Хомо́ра — річка в Україні, на південному сході Волині, в межах Хмельницької та Житомирської областей. Ліва притока Случі (басейн Прип'яті).
Хомора | |
---|---|
Хомора поблизу Новоселиці | |
49°55′02″ пн. ш. 26°38′02″ сх. д. / 49.91724200002777678° пн. ш. 26.633911000027779892° сх. д. | |
Витік | с. Кузьминці |
• координати | 49°55′02″ пн. ш. 26°38′02″ сх. д. / 49.91724200002777678° пн. ш. 26.633911000027779892° сх. д. |
Гирло | Случ (с. Марківка) |
• координати | 50°13′30″ пн. ш. 27°39′12″ сх. д. / 50.22516700002777412° пн. ш. 27.65360700002777961° сх. д. |
Басейн | Случ→Горинь→Прип'ять→ Дніпро→Чорне море |
Країни: | Україна Житомирська область Хмельницька область |
Регіон | Житомирська область[1] Хмельницька область |
Довжина | 114 км |
Площа басейну: | 1 465 |
Середньорічний стік | 0,16 км³/рік |
Притоки: | Тернавка, Муховець, Білка (праві); , , Поганка, Скрипівка, Хоморець, Дружня, Глибочок (ліві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Довжина 114 км. Площа водозбірного басейну 1 465 км². Похил річки 0,73 м/км. Долина коритоподібна, від витоку до смт Грицева широка і заболочена, а далі врізається у кристалічні породи і вужчає, стає місцями порожистою. Заплава двостороння, подекуди заболочена. Річище помірно звивисте, завширшки у верхів'ї 5—8 м, у нижній течії 20—25 м. Живлення мішане з переважанням снігового. Замерзає у грудні, скресає у березні. Середня витрата води 5,01 м³/с. На річці споруджено водосховища, численні ставки. Використовується на технічне водопостачання, ставкове рибництво.
Основні притоки
Тернавка, Муховець, Білка (праві); Поганка, Скрипівка, Хоморець, Дружня, Глибочок (ліві).
Річка без назви — річка у Шепетівському районі Хмельницької області, ліва притока Хомори. Довжина річки 15 км. Площа басейну 65,7 км². Бере початок на північному сході від Мокіївців. Тече переважно на південний схід через Білопіль і в смт Гриців впадає у Хомору. Населені пункти вздовж берегової смуги: Саверці, Лотівка. Річку перетинає автомобільна дорога Н02.
- Притока: Річка без назви (права).. Довжина річки 12 км. Площа басейну 23,5 км². Бере початок на південному заході від с. Білопіль. Тече переважно на південний схід через с. Степ і на північному заході від смт Гриців впадає в річку без назви, ліву притоку Хомори.
Річка без назви — річка в Шепетівському районі Хмельницької області, ліва притока Хомори. Довжина річки 13 км. Площа басейну 46,4 км². Бере початок на південному сході від Зубарів. Тече переважно на південний схід через Чотирбоки і між Вишневим і Коськівим впадає у Хомору. Населені пункти вздовж берегової смуги: Ленківці. Річку перетинають автомобільні дороги Н02, Н25.
Розташування
Хомора бере початок в балці біля села Кузьминці. Тече переважно на північний схід територією Хмельницького та Шепетівського районів Хмельницької області та Звягельського району Житомирської області. Впадає у річку Случ поблизу села Марківка Житомирської області.
Населені пункти
На річці розташовані: місто Полонне, смт Гриців, Понінка, Першотравенськ, села Ліщани, Сульжин, Микулин, Новолабунь, Велика Березна, Новоселиця, Глибочок, Марківка, та інші. Хомора забезпечує водою Полонне й Понінку завдяки , що розташоване на ній.
