Вру́блівці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Врублівці | |
---|---|
Панорама села Врублівці від оглядового майданчика над Дністром біля гирла Тернави | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1460 |
Населення | 863 |
Площа | 2,248 км² |
Густота населення | 383,9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32394 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°36′49″ пн. ш. 26°45′19″ сх. д. / 48.61361° пн. ш. 26.75528° сх. д.Координати: 48°36′49″ пн. ш. 26°45′19″ сх. д. / 48.61361° пн. ш. 26.75528° сх. д. |
Водойми | річка Тернава |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32309, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Слобідка-Кульчієвецька |
Карта | |
Врублівці | |
Врублівці | |
Мапа | |
Врублівці у Вікісховищі |
Назва
Історично зафіксовано назви Воробіївці або Воробіївка.
Географія
Подільське село Врублівці розташоване за 15-17 кілометрів на південний-схід від міста Кам’янець-Подільський біля річки Тернава у південній частині Кам'янець-Подільського району.
Клімат
Врублівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому» Поділлі, тут весна настає на 2 тижні раніше ніж на суміжних територіях.
Історія
Село зберігає в собі природньо-історичні пам’ятки, знайдені сліди доісторичної людини, кам’яні знаряддя праці, стоянки та кістки мамонта, а також – перші поселення трипільської культури. На південних полях села під назвою «Могилки», на височині яких знаходяться два кургани, що за народними переказами, були сторожовими вежами, звідки вартові попереджали про набіги кочівників. Південніше на схід від Врублівців, на лівому березі річки Тернавка, між високими горами знаходиться урочище «Монастирське», де був перший монаший скит, розорений татарами. Урочище «Глибокий Яр», на якому за розповідями старожилів у 30-ті роки ХІХ століття збиралися повстанці, якими керував місцевий польський поміщик та вирушали на Варшаву під час революції.
Перші згадки про Врублівці в історичних документах датуються 1460, 1469 та 1493 роками.
У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Панівці, Врублівці, Зеленче та інші були в управлінні Петра Кердея.
У 1565-1578 роках село належало Зеленецькому, Езіорковському та Вітальчовському, у XVII столітті – Потоцьким, з половини XVIII століття – Слонецьким. На початку ХІХ століття врубловецький маєток починає дробитися та переходить до інших власників. З 1889 року маєток належав генералу Ісаулову.
У XVI столітті у Врублівцях була православна церква. На початку XVIII століття у врубловецькій церкві священиком був Костянтин Маличенко. В 30-х роках XVIII ст. у Врублівцях була збудована нова церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Вона була дерев’яна, з трьома куполами, зведена на кошти прихожан під керівництвом колишнього місцевого уніатського священика Євстафія Тисовича. Близько 1748 р. церква мала 40 прихожан і була настільки бідною, що в ній не було церковних лаштунків. 1821 р. вона була знищена пожежею. Тоді ж розпочалося спорудження нового храму, що здійснювалося за кошти прихожан та за підтримки поміщиці Марії Крижанівської. Церква розмістилася в новому місці, на горбі, на південно-східному краю села. Вона була освячена 1830 р. і була невеликою кам’яною, круглою однокупольною будівлею з навісом на 12 колонах із тесового каміння навколо. 1899 р. церкву перебудували: у круглій будівлі зробили прибудови для вівтаря і середньої частини на кошти місцевого землевласника генерала Єсаулова та прихожан. Іконостас у церкві був спочатку вимащений глиною та побілений вапном. 1842 р. був зроблений кращий іконостас, котрий, в свою чергу, 1879 р. був замінений новим.
Церковно-приходська школа у Врублівцях була відкрита 1863 року.
До складу врубловецького приходу входили Яруга, Мар’янівка та Лука. Яруга знаходилася за 4 версти від Врубловець, недалеко від місця, де річка Баговиця впадає в Дністер. З’явилася вона на баговицьких землях на початку XVIII ст., хоча люди кажуть, що Яруга старша за Врублівці. Мар’янівка-Врублівецька була розташована за дві версти від Врублівців, біля того місця, де Тарнавка впадає в Дністер. Жили у поселені рибаки та перевізники, бо знаходилися тут паромні переправи через Дністер. Лука-Врублівецька також розташовувалась біля Дністра, на вигині, що утворився сильним поворотом річки, з 8 верст від Врублівців. Такий опис подає Юхим Сіцінський у своїх працях.
