Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Опришки значення Опришки також опричина левенці учасники українсько

Опришківський рух

Опришківський рух
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Опришки (значення).

Опришки (також опричина, левенці) — учасники українського селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI столітті — першій половині XIX століття.

image
«Марш опришків». Ксилографія Владислава Скочиляса, 1916 рік

Етимологія

Етимологія слова «опришок» неясна: воно може бути пов'язане з опріч («окремо, осторонь») і в цьому разі тлумачиться як характеристика незалежного від пана чоловіка або оприск («скеля, уламок»), оприскливий («нестриманий, дошкульний»), пов'язаними з прискати. Згідно з першою версією, «опришки» етимологічно (але не за значенням) споріднене з російським «опричники» (особиста гвардія Івана Грозного). За думкою львівського історика Михайла Грищенка, назва опришків етимологічно походить від племені аварів — обрів, що створили свою державу на цих теренах у 6-9 ст.[]

Історія

Виникнення руху

Початок руху опришків тісно пов'язаний із діяльністю так званих бескидників, які виникли на Бойківщині та півдні Надсяння. Першим відомим бескидноком на українських землях був Федір Головатий, який діяв зі своєю ватагою на території сучасної східної Словаччини (Лемківщина) в останні роки XV  століття.

У перший раз опришки згадуються в документах 1498 у зв'язку з посиленням кріпосницького гніту. Діяльність опришків спочатку розгорнулася на Прикарпатті, пізніше охопила Закарпаття та Буковину. Опорним центром опришків були Карпати.

У гори тікали розорені, покривджені селяни (наймити, , городники, панські слуги) та бідні міщани, які гуртувалися в опришківські . Вони нападали на панів-землевласників, орендарів, лихварів, , грабували та руйнували шляхетські маєтки тощо.

Поширення

Діяли опришки з ранньої весни до пізньої осені невеликими загонами. Партизанська тактика раптових ударів, сувора конспірація, підтримка з боку більшості селян давали опришкам змогу успішно діяти протягом тривалого часу.

У XVI—XVII століттях зброєю опришків були луки, арбалети, списи, бартки, ножі, рогатини. Згодом, у 18-19 ст., нею стали також рушниці та пістолі. Символом бойової звитяги опришків були бартки (топірці), на яких вони присягали, вступаючи до ровти.

В середині 16 ст. загони опришків діяли на Покутті (Коломийський повіт), Сяніцькій і Перемишльській землях. В 2-й половині 16 ст. рух опришків охопив Західне Прикарпаття, галицько-угорське пограниччя, а також околиці Язлівця, Жидачева, район Кам'янця-Подільського.

В той час відомими ватажками опришків були М.Гатала, брати Гриць та Іванча й інші.

Перша половина XVII ст. (в співпраці з козаками)

В 1-й пол. 17 століття на Покутті успішно діяв буковинський ватажок Г.Кардаш. Очолювані ним опришки 1621 року здобули фортецю Пнів. У 1630-1640-х рр. на Західному Прикарпатті уславилися боротьбою проти шляхти С.Солінка, В.Чепець, В.Баюс та ін. ватажки.

Значні виступи опришків відбулися після появи в Червоній Русі козацьких загонів із війська Богдана Хмельницького. Опришки в цей час тісно співпрацювали з козаками. Польська шляхта навіть називала опришків «другою армією Хмельницького». Опришки у травні 1648 здобули королівський замок у Новотанці, а в липні — в Сяніку. Очолювані В.Сімашкою, О.Шичиком та ін. ватажками, опришки діяли поблизу Яслинського, Дуклі. Брали участь у повстанні під проводом Семена Височана (1648).

1649—1654 — опришки вдало виступили на Лемківщині під проводом Санька, А.Савки та ін. З ними підтримував зв'язки керівник повсталих польських селян Костка Наперський. На Поділлі опришки здобули Гусятин і Сатанів.

1653 — в Молдові разом з військом Тимоша Хмельницького діяли 2 тисячі опришків під проводом Харачка.

Друга половина XVII ст. та початок XVIII ст.

image
Олекса Довбуш,
картина Федора Кричевського, 1931 р.

