Дера́жня — місто в Україні, розташоване в Хмельницькому районі Хмельницької області. Адміністративний центр Деражнянської міської громади. Місто розташоване на річці Вовк, за 45 км від Хмельницького. Залізнична станція на лінії Жмеринка — Гречани Південно-Західної залізниці.
Деражня | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Хмельницька область | ||||||||
Район | Хмельницький район | ||||||||
Громада | Деражнянська міська громада | ||||||||
Засноване | 1431 | ||||||||
Магдебурзьке право | 1614 | ||||||||
Статус міста | від 1987 року | ||||||||
Населення | ▼ 9969 (01.01.2020) | ||||||||
- повне | ▼ 9969 (01.01.2020) | ||||||||
Площа | 17,55 км² | ||||||||
Густота населення | 589,52 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 32200—32205 | ||||||||
Телефонний код | +380-3856 | ||||||||
Координати | 49°16′13″ пн. ш. 27°26′17″ сх. д. / 49.27028° пн. ш. 27.43806° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 280 м | ||||||||
Водойма | річка Вовк | ||||||||
Назва мешканців | деражня́нець, деражня́нка, деражня́нці | ||||||||
День міста | 30 червня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Деражня | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 36 км | ||||||||
- автошляхами | 45 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37 | ||||||||
Деражня у Вікісховищі
|
Історія
Деражня заснована у 1431 році.
У 1469 році належала Яну Одровонжу. В XVI ст. Деражня входила до королівщин, що належали Барському староству.
В турецьких документах 1542 року зазначено, що Деражня — це маленьке козацьке поселення. В 1552 році тут жило лише 11 людей, четверо з яких загинуло від епідемії.
9 квітня 1614 рокумістечко отримало Магдебурзьке право на прохання старости Жолкевського. 1664 року була подарована колишньому гетьманові Івану Виговському.
Приблизно тоді ж, у першій половині XVII століття, у Деражні було збудовано фортецю, яка, імовірно, була земляною. На самому початку повстання 1648 року Деражня була захоплена козаками Богдана Хмельницького. У 1672 році перейшла під владу Туреччини. В 1682 році війська польського гетьмана Яна Собеського перехопили Деражню від турків.
Протягом XVIII i XIX століття Деражнею володіли різні польські пани. В першій половині XVIII ст. Деражнею володів ксьондз Антоній Любомирський. Він сприяв будівництву тут першого дерев'яного костелу.
Юзеф Пуласький купив маєток Деражня у 1751 році в Михайла Сапеги. З 1761 по 1776 рік це була власність коронного писаря Пйотра Ожаровського. Десь у 1750 році у містечку з'явилися євреї і була побудована синагога. 1776 чи 1777 року Ожаровський відступив право на маєток в Деражні коронному підскарбію графу Адаму Понінському.
1793 року після другого поділу Речі Посполитої Деражня відійшла до Летичівського повіту Подільської губернії в складі Російської імперії. Відомий банкір [pl] в грудні 1779 року придбав маєток у містечку разом з іншими (в селах Нова Гута, Майдан Старий, Майдан Гутнянський, Майдан Новий, Криничне, Нижнє, Кальна Деражня, Слобідка, Гута Стара, Шарки, Карачинці Волоські, Карачинці Пилипоські) за 1600000 злотих польських у Адама Понінського. Він володів маєтком у Деражні до [pl] у 1793 році. Інші власники: Климентій Берном у 1803, граф Міхал Чацький у 1807 році. Пани Мошинські володіли містечком і навколишніми селами з 1820 по 1844 рік.
У 30-х роках XIX століття збіднілий штетл став одним із центрів діяльності Устима Кармалюка. До його загону, окрім українських селян, масово зголошувалися євреї, чого раніше в історії не траплялось. На відміну від попередніх селян-бунтівників, люди Кармалюка не вбачали в євреях своїх ворогів, але були партнерами. Незадовго до того, як Кармалюк був зраджений і застрелений, він пограбував маєток пані Папінської. Сенатська комісія по боротьбі з організованою злочинністю вирішила, що всі втрати Папінської (4000 рублів банкнотами, 400 срібних і 1600 золотих рублів та 11000 рублів за викрадений товар) мусять компенсувати деражнянські євреї. Вперше влада покарала цілий кагал, оскільки «Вся Деражня — це місто злочинців та дезертирів». Для виплати компенсації гроші збирались євреями з кількох губерній. Загалом тоді перед судом повстали від 205 до 305 євреїв та близько 400 селян.
