Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бескидники (пол. Tołhaj, угор. tolvaj) — учасники одного із найдавніших рухів опору іноземній владі у Галичині та Закарпатті, які діяли в XVI-XVIII століттях в Бескидах - на Бойківщині, по обидва схили Східних Карпат (зокрема, поблизу верхів'їв Сяну).
Історичні дані
Спочатку в ліси йшли місцеві жителі, рятуючись від політики закріпачення та обмеження прав, які проводили влади королівств Польщі й Угорщини. Характер опру загострився у зв'язку із наступними переслідуваннями бескидників новоприбулою з інших країн феодальною верхівкою, котра витіснила місцеву. Незважаючи на це, легке та вільне життя втікачів у лісах приваблювало все більше учасників. Важливим джерелом засобів для життя стала експропріація власності польської та угорської шляхти.
В Східних Карпатах, які в період з XV до XVIII ст. були південною=західною околицею Руського Воєводства Польського королівств і отимали назву «Бескиди», їх називали «бескидниками», «опришками», «гультяями», в Угорщині — «толгаями». Поступово, вільним стиль життя приваблював до них представників інших народів та соціальних груп регіону. Крім русинів бескидниками ставали волохи, поляки, мадяри та інші. З поширенням руху бескидників безпосередньо пов'язаний повстанський рух опришків.
Бескидники збирались в чисельні групи, озброєні мушкетами, пістолями, піками, сокирами та ін. Створювались цілі загони, які мали навіть барабани та литаври. Бескидники діяли у всіх східних та південних Карпатах та Прикарпатті. Напади бескидників продовжувались понад 450 років (з початку XIV до середини XIX століття). Їх об'єктами були села, маєтки, церкви та костели, та навіть міста. В історії збереглися згадки про пограбування бескидниками околиць міста Турка, маєтку Казимира Турського (тодішнього володаря Турки) у Дзвинячі, знищення маєтку шляхтича з роду Височанських у 1648 році та маєтку посесора Яна Миколаєвського в Жуп'янім у 1671 році.
Бездіяльність з боку місцевої шляхти спонукали бескидників із сусідньої Угорщини до ще масовіших акцій. Так, взимку 1657 року через перевал перейшли загони угорця Ракоці. Не зустрівши серйозного опору, вони узяли в облогу м. Самбір. Місцевий гарнізон, який складався з 2 тисяч жовнірів, за активної підтримки містян насилу відбив атаку. Зазнавши невдачі, бескидники рушили через Перемишль на Краків, грабуючи та спалюючи на своєму шляху шляхетські села та багаті маєтки.
Вважаєтьяс що діяльність бескидників знаходилась під протекцією деяких представників місцевої влади, з якими повстанці ділилися частиною своєї здобичі, в обмін на допомогу у випадку можливих неприємностей чи погроз. Серед таких покровителів найвпливовішою була група угорських феодалів — магнатів із родів Другетів, Аспермонтів, Нагітучів, Петейличів, Ракоці, Веселів та Рекеличів, які володіли помістями в Ужгороді, Мукачеві, Тренчині і Хирові. Яскравим прикладом такої взаємодії був замок у містечку Гуменне (раніше це були угорські землі), який протягом 1619—1644 років належав роду Другетів та був перетворений ними на базу для розбійницьких набігів на Сяноцьку, Перемишльську та Турківську землі.
Польські та угорські монархи співпрацювали в боротьбі проти бескидників, спираючись на військову силу. У другій половині XVII століття на прикордонних із Угорщиною територіях був запроваджений інститут так званої «смоляцької служби». «Смоляками» (або пандурами) називали професійних військовиків, які очолювали загони самооборони місцевої шляхти. З часом «смоляками» стали називати всіх учасників піших найманих загонів (військ). Кількість бійців у них коливалась від 20 до 100 чоловік — в залежності від ситуації. Командир загону отримував щомісячну плату 100 злотих, його підлеглі — в залежності від місця служби: за несення гарнізонної служби в селі чи в містечку — 10 злотих на місяць, за службу безпосередньо на кордоні, в польових умовах — 12. «Смоляки» відбува́ли безперервну службу приблизно 5 місяців на рік — навесні (з половини квітня до половини червня) і восени (упродовж вересня-листопада).
Із входом Галичини до складу Австро-Угорщини у 1772 році, зміцненням державних органів влади та ліквідацією кріпацтва та панщини ситуація стабілізувалася і активність бескидників пішла на спад.
В українській історіографії діяльність бескидників майже завжди вважалась за повстанський, народно-визвольний рух проти гнобителів, в той час як у польській історії вони представлені переважно розбійниками і грабіжниками.
Лист Федора Головатого місту Бардієву
Цінною пам'яткою з історії бескидників є лист ватажка Федора Головатого місту Бардієву, який розкриває етнічний, економічний та юридичний характер діяльності повстанців. В листі написаному латинськими літерами руською мовою використано лексичні звороти характерні для сучасних бойківських говірок української мови. Головатий звинувачує владу Бардієва у страті невинних людей, за яку обіцяє помсту у разі відмови виплатити викуп. Грамота супроводжена рисунками, котрі зображають страту побратимів та ряд знарядь які були використані або під час страти, або мали служити пересторогою в разі не виконання вимоги.
В транслітерованому вигляді текст грамоти звучить так: Вы злы а несправедливы люды Бардыовскы, вы сте нашых братов дали звешати, люди добрих а невинних, яко мордере нецнотливы, кторы ани вам, ани жадному нич не били вини. А протош, эстли нам – приятелом а родові їх за них не положите четери ста золотих ве золоце до трох недєлы в клашторе в Могілі у Кракова алебо у картусов в Лехниці, теди на ваших гордлех й на ваших иманію й на ваших поданих се буд дулуго, буд кратко такто се мстити будеми покуд нашого роду става. Тот лист с гор, дзен сватего Якуба.
Галерея
-
![image]()
Дерев'яна фігура бескидника (толгая) поблизу села Орелець -
![image]()
Угорський смоляк
Джерела
- Українська Радянська Енциклопедія [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- Іван Великий. Сіль, «бескидники» і «смоляки» // Журнал «Ї» [ 6 листопада 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
- Stanisław Orłowski. Tołhaje czyli zbóje w Bieszczadach. (пол.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beskidniki pol Tolhaj ugor tolvaj uchasniki odnogo iz najdavnishih ruhiv oporu inozemnij vladi u Galichini ta Zakarpatti yaki diyali v XVI XVIII stolittyah v Beskidah na Bojkivshini po obidva shili Shidnih Karpat zokrema poblizu verhiv yiv Syanu BeskidnikIstorichni daniSpochatku v lisi jshli miscevi zhiteli ryatuyuchis vid politiki zakripachennya ta obmezhennya prav yaki provodili vladi korolivstv Polshi j Ugorshini Harakter opru zagostrivsya u zv yazku iz nastupnimi peresliduvannyami beskidnikiv novopribuloyu z inshih krayin feodalnoyu verhivkoyu kotra vitisnila miscevu Nezvazhayuchi na ce legke ta vilne zhittya vtikachiv u lisah privablyuvalo vse bilshe uchasnikiv Vazhlivim dzherelom zasobiv dlya zhittya stala ekspropriaciya vlasnosti polskoyi ta ugorskoyi shlyahti V Shidnih Karpatah yaki v period z XV do XVIII st buli pivdennoyu zahidnoyu okoliceyu Ruskogo Voyevodstva Polskogo korolivstv i otimali nazvu Beskidi yih nazivali beskidnikami oprishkami gultyayami v Ugorshini tolgayami Postupovo vilnim stil zhittya privablyuvav do nih predstavnikiv inshih narodiv ta socialnih grup regionu Krim rusiniv beskidnikami stavali volohi polyaki madyari ta inshi Z poshirennyam ruhu beskidnikiv bezposeredno pov yazanij povstanskij ruh oprishkiv List vatazhka beskidnikiv Fedora Golovatogo mistu Bardeyevu 1493 r Beskidniki zbiralis v chiselni grupi ozbroyeni mushketami pistolyami pikami sokirami ta in Stvoryuvalis cili zagoni yaki mali navit barabani ta litavri Beskidniki diyali u vsih shidnih ta pivdennih Karpatah ta Prikarpatti Napadi beskidnikiv prodovzhuvalis ponad 450 rokiv z pochatku XIV do seredini XIX stolittya Yih ob yektami buli sela mayetki cerkvi ta kosteli ta navit mista V istoriyi zbereglisya zgadki pro pograbuvannya beskidnikami okolic mista Turka mayetku Kazimira Turskogo todishnogo volodarya Turki u Dzvinyachi znishennya mayetku shlyahticha z rodu Visochanskih u 1648 roci ta mayetku posesora Yana Mikolayevskogo v Zhup yanim u 1671 roci Bezdiyalnist z boku miscevoyi shlyahti sponukali beskidnikiv iz susidnoyi Ugorshini do she masovishih akcij Tak vzimku 1657 roku cherez pereval perejshli zagoni ugorcya Rakoci Ne zustrivshi serjoznogo oporu voni uzyali v oblogu