Калінінгра́д (Кенігсберг, Королевець-Прусський; рос. Калининград, нім. Königsberg, пол. Królewiec, лит. Karaliaučius, латис. Karaļauči) — місто в РФ, адміністративний центр Калінінградської області. Колишня столиця Східної Пруссії, анексована СРСР.
місто Калінінград | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Калининград | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Калінінградська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 27401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 27701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1255 | ||||
Населення | ▲ 489 359 (2020) | ||||
Площа | 215,7 км² | ||||
Поштовий індекс | 236000 | ||||
Телефонний код | +7 4812 | ||||
Географічні координати: | 54°43′ пн. ш. 20°30′ сх. д. / 54.717° пн. ш. 20.500° сх. д.Координати: 54°43′ пн. ш. 20°30′ сх. д. / 54.717° пн. ш. 20.500° сх. д. | ||||
Часовий пояс | +2 | ||||
Міста-побратими | Бремергафен (Німеччина), Гданськ (Польща), Кіль (Німеччина), (Німеччина), Цайц (Німеччина) | ||||
Схема міста | |||||
Влада | |||||
Вебсторінка | klgd.ru | ||||
Міський голова | Кропоткін Андрій Михайлович | ||||
Мапа | |||||
Калінінград | |||||
| |||||
Калінінград у Вікісховищі |
Розташоване при впаданні річки Прего́ля в Балтійське море. Важливий транспортний вузол (залізниці та шосейні дороги); морський і річковий (річка Преголя) порти; аеропорт (Храброво). Важливий центр машинобудування; розвинені металургія, легка, поліграфічна промисловості. У місті є музеї (музей бурштину, історико-художній музей, картинна галерея, музей фортифікації і т. д.), театри драми, найбільші бібліотеки (зокрема фрагменти середньовічних книжкових зібрань — бібліотеки Валленродта), зоопарк. У центрі міста розташований кафедральний собор, де поховано Іммануїла Канта. Нині громадськість міста ставить питання про повернення місту історичної назви.
Назва
- Тва́нгсте (прусськ. Twangste) — назва міста до 1255 року як прусського поселення. Слово значить «загата», водоймище при греблі (етимологічно споріднене з українським «твани́сте»).
- Кенігсберг (лат. Conigsberg, нім. Königsberg) — після спорудження Тевтонським орденом замку Кенігсберг і до 1945 року. За панування Тевтонського ордену назва поширилися на все місто. З німецької перекладається як «Королівська гора». Вважається, що замок названо на честь чеського короля Отокара ІІ, який очолював хрестові походи Тевтонського ордену проти язичницької віри, яку на той час сповідували місцеві мешканці. Назви слов'янськими та балтійськими мовами мають таке ж значення. Цю ж назву рекомендувала використовувати Комісія у закордонних справах Естонії у вересні 2023 року
- Калінінград (рос. Калининград) — з 1946 року місто названо на честь російського радянського революціонера Михайла Калініна
- Крулевець (пол. Królewiec) — історична та нинішня польська назва. 9 травня 2023 року Комісія стандартизації географічних найменувань Польщі змінила офіційну назву на Крулевець пол. Królewiec і не рекомендується використовувати назву Калінінград польською мовою. Рішення прийнято через факт присвоєння місту поблизу польських кордонів імені Михайла Калініна — злочинця, відповідального, серед іншого, за ухвалення рішення про масове вбивство поляків (Катинський розстріл), що має в Польщі емоційний і негативний характер. РФ різко засудила рішення Польщі змінити назву в офіційних польських документах
- Краловець (чеськ. Královec) — історична чеська назва.
- Караляучюс (лит. Karaliaučius) — історична литовська назва, Литва повторно узгодила цю назву для міста в травні 2023 року.
- Караляучі (лит. Karaļauči) — історична латиська назва, Латвія узгодила цю назву для міста в травні 2023 року.
Історія
Цей розділ містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2019) |
Місто заснували 1255 року тевтонські лицарі на місці прусського поселення Tuwangste на честь чеського короля Премисля Отакара II, який очолював тевтонські війська під час їх чергової експедиції проти Пруссії. Тевтонські лицарі звели тут замок, що у 1256 році отримав назву Замок Королівської гори в Самбії (castrum de Coningsberg in Zambia), латинською — Mons Regius (пізніше Regiomontium).
Місто стало частиною Тевтонського ордена та столицею Самбійскої єпархії, однієї з чотирьох єпархій на території Пруссії. Орден остаточно завоював Пруссію в 1273 році і розпочав розширення міста. Це стало можливим завдяки єпископу Самбії Генріху фон Стрітбергу, котрий передав Ордену свою частину міста. У 1312 році королівський замок став резиденцією Великого маршала Ордену. На зламі XII і XIV ст. капітула Самбії побудувала новий кафедральний костел святого Войцеха.
Розвиток поселення змусив Орден підняти статус замкового селища навколо млина до рангу міста. 27 травня 1300 року надано міські права Новому Місту (Nova Civitas), яке згодом почали називати так, як і сусіднє село — Lipnick (Липник). У 1478 році назву вперше фіксують на письмі німецькою мовою як Löbenick, яку згодом почали вимовляли як Löbenicht. У 1322 році Орден віддав капітулі східну частину острова [de] за умови будівництва моста через ріку Преголю. Тут єпископ почав будівництво нового собору. У 1327 році великий магістр Вернер фон Орзельн надав Кнайпгофу права міста. Місто повинно було називатися Vogtswerder (Острів мера); використовували також назву Pregelmünde, але закріпилася у вживанні старша назва — Кнайпгоф. Старе місто й острів Кнайпгоф належали Ганзі, а від 1440 — Прусському Союзу.
У 1454 році 56 прусських міст і областей проголосили про своє підпорядкування Тевтонії. Польський король Казимир IV Ягеллончик створив Крулевське воєводство зі столицею у Крулевці і включив його до складу Польщі. 12 квітня 1455 року війська Тевтонського ордена повернули місто, а воєводство припинило своє існування.
Під час Тринадцятирічної війни Крулевець у 1457 році став резиденцією Великого магістра Тевтонського ордена (переїхав із Мальборку).
Феод Польського Королівства 1466—1657
З часів Другого Торунського миру, у роки 1466—1525, місто було столицею Держави Тевтонського ордену, залежної від Корони Королівства Польського. Під час польсько-тевтонської війни 1519-21 місто було обложено в травні 1520 військом польських найманців під командуванням Великого гетьмана коронного Миколая Фірлея.
Після секуляризації Тевтонського ордена і прусської данини, поданої в 1525 році великим майстром королю Сигізмунду Старому місто стало столицею Пруссії, залежної від польського короля як феод. На знак залежності чорний прусський орел отримав королівську корону на шию і літеру «S» від латинського імені короля Sigismundus (Зигмунт). Незабаром в Пруссії почалася релігійна війна, у результаті якої панівною релігією в країні стало лютеранство.
У 1542 році герцог Альбрехт Гогенцоллерн (племінник короля Сигізмунда Старого) створив у Кнайпгофі партикуляристську школу під назвою Академії, де повинні були готувати кандидатів для навчання в університеті. У 1544 році школі була перетворена на Pedagogium, який існував до 1617 року.
На прохання Альбрехта польський король Сигізмунд II Август 28 березня 1560 року надав університету (Альбертіна) в Крулевцю привілеї нарівні з Краківською академію, з того часу університет мав право призначати вчені ступені.
Завдяки зусиллям короля Сигізмунда III і єпископа Вармії Шимона Рудницького (який носив титул єпископа Самбії) в роки 1614—1616 в Крулевцю було побудовано католицький костел, але через протести сусідньої євангельської литовської громади не дозволили побудувати вежу або повісити великий дзвін.
У 1618 році Пруссія перейшла у володіння курфюрстів Бранденбурга, а у 1657 році отримала незалежність від I Речі Посполитої. Незважаючи на формальний розрив зв'язків із Польщею і подальший тиск германізації, польський елемент у цих краях ще був присутній.
У Королівстві Пруссії та Німецькій Імперії
У 1701 році курфюрст Бранденбургу коронувався в Кеніґсберзі як король Пруссії Фрідріх I. Коронація мала місце в Пруссії, тому що вона не була частиною Священної Римської імперії, й імператору було легше прийняти титул короля Пруссії. В результаті коронації земля під владою курфюрстів Бранденбургу стала частиною нового Королівства Пруссії. Кеніґсберґ був тільки місцем коронації, столиця країни залишалася в Берліні.