В 1844 році Деражню придбав Станіслав Раціборовський. Він і його нащадки були останніми володарями містечка. Наприкінці 1860-х років почалося будівництво залізниці, що значно сприяло економічному розвитку Деражні. Населення зросло з 1201 людей у 1873 році до 6118 людей у 1897 році, коли до Деражні дійшла залізнична колія і було збудовано залізничну станцію. Єврейське населення становило на той час 5230 людей. Словами героя розповіді Шолом-Алейхема «Німець»
Сам я, як ви вже чули, деражнянський, тобто з Деражні. Це — маленьке містечко у Подільській губернії, зовсім маленьке містечко, хоч тепер Деражня вже нібито місто, із залізницею, станцією, вокзалом… Коли Деражня стала станцією, нам заздрила ціла округа. Та й справді, — це ж вам неабищо! Всі були певні, що тепер почнеться щасливе життя, будуть заробітки, золото загрібатимуть повними жменями. Одно слово, всі розбагатіють!.. Поз'їжджалися з усіх сіл до нашого міста. Люди перебудовували будинки, ставили нові крамниці. Таксу на м'ясо підвищили. Почали вже подумувати про те, щоб запросити нового різника, збудувати нову синагогу та поширити старе кладовище — одно слово, у нас стало весело. Та й що тут дивного? Залізниця, станція, вокзал! Візники спочатку, правда, трохи бунтували, були дуже невдоволені з усієї цієї витівки, але хто їх питає? Проклали рейки, привезли вагони, поставили вокзал, повісили дзвінок, прибили дощечку: «Станція Деражня» — і, як то кажуть, не трать, куме, сили… |
Під час Першої світової війні Деражня була вузлом постачання на фронт, коли ешелони проходили станцію кожних 15 хвилин.
Після жовтневого перевороту у Росії 1917 року Деражню не обминула громадянська війна, єврейські погроми, колективізація 1920-х, штучний Голодомор 1930-х. Під час Української революції 29 липня 1919 р. силами Сьомої Львівської бригади ІІ-го Корпусу УГА місто було звільнене від більшовиків. На початку серпня 1919 року силами тієї ж бригади спільно з повстанцями полковника Висоцького Деражня вчергове була визволена від російсько-більшовицьких окупантів (також Летичів). У місті деякий час влітку 1919 року розташовувалась Ставка Начальної Команди Української Галицької армії.
4 (ймовірніша дата) чи 5 квітня 1920 року більшовицька авіація скинула дві бомби на залізничну станцію в Деражні, проте вони не заподіяли жодної шкоди. У відповідь на бомбардування Деражні та Проскурова з літака [pl]Війська Польського 5 квітня було скинуто п'ять бомб на залізничну станцію в Жмеринці, де перебували більшовики: 4 вибухнули на коліях, а одна пошкодила паровозовню.
16 листопада 1920 року частини Армії УНР після запеклих боїв з більшовиками здобули Деражню.
Радянський міжвоєнний період
Постановою ВУЦВК 10 грудня 1924 року Деражню віднесено до категорії містечок.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 62 жителі міста.
Німецький період
49-й гірський корпус 17-тої армії групи армій «Південь» зайняв Деражню 11 липня 1941 року. Під час окупації Деражня адміністративно була центром Деражнянського району Летичівського ґебіту генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна.
Бургомістром Деражні був Володимир Ясінський, член ОУН (мельниківці) під псевдо «Чорнота».
Під час окупації в Деражні розташовувалось єврейське гетто. 20 вересня 1942 року німецька оперативна команда розстріляла все єврейське населення містечка, а також осіле ромське населення селища Вовковинців — в сумі майже 4000 осіб. Ромів у цьому числі було до 450. 135 жителів Деражні були вивезені на примусові роботи до Німеччини.
25 березня 1944 року Деражню зайняла 18-та армія 1-го Українського фронту. Під німецькою окупацією Деражня перебувала 988 днів.
Радянський повоєнний період
Деражні надано статус міста в 1987 році.
У незалежній Україні
З 24 серпня 1991 року Деражня в складі незалежної України.