Фауна
У Хоморі та її притоках водяться короп, карась, плітка, в'язь, краснопірка, пічкур, лин, верховодка, лящ, в'юн, сом, окунь, щука, йорж. В ставки по річці запущені товстолобик та білий амур, однак у таких природних умовах ці види самостійно розмножуватись не можуть і існують тут лише за допомогою людини. Земноводних водно-болотного зооценозу Похомор'я представляють озерна жаба, жаба ставкова, жаба гостроморда, жаба трав'яна, кумка червоночерева, квакша, ропуха зелена, ропуха сіра, тритон звичайний, тритон гребінчастий. Плазуни рідкісні, представлені вужем звичайним, подекуди трапляються болотяна черепаха та водяний вуж. В нижній течії Хомори, на північ від Полонного, трапляються ящірка живородна і ящірка зелена. До фонових видів птаства відносяться — велика та мала, річкові качки (найчисельніший — крижень, лиска), чайки. В останні роки все частіше трапляється лебідь-шипун. З ряду лелекоподібних часті лелека білий, чапля сіра, бачили чепуру велику. Поблизу притоки Хомори Дружні, на території гніздиться червонокнижний вид — лелека чорний. Весною та восени регулярні перелітні гуси, гоголі та ін. До характерних водних ссавців належать водяна полівка, кутора звичайна, ондатра, річкова видра. В нижній течії Хомори і приток зустрічаються бобри.
Природоохоронні території
- На схід від центральної садиби с. Ліщани Сахновецької громади лежить гідрологічний заказник місцевого значення «Хоморські заплави» загальною площею 211,2 га.
- Гідрологічні заказники «Сахнівський» і «Сохужинецький».
- Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Хоморські граніти», що розташована в центрі смт Гриців.
- У місці впадіння річки Скрипівки в Хомору та в заплаві Хомори на південний захід від с. Велика Березна розміщений орнітологічний заказник місцевого значення «Великоберезнянський» площею 500 га.
- У місті Полонне в районі залізничного мосту прямо на річці розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення .
- Нижче за течією, в межах смт Понінка, розташована «Завадська гора», комплексна пам'ятка природи місцевого значення.
- На правому березі Хомори розміщені Великоновоселицький парк та Полонський парк. Обидва — пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
- По лівій притоці Хомори, Дружні, розташований регіональний ландшафтний парк «Мальованка».
Історія
«Град Полонний в лузі Хоморськім» — так описували розташування міста в літописах. В «лузі Хоморськім» у 1234 році Данило Галицький наздогнав і розбив військо белзького князя Олександра. «Данило, довідавшись [про це], вийшов на нього з Галича, догнав його в [городі] Полоному, і схопили його в лузі Хоморському.»- відмічає «Літопис руський». Інша згадка того ж літопису: «У рік 6743 [1235]. У той же час прийшли галичани на Каменець і всі болохівські князі з ними. І спустошили вони по [річку] Хомору, і пішли до Каменця» Фактично по Хоморі у XIII ст. пролягало порубіжжя Галицько-Волинського князівства та Болохівської землі. Полонне та Микулин були порубіжними містами Галицько-Волинського князівства на Хоморі. А Микола Гоголь в повісті «Тарас Бульба» так пише про козацько-польські бої на Хоморі:
…перетопив він у невеликій річці найкращу частину війська свого, як облягли його в невеличкім містечку Полоннім грізні козацькі полки… |
Тут же, в містечку Лабуні, в 1596 році півтора місяця знаходився з своїми козаками Северин Наливайко, користуючись підтримкою місцевого населення.
В часи Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в містах Похомор'я були створені козацькі сотні, зокрема Полонська, Лабунська, Грицівська та Сульжинецька, які входили до Волинського козачого полку. У 1648, 1649, 1651, 1653 та 1657 роках поляки та українці вели жорстокі бої за панування в Похомор'ї, «нічийній» території між Случчю та Горинню.
Улітку 1919 тут сталися бої між армією УНР і більшовиками, внаслідок яких Новолабунь і Полонне були визволені Українськими Січовими Стрільцями.
