923 році. До його складу увійшли три волості Заславського повіту Волинської губернії. Згодом, в результаті адміністративних реформ, район входить до складу Вінницької області (з 1932 року), а в 1937 році — до Кам'янець-Подільської, яка в 1954 році була перейменована на Хмельницьку.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Городнявську та Дубіївську Славутського району до складу Шепетівського району.
Адміністративний поділ
На території району розташовано 69 населених пунктів, з яких одне селище міського типу Гриців. За адміністративним устроєм район поділяється на 22 сільські і 1 селищну раду.
Функції органів влади в районі виконують:
- виконавча — районна державна адміністрація — м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47;
- представницька — районна рада — м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47.
Господарство
Сільське господарство
Шепетівський район — аграрно-промисловий. В галузі рослинництва район спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур. Тваринницька галузь має в основному, молочно-м'ясний напрямок. Суміжними сферами спеціалізації є лісове господарство, борошномельне та комбікормове виробництво.
Промисловість
На території району діють такі підприємства як ВАТ , ТОВ «Шепетівський гранкар'єр», Державне підприємство «Шепетівський ветсанзавод», підприємство Шепетівської виправної колонії № 98, ДП «Украпаркет».
Засоби комунікації
Діє міська телефонна станція на 998 апарати. Сільських телефонних станцій — 26 (3629 апаратів). Вишок мобільного зав'язку — 7.
Діє 26 сільських поштових закладів та одна у селищі Гриців.
Житлово-комунальне господарство
В районі 13 сільських населених пунктів частково забезпечено централізованим водопостачанням (Плесна, Жиленці, Серединці, Михайлючка, Цмівка, В.Шкарівка, Мокіївці, Білокриниччя, Пліщин, Коськів, Городище, Сульжин, Гриців).
Централізоване газопостачання району здійснює ВАТ «Шепетівкагаз». В районі газифіковано 15 населених пунктів (Михайлючка, Хутір, Романів, Корчик, Судилків, Білокриниччя, Лозичне, Хролин, Траулин, Городище, Красносілка, Пашуки, Лотівка, Саверці, Гриців).
Електропостачанням населення забезпечене на 100 %.
Джерелами водопостачання населення району є громадські та індивідуальні криниці, комунальні, сільські та відомчі водопроводи. Послуги з централізованого водовідведення надає Грицівське комунальне підприємство «Аква» в селищі Гриців. Протяжність головного колектора становить 7 км, налічується 3 КНС, потужність очисних споруд — 700 м³, прийнято на очисні споруди 11,5 тис. м³/рік .
На території району на площі в 13,7 га розташовано 43 звалища твердих побутових відходів.
Транспорт
Залізниці
Територією Шепетівського району проходять 4 залізничні лінії, на яких розташовані 5 станцій та 8 платформ:
- Шепетівка — Новоград-Волинський — станція Майдан-Вила, платформа Купине
- Шепетівка — Полонне — станція Хролин, платформи Судилків, Ватутіне, Новичі, Поляни
- Шепетівка — Старокостянтинів — станції Шепетівка-Подільська, Чотирбоки, платформи Пашуки, Вербівці
- Шепетівка — Славута — станція Шепетівка
- Шепетівка — Ізяслав — платформа
Автодороги
Район розташований за 129 км від обласного центру та за 300 км від столиці держави м. Києва. Всі населені пункти сполучені між собою дорогами з твердим покриттям і охоплені автобусним сполученням. Загальна протяжність автодоріг 426 км, щільність — 0,01 км.
Загальний відсоток охоплення сіл та смт. Гриців автобусним сполученням становить 97.1 відсотки, тобто із 69 населених пунктів району автобусне сполучення мають 67. В сільській місцевості працює 25 автобусних маршрути.