На початку грудня 2001 року на станції відкрито музей Південно-Західної залізниці та Бориса Степановича Олійника, який 19 років очолював столичну магістраль та був першим головою Укрзалізниці. В експозиції музею показаний розвиток залізничного транспорту від часу його зародження досі, історія станції (особливо в XX столітті), а також створений меморіальний куточок Б. С. Олійника.
28 грудня 2014 року владика Антоній, митрополит Хмельницький і Кам'янець-Подільський, у Деражні освятив новий храм.
Населення
Населення Деражні — 10 346 мешканців за переписом на 01.01.2001 року.
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 96,55 % |
росіяни | 2,03 % |
інші/не вказали | 1,42 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,59 % |
російська | 1,76 % |
інші/не вказали | 0,65 % |
Релігія
- церква святого Володимира Великого (2007, УГКЦ)
Пам'ятки
У Деражні частково збереглася забудова XIX — початку XX ст., серед якої 9 споруд визнані пам'ятками архітектури місцевого значення. Зокрема, привертають увагу особняк Раціборовського XIX ст. (нині — районна лікарня), особняк адвоката Гершгоріна початку XX ст. (у радянські роки — школа, будинок школяра), прибутковий будинок 1912 р..
Див. також
Промисловість
- ПрАТ «Деражнянський молочний завод» (ТМ «Здоровий світ»)
- Деражнянський плодоконсервний завод (ТМ «Декос»)
- Завод сухих сніданків ТОВ «Санні Фуд» (ТМ «Санні Фуд»)
Відомі люди
- Андріюк Євген Олександрович — солдат Збройних сил, учасник російсько-української війни, зник безвісти під Іловайськом при виході з оточення.
- Гейсун Ігор Володимирович (1978—2014) — старший лейтенант міліції, військовослужбовець Національної гвардії України. Учасник російсько-української війни.
- Гулько Василь Сергійович (1959) — український диригент.
- Дроздовський Левко Антонович — генеральний хорунжий Армії Української Держави.
- Зубков Іван Іванович — старший лейтенант Збройних сил, учасник російсько-української війни, Герой України.
- Каракула Віталій Олександрович — солдат Збройних сил, учасник російсько-української війни.
- Пам'ятничний Юрій Вікторович — молодший сержант Збройних сил, учасник російсько-української війни.
- Роуз Песотта (народжена Райхель Пейсоти) 1896—1965 — американська анархістка та феміністка.
- Соломчук Володимир Володимирович (1992—2014)—старший солдат Збройних сил, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Щастя.
- — заступник директора ТОВ «Деражнянський молочний завод», кавалер ордена «За заслуги».
- Аранович Семен Давидович (1934—1996) — радянський та російський кінорежисер і сценарист документального та художнього кіно.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- Гречило А. Українська міська геральдика. — К., Львів, 1998. — С. 48. У статті про місто на стор. 958 у Географічному словнику Королівства Польського помилково вказано 1644 рік
- Derażnia (1), mko… S. 958.
- Wacław Szczygielski. Pułaski Józef (1704—1769) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. — T. XXIX/…, zeszyt 12…. — S. 381. (пол.)
- Derażnia (1), mko… S. 959.
- Yohanan Petrovsky-Shtern. Sztetl. Rozkwit i upadek żydowskich miasteczek na Kresach Wschodnich = The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe. — Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego. — P. 193-194. — .(пол.)
- М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. с. 225
- М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… с. 237
- Janusz Cisek [et al.]. Bitwa o Ukrainę 1 I-24 VII 1920. Dokumenty operacyjne (cz. I, 1 I-11 V). — Варшава : RYTM, 2016. — С. 471, 487, 488. — 1504 с. — .
- Про встановлення точного списку міст і містечок на Поділлі. Вікіджерела (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
- Деражня. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Друга світова на мапі України. Деражня. mapsearch.warmuseum.kyiv.ua. Національний музей історії України у Другій світовій війні. Процитовано 3 березня 2024.
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- «Український голос» від 1 січня 1942 року: теми і новини. Музей історії міста Хмельницького. 3 січня 2019. Процитовано 26 грудня 2023.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- У списках пам'яток будівля часто фігурує під назвою «особняк Периторіна», що є наслідком хибного прочитання рукопису з прізвищем власника
- Єсюнін С., Кохановський О. Історичні пам'ятки Деражнянщини: науково-краєзнавче видання. — Хмельницький, 2009. — 48 с.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 147 с.
