Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти переробивши її Можл

Ярмарок

Ярмарок
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2008)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (лютий 2008)

Я́рмарок (через пол. jarmark з сер.-в.-нім. jârmarket — «річний ринок») — це тимчасовий періодичний захід, в рамках якого продавці демонструють та продають товар споживачам.

Ярмарки в Європі

Деякі міста в Західній та Середній Європі славилися своїми ярмарками ще за середньовіччя. Відбувалися вони в безпечних місцях, переважно біля замків. Відомі міста, де відбувалися ярмарки на Заході недалеко від України: Краків, Познань, Відень, Кеніґсберґ, Пешт, Дебрецен.

Ярмарки в Україні

image
Ярмарок. Перша половина XIX століття. В.Штернберг

Слово «ярмарок» бере свій початок з німецької: «Jahr» у ній означає «рік», а «Markt» — «ринок» та «продаж». Трохи змінившись, це слово потрапило до польської: «jarmark», а звідти вже в українську: «ярмарок». Аналогічна схожість із словом «базар». В іранській мові воно означає «критий ринок». У персів його запозичили татари, з татарської воно перейшло в давньоруську, а звідти — до української. Це слово й досі вживається із тим самим значенням, що й колись.

На українських землях вже з 16 ст. відбувалися малі ярмарки, здебільшого в містах з Маґдебурзьким правом, де водночас розвивалися ремесла. Насамперед євреї, а також німецькі та польські поселенці, вірмени й українські міщани були активними в ярмарковій діяльності.

Великого значення з 17 ст. набули ярмарки у Львові, т. зв. контрактові, згодом у Дубні, з 1797 року — в Києві, а в 19 ст. — харківські ярмарки. Їхньому розвиткові сприяла розбудова шляхів і транспортних засобів, зокрема залізниць. Тоді збільшилося число ярмарків, і кожне місто та містечко забезпечувало вигідні умови (податкові пільги, безпека, забудування) для всіх ярмарків. Більшість ярмарків у Росії в 19 ст. тривали тільки 1 день, близько третини — від 2 до 7 днів і лише 3 % ярмарків тривали довше (деякі цілий місяць).

З 18 ст. ярмарки в Україні мали загально-імперське значення. Деякі з них творили т. зв. ярмаркове коло: 10 гуртових ярмарків відбувалися по черзі один за одним у 7 містах (Воздвиженський ярмарок: Кролевець, Курськ, Полтава, Єлисаветград, Харків, Суми, Ромни); у них брали участь одні й ті самі купці. Деякі з ярмарків спеціалізувалися на певних товарах (хміль: Житомир, Дубне, Рівне; вовна: Каховка, Бахмут, Павлоград; рогата худоба й коні: Кривий Ріг), та на більшості ярмарків торгували різним товаром.

У східно-українських губерніях (Харківська, Полтавська, Чернігівська) з усіх 2 600 ярмарків в кінці 19 ст. найбільші були в Харкові: Хрещенський, Троїцький, Успенський і Покровський (торгівля вовною та мануфактурою); у Полтаві: Іллінський (сільськогосподарські товари) і 4 в Ромнах. У південних губерніях (Катеринославська, Таврійська, Херсонська і Бесарабська) було біля 700 ярмарків; найбільш відомі — у Кривому Розі (Троїцький), Катеринославі (Петропавлівський), Каховці (Микільський і Покровський). У західних губерніях з 1 000 ярмарків найважливішими були такі: в Києві контрактовий (Стрітенський), на якому торгували гуртом різними товарами, а здебільшого сільськогосподарськими продуктами (цукор, збіжжя, олія); на Поділлі в Ярмолинцях (Петропавлівський) і в Балті (Троїцький). На початок 20 ст. в українських губерніях щорічно відбувалося близько 4 300 (на всіх 18,5 тис. у Росії) ярмарків, що мали близько 250 млн карбованців річного обороту (загалом у Росії 1,1 млрд). З 24 великих ярмарків у Росії 1910 року 14 мали понад 1 млн обороту, 4 з таких відбувалися в Україні. Загальний річний оборот російських ярмарків — 370 млн, з яких на Україну припадало 44 млн. В Україні переважали малі та середні ярмарки.

