ハ

は або ハ (/ha/; МФА: [ha] • [hä]; укр. ха) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	波
JIS X 0213	1-4-47
Unicode	306F
Катакана
Походження	八
JIS X 0213	1-5-47
Unicode	U+30BF
Вимова • Мови • Клас
МФА	ha
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	ХА
Латинка	HA

Хіраґана
Походження	は
JIS X 0213	1-4-48
Unicode	3070
Катакана
Походження	ハ
JIS X 0213	1-5-48
Unicode	U+30D0
Вимова • Мови • Клас
МФА	ba
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	БА
Латинка	BA

Хіраґана
Походження	は
JIS X 0213	1-4-48
Unicode	3071
Катакана
Походження	ハ
JIS X 0213	1-5-48
Unicode	U+30D0
Вимова • Мови • Клас
МФА	pa
Мови	ja
Звук	напівдзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ПА
Латинка	PA

Має похідні:

• дзвінкі звуки — ば або バ (/ba/; МФА: [ba] • [bä]; укр. ба);
• напівдзвінкі звуки — ぱ або パ (/pa/; МФА: [pa] • [pä]; укр. па).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий глотальний щілинний:		/h/ →	は	[ha]	(основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:		/b/ →	ば	[ba]	(похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:		/p/ →	ぱ	[pa]	(похідний звук)

До IX століття знак は вимовлявся як [pa], У X—XVI століттях — як [ɸa], а з XVII століття і по сьогодні — як [ha].

Крім цього, в знак は читався як [ha] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як わ — [ɰa].

У сучасній японській мові звук [ɰa] передається лише знаком わ. Виняток становить граматична частка предметного відмінка, що передається на письмі як は, а вимовляється як [ɰa].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• (Порядок ґодзюону): 26.
• (Порядок іроха): 3. Між ろ і に.

Абетки

• Хіраґана: は

Походить від скорописного написання ієрогліфа 波 (ха, хвиля).

• Катакана: ハ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 八 (хаті, вісім).

• Манйоґана: 八 • 方 • 芳 • 房 • 半 • 伴 • 倍 • 泊 • 波 • 婆 • 破 • 薄 • 播 • 幡 • 羽 • 早 • 者 • 速 • 葉 • 歯

Транслітерації

は

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ХА (ха).

  Альтернативні системи: ХА (ха).

• Латинка

  (Система Хепберна): HA (ha).

  (Японська система): HA (ha).

  JIS X 4063: ha

  Айнська система: HA (ha).

ば

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): БА (ба).

  Альтернативні системи: БА (ба)

• Латинка

  (Система Хепберна): BA (ba).

  (Японська система): BA (ba).

  JIS X 4063: ba

  Айнська система: BA (ba).

ぱ

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ПА (па).

  Альтернативні системи: ПА (па)

• Латинка

  (Система Хепберна): PA (pa).

  (Японська система): PA (pa).

  JIS X 4063: pa

  Айнська система: PA (pa).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  ●－ －－ ●●

• Радіоабетка: ХАґакі но ХА (はがきのハ; «ха» поштівки)
• Абетка Морзе: −・・・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
• •