Іллінський ярмарок

Іллінський ярмарок — один із найбільших ярмарків Лівобережної України. Виник наприкінці XVII століття у Ромнах. У 1852 році переведений до Полтави. За товарообігом посідав трете місце в імперії опісля ^[ru] та ^[ru].

Іллінський ярмарок на у Полтаві, початок XX століття

Історія

Сучасна вул. Новий Базар

Починався як кінний ярмарок, на якому продавалися коні, худоба, вівці, вовна, сирі шкури, віск, мед, олія, горілка, селянські вироби, одяг, землеробські знаряддя тощо. Тривав офіційно з 10 до 20 липня, розміщався на Кінноярмарковій площі, що займала територію близько 90 десятин (нині ). Через 7—10 днів починався Краснорядський ярмарок, який тривав до 4 серпня. Відбувався на Гостиннодвірській площі, де у 1852 році було збудовано 5 кам'яних корпусів з 134 лавками та 11 дерев'яних, в яких знаходилось 168 крамниць і 214 балаганів. Крім того, багато крамниць, тимчасових балаганів і палаток було зведено на Петровській площі (нині площа Конституції). Торгували красними товарами, галантерейними, бакалійними, москатними виробами, різними металами та виробами з них, посудом, одягом, взуттям, обробленими шкірами, свічками, милом тощо. Оскільки цих площ було замало, додатковою торгівельною площею було додано Новоселівський ринок («Новий базар») у межах периметру сучасних вулиць В'ячеслава Чорновола, та відрізку Шевченка.

На Іллінський ярмарок збиралося до 40 тисяч людей. Вартість привезених товарів становила від 1/2 до 2/3 вартості товарів, привезених на всі ярмарки Полтавщини, і сягала 28 мільйонів карбованців (1864). Найважливішими були бавовняні, шовкові, вовняні, лляні і конопляні тканини й сукна (на них припадало до 45 % вартості проданих товарів), далі йшли хутро та галантерейні товари. Іллінському ярмарку належало одне з перших місць у Росії по торгівлі вовною. Так, у 1860 році було продано 122 тисяч пудів тонкорунної вовни на 2049 тисяч карбованців. Він був значним ринком збуту промислових товарів центральних губерній Росії, зокрема, тканин, виробів із заліза. З-за кордону привозилися шовкові і вовняні тканини, хутра, австрійські сінокосні коси, аптекарський товар та інше. У 1860 році вітчизняні товари становили по продажу 15 325 тисяч карбованців, а іноземні — 859 тисяч карбованців. Іллінський ярмарок був тісно пов'язаний з іншими великими ярмарками Лівобережної, Південної і, менше — Правобережної України, а також Росії, утворюючи єдину ярмаркову мережу країни. У кінці XIX століття, через відкриття торгових площ у Харкові, ярмарок почав занепадати. У 1895 році було продано товару всього на 1,107 тисячу карбованців. У 20-х роках XX століття Іллінський ярмарок у вигляді Центрального ринку міста залишився лише на території «Нового базару».

Література

• «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 313 (укр.)

Посилання

• Історія Полтави — Іллінський ярмарок [ 17 грудня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
• Новоселівський ринок на сайті Poltavahistory [ 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]