Загальна протяжність автомобільних доріг в районі:
- 643 км — комунальної власності
- 294 км — підвідомчі дороги
Соціальна сфера
Спортивне життя
В районі діють 32 спортивні колективи. Спортивна база налічує 14 футбольних полів, 17 спортивних майданчиків, 2 стадіони, 59 спортивних майданчиків, 26 спортивних залів, 14 стрілецьких тирів, 21 приміщення фізкультурно-оздоровчих занять. Діє громадське об'єднання — Клуб фізичної та психологічної реабілітації інвалідів «Доля». Протягом 2008 року проведено та узято участь в 40 змаганнях та спортивних заходах. В районі підготовлено 14 кандидатів в майстри спорту, 13 спортсменів І спортивного розряду, 310 спортсменів ІІ та ІІІ юнацьких розрядів.
Команди Шепетівщини брали участь в міжнародних та всеукраїнських змаганнях:
- чемпіонат та Кубок України з легкої атлетики в містах Ялта та Київ;
- чемпіонат України з боксу серед юнаків в місті Керч, де вибороли призове місце;
- турнір з боксу в місті Моршин «Кубок Карпат», в якому брали участь спортсмени з 20 країн, де вихованець районної ДЮСШ посів І місце;
- відкритий Кубок України з козацького двобою у місті Дніпро.
За підсумками ІІІ літніх спортивних ігор Хмельницької області спортсмени району посіли ІІІ місце.
Світлиця «Віри, Надії, Любові»
Світлиця «Віри, Надії, Любові» почала працювати при центральній районній бібліотеці ім. Коцюбинського в 2010 році, як місцевий осередок, від Хмельницької обласної громадської організації Фонд Сталого Розвитку «Стара Волинь».
Мета — реалізація проектів, які спрямовані на задоволення культурних і духовних потреб громадян, презентації творчості самобутніх місцевих талантів.
До світлиці увійшли:
- — літературно-мистецька студія «Доля», яка діє при бібліотеці з 2000 року, об'єднує самобутніх поетів, яку очолює Віра Кухарук;
- — літературно-мистецьке об'єднання «Відродження», яке об'єднує любителів пісенного співу і яке очолює директор РЦБС, заслужений працівник культури України Любов Бурова;
- — об'єднання «Мистецька палітра», яке об'єднує художників та любителів образотворчого мистецтва і яку очолює художниця Надія Елеон.
Об'єднання «Родинний дім».
В 2001 році в центральній бібліотеці та у 18 бібліотеках системи було створено родинні об'єднання, які були результатами багаторічної співпраці працівників бібліотек системи та працівників центру Соціальної служби для молоді та відділу у справах сім'ї та молоді райдержадміністрації.
Мета об'єднання — зберегти сімейно-побутові традиції, свята, культуру українського народу, пропагувати сімейні цінності, об'єднати сім'ю, навчити поважати батьків, старше покоління, родичів, дітей, відродити родинно-побутову культуру українського народу.
На сьогодні в районі працює 26 «Родинних домів», які об'єднують 287 родин.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Шепетівського району були створені 63 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,40 % (проголосували 19 253 із 26 964 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,59 % (10 703 виборців); Юлія Тимошенко — 20,42 % (3 932 виборців), Олег Ляшко — 11,99 % (2 309 виборців), Анатолій Гриценко — 3,49 % (671 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,28 %.
Пам'ятки
У Шепетівському районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 56 пам'яток історії. З них 55 увічнюють пам'ять переможців радянсько-німецькій війни.
Персоналії
Серед відомих земляків району професор-ґрунтознавець Д. Віленський, а також Герої Радянського Союзу П. Бабак, С. Климович, С. Костров, В. Котик, І. Поліщук, Г. Рабоволюк, У. Швець.
Джерела
- Хмельницька область. Адміністративна карта. — Київ. НВП «Картографія» — 2005
- Сайт міста Шепетівка [ 27 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Хацаюк Ю. Вода — основа життя //Шепетів. вісн. — 2011. −22 берез.
- Василенко В. Оновили джерело // Шепетів. вісн. — 2011. — 19 квіт.
- Вашеняк Л. Диво природи — вода // Поділ. Вісті. — 2011.- 24 трав.
- Сукач Н. Бережіть воду — джерело життя // Шепетів.вісн. — 2011. — 21 груд.
- Василенко В. Щоб не замулювались джерела // Шепетів.вісн. — 2009. — 4 червн.
- Пацалюк Л. Вода — їхня трудова стихія // Шепетів. вісн. — 2009. — 4 червн.