Фрідріх Вільгельм I видав 13 червня 1724 ратушний регламент, який об'єднував три міста: Старе місто, острів Кнайпгоф і Ліпнік, поряд з належними їм волями (нім. Freiheiten) в одне місто Кеніґсберґ, офіційна назва якого відтепер: Королівсько-прусське столичне і резидентське місто Кеніґсберґ (нім. Königlich Preussische Haupt- und Residenzstadt Königsberg). Місто отримало також новий герб — з гербу Старого міста були взяті білий хрест і корона (в середині), герб Ліпніку справа — корона між двома зірками, зліва герб Кнайпгофу — корона посеред двох мисливських рогів. Всі зображення поєднував прусський орел з княжою короною на голові і королівською короною з ініціалами FW (Fryderyk Wilhelm) на грудях. Цей герб використовувався виключно на муніципальній печатці, і тільки в 1906 році він став офіційною емблемою міста Кеніґсберґа.
У 1736 Леонард Ейлер розв'язав відому проблему мостів Кеніґсберґа. Вирішення цієї проблеми ініціювало розвиток теорії графів.
У 1757 вибухнула війна, яку називали Семирічною. Відповідно до угоди між Австрією і Росією імператриця Єлизавета 31 грудня 1757 видала указ, згідно з яким Кеніґсберґ було включено в склад Росії. Росіяни покинули місто в березні 1763 року.
У 1807 під час втечі від Наполеону в Кеніґсберзі перебував Фрідріх Вільгельм III і королева Луїза.
У 1890 до складу міста включили королівські волі: Burgfreiheit, Tragheim, Altroßgarten, Neue Sorge та Sackheim.
У 1871 місто стало частиною новоствореної Німецької імперії.
У 1933 було засновано один з перших німецьких концтаборів у Quednau.
Часи другої світової війни
Штурм міста радянськими військами в ході східно-прусської операції почався 6 квітня 1945; особливою запеклістю відрізнявся бій за форт № 5 «король Фрідріх-Вільгельм III», який охороняв північно-західні підступи до міста. У ході цього штурму радянськими військами під командуванням Маршала Радянського Союзу Василевського була вперше застосована тактика початку піхотної атаки до закінчення артилерійської підготовки, що дозволило уникнути вогню противника на підході до укріплень і застати гарнізон зненацька; зворотною стороною медалі стали значні втрати від вогню власних військ. Серед інших, великі втрати понесли добірні гвардійським частини: пам'ять про них згодом увічнено монументом «1200 гвардійців», розташованому в центрі міста на Гвардійському проспекті. А 9 квітня над вежею «Дер Дона», де нині розташований , було піднято червоний прапор, позначивши кінець німецької історії міста.
За рішенням Потсдамської конференції північна частина німецької провінції Східна Пруссія, разом зі своєю столицею Кенігсбергом, тимчасово була передана Радянському Союзу. Пізніше, під час підписання договорів про межі Калінінградську область було повністю визнано володіннями Радянського Союзу.
Із 370 000 мешканців-німців, які жили тут до війни, залишилося заледве 20 000. Хоча відразу після війни почалася робота з адаптації німців до нової влади: виходила газета «Новий час» німецькою мовою, були організовані школи, де викладання велося німецькою, — було прийнято рішення про депортацію німецького населення в Німеччину і майже всіх німців було відправлено в Німеччину до 1947. Тільки деякі фахівці допомагали відновлювати роботу підприємств аж по 1948 і навіть по 1949, — але і їм не дано можливості отримати радянського громадянства: вони згодом були депортовані до Німеччини. Замість них у місто були переселені радянські громадяни.
4 липня 1946 після смерті «всесоюзного старости» М. І. Калініна на його честь Кенігсберг перейменовано в Калінінград, хоча Калінін не мав жодного прямого стосунку до міста, — а на карті СРСР вже були міста Калінін (нині Твер) і Калінінград під Москвою (нині Корольов).
Після війни місто стало заселятися швидкими темпами, відновлювати виробництво. Але місто мало напівзакритий статус у зв'язку зі стратегічним положенням і великою кількістю військ. Для іноземців ж місто було повністю закрите — за винятком рідкісних візитів дружби з сусідньої Польщі іноземці практично не відвідували його.
Владою не приділялося ніякої уваги спадку німецької культури: старе місто не відновлювалося, а руїни замку були знесені в кінці 1960-х років, незважаючи на протести архітекторів, істориків, краєзнавців та мешканців міста.
Сучасний стан
Зміни 1990-х років, пов'язані з розпадом СРСР, поклали початок новому етапу розвитку Калінінградської області. Розпочався підйом суспільного життя: проведено вільні вибори мера міста, а потім і губернатора Калінінградської області.
З 1991 місто відкрито для міжнародного співробітництва з закордонними країнами у сфері бізнесу, культури й освіти, — у першу чергу з Німеччиною та Польщею.
Сьогодні в місті функціонує безліч іноземних установ, що забезпечують необхідну місту інформаційну, адміністративну і візову підтримку, серед яких:
- Генеральне консульство Німеччини
- Генеральне консульство Республіки Польща
- Генеральне консульство Литовської Республіки
- Генеральне консульство Латвійської Республіки
- Генеральне консульство Королівства Швеція
- Представництво Торгової палати Гамбурга в Калінінграді
- Бюро радника з координації данських проектів
- Центр німецької культури «Німецько-Російський дім»
- Регіональне Бюро підтримки проектів (ТАСІС)
Адміністративно-територіальний поділ
Місто поділяється на три адміністративні райони: , [ru] та . Довоєнні назви міських районів (наприклад: [ru], [ru] тощо) зараз маловідомі, залишилися тільки назви [en], [en], [ru].
Основу адміністративно-територіального поділу міста було закладено відразу після війни, коли місто перебувало під військовим управлінням. У травні 1945 року в Кенігсбергу було створено вісім військових комендатур, кожна з котрих відповідала за частину міста: їх було пронумеровано. У квітні наступного року, під час переходу міста під цивільне управління комендатури були перетворені в райони; спочатку райони також не мали назв, згодом їх укрупнено — і їм надано назви. 21 червня 1947 р. вийшов у світ наказ № 250 міського управління, згідно з яким було утворено чотири міських району: Балтійський, Ленінградський, Московський і Сталінградський (5 листопада 1961 останній перейменований на Жовтневий). У січні 1952 р. утворено Центральний район Калінінграда, до складу якого увійшла частина території Сталінградського району. У червні 2009 року Балтійський район увійшов до складу Московського, а Жовтневий — до складу Центрального.
До складу міста входять кілька селищ та віддалених районів: [ru], [ru], [ru], Борисово та ін. Кожен з них відноситься до одного з трьох адміністративних районів міста.
Органи місцевого самоврядування
Див також статтю
У 1996–2007 роках у Калінінграді діяв Статут міста Калінінграда від 25 вересня 1996 року, згідно з яким (органами місцевого самоврядування) були:
- Голова міста (мер) — найвища посадова особа міста;
- мерія (виконавчо-розпорядчий орган);
- міська Рада депутатів (представницький орган).
У 2007 році у внаслідок було змінено функції органів місцевого самоврядування, а також введена нова посада — голова адміністрації.
На сьогодні влада у місті здійснюється на базі Статуту, який був прийнятий міською Радою депутатів Калінінграда 12 липня 2007 року.
Вищою посадовою особою міста є голова міського округу «Місто Калінінград» (мер), який обирається шляхом проведення муніципальних виборів строком на 5 років. Одночасно він є головою окружної Ради депутатів Калінінграда. З 23 жовтня 2020 року мером міста є Кропоткін Андрій Михайлович.
Органом місцевого самоврядування, здійснює виконавчо-розпорядчі функції, є Адміністрація міського округу, очолювана головою адміністрації (сіті-менеджером). Голова адміністрації призначається на посаду рішенням окружної Ради депутатів за підсумками конкурсу. Термін повноважень голови адміністрації — 2 роки. 25 листопада 2020 року на цю посаду була призначена Дятлова Олена Іванівна.
у місті здійснює окружна Рада депутатів міста Калінінграда, що складається з 27 депутатів, які обираються жителями міста за мажоритарною системою по одномандатних округах терміном на 5 років.
Адміністрація Калінінграда і Рада депутатів розміщуються в будівлі мерії за адресою , 1.
Економіка
Після розпаду СРСР місто відчуло на собі притаманну для того часу економічну кризу, що затягнулася через підірваний стан виробничої сфери, а також віддаленого ексклавного положення Калінінградської області. Після прийняття Федерального закону про надання статусу особливої економічної зони Калінінграду, кризу вдалось дещо послабити, але ліквідувати її не вдалося.
Приблизно з 1999 року можна говорити про економічний підйом Калінінградської області, викликаний загальним зростанням економічної стабільності в Росії і в цілому, а також зростанням міжнародних інвестицій і вигідним геополітичним розташуванням регіону. Відновлено виробництво на важливих підприємствах області — вагонобудівному заводі (1998) (колишня судноверф «Schichau»), Калінінградгазавтоматіка (КГА). В області створені принципово нові для регіону виробництва. Наприклад, у Калінінграді з'явилося автомобілебудівне підприємство «Автотор» (1996), де збирають автомобілі за ліцензіями концернів BMW (Німеччина), КІА (Корея), «General Motors» (США).