З 14 квітня 2016 р. у Житомирській області оголошено надзвичайний стан техногенного характеру місцевого значення у зв'язку з забрудненням річок Случ та Хомора. Вода у річці має сіро-зелене забарвлення та стійкий затхлий запах, у воді знаходиться невідома речовина, яка осідає на водоростях та на дні річки, також на березі річки Случ зафіксовано велике скупчення мертвої риби та раків. У річці заборонено купатись, рибалити та використовувати воду навіть для технічних потреб. Місцева прокуратура проводить розслідування за фактами забруднення річок.
Туристичне Похомор'я
Цікавий пішохідний чи водний маршрут доцільно почати в Грицеві, далі вниз за течією річки до Лабуня, колишнього містечка з багатою історією та околицями, наче створеними для бівуаків. Далі через Березну до Новоселиці, де річка проходить через Великоновоселицький парк, пам'ятку природи державного значення. Завершити похід найкраще в Полонському парку поблизу автостанції або біля костелу Святої Анни в старій частині міста. При бажанні маршрут водної подорожі можна продовжити через Понінку до місця впадіння Хомори в Случ, поблизу Першотравенська на Житомирщині.
Перекази та легенди
За твердженням краєзнавців, назва «Хомора» бере свій початок з легенди про злого полянського духа «Хо», який морив (топив) людей. Припускається, що від слів «Хо» і «мор» пішла назва річки[].
До нинішнього часу відомий переказ про церкву, яка в одному з сіл перейшла річку. Насправді відбулася зміна річкою свого річища і церква опинилася на протилежному березі.
Інший переказ розповідає про красуню Іоганну Тушинську з Полонного. Дівчина була напівсиротою з бідної сім'ї. Її коханий, офіцер-кавалерист, дворянин Петро Білокопитов хотів одружитись з Йоганною, але батьки його були проти. Батько Петра відізвав сина у Звягель, де служив сам, а мати Йоганни влаштувала заручини доньки-красуні з іншим хлопцем. Щоб ніколи не розлучатися з своїм коханим Петром, дівчина обійняла його своєю довгою косою й так, обійнявшись, кинулись удвох у хвилі Хомори. Було це 9 липня 1849 року. На березі річки і досі стоїть чотиригранний пам'ятник двом закоханим. У 1883 році пам'ятник відвідала Леся Українка під час гостювання в Полонному у свого дядька Г. А. Косача.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хомора |
Джерела
- Географічна енциклопедія України (у 3-х томах)., Київ, 1993.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Геренчук К. І. «Природа Хмельницької області», «Вища школа» 1980.
- Андрієнко Т. Л. «Заповідні перлини Хмельниччини», Х. 2006.
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
Посилання
- Панчук Г. / Панчук Г., Панчук О. Літописний Гриців (2008, перевидання 2012).
- GEOnet Names Server — 2018.
- Річка Хомора. pol-otg.gov.ua (ua) . Процитовано 31 серпня 2022.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- Мапа Шуберта (аркуш 23-5-1).
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 18 травня 2016.