- Джерела Шепетівщини // Шепетів. вісн. — 2010. — 24 червн.
- Віра і духовність // Шепетівю вісн. — 2013. — 25 лип..
- Скляров І. Похід шепетівчан до живоносного джерела // Поділ. Вісті. — 2013. — 6 серп.
- Нитка В. Молитва на животворній площі // Шепетів.вісн. — 2013. — 28 лист.
- Порубенська Л. «Ой цілюща вода на водохреще…» //Шепетів. вісн. — 2014. — 23 січ.
- Мальованка, чарівний край: Розповідь про регіональний ландшафтний парк «Мальованка» на Хмельниччині/Андрієнко Т. Л. , Прядко О.І Клєстов М. Л. та ін. — К., 1998.
- Т. С. Стан Майстри декоративно-прикладного мистецтва Хмельниччини
- Сайт Шепетівської центральної районної бібліотеки [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шепетівський район (1923—2020) |
- Розпорядження Президента України від 3 квітня 2020 року № 236/2020-рп «Про призначення Ю.Басюка головою Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області»
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 12 квітня 2022.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 16 березня 2016.
Славутський район | Житомирська область (Баранівський район) | |
Ізяславський район | Полонський район | |
Старокостянтинівський район |
Це незавершена стаття про Шепетівський район. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shepeti vskij rajon do 1930 roku Sudilkivskij kolishnij rajon v Ukrayini na pivnochi Hmelnickoyi oblasti Isnuvav protyagom 1923 2020 rokiv i buv likvidovanij pid chas Administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Centr misto Shepetivka yake znahodivshis v statusi mista oblasnogo pidporyadkuvannya ne vhodilo do skladu rajonu Shepetivskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Hmelnicka oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Kod KOATUU 6825500000 Utvorenij 1923 r Naselennya 32 551 01 01 2019 Plosha 1160 km Gustota 28 06 osib km Tel kod 380 3840 Poshtovi indeksi 30410 30457 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Shepetivka Selishni radi 1 Silski radi 22 Smt 1 Sela 68 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Dzyavoruk Petro Francevich Golova RDA Basyuk Yurij Mikolajovich Vebstorinka Shepetivska RDA Shepetivska rajonna rada Adresa 30400 Hmelnicka oblast m Shepetivka vul Geroyiv Nebesnoyi Sotni 47 Mapa Shepetivskij rajon u Vikishovishi Cya stattya pro kolishnij Shepetivskij rajon yakij isnuvav u 1923 2020 rokah Pro suchasnij Shepetivskij rajon utvorenij 2020 roku div Shepetivskij rajon Rajon mezhuye na pivnichnomu shodi iz Zhitomirskoyu oblastyu Baranivskij rajon na pivnichnomu zahodi zi Slavutskim na shodi z Polonskim na pivdni iz Starokostyantinivskim na zahodi z Izyaslavskim ta Slavutskim rajonami Hmelnickoyi oblasti Naselennya rajonu stanovit 35 551 osobu 2010 36 800 v 2008 40 882 v 2007 GeografiyaZagalna plosha rajonu stanovit 1162 km Silskogospodarskih ugid 72 2 tis ga sered yakih rillya 52 2 tis ga Lisi zajmayut 35 5 tis ga Teritoriyeyu rajonu protikayut richki Bilka Guska Druzhnya Korchik Liznivka Poganka Skripivka Smolka Homora Homorec Cvitoha Cmivka Korisni kopalini Rajon maye znachni pokladi granitu vapnyaku glini pisku V kinci 1980 h rokiv v rajoni vidkriti unikalni za yakistyu ta zapasami ta Gorodnyavka Sudimont zapasiv yakogo dostatno na 70 rokiv div takozh Burtinske grafitove rodovishe Polonskij rajon Cilyushi dzherela Na Shepetivshini b ye bagato cilyushih dzherel Sered nih Dzherelo sela Krasnosilka Dzherelo sela Korchik Dzherelo sela Lotivka Dzherelo sela Lenkivci Lenkovecka voda Polyana Podilska Regionalnij landshaftnij park Malovanka Originalnoyu pam yatkoyu prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya na Shepetivshini ye regionalnij landshaftnij park Malovanka yakij prostyagnuvsya iz zahodu vid zaliznici Shepetivka Korosten na shid do m Polonne neshirokoyu smugoyu do 9 km zavshirshki i zajmaye ploshu blizko 16 tis ga Na jogo teritoriyi perevazhaye vidnosno nezminenij prirodnij landshaft Velika zabolochenist teritoriyi perevazhannya na nij vologih lisiv neznachna rodyuchist gruntiv pridatnih do silskogospodarskogo osvoyennya suttyevo obmezhili vpliv lyudini na cyu teritoriyu Na teritoriyi parku viyavleno lisovij luchnij ta bolotnij tipi roslinnosti fragmentarno predstavlena vodna roslinnist Sered lisiv parku ye yak hvojni tak i shirokolistyani sered yakih najbilshu ploshu zajmayut dubovi lisi vologi u pleskatih znizhennyah Luki ye vazhlivoyu chastinoyu landshaftu parku Osoblivo znachni ploshi zajmayut voni u zahidnij chastini parku mizh selami Malovankoyu ta Savichi a takozh v pivdennij chastini parku bilya sela Polyani Duzhe riznomanitnimi v parku ye bolota i ozera Tut nenache zibrani rizni tipi bolit Malogo Polissya hocha znachnih plosh v parku bolota ne zajmayut Biologichne riznomanittya bagatstvo roslinnosti v tomu chisli riznih tipiv lisu obumovlyuyut riznomanitnij sklad i visoku chiselnist tvarinnogo naselennya Na teritoriyi parku ye 6 prirodno zapovidnih teritorij Ce lisovij zakaznik Polonskij plosheyu 911 ga gidrologichni zakazniki Malovanskij 107ga Savickij 56ga ta Gorile boloto 54ga botanichnij zakaznik Rusalchini polyani 60ga pam yatka prirodi Dub chereshchatij 21ga a takozh volyer dlya dikih svinej 6ga Lisovij zakaznik Polonskij stvorenij u 1990 roci ye najbilshoyu prirodno zapovidnoyu teritoriyeyu parku Ce velikij lisovij masiv roztashovanij na pivnich vid richki Druzhnya na zemlyah Polonskogo ta Malovanskogo lisnictv Botanichnij zakaznik Rusalchini polyani znahoditsya na pivdni sela Malovanka Ce tri lisovi ozera sered lisu z malovnichimi galyavinami Zakaznik ye odniyeyu z najbilsh malovnichih teritorij Polissya Gidrologichnij zakaznik Malovanskij rozmishenij na pivnich vid sela Malovanka v mishanomu lisi Gidrologichnij zakaznik Savickij vklyuchaye ozero lisovij i bolotnij masivi sho prilyagayut do ozera Cej masiv zhivit richku Cvitohu v rajoni sela Savichi Pam yatka prirodi Dub chereshchatij ohoronyayetsya yak cinna dilyanka starogo dubovogo lisu Park stav ekologichnoyu bazoyu dlya naukovih doslidzhen z pitan ekologiyi ta ohoroni bioriznomanittya Malogo Polissya Jogo osnovna meta virobiti u lyudej nasampered u molodi bazhannya piznati ridnu prirodu i zberegti yiyi Prirodno zapovidnij fondBotanichni zakazniki Shunderova Dacha Gidrologichni zakazniki Kupinskij Zagalnozoologichni zakazniki Liznyavskij Ornitologichni zakazniki Chervonocvitskij Botanichni pam yatki prirodi Verbovecki dubi Dub chereshchatij Modrina yevropejska kv 18 Modrina yevropejska kv 19 Modrina yevropejska kv 25 Modrina yevropejska kv 60 Ogrudok Sosna Vejmutova Yalina zvichajna Geologichni pam yatki prirodi Homorski graniti Regionalni landshaftni parki Malovanka IstoriyaPershi poselennya na teritoriyi rajonu vidnosyatsya she do 6 3 tisyacholit do n e i zalishki odnogo z nih vcheni viyavili bilya sela Koskiv na berezi richki Homori U H stolitti zemli rajonu vhodili do skladu Kiyivskoyi Rusi Zbereglisya dva gorodisha HII HIII stolit poblizu selisha miskogo tipu Griciv ta na okolici sela Koskiv V seredini XIV stolittya ci zemli perejshli do vladi litovskih feodaliv Koriatovichiv zgodom voni perejshli do knyaziv Ostrozkih U skladi kozackih zagoniv Maksima Krivonosa zhiteli krayu brali aktivnu uchast u vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rokiv Zgodom Shepetivka ta navkolishni zemli perehodyat do knyaziv Lyubomirskih potim knyaziv Sangushkiv a v 1859 roci do ostannih vlasnikiv grafiv Potockih yaki tut buli do 1917 roku Znachnogo rozvitku Shepetivka ta rajon nabuli z 1873 roku pislya prokladannya zaliznici Kiyiv Berestya 24 listopada 1921 r cherez Mihajlyuchku Bronniki Korchik teperishnogo Shepetivskogo rajonu vertayuchis z Listopadovogo rejdu prohodila Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Shepetivskij rajon buv organizovanij v 1923 roci Do jogo skladu uvijshli tri volosti Zaslavskogo povitu Volinskoyi guberniyi Zgodom v rezultati administrativnih reform rajon vhodit do skladu Vinnickoyi oblasti z 1932 roku a v 1937 roci do Kam yanec Podilskoyi yaka v 1954 roci bula perejmenovana na Hmelnicku 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano silradi Gorodnyavsku ta Dubiyivsku Slavutskogo rajonu do skladu Shepetivskogo rajonu Administrativnij podilNa teritoriyi rajonu roztashovano 69 naselenih punktiv z yakih odne selishe miskogo tipu Griciv Za administrativnim ustroyem rajon podilyayetsya na 22 silski i 1 selishnu radu Funkciyi organiv vladi v rajoni vikonuyut vikonavcha rajonna derzhavna administraciya m Shepetivka vul Geroyiv Nebesnoyi Sotni 47 predstavnicka rajonna rada m Shepetivka vul Geroyiv Nebesnoyi Sotni 47 GospodarstvoSilske gospodarstvo Shepetivskij rajon agrarno promislovij V galuzi roslinnictva rajon specializuyetsya na viroshuvanni zernovih kultur cukrovih buryakiv ta inshih silskogospodarskih kultur Tvarinnicka galuz maye v osnovnomu molochno m yasnij napryamok Sumizhnimi sferami specializaciyi ye lisove gospodarstvo boroshnomelne ta kombikormove virobnictvo Promislovist Na teritoriyi rajonu diyut taki pidpriyemstva yak VAT TOV Shepetivskij grankar yer Derzhavne pidpriyemstvo Shepetivskij vetsanzavod pidpriyemstvo Shepetivskoyi vipravnoyi koloniyi 98 DP Ukraparket Zasobi komunikaciyi Diye miska telefonna stanciya na 998 aparati Silskih telefonnih stancij 26 3629 aparativ Vishok mobilnogo zav yazku 7 Diye 26 silskih poshtovih zakladiv ta odna u selishi Griciv Zhitlovo komunalne gospodarstvo V rajoni 13 silskih naselenih punktiv chastkovo zabezpecheno centralizovanim vodopostachannyam Plesna Zhilenci Seredinci Mihajlyuchka Cmivka V Shkarivka Mokiyivci Bilokrinichchya Plishin Koskiv Gorodishe Sulzhin Griciv Centralizovane gazopostachannya rajonu zdijsnyuye VAT Shepetivkagaz V rajoni gazifikovano 15 naselenih punktiv Mihajlyuchka Hutir Romaniv Korchik Sudilkiv Bilokrinichchya Lozichne Hrolin Traulin Gorodishe Krasnosilka Pashuki Lotivka Saverci Griciv Elektropostachannyam naselennya zabezpechene na 100 Dzherelami vodopostachannya naselennya rajonu ye gromadski ta individualni krinici komunalni silski ta vidomchi vodoprovodi Poslugi z centralizovanogo