Населення врубловецького приходу складалося з селян. У 1898 року селі мешкало 776 чоловіків і 795 жінок. Всі православні, займалися хліборобством.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, у першій половині XX століття мешканці села зазнали репресій.
Село постраждало від голодомору влаштованого радянською владою.
З 24 серпня 1991 року в складі незалежної України.
14 серпня 2017 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та об'єднання Врубловецької, Слобідсько-Кульчієвецької та Устянської сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.
Населення
Населення становить 863 осіб станом на 2001 рік.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Інфраструктура
У селі діє:
- Готельно-ресторанний комплекс «Ксенія»
- Магазин «Бурбонія»
- Відділення Укрпошти
Відомі люди
Народилися
- Олексій Володимирович Мельник — тренер, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
- Манчул Олександр Миколайович — український військовослужбовець, учасник російсько-української війна.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Біля села розташована пам'ятка природи — «Врублівецький ліс».
Світлини
- Церква Покрови Божої Матері
- Клуб
- Школа
- Дитячий садок
- Крамниця
- Стара пральня
- Оглядовий майданчик
- Вигляд з оглядового майданчика.
- Річка Тернава
- Готельно-туристичний комплекс
Див. також
- Врублівецький ліс — комплексна пам'ятка природи місцевого значення, розташована на південний схід від села.
Примітки
- Врублівці
- Топоклімати Середнього Придністер’я за результатами спостережень цифрових метеокомплексів
- Газета "Край Кам'янецький" / Історія села Врублівці станом на 1900 р.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 46 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Національний банк репресованих
- Список жертв Голодомору, Хмельницька область
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- В ході російсько-української війни загинув ще один Герой з Кам’янеччини
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vru blivci selo v Ukrayini u Slobidsko Kulchiyeveckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo VrublivciPanorama sela Vrublivci vid oglyadovogo majdanchika nad Dnistrom bilya girla TernaviPanorama sela Vrublivci vid oglyadovogo majdanchika nad Dnistrom bilya girla TernaviKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1460Naselennya 863Plosha 2 248 km Gustota naselennya 383 9 osib km Poshtovij indeks 32394Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 36 49 pn sh 26 45 19 sh d 48 61361 pn sh 26 75528 sh d 48 61361 26 75528 Koordinati 48 36 49 pn sh 26 45 19 sh d 48 61361 pn sh 26 75528 sh d 48 61361 26 75528Vodojmi richka TernavaMisceva vladaAdresa radi 32309 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Slobidka KulchiyeveckaKartaVrublivciVrublivciMapa Vrublivci u VikishovishiNazvaIstorichno zafiksovano nazvi Vorobiyivci abo Vorobiyivka GeografiyaPodilske selo Vrublivci roztashovane za 15 17 kilometriv na pivdennij shid vid mista Kam yanec Podilskij bilya richki Ternava u pivdennij chastini Kam yanec Podilskogo rajonu Klimat Vrublivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe nizh na sumizhnih teritoriyah IstoriyaSelo zberigaye v sobi prirodno istorichni pam yatki znajdeni slidi doistorichnoyi lyudini kam yani znaryaddya praci stoyanki ta kistki mamonta a takozh pershi poselennya tripilskoyi kulturi Na pivdennih polyah sela pid nazvoyu Mogilki na visochini yakih znahodyatsya dva kurgani sho za narodnimi perekazami buli storozhovimi vezhami zvidki vartovi poperedzhali pro nabigi kochivnikiv Pivdennishe na shid vid Vrublivciv na livomu berezi richki Ternavka mizh visokimi gorami znahoditsya urochishe Monastirske de buv pershij monashij skit rozorenij tatarami Urochishe Glibokij Yar na yakomu za rozpovidyami starozhiliv u 30 ti roki HIH stolittya zbiralisya povstanci yakimi keruvav miscevij polskij pomishik ta virushali na Varshavu pid chas revolyuciyi Pershi zgadki pro Vrublivci v istorichnih dokumentah datuyutsya 1460 1469 ta 1493 rokami U lyustraciyi 1469 roku vkazano sho korolivski mayetnosti Panivci Vrublivci Zelenche ta inshi buli v upravlinni Petra Kerdeya U 1565 1578 rokah selo nalezhalo Zeleneckomu Eziorkovskomu