Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мальо́ванка» — регіональний ландшафтний парк в Україні. Розташований у межах Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
 річка Дружня | |
| 50°07′55″ пн. ш. 27°17′43″ сх. д. / 50.1322222200277778° пн. ш. 27.29527778002777794° сх. д.Координати: 50°07′55″ пн. ш. 27°17′43″ сх. д. / 50.1322222200277778° пн. ш. 27.29527778002777794° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаХмельницька область Шепетівський район Полонський район |
| Найближче місто | Шепетівка, Полонне |
| Площа | 16919,4 га |
| Засновано | 1998 р. |
| Вебсторінка | http://www.malovanka.org.ua |
  Мальованка (регіональний ландшафтний парк) (Хмельницька область) | |
 Мальованка у Вікісховищі | |
Площа 7560 га. У 2004 році рішенням Хмельницької обласної ради територію парку розширили, і тепер вона становить 16919,4 га, в тому числі заповідної зони — 3160,4 га (18,7 %). Створений у 1998 році з ініціативи співробітників Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи Національної Академії Наук України та Міністерства екологічних ресурсів України з метою збереження унікальних типів і форм рельєфу, рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України.
Історія
Мальованка — край лісів, боліт та озер. Через велику заболоченість і низьку родючість ґрунтів він здавна залишався малоосвоєним. За переказами, саме в цих лісових нетрях український люд рятувався від набігів степовиків. Але в кінці XVIII і на початку XIX ст. колоністи з Німеччини, Польщі, Чехії поряд з українцями активно освоювали цей край. Серед лісів виникали численні хутори з гончарним та ремеслом, адже на території парку зосереджені великі запаси будівельного та кварцового піску, різні глини. Тут виготовляли черепицю, посуд, іграшки-мальованки. Звідси вивозився каолін, тут добували болотну залізну руду. Проте в 30-ті роки XX ст. Шепетівський округ був прикордонною територією. Внаслідок масової колективізації та депортації колоністів з прикордонної зони хутори були ліквідовані, а Голодомор довершив розпочате. Про історію цього періоду тепер нагадують залишки садів на узліссях, галявини та їхні назви — Ботвівщина, Острівщина, Стаховщина, Муравщина, Альбінеччине, Даусове, Брандісове. У XX ст. в с. Купино працював цегельний завод вогнетривів, а в декількох місцях добували торф.
Нині на території парку є три невеликі села: Мальованка, Купине, Савичі. Промислових об'єктів немає, орні землі становлять лише 10 % території. Жителі приватно добувають торф, варять з березової кори дьоготь, збирають на продаж гриби, ягоди, лікарські рослини.
Територія
Тут переважає відносно незмінений природний ландшафт. Поверхня відзначається рівнинним рельєфом, вкрита зандровими пісками на неглибоко залягаючих кристалічних породах. Понад 60 % площі парку вкриті лісами. Це соснові, дубові крушиново-трясункоподібно-осокові, дубові ліщиново-орляково-конвалієві, дубові чорницеві ліси. Територією парку протікають малі річки Дружня і . Унікальними екологічними угрупуваннями є болота за участю сфагнових мохів, пухівки. У парку виявлено 14 видів, занесених до Червоної книги України: плаун баранець, плаун колючий, осока Буксбаума, осока затінкова, верба чорнична, лілія лісова, любка дволиста і любка зеленоквіткова. Також тут трапляються релікти: лазурник трилопатевий, верба лапландська.
Флора
Великий науковий інтерес являють собою бореальні сфагнові болота, зосереджені в північно-західній частині території біля села Мальованка. Це, переважно, болота, на яких сфагновий покрив лише почав встановлюватись, або вже встановився (мезотрофні). Переважно, це осоково-сфагнові болота з осокою здутою (Carex rostrata Stokes.) та очеретяно-сфагнові.
Тут на сфагновому покриві зростають характерні для таких боліт види — пухівка багатоколоскова (Eriophorum polystachyon L.), бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata L.), вовче тіло болотне (Comarum palustre L.). Саме на таких болотах зростають льодовикові релікти — дрібні болотні види верб: верба чорнична (Salix myrtilloides L.) та лапландська (S. lapponum L.).