- . librebook.ru. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- . baranivkarda.org.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- . 112.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Homo ra richka v Ukrayini na pivdennomu shodi Volini v mezhah Hmelnickoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Liva pritoka Sluchi basejn Prip yati HomoraHomora poblizu Novoselici49 55 02 pn sh 26 38 02 sh d 49 91724200002777678 pn sh 26 633911000027779892 sh d 49 91724200002777678 26 633911000027779892Vitik s Kuzminci koordinati 49 55 02 pn sh 26 38 02 sh d 49 91724200002777678 pn sh 26 633911000027779892 sh d 49 91724200002777678 26 633911000027779892Girlo Sluch s Markivka koordinati 50 13 30 pn sh 27 39 12 sh d 50 22516700002777412 pn sh 27 65360700002777961 sh d 50 22516700002777412 27 65360700002777961Basejn Sluch Gorin Prip yat Dnipro Chorne moreKrayini Ukrayina Zhitomirska oblast Hmelnicka oblastRegion Zhitomirska oblast 1 Hmelnicka oblastDovzhina 114 kmPlosha basejnu 1 465Serednorichnij stik 0 16 km rikPritoki Ternavka Muhovec Bilka pravi Poganka Skripivka Homorec Druzhnya Glibochok livi Mediafajli u VikishovishiOpisDovzhina 114 km Plosha vodozbirnogo basejnu 1 465 km Pohil richki 0 73 m km Dolina koritopodibna vid vitoku do smt Griceva shiroka i zabolochena a dali vrizayetsya u kristalichni porodi i vuzhchaye staye miscyami porozhistoyu Zaplava dvostoronnya podekudi zabolochena Richishe pomirno zviviste zavshirshki u verhiv yi 5 8 m u nizhnij techiyi 20 25 m Zhivlennya mishane z perevazhannyam snigovogo Zamerzaye u grudni skresaye u berezni Serednya vitrata vodi 5 01 m s Na richci sporudzheno vodoshovisha chislenni stavki Vikoristovuyetsya na tehnichne vodopostachannya stavkove ribnictvo Osnovni pritokiTernavka Muhovec Bilka pravi Poganka Skripivka Homorec Druzhnya Glibochok livi Richka bez nazvi richka u Shepetivskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti liva pritoka Homori Dovzhina richki 15 km Plosha basejnu 65 7 km Bere pochatok na pivnichnomu shodi vid Mokiyivciv Teche perevazhno na pivdennij shid cherez Bilopil i v smt Griciv vpadaye u Homoru Naseleni punkti vzdovzh beregovoyi smugi Saverci Lotivka Richku peretinaye avtomobilna doroga N02 Pritoka Richka bez nazvi prava Dovzhina richki 12 km Plosha basejnu 23 5 km Bere pochatok na pivdennomu zahodi vid s Bilopil Teche perevazhno na pivdennij shid cherez s Step i na pivnichnomu zahodi vid smt Griciv vpadaye v richku bez nazvi livu pritoku Homori Richka bez nazvi richka v Shepetivskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti liva pritoka Homori Dovzhina richki 13 km Plosha basejnu 46 4 km Bere pochatok na pivdennomu shodi vid Zubariv Teche perevazhno na pivdennij shid cherez Chotirboki i mizh Vishnevim i Koskivim vpadaye u Homoru Naseleni punkti vzdovzh beregovoyi smugi Lenkivci Richku peretinayut avtomobilni dorogi N02 N25 RoztashuvannyaHomora bere pochatok v balci bilya sela Kuzminci Teche perevazhno na pivnichnij shid teritoriyeyu Hmelnickogo ta Shepetivskogo rajoniv Hmelnickoyi oblasti ta Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vpadaye u richku Sluch poblizu sela Markivka Zhitomirskoyi oblasti Naseleni punktiNa richci roztashovani misto Polonne smt Griciv Poninka Pershotravensk sela Lishani Sulzhin Mikulin Novolabun Velika Berezna Novoselicya Glibochok Markivka ta inshi Homora zabezpechuye vodoyu Polonne j Poninku zavdyaki sho roztashovane na nij FaunaU Homori ta yiyi pritokah vodyatsya korop karas plitka v yaz krasnopirka pichkur lin verhovodka lyash v yun som okun shuka jorzh