За першої світової війни, а особливо під час революції, ярмарки підупали. Їх відновлено в УССР і СССР з початку 20-х років, зокрема дрібні, бо вони замінювали недостатню мережу та організацію офіційної торгівлі. В РРФСР 1927 року було 7,5 тис. ярмарків, а в Україні — аж 15 тис. в 1 500 місцях. Тоді ярмарки поділялися на всесоюзні, республіканські, обласні та місцевого значення. Характер всесоюзних мали Бакинський і Нижньо-новгородський ярмарки, відомі ще з дореволюційних часів, а київський і харківський ярмарки були республіканськими. У процесі централізації торгівлі і планування народного господарства значення ярмарків упало, а в 30-х роках радянська влада влада їх цілком скасувала, за винятком середньоазійських республік. По другій світовій війні ярмарки в СССР почасти відновлено. З 1960 впроваджено оптово-промислові ярмарки, на яких радянські торговельні організації закуповували в радянських підприємств товари за зразками, про що укладали відповідні контракти (угоди). У СССР відбувалися обласні, міжобласні, республіканські та міжреспубліканські оптово-промислові ярмарки. До найважливіших належали київські ярмарки, які щорічно спеціалізувалися на різних товарах (одяг, хутра, дитячі товари тощо).

Втратили характер попередніх ярмарків напівлегальні базари з різним, головне вживаним і нелегально імпортованим товаром уроздріб (т. зв. «товчки» і чорний ринок), та колгоспні ринки сільськогосподарських продуктів, вироблених переважно на підсобних ділянках. Радянські підприємства, а здебільшого державні установи й міністерства, брали участь у міжнародних ярмарках та виставках.

На західноукраїнських землях під Австро-Угорщиною і між війнами під Польщею, Румунією й Чехословаччиною відбувалися ярмарки по містах і містечках. Окрім львівського (спочатку контрактового), важливими були ярмарки в Тернополі, Станиславові, Коломиї, Самборі, Ярославі, Садаґурі біля Чернівців і Мукачеві.

Давні ярмарки відбувалися звичайно під храмові свята або святочні сезони; звідси й назва багатьох з них. Вони були водночас і суспільно-культурними подіями, сприяли спілкуванню людей з далеких околиць та родинно-товариським зв'язкам. Ярмарки мали свій фольклор; на них відбувалися ярмаркові вистави, зокрема лялькові, музичні виступи та різні атракціони, здебільшого на імпровізованих естрадах, у т. зв. балаганах. Типово український ярмарок описав Микола Гоголь в оповіданні «Сорочинський ярмарок».

Ярмарки продовжують існувати як місце збуту виробів народних майстрів: щороку відбуваються Національний Сорочинський ярмарок — у Великих Сорочинцях (останній тиждень серпня), Покровський ярмарок у Запоріжжі, традицією стало ярмаркування у День Києва на Андріївському узвозі.

Ярмарки відбуваються і в інших містах з нагоди міських і державних свят. Музей народної архітектури та побуту України (м. Київ) проводить ярмарок з участю народних майстрів двічі на рік — першої суботи-неділі травня і вересня. Такі свята є дуже важливими для збереження і розвитку традиційних ремесел.