m Sambir Miscevij garnizon yakij skladavsya z 2 tisyach zhovniriv za aktivnoyi pidtrimki mistyan nasilu vidbiv ataku Zaznavshi nevdachi beskidniki rushili cherez Peremishl na Krakiv grabuyuchi ta spalyuyuchi na svoyemu shlyahu shlyahetski sela ta bagati mayetki Vvazhayetyas sho diyalnist beskidnikiv znahodilas pid protekciyeyu deyakih predstavnikiv miscevoyi vladi z yakimi povstanci dililisya chastinoyu svoyeyi zdobichi v obmin na dopomogu u vipadku mozhlivih nepriyemnostej chi pogroz Sered takih pokroviteliv najvplivovishoyu bula grupa ugorskih feodaliv magnativ iz rodiv Drugetiv Aspermontiv Nagituchiv Petejlichiv Rakoci Veseliv ta Rekelichiv yaki volodili pomistyami v Uzhgorodi Mukachevi Trenchini i Hirovi Yaskravim prikladom takoyi vzayemodiyi buv zamok u mistechku Gumenne ranishe ce buli ugorski zemli yakij protyagom 1619 1644 rokiv nalezhav rodu Drugetiv ta buv peretvorenij nimi na bazu dlya rozbijnickih nabigiv na Syanocku Peremishlsku ta Turkivsku zemli Polski ta ugorski monarhi spivpracyuvali v borotbi proti beskidnikiv spirayuchis na vijskovu silu U drugij polovini XVII stolittya na prikordonnih iz Ugorshinoyu teritoriyah buv zaprovadzhenij institut tak zvanoyi smolyackoyi sluzhbi Smolyakami abo pandurami nazivali profesijnih vijskovikiv yaki ocholyuvali zagoni samooboroni miscevoyi shlyahti Z chasom smolyakami stali nazivati vsih uchasnikiv pishih najmanih zagoniv vijsk Kilkist bijciv u nih kolivalas vid 20 do 100 cholovik v zalezhnosti vid situaciyi Komandir zagonu otrimuvav shomisyachnu platu 100 zlotih jogo pidlegli v zalezhnosti vid miscya sluzhbi za nesennya garnizonnoyi sluzhbi v seli chi v mistechku 10 zlotih na misyac za sluzhbu bezposeredno na kordoni v polovih umovah 12 Smolyaki vidbuva li bezperervnu sluzhbu priblizno 5 misyaciv na rik navesni z polovini kvitnya do polovini chervnya i voseni uprodovzh veresnya listopada Iz vhodom Galichini do skladu Avstro Ugorshini u 1772 roci zmicnennyam derzhavnih organiv vladi ta likvidaciyeyu kripactva ta panshini situaciya stabilizuvalasya i aktivnist beskidnikiv pishla na spad V ukrayinskij istoriografiyi diyalnist beskidnikiv majzhe zavzhdi vvazhalas za povstanskij narodno vizvolnij ruh proti gnobiteliv v toj chas yak u polskij istoriyi voni predstavleni perevazhno rozbijnikami i grabizhnikami List Fedora Golovatogo mistu BardiyevuCinnoyu pam yatkoyu z istoriyi beskidnikiv ye list vatazhka Fedora Golovatogo mistu Bardiyevu yakij rozkrivaye etnichnij ekonomichnij ta yuridichnij harakter diyalnosti povstanciv V listi napisanomu latinskimi literami ruskoyu movoyu vikoristano leksichni zvoroti harakterni dlya suchasnih bojkivskih govirok ukrayinskoyi movi Golovatij zvinuvachuye vladu Bardiyeva u strati nevinnih lyudej za yaku obicyaye pomstu u razi vidmovi viplatiti vikup Gramota suprovodzhena risunkami kotri zobrazhayut stratu pobratimiv ta ryad znaryad yaki buli vikoristani abo pid chas strati abo mali sluzhiti perestorogoyu v razi ne vikonannya vimogi V transliterovanomu viglyadi tekst gramoti zvuchit tak Vy zly a nespravedlivy lyudy Bardyovsky vy ste nashyh bratov dali zveshati lyudi dobrih a nevinnih yako mordere necnotlivy ktory ani vam ani zhadnomu nich ne bili vini A protosh estli nam priyatelom a rodovi yih za nih ne polozhite cheteri sta zolotih ve zoloce do troh nedyely v klashtore v Mogili u Krakova alebo u kartusov v Lehnici tedi na vashih gordleh j na vashih imaniyu j na vashih podanih se bud dulugo bud kratko takto se mstiti budemi pokud nashogo rodu stava Tot list s gor dzen svatego Yakuba GalereyaDerev yana figura beskidnika tolgaya poblizu sela Orelec Ugorskij smolyakDzherelaUkrayinska Radyanska Enciklopediya 17 listopada 2016 u Wayback Machine ukr Ivan Velikij Sil beskidniki i smolyaki Zhurnal Yi 6 listopada 2017 u Wayback Machine ukr Stanislaw Orlowski Tolhaje czyli zboje w Bieszczadach pol Div takozhOprishki