Фауна
Територія парку є осередком, де зберігаються червонокнижні види тварин, зокрема тут зареєстровано 11 видів комах (бражник Прозерпіна, , жук-олень, ванесса чорно-руда, , і ін.), 10 видів птахів (орел-карлик, лелека чорний, змієїд, підорлик малий, сорокопуд сірий та ін.), 5 видів ссавців (видра річкова, горностай, борсук та ін.). В парку часто можна зустріти сарну, бобра, лося, свиню дику, зайця, лисицю, вивірку та інших тварин.
Біологічне різноманіття, багатство рослинності, в тому числі різних типів лісу, обумовлюють різноманітний склад і високу чисельність тваринного світу. Ядро фауни парку представлено двома фауністичними комплексами — лісового та гідрофільного. Унікальні захисні та кормові умови більшості ділянок сприяють тому, що тут стабільною є чисельність основних мисливських тварин, а саме таких, як свиня дика (Sus scrofa), сарна європейська (Capreolus capreolus) та лисиця звичайна (Vulpes vulpes). Із рідкісних ссавців тут можна дуже рідко зустріти вовка (Canis lupus), трапляються окремі екземпляри борсуків (Meles meles), які занесені до Червоної книги України; у багатьох місцях збереглися колонії бобра річкового (Castor fiber), зустрічаються горностаї (Mustela ermine), і можливо ще не зникла норка європейська (Mustela lutreola), що занесена до Червоної книги України.
Тваринний світ безпосередньо залежить від рослинності і оточуючих навколишніх екологічних умов, тобто є невід'ємним елементом екосистем. Як гетеротрофна складова системи, він відіграє велику роль у передачі та перетворенні енергії, кругообігу поживних речовин. На відміну від рослин, тварини є дуже рухливими. Одні з них тісніше, інше слабше прив'язані з екотопом, мають широку екологічну амплітуду, мігрують, уникають зустрічі з людиною, особливо це стосується багатьох хребетних (риб, птахів, ссавців), тому ми рідко бачимо їх на маршрутах.
У цілому можна відзначити три великі групи екотопів, у яких формуються певні фауністичні комплекси.
Туризм
Туристичні стежки закладаються з метою освіти та екологічного виховання відвідувачів. Навчальні стежки природи можу бути довгими і короткими, складними і простішими за інформативним призначенням, але всі вони допомагають викладачам, педагогам або екскурсоводам донести знання про природу до відвідувачів стежки, і в першу чергу молоді, яка тут проживає.
- Маршрут № 1 «Мальованські краєвиди» — Це одна із навчальних стежок парку, яка перетинає природні комплекси в околицях с. Мальованка. Стежка має загальну протяжність 6 км, а її короткий варіант 2-2,5 км.
- Маршрут № 2 «Від Буртина до озера Глибокого» — Стежка знаходиться у Полонському лісництві. Загальна довжина маршруту більше 6 км.
- Маршрут № 3 «Сосновий бір — Мальованські озера» — На маршруті розроблено шість точок для зупинки та розповіді. На проходження маршруту витрачається 4 години, протяжність 6 км.
- Великий туристичний маршрут — Цей маршрут парку перетинає майже всю його територію із сходу на захід, загальна довжина близько 30 км.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мальованка (регіональний ландшафтний парк) |
Посилання
Джерела
- Дудка С. О. Ліси Хмельниччини як визначальний фактор оздоровлення людини та довкілля / Матеріали Міжнародного науково-практичного форуму «Основи молекулярно-гететичного оздоровлення людини і довкілля», 31 травня — 1 червня 2005 р., Інститут оздоровлення і відродження народів України [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Об'єкти природно-заповідного фонду Хмельниччини[недоступне посилання з липня 2019]