- загинув під час оборони Донецького аеропортуУказ Президента України від 10 червня 2015 року № 318/2015 «Про присвоєння І.Зубкову звання Герой України»
- . Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 4 липня 2023.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
Джерела та література
- Р. В. Маньковська. Деражня [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 339. — .
- М. В. Нікітюк. Деражня [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Облікова картка Верховної ради м. Деражня[недоступне посилання з липня 2019]
- Деражнянська міська рада http://der.org.ua/ [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- З історії міста Деражні — місто Деражня (неофіційний сайт) [ 4 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в м. Деражня [ 13 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Деражня — «мала столиця євреїв» [ 22 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Єсюнін С., Кохановський О. Історичні пам'ятки Деражнянщини: наук.-краєзн. видання. — Хмельницький, 2009. — 48 с.
- Е. Сицинский. Труды епархиального историко-статистического комитета. Приходы и церкви Подольской епархии. Вып. 9 (1901 р.)(рос.)
У Вікіджерелах є Шолом Алейхем «Німець» |
- Derażnia (1), mko w pow. latyczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 958. (пол.).— S. 958—959. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dera zhnya misto v Ukrayini roztashovane v Hmelnickomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Administrativnij centr Derazhnyanskoyi miskoyi gromadi Misto roztashovane na richci Vovk za 45 km vid Hmelnickogo Zaliznichna stanciya na liniyi Zhmerinka Grechani Pivdenno Zahidnoyi zaliznici DerazhnyaGerbOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Derazhnyanska miska gromadaZasnovane 1431Magdeburzke pravo 1614Status mista vid 1987 rokuNaselennya 9969 01 01 2020 povne 9969 01 01 2020 Plosha 17 55 km Gustota naselennya 589 52 osib km Poshtovi indeksi 32200 32205Telefonnij kod 380 3856Koordinati 49 16 13 pn sh 27 26 17 sh d 49 27028 pn sh 27 43806 sh d 49 27028 27 43806Visota nad rivnem morya 280 mVodojma richka VovkNazva meshkanciv derazhnya nec derazhnya nka derazhnya nciDen mista 30 chervnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya DerazhnyaDo obl resp centru zalizniceyu 36 km avtoshlyahami 45 kmMiska vladaAdresa 32200 Ukrayina Hmelnicka obl Hmelnickij r n m Derazhnya vul Miru 37 Derazhnya u Vikishovishi MapaDerazhnyaDerazhnyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Derazhnya znachennya IstoriyaNapoleon Orda Osobnyak Raciborovskogo 1875 r Derazhnya zasnovana u 1431 roci U 1469 roci nalezhala Yanu Odrovonzhu V XVI st Derazhnya vhodila do korolivshin sho nalezhali Barskomu starostvu V tureckih dokumentah 1542 roku zaznacheno sho Derazhnya ce malenke kozacke poselennya V 1552 roci tut zhilo lishe 11 lyudej chetvero z yakih zaginulo vid epidemiyi 9 kvitnya 1614 rokumistechko otrimalo Magdeburzke pravo na prohannya starosti Zholkevskogo 1664 roku bula podarovana kolishnomu getmanovi Ivanu Vigovskomu Priblizno todi zh u pershij polovini XVII stolittya u Derazhni bulo zbudovano fortecyu yaka imovirno bula zemlyanoyu Na samomu pochatku povstannya 1648 roku Derazhnya bula zahoplena kozakami Bogdana Hmelnickogo U 1672 roci perejshla pid vladu Turechchini V 1682 roci vijska polskogo getmana Yana Sobeskogo perehopili Derazhnyu vid turkiv Yevrejskij cvintar Protyagom XVIII i XIX stolittya Derazhneyu volodili rizni polski pani V pershij polovini XVIII st Derazhneyu volodiv ksondz Antonij Lyubomirskij Vin spriyav budivnictvu tut pershogo derev yanogo kostelu Yuzef Pulaskij kupiv mayetok Derazhnya u 1751 roci v Mihajla Sapegi Z 1761 po 1776 rik ce bula vlasnist koronnogo pisarya Pjotra Ozharovskogo Des u 1750 roci u mistechku z yavilisya yevreyi i bula pobudovana sinagoga 