В 2-й половині XVII століття опришків на Покутті та Прикарпатті очолювали І.Винник (Печеник), Нестор, М.Скребета, брати Лунґи, Бордюк та інші ватажки. На поч. 18 ст. — І.Пискливий, Пинтя, В.Солоник, І.Панчишин та ін. Найактивніше опришки діяли у 1730-1740-х рр. під проводом Олекси Довбуша. Загони Довбуша діяли на Прикарпатті, робили походи в Перемишль, Дрогобич, Турку, на Закарпаття й Поділля. Частина опришків переходила й на Запоріжжя (село Опришки (Кременчуцький р-н) знане і на Полтавщині; власне, на початку XVIII ст. назву опришки на Наддніпрянщині і Поділлі витісняє новий термін — гайдамаки). 24 серпня 1745 року народний герой був по-зрадницькому вбитий. Після його загибелі загони опришків очолювали Василь Баюрак, Іван Бойчук, .

Рух опришків не припинився після переходу Галичини (1772) та Буковини (1774) під владу Габсбурґів. У 1780-х роках у Станиславівській окрузі діяли загони під проводом Д. Богуславця, Я. Фенюка, М. Баби. На Покутті в кінці XVIII століття діяв ватажок П. Гуманюк (Сапрянчук). У першій половині XIX століття в Галичині, на Закарпатті та Буковині діяло понад 50 загонів, ватажками яких були В. Фреюк, М. Бойчук (Клям), В. Якимюк, Д. Марусяк, Г. Мосорук, М. Штолюк, І. Вередюк, М. Циган, І. Волощук, А. Ревізорчук та ін.

Згасання опришківського руху

Зміна соціально-політичних умов у Галичині та Буковині після 1848 року (зокрема, скасування панщини) сприяла поступовому загасанню опришківського руху. Певну роль зіграли й жорстокі заходи з його придушення (силами каральних загонів смоляків, пушкарів, гірських стрільців).

Останніми ватажками опришків були М.Дратрук (Бордюк), прилюдно скараний в Коломиї у 2-й половині 19 ст. (Галичина) та Микола Шугай, вбитий 1921 року (Закарпаття).

Діяльність опришків справляла глибоке враження на народну свідомість і знайшла своє фольклорне відображення у безлічі народних пісень, легенд, переказів.

Тактика опришків

Опришки формували загони чисельністю від 3 до 100 бійців (бували випадки формування і більш чисельних загонів), потім опришки вибирали найбільш зручну для засідки місцевість, по якій проходила важлива дорога, після того робили засіки по обидва боки дороги, а також інколи готували дерева для звалення на дорогу, щоб перекрити ворогові дорогу до втечі.

Потім надійно залягали в засідці, щоб їх не було видно. Головний опришок або вартові слідкували за дорогою, пропускаючи подорожніх, що не були ціллю опришків. Побачивши тих, які були їхньою ціллю (панів, магнатів, провладні загони які боролися проти опришків), вони оцінювали сили ворога, і в тому випадку, якщо вважали, що в загону достатньо сил для знищення ворогів, несподівано відкривали вогонь з вогнепальної зброї, луків і арбалетів. Обстрілявши ворога, опришки йшли добивати ворога в ближній бій. Улюбленою зброю опришків були гострі топірці (бартки), які стали одним із головних символів опришківського руху. Після бою опришки відходили на деяку відстань і дочікувалися ночі, а потім вночі відходили на значну відстань від місця бою.

Також була і інша тактика несподіваних нападів на маєтки ворогів, вночі, попередньо вирахувавши кількість оборонців маєтку і кількість здобичі в ньому.

Опришки як правило переміщалися вночі, пам'ятаючи «знайомі» безлюдні місця на своєму шляху, у них вони спали в день. Тобто шлях складався із зупинок в знайомих відлюдних місцях.  Найнебезпечнішою і складною порою року для опришків була зима, тоді опришкам приходилося зимувати в віддалених гірських житлах схованках, умови зимування були надзвичайно важкі.

Ці тактики були звичними для опришків, але траплялися досить різні їхні битви з ворогами, у тому числі штурми замків, фортець і невеликих міст, зафіксовані випадки ведення опришками снайперського вогню і навіть застосування гармат.

