Адам Понінський, Адам Кароль Понінський (*1732 р. — †23 липня 1798 р.) — князь (1773), державний діяч Речі Посполитої: Кухмістр великий коронний, підскарбій великий коронний (1775—1791). Представник проросійської партії шляхти.
Адам Понінський пол. Adam Poniński | ||
герб роду Понінських | ||
| ||
---|---|---|
1775 — 1791 | ||
Попередник: | Теодор Весель | |
Наступник: | Рох Косовський | |
Народження: | 1732[1][2][3] Краків, Річ Посполита | |
Смерть: | 23 липня 1798[2] Варшава, Королівство Пруссія | |
Поховання: | d | |
Національність: | поляк | |
Країна: | Річ Посполита | |
Релігія: | римо-католик | |
Партія: | проросійська | |
Рід: | Понінські | |
Батько: | Мацей Понінський | |
Мати: | Франциска Шолдрська | |
Шлюб: | Жозефа Любомирська | |
Діти: | Адам, Кароль, Олександр | |
Нагороди: |
Життєпис
Походив зі шляхетського роду Понінських гербу Лодзя. Старший син старости бабімостовского і стольника вшовського Мацея Понінського від першого шлюбу з Франціскою Шолдрською.
7 травня 1764 року посол познанський Адам Понінський підписав маніфест про закликання до Польщі російських військ для захисту конвокаційного сейму. У серпні 1764 р. на елекційному сеймі підтримав обрання Станіслава Августа Понятовського на польський престол.
На початку правління Станіслава Понятовського Адам Понінський належав до гетьманської партії, тобто партії великого гетьмана коронного Яна Клеменса Браницького. У 1767 р. Адам Понінський був одним з творців Радомської конфедерації у Великій Польщі. 23 жовтня 1767 р. ввійшов до складу сеймової делегації, яка змушена була під тиском російського посла М. В. Рєпніна погодитися на укладення вічного миру з Росією.
У жовтні 1772 р. польський король Станіслав Август Понятовський під тиском послів Росії, Пруссії та Австрії скликав сейм, який повинен був офіційно затвердити Перший поділ Речі Посполитої. Спочатку сенат відмовився визнати поділ Речі Посполитої. Тоді російський посол граф Отто Магнус фон Штакельберг підкупив Адама Понінського. Понінський розумів, що іноземні держави потребуватимуть людину, яка погодилася б провести на сеймі підтвердження їх окупацій, тому він замислив план своєї кар'єри на випадок нещастя Батьківщини. Російські, прусські та австрійські посланці пообіцяли йому 3 000 дукатів платні на місяць і підтримку.
15 квітня 1773 р. Кухмістр великий коронний Адам Понінський зібрав 75 коронних і 6 литовських депутатів та намовив їх влаштувати конфедерацію. Вони обрали Понінського маршалком коронної конфедерації. 19 квітня, в день відкриття сейму, Адам Понінський був обраний сеймовим маршалком, незважаючи на протест депутатів з Тадеушем Рейтаном. 24 квітня 1773 р. король зі всіма сенаторами підписав акт конфедерації, визнавши призначення Понінського. Сеймовий маршалок вніс проект призначення сеймової делегації і дарування їй повноважень вести переговори з трьома державами про розподіл і про нову форму правління Речі Посполитої. Сам Адам Понінський власне і очолив цю сеймову делегацію. 18 вересня 1773 р. делегація підписала три договори, в яких вона від імені Речі Посполитої відмовлялася на користь Австрії, Пруссії і Росії від усіх претензій на зайняті ними польські землі.
У 1773 р. Адаму Понінському був наданий князівський титул. У 1775 р. він викупив у Теодора Весселя посаду підскарбія великого коронного. Пізніше Адам Понінський, оголошений в 1785 р. банкрутом, відкрито став платним агентом російських послів, отримуючи від них великі грошові суми. 1 вересня 1790 р. Чотирирічний сейм оголосив про вигнання з Польщі Адама Понінського, який був позбавлений всіх титулів і посад. Він виїхав з м. Варшави в австрійську Галичину, де він володів маєтками. 13 травня 1793 р. Тарговицька конфедерація скасувала вирок Адаму Понінському, дозволивши йому повернутися, і повернула його титули.
У 1773 р. став кавалером Ордена Білого Орла, що був у нього відібраний в 1790 р.. У 1777 р. вступив у масонську ложу.
Родина
Адам Понінський був одружений з княжною Жозефе Любомирською, старшою дочкою хорунжого великого коронного Єжи Ігнаци Любомирського (пом. 1753 р.) і баронеси Іоанни фон Штейн, у шлюбі з якою мав трьох синів: Адама, Кароля та Олександра.
Джерела
- Jerzy Jan Lerski, Piotr Wróbel, Richard J. Kozicki, Historical Dictionary of Poland, 966—1945, Greenwood Publishing Group, 1996, , Google Print, p.466.(англ.)
- Тарас А. Е. «Анатомия ненависти. Русско-польские конфликты в XVIII—XX вв.», Минск, «Харвест», 2008 г. , ст. 100—103.(рос.)
- NUKAT — 2002.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- MAK
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Poninskij Adam Poninskij Adam Karol Poninskij 1732 r 23 lipnya 1798 r knyaz 1773 derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi Kuhmistr velikij koronnij pidskarbij velikij koronnij 1775 1791 Predstavnik prorosijskoyi partiyi shlyahti Adam Poninskij pol Adam PoninskiAdam Poninskij gerb rodu Poninskih Velikij pidskarbij koronnij 1775 1791 Poperednik Teodor Vesel Nastupnik Roh Kosovskij Narodzhennya 1732 1 2 3 Krakiv Rich PospolitaSmert 23 lipnya 1798 1798 07 23 2 Varshava Korolivstvo PrussiyaPohovannya dNacionalnist polyakKrayina Rich PospolitaReligiya rimo katolikPartiya prorosijskaRid PoninskiBatko Macej PoninskijMati Franciska SholdrskaShlyub Zhozefa LyubomirskaDiti Adam Karol Oleksandr Nagorodi ZhittyepisPohodiv zi shlyahetskogo rodu Poninskih gerbu Lodzya Starshij sin starosti babimostovskogo i stolnika vshovskogo Maceya Poninskogo vid pershogo shlyubu z Franciskoyu Sholdrskoyu 7 travnya 1764 roku posol poznanskij Adam Poninskij pidpisav manifest pro zaklikannya do Polshi rosijskih vijsk dlya zahistu konvokacijnogo sejmu U serpni 1764 r na elekcijnomu sejmi pidtrimav obrannya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo na polskij prestol Na pochatku pravlinnya Stanislava Ponyatovskogo Adam Poninskij nalezhav do getmanskoyi partiyi tobto partiyi velikogo getmana koronnogo Yana Klemensa Branickogo U 1767 r Adam Poninskij buv odnim z tvorciv Radomskoyi konfederaciyi u Velikij Polshi 23 zhovtnya 1767 r vvijshov do skladu sejmovoyi delegaciyi yaka zmushena bula pid tiskom rosijskogo posla M V Ryepnina pogoditisya na ukladennya vichnogo miru z Rosiyeyu U zhovtni 1772 r polskij korol Stanislav Avgust Ponyatovskij pid tiskom posliv Rosiyi Prussiyi ta Avstriyi sklikav sejm yakij povinen buv oficijno zatverditi Pershij podil Rechi Pospolitoyi Spochatku senat vidmovivsya viznati podil Rechi Pospolitoyi Todi rosijskij posol graf Otto Magnus fon Shtakelberg pidkupiv Adama Poninskogo Poninskij rozumiv sho inozemni derzhavi potrebuvatimut lyudinu yaka pogodilasya b provesti na sejmi pidtverdzhennya yih okupacij tomu vin zamisliv plan svoyeyi kar yeri na vipadok neshastya Batkivshini Rosijski prusski ta avstrijski poslanci poobicyali jomu 3 000 dukativ platni na misyac i pidtrimku 15 kvitnya 1773 r Kuhmistr velikij koronnij Adam Poninskij zibrav 75 koronnih i 6 litovskih deputativ ta namoviv yih vlashtuvati konfederaciyu Voni obrali Poninskogo marshalkom koronnoyi konfederaciyi 19 kvitnya v den vidkrittya sejmu Adam Poninskij buv obranij sejmovim marshalkom nezvazhayuchi na protest deputativ z Tadeushem Rejtanom 24 kvitnya 1773 r korol zi vsima senatorami pidpisav akt konfederaciyi viznavshi priznachennya Poninskogo Sejmovij marshalok vnis proekt priznachennya sejmovoyi delegaciyi i daruvannya yij povnovazhen vesti peregovori z troma derzhavami pro rozpodil i pro novu formu pravlinnya Rechi Pospolitoyi Sam Adam Poninskij vlasne i ocholiv cyu sejmovu delegaciyu 18 veresnya 1773 r delegaciya pidpisala tri dogovori v yakih vona vid imeni Rechi Pospolitoyi vidmovlyalasya na korist Avstriyi Prussiyi i Rosiyi vid usih pretenzij na zajnyati nimi polski zemli U 1773 r Adamu Poninskomu buv nadanij knyazivskij titul U 1775 r vin vikupiv u Teodora Vesselya posadu pidskarbiya velikogo koronnogo Piznishe Adam Poninskij ogoloshenij v 1785 r bankrutom vidkrito stav platnim agentom rosijskih posliv otrimuyuchi vid nih veliki groshovi sumi 1 veresnya 1790 r Chotiririchnij sejm ogolosiv pro vignannya z Polshi Adama Poninskogo yakij buv pozbavlenij vsih tituliv i posad Vin viyihav z m Varshavi v avstrijsku Galichinu de vin volodiv mayetkami 13 travnya 1793 r Targovicka konfederaciya skasuvala virok Adamu Poninskomu dozvolivshi jomu povernutisya i povernula jogo tituli U 1773 r stav kavalerom Ordena Bilogo Orla sho buv u nogo vidibranij v 1790 r U 1777 r vstupiv u masonsku lozhu RodinaAdam Poninskij buv odruzhenij z knyazhnoyu Zhozefe Lyubomirskoyu starshoyu dochkoyu horunzhogo velikogo koronnogo Yezhi Ignaci Lyubomirskogo pom 1753 r i baronesi Ioanni fon Shtejn u shlyubi z yakoyu mav troh siniv Adama Karolya ta Oleksandra DzherelaJerzy Jan Lerski Piotr Wrobel Richard J Kozicki Historical Dictionary of Poland 966 1945 Greenwood Publishing Group 1996 ISBN 0 313 26007 9 Google Print p 466 angl Taras A E Anatomiya nenavisti Russko polskie konflikty v XVIII XX vv Minsk Harvest 2008 g ISBN 978 985 16 1774 2 st 100 103 ros NUKAT 2002 d Track Q11789729 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 MAK d Track Q105192847