1776 chi 1777 roku Ozharovskij vidstupiv pravo na mayetok v Derazhni koronnomu pidskarbiyu grafu Adamu Poninskomu 1793 roku pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi Derazhnya vidijshla do Letichivskogo povitu Podilskoyi guberniyi v skladi Rosijskoyi imperiyi Vidomij bankir pl v grudni 1779 roku pridbav mayetok u mistechku razom z inshimi v selah Nova Guta Majdan Starij Majdan Gutnyanskij Majdan Novij Krinichne Nizhnye Kalna Derazhnya Slobidka Guta Stara Sharki Karachinci Voloski Karachinci Piliposki za 1600000 zlotih polskih u Adama Poninskogo Vin volodiv mayetkom u Derazhni do pl u 1793 roci Inshi vlasniki Klimentij Bernom u 1803 graf Mihal Chackij u 1807 roci Pani Moshinski volodili mistechkom i navkolishnimi selami z 1820 po 1844 rik U 30 h rokah XIX stolittya zbidnilij shtetl stav odnim iz centriv diyalnosti Ustima Karmalyuka Do jogo zagonu okrim ukrayinskih selyan masovo zgoloshuvalisya yevreyi chogo ranishe v istoriyi ne traplyalos Na vidminu vid poperednih selyan buntivnikiv lyudi Karmalyuka ne vbachali v yevreyah svoyih vorogiv ale buli partnerami Nezadovgo do togo yak Karmalyuk buv zradzhenij i zastrelenij vin pograbuvav mayetok pani Papinskoyi Senatska komisiya po borotbi z organizovanoyu zlochinnistyu virishila sho vsi vtrati Papinskoyi 4000 rubliv banknotami 400 sribnih i 1600 zolotih rubliv ta 11000 rubliv za vikradenij tovar musyat kompensuvati derazhnyanski yevreyi Vpershe vlada pokarala cilij kagal oskilki Vsya Derazhnya ce misto zlochinciv ta dezertiriv Dlya viplati kompensaciyi groshi zbiralis yevreyami z kilkoh gubernij Zagalom todi pered sudom povstali vid 205 do 305 yevreyiv ta blizko 400 selyan V 1844 roci Derazhnyu pridbav Stanislav Raciborovskij Vin i jogo nashadki buli ostannimi volodaryami mistechka Naprikinci 1860 h rokiv pochalosya budivnictvo zaliznici sho znachno spriyalo ekonomichnomu rozvitku Derazhni Naselennya zroslo z 1201 lyudej u 1873 roci do 6118 lyudej u 1897 roci koli do Derazhni dijshla zaliznichna koliya i bulo zbudovano zaliznichnu stanciyu Yevrejske naselennya stanovilo na toj chas 5230 lyudej Slovami geroya rozpovidi Sholom Alejhema Nimec Sam ya yak vi vzhe chuli derazhnyanskij tobto z Derazhni Ce malenke mistechko u Podilskij guberniyi zovsim malenke mistechko hoch teper Derazhnya vzhe nibito misto iz zalizniceyu stanciyeyu vokzalom Koli Derazhnya stala stanciyeyu nam zazdrila cila okruga Ta j spravdi ce zh vam neabisho Vsi buli pevni sho teper pochnetsya shaslive zhittya budut zarobitki zoloto zagribatimut povnimi zhmenyami Odno slovo vsi rozbagatiyut Poz yizhdzhalisya z usih sil do nashogo mista Lyudi perebudovuvali budinki stavili novi kramnici Taksu na m yaso pidvishili Pochali vzhe podumuvati pro te shob zaprositi novogo riznika zbuduvati novu sinagogu ta poshiriti stare kladovishe odno slovo u nas stalo veselo Ta j sho tut divnogo Zaliznicya stanciya vokzal Vizniki spochatku pravda trohi buntuvali buli duzhe nevdovoleni z usiyeyi ciyeyi vitivki ale hto yih pitaye Proklali rejki privezli vagoni postavili vokzal povisili dzvinok pribili doshechku Stanciya Derazhnya i yak to kazhut ne trat kume sili Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Derazhnya bula vuzlom postachannya na front koli esheloni prohodili stanciyu kozhnih 15 hvilin Vizvolni zmagannya 1917 1921 Pislya zhovtnevogo perevorotu u Rosiyi 1917 roku Derazhnyu ne obminula gromadyanska vijna yevrejski pogromi kolektivizaciya 1920 h shtuchnij Golodomor 1930 h Pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi 29 lipnya 1919 r silami Somoyi Lvivskoyi brigadi II go Korpusu UGA misto bulo zvilnene vid bilshovikiv Na pochatku serpnya 1919 roku silami tiyeyi zh brigadi spilno z povstancyami polkovnika Visockogo Derazhnya vchergove bula vizvolena vid rosijsko bilshovickih okupantiv takozh Letichiv U misti deyakij