Закордонні ярмарки

Найбільші середньовічні ярмарки

image

Найбільші сучасні міжнародні ярмарки

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярмарок
  • Олексій Сокирко. «Загибель гендляра» // Український тиждень, 03.02.2011
  • сайт Сорочинського ярмарку [ 5 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • сайт Київського міжнародного контрактового ярмарку [ 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2008 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2008 Ya rmarok cherez pol jarmark z ser v nim jarmarket richnij rinok ce timchasovij periodichnij zahid v ramkah yakogo prodavci demonstruyut ta prodayut tovar spozhivacham Yarmarki v YevropiDeyaki mista v Zahidnij ta Serednij Yevropi slavilisya svoyimi yarmarkami she za serednovichchya Vidbuvalisya voni v bezpechnih miscyah perevazhno bilya zamkiv Vidomi mista de vidbuvalisya yarmarki na Zahodi nedaleko vid Ukrayini Krakiv Poznan Viden Kenigsberg Pesht Debrecen Yarmarki v UkrayiniYarmarok Persha polovina XIX stolittya V Shternberg Slovo yarmarok bere svij pochatok z nimeckoyi Jahr u nij oznachaye rik a Markt rinok ta prodazh Trohi zminivshis ce slovo potrapilo do polskoyi jarmark a zvidti vzhe v ukrayinsku yarmarok Analogichna shozhist iz slovom bazar V iranskij movi vono oznachaye kritij rinok U persiv jogo zapozichili tatari z tatarskoyi vono perejshlo v davnorusku a zvidti do ukrayinskoyi Ce slovo j dosi vzhivayetsya iz tim samim znachennyam sho j kolis Na ukrayinskih zemlyah vzhe z 16 st vidbuvalisya mali yarmarki zdebilshogo v mistah z Magdeburzkim pravom de vodnochas rozvivalisya remesla Nasampered yevreyi a takozh nimecki ta polski poselenci virmeni j ukrayinski mishani buli aktivnimi v yarmarkovij diyalnosti Velikogo znachennya z 17 st nabuli yarmarki u Lvovi t zv kontraktovi zgodom u Dubni z 1797 roku v Kiyevi a v 19 st harkivski yarmarki Yihnomu rozvitkovi spriyala rozbudova shlyahiv i transportnih zasobiv zokrema zaliznic Todi zbilshilosya chislo yarmarkiv i kozhne misto ta mistechko zabezpechuvalo vigidni umovi podatkovi pilgi bezpeka zabuduvannya dlya vsih yarmarkiv Bilshist yarmarkiv u Rosiyi v 19 st trivali tilki 1 den blizko tretini vid 2 do 7 dniv i lishe 3 yarmarkiv trivali dovshe deyaki cilij misyac Z 18 st yarmarki v Ukrayini mali zagalno imperske znachennya Deyaki z nih tvorili t zv yarmarkove kolo 10 gurtovih yarmarkiv vidbuvalisya po cherzi odin za odnim u 7 mistah Vozdvizhenskij yarmarok Krolevec Kursk Poltava Yelisavetgrad Harkiv Sumi Romni u nih brali uchast odni j ti sami kupci Deyaki z yarmarkiv specializuvalisya na pevnih tovarah hmil Zhitomir Dubne Rivne vovna Kahovka Bahmut Pavlograd rogata hudoba j koni Krivij Rig ta na bilshosti yarmarkiv torguvali riznim tovarom U shidno ukrayinskih guberniyah Harkivska Poltavska Chernigivska z usih 2 600 yarmarkiv v kinci 19 st najbilshi buli v Harkovi Hreshenskij Troyickij Uspenskij i Pokrovskij torgivlya vovnoyu ta manufakturoyu u Poltavi Illinskij silskogospodarski tovari i 4 v Romnah U pivdennih guberniyah Katerinoslavska Tavrijska Hersonska i Besarabska bulo bilya 700 yarmarkiv najbilsh vidomi u Krivomu Rozi Troyickij Katerinoslavi Petropavlivskij Kahovci Mikilskij i Pokrovskij U zahidnih guberniyah z 1 000 yarmarkiv najvazhlivishimi buli taki v Kiyevi kontraktovij Stritenskij na yakomu torguvali gurtom riznimi tovarami a zdebilshogo silskogospodarskimi produktami cukor zbizhzhya oliya na Podilli v Yarmolincyah Petropavlivskij i v Balti Troyickij Na pochatok 20 st v ukrayinskih guberniyah shorichno vidbuvalosya blizko 4 300 na vsih 18 5 tis u Rosiyi yarmarkiv sho mali blizko 250 mln karbovanciv richnogo oborotu zagalom u Rosiyi 1 1 mlrd Z 24 velikih yarmarkiv u Rosiyi 1910 roku 14 mali ponad 1 mln oborotu 4 z takih vidbuvalisya v Ukrayini Zagalnij richnij oborot rosijskih yarmarkiv 370 mln z yakih na Ukrayinu pripadalo 44 mln V Ukrayini perevazhali mali ta seredni yarmarki Za pershoyi svitovoyi vijni a osoblivo pid chas revolyuciyi yarmarki pidupali Yih vidnovleno v USSR i SSSR z pochatku 20 h rokiv zokrema dribni bo voni zaminyuvali nedostatnyu merezhu ta organizaciyu oficijnoyi torgivli V RRFSR 