Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Вільям Оккамангл William of OckhamЗахідна філософіяНародженняприблизно в 1285 Суррей АнгліяСмерть1347 або 1348

Оккам Вільям

Оккам Вільям

Вільям Оккам
англ. William of Ockham
Західна філософія
image
Народженняприблизно в 1285
, Суррей Англія
Смерть1347 або 1348
Мюнхен, Священна Римська імперія
Громадянство (підданство)image Королівство Англія
Знання мов
  • латина[1]
    • Ім'я при народженнілат. Guilelmus Occhamus
    англ. William of Ockham
    Діяльність
  • богослов, логік, фізик, письменник
    • ВикладавУніверситет Оксфорда
    Основні інтересиметафізика, епістемологія, теологія, логіка, онтологія, політика
    Значні ідеїбритва Оккама, номіналізм
    Вплинувнаука, Віллард Ван Орман Квайн
    Alma materd і Університет Оксфорда
    Літературний напрямноміналізм і схоластика
    Зазнав впливу
  • Арістотель, Тома Аквінський, Дунс Скот
    • ВчителіДунс Скот і d
    Відомі студентиЖан Бурідан і d
    Визначний твір
  • d
    • Історичний періодФілософія Середньовіччя
    Конфесіякатолицька церква
    image Вільям Оккам у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Ві́льям О́ккам, O.F.M. (англ. William of Ockham, бл. 1285—1347) — англійський філософ-схоласт, францисканець. Написав ряд богословських та філософських праць — з логіки та з фізики Аристотеля. Завершив розпочату ще його попередниками критику філософських доведень існування Бога, проголосивши, що буття Бога — предмет релігійної віри, а не філософії, яка спирається на доведення.

    Система поглядів

    image
    Вільям Оккам, сторінка з його манускрипту «Summa Logicae» 1341 р.
    Стаття є частиною циклу про
    схоластику
    image
    Джерела

    Біблія | Євангеліє
    Античні учені:
    Аристотель | Евклід | Птолемей | Платон
    Отці Церкви:

    Августин Аврелій | Діонісій Ареопагіт | Іван Дамаскін | Боецій
    Течії
    Томізм | Скотизм | Концептуалізм | Номіналізм | Реалізм | Августинізм | Аверроїзм
    Схоластики

    Рання схоластика:
    Рабан Мавр | Ноткер Німецький | Гуго Сен-Вікторський | Алкуїн | Йоан Скот Еріугена | Аделард Батський | Іоанн Росцелін | П'єр Абеляр | | Іоанн Солсберійський | | Амальрік із Бена | Петро Даміані | Ансельм Кентерберійський | Бонавентура | Беренгар Турський | Гійом із Шампо | | Петро Ломбардський
    Середня схоластика:
    Альберт Великий | Тома Аквінський | Дунс Скот | Августин Блаженний | Аверроес | Вітело | | | Вінсент із Бове | Жан Жандунський | Роджер Бекон | Роберт Гросетест | Олександр Гельський | Єгидій Римський | Роберт Кілвордбі | Раймунд Луллій | Марсилій Падуанський
    Пізня схоластика:

    | | Микола Кузанський | Жан Буридан | Нікола Орезмський | | Вільям Оккам | Данте | |
    Проблематика
    Проблема Всемогутності | Проблема існування | Дискусія про універсалії | Логіка | Переісточення | Проблема істини | (Вчення про двоїсту істину) | Проблема єдності та множинності (Екземпляризм) | Проблема напередвизначеності | Догматичне богослов'я | Проблема пізнання ([en] | Принцип бритви Оккама) |
    Школи
    Шартрська школа | Саламанкська школа | [en]
    Дискурс
    Філософія Середньовіччя

    [en]

    Цей шаблон:

    За Оккамом, тільки чуттєве, наочне знання (що зветься інтуїцією) може засвідчити існування чого б то не було і тільки воно стосується фактів. Вчення про роль чуттєвої інтуїції та досвіду в пізнанні пов'язане у Оккама з двома іншими важливими положеннями його теорії пізнання: вимогою простоти пояснення (принцип економії, Бритва Оккама) та положенням про те, що реально існує одиничне (номінальне).

