Пинтя

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пинтя.

Пинтя Хоробрий (рум. Pintea Viteazul, справжнє ім'я Григорє Пинтя — рум. Grigore Pintea; 25 лютого 1670, с. Мегоажа (рум. Măgoaja), повіт Клуж, Семигород — 14 серпня 1703, Бая-Маре, Мармарощина, Румунія) — ватажок загону опришків (гайдуків), румунського походження. Учасник повстання куруців. Оспіваний у румунському й українському (закарпатському) фольклорі.

Пинтя Хоробрий
Ім'я при народженні	Григор Пинтя
Народився	25 лютого 1670(1670-02-25) Мегоажа, Кіуєшть, Клуж, Румунія
Помер	14 серпня 1703(1703-08-14) (33 роки) Бая-Маре, Марамуреш, Румунія ·засідка
Місце проживання	Мармарощина
Діяльність	ватажок загону опришків
Титул	шляхтич
Військове звання	капітан
Дитячі роки Григора описані в книзі для дітей «» / Олександр Гаврош; художник Ірина Шумова. — К.: Грані-Т, 2011. — 120, [8] с. : іл. — (Життя видатних дітей). — 2000 прим. — Гаврош О. Розбійник пинтя у Заклятому місті / Олександр Гаврош; художник Максим Паленко. — К. : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2013. — 304 с. — . Примітки Таміла Висіцька. Опришки: легенди і дійсність. — Ужгород: Ліра, 2007 [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.] — фото. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 24 серпня 2010. Журнал «Наш рідний край», Тячів, № 5, 1938 «Закарпатські казки Андрія Калина», Ужгород, 1955 Ходили опришки. Збірник. — Ужгород: Карпати, 1983, с. 123—124 Ходили опришки. Збірник. — Ужгород: Карпати, 1983, с. 116—123, 125—127 Загибель Хустського замку. Легенди // Ходили опришки. Збірник. — Ужгород: Карпати, 1983, с. 124 (легенду про те, як «Пинта-опришок» зруйнував один із закарпатських замків, записав Володимир Гнатюк на поч. XX ст. на галицькій Гуцульщині — там само, с. 124—125) УРЕ. — 2-е видання. — Т. 8. — К., 1982 . Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 23 квітня 2014. Джерела Д. Я. Вортман, М. К. Чучко. Пинтя [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 208. — . УРЕ. — Т. 11. — К., 1963. УРЕ. — 2-е видання. — Т. 8. — К., 1982. Довідник з історії України [ 8 березня 2005 у Wayback Machine.] Посилання Олександр Гаврош. Кому належить опришок Пинтя? // Український тиждень, 8 квітня, 2011 [ 6 березня 2017 у Wayback Machine.] (рум.) Despre Maramures [ 18 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рум.) Pintea Viteazu — haiduc sau tâlhar? [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рум.) Pe vremea lui Pintea [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рум.)