- Т. Л. Андрієнко. Заповідні перлини Хмельниччини, Х, 2006 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Malovanka Malo vanka regionalnij landshaftnij park v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Shepetivskogo ta Polonskogo rajoniv Hmelnickoyi oblasti Regionalnij landshaftnij park Malovanka richka Druzhnyarichka Druzhnya50 07 55 pn sh 27 17 43 sh d 50 1322222200277778 pn sh 27 29527778002777794 sh d 50 1322222200277778 27 29527778002777794 Koordinati 50 07 55 pn sh 27 17 43 sh d 50 1322222200277778 pn sh 27 29527778002777794 sh d 50 1322222200277778 27 29527778002777794Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Hmelnicka oblast Shepetivskij rajon Polonskij rajonNajblizhche mistoShepetivka PolonnePlosha16919 4 gaZasnovano1998 r Vebstorinkahttp www malovanka org uaMalovanka regionalnij landshaftnij park Hmelnicka oblast Malovanka u Vikishovishi Plosha 7560 ga U 2004 roci rishennyam Hmelnickoyi oblasnoyi radi teritoriyu parku rozshirili i teper vona stanovit 16919 4 ga v tomu chisli zapovidnoyi zoni 3160 4 ga 18 7 Stvorenij u 1998 roci z iniciativi spivrobitnikiv Mizhvidomchoyi kompleksnoyi laboratoriyi naukovih osnov zapovidnoyi spravi Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini ta Ministerstva ekologichnih resursiv Ukrayini z metoyu zberezhennya unikalnih tipiv i form relyefu ridkisnih ta znikayuchih vidiv roslin ta tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini IstoriyaMalovanka kraj lisiv bolit ta ozer Cherez veliku zabolochenist i nizku rodyuchist gruntiv vin zdavna zalishavsya maloosvoyenim Za perekazami same v cih lisovih netryah ukrayinskij lyud ryatuvavsya vid nabigiv stepovikiv Ale v kinci XVIII i na pochatku XIX st kolonisti z Nimechchini Polshi Chehiyi poryad z ukrayincyami aktivno osvoyuvali cej kraj Sered lisiv vinikali chislenni hutori z goncharnim ta remeslom adzhe na teritoriyi parku zoseredzheni veliki zapasi budivelnogo ta kvarcovogo pisku rizni glini Tut vigotovlyali cherepicyu posud igrashki malovanki Zvidsi vivozivsya kaolin tut dobuvali bolotnu zaliznu rudu Prote v 30 ti roki XX st Shepetivskij okrug buv prikordonnoyu teritoriyeyu Vnaslidok masovoyi kolektivizaciyi ta deportaciyi kolonistiv z prikordonnoyi zoni hutori buli likvidovani a Golodomor dovershiv rozpochate Pro istoriyu cogo periodu teper nagaduyut zalishki sadiv na uzlissyah galyavini ta yihni nazvi Botvivshina Ostrivshina Stahovshina Muravshina Albinechchine Dausove Brandisove U XX st v s Kupino pracyuvav cegelnij zavod vognetriviv a v dekilkoh miscyah dobuvali torf Nini na teritoriyi parku ye tri neveliki sela Malovanka Kupine Savichi Promislovih ob yektiv nemaye orni zemli stanovlyat lishe 10 teritoriyi Zhiteli privatno dobuvayut torf varyat z berezovoyi kori dogot zbirayut na prodazh gribi yagodi likarski roslini TeritoriyaTut perevazhaye vidnosno nezminenij prirodnij landshaft Poverhnya vidznachayetsya rivninnim relyefom vkrita zandrovimi piskami na negliboko zalyagayuchih kristalichnih porodah Ponad 60 ploshi parku vkriti lisami Ce sosnovi dubovi krushinovo tryasunkopodibno osokovi dubovi lishinovo orlyakovo konvaliyevi dubovi chornicevi lisi Teritoriyeyu parku protikayut mali richki Druzhnya i Unikalnimi ekologichnimi ugrupuvannyami ye bolota za uchastyu sfagnovih mohiv puhivki U parku viyavleno 14 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini plaun baranec plaun kolyuchij osoka Buksbauma osoka zatinkova verba chornichna liliya lisova lyubka dvolista i lyubka zelenokvitkova Takozh tut traplyayutsya relikti lazurnik trilopatevij verba laplandska FloraVelikij naukovij interes yavlyayut soboyu borealni sfagnovi bolota zoseredzheni v pivnichno zahidnij chastini teritoriyi bilya sela Malovanka Ce perevazhno bolota na yakih sfagnovij pokriv lishe pochav vstanovlyuvatis abo vzhe vstanovivsya mezotrofni Perevazhno ce osokovo sfagnovi bolota z osokoyu zdutoyu Carex rostrata Stokes ta ocheretyano sfagnovi Tut na sfagnovomu pokrivi zrostayut harakterni dlya takih bolit vidi puhivka bagatokoloskova Eriophorum polystachyon L bobivnik trilistij Menyanthes trifoliata L vovche tilo