V stavki po richci zapusheni tovstolobik ta bilij amur odnak u takih prirodnih umovah ci vidi samostijno rozmnozhuvatis ne mozhut i isnuyut tut lishe za dopomogoyu lyudini Zemnovodnih vodno bolotnogo zoocenozu Pohomor ya predstavlyayut ozerna zhaba zhaba stavkova zhaba gostromorda zhaba trav yana kumka chervonochereva kvaksha ropuha zelena ropuha sira triton zvichajnij triton grebinchastij Plazuni ridkisni predstavleni vuzhem zvichajnim podekudi traplyayutsya bolotyana cherepaha ta vodyanij vuzh V nizhnij techiyi Homori na pivnich vid Polonnogo traplyayutsya yashirka zhivorodna i yashirka zelena Do fonovih vidiv ptastva vidnosyatsya velika ta mala richkovi kachki najchiselnishij krizhen liska chajki V ostanni roki vse chastishe traplyayetsya lebid shipun Z ryadu lelekopodibnih chasti leleka bilij chaplya sira bachili chepuru veliku Poblizu pritoki Homori Druzhni na teritoriyi landshaftnogo parku Malovanka gnizditsya chervonoknizhnij vid leleka chornij Vesnoyu ta voseni regulyarni perelitni gusi gogoli ta in Do harakternih vodnih ssavciv nalezhat vodyana polivka kutora zvichajna ondatra richkova vidra V nizhnij techiyi Homori i pritok zustrichayutsya bobri Prirodoohoronni teritoriyiNa shid vid centralnoyi sadibi s Lishani Sahnoveckoyi gromadi lezhit gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Homorski zaplavi zagalnoyu plosheyu 211 2 ga Gidrologichni zakazniki Sahnivskij i Sohuzhineckij Geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Homorski graniti sho roztashovana v centri smt Griciv U misci vpadinnya richki Skripivki v Homoru ta v zaplavi Homori na pivdennij zahid vid s Velika Berezna rozmishenij ornitologichnij zakaznik miscevogo znachennya Velikobereznyanskij plosheyu 500 ga U misti Polonne v rajoni zaliznichnogo mostu pryamo na richci roztashovana geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Nizhche za techiyeyu v mezhah smt Poninka roztashovana Zavadska gora kompleksna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Na pravomu berezi Homori rozmisheni Velikonovoselickij park ta Polonskij park Obidva pam yatki sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Po livij pritoci Homori Druzhni roztashovanij regionalnij landshaftnij park Malovanka IstoriyaHomora v Polonnomu poblizu kostelu sv Anni ta ruyin forteci Grad Polonnij v luzi Homorskim tak opisuvali roztashuvannya mista v litopisah V luzi Homorskim u 1234 roci Danilo Galickij nazdognav i rozbiv vijsko belzkogo knyazya Oleksandra Danilo dovidavshis pro ce vijshov na nogo z Galicha dognav jogo v gorodi Polonomu i shopili jogo v luzi Homorskomu vidmichaye Litopis ruskij Insha zgadka togo zh litopisu U rik 6743 1235 U toj zhe chas prijshli galichani na Kamenec i vsi bolohivski knyazi z nimi I spustoshili voni po richku Homoru i pishli do Kamencya Faktichno po Homori u XIII st prolyagalo porubizhzhya Galicko Volinskogo knyazivstva ta Bolohivskoyi zemli Polonne ta Mikulin buli porubizhnimi mistami Galicko Volinskogo knyazivstva na Homori A Mikola Gogol v povisti Taras Bulba tak pishe pro kozacko polski boyi na Homori peretopiv vin u nevelikij richci najkrashu chastinu vijska svogo yak oblyagli jogo v nevelichkim mistechku Polonnim grizni kozacki polki Tut zhe v mistechku Labuni v 1596 roci pivtora misyacya znahodivsya z svoyimi kozakami Severin Nalivajko koristuyuchis pidtrimkoyu miscevogo naselennya V chasi Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo v mistah Pohomor ya buli stvoreni kozacki sotni zokrema Polonska Labunska Gricivska ta Sulzhinecka yaki vhodili do Volinskogo kozachogo polku U 1648 1649 1651 1653 ta 1657 rokah polyaki ta ukrayinci veli zhorstoki boyi za panuvannya v Pohomor yi nichijnij teritoriyi mizh Sluchchyu ta Gorinnyu Ulitku 1919 tut stalisya boyi mizh armiyeyu UNR i bilshovikami vnaslidok yakih Novolabun i Polonne buli vizvoleni Ukrayinskimi Sichovimi Strilcyami Z 14 kvitnya 2016 r u Zhitomirskij oblasti ogolosheno nadzvichajnij stan tehnogennogo harakteru miscevogo znachennya u zv yazku z zabrudnennyam richok Sluch ta Homora Voda u richci maye siro zelene zabarvlennya ta stijkij zathlij zapah u vodi znahoditsya nevidoma rechovina yaka osidaye na vodorostyah ta na dni richki takozh na berezi richki Sluch zafiksovano velike skupchennya mertvoyi ribi ta rakiv U richci zaboroneno kupatis ribaliti ta vikoristovuvati vodu navit dlya tehnichnih potreb Misceva prokuratura provodit rozsliduvannya za faktami zabrudnennya richok Turistichne Pohomor yaCikavij pishohidnij chi vodnij marshrut docilno pochati v Gricevi dali vniz za techiyeyu richki do Labunya kolishnogo mistechka z bagatoyu istoriyeyu ta okolicyami nache stvorenimi dlya bivuakiv Dali cherez Bereznu do Novoselici de richka prohodit cherez Velikonovoselickij park pam yatku prirodi derzhavnogo znachennya Zavershiti pohid najkrashe v Polonskomu parku poblizu avtostanciyi abo bilya kostelu Svyatoyi Anni v starij chastini mista Pri bazhanni marshrut vodnoyi podorozhi mozhna prodovzhiti cherez Poninku do miscya vpadinnya Homori v Sluch poblizu Pershotravenska na Zhitomirshini Perekazi ta legendiZa tverdzhennyam krayeznavciv nazva Homora bere svij pochatok z legendi pro zlogo polyanskogo duha Ho yakij moriv topiv lyudej Pripuskayetsya sho vid sliv Ho i mor pishla nazva richki dzherelo Do ninishnogo chasu vidomij perekaz pro cerkvu yaka v odnomu z sil perejshla richku Naspravdi vidbulasya zmina richkoyu svogo richisha i cerkva opinilasya na protilezhnomu berezi Inshij perekaz rozpovidaye pro krasunyu Iogannu Tushinsku z Polonnogo Divchina bula napivsirotoyu z bidnoyi sim yi Yiyi kohanij oficer kavalerist dvoryanin Petro Bilokopitov hotiv odruzhitis z Jogannoyu ale batki jogo buli proti Batko Petra vidizvav sina u Zvyagel de sluzhiv sam a mati Joganni vlashtuvala zaruchini donki krasuni z inshim hlopcem Shob nikoli ne rozluchatisya z svoyim kohanim Petrom divchina obijnyala jogo svoyeyu dovgoyu kosoyu j tak obijnyavshis kinulis udvoh u hvili Homori Bulo ce 9 lipnya 1849 roku Na berezi richki i dosi stoyit chotirigrannij pam yatnik dvom zakohanim U 1883 roci pam yatnik vidvidala Lesya Ukrayinka pid chas gostyuvannya v Polonnomu u svogo dyadka G A Kosacha Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu HomoraDzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 h tomah Kiyiv 1993 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Gerenchuk K I Priroda Hmelnickoyi oblasti Visha shkola 1980 Andriyenko T L Zapovidni perlini Hmelnichchini H 2006 Katalog richok Ukrayini Vidavnictvo AN URSR Kiyiv 1957 PosilannyaPortal Geografiya Panchuk G Panchuk G Panchuk O Litopisnij Griciv 2008 perevidannya 2012 GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Richka Homora pol otg gov ua ua Procitovano 31 serpnya 2022 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Mapa Shuberta arkush 23 5 1 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 litopys org ua Arhiv originalu za 10 grudnya 2012 Procitovano 18 travnya 2016 librebook ru Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 baranivkarda org ua Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 112 ua Arhiv originalu za 21 kvitnya 2016 Procitovano 18 travnya 2016