Олександр Леон Костка-Наперський (пол. Aleksander Leon Kostka-Napierski;бл. 1620 — 18 липня 1651) — польський офіцер, керівник селянського повстання в Краківському Підгаллі в 1651 ріку.
Олександр Леон Костка-Наперський | |
---|---|
Aleksander Leon Kostka-Napierski | |
Народився | 1620 Варшава |
Помер | 18 липня 1651 Краків ·Посадження на палю |
Громадянство | Річ Посполита |
Місце проживання | Варшава Живець Чорштинський замок Краків[1] |
Діяльність | військовик |
Відомий завдяки | ватажок повстання |
Знання мов | польська |
Учасник | Тридцятирічна війна |
Військове звання | капітан |
|
Біографія
Представник шляхетського роду із Мазовії герба «Дубрава». За однією з гіпотез він був шостим сином короля Сигізмунда III Вази і зведеним братом Владислава IV Вази, за іншою гіпотезою його звали «Войцєх Станіслав Бзовський».
У дитинстві Олександр був відданий на виховання мальборкському старості Миколі Рафаїлу Костці, кравчому польської королеви Констанції. Після 1637 року він перебував як паж при дворі королеви Цецилії-Ренати, де, ймовірно, навчився іноземним мовам (німецькій і шведській). Потім служив у коронній та іноземній армії.
Під час Тридцятирічної війни (1618-1648) Олександр Костка-Наперський протягом ряду років служив у шведській армії в Німеччині і мав чин капітана. До 1648 року Костка-Наперський повернувся до Польщі і знаходився при дворі короля Владислава IV Вази. У травні того ж року був відправлений через Гданськ до Англії, Франції,Іспанії та Швеції як посланник польського короля, щоб домогтися допомоги у війні проти турків. На початку червня 1648 року Костка-Наперський з'явився в Швеції при дворі королеви Христини, бідно одягнений, зі свитою, що складалася з трьох осіб, виступаючи в ролі посланця короля Владислава IV. Вже тоді він називав себе Олександром Леоном із Штемберка Наперським.
У 1648 році, після смерті Владислава IV шляхтич Олександр Костка-Наперський повернувся до Річ Посполитої, де, ймовірно, служив у королівському війську.
Навесні 1651 року Олександр Костка-Наперський з'явився в Краківському воєводстві і очолив селянське повстання в Підгаллі. Контактував з гетьманом Війська запорозького Богданом Хмельницьким і мав у себе його універсали. Сам він хвалився в листі, надісланому з Чорштину Станіславу Лентовському, що «має добрий союз з Хмельницьким та татарами». Олександр Костка-Наперський планував підняти селян на повстання, розіслати їх по гірських дорогах, а потім йти на Краків «і далі через всю, якщо вдасться, Польщу». Він швидко орієнтувався у ситуації, бував у маєтках і монастирях, часто відвідував Краків. Він завойовував собі довіру та загальні симпатії.
Очевидно, протягом тривалого часу Наперський перебував у бернардинському монастирі в Тинці, де створив свій опорний пункт. Його головними соратниками були Мартін Радоцький і Станіслав Лентовський.
У квітні 1651 року Костка-Наперський прибув з Тинцю в Новий Торг, звідки став агітувати і закликати селян гірських районів до повстання проти магнатів і шляхти. 12 червня 1651 року Олександр Костка-Наперський з групою (15-20 осіб) залишив Новий Торг, агітуючи навколишніх селян для повстання на Підгаллі.
У ніч з 14 на 15 червня невеликий повстанський загін під проводом Костки-Наперського захопив гірський Чорштинський замок на кордоні з Угорщиною. З Чорштину Олександр Костка-Наперський розіслав свої універсали, закликаючи населення до повстання і наказував збиратися під Чорштином, щоб 24 червня почати спільний похід на Краків, а потім на всю Польщу. Агенти Наперського безуспішно намагалися завербувати загони німецьких найманців у Сілезії.
Єпископ краківський Петро Гембицький, якому король Ян II Казимир доручив оборону Краківського воєводства від можливого нападу трансільванського князя Ракоці, зібрав військові сили та вирішив якнайшвидше придушити вогнище повстання. 16 червня передовий загін єпископа краківського під керівництвом добчицького старости Михайла Йордана підступив до Чорштину. Після невдалих спроб розпочати переговори Йордан розпочав облогу замку. Однак Олександр Костка-Наперський чинив противнику опір і змусив Михайла Йордана 18 червня відступити до Кракову.
Єпископ краківський Петро Гембицький відправляв до короля Яна ІІ Казимира на Волинь з гонцями один лист за іншим, просячи у нього військової допомоги. Єпископ зміг зібрати невеликі сили (більше 1 тис. осіб з 6 знаряддями), які 22 червня обложили Чорштинський замок. Керував облогою полковник Вільгельм Яроцький. 25 червня 1651 року король Ян II Казимир відправив зі свого табору під Берестечко коронні сили (від 2 до 3 тис. осіб) під командуванням мечника і конюшого Олександра Любомирського під Краків для придушення повстання в Підгаллі.
Надії Олександра Костки-Наперського на загальне повстання у Польщі не справдилися. Військо краківського єпископа обложило Чорштин, де знаходився сам Костка-Наперський, а з ним близько 40 осіб. Селянські загони, що зібралися, не зважилися пробитися через регулярні військові загони, озброєні артилерією. Облога Чорштина тривала з 22 по 24 червня. 24 червня зрадники здали замок полковнику Вільгельму Яроцькому і видали йому Олександра Костку-Наперського і Станіслава Лентовського. Усіх керівників заколоту було засуджено до смерті.
18 липня 1651 року в Краківі Олександр Костка-Наперський був зазнаний болісній страті - спаленню на повільному вогні. Йому спочатку спалили один бік, потім інший, а потім напівживого посадили на палю. Його соратники Мартін Радоцький та Станіслав Лентовський також були страчені. Через кілька днів тіла вивезли і поховали в невідомому місці.
Пам’ять
- Олександр Костка-Наперський представлений у романі польського письменника Владислава Оркана «Костка-Наперський. Роман XVII сторіччя» .
- Польський режисер Ян Батори у 1955 році зняв стрічку «Підгалля у вогні» («Podhale w ogniu»).
- Іменем Олександра Костки-Наперського названі вулиці в Щецині, Лодзі, Катовіце та Ґдині.
Див. також
Примітки
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Napierski-Aleksander-Leon;3945700.html
- Piotr Greiner, Ewa Gronkowska, Ryszard Kaczmarek, Kazimierz Miroszewski, Marek Paździora Słownik historii Polski i świata, Katowice 2005, s. 125.
- Romuald Romański, Najsłynniejsze bękarty w dziejach Polski. Losy pozamałżeńskich dzieci królów i książąt polskich, Warszawa 2012, s. 70.
- Władysław Orkan. Kostka Napierski. Powieść z XVII wieku. — Од. : polona.pl, 2019-09-27.
Література
- Sława i niesława Kostki-Napierskiego – Janusz Tazbir, w: ” nr 3/1993
- Jerzy Antoni Kostka, Kostkowie herbu Dąbrowa. Wyd. Koszalin 2010, s. 119
- «Воссоединение Украины с Россией», «Крестьянское движение в Польше в 1651 г. и освободительная война украинского народа под руководством Богдана Хмельницкого». — М.: Издательство Академии Наук СССР, 1954. — Ст. 248—262.
- проф. П. Е. Казанский. Присоединение Галичины, Буковины и Угорской Руси. — Издание 2-ое, без перемен. — Од. : Печатано в Типографии Епархиального Дома. Александровский проспект, собственный дом №6, 1914. — 10 с.
- Tazbir, Janusz (1993), Sława i niesława Kostki-Napierskiego
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Leon Kostka Naperskij pol Aleksander Leon Kostka Napierski bl 1620 18 lipnya 1651 polskij oficer kerivnik selyanskogo povstannya v Krakivskomu Pidgalli v 1651 riku Oleksandr Leon Kostka NaperskijAleksander Leon Kostka NapierskiNarodivsya1620 VarshavaPomer18 lipnya 1651 Krakiv Posadzhennya na palyuGromadyanstvoRich PospolitaMisce prozhivannyaVarshava Zhivec Chorshtinskij zamok Krakiv 1 DiyalnistvijskovikVidomij zavdyakivatazhok povstannyaZnannya movpolskaUchasnikTridcyatirichna vijnaVijskove zvannyakapitan Mediafajli u VikishovishiChorshtinskij zamokBiografiyaPredstavnik shlyahetskogo rodu iz Mazoviyi gerba Dubrava Za odniyeyu z gipotez vin buv shostim sinom korolya Sigizmunda III Vazi i zvedenim bratom Vladislava IV Vazi za inshoyu gipotezoyu jogo zvali Vojcyeh Stanislav Bzovskij U ditinstvi Oleksandr buv viddanij na vihovannya malborkskomu starosti Mikoli Rafayilu Kostci kravchomu polskoyi korolevi Konstanciyi Pislya 1637 roku vin perebuvav yak pazh pri dvori korolevi Ceciliyi Renati de jmovirno navchivsya inozemnim movam nimeckij i shvedskij Potim sluzhiv u koronnij ta inozemnij armiyi Pid chas Tridcyatirichnoyi vijni 1618 1648 Oleksandr Kostka Naperskij protyagom ryadu rokiv sluzhiv u shvedskij armiyi v Nimechchini i mav chin kapitana Do 1648 roku Kostka Naperskij povernuvsya do Polshi i znahodivsya pri dvori korolya Vladislava IV Vazi U travni togo zh roku buv vidpravlenij cherez Gdansk do Angliyi Franciyi Ispaniyi ta Shveciyi yak poslannik polskogo korolya shob domogtisya dopomogi u vijni proti turkiv Na pochatku chervnya 1648 roku Kostka Naperskij z yavivsya v Shveciyi pri dvori korolevi Hristini bidno odyagnenij zi svitoyu sho skladalasya z troh osib vistupayuchi v roli poslancya korolya Vladislava IV Vzhe todi vin nazivav sebe Oleksandrom Leonom iz Shtemberka Naperskim U 1648 roci pislya smerti Vladislava IV shlyahtich Oleksandr Kostka Naperskij povernuvsya do Rich Pospolitoyi de jmovirno sluzhiv u korolivskomu vijsku Navesni 1651 roku Oleksandr Kostka Naperskij z yavivsya v Krakivskomu voyevodstvi i ocholiv selyanske povstannya v Pidgalli Kontaktuvav z getmanom Vijska zaporozkogo Bogdanom Hmelnickim i mav u sebe jogo universali Sam vin hvalivsya v listi nadislanomu z Chorshtinu Stanislavu Lentovskomu sho maye dobrij soyuz z Hmelnickim ta tatarami Oleksandr Kostka Naperskij planuvav pidnyati selyan na povstannya rozislati yih po girskih dorogah a potim jti na Krakiv i dali cherez vsyu yaksho vdastsya Polshu Vin shvidko oriyentuvavsya u situaciyi buvav u mayetkah i monastiryah chasto vidviduvav Krakiv Vin zavojovuvav sobi doviru ta zagalni simpatiyi Ochevidno protyagom trivalogo chasu Naperskij perebuvav u bernardinskomu monastiri v Tinci de stvoriv svij opornij punkt Jogo golovnimi soratnikami buli Martin Radockij i Stanislav Lentovskij U kvitni 1651 roku Kostka Naperskij pribuv z Tincyu v Novij Torg zvidki stav agituvati i zaklikati selyan girskih rajoniv do povstannya proti magnativ i shlyahti 12 chervnya 1651 roku Oleksandr Kostka Naperskij z grupoyu 15 20 osib zalishiv Novij Torg agituyuchi navkolishnih selyan dlya povstannya na Pidgalli U nich z 14 na 15 chervnya nevelikij povstanskij zagin pid provodom Kostki Naperskogo zahopiv girskij Chorshtinskij zamok na kordoni z Ugorshinoyu Z Chorshtinu Oleksandr Kostka Naperskij rozislav svoyi universali zaklikayuchi naselennya do povstannya i nakazuvav zbiratisya pid Chorshtinom shob 24 chervnya pochati spilnij pohid na Krakiv a potim na vsyu Polshu Agenti Naperskogo bezuspishno namagalisya zaverbuvati zagoni nimeckih najmanciv u Sileziyi Yepiskop krakivskij Petro Gembickij yakomu korol Yan II Kazimir doruchiv oboronu Krakivskogo voyevodstva vid mozhlivogo napadu transilvanskogo knyazya Rakoci zibrav vijskovi sili ta virishiv yaknajshvidshe pridushiti vognishe povstannya 16 chervnya peredovij zagin yepiskopa krakivskogo pid kerivnictvom dobchickogo starosti Mihajla Jordana pidstupiv do Chorshtinu Pislya nevdalih sprob rozpochati peregovori Jordan rozpochav oblogu zamku Odnak Oleksandr Kostka Naperskij chiniv protivniku opir i zmusiv Mihajla Jordana 18 chervnya vidstupiti do Krakovu Yepiskop krakivskij Petro Gembickij vidpravlyav do korolya Yana II Kazimira na Volin z goncyami odin list za inshim prosyachi u nogo vijskovoyi dopomogi Yepiskop zmig zibrati neveliki sili bilshe 1 tis osib z 6 znaryaddyami yaki 22 chervnya oblozhili Chorshtinskij zamok Keruvav oblogoyu polkovnik Vilgelm Yarockij 25 chervnya 1651 roku korol Yan II Kazimir vidpraviv zi svogo taboru pid Berestechko koronni sili vid 2 do 3 tis osib pid komanduvannyam mechnika i konyushogo Oleksandra Lyubomirskogo pid Krakiv dlya pridushennya povstannya v Pidgalli Nadiyi Oleksandra Kostki Naperskogo na zagalne povstannya u Polshi ne spravdilisya Vijsko krakivskogo yepiskopa oblozhilo Chorshtin de znahodivsya sam Kostka Naperskij a z nim blizko 40 osib Selyanski zagoni sho zibralisya ne zvazhilisya probitisya cherez regulyarni vijskovi zagoni ozbroyeni artileriyeyu Obloga Chorshtina trivala z 22 po 24 chervnya 24 chervnya zradniki zdali zamok polkovniku Vilgelmu Yarockomu i vidali jomu Oleksandra Kostku Naperskogo i Stanislava Lentovskogo Usih kerivnikiv zakolotu bulo zasudzheno do smerti 18 lipnya 1651 roku v Krakivi Oleksandr Kostka Naperskij buv zaznanij bolisnij strati spalennyu na povilnomu vogni Jomu spochatku spalili odin bik potim inshij a potim napivzhivogo posadili na palyu Jogo soratniki Martin Radockij ta Stanislav Lentovskij takozh buli stracheni Cherez kilka dniv tila vivezli i pohovali v nevidomomu misci Pam yatVkazivnik vOleksandr Kostka Naperskij predstavlenij u romani polskogo pismennika Vladislava Orkana Kostka Naperskij Roman XVII storichchya Polskij rezhiser Yan Batori u 1955 roci znyav strichku Pidgallya u vogni Podhale w ogniu Imenem Oleksandra Kostki Naperskogo nazvani vulici v Shecini Lodzi Katovice ta Gdini Div takozhNaperskiPrimitkihttps encyklopedia pwn pl haslo Napierski Aleksander Leon 3945700 html Piotr Greiner Ewa Gronkowska Ryszard Kaczmarek Kazimierz Miroszewski Marek Pazdziora Slownik historii Polski i swiata Katowice 2005 s 125 Romuald Romanski Najslynniejsze bekarty w dziejach Polski Losy pozamalzenskich dzieci krolow i ksiazat polskich Warszawa 2012 s 70 Wladyslaw Orkan Kostka Napierski Powiesc z XVII wieku Od polona pl 2019 09 27 LiteraturaSlawa i nieslawa Kostki Napierskiego Janusz Tazbir w nr 3 1993 Jerzy Antoni Kostka Kostkowie herbu Dabrowa Wyd Koszalin 2010 s 119 Vossoedinenie Ukrainy s Rossiej Krestyanskoe dvizhenie v Polshe v 1651 g i osvoboditelnaya vojna ukrainskogo naroda pod rukovodstvom Bogdana Hmelnickogo M Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1954 St 248 262 prof P E Kazanskij Prisoedinenie Galichiny Bukoviny i Ugorskoj Rusi Izdanie 2 oe bez peremen Od Pechatano v Tipografii Eparhialnogo Doma Aleksandrovskij prospekt sobstvennyj dom 6 1914 10 s Tazbir Janusz 1993 Slawa i nieslawa Kostki Napierskiego