Зростає вантажообіг Калінінградської залізниці та Калінінградського морського торгового і рибного портів. Нафтові термінали, розташовані в акваторії Калінінградського морського каналу, забезпечують експорт з Росії в країни Західної Європи та Скандинавії більше 2-х млн тонн нафтопродуктів на рік.
Транспорт
Автошляхи
Місто — вузол автодоріг. Найважливіші автошляхи, що підходять сюди:
- Калінінград—Черняховський—литовський (на Мінськ). Частина та .
- Калінінград—Ладушкін—Мамоново—польський кордон (на Ельблонг). Частина та .
- Калінінград—Поліське— (далі в )
- Калінінград—Зеленоградський
- Калінінград——Свєтлогорськ
- Калінінград—Приморськ—Балтійськ
- Калінінград—Багратіоновськ—польський кордон (далі в Ольштин)
У серпні 2008 року розпочалося будівництво автомагістралі , яка зв'яже Калінінград зі Свєтлогорськом, , , Балтійськом Світлим і міжнародним .
Навколо міста проходить , але на заході кільце дороги не замкнуте у зв'язку з відсутністю переходу через .
Водний транспорт
У Калінінграді розташований найзахідніший і єдиний незамерзаючий порт Росії на Балтійському морі (див. Порт Калінінград). Вантажні і пасажирські поромні переправи з'єднують і Аванпорт Калінінград із Санкт-Петербургом, портами з Німеччиною і Швецією.
Повітряний транспорт
Кенігсберзький аеропорт , що відкрився в 1919 році, став одним із перших цивільних аеропортів світу і першим у Німеччині. У 1922 році сюди вперше прибули літаки авіалінії Москва — Рига — Кенігсберг, першої міжнародної авіалінії Радянського Союзу.
Залізничний транспорт
У місті — найважливіший вузол залізничної мережі Калінінградської області. Тут розташовано управління Калінінградської залізниці.
Головна пасажирська залізнична станція міста — Калінінград-Пасажирський (у розмовній мові відоміший як Південний вокзал). Ця станція обслуговує як приміські, так і поїзди далекого прямування.
До 2012 року ходив прямий поїзд Берлін—Калінінград (через Польщу).
Станція (Північний вокзал) обслуговує поїзди, що з'єднують Калінінград із приморськими курортами Зеленоградський, Свєтлогорськ і Піонерський.
Інші залізничні станції, розташовані на території міста:
- (район вулиці Олександра Невського)
- (селище )
- (район вулиці Вагонобудівної)
- (селище )
- (район вул. Дзержинського, є європейська «вузька» колія)
- Зупинний пункт (у районі вулиць Айвазовського і Ямської)
- Зупинний пункт Київська (на вул. Київській, недалеко від Балтійського ринку)
Міжміське та міжнародне автобусне сполучення
Регулярні автобусні маршрути пов'язують Калінінград із Білоруссю, Литвою, Латвією, Польщею і Німеччиною.
У Калінінграді є два автовокзали. «Старий» автовокзал розташований на площі Калініна, поруч із залізничною станцією Калінінград-Пасажирський. Через конфлікт із дирекцією вокзалу автоперевізник «Кенігавто» перестав користуватися цим автовокзалом і влаштував свій власний автовокзал на початку Московського проспекту.
Проблеми транзиту
Після входження Польщі та Литви (травень 2004 року) до складу Європейського союзу жителі Калінінградської області зіткнулися з труднощами при перетині кордонів і проїзді на територію іншої Росії. Сьогодні проїзд сухопутним транспортом із Калінінградської області та в Калінінградську область для громадян Росії можливий тільки за наявності закордонного паспорта і литовської візи або спеціального проїзного документа, що дає право на одноразовий перетин литовського кордону.
Міський громадський транспорт
Міський громадський транспорт представлено трамваями, тролейбусами автобусами і маршрутними таксі.
Калінінградська трамвайна мережа є найстарішою на території сучасної Росії (відкрита як конка в 1881 році, а як електричний трамвай — в 1895). Має вузьку колію (ширина 1000 мм), яка в Росії, крім Калінінграда, є тільки у П'ятигорську. Проте останнім часом трамвайна мережа скоротилася: станом на 2014 рік у місті діє лише два трамвайні маршрути.
Тролейбуси вперше з'явилися в Кенігсберзі в 1943 році, але після війни тролейбусне господарство не відновилося. Сучасна тролейбусна система міста діє з 1975 року. Станом на 2014 рік у місті діє чотири маршрути. Планується розширення тролейбусної мережі, частково за рахунок ліквідованих ліній трамваю.
Визначні місця, пам'ятки
- — шедевр цегляної німецької готики.
- Ляльковий театр (колишня кірха в пам'ять пруської королеви Луїзи)
- — заснований у 1946 р. (колишній [de], 1912 р. створення, доба сецесії)
- Обласний музей образотворчих мистецтв — відкритий у 1988 р. (до листопада 2017 року — Калінінградський обласний музей «Художня галерея»)
- — відкритий у приміщенні колишньої оборонної вежі Дона у 1979 р.
- Королівські ворота фортеці Фрідріхсбург (філія Музею Світового океану)
- — збірка вінтажних та антикварних речей минулих епох, знайдених на руїнах міста
- Фонтан Путті (німецький скульптор Станіслав Кауер, 1908 рік.)
- Концертна зала Калінінградської обласної філармонії (колишній католицький костел Св. Родини)
- Монумент Калініну
- Ботанічний сад
- Королівські ворота фортеці Фрідріхсбург
- Калінінградський обласний історико-художній музей (колишній Штатгале, 1912 р. створення, доба сецесії)
- Музей Світового океану
- Калінінградський обласний драматичний театр
Особи, пов'язані з Кенігсбергом — Калінінградом
- Пржемисл Отакар II (1233—1278) — король Чехії, герцог Австрії
- Корнеліс Флорис де Вріндт (1513/14 — 1575), фламандський архітектор і скульптор.
- Якоб Бінк (1590—1568/1569) — німецький художник і графік
- Курт Гензель (1861—1941) — німецький математик
- Петро І(1672—1725) — російський цар
- Іммануїл Кант (1724—1804) — німецький філософ
- Білоградський Тимофій (1710—1782) — український і російський музикант і співак
- Ернст Теодор Амадей Гофманн (1776—1822) — німецький письменник, композитор, художник
- Милорадович Михайло Андрійович(1771—1825) — генерал Російської імперії, навчався в Кенігсьберзькому університеті.
- [de] (1853—1921) — німецький архітектор доби капіталізму
- [de] (1885—1980) — німецький архітектор
- Кете Кольвіц (1867—1945) — німкеня художник, графік і скульптор зламу 19-20 століть (працювала в Пруссії).
- (1843—1906) — німецький скульптор
- (1867—1943) — німецький скульптор, автор більш ніж 100 рельєфів та скульптур, автор, що зробив фонтан Путті для міста
- Болотов Андрій Тимофійович (1738—1833) — російський науковець, мемуарист, агроном.
- Поліна Кульженко (Кульженко Поліна Аркадіївна, 1891 — †1984) — український мистецтвознавець, музейник
- Абрамов Олексій Володимирович — Тренер (плавання). Заслужений тренер України (1987).
Мости
Рукави річки Преголя ділять місто на чотири частини. Більша частина міста (Центральний і Ленінградський адміністративні райони) розташовані на північ від річки, Московський район — на південь від річки. Острів Канта (Кнайпгоф) і Октябрський (Ломзе) розташовані між рукавами річки.
У Калінінграді розташовано сім чинних мостів через Преголю, один розібраний та один недобудований.
- Двоярусний міст — з'єднує вулиці генерала Буткова (північний берег) та залізничних (південний берег). Розвідний міст, розводиться підняттям середнього прольоту. Верхній ярус мосту займає залізниця (Двоярусний міст є єдиним залізничним мостом через Преголю в Калінінграді), нижній — проїжджа частина і пішохідні тротуари.
- — перекинутий над обома рукавами Преголі та проходить над островом Кнайпгоф. Міст є частиною траси . Естакадний міст був побудований в 1972 році замість двох з (семи мостів Кенігсберга) — (Лавочне) і (Зеленого). Є пішохідний спуск із мосту на острів, автомобільного з'їзду із мосту на острів немає. По мосту проходять маршрути всіх видів громадського транспорту Калінінграда.
- (Дерев'яний міст) — один із Семи мостів Кенігсберга. З'єднує Московський проспект з Октябрським островом (вул. Октябрська). По мосту проходить трамвайний маршрут. Міст розвідний.
- (Медовий міст) — один із Семи мостів Кенігсберга. З'єднує Октябрський острів і Кнайпгоф. Оскільки Кнайпгоф є пішохідною зоною, міст де-факто теж є виключно пішохідним. Спорадично міст використовується службовим автотранспортом (підвіз матеріалів для реставрації Кафедрального собору, а також для проїзду весільних кортежів). Міст розвідний.
- — з'єднує Октябрський острів (район ) з вул. Епроновською. Міст побудований у 2005 році на опорах старого Імператорського мосту, зруйнованого під час війни. Міст пішохідний, розвідний.
- (Високий міст) — один із Семи мостів Кенігсберга. З'єднує вул. Октябрську (Октябрський острів) з вул. Дзержинського. По мосту проходить трамвайна лінія.
- Берлінський (Пальмбургський) міст — частина Калінінградської окружної дороги, перекинутий через обидва русла Преголі. Найвіддаленіший від центру міста. Після війни відновлений тільки частково (одна смуга).
- Старий залізничний міст — розташований у районі Музею Світового океану. Розвідний міст, розводився підняттям середнього прольоту. Середній проліт розібраний, міст ніяк не використовується. Через міст проходить покинута лінія залізниці.
- Другий естакадний міст — другий естакадний міст мав з'єднати Московський проспект і вулицю Дзержинського та розвантажити таким чином Дерев'яний і Високий мости. Він розташований на схід від Дерев'яного та Високого мостів. Міст почав будуватися в 1980-х роках, у дев'яностих роках будівництво було зупинено, згодом будівництво відновлено.
Сім мостів Кенігсберга — існували в Кенігсбергу в XVI—XX століттях. Взаємне розташування мостів наштовхнуло математика Леонарда Ейлера на роздуми, що привели до виникнення теорії графів. Також із сімома мостами пов'язана Задача про мости Кенігсберга.
Населення
Населення 489 359 мешканців (2020)
Національний склад за переписом 2010
|
Цікаві факти
У жовтні 2022 року в Чехії було створено петицію про перейменування Калінінграда на Краловець та приєднання його до Чехії на тій підставі, що місто під час заснування було названо на честь чеського короля Отокара ІІ. Петиція пародує пропагандистські гасла РФ, поширювані нею з метою обґрунтування анексії українських територій. Станом на 8 жовтня 2022 року петицію підписали 19 100 осіб. На появу цієї петиції відповіла низка європейських політиків: міністр зовнішніх справ Чехії Ян Ліпавський, президент Словаччини Зузана Чапутова, польський політик Бартоломей Сенкевич, депутат Європейського парламенту від Чехії .
Див. також
Примітки
- Кенігсберг.
- Королевець.
- Історія України-Руси. Географічний та етнічний покажчик (PDF). Львів: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Канадський Інститут Українських Студій Альбертського університету, Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика. 2010. с. 34, 141, 171. ISBN .
{{}}
:|editor-first=
з пропущеним|editor-last=
();|first2=
з пропущеним|last2=
();|first=
з пропущеним|last=
() - Калінінграда більше немає: у Польщі офіційно перейменували російське місто. meta.ua. 10 травня 2023.
- У Латвії слідом за Литвою та Польщею перейменували Калінінград. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
- Загата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Silvija Ozola. Churches — Building Dominances of the Duchy of Courland and Semigallia Urban Centres in the 17th Century // ART TEMPUS / Mg. art., Mg. paed. Zeltite Barsevska. — Daugavpils : Institute of Art, Daugavpils University, 2014. — Вип. 2. — С. 11. — ISBN 2255-9396.
- Bradbury, Jim (2004). The Routledge companion to medieval warfare (англ.). London: Routledge. ISBN . OCLC 62092910.
- Караляучус — Краловиц — Кёнигсберг — Калининград. Deutsche Welle (рос.). 29 квітня 2005.
- В Естонії планують перейменувати російський Калінінград на Кенігсберг. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
- . ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 5 травня 2008. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 26 лютого 2021.
- У судовому вироку: Вирок від 17.09.2015 у справі № 127/20324/15-к Вінницький міський суд Вінницької області «…уродженця м. Калинінград, РФ…». У держнаказі: Про застосування спеціальної санкції — індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності — до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.. | від 07.03.2014 № 286 (rada.gov.ua) «РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ, 236016, КАЛИНІНГРАДСЬКА ОБЛ., М. КАЛИНІНГРАД…»
- У Польщі офіційно перейменували російський Калінінград. РБК-Украина (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
- 125. posiedzenie Komisji Standaryzacji Nazw Geograficznych poza Granicami RP
- У Кремлі відреагували на рішення Польщі перейменувати Калінінград. 11.05.2023, 06:39
- Історичний календар Калінінграда / / Журнал «Захід Росії», № 1 (18) 1997 рік, стр 40.
- Краловець, а не Калінінград: як чехи тролять Росію планами щодо анексії. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 8 жовтня 2022.
- #MakeKralovecCzechAgain. У відповідь на анексію українських територій чехи запропонували приєднати Калінінград до Чехії
- Petice za vyhlášení referenda o připojení Kaliningradu k České republice. Petice.com. Процитовано 8 жовтня 2022.
- 98% за вихід з РФ: як у Чехії жартома готують “анексію” Калінінграда. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 8 жовтня 2022.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калінінград |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro suchasnij period isnuvannya mista pislya 1945 roku Pro istorichnij period yak pruskogo mista div Kenigsberg Kaliningra d Kenigsberg Korolevec Prusskij ros Kaliningrad nim Konigsberg pol Krolewiec lit Karaliaucius latis Karalauci misto v RF administrativnij centr Kaliningradskoyi oblasti Kolishnya stolicya Shidnoyi Prussiyi aneksovana SRSR misto Kaliningrad ros Kaliningrad Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Kaliningradska oblast Kod ZKATU 27401000000 Kod ZKTMO 27701000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1255 Naselennya 489 359 2020 Plosha 215 7 km Poshtovij indeks 236000 Telefonnij kod 7 4812 Geografichni koordinati 54 43 pn sh 20 30 sh d 54 717 pn sh 20 500 sh d 54 717 20 500 Koordinati 54 43 pn sh 20 30 sh d 54 717 pn sh 20 500 sh d 54 717 20 500 Chasovij poyas 2 Mista pobratimi Bremergafen Nimechchina Gdansk Polsha Kil Nimechchina Nimechchina Cajc Nimechchina Shema mista Shema mista Vlada Vebstorinka klgd ru Miskij golova Kropotkin Andrij Mihajlovich Mapa Kaliningrad Kaliningrad u Vikishovishi Roztashovane pri vpadanni richki Prego lya v Baltijske more Vazhlivij transportnij vuzol zaliznici ta shosejni dorogi morskij i richkovij richka Pregolya porti aeroport Hrabrovo Vazhlivij centr mashinobuduvannya rozvineni metalurgiya legka poligrafichna promislovosti U misti ye muzeyi muzej burshtinu istoriko hudozhnij muzej kartinna galereya muzej fortifikaciyi i t d teatri drami najbilshi biblioteki zokrema fragmenti serednovichnih knizhkovih zibran biblioteki Vallenrodta zoopark U centri mista roztashovanij kafedralnij sobor de pohovano Immanuyila Kanta Nini gromadskist mista stavit pitannya pro povernennya mistu istorichnoyi nazvi NazvaTva ngste prussk Twangste nazva mista do 1255 roku yak prusskogo poselennya Slovo znachit zagata vodojmishe pri grebli etimologichno sporidnene z ukrayinskim tvani ste Kenigsberg lat Conigsberg nim Konigsberg pislya sporudzhennya Tevtonskim ordenom zamku Kenigsberg i do 1945 roku Za panuvannya Tevtonskogo ordenu nazva poshirilisya na vse misto Z nimeckoyi perekladayetsya yak Korolivska gora Vvazhayetsya sho zamok nazvano na chest