1927 roku bulo 7 5 tis yarmarkiv a v Ukrayini azh 15 tis v 1 500 miscyah Todi yarmarki podilyalisya na vsesoyuzni respublikanski oblasni ta miscevogo znachennya Harakter vsesoyuznih mali Bakinskij i Nizhno novgorodskij yarmarki vidomi she z dorevolyucijnih chasiv a kiyivskij i harkivskij yarmarki buli respublikanskimi U procesi centralizaciyi torgivli i planuvannya narodnogo gospodarstva znachennya yarmarkiv upalo a v 30 h rokah radyanska vlada vlada yih cilkom skasuvala za vinyatkom serednoazijskih respublik Po drugij svitovij vijni yarmarki v SSSR pochasti vidnovleno Z 1960 vprovadzheno optovo promislovi yarmarki na yakih radyanski torgovelni organizaciyi zakupovuvali v radyanskih pidpriyemstv tovari za zrazkami pro sho ukladali vidpovidni kontrakti ugodi U SSSR vidbuvalisya oblasni mizhoblasni respublikanski ta mizhrespublikanski optovo promislovi yarmarki Do najvazhlivishih nalezhali kiyivski yarmarki yaki shorichno specializuvalisya na riznih tovarah odyag hutra dityachi tovari tosho Vtratili harakter poperednih yarmarkiv napivlegalni bazari z riznim golovne vzhivanim i nelegalno importovanim tovarom urozdrib t zv tovchki i chornij rinok ta kolgospni rinki silskogospodarskih produktiv viroblenih perevazhno na pidsobnih dilyankah Radyanski pidpriyemstva a zdebilshogo derzhavni ustanovi j ministerstva brali uchast u mizhnarodnih yarmarkah ta vistavkah Na zahidnoukrayinskih zemlyah pid Avstro Ugorshinoyu i mizh vijnami pid Polsheyu Rumuniyeyu j Chehoslovachchinoyu vidbuvalisya yarmarki po mistah i mistechkah Okrim lvivskogo spochatku kontraktovogo vazhlivimi buli yarmarki v Ternopoli Stanislavovi Kolomiyi Sambori Yaroslavi Sadaguri bilya Chernivciv i Mukachevi Davni yarmarki vidbuvalisya zvichajno pid hramovi svyata abo svyatochni sezoni zvidsi j nazva bagatoh z nih Voni buli vodnochas i suspilno kulturnimi podiyami spriyali spilkuvannyu lyudej z dalekih okolic ta rodinno tovariskim zv yazkam Yarmarki mali svij folklor na nih vidbuvalisya yarmarkovi vistavi zokrema lyalkovi muzichni vistupi ta rizni atrakcioni zdebilshogo na improvizovanih estradah u t zv balaganah Tipovo ukrayinskij yarmarok opisav Mikola Gogol v opovidanni Sorochinskij yarmarok Yarmarki prodovzhuyut isnuvati yak misce zbutu virobiv narodnih majstriv shoroku vidbuvayutsya Nacionalnij Sorochinskij yarmarok u Velikih Sorochincyah ostannij tizhden serpnya Pokrovskij yarmarok u Zaporizhzhi tradiciyeyu stalo yarmarkuvannya u Den Kiyeva na Andriyivskomu uzvozi Yarmarki vidbuvayutsya i v inshih mistah z nagodi miskih i derzhavnih svyat Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini m Kiyiv provodit yarmarok z uchastyu narodnih majstriv dvichi na rik pershoyi suboti nedili travnya i veresnya Taki svyata ye duzhe vazhlivimi dlya zberezhennya i rozvitku tradicijnih remesel Zakordonni yarmarkiNajbilshi serednovichni yarmarki Antverpen Bryugge Zheneva LionNajbilshi suchasni mizhnarodni yarmarki Bazel yarmarok transportnogo obladnannya Gannover Izmir Lejpcig Lion Milan Monreal knizhkovij yarmarok Myunhen yarmarok sporttovariv Parizh TorontoDiv takozhNacionalnij Sorochinskij yarmarok Yarmarki kontraktovi Velikij Slobozhanskij yarmarok Yarmarok shtatu SShA PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 LiteraturaBerkovskij V Reshetchenko D Yarmarki 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 755 ISBN 978 966 00 1359 9 Gurzhij I Rozvitok tovarnogo virobnictva i torgivli na Ukrayini z kin 17 st do 1861 p K 1962 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinski yarmarki ta vistavki istoriya ta sogodennya bibliogr pokazhch uklad T O Sosnovska H Folio 2008 158 s ISBN 966 03 4562 1PosilannyaV P Nagrebelnij Yarmarok 25 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Yarmarok Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2128 2129 1000 ekz Yarmarki mizhnarodni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu YarmarokOleksij Sokirko Zagibel gendlyara Ukrayinskij tizhden 03 02 2011 sajt Sorochinskogo yarmarku 5 veresnya 2007 u Wayback Machine sajt Kiyivskogo mizhnarodnogo kontraktovogo yarmarku 17 bereznya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