Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Часник гірськи́й, також цибу́ля гірська́, або чісник лудник (Allium lusitanicum, syn. Allium montanum) — багаторічна рослина родини цибулевих. Підземні органи представлені цибулиною, надземна частина являє собою розетку лінійних листків із квітконосами, що несуть напівкулясті бузкові суцвіття-зонтики. Вид поширений у більшості європейських країн, де приурочений до гірських областей, що й відбито в його назві. Регіонально рідкісна рослина, занесена до Червоної книги Молдови та списку охоронюваних рослин Тернопільської області України. Декоративна культура.
| Часник гірський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
| Рід: | Цибуля (Allium) |
| Вид: | Часник гірський (A. lusitanicum) |
| Біноміальна назва | |
| Allium lusitanicum Lam., 1783 | |
Назва
Латинська родова назва Allium кельтського походження і означає «пекучий». Вона вказує на гострий смак та запах, який при вдиханні подразнює слизові оболонки носа та очей — ознаки, притаманні усім представникам роду. На ці ж особливості вказують українські родові назви цього виду: основна відсилає до більш знаного городнього часнику, а синонімічна натякає на городню цибулю. Видовий епітет, як латинський, так і український (відповідно, montanum і гірський) вказує на розповсюдження цієї рослини, приуроченої до гірських областей. Латинський синонім Allium lusitanicum, який часто розглядають як основну назву, вказує на місце, з якого вперше було описано характерно представника цього таксона, — історичну область Лузітанію, розташовану на Піренейському півострові.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 7—45 см, геофіт. Вегетативним частинам цього виду притаманний гострий специфічний запах, схожий на запах городнього часнику. Цибулини завширшки 0,8—1 см, яйцеподібні або конічні, вкриті тонкими світлими лусками. Коріння мичкувате, біле. Стебло відсутнє. Листків 4—9, їхня довжина складає 4—30 см, ширина — 2—6 мм. Усі листки сидячі (зібрані в розетку), лінійні, пласкі, жолобчасті, із тупою верхівкою, у нижній частині інколи круглі в перерізі, але не мають киля.
Прямостоячі квітконоси нечисленні, однак їх зазвичай більше одного. У перерізі вони круглі або невиразно гранчасті. Суцвіття являє собою багатоквітковий напівкулястий, рідше майже кулястий зонтик завширшки 2—5 см із плівчастим покривалом, що огортає квітки до початку цвітіння. Квітки двостатеві, актиноморфні, шестичленні, із чашоподібною оцвітиною бузкового чи рожево-фіолетового кольору. Листочки оцвітини яйцеподібні чи ланцетні, причому внутрішні довші за зовнішні. Тичинки довші за пелюстки: довжина тичинкових ниток складає 4—6,5 мм, ширина біля основи у тичинок зовнішнього кола становить близько 0,5 мм, у тичинок внутрішнього кола — близько 1 мм. Маточка довша за пелюстки. Зав'язь тридільна.
Плід — тригнізда коробочка завдовжки до 4 мм. Насіння чорне.
Число хромосом 2n = 14, 24, 32.
Визначення
Часник гірський дуже схожий на , або часник заячий, однак в останнього тичинки відносно короткі — вони не виступають за листочки оцвітини. У часника гірського тичинки довші за пелюстки в середньому у 1,2 рази. Крім того, листки у скороди килюваті, а цвітіння відбувається лише у липні — серпні.
Поширення
Ареал часника гірського охоплює Центральну, частково, Південну та Східну Європу, а також південну частину Сибіру. На теренах Європи ця рослина поширена перш за все у гірських районах, наприклад, доволі звичайна в Альпах, Піренеях. На північних, західних та крайніх південно-східних околицях Європи цей вид відсутній, зокрема, часник гірський не виявлений у флорі Ісландії, Ірландії, Великої Британії, країн Бенілюксу, Данії, Фінляндії, Албанії та Греції. Не достатньо підтверджені його знахідки на Балканському півострові. У північній кліматичній зоні його осередки зростання знайдені лише на півдні Скандинавії та в Литві. У Східній Європі він трапляється на теренах Угорщини, Румунії, Молдови, України та Болгарії, проте, через ці країни проходить східна межа ареалу, тому в них часник гірський можна віднайти не часто. Наприклад, у Румунії його поширення обмежене тільки Карпатами, у Болгарії цей вид описаний лише у Балканських горах. З цього географічного розподілу видно, що часник гірський уникає зон із морським кліматом. Доказом цього слугує і те, що в Італії цей вид доволі звичайний на півночі країни — в південній частині Альп, але не відомий на півдні — на острові Сицилія.
В Україні розсіяні популяції цього виду зосереджені на Правобережжі: у Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, на Поділлі, в Поліссі та Придніпров'ї.
Екологія
Часник гірський добре переносить екстремальні температури (водночас є морозо- та жаростійкою рослиною), світлолюбний, помірно посухостійкий. Зазвичай зростає на передгірських та гірських луках, остепнених лучних схилах, скелястих уступах. Віддає перевагу дерново-карбонатним ґрунтам, тобто таким, що містять багато кальцію. У горах трапляється на висотах до 1500—2400 м. В природі часник гірський входить до рослинних угруповань наступних союзів: , , (в асоціації ), (асоціації , , ). Дослідження подільських популяцій показали, що його супутниками у трав'яному покриві найчастіше виступають костриця валіська, часник подільський, , самосил гайовий і вероніка сива.
Розмножується вегетативно та насінням, причому насіннєве розмноження переважає. Цвітіння у різних частинах ареалу триває з червня по жовтень. Квіти запилюють бджоли та метелики.
Значення і статус виду
Загалом часник гірський належить до видів, яким не загрожує небезпека винищення, однак у прикордонних частинах ареалу ця рослина місцями є рідкісною. Через невисоку щільність популяцій та їхню нестабільність цей вид часнику занесений до Червоної книги Молдови та списку охоронюваних рослин Тернопільської області (Україна).
Господарське значення виду невелике. Часник гірський інколи висаджують у квітниках, бордюрах та альпінаріях. За декоративними якостями ця рослина не поступається іншим низькорослим видам цибулі. Вона вирізняється компактністю, невибагливістю, відносно повільним розвитком (перше цвітіння відбувається у віці 2—5 років). У культурі її розмножують насінням, яке висівають на глибину 5 см. Його проростання відбувається, як правило, після природної стратифікації, тому сіянці можуть з'явитися лише наступної весни після посіву.
Таксономія
Таксономічний статус цього виду однозначно не визначений. Українські ботаніки переважно розглядають його як самостійний вид під латинською назвою Allium montanum (за міжнародною номенклатурою наразі недійсна). Водночас, Словник українських наукових і народних назв судинних рослин вказує для цього виду й латинський синонім Allium senescens L. subsp. montanum (Fries) J.Holub — часни́к постарі́лий гірськи́й. Слід зауважити, що як підвид часника постарілого часник гірський часто розглядають й закордонні дослідники. Однак, сайт The Plant List подає інакшу синонімію: в його списку Allium montanum є синонімом Allium lusitanicum Lam.
Примітки
- Allium montanum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . plantarium.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- N. Friesen, N. Hermann. [Таксономія, хорологія та еволюція Allium lusitanicum — європейського "A. senescens".] (PDF). www.biologiezentrum.at ((англ.)) . Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- Ценотичні особливості Allium podolicum (Asch. et Graebn.) Błocki ex Racib. і A. lusitanicum Lam. (Alliaceae) на Західному Поділлі / Н. В. Рубановська, В. А. Соломаха // Український ботанічний журнал. — 2012. — Т. 69, № 5. — С. 631—637.
- . The Plant List ((англ.)) . Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 20 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chasnik girski j takozh cibu lya girska abo chisnik ludnik Allium lusitanicum syn Allium montanum bagatorichna roslina rodini cibulevih Pidzemni organi predstavleni cibulinoyu nadzemna chastina yavlyaye soboyu rozetku linijnih listkiv iz kvitkonosami sho nesut napivkulyasti buzkovi sucvittya zontiki Vid poshirenij u bilshosti yevropejskih krayin de priurochenij do girskih oblastej sho j vidbito v jogo nazvi Regionalno ridkisna roslina zanesena do Chervonoyi knigi Moldovi ta spisku ohoronyuvanih roslin Ternopilskoyi oblasti Ukrayini Dekorativna kultura Chasnik girskij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Amarilisovi Amaryllidaceae Pidrodina Cibulevi Allioideae Rid Cibulya Allium Vid Chasnik girskij A lusitanicum Binomialna nazva Allium lusitanicum Lam 1783NazvaVegetativni chastini nosiyi sirchanih spoluk yakim roslina zavdyachuye svoyim zapahom Latinska rodova nazva Allium keltskogo pohodzhennya i oznachaye pekuchij Vona vkazuye na gostrij smak ta zapah yakij pri vdihanni podraznyuye slizovi obolonki nosa ta ochej oznaki pritamanni usim predstavnikam rodu Na ci zh osoblivosti vkazuyut ukrayinski rodovi nazvi cogo vidu osnovna vidsilaye do bilsh znanogo gorodnogo chasniku a sinonimichna natyakaye na gorodnyu cibulyu Vidovij epitet yak latinskij tak i ukrayinskij vidpovidno montanum i girskij vkazuye na rozpovsyudzhennya ciyeyi roslini priurochenoyi do girskih oblastej Latinskij sinonim Allium lusitanicum yakij chasto rozglyadayut yak osnovnu nazvu vkazuye na misce z yakogo vpershe bulo opisano harakterno predstavnika cogo taksona istorichnu oblast Luzitaniyu roztashovanu na Pirenejskomu pivostrovi OpisPoperechnij rozriz kvitkonosa vverhu ta listka vnizu Sucvittya Kvitka velikim planom pomitno tichinki sho vistupayut nad pelyustkami Poperechnij rozriz matochki v kozhnomu gnizdi vidno zachatki dvoh majbutnih nasinin Stigli plodi v seredini yakih vidno nasinnya Nasinini velikim planom Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 7 45 sm geofit Vegetativnim chastinam cogo vidu pritamannij gostrij specifichnij zapah shozhij na zapah gorodnogo chasniku Cibulini zavshirshki 0 8 1 sm yajcepodibni abo konichni vkriti tonkimi svitlimi luskami Korinnya michkuvate bile Steblo vidsutnye Listkiv 4 9 yihnya dovzhina skladaye 4 30 sm shirina 2 6 mm Usi listki sidyachi zibrani v rozetku linijni plaski zholobchasti iz tupoyu verhivkoyu u nizhnij chastini inkoli krugli v pererizi ale ne mayut kilya Pryamostoyachi kvitkonosi nechislenni odnak yih zazvichaj bilshe odnogo U pererizi voni krugli abo nevirazno granchasti Sucvittya yavlyaye soboyu bagatokvitkovij napivkulyastij ridshe majzhe kulyastij zontik zavshirshki 2 5 sm iz plivchastim pokrivalom sho ogortaye kvitki do pochatku cvitinnya Kvitki dvostatevi aktinomorfni shestichlenni iz chashopodibnoyu ocvitinoyu buzkovogo chi rozhevo fioletovogo koloru Listochki ocvitini yajcepodibni chi lancetni prichomu vnutrishni dovshi za zovnishni Tichinki dovshi za pelyustki dovzhina tichinkovih nitok skladaye 4 6 5 mm shirina bilya osnovi u tichinok zovnishnogo kola stanovit blizko 0 5 mm u tichinok vnutrishnogo kola blizko 1 mm Matochka dovsha za pelyustki Zav yaz tridilna Plid trignizda korobochka zavdovzhki do 4 mm Nasinnya chorne Chislo hromosom 2n 14 24 32 Viznachennya Chasnik girskij duzhe shozhij na abo chasnik zayachij odnak v ostannogo tichinki vidnosno korotki voni ne vistupayut za listochki ocvitini U chasnika girskogo tichinki dovshi za pelyustki v serednomu u 1 2 razi Krim togo listki u skorodi kilyuvati a cvitinnya vidbuvayetsya lishe u lipni serpni PoshirennyaAreal chasnika girskogo ohoplyuye Centralnu chastkovo Pivdennu ta Shidnu Yevropu a takozh pivdennu chastinu Sibiru Na terenah Yevropi cya roslina poshirena persh za vse u girskih rajonah napriklad dovoli zvichajna v Alpah Pireneyah Na pivnichnih zahidnih ta krajnih pivdenno shidnih okolicyah Yevropi cej vid vidsutnij zokrema chasnik girskij ne viyavlenij u flori Islandiyi Irlandiyi Velikoyi Britaniyi krayin Benilyuksu Daniyi Finlyandiyi Albaniyi ta Greciyi Ne dostatno pidtverdzheni jogo znahidki na Balkanskomu pivostrovi U pivnichnij klimatichnij zoni jogo oseredki zrostannya znajdeni lishe na pivdni Skandinaviyi ta v Litvi U Shidnij Yevropi vin traplyayetsya na terenah Ugorshini Rumuniyi Moldovi Ukrayini ta Bolgariyi prote cherez ci krayini prohodit shidna mezha arealu tomu v nih chasnik girskij mozhna vidnajti ne chasto Napriklad u Rumuniyi jogo poshirennya obmezhene tilki Karpatami u Bolgariyi cej vid opisanij lishe u Balkanskih gorah Z cogo geografichnogo rozpodilu vidno sho chasnik girskij unikaye zon iz morskim klimatom Dokazom cogo sluguye i te sho v Italiyi cej vid dovoli zvichajnij na pivnochi krayini v pivdennij chastini Alp ale ne vidomij na pivdni na ostrovi Siciliya V Ukrayini rozsiyani populyaciyi cogo vidu zoseredzheni na Pravoberezhzhi u Zakarpatti Karpatah Prikarpatti na Podilli v Polissi ta Pridniprov yi EkologiyaChasnik girskij dobre perenosit ekstremalni temperaturi vodnochas ye morozo ta zharostijkoyu roslinoyu svitlolyubnij pomirno posuhostijkij Zazvichaj zrostaye na peredgirskih ta girskih lukah ostepnenih luchnih shilah skelyastih ustupah Viddaye perevagu dernovo karbonatnim gruntam tobto takim sho mistyat bagato kalciyu U gorah traplyayetsya na visotah do 1500 2400 m V prirodi chasnik girskij vhodit do roslinnih ugrupovan nastupnih soyuziv v asociaciyi asociaciyi Doslidzhennya podilskih populyacij pokazali sho jogo suputnikami u trav yanomu pokrivi najchastishe vistupayut kostricya valiska chasnik podilskij samosil gajovij i veronika siva Rozmnozhuyetsya vegetativno ta nasinnyam prichomu nasinnyeve rozmnozhennya perevazhaye Cvitinnya u riznih chastinah arealu trivaye z chervnya po zhovten Kviti zapilyuyut bdzholi ta meteliki Znachennya i status viduZagalom chasnik girskij nalezhit do vidiv yakim ne zagrozhuye nebezpeka vinishennya odnak u prikordonnih chastinah arealu cya roslina miscyami ye ridkisnoyu Cherez nevisoku shilnist populyacij ta yihnyu nestabilnist cej vid chasniku zanesenij do Chervonoyi knigi Moldovi ta spisku ohoronyuvanih roslin Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Gospodarske znachennya vidu nevelike Chasnik girskij inkoli visadzhuyut u kvitnikah bordyurah ta alpinariyah Za dekorativnimi yakostyami cya roslina ne postupayetsya inshim nizkoroslim vidam cibuli Vona viriznyayetsya kompaktnistyu nevibaglivistyu vidnosno povilnim rozvitkom pershe cvitinnya vidbuvayetsya u vici 2 5 rokiv U kulturi yiyi rozmnozhuyut nasinnyam yake visivayut na glibinu 5 sm Jogo prorostannya vidbuvayetsya yak pravilo pislya prirodnoyi stratifikaciyi tomu siyanci mozhut z yavitisya lishe nastupnoyi vesni pislya posivu TaksonomiyaTaksonomichnij status cogo vidu odnoznachno ne viznachenij Ukrayinski botaniki perevazhno rozglyadayut jogo yak samostijnij vid pid latinskoyu nazvoyu Allium montanum za mizhnarodnoyu nomenklaturoyu narazi nedijsna Vodnochas Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin vkazuye dlya cogo vidu j latinskij sinonim Allium senescens L subsp montanum Fries J Holub chasni k postari lij girski j Slid zauvazhiti sho yak pidvid chasnika postarilogo chasnik girskij chasto rozglyadayut j zakordonni doslidniki Odnak sajt The Plant List podaye inakshu sinonimiyu v jogo spisku Allium montanum ye sinonimom Allium lusitanicum Lam PrimitkiAllium montanum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 plantarium ru ros Arhiv originalu za 16 bereznya 2018 Procitovano 20 lyutogo 2018 N Friesen N Hermann Taksonomiya horologiya ta evolyuciya Allium lusitanicum yevropejskogo A senescens PDF www biologiezentrum at angl Arhiv originalu PDF za 28 bereznya 2018 Procitovano 20 lyutogo 2018 Cenotichni osoblivosti Allium podolicum Asch et Graebn Blocki ex Racib i A lusitanicum Lam Alliaceae na Zahidnomu Podilli N V Rubanovska V A Solomaha Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2012 T 69 5 S 631 637 The Plant List angl Arhiv originalu za 1 chervnya 2019 Procitovano 20 lyutogo 2018