cheskogo korolya Otokara II yakij ocholyuvav hrestovi pohodi Tevtonskogo ordenu proti yazichnickoyi viri yaku na toj chas spoviduvali miscevi meshkanci Nazvi slov yanskimi ta baltijskimi movami mayut take zh znachennya Cyu zh nazvu rekomenduvala vikoristovuvati Komisiya u zakordonnih spravah Estoniyi u veresni 2023 roku Kaliningrad ros Kaliningrad z 1946 roku misto nazvano na chest rosijskogo radyanskogo revolyucionera Mihajla Kalinina Krulevec pol Krolewiec istorichna ta ninishnya polska nazva 9 travnya 2023 roku Komisiya standartizaciyi geografichnih najmenuvan Polshi zminila oficijnu nazvu na Krulevec pol Krolewiec i ne rekomenduyetsya vikoristovuvati nazvu Kaliningrad polskoyu movoyu Rishennya prijnyato cherez fakt prisvoyennya mistu poblizu polskih kordoniv imeni Mihajla Kalinina zlochincya vidpovidalnogo sered inshogo za uhvalennya rishennya pro masove vbivstvo polyakiv Katinskij rozstril sho maye v Polshi emocijnij i negativnij harakter RF rizko zasudila rishennya Polshi zminiti nazvu v oficijnih polskih dokumentah Kralovec chesk Kralovec istorichna cheska nazva Karalyauchyus lit Karaliaucius istorichna litovska nazva Litva povtorno uzgodila cyu nazvu dlya mista v travni 2023 roku Karalyauchi lit Karalauci istorichna latiska nazva Latviya uzgodila cyu nazvu dlya mista v travni 2023 roku IstoriyaTevtonskij orden Cej rozdil mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cej rozdil pogodivshi jogo iz chinnimi movnimi standartami lipen 2019 Misto zasnuvali 1255 roku tevtonski licari na misci prusskogo poselennya Tuwangste na chest cheskogo korolya Premislya Otakara II yakij ocholyuvav tevtonski vijska pid chas yih chergovoyi ekspediciyi proti Prussiyi Tevtonski licari zveli tut zamok sho u 1256 roci otrimav nazvu Zamok Korolivskoyi gori v Sambiyi castrum de Coningsberg in Zambia latinskoyu Mons Regius piznishe Regiomontium Misto stalo chastinoyu Tevtonskogo ordena ta stoliceyu Sambijskoyi yeparhiyi odniyeyi z chotiroh yeparhij na teritoriyi Prussiyi Orden ostatochno zavoyuvav Prussiyu v 1273 roci i rozpochav rozshirennya mista Ce stalo mozhlivim zavdyaki yepiskopu Sambiyi Genrihu fon Stritbergu kotrij peredav Ordenu svoyu chastinu mista U 1312 roci korolivskij zamok stav rezidenciyeyu Velikogo marshala Ordenu Na zlami XII i XIV st kapitula Sambiyi pobuduvala novij kafedralnij kostel svyatogo Vojceha Rozvitok poselennya zmusiv Orden pidnyati status zamkovogo selisha navkolo mlina do rangu mista 27 travnya 1300 roku nadano miski prava Novomu Mistu Nova Civitas yake zgodom pochali nazivati tak yak i susidnye selo Lipnick Lipnik U 1478 roci nazvu vpershe fiksuyut na pismi nimeckoyu movoyu yak Lobenick yaku zgodom pochali vimovlyali yak Lobenicht U 1322 roci Orden viddav kapituli shidnu chastinu ostrova de za umovi budivnictva mosta cherez riku Pregolyu Tut yepiskop pochav budivnictvo novogo soboru U 1327 roci velikij magistr Verner fon Orzeln nadav Knajpgofu prava mista Misto povinno bulo nazivatisya Vogtswerder Ostriv mera vikoristovuvali takozh nazvu Pregelmunde ale zakripilasya u vzhivanni starsha nazva Knajpgof Stare misto j ostriv Knajpgof nalezhali Ganzi a vid 1440 Prusskomu Soyuzu U 1454 roci 56 prusskih mist i oblastej progolosili pro svoye pidporyadkuvannya Tevtoniyi Polskij korol Kazimir IV Yagellonchik stvoriv Krulevske voyevodstvo zi stoliceyu u Krulevci i vklyuchiv jogo do skladu Polshi 12 kvitnya 1455 roku vijska Tevtonskogo ordena povernuli misto a voyevodstvo pripinilo svoye isnuvannya Pid chas Trinadcyatirichnoyi vijni Krulevec u 1457 roci stav rezidenciyeyu Velikogo magistra Tevtonskogo ordena pereyihav iz Malborku Feod Polskogo Korolivstva 1466 1657 Z chasiv Drugogo Torunskogo miru u roki 1466 1525 misto bulo stoliceyu Derzhavi Tevtonskogo ordenu zalezhnoyi vid Koroni Korolivstva Polskogo Pid chas polsko tevtonskoyi vijni 1519 21 misto bulo oblozheno v travni 1520 vijskom polskih najmanciv pid komanduvannyam Velikogo getmana koronnogo Mikolaya Firleya Pislya sekulyarizaciyi Tevtonskogo ordena i prusskoyi danini podanoyi v 1525 roci velikim majstrom korolyu Sigizmundu Staromu misto stalo stoliceyu Prussiyi zalezhnoyi vid polskogo korolya yak feod Na znak zalezhnosti chornij prusskij orel otrimav korolivsku koronu na shiyu i literu S vid latinskogo imeni korolya Sigismundus Zigmunt Nezabarom v Prussiyi pochalasya religijna vijna u rezultati yakoyi panivnoyu religiyeyu v krayini stalo lyuteranstvo U 1542 roci gercog Albreht Gogencollern pleminnik korolya Sigizmunda Starogo stvoriv u Knajpgofi partikulyaristsku shkolu pid nazvoyu Akademiyi de povinni buli gotuvati kandidativ dlya navchannya v universiteti U 1544 roci shkoli bula peretvorena na Pedagogium yakij isnuvav do 1617 roku Na prohannya Albrehta polskij korol Sigizmund II Avgust 28 bereznya 1560 roku nadav universitetu Albertina v Krulevcyu privileyi narivni z Krakivskoyu akademiyu z togo chasu universitet mav pravo priznachati vcheni stupeni Zavdyaki zusillyam korolya Sigizmunda III i yepiskopa Varmiyi Shimona Rudnickogo yakij nosiv titul yepiskopa Sambiyi v roki 1614 1616 v Krulevcyu bulo pobudovano katolickij kostel ale cherez protesti susidnoyi yevangelskoyi litovskoyi gromadi ne dozvolili pobuduvati vezhu abo povisiti velikij dzvin U 1618 roci Prussiya perejshla u volodinnya kurfyurstiv Brandenburga a u 1657 roci otrimala nezalezhnist vid I Rechi Pospolitoyi Nezvazhayuchi na formalnij rozriv zv yazkiv iz Polsheyu i podalshij tisk germanizaciyi polskij element u cih krayah she buv prisutnij U Korolivstvi Prussiyi ta Nimeckij Imperiyi U 1701 roci kurfyurst Brandenburgu koronuvavsya v Kenigsberzi yak korol Prussiyi Fridrih I Koronaciya mala misce v Prussiyi tomu sho vona ne bula chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi j imperatoru bulo legshe prijnyati titul korolya Prussiyi V rezultati koronaciyi zemlya pid vladoyu kurfyurstiv Brandenburgu stala chastinoyu novogo Korolivstva Prussiyi Kenigsberg buv tilki miscem koronaciyi stolicya krayini zalishalasya v Berlini Fridrih Vilgelm I vidav 13 chervnya 1724 ratushnij reglament yakij ob yednuvav tri mista Stare misto ostriv Knajpgof i Lipnik poryad z nalezhnimi yim volyami nim Freiheiten v odne misto Kenigsberg oficijna nazva yakogo vidteper Korolivsko prusske stolichne i rezidentske misto Kenigsberg nim Koniglich Preussische Haupt und Residenzstadt Konigsberg Misto otrimalo takozh novij gerb z gerbu Starogo mista buli vzyati bilij hrest i korona v seredini gerb Lipniku sprava korona mizh dvoma zirkami zliva gerb Knajpgofu korona posered dvoh mislivskih rogiv Vsi zobrazhennya poyednuvav prusskij orel z knyazhoyu koronoyu na golovi i korolivskoyu koronoyu z inicialami FW Fryderyk Wilhelm na grudyah Cej gerb vikoristovuvavsya viklyuchno na municipalnij pechatci i tilki v 1906 roci vin stav oficijnoyu emblemoyu mista Kenigsberga U 1736 Leonard Ejler rozv yazav vidomu problemu mostiv Kenigsberga Virishennya ciyeyi problemi iniciyuvalo rozvitok teoriyi grafiv U 1757 vibuhnula vijna yaku nazivali Semirichnoyu Vidpovidno do ugodi mizh Avstriyeyu i Rosiyeyu imperatricya Yelizaveta 31 grudnya 1757 vidala ukaz zgidno z yakim Kenigsberg bulo vklyucheno v sklad Rosiyi Rosiyani pokinuli misto v berezni 1763 roku U 1807 pid chas vtechi vid Napoleonu v Kenigsberzi perebuvav Fridrih Vilgelm III i koroleva Luyiza U 1890 do skladu mista vklyuchili korolivski voli Burgfreiheit Tragheim Altrossgarten Neue Sorge ta Sackheim U 1871 misto stalo chastinoyu novostvorenoyi Nimeckoyi imperiyi U 1933 bulo zasnovano odin z pershih nimeckih konctaboriv u Quednau Chasi drugoyi svitovoyi vijni Medal Za vzyattya Kenigsberga Roztashuvannya na mapi Yevropi Kafedralnij sobor Shturm mista radyanskimi vijskami v hodi shidno prusskoyi operaciyi pochavsya 6 kvitnya 1945 osoblivoyu zapeklistyu vidriznyavsya bij za fort 5 korol Fridrih Vilgelm III yakij ohoronyav pivnichno zahidni pidstupi do mista U hodi cogo shturmu radyanskimi vijskami pid komanduvannyam Marshala Radyanskogo Soyuzu Vasilevskogo bula vpershe zastosovana taktika pochatku pihotnoyi ataki do zakinchennya artilerijskoyi pidgotovki sho dozvolilo uniknuti vognyu protivnika na pidhodi do ukriplen i zastati garnizon znenacka zvorotnoyu storonoyu medali stali znachni vtrati vid vognyu vlasnih vijsk Sered inshih veliki vtrati ponesli dobirni gvardijskim chastini pam yat pro nih zgodom uvichneno monumentom 1200 gvardijciv roztashovanomu v centri mista na Gvardijskomu prospekti A 9 kvitnya nad vezheyu Der Dona de nini roztashovanij bulo pidnyato chervonij prapor poznachivshi kinec nimeckoyi istoriyi mista Za rishennyam Potsdamskoyi konferenciyi pivnichna chastina nimeckoyi provinciyi Shidna Prussiya razom zi svoyeyu stoliceyu Kenigsbergom timchasovo bula peredana Radyanskomu Soyuzu Piznishe pid chas pidpisannya dogovoriv pro mezhi Kaliningradsku oblast bulo povnistyu viznano volodinnyami Radyanskogo Soyuzu Iz 370 000 meshkanciv nimciv yaki zhili tut do vijni zalishilosya zaledve 20 000 Hocha vidrazu pislya vijni pochalasya robota z adaptaciyi nimciv do novoyi vladi vihodila gazeta Novij chas nimeckoyu movoyu buli organizovani shkoli de vikladannya velosya nimeckoyu bulo prijnyato rishennya pro deportaciyu nimeckogo naselennya v Nimechchinu i majzhe vsih nimciv bulo vidpravleno v Nimechchinu do 1947 Tilki deyaki fahivci dopomagali vidnovlyuvati robotu pidpriyemstv azh po 1948 i navit po 1949 ale i yim ne dano mozhlivosti otrimati radyanskogo gromadyanstva voni zgodom buli deportovani do Nimechchini Zamist nih u misto buli pereseleni radyanski gromadyani 4 lipnya 1946 pislya smerti vsesoyuznogo starosti M I Kalinina na jogo chest Kenigsberg perejmenovano v Kaliningrad hocha Kalinin ne mav zhodnogo pryamogo stosunku do mista a na karti SRSR vzhe buli mista Kalinin nini Tver i Kaliningrad pid Moskvoyu nini Korolov Pislya vijni misto stalo zaselyatisya shvidkimi tempami vidnovlyuvati virobnictvo Ale misto malo napivzakritij status u zv yazku zi strategichnim polozhennyam i velikoyu kilkistyu vijsk Dlya inozemciv zh misto bulo povnistyu zakrite za vinyatkom ridkisnih vizitiv druzhbi z susidnoyi Polshi inozemci praktichno ne vidviduvali jogo Vladoyu ne pridilyalosya niyakoyi uvagi spadku nimeckoyi kulturi stare misto ne vidnovlyuvalosya a ruyini zamku buli zneseni v kinci 1960 h rokiv nezvazhayuchi na protesti arhitektoriv istorikiv krayeznavciv ta meshkanciv mista Suchasnij stan Zmini 1990 h rokiv pov yazani z rozpadom SRSR poklali pochatok novomu etapu rozvitku Kaliningradskoyi oblasti Rozpochavsya pidjom suspilnogo zhittya provedeno vilni vibori mera mista a potim i gubernatora Kaliningradskoyi oblasti Z 1991 misto vidkrito dlya mizhnarodnogo spivrobitnictva z zakordonnimi krayinami u sferi biznesu kulturi j osviti u pershu chergu z Nimechchinoyu ta Polsheyu Sogodni v misti funkcionuye bezlich inozemnih ustanov sho zabezpechuyut neobhidnu mistu informacijnu administrativnu i vizovu pidtrimku sered yakih Generalne konsulstvo Nimechchini Generalne konsulstvo Respubliki Polsha Generalne konsulstvo Litovskoyi Respubliki Generalne konsulstvo Latvijskoyi Respubliki Generalne konsulstvo Korolivstva Shveciya Predstavnictvo Torgovoyi palati Gamburga v Kaliningradi Byuro radnika z koordinaciyi danskih proektiv Centr nimeckoyi kulturi Nimecko Rosijskij dim Regionalne Byuro pidtrimki proektiv TASIS Administrativno teritorialnij podilMisto podilyayetsya na tri administrativni rajoni ru ta Dovoyenni nazvi miskih rajoniv napriklad ru ru tosho zaraz malovidomi zalishilisya tilki nazvi en en ru Osnovu administrativno teritorialnogo podilu mista bulo zakladeno vidrazu pislya vijni koli misto perebuvalo pid vijskovim upravlinnyam U travni 1945 roku v Kenigsbergu bulo stvoreno visim vijskovih komendatur kozhna z kotrih vidpovidala za chastinu mista yih bulo pronumerovano U kvitni nastupnogo roku pid chas perehodu mista pid civilne upravlinnya komendaturi buli peretvoreni v rajoni spochatku rajoni takozh ne mali nazv zgodom yih ukrupneno i yim nadano nazvi 21 chervnya 1947 r vijshov u svit nakaz 250 miskogo upravlinnya zgidno z yakim bulo utvoreno chotiri miskih rajonu Baltijskij Leningradskij Moskovskij i Stalingradskij 5 listopada 1961 ostannij perejmenovanij na Zhovtnevij U sichni 1952 r utvoreno Centralnij rajon Kaliningrada do skladu yakogo uvijshla chastina teritoriyi Stalingradskogo rajonu U chervni 2009 roku Baltijskij rajon uvijshov do skladu Moskovskogo a Zhovtnevij do skladu Centralnogo Do skladu mista vhodyat kilka selish ta viddalenih rajoniv ru ru ru Borisovo ta in Kozhen z nih vidnositsya do odnogo z troh administrativnih rajoniv mista Organi miscevogo samovryaduvannyaDiv takozh stattyu U 1996 2007 rokah u Kaliningradi diyav Statut mista Kaliningrada vid 25 veresnya 1996 roku zgidno z yakim organami miscevogo samovryaduvannya buli Golova mista mer najvisha posadova osoba mista meriya vikonavcho rozporyadchij organ miska Rada deputativ predstavnickij organ U 2007 roci u vnaslidok bulo zmineno funkciyi organiv miscevogo samovryaduvannya a takozh vvedena nova posada golova administraciyi Na sogodni vlada u misti zdijsnyuyetsya na bazi Statutu yakij buv prijnyatij miskoyu Radoyu deputativ Kaliningrada 12 lipnya 2007 roku Vishoyu posadovoyu osoboyu mista ye golova miskogo okrugu Misto Kaliningrad mer yakij obirayetsya shlyahom provedennya municipalnih viboriv strokom na 5 rokiv Odnochasno vin ye golovoyu okruzhnoyi Radi deputativ Kaliningrada Z 23 zhovtnya 2020 roku merom mista ye Kropotkin Andrij Mihajlovich Organom miscevogo samovryaduvannya zdijsnyuye vikonavcho rozporyadchi funkciyi ye Administraciya miskogo okrugu ocholyuvana golovoyu administraciyi siti menedzherom Golova administraciyi priznachayetsya na posadu rishennyam okruzhnoyi Radi deputativ za pidsumkami konkursu Termin povnovazhen golovi administraciyi 2 roki 25 listopada 2020 roku na cyu posadu bula priznachena Dyatlova Olena Ivanivna u misti zdijsnyuye okruzhna Rada deputativ mista Kaliningrada sho skladayetsya z 27 deputativ yaki obirayutsya zhitelyami mista za mazhoritarnoyu sistemoyu po odnomandatnih okrugah terminom na 5 rokiv Administraciya Kaliningrada i Rada deputativ rozmishuyutsya v budivli meriyi za adresoyu 1 EkonomikaPislya rozpadu SRSR misto vidchulo na sobi pritamannu dlya togo chasu ekonomichnu krizu sho zatyagnulasya cherez pidirvanij stan virobnichoyi sferi a takozh viddalenogo eksklavnogo polozhennya Kaliningradskoyi oblasti Pislya prijnyattya Federalnogo zakonu pro nadannya statusu osoblivoyi ekonomichnoyi zoni Kaliningradu krizu vdalos desho poslabiti ale likviduvati yiyi ne vdalosya Priblizno z 1999 roku mozhna govoriti pro ekonomichnij pidjom Kaliningradskoyi oblasti viklikanij zagalnim zrostannyam ekonomichnoyi stabilnosti v Rosiyi i v cilomu a takozh zrostannyam mizhnarodnih investicij i vigidnim geopolitichnim roztashuvannyam regionu Vidnovleno virobnictvo na vazhlivih pidpriyemstvah oblasti vagonobudivnomu zavodi 1998 kolishnya sudnoverf Schichau Kaliningradgazavtomatika KGA V oblasti stvoreni principovo novi dlya regionu virobnictva Napriklad u Kaliningradi z yavilosya avtomobilebudivne pidpriyemstvo Avtotor 1996 de zbirayut avtomobili za licenziyami koncerniv BMW Nimechchina KIA Koreya General Motors SShA Zrostaye vantazhoobig Kaliningradskoyi zaliznici ta Kaliningradskogo morskogo torgovogo i ribnogo portiv Naftovi terminali roztashovani v akvatoriyi Kaliningradskogo morskogo kanalu zabezpechuyut eksport z Rosiyi v krayini Zahidnoyi Yevropi ta Skandinaviyi bilshe 2 h mln tonn naftoproduktiv na rik TransportAvtoshlyahi Misto vuzol avtodorig Najvazhlivishi avtoshlyahi sho pidhodyat syudi Kaliningrad Chernyahovskij litovskij na Minsk Chastina ta Kaliningrad Ladushkin Mamonovo polskij kordon na Elblong Chastina ta Kaliningrad Poliske dali v Kaliningrad Zelenogradskij Kaliningrad Svyetlogorsk Kaliningrad Primorsk Baltijsk Kaliningrad Bagrationovsk polskij kordon dali v Olshtin U serpni 2008 roku rozpochalosya budivnictvo avtomagistrali yaka zv yazhe Kaliningrad zi Svyetlogorskom Baltijskom Svitlim i mizhnarodnim Navkolo mista prohodit ale na zahodi kilce dorogi ne zamknute u zv yazku z vidsutnistyu perehodu cherez Vodnij transport U Kaliningradi roztashovanij najzahidnishij i yedinij nezamerzayuchij port Rosiyi na Baltijskomu mori div Port Kaliningrad Vantazhni i pasazhirski poromni perepravi z yednuyut i Avanport Kaliningrad iz Sankt Peterburgom portami z Nimechchinoyu i Shveciyeyu Povitryanij transport Boying 737 300 bortovij nomer EI DJK v aeroportu Dyusseldorfa Kenigsberzkij aeroport sho vidkrivsya v 1919 roci stav odnim iz pershih civilnih aeroportiv svitu i pershim u Nimechchini U 1922 roci syudi vpershe pribuli litaki avialiniyi Moskva Riga Kenigsberg pershoyi mizhnarodnoyi avialiniyi Radyanskogo Soyuzu Zaliznichnij transport Kaliningrad Pasazhirskij Pivdennij vokzal Kaliningrad Pivnichnij Pivnichnij vokzal Peroni Pivnichnogo vokzalu roztashovani u dvoh rivnyah U misti najvazhlivishij vuzol zaliznichnoyi merezhi Kaliningradskoyi oblasti Tut roztashovano upravlinnya Kaliningradskoyi zaliznici Golovna pasazhirska zaliznichna stanciya mista Kaliningrad Pasazhirskij u rozmovnij movi vidomishij yak Pivdennij vokzal Cya stanciya obslugovuye yak primiski tak i poyizdi dalekogo pryamuvannya Do 2012 roku hodiv pryamij poyizd Berlin Kaliningrad cherez Polshu Stanciya Pivnichnij vokzal obslugovuye poyizdi sho z yednuyut Kaliningrad iz primorskimi kurortami Zelenogradskij Svyetlogorsk i Pionerskij Inshi zaliznichni stanciyi roztashovani na teritoriyi mista rajon vulici Oleksandra Nevskogo selishe rajon vulici Vagonobudivnoyi selishe rajon vul Dzerzhinskogo ye yevropejska vuzka koliya Zupinnij punkt u rajoni vulic Ajvazovskogo i Yamskoyi Zupinnij punkt Kiyivska na vul Kiyivskij nedaleko vid Baltijskogo rinku Mizhmiske ta mizhnarodne avtobusne spoluchennya Regulyarni avtobusni marshruti pov yazuyut Kaliningrad iz Bilorussyu Litvoyu Latviyeyu Polsheyu i Nimechchinoyu U Kaliningradi ye dva avtovokzali Starij avtovokzal roztashovanij na ploshi Kalinina poruch iz zaliznichnoyu stanciyeyu Kaliningrad Pasazhirskij Cherez konflikt iz direkciyeyu vokzalu avtopereviznik Kenigavto perestav koristuvatisya cim avtovokzalom i vlashtuvav svij vlasnij avtovokzal na pochatku Moskovskogo prospektu Problemi tranzitu Pislya vhodzhennya Polshi ta Litvi traven 2004 roku do skladu Yevropejskogo soyuzu zhiteli Kaliningradskoyi oblasti zitknulisya z trudnoshami pri peretini kordoniv i proyizdi na teritoriyu inshoyi Rosiyi Sogodni proyizd suhoputnim transportom iz Kaliningradskoyi oblasti ta v Kaliningradsku oblast dlya gromadyan Rosiyi mozhlivij tilki za nayavnosti zakordonnogo pasporta i litovskoyi vizi abo specialnogo proyiznogo dokumenta sho daye pravo na odnorazovij peretin litovskogo kordonu Miskij gromadskij transport Tramvaj proyizhdzhaye cherez Brandenburzki vorota Miskij gromadskij transport predstavleno tramvayami trolejbusami avtobusami i marshrutnimi taksi Dokladnishe Kaliningradskij tramvaj Kaliningradska tramvajna merezha ye najstarishoyu na teritoriyi suchasnoyi Rosiyi vidkrita yak konka v 1881 roci a yak elektrichnij tramvaj v 1895 Maye vuzku koliyu shirina 1000 mm yaka v Rosiyi krim Kaliningrada ye tilki u P yatigorsku Prote ostannim chasom tramvajna merezha skorotilasya stanom na 2014 rik u misti diye lishe dva tramvajni marshruti Dokladnishe Kaliningradskij trolejbus Trolejbusi vpershe z yavilisya v Kenigsberzi v 1943 roci ale pislya vijni trolejbusne gospodarstvo ne vidnovilosya Suchasna trolejbusna sistema mista diye z 1975 roku Stanom na 2014 rik u misti diye chotiri marshruti Planuyetsya rozshirennya trolejbusnoyi merezhi chastkovo za rahunok likvidovanih linij tramvayu Viznachni miscya pam yatki Katedralnij sobor Kaliningrad golovnij fasad Lyalkovij teatr Kaliningrad shedevr ceglyanoyi nimeckoyi gotiki Lyalkovij teatr kolishnya kirha v pam yat pruskoyi korolevi Luyizi zasnovanij u 1946 r kolishnij de 1912 r stvorennya doba secesiyi Oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv vidkritij u 1988 r do listopada 2017 roku Kaliningradskij oblasnij muzej Hudozhnya galereya vidkritij u primishenni kolishnoyi oboronnoyi vezhi Dona u 1979 r Korolivski vorota forteci Fridrihsburg filiya Muzeyu Svitovogo okeanu zbirka vintazhnih ta antikvarnih rechej minulih epoh znajdenih na ruyinah mista Fontan Putti nimeckij skulptor Stanislav Kauer 1908 rik Koncertna zala Kaliningradskoyi oblasnoyi filarmoniyi kolishnij katolickij kostel Sv Rodini Monument Kalininu Botanichnij sad Korolivski vorota forteci Fridrihsburg Kaliningradskij oblasnij istoriko hudozhnij muzej kolishnij Shtatgale 1912 r stvorennya doba secesiyi Muzej Svitovogo okeanu Kaliningradskij oblasnij dramatichnij teatr Osobi pov yazani z Kenigsbergom Kaliningradom Pam yatnik Vilgelmu I pered robota 1894 rik pislya Drugoyi svitovoyi vijni pereplavlenij Przhemisl Otakar II 1233 1278 korol Chehiyi gercog Avstriyi Kornelis Floris de Vrindt 1513 14 1575 flamandskij arhitektor i skulptor Yakob Bink 1590 1568 1569 nimeckij hudozhnik i grafik Kurt Genzel 1861 1941 nimeckij matematik Petro I 1672 1725 rosijskij car Immanuyil Kant 1724 1804 nimeckij filosof Bilogradskij Timofij 1710 1782 ukrayinskij i rosijskij muzikant i spivak Ernst Teodor Amadej Gofmann 1776 1822 nimeckij pismennik kompozitor hudozhnik Miloradovich Mihajlo Andrijovich 1771 1825 general Rosijskoyi imperiyi navchavsya v Kenigsberzkomu universiteti de 1853 1921 nimeckij arhitektor dobi kapitalizmu de 1885 1980 nimeckij arhitektor Kete Kolvic 1867 1945 nimkenya hudozhnik grafik i skulptor zlamu 19 20 stolit pracyuvala v Prussiyi 1843 1906 nimeckij skulptor 1867 1943 