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — . — стор. 204
  2. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. / Пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева. Т. 3 (Муза-Сят). М., 1964—1973; 2-е изд. М., 1986—1987; 3-е изд., стереотип. СПб., 1996)
  3. https://www.nasze-slowo.pl/istoriya-lemkiv-ch-vi/
  4. http://carpathians.eu/?id=1093
  5. . Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
  6. Словник української мови, 1974
  7. . Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  8. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). АН УРСР. Інститут історії. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. — 640 с. Стор.: 16
  9. В. В. Грабовецький. Антифеодальна боротьба карпатського опришківства XVI—XIX ст. Львів, 1966. стор. 66-79, 82-142, 169

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Опришки

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oprishki znachennya Oprishki takozh oprichina levenci uchasniki ukrayinskogo selyanskogo povstanskogo ruhu v Galichini na Zakarpatti Bukovini proti polskoyi shlyahti moldovskih boyar ugorskih feodaliv zgodom takozh proti avstrijskoyi administraciyi Diyali u XVI stolitti pershij polovini XIX stolittya Marsh oprishkiv Ksilografiya Vladislava Skochilyasa 1916 rikEtimologiyaEtimologiya slova oprishok neyasna vono mozhe buti pov yazane z oprich okremo ostoron i v comu razi tlumachitsya yak harakteristika nezalezhnogo vid pana cholovika abo oprisk skelya ulamok oprisklivij nestrimanij doshkulnij pov yazanimi z priskati Zgidno z pershoyu versiyeyu oprishki etimologichno ale ne za znachennyam sporidnene z rosijskim oprichniki osobista gvardiya Ivana Groznogo Za dumkoyu lvivskogo istorika Mihajla Grishenka nazva oprishkiv etimologichno pohodit vid plemeni avariv obriv sho stvorili svoyu derzhavu na cih terenah u 6 9 st dzherelo IstoriyaViniknennya ruhu Pochatok ruhu oprishkiv tisno pov yazanij iz diyalnistyu tak zvanih beskidnikiv yaki vinikli na Bojkivshini ta pivdni Nadsyannya Pershim vidomim beskidnokom na ukrayinskih zemlyah buv Fedir Golovatij yakij diyav zi svoyeyu vatagoyu na teritoriyi suchasnoyi shidnoyi Slovachchini Lemkivshina v ostanni roki XV stolittya U pershij raz oprishki zgaduyutsya v dokumentah 1498 u zv yazku z posilennyam kriposnickogo gnitu Diyalnist oprishkiv spochatku rozgornulasya na Prikarpatti piznishe ohopila Zakarpattya ta Bukovinu Opornim centrom oprishkiv buli Karpati U gori tikali rozoreni pokrivdzheni selyani najmiti gorodniki panski slugi ta bidni mishani yaki gurtuvalisya v oprishkivski Voni napadali na paniv zemlevlasnikiv orendariv lihvariv grabuvali ta rujnuvali shlyahetski mayetki tosho Poshirennya Diyali oprishki z rannoyi vesni do piznoyi oseni nevelikimi zagonami Partizanska taktika raptovih udariv suvora konspiraciya pidtrimka z boku bilshosti selyan davali oprishkam zmogu uspishno diyati protyagom trivalogo chasu U XVI XVII stolittyah zbroyeyu oprishkiv buli luki arbaleti spisi bartki nozhi rogatini Zgodom u 18 19 st neyu stali takozh rushnici ta pistoli Simvolom bojovoyi zvityagi oprishkiv buli bartki topirci na yakih voni prisyagali vstupayuchi do rovti V seredini 16 st zagoni oprishkiv diyali na Pokutti Kolomijskij povit Syanickij i Peremishlskij zemlyah V 2 j polovini 16 st ruh oprishkiv ohopiv Zahidne Prikarpattya galicko ugorske pogranichchya a takozh okolici Yazlivcya Zhidacheva rajon Kam yancya Podilskogo V toj chas vidomimi vatazhkami