vodovidvedennya nadaye Gricivske komunalne pidpriyemstvo Akva v selishi Griciv Protyazhnist golovnogo kolektora stanovit 7 km nalichuyetsya 3 KNS potuzhnist ochisnih sporud 700 m prijnyato na ochisni sporudi 11 5 tis m rik Na teritoriyi rajonu na ploshi v 13 7 ga roztashovano 43 zvalisha tverdih pobutovih vidhodiv TransportShema roztashuvannya zaliznicShema roztashuvannya avtodorig Zaliznici Teritoriyeyu Shepetivskogo rajonu prohodyat 4 zaliznichni liniyi na yakih roztashovani 5 stancij ta 8 platform Shepetivka Novograd Volinskij stanciya Majdan Vila platforma Kupine Shepetivka Polonne stanciya Hrolin platformi Sudilkiv Vatutine Novichi Polyani Shepetivka Starokostyantiniv stanciyi Shepetivka Podilska Chotirboki platformi Pashuki Verbivci Shepetivka Slavuta stanciya Shepetivka Shepetivka Izyaslav platforma Avtodorogi Rajon roztashovanij za 129 km vid oblasnogo centru ta za 300 km vid stolici derzhavi m Kiyeva Vsi naseleni punkti spolucheni mizh soboyu dorogami z tverdim pokrittyam i ohopleni avtobusnim spoluchennyam Zagalna protyazhnist avtodorig 426 km shilnist 0 01 km Zagalnij vidsotok ohoplennya sil ta smt Griciv avtobusnim spoluchennyam stanovit 97 1 vidsotki tobto iz 69 naselenih punktiv rajonu avtobusne spoluchennya mayut 67 V silskij miscevosti pracyuye 25 avtobusnih marshruti Zagalna protyazhnist avtomobilnih dorig v rajoni 643 km komunalnoyi vlasnosti 294 km pidvidomchi dorogiSocialna sferaSportivne zhittya V rajoni diyut 32 sportivni kolektivi Sportivna baza nalichuye 14 futbolnih poliv 17 sportivnih majdanchikiv 2 stadioni 59 sportivnih majdanchikiv 26 sportivnih zaliv 14 strileckih tiriv 21 primishennya fizkulturno ozdorovchih zanyat Diye gromadske ob yednannya Klub fizichnoyi ta psihologichnoyi reabilitaciyi invalidiv Dolya Protyagom 2008 roku provedeno ta uzyato uchast v 40 zmagannyah ta sportivnih zahodah V rajoni pidgotovleno 14 kandidativ v majstri sportu 13 sportsmeniv I sportivnogo rozryadu 310 sportsmeniv II ta III yunackih rozryadiv Komandi Shepetivshini brali uchast v mizhnarodnih ta vseukrayinskih zmagannyah chempionat ta Kubok Ukrayini z legkoyi atletiki v mistah Yalta ta Kiyiv chempionat Ukrayini z boksu sered yunakiv v misti Kerch de viboroli prizove misce turnir z boksu v misti Morshin Kubok Karpat v yakomu brali uchast sportsmeni z 20 krayin de vihovanec rajonnoyi DYuSSh posiv I misce vidkritij Kubok Ukrayini z kozackogo dvoboyu u misti Dnipro Za pidsumkami III litnih sportivnih igor Hmelnickoyi oblasti sportsmeni rajonu posili III misce Svitlicya Viri Nadiyi Lyubovi Svitlicya Viri Nadiyi Lyubovi pochala pracyuvati pri centralnij rajonnij biblioteci im Kocyubinskogo v 2010 roci yak miscevij oseredok vid Hmelnickoyi oblasnoyi gromadskoyi organizaciyi Fond Stalogo Rozvitku Stara Volin Meta realizaciya proektiv yaki spryamovani na zadovolennya kulturnih i duhovnih potreb gromadyan prezentaciyi tvorchosti samobutnih miscevih talantiv Do svitlici uvijshli literaturno mistecka studiya Dolya yaka diye pri biblioteci z 2000 roku ob yednuye samobutnih poetiv yaku ocholyuye Vira Kuharuk literaturno mistecke ob yednannya Vidrodzhennya yake ob yednuye lyubiteliv pisennogo spivu i yake ocholyuye direktor RCBS zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Lyubov Burova ob yednannya Mistecka palitra yake ob yednuye hudozhnikiv ta lyubiteliv obrazotvorchogo mistectva