bolotne Comarum palustre L Same na takih bolotah zrostayut lodovikovi relikti dribni bolotni vidi verb verba chornichna Salix myrtilloides L ta laplandska S lapponum L FaunaTeritoriya parku ye oseredkom de zberigayutsya chervonoknizhni vidi tvarin zokrema tut zareyestrovano 11 vidiv komah brazhnik Prozerpina zhuk olen vanessa chorno ruda i in 10 vidiv ptahiv orel karlik leleka chornij zmiyeyid pidorlik malij sorokopud sirij ta in 5 vidiv ssavciv vidra richkova gornostaj borsuk ta in V parku chasto mozhna zustriti sarnu bobra losya svinyu diku zajcya lisicyu vivirku ta inshih tvarin Biologichne riznomanittya bagatstvo roslinnosti v tomu chisli riznih tipiv lisu obumovlyuyut riznomanitnij sklad i visoku chiselnist tvarinnogo svitu Yadro fauni parku predstavleno dvoma faunistichnimi kompleksami lisovogo ta gidrofilnogo Unikalni zahisni ta kormovi umovi bilshosti dilyanok spriyayut tomu sho tut stabilnoyu ye chiselnist osnovnih mislivskih tvarin a same takih yak svinya dika Sus scrofa sarna yevropejska Capreolus capreolus ta lisicya zvichajna Vulpes vulpes Iz ridkisnih ssavciv tut mozhna duzhe ridko zustriti vovka Canis lupus traplyayutsya okremi ekzemplyari borsukiv Meles meles yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini u bagatoh miscyah zbereglisya koloniyi bobra richkovogo Castor fiber zustrichayutsya gornostayi Mustela ermine i mozhlivo she ne znikla norka yevropejska Mustela lutreola sho zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Tvarinnij svit bezposeredno zalezhit vid roslinnosti i otochuyuchih navkolishnih ekologichnih umov tobto ye nevid yemnim elementom ekosistem Yak geterotrofna skladova sistemi vin vidigraye veliku rol u peredachi ta peretvorenni energiyi krugoobigu pozhivnih rechovin Na vidminu vid roslin tvarini ye duzhe ruhlivimi Odni z nih tisnishe inshe slabshe priv yazani z ekotopom mayut shiroku ekologichnu amplitudu migruyut unikayut zustrichi z lyudinoyu osoblivo ce stosuyetsya bagatoh hrebetnih rib ptahiv ssavciv tomu mi ridko bachimo yih na marshrutah U cilomu mozhna vidznachiti tri veliki grupi ekotopiv u yakih formuyutsya pevni faunistichni kompleksi TurizmTuristichni stezhki zakladayutsya z metoyu osviti ta ekologichnogo vihovannya vidviduvachiv Navchalni stezhki prirodi mozhu buti dovgimi i korotkimi skladnimi i prostishimi za informativnim priznachennyam ale vsi voni dopomagayut vikladacham pedagogam abo ekskursovodam donesti znannya pro prirodu do vidviduvachiv stezhki i v pershu chergu molodi yaka tut prozhivaye Marshrut 1 Malovanski krayevidi Ce odna iz navchalnih stezhok parku yaka peretinaye prirodni kompleksi v okolicyah s Malovanka Stezhka maye zagalnu protyazhnist 6 km a yiyi korotkij variant 2 2 5 km Marshrut 2 Vid Burtina do ozera Glibokogo Stezhka znahoditsya u Polonskomu lisnictvi Zagalna dovzhina marshrutu bilshe 6 km Marshrut 3 Sosnovij bir Malovanski ozera Na marshruti rozrobleno shist tochok dlya zupinki ta rozpovidi Na prohodzhennya marshrutu vitrachayetsya 4 godini protyazhnist 6 km Velikij turistichnij marshrut Cej marshrut parku peretinaye majzhe vsyu jogo teritoriyu iz shodu na zahid zagalna dovzhina blizko 30 km Div takozhLeleka chornij pam yatka prirodi Zakaznik Polonskij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Malovanka regionalnij landshaftnij park PosilannyaDzherelaDudka S O Lisi Hmelnichchini yak viznachalnij faktor ozdorovlennya lyudini ta dovkillya Materiali Mizhnarodnogo naukovo praktichnogo forumu Osnovi molekulyarno getetichnogo ozdorovlennya lyudini i dovkillya 31 travnya 1 chervnya 2005 r Institut ozdorovlennya i vidrodzhennya narodiv Ukrayini 23 chervnya 2016 u Wayback Machine Ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Hmelnichchini nedostupne posilannya z lipnya 2019 T L Andriyenko Zapovidni perlini Hmelnichchini H 2006 r