chas vlitku 1919 roku roztashovuvalas Stavka Nachalnoyi Komandi Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi 4 jmovirnisha data chi 5 kvitnya 1920 roku bilshovicka aviaciya skinula dvi bombi na zaliznichnu stanciyu v Derazhni prote voni ne zapodiyali zhodnoyi shkodi U vidpovid na bombarduvannya Derazhni ta Proskurova z litaka pl Vijska Polskogo 5 kvitnya bulo skinuto p yat bomb na zaliznichnu stanciyu v Zhmerinci de perebuvali bilshoviki 4 vibuhnuli na koliyah a odna poshkodila parovozovnyu 16 listopada 1920 roku chastini Armiyi UNR pislya zapeklih boyiv z bilshovikami zdobuli Derazhnyu Pam yatnik zagiblim yevreyam i romam na misci masovogo rozstrilu 20 veresnya 1942 rokuRadyanskij mizhvoyennij period Postanovoyu VUCVK 10 grudnya 1924 roku Derazhnyu vidneseno do kategoriyi mistechok Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 62 zhiteli mista Nimeckij period 49 j girskij korpus 17 toyi armiyi grupi armij Pivden zajnyav Derazhnyu 11 lipnya 1941 roku Pid chas okupaciyi Derazhnya administrativno bula centrom Derazhnyanskogo rajonu Letichivskogo gebitu generalnoyi okrugi Volin Podillya Rajhskomisariatu Ukrayina Burgomistrom Derazhni buv Volodimir Yasinskij chlen OUN melnikivci pid psevdo Chornota Pid chas okupaciyi v Derazhni roztashovuvalos yevrejske getto 20 veresnya 1942 roku nimecka operativna komanda rozstrilyala vse yevrejske naselennya mistechka a takozh osile romske naselennya selisha Vovkovinciv v sumi majzhe 4000 osib Romiv u comu chisli bulo do 450 135 zhiteliv Derazhni buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini 25 bereznya 1944 roku Derazhnyu zajnyala 18 ta armiya 1 go Ukrayinskogo frontu Pid nimeckoyu okupaciyeyu Derazhnya perebuvala 988 dniv Radyanskij povoyennij period Derazhni nadano status mista v 1987 roci U nezalezhnij Ukrayini Z 24 serpnya 1991 roku Derazhnya v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Na pochatku grudnya 2001 roku na stanciyi vidkrito muzej Pivdenno Zahidnoyi zaliznici ta Borisa Stepanovicha Olijnika yakij 19 rokiv ocholyuvav stolichnu magistral ta buv pershim golovoyu Ukrzaliznici V ekspoziciyi muzeyu pokazanij rozvitok zaliznichnogo transportu vid chasu jogo zarodzhennya dosi istoriya stanciyi osoblivo v XX stolitti a takozh stvorenij memorialnij kutochok B S Olijnika 28 grudnya 2014 roku vladika Antonij mitropolit Hmelnickij i Kam yanec Podilskij u Derazhni osvyativ novij hram NaselennyaNaselennya Derazhni 10 346 meshkanciv za perepisom na 01 01 2001 roku Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 96 55 rosiyani 2 03 inshi ne vkazali 1 42 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 59 rosijska 1 76 inshi ne vkazali 0 65 Religiyacerkva svyatogo Volodimira Velikogo 2007 UGKC Pam yatkiU Derazhni chastkovo zbereglasya zabudova XIX pochatku XX st sered yakoyi 9 sporud viznani pam yatkami arhitekturi miscevogo znachennya Zokrema privertayut uvagu osobnyak Raciborovskogo XIX st nini rajonna likarnya osobnyak advokata Gershgorina pochatku XX st u radyanski roki shkola budinok shkolyara pributkovij budinok 1912 r Div takozhPromislovistPrAT Derazhnyanskij molochnij zavod TM Zdorovij svit Derazhnyanskij plodokonservnij zavod TM Dekos Zavod suhih snidankiv TOV Sanni Fud TM Sanni Fud Vidomi lyudiAndriyuk Yevgen Oleksandrovich soldat Zbrojnih sil uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni znik bezvisti pid Ilovajskom pri vihodi z otochennya Gejsun Igor Volodimirovich 1978 2014 starshij lejtenant miliciyi vijskovosluzhbovec Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gulko Vasil Sergijovich 1959 ukrayinskij dirigent Drozdovskij Levko Antonovich generalnij horunzhij Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Zubkov Ivan Ivanovich starshij lejtenant Zbrojnih sil uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini Karakula Vitalij Oleksandrovich soldat Zbrojnih sil uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pam yatnichnij Yurij Viktorovich molodshij serzhant Zbrojnih sil uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Rouz Pesotta narodzhena Rajhel Pejsoti 1896 1965 amerikanska anarhistka ta feministka Solomchuk Volodimir Volodimirovich 1992 2014 starshij soldat Zbrojnih sil uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv u boyah za Shastya zastupnik direktora TOV Derazhnyanskij molochnij zavod kavaler ordena Za zaslugi Aranovich Semen Davidovich 1934 1996 radyanskij ta rosijskij kinorezhiser i scenarist dokumentalnogo ta hudozhnogo kino PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF Grechilo A Ukrayinska miska geraldika K Lviv 1998 S 48 U statti pro misto na stor 958 u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo pomilkovo vkazano 1644 rik Deraznia 1 mko S 958 Waclaw Szczygielski Pulaski Jozef 1704 1769 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1986 T XXIX zeszyt 12 S 381 pol Deraznia 1 mko S 959 Yohanan Petrovsky Shtern Sztetl Rozkwit i upadek zydowskich miasteczek na Kresach Wschodnich The Golden Age Shtetl A New History of Jewish Life in East Europe Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego P 193 194 ISBN 978 83 233 3781 2 pol M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 s 225 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR s 237 Janusz Cisek et al Bitwa o Ukraine 1 I 24 VII 1920 Dokumenty operacyjne cz I 1 I 11 V Varshava RYTM 2016 S 471 487 488 1504 s ISBN 978 83 7399 669 4 Pro vstanovlennya tochnogo spisku mist i mistechok na Podilli Vikidzherela ukr Procitovano 5 bereznya 2024 Derazhnya Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Druga svitova na mapi Ukrayini Derazhnya mapsearch warmuseum kyiv ua Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Procitovano 3 bereznya 2024 Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Ukrayinskij golos vid 1 sichnya 1942 roku temi i novini Muzej istoriyi mista Hmelnickogo 3 sichnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2023 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2015 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih U spiskah pam yatok budivlya chasto figuruye pid nazvoyu osobnyak Peritorina sho ye naslidkom hibnogo prochitannya rukopisu z prizvishem vlasnika Yesyunin S Kohanovskij O Istorichni pam yatki Derazhnyanshini naukovo krayeznavche vidannya Hmelnickij 2009 48 s Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 147 s ISBN 966 8201 26 4 zaginuv pid chas oboroni Doneckogo aeroportuUkaz Prezidenta Ukrayini vid 10 chervnya 2015 roku 318 2015 Pro prisvoyennya I Zubkovu zvannya Geroj Ukrayini Arhiv originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2023 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 11 lyutogo 2020 Dzherela ta literaturaR V Mankovska Derazhnya 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 339 ISBN 966 00 0405 2 M V Nikityuk Derazhnya 10 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaPortal Hmelnichchina Oblikova kartka Verhovnoyi radi m Derazhnya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Derazhnyanska miska rada http der org ua 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Z istoriyi mista Derazhni misto Derazhnya neoficijnij sajt 4 kvitnya 2008 u Wayback Machine Prognoz pogodi v m Derazhnya 13 bereznya 2008 u Wayback Machine Derazhnya mala stolicya yevreyiv 22 grudnya 2007 u Wayback Machine Yesyunin S Kohanovskij O Istorichni pam yatki Derazhnyanshini nauk krayezn vidannya Hmelnickij 2009 48 s E Sicinskij Trudy eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Vyp 9 1901 r ros U Vikidzherelah ye Sholom Alejhem Nimec Deraznia 1 mko w pow latyczowskim Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 958 pol S 958 959 pol