nimeckij skulptor avtor bilsh nizh 100 relyefiv ta skulptur avtor sho zrobiv fontan Putti dlya mista Bolotov Andrij Timofijovich 1738 1833 rosijskij naukovec memuarist agronom Polina Kulzhenko Kulzhenko Polina Arkadiyivna 1891 1984 ukrayinskij mistectvoznavec muzejnik Abramov Oleksij Volodimirovich Trener plavannya Zasluzhenij trener Ukrayini 1987 Mosti Dvoyarusnij mist Medovij mist Visokij mist na zadnomu plani chastina nedobudovanogo drugogo estakadnogo mostu Rukavi richki Pregolya dilyat misto na chotiri chastini Bilsha chastina mista Centralnij i Leningradskij administrativni rajoni roztashovani na pivnich vid richki Moskovskij rajon na pivden vid richki Ostriv Kanta Knajpgof i Oktyabrskij Lomze roztashovani mizh rukavami richki U Kaliningradi roztashovano sim chinnih mostiv cherez Pregolyu odin rozibranij ta odin nedobudovanij Dvoyarusnij mist z yednuye vulici generala Butkova pivnichnij bereg ta zaliznichnih pivdennij bereg Rozvidnij mist rozvoditsya pidnyattyam serednogo prolotu Verhnij yarus mostu zajmaye zaliznicya Dvoyarusnij mist ye yedinim zaliznichnim mostom cherez Pregolyu v Kaliningradi nizhnij proyizhdzha chastina i pishohidni trotuari perekinutij nad oboma rukavami Pregoli ta prohodit nad ostrovom Knajpgof Mist ye chastinoyu trasi Estakadnij mist buv pobudovanij v 1972 roci zamist dvoh z semi mostiv Kenigsberga Lavochne i Zelenogo Ye pishohidnij spusk iz mostu na ostriv avtomobilnogo z yizdu iz mostu na ostriv nemaye Po mostu prohodyat marshruti vsih vidiv gromadskogo transportu Kaliningrada Derev yanij mist odin iz Semi mostiv Kenigsberga Z yednuye Moskovskij prospekt z Oktyabrskim ostrovom vul Oktyabrska Po mostu prohodit tramvajnij marshrut Mist rozvidnij Medovij mist odin iz Semi mostiv Kenigsberga Z yednuye Oktyabrskij ostriv i Knajpgof Oskilki Knajpgof ye pishohidnoyu zonoyu mist de fakto tezh ye viklyuchno pishohidnim Sporadichno mist vikoristovuyetsya sluzhbovim avtotransportom pidviz materialiv dlya restavraciyi Kafedralnogo soboru a takozh dlya proyizdu vesilnih kortezhiv Mist rozvidnij z yednuye Oktyabrskij ostriv rajon z vul Epronovskoyu Mist pobudovanij u 2005 roci na oporah starogo Imperatorskogo mostu zrujnovanogo pid chas vijni Mist pishohidnij rozvidnij Visokij mist odin iz Semi mostiv Kenigsberga Z yednuye vul Oktyabrsku Oktyabrskij ostriv z vul Dzerzhinskogo Po mostu prohodit tramvajna liniya Berlinskij Palmburgskij mist chastina Kaliningradskoyi okruzhnoyi dorogi perekinutij cherez obidva rusla Pregoli Najviddalenishij vid centru mista Pislya vijni vidnovlenij tilki chastkovo odna smuga Starij zaliznichnij mist roztashovanij u rajoni Muzeyu Svitovogo okeanu Rozvidnij mist rozvodivsya pidnyattyam serednogo prolotu Serednij prolit rozibranij mist niyak ne vikoristovuyetsya Cherez mist prohodit pokinuta liniya zaliznici Drugij estakadnij mist drugij estakadnij mist mav z yednati Moskovskij prospekt i vulicyu Dzerzhinskogo ta rozvantazhiti takim chinom Derev yanij i Visokij mosti Vin roztashovanij na shid vid Derev yanogo ta Visokogo mostiv Mist pochav buduvatisya v 1980 h rokah u dev yanostih rokah budivnictvo bulo zupineno zgodom budivnictvo vidnovleno Sim mostiv Kenigsberga isnuvali v Kenigsbergu v XVI XX stolittyah Vzayemne roztashuvannya mostiv nashtovhnulo matematika Leonarda Ejlera na rozdumi sho priveli do viniknennya teoriyi grafiv Takozh iz simoma mostami pov yazana Zadacha pro mosti Kenigsberga NaselennyaNaselennya 489 359 meshkanciv 2020 Nacionalnij sklad za perepisom 2010 Narod Chiselnist osib Vid tih hto vkazav nac Rosiyani 351186 87 4 Ukrayinci 16053 4 0 Bilorusi 15077 3 7 Virmeni 3062 0 8 Tatari 2075 0 5 Litovci 1789 0 4 Nimci 1676 0 4 Polyaki 1114 0 3 Inshi nacionalnosti 10041 2 5 Vsogo 401649 100 0 Cikavi faktiDokladnishe Kralovec mem U zhovtni 2022 roku v Chehiyi bulo stvoreno peticiyu pro perejmenuvannya Kaliningrada na Kralovec ta priyednannya jogo do Chehiyi na tij pidstavi sho misto pid chas zasnuvannya bulo nazvano na chest cheskogo korolya Otokara II Peticiya paroduye propagandistski gasla RF poshiryuvani neyu z metoyu obgruntuvannya aneksiyi ukrayinskih teritorij Stanom na 8 zhovtnya 2022 roku peticiyu pidpisali 19 100 osib Na poyavu ciyeyi peticiyi vidpovila nizka yevropejskih politikiv ministr zovnishnih sprav Chehiyi Yan Lipavskij prezident Slovachchini Zuzana Chaputova polskij politik Bartolomej Senkevich deputat Yevropejskogo parlamentu vid Chehiyi Div takozhKenigsberg 13PrimitkiKenigsberg Korolevec Istoriya Ukrayini Rusi Geografichnij ta etnichnij pokazhchik PDF Lviv Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini Kanadskij Institut Ukrayinskih Studij Albertskogo universitetu Centr doslidzhen istoriyi Ukrayini im Petra Yacika 2010 s 34 141 171 ISBN 978 966 02 5836 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a editor first z propushenim editor last dovidka first2 z propushenim last2 dovidka first z propushenim last dovidka Kaliningrada bilshe nemaye u Polshi oficijno perejmenuvali rosijske misto meta ua 10 travnya 2023 U Latviyi slidom za Litvoyu ta Polsheyu perejmenuvali Kaliningrad RBK Ukraina ukr Procitovano 29 travnya 2023 Zagata Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Silvija Ozola Churches Building Dominances of the Duchy of Courland and Semigallia Urban Centres in the 17th Century ART TEMPUS Mg art Mg paed Zeltite Barsevska Daugavpils Institute of Art Daugavpils University 2014 Vip 2 S 11 ISBN 2255 9396 Bradbury Jim 2004 The Routledge companion to medieval warfare angl London Routledge ISBN 0 203 64466 2 OCLC 62092910 Karalyauchus Kralovic Kyonigsberg Kaliningrad Deutsche Welle ros 29 kvitnya 2005 V Estoniyi planuyut perejmenuvati rosijskij Kaliningrad na Kenigsberg RBK Ukraina ukr Procitovano 27 veresnya 2023 LitAkcent svit suchasnoyi literaturi ukr 5 travnya 2008 Arhiv originalu za 30 travnya 2019 Procitovano 26 lyutogo 2021 U sudovomu viroku Virok vid 17 09 2015 u spravi 127 20324 15 k Vinnickij miskij sud Vinnickoyi oblasti urodzhencya m Kaliningrad RF U derzhnakazi Pro zastosuvannya specialnoyi sankciyi individualnogo rezhimu licenzuvannya zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti do sub yektiv zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti vid 07 03 2014 286 rada gov ua ROSIJSKA FEDERACIYa 236016 KALININGRADSKA OBL M KALININGRAD U Polshi oficijno perejmenuvali rosijskij Kaliningrad RBK Ukraina ukr Procitovano 15 travnya 2023 125 posiedzenie Komisji Standaryzacji Nazw Geograficznych poza Granicami RP U Kremli vidreaguvali na rishennya Polshi perejmenuvati Kaliningrad 11 05 2023 06 39 Istorichnij kalendar Kaliningrada Zhurnal Zahid Rosiyi 1 18 1997 rik str 40 Kralovec a ne Kaliningrad yak chehi trolyat Rosiyu planami shodo aneksiyi www eurointegration com ua ukr Procitovano 8 zhovtnya 2022 MakeKralovecCzechAgain U vidpovid na aneksiyu ukrayinskih teritorij chehi zaproponuvali priyednati Kaliningrad do Chehiyi Petice za vyhlaseni referenda o pripojeni Kaliningradu k Ceske republice Petice com Procitovano 8 zhovtnya 2022 98 za vihid z RF yak u Chehiyi zhartoma gotuyut aneksiyu Kaliningrada www eurointegration com ua ukr Procitovano 8 zhovtnya 2022 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kaliningrad