    Основним завданням пізнання Оккам бачить осягнення реально існуючого часткового, одиничного. Загальне існує тільки в свідомості суб'єкта. Поза свідомістю та поза душею будь-яка річ є одиничною. Хоча все реальне, за Оккамом, одиничне, все ж індивіди можуть бути розподілені розумом на класи, тобто розподілені за родами та видами. В самих речах намає ні загального, ані часткового. І те, і друге притаманне тільки нашому способові сприйняття однієї і тієї ж речі. Для пояснення переходу думки до загального (до універсалії) він вводить поняття про «інтенцію», тобто про спрямованість думки, про логічні та психологічні акти чи знаки. Всі загальні поняття (універсалії) — знаки (терміни), що логічно позначають об'єкти.

    Універсалії не притаманні самій речі, вони завжди існують після неї, існують тільки у свідомості, проте вони не позбавлені повністю об'єктивного значення. Хоча універсалія — тільки знак, але такий, що заміщує не будь-які предмети, а тільки ті, які самі по собі схожі між собою. Тому номіналізм Оккама іноді називають «термінізмом» (від слова «термін»). «Термінізм» Оккама пов'язаний з його вченням про досвід. Через те, що реальними є тільки одиничні речі, то пізнання об'єктивного світу починається з досвіду і проходить через канали відчуттів. Первинний вид знання — це наочне знання, яким пізнається одиничне. Вслід за ним іде «абстрактне» знання, або «знання про загальне».

    На цих засадах Оккам будує свою теорію науки. Науки поділяються на реальні та раціональні. Реальні науки розглядають поняття з погляду їх відношення до речей, раціональні — з точки зору їх відношення до інших понять, а не до речей.

    Див. також

    Джерела та література

    Література

    Вільям Оккам
    у сестринських Вікіпроєктах
    Портал
    image Цитати у Вікіцитатах?
    image Теми у Вікіджерелах?
    image Вільям Оккам у Вікісховищі?
    • Оккам У. Семь избранных диспутов. // Антология средневековой мысли в 2х тт. (т.2) Хрестоматия. Учебно-научное издание под ред. С. С. Неретиной, Л. В. Бурлаки. Изд-во РХГИ, СПб, 2001-2.
    • Гайденко В. П., Смирнов Г. А. Западноевропейская наука в средние века. — М.: Наука, 1989.
    • Курантов А. П., Стяжкин Н. И. Оккам. — М.: Мысль, 1978. — (Мыслители прошлого).
    • Столяров А. А. Номинализм Оккама / История философии. Запад-Россия-Восток. Книга первая. Философия древности и средневековья. — М.: Греко-латинский кабинет, 1995. — с.373-374.
    • Verbum. Выпуск 4. Философия Уильяма Оккама: традиции и современность.// Альманах Центра по изучению средневековой культуры при философском факультете Санкт-Петербургского университета. СПб.: Издательство Санкт-Петербургского философского общества, 2001. — 277 с.
    • Лисанюк Е. Н. Средневековая логика (XI—XIV вв). // Историко-логические исследования. Межвузовский сборник. Издательство СПбГУ СПб, 2003.
    • Лисанюк Е. Н. Теория суппозиции в средневековой логике. // Verbum, N3, Альманах Центра изучения средневековой культуры при философском факультете СПбГУ. СПб, 2001.
    • Лисанюк Е. Н. Учение о мысленном языке в средневековой логике.// Вестник Мурманского государственного технического университета, т.3, N 3, Мурманск, 2000.
    1. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Vilyam Okkamangl William of OckhamZahidna filosofiyaNarodzhennyapriblizno v 1285 Surrej AngliyaSmert1347 abo 1348 Myunhen Svyashenna Rimska imperiyaGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo AngliyaZnannya movlatina 1 Im ya pri narodzhennilat Guilelmus Occhamus angl William of OckhamDiyalnistbogoslov logik fizik pismennikVikladavUniversitet OksfordaOsnovni interesimetafizika epistemologiya teologiya logika ontologiya politikaZnachni ideyibritva Okkama nominalizmVplinuvnauka Villard Van Orman KvajnAlma materd i Universitet OksfordaLiteraturnij napryamnominalizm i sholastikaZaznav vplivuAristotel Toma Akvinskij Duns SkotVchiteliDuns Skot i dVidomi studentiZhan Buridan i dViznachnij tvirdIstorichnij periodFilosofiya SerednovichchyaKonfesiyakatolicka cerkva Vilyam Okkam u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Vi lyam O kkam O F M angl William of Ockham bl 1285 1347 