i yaku ocholyuye hudozhnicya Nadiya Eleon Ob yednannya Rodinnij dim V 2001 roci v centralnij biblioteci ta u 18 bibliotekah sistemi bulo stvoreno rodinni ob yednannya yaki buli rezultatami bagatorichnoyi spivpraci pracivnikiv bibliotek sistemi ta pracivnikiv centru Socialnoyi sluzhbi dlya molodi ta viddilu u spravah sim yi ta molodi rajderzhadministraciyi Meta ob yednannya zberegti simejno pobutovi tradiciyi svyata kulturu ukrayinskogo narodu propaguvati simejni cinnosti ob yednati sim yu navchiti povazhati batkiv starshe pokolinnya rodichiv ditej vidroditi rodinno pobutovu kulturu ukrayinskogo narodu Na sogodni v rajoni pracyuye 26 Rodinnih domiv yaki ob yednuyut 287 rodin Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Shepetivskogo rajonu buli stvoreni 63 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 71 40 progolosuvali 19 253 iz 26 964 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 55 59 10 703 viborciv Yuliya Timoshenko 20 42 3 932 viborciv Oleg Lyashko 11 99 2 309 viborciv Anatolij Gricenko 3 49 671 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 28 Pam yatkiDokladnishe Pam yatki istoriyi Shepetivskogo rajonu U Shepetivskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti zgidno z danimi upravlinnya kulturi turizmu i kurortiv Hmelnickoyi oblderzhadministraciyi perebuvaye 56 pam yatok istoriyi Z nih 55 uvichnyuyut pam yat peremozhciv radyansko nimeckij vijni PersonaliyiSered vidomih zemlyakiv rajonu profesor gruntoznavec D Vilenskij a takozh Geroyi Radyanskogo Soyuzu P Babak S Klimovich S Kostrov V Kotik I Polishuk G Rabovolyuk U Shvec DzherelaHmelnicka oblast Administrativna karta Kiyiv NVP Kartografiya 2005 Sajt mista Shepetivka 27 serpnya 2011 u Wayback Machine Hacayuk Yu Voda osnova zhittya Shepetiv visn 2011 22 berez Vasilenko V Onovili dzherelo Shepetiv visn 2011 19 kvit Vashenyak L Divo prirodi voda Podil Visti 2011 24 trav Sukach N Berezhit vodu dzherelo zhittya Shepetiv visn 2011 21 grud Vasilenko V Shob ne zamulyuvalis dzherela Shepetiv visn 2009 4 chervn Pacalyuk L Voda yihnya trudova stihiya Shepetiv visn 2009 4 chervn Dzherela Shepetivshini Shepetiv visn 2010 24 chervn Vira i duhovnist Shepetivyu visn 2013 25 lip Sklyarov I Pohid shepetivchan do zhivonosnogo dzherela Podil Visti 2013 6 serp Nitka V Molitva na zhivotvornij ploshi Shepetiv visn 2013 28 list Porubenska L Oj cilyusha voda na vodohreshe Shepetiv visn 2014 23 sich Malovanka charivnij kraj Rozpovid pro regionalnij landshaftnij park Malovanka na Hmelnichchini Andriyenko T L Pryadko O I Klyestov M L ta in K 1998 T S Stan Majstri dekorativno prikladnogo mistectva Hmelnichchini Sajt Shepetivskoyi centralnoyi rajonnoyi biblioteki 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shepetivskij rajon 1923 2020 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 3 kvitnya 2020 roku 236 2020 rp Pro priznachennya Yu Basyuka golovoyu Shepetivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Hmelnickoyi oblasti Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 12 kvitnya 2022 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 16 bereznya 2016 Slavutskij rajon Zhitomirska oblast Baranivskij rajon Izyaslavskij rajon Shepetivka Polonskij rajon Starokostyantinivskij rajon Ce nezavershena stattya pro Shepetivskij rajon Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi