Поло́нський райо́н — колишній район в Україні, на північному сході Хмельницької області. Існував протягом 1923-2020 років і був ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи в Україні. Центр — місто Полонне.
Полонський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Хмельницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Хмельницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 6823600000 | ||||
Утворений: | 1923 р. | ||||
Населення: | ▼ 43 101 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 866 км² | ||||
Густота: | 49,77 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3843 | ||||
Поштові індекси: | 30500—30545 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Полонне | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 17 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 44 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Янчук Олег Миколайович | ||||
Голова РДА: | Мороз Анатолій Васильович | ||||
Вебсторінка: | Полонська РДА | ||||
Адреса: | 30500, Хмельницька обл., Полонський р-н, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 114, 3-23-44 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Полонський район у Вікісховищі |
Географія
Площа району становить 0,866 тис. км². Населення — 48,9 тис. мешканців (2007).
У районі 1 міська об'єднана територіальна громада, 1 селищна об'єднана територіальна громада і 6 сільських рад; 1 місто, 1 селище міського типу і 45 сільських населених пунктів. Державну владу в районі здійснює Полонська районна державна адміністрація.
Через район проходить електрифікована залізниця Шепетівка — Бердичів.
Територією району течуть річки Случ (притоки: Деревичка, Смолка) та Хомора (притоки Хомори: , Скрипівка, Хоморець, Глибочок, Дружня, ) та інші. Загалом водойми займають понад 1,8 тис.га.
Район багатий рослинним та тваринним світом. Загальна площа лісів 16,4 тис. га. В Полонському районі розташований .
Ґрунти представлені вилугуваними чорноземами, в переважній більшості із суглинистим та супіщаним складом. Сільльгоспугідь загалом 62,4 тис.га.
Мінерально-сировинні ресурси представлені сірими гранітами, мігматитами, каолінами, сірими глинами, піском будівельним. Є родовища радонової мінеральної води.
Кордони
Межує на півночі і сході із Житомирською областю (Баранівський, Романівський і Любарський райони), на півдні зі Старокостянтинівським районом, на заході з Шепетівським районами Хмельницької області.
Історія
Полонський район виник ще 1 листопада 1923 році, але як сучасна адміністративно-територіальна одиниця Хмельницької області утворений в грудні 1966 року.
Полонне — одне із старовинних міст на Волині. Місто згадується під назвою Полони, Полоний, Полонная, Полонне Велике, Полонне Нове. У Х столітті Полонне, як місто, вже існувало і належало древньоруським князям. Володимир Великий у 996 році приписав його до Десятинної церкви у Києві, як « десяту частину городів своїх». З кінця XII ст. Полонне переходить до Волинського князівства. Далі місто і навколишні землі перебувають у складі Галицько—Волинської держави Данила Галицького. Після 1340 року і втрати української державності Полонщина, як і решта Волинських земель, входить до складу Великого Князівства Литовського.
Наприкінці XV — протягом першої половини XVII ст. Полонне в адміністративно-територіальному відношенні знаходилося у Волинському воєводстві. Згідно з класифікацією міст щодо їхнього статусу, Полонне у XV—XVII століттях дослідники відносять до малих приватновласницьких міст. Довгий час власниками міста була відома українська православна родина князів Острозьких. Полонне функціонує як волосний центр Луцького, а з 80-х років XVI ст. Кременецького повітів. В 60-х роках XVI ст. місту надано Магдебурзьке право, ствердження і дія якого упродовж більше як двох століть досить серйозно позначалася на долі Полонного. В Полонному розвивається цехова система, місто стає одним з розвинутих торгово-ремісничих центрів Волині. Під час Визвольної війни 1648–1664 рр. Полонне було центром Полонської сотні Волинського козацького полку в Українській державі Богдана Хмельницького.
У 1866 році Полонне перетворено у волосний центр Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, утвореної в 1797 році. Протягом останньої чверті XIX ст. в період інтенсивного розвитку капіталізму на Полонщині швидко відбуваються прогресивні зміни.
У 1870 році почала діяти фабрика з виробництву паперу в Понінці.
У 1873 році через Полонне прокладено Києво-Брестську залізницю, яка зв'язала місто з багатьма промисловими районами країни.
У 1875 році збудовано чавунно-ливарний завод, а у 1882 — пивоварний.
У 1889 році засновано фабрику «Фарфор і фаянс», а 1895 року ще одне керамічне виробництво.
В 1897 році став до ладу цукровий завод в с. Новоселиці.
В 1889 році почав працювати завод вогнетривкої цегли в с. Буртин.
Працювали столярна і ткацька майстерні, каретна фабрика, два водяні млини, багато вітряних млинів. Промисловість міста носила кустарний характер.
На початку ХХ століття Полонне вже було досить розвинутим містечком на Волині. Тут діяло 30, переважно дрібних підприємств, та близько 60 майстерень. Було понад 200 приватних крамниць, 7 харчевень, 8 заїжджих дворів. Щонеділі збиралися базари.
Сучасна Полонщина — це край з розвинутою промисловістю, агропромисловим комплексом, численними освітніми і культурними закладами, добротними сучасними магазинами.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Полонського району були створені 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 66,36% (проголосували 24 451 із 36 846 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 63,63% (15 557 виборців); Юлія Тимошенко - 12,87% (3 146 виборців), Олег Ляшко - 9,85% (2 408 виборців), Анатолій Гриценко - 2,91% (712 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,25%.
Адміністративний поділ
До 13 серпня 2015 року район поділявся на 1 міську, 1 селищну та 17 сільських рад. З 13 серпня 2015 року адміністративний поділ району виглядає так: 1 міська об'єднана територіальна громада, 1 селищна об'єднана територіальна громада і 6 сільських рад; 1 місто, 1 селище міського типу і 45 сільських населених пунктів. 17 липня 2020 року Полонський район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Економіка
Структура промисловості
- Харчова промисловість та переробка сільгосппродуктів — 37,4%
- Добувна промисловість — 11,2%
- Обробна промисловість — 42,2%
- Поліграфічна промисловість — 9,2%
Структура аграрного комплексу
- Продукція рослинництва — 60%
- Продукція тваринництва — 40%
Основні види продукції
- Папір, картон, нерудні матеріали, фарфоро-фаянсовий посуд, вогнетривкі вироби, вироби з лози, молочні вироби, хлібобулочні вироби, крупи, деревина, будівельні матеріали.
Зовнішньоекономічна діяльність
- Експорт продукції — 5153,42 тис. дол. США (2005)
Імпорт продукції — 508,96 тис. дол. США (2005)
Культура
Архітектура, пам'ятки
Персоналії
У Полонському районі народилися:
- Бобрівник Леонід Дем'янович доктор технічних наук, професор;
- доктор історичних наук, професор;
- Лео Мол (Леонід Молодожанин) канадський скульптор;
- Перец Давидович Маркіш відомий поет мовою їдиш,
- Валентина Анатоліївна Степова Народна артистка України, солістка Національної та Віденської опер.
- Юзьков Леонід Петрович видатний вчений, правознавець, професор, доктор юридичних наук, перший голова Конституційного Суду України;
- Лесик Олександр Володимирович український архітектор, художник, педагог.
- Свінціцький Олександр Миколайович (нар. 14 січня, 1955) — Заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України, поет.
- Тимощук Василь Іванович,
- Гончаренко Микола Купріянович (* 13.11.1918, Полонне — † 06.11.1943, під Києвом),
- Курачицький Володимир Васильович,
- Півнюк Микола Володимирович (* 05.09.1917, Умань — † 30.10.1976, Понінка),
- Сірик Кузьма Васильович — (повний кавалер ордена Слави).
Детальніше дивись статтю Герої Радянського Союзу та кавалери Ордена Слави Хмельницької області.
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2008) |
Транспорт
Автомобільні шляхи республіканського значення:
- Біла Церква — Кременець,
- Рівне — Бердичів;
Обласного значення:
Шляхів із твердим покриттям: 271.1 км.
Джерела
- Хмельницька область. Адміністративна карта. — Київ. НВП «Картографія» — 2005
Примітки
- Розпорядження Президента України від 20 лютого 2020 року № 124/2020-рп «Про призначення А.Мороза головою Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області»
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 16 березня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полонський район |
- Фото
Житомирська область (Баранівський район) | Житомирська область (Романівський район) | |
Шепетівський район | Житомирська область (Любарський район) | |
Старокостянтинівський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polo nskij rajo n kolishnij rajon v Ukrayini na pivnichnomu shodi Hmelnickoyi oblasti Isnuvav protyagom 1923 2020 rokiv i buv likvidovanij pid chas administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Centr misto Polonne Polonskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Hmelnicka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastKod KOATUU 6823600000Utvorenij 1923 r Naselennya 43 101 01 01 2019 Plosha 866 km Gustota 49 77 osib km Tel kod 380 3843Poshtovi indeksi 30500 30545Naseleni punkti ta radiRajonnij centr PolonneMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 17Mista 1Smt 1Sela 44Selisha 1Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Yanchuk Oleg MikolajovichGolova RDA Moroz Anatolij VasilovichVebstorinka Polonska RDAAdresa 30500 Hmelnicka obl Polonskij r n m Polonne vul Lesi Ukrayinki 114 3 23 44MapaPolonskij rajon u VikishovishiGeografiyaPlosha rajonu stanovit 0 866 tis km Naselennya 48 9 tis meshkanciv 2007 U rajoni 1 miska ob yednana teritorialna gromada 1 selishna ob yednana teritorialna gromada i 6 silskih rad 1 misto 1 selishe miskogo tipu i 45 silskih naselenih punktiv Derzhavnu vladu v rajoni zdijsnyuye Polonska rajonna derzhavna administraciya Cherez rajon prohodit elektrifikovana zaliznicya Shepetivka Berdichiv Teritoriyeyu rajonu techut richki Sluch pritoki Derevichka Smolka ta Homora pritoki Homori Skripivka Homorec Glibochok Druzhnya ta inshi Zagalom vodojmi zajmayut ponad 1 8 tis ga Rajon bagatij roslinnim ta tvarinnim svitom Zagalna plosha lisiv 16 4 tis ga V Polonskomu rajoni roztashovanij regionalnij landshaftnij park Malovanka Grunti predstavleni viluguvanimi chornozemami v perevazhnij bilshosti iz suglinistim ta supishanim skladom Sillgospugid zagalom 62 4 tis ga Mineralno sirovinni resursi predstavleni sirimi granitami migmatitami kaolinami sirimi glinami piskom budivelnim Ye rodovisha radonovoyi mineralnoyi vodi Kordoni Mezhuye na pivnochi i shodi iz Zhitomirskoyu oblastyu Baranivskij Romanivskij i Lyubarskij rajoni na pivdni zi Starokostyantinivskim rajonom na zahodi z Shepetivskim rajonami Hmelnickoyi oblasti IstoriyaPolonskij rajon vinik she 1 listopada 1923 roci ale yak suchasna administrativno teritorialna odinicya Hmelnickoyi oblasti utvorenij v grudni 1966 roku Polonne odne iz starovinnih mist na Volini Misto zgaduyetsya pid nazvoyu Poloni Polonij Polonnaya Polonne Velike Polonne Nove U H stolitti Polonne yak misto vzhe isnuvalo i nalezhalo drevnoruskim knyazyam Volodimir Velikij u 996 roci pripisav jogo do Desyatinnoyi cerkvi u Kiyevi yak desyatu chastinu gorodiv svoyih Z kincya XII st Polonne perehodit do Volinskogo knyazivstva Dali misto i navkolishni zemli perebuvayut u skladi Galicko Volinskoyi derzhavi Danila Galickogo Pislya 1340 roku i vtrati ukrayinskoyi derzhavnosti Polonshina yak i reshta Volinskih zemel vhodit do skladu Velikogo Knyazivstva Litovskogo Naprikinci XV protyagom pershoyi polovini XVII st Polonne v administrativno teritorialnomu vidnoshenni znahodilosya u Volinskomu voyevodstvi Zgidno z klasifikaciyeyu mist shodo yihnogo statusu Polonne u XV XVII stolittyah doslidniki vidnosyat do malih privatnovlasnickih mist Dovgij chas vlasnikami mista bula vidoma ukrayinska pravoslavna rodina knyaziv Ostrozkih Polonne funkcionuye yak volosnij centr Luckogo a z 80 h rokiv XVI st Kremeneckogo povitiv V 60 h rokah XVI st mistu nadano Magdeburzke pravo stverdzhennya i diya yakogo uprodovzh bilshe yak dvoh stolit dosit serjozno poznachalasya na doli Polonnogo V Polonnomu rozvivayetsya cehova sistema misto staye odnim z rozvinutih torgovo remisnichih centriv Volini Pid chas Vizvolnoyi vijni 1648 1664 rr Polonne bulo centrom Polonskoyi sotni Volinskogo kozackogo polku v Ukrayinskij derzhavi Bogdana Hmelnickogo U 1866 roci Polonne peretvoreno u volosnij centr Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi utvorenoyi v 1797 roci Protyagom ostannoyi chverti XIX st v period intensivnogo rozvitku kapitalizmu na Polonshini shvidko vidbuvayutsya progresivni zmini U 1870 roci pochala diyati fabrika z virobnictvu paperu v Poninci U 1873 roci cherez Polonne prokladeno Kiyevo Brestsku zaliznicyu yaka zv yazala misto z bagatma promislovimi rajonami krayini U 1875 roci zbudovano chavunno livarnij zavod a u 1882 pivovarnij U 1889 roci zasnovano fabriku Farfor i fayans a 1895 roku she odne keramichne virobnictvo V 1897 roci stav do ladu cukrovij zavod v s Novoselici V 1889 roci pochav pracyuvati zavod vognetrivkoyi cegli v s Burtin Pracyuvali stolyarna i tkacka majsterni karetna fabrika dva vodyani mlini bagato vitryanih mliniv Promislovist mista nosila kustarnij harakter Na pochatku HH stolittya Polonne vzhe bulo dosit rozvinutim mistechkom na Volini Tut diyalo 30 perevazhno dribnih pidpriyemstv ta blizko 60 majsteren Bulo ponad 200 privatnih kramnic 7 harcheven 8 zayizhdzhih dvoriv Shonedili zbiralisya bazari Suchasna Polonshina ce kraj z rozvinutoyu promislovistyu agropromislovim kompleksom chislennimi osvitnimi i kulturnimi zakladami dobrotnimi suchasnimi magazinami Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Polonskogo rajonu buli stvoreni 52 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 66 36 progolosuvali 24 451 iz 36 846 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 63 63 15 557 viborciv Yuliya Timoshenko 12 87 3 146 viborciv Oleg Lyashko 9 85 2 408 viborciv Anatolij Gricenko 2 91 712 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 25 Administrativnij podilDo 13 serpnya 2015 roku rajon podilyavsya na 1 misku 1 selishnu ta 17 silskih rad Z 13 serpnya 2015 roku administrativnij podil rajonu viglyadaye tak 1 miska ob yednana teritorialna gromada 1 selishna ob yednana teritorialna gromada i 6 silskih rad 1 misto 1 selishe miskogo tipu i 45 silskih naselenih punktiv 17 lipnya 2020 roku Polonskij rajon bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi EkonomikaStruktura promislovosti Harchova promislovist ta pererobka silgospproduktiv 37 4 Dobuvna promislovist 11 2 Obrobna promislovist 42 2 Poligrafichna promislovist 9 2 Struktura agrarnogo kompleksu Produkciya roslinnictva 60 Produkciya tvarinnictva 40 Osnovni vidi produkciyi Papir karton nerudni materiali farforo fayansovij posud vognetrivki virobi virobi z lozi molochni virobi hlibobulochni virobi krupi derevina budivelni materiali Zovnishnoekonomichna diyalnist Eksport produkciyi 5153 42 tis dol SShA 2005 Import produkciyi 508 96 tis dol SShA 2005 KulturaArhitektura pam yatki Div takozh Pam yatki istoriyi Polonskogo rajonu Kostel sv Anni 1607 r Oboronni vali forteci X XVII st 57 pam yatok istoriyi sered yakih budinok v yakomu meshkala Lesya Ukrayinka PersonaliyiU Polonskomu rajoni narodilisya Bobrivnik Leonid Dem yanovich doktor tehnichnih nauk profesor doktor istorichnih nauk profesor Leo Mol Leonid Molodozhanin kanadskij skulptor Perec Davidovich Markish vidomij poet movoyu yidish Valentina Anatoliyivna Stepova Narodna artistka Ukrayini solistka Nacionalnoyi ta Videnskoyi oper Yuzkov Leonid Petrovich vidatnij vchenij pravoznavec profesor doktor yuridichnih nauk pershij golova Konstitucijnogo Sudu Ukrayini Lesik Oleksandr Volodimirovich ukrayinskij arhitektor hudozhnik pedagog Svincickij Oleksandr Mikolajovich nar 14 sichnya 1955 Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini poet Geroyi Radyanskogo Soyuzu Timoshuk Vasil Ivanovich Goncharenko Mikola Kupriyanovich 13 11 1918 Polonne 06 11 1943 pid Kiyevom Kurachickij Volodimir Vasilovich Pivnyuk Mikola Volodimirovich 05 09 1917 Uman 30 10 1976 Poninka Sirik Kuzma Vasilovich povnij kavaler ordena Slavi Detalnishe divis stattyu Geroyi Radyanskogo Soyuzu ta kavaleri Ordena Slavi Hmelnickoyi oblasti Geroyi Socialistichnoyi praci Galina Fedorivna Sikorska Celora Mariya Nikiforivna Cej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2008 TransportAvtomobilni shlyahi respublikanskogo znachennya Bila Cerkva Kremenec Rivne Berdichiv Oblasnogo znachennya Baranivka Starokostyantiniv Shlyahiv iz tverdim pokrittyam 271 1 km DzherelaHmelnicka oblast Administrativna karta Kiyiv NVP Kartografiya 2005PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 20 lyutogo 2020 roku 124 2020 rp Pro priznachennya A Moroza golovoyu Polonskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Hmelnickoyi oblasti ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 16 bereznya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polonskij rajonFotoZhitomirska oblast Baranivskij rajon Zhitomirska oblast Romanivskij rajon Shepetivskij rajon Zhitomirska oblast Lyubarskij rajon Starokostyantinivskij rajon