ta Vitalchovskomu u XVII stolitti Potockim z polovini XVIII stolittya Sloneckim Na pochatku HIH stolittya vrubloveckij mayetok pochinaye drobitisya ta perehodit do inshih vlasnikiv Z 1889 roku mayetok nalezhav generalu Isaulovu U XVI stolitti u Vrublivcyah bula pravoslavna cerkva Na pochatku XVIII stolittya u vrubloveckij cerkvi svyashenikom buv Kostyantin Malichenko V 30 h rokah XVIII st u Vrublivcyah bula zbudovana nova cerkva na chest Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Vona bula derev yana z troma kupolami zvedena na koshti prihozhan pid kerivnictvom kolishnogo miscevogo uniatskogo svyashenika Yevstafiya Tisovicha Blizko 1748 r cerkva mala 40 prihozhan i bula nastilki bidnoyu sho v nij ne bulo cerkovnih lashtunkiv 1821 r vona bula znishena pozhezheyu Todi zh rozpochalosya sporudzhennya novogo hramu sho zdijsnyuvalosya za koshti prihozhan ta za pidtrimki pomishici Mariyi Krizhanivskoyi Cerkva rozmistilasya v novomu misci na gorbi na pivdenno shidnomu krayu sela Vona bula osvyachena 1830 r i bula nevelikoyu kam yanoyu krugloyu odnokupolnoyu budivleyu z navisom na 12 kolonah iz tesovogo kaminnya navkolo 1899 r cerkvu perebuduvali u kruglij budivli zrobili pribudovi dlya vivtarya i serednoyi chastini na koshti miscevogo zemlevlasnika generala Yesaulova ta prihozhan Ikonostas u cerkvi buv spochatku vimashenij glinoyu ta pobilenij vapnom 1842 r buv zroblenij krashij ikonostas kotrij v svoyu chergu 1879 r buv zaminenij novim Cerkovno prihodska shkola u Vrublivcyah bula vidkrita 1863 roku Do skladu vrubloveckogo prihodu vhodili Yaruga Mar yanivka ta Luka Yaruga znahodilasya za 4 versti vid Vrublovec nedaleko vid miscya de richka Bagovicya vpadaye v Dnister Z yavilasya vona na bagovickih zemlyah na pochatku XVIII st hocha lyudi kazhut sho Yaruga starsha za Vrublivci Mar yanivka Vrublivecka bula roztashovana za dvi versti vid Vrublivciv bilya togo miscya de Tarnavka vpadaye v Dnister Zhili u poseleni ribaki ta perevizniki bo znahodilisya tut paromni perepravi cherez Dnister Luka Vrublivecka takozh roztashovuvalas bilya Dnistra na vigini sho utvorivsya silnim povorotom richki z 8 verst vid Vrublivciv Takij opis podaye Yuhim Sicinskij u svoyih pracyah Naselennya vrubloveckogo prihodu skladalosya z selyan U 1898 roku seli meshkalo 776 cholovikiv i 795 zhinok Vsi pravoslavni zajmalisya hliborobstvom Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya u pershij polovini XX stolittya meshkanci sela zaznali represij Selo postrazhdalo vid golodomoru vlashtovanogo radyanskoyu vladoyu Z 24 serpnya 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 14 serpnya 2017 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta ob yednannya Vrubloveckoyi Slobidsko Kulchiyeveckoyi ta Ustyanskoyi silskih rad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi NaselennyaNaselennya stanovit 863 osib stanom na 2001 rik Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya InfrastrukturaU seli diye Gotelno restorannij kompleks Kseniya Magazin Burboniya Viddilennya UkrposhtiVidomi lyudiNarodilisya Oleksij Volodimirovich Melnik trener zasluzhenij pracivnik fizichnoyi kulturi i sportu Ukrayini Manchul Oleksandr Mikolajovich ukrayinskij vijskovosluzhbovec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijna Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Bilya sela roztashovana pam yatka prirodi Vrubliveckij lis SvitliniCerkva Pokrovi Bozhoyi Materi Klub Shkola Dityachij sadok Kramnicya Stara pralnya Oglyadovij majdanchik Viglyad z oglyadovogo majdanchika Richka Ternava Gotelno turistichnij kompleksDiv takozhVrubliveckij lis kompleksna pam yatka prirodi miscevogo znachennya roztashovana na pivdennij shid vid sela PrimitkiVrublivci Topoklimati Serednogo Pridnister ya za rezultatami sposterezhen cifrovih meteokompleksiv Gazeta Kraj Kam yaneckij Istoriya sela Vrublivci stanom na 1900 r Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 46 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Nacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast VVRU 2017 46 stor 11 V hodi rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv she odin Geroj z Kam yanechchini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi