Самосил гайовий

Самосил звичайний, самосил гайовий (Teucrium chamaedrys L.) — невеликий (20—35 см заввишки) розгалужений напівкущик родини губоцвітих.

Самосил звичайний
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід:	Самосил (Teucrium)
Вид:	Самосил звичайний (T. chamaedrys)
Біноміальна назва
Teucrium chamaedrys L., 1753

Біоморфологічна характеристика

Кореневище повзуче. Стебло — повзучовисхідне зі здерев'янілими гілочками при основі, звичайно пухнасте, коротковолосисте. Листки супротивні, при основі пластинки клиноподібні, звужені в короткий черешок; нижні — оберненояйцеподібні, верхні довгасті, нерівномірно надрізано-зарубчасті, верхівкові трохи більші або коротші від квіток. Квітки середньої величини, у пазушних 2—6 квіткових кільцях, обернені всі в один бік, утворюють коротке китицеподібне верхівкове суцвіття. Квітки неправильні, оцвітина подвійна. Чашечка трубчаста з п'ятьма зубцями і десятьма жилками, при основі на нижньому боці вона трохи здута. Віночок (11—15 мм завдовжки) блідо-пурпуровий, складається неначе з однієї п'ятилопатевої губи, в 2,5 раза довший від чашечки. Тичинки (чотири) висуваються з виїмки верхньої губи. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один. Плід — розпадний горішок. Горішки округлояйцеподібні, сітчасто-зморшкуваті.

Самосил гайовий росте у хвойних, рідше у мішаних лісах, на галявинах і узліссях. Рослина світлолюбна. Цвіте у червні — липні. Поширений самосил по всій Україні. Заготовляють у районах поширення.

Практичне використання

Лікарська, отруйна, медоносна, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина.

У народній медицині використовується як тонізуючий, ранозагоювальний, протизапальний, сечогінний, кровоспинний засіб, при легеневих кровотечах, ревматизмі, подагрі, водянці, при висипах на шкірі, золотусі, геморої. Зовнішньо — для ванн, компресів, для лікування фурункулів, гнійних ран і запалення очей.

У гомеопатії використовують есенцію з щойно зібраних квітучих стебел самосилу.

Рослина вважається шкідливою для великої рогатої худоби, надає молоку й молочним продуктам неприємного часникового запаху та гіркого присмаку.

Самосил — непоганий літній медонос, охоче відвідується бджолами. У квітках і листках його містяться ефірні олії (0,06 %) приємного запаху. Є вказівки вирощувати самосил в культурі як пряноароматичну рослину. Корені його містять таніди, придатні для дублення шкур.

Корені самосилу дають жовту, коричневу, сіро-зелену, оранжеву фарби. Придатний для бордюрів, альпійських гірок. Використовується як ґрунтопокривна рослина.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають квітучі пагони самосилу протягом літа. Сушать у затінку, зберігають у коробках, вистелених папером.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

1. Teucrium chamaedrys // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
• Самосил гайовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 391. — .