oprishkiv buli M Gatala brati Gric ta Ivancha j inshi Persha polovina XVII st v spivpraci z kozakami V 1 j pol 17 stolittya na Pokutti uspishno diyav bukovinskij vatazhok G Kardash Ocholyuvani nim oprishki 1621 roku zdobuli fortecyu Pniv U 1630 1640 h rr na Zahidnomu Prikarpatti uslavilisya borotboyu proti shlyahti S Solinka V Chepec V Bayus ta in vatazhki Znachni vistupi oprishkiv vidbulisya pislya poyavi v Chervonij Rusi kozackih zagoniv iz vijska Bogdana Hmelnickogo Oprishki v cej chas tisno spivpracyuvali z kozakami Polska shlyahta navit nazivala oprishkiv drugoyu armiyeyu Hmelnickogo Oprishki u travni 1648 zdobuli korolivskij zamok u Novotanci a v lipni v Syaniku Ocholyuvani V Simashkoyu O Shichikom ta in vatazhkami oprishki diyali poblizu Yaslinskogo Dukli Brali uchast u povstanni pid provodom Semena Visochana 1648 1649 1654 oprishki vdalo vistupili na Lemkivshini pid provodom Sanka A Savki ta in Z nimi pidtrimuvav zv yazki kerivnik povstalih polskih selyan Kostka Naperskij Na Podilli oprishki zdobuli Gusyatin i Sataniv 1653 v Moldovi razom z vijskom Timosha Hmelnickogo diyali 2 tisyachi oprishkiv pid provodom Harachka Druga polovina XVII st ta pochatok XVIII st Oleksa Dovbush kartina Fedora Krichevskogo 1931 r V 2 j polovini XVII stolittya oprishkiv na Pokutti ta Prikarpatti ocholyuvali I Vinnik Pechenik Nestor M Skrebeta brati Lungi Bordyuk ta inshi vatazhki Na poch 18 st I Pisklivij Pintya V Solonik I Panchishin ta in Najaktivnishe oprishki diyali u 1730 1740 h rr pid provodom Oleksi Dovbusha Zagoni Dovbusha diyali na Prikarpatti robili pohodi v Peremishl Drogobich Turku na Zakarpattya j Podillya Chastina oprishkiv perehodila j na Zaporizhzhya selo Oprishki Kremenchuckij r n znane i na Poltavshini vlasne na pochatku XVIII st nazvu oprishki na Naddnipryanshini i Podilli vitisnyaye novij termin gajdamaki 24 serpnya 1745 roku narodnij geroj buv po zradnickomu vbitij Pislya jogo zagibeli zagoni oprishkiv ocholyuvali Vasil Bayurak Ivan Bojchuk Ruh oprishkiv ne pripinivsya pislya perehodu Galichini 1772 ta Bukovini 1774 pid vladu Gabsburgiv U 1780 h rokah u Stanislavivskij okruzi diyali zagoni pid provodom D Boguslavcya Ya Fenyuka M Babi Na Pokutti v kinci XVIII stolittya diyav vatazhok P Gumanyuk Sapryanchuk U pershij polovini XIX stolittya v Galichini na Zakarpatti ta Bukovini diyalo ponad 50 zagoniv vatazhkami yakih buli V Freyuk M Bojchuk Klyam V Yakimyuk D Marusyak G Mosoruk M Shtolyuk I Veredyuk M Cigan I Voloshuk A Revizorchuk ta in Zgasannya oprishkivskogo ruhu Zmina socialno politichnih umov u Galichini ta Bukovini pislya 1848 roku zokrema skasuvannya panshini spriyala postupovomu zagasannyu oprishkivskogo ruhu Pevnu rol zigrali j zhorstoki zahodi z jogo pridushennya silami karalnih zagoniv smolyakiv pushkariv girskih strilciv Ostannimi vatazhkami oprishkiv buli M Dratruk Bordyuk prilyudno skaranij v Kolomiyi u 2 j polovini 19 st Galichina ta Mikola Shugaj vbitij 1921 roku Zakarpattya Diyalnist oprishkiv spravlyala gliboke vrazhennya na narodnu svidomist i znajshla svoye folklorne vidobrazhennya u bezlichi narodnih pisen legend perekaziv Taktika oprishkivOprishki formuvali zagoni chiselnistyu vid 3 do 100 bijciv buvali vipadki formuvannya i bilsh chiselnih zagoniv potim oprishki vibirali najbilsh zruchnu dlya zasidki miscevist po yakij prohodila vazhliva doroga pislya togo robili zasiki po obidva boki dorogi a takozh inkoli gotuvali dereva dlya zvalennya na dorogu shob perekriti vorogovi dorogu do vtechi Potim nadijno zalyagali v zasidci shob yih ne bulo vidno Golovnij oprishok abo vartovi slidkuvali za dorogoyu propuskayuchi podorozhnih sho ne buli cillyu oprishkiv Pobachivshi tih yaki buli yihnoyu cillyu paniv magnativ provladni zagoni yaki borolisya proti oprishkiv voni ocinyuvali sili voroga i v tomu vipadku yaksho vvazhali sho v zagonu dostatno sil dlya znishennya vorogiv nespodivano vidkrivali vogon z vognepalnoyi zbroyi lukiv i arbaletiv Obstrilyavshi voroga oprishki jshli dobivati voroga v blizhnij bij Ulyublenoyu zbroyu oprishkiv buli gostri topirci bartki yaki stali odnim iz golovnih simvoliv oprishkivskogo ruhu Pislya boyu oprishki vidhodili na deyaku vidstan i dochikuvalisya nochi a potim vnochi vidhodili na znachnu vidstan vid miscya boyu Takozh bula i insha taktika nespodivanih napadiv na mayetki vorogiv vnochi poperedno virahuvavshi kilkist oboronciv mayetku i kilkist zdobichi v nomu Oprishki yak pravilo peremishalisya vnochi pam yatayuchi znajomi bezlyudni miscya na svoyemu shlyahu u nih voni spali v den Tobto shlyah skladavsya iz zupinok v znajomih vidlyudnih miscyah Najnebezpechnishoyu i skladnoyu poroyu roku dlya oprishkiv bula zima todi oprishkam prihodilosya zimuvati v viddalenih girskih zhitlah shovankah umovi zimuvannya buli nadzvichajno vazhki Ci taktiki buli zvichnimi dlya oprishkiv ale traplyalisya dosit rizni yihni bitvi z vorogami u tomu chisli shturmi zamkiv fortec i nevelikih mist zafiksovani vipadki vedennya oprishkami snajperskogo vognyu i navit zastosuvannya garmat Div takozhGajdamaki Dejneki Ruh oporu Zelena armiyaPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 stor 204 Fasmer M Etimologicheskij slovar russkogo yazyka V 4 t Per s nem i dop O N Trubacheva T 3 Muza Syat M 1964 1973 2 e izd M 1986 1987 3 e izd stereotip SPb 1996 https www nasze slowo pl istoriya lemkiv ch vi http carpathians eu id 1093 Arhiv originalu za 9 chervnya 2013 Procitovano 16 lyutogo 2013 Slovnik ukrayinskoyi movi 1974 Arhiv originalu za 1 lipnya 2017 Procitovano 19 lipnya 2017 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Ivano Frankivska oblast Red kol toma Chernov O O gol redkol Bernacek T V Vasyuta I K Vladiko N M Garac V J Kajkan P F Kalita V D Kucherov M K Melnichuk Ya S Parkulab V M Pedashenko G M Pravdiva L M Sinicya O I Stolyarchuk V Ya Soma O P Fedoriv Ye V Fedorchak P S Hvostin M P zast gol redkol Yasinskij A L vidp sekr redkol AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1971 640 s Stor 16 V V Graboveckij Antifeodalna borotba karpatskogo oprishkivstva XVI XIX st Lviv 1966 stor 66 79 82 142 169Dzherela ta literaturaO I Muravskij Oprishki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 605 ISBN 978 966 00 1061 1 Graboveckij V Guculshina v HIII XIX st Lviv 1982 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Graboveckij V V Karpatske oprishkivstvo antifeodalna borotba karpatskogo oprishkivstva XVII HIH st Lviv 1966 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oprishki Oprishkivstvo Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Oprishki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1226 1000 ekz Oprishkivska pisnya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 160 Oprishkivska pisnya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 387 634 s http www carpathians eu karpatskii narod istorija ta minule oprishki html http ua reporter com novosti 60972

Дата публікації:
Топ