У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Озеро Святе О зеро Святе найбільше озеро Хмельницької області Належ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Озеро Святе.

О́зеро Святе́ — найбільше озеро Хмельницької області. Належить до групи заславських озер, розташованих на території Михельського лісництва ДП «Ізяславське лісове господарство», в межах Малого Полісся, на території Шепетівського району

Озеро Святе
На березі озера На березі озера
50°13′04″ пн. ш. 26°50′13″ сх. д. / 50.21778° пн. ш. 26.83694° сх. д. / 50.21778; 26.83694Координати: 50°13′04″ пн. ш. 26°50′13″ сх. д. / 50.21778° пн. ш. 26.83694° сх. д. / 50.21778; 26.83694
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Хмельницька область
Розташування	Шепетівський район, Мале Полісся
Геологічні дані
Група озер	Заславські озера
Розміри
Площа поверхні	0,042 км²
Глибина середня	3-4 м
Глибина макс.	9 м
Вода
Басейн
Площа басейну	8,2 га км²
Країни басейну	Україна
Інше
Острови	1
Озеро Святе (Україна)


Озеро Святе у Вікісховищі

Середня глибина озера близько 4 м, найбільша близько 9 м, у центрі озера розташований острів, а навколо озера ліс. Озеро живиться артезіанськими джерелами, що б'ють із дна. Тому вода в ньому чиста, прозора.

З 1990 року має статус комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення.

Флора і фауна

Тваринний світ

На Святому мешкають 67 видів птахів, майже третина з яких є рідкісними і потребують особливої уваги та захисту. Зокрема, 4 види занесено до Червоної книги України, 24 — включено до Додатку ІІ Бернської конвенції.

Ссавці представлені типовим для Малого Полісся набором видів. З групи мисливських звірів тут відмічені сарни, лисиці, куниця лісова, вивірка лісова, ондатра; звичайним є кріт європейський, а також різноманітні мишовиді гризуни, кажани тощо.

Рослинний світ

На Святому поширені лісова, болотна, прибережно-водна, вибірково-лучна рослинність, а також цікавий фауністичний комплекс. Зусібіч озеро оточене сосняком. Це вологий змішаний сосново-березовий ліс і лише від сходу сухий сосновий. В лісовому покриві трапляються , осока кульконосна і .

На навколишній території трапляються сосново-орлякові, дубово-сосново-орлякові та березові лісові угруповання. Сосново-орлякові ліси вирізняються трав'яним ярусом, який представлений орляком звичайним заввишки 100—120 см. В цьому ярусі ростуть купина запашна, перлівка поникла, костриця велетенська, грушанка круглолиста.

З рідкісних видів ростуть чорниця, брусниця звичайна, зелениця сплюснута.

Дубово-сосново-орлякові ліси ростуть на більш сухих і родючих ґрунтах. Трав'яний ярус складає орляк із супутніми йому видами: квасениця звичайна, безколінець блакитний, перестріч гайовий, конвалія звичайна, веснівка дволиста, рідкісна чорниця.

Березові ліси найсвітліші і утворюють невеликі масиви, які сформувались переважно на місці соснових лісів. Підлісок відсутній. Цим лісам підстилають такі трав'янисті рослини як: орляк звичайний, чоловіча папороть, дзвоники розлогі, злаки — безколінець, стоколос безостий, перлівка поникла. В найзволоженіших місцях ростуть чорниця і верес звичайний.

Найцікавішими виявилися болотні масиви навколо озера. Вони виражені декількома угрупуваннями. Насамперед це угрупування кореневищих осок, які характеризуються однорідністю травостою, і ростуть у найменше зволожених місцях. Це осока гостра, осока пухирчаста, осока чорна, осока жовта, осока багнова, осока пухнастоплода, калюжниця болотяна.

Із червонокнижних видів тут трапляються орхідеї: коручка болотна, зозульки бузинові.

На болотах розміщені виключно цінні соснові сфагнові ліси. Це найбагатший трав'янисто-чагарниковий ярус. Саме тут росте найбільша кількість рідкісних видів: багно звичайне, буяхи, чорниця, брусниця, верес, осока багнова, журавлина болотна, образки болотні, бобівник трилистий.

На водному плесі озера своєю ніжною красою ваблять види з Червоної книги України (1980, 1996): латаття біле і глечики жовті, Їх супроводжують теж такі рідкісні види як: вовче тіло болотне, гірчак земноводний, ситник розлогий, ситник тонкий. Таким чином, біля озера знайшли притулок понад 150 видів вищих рослин і 15 видів мохів і лишайників.

Своєрідним сюрпризом виявилася знахідка реліктового виду з дольодовикового періоду (з плаунових) — діфазіаструм сплюснутий (Л. Г. Любінська) та плауна булавоподібного, які утворюють невеликі куртини.

Примітки

. . Хмельницьке обласне управління водних ресурсів. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 6 березня 2024.

Джерела

Володимир Стецюк. Ізяславський Край: природа — історія — людина. Київ, 2009.
Білик Р. Г., Казімірова Л. П. «Озеро Святе»: крок до створення національного природного парку (про проєкт створення в зоні Малого Полісся Хмельниччини Національного природного парку "Озеро Святе).

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Озеро Святе

«Мале Полісся» — проектований національний природний парк України
Святе озеро на Ізяславщині висихає
Озеро Святе^{[недоступне посилання з липня 2019]}
В. Попович. Вплив кліматичних умов на розвиток рослинності техногенних ландшафтів Малого Полісся у зимовий період

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[ВРХм.обл-1] . . Хмельницьке обласне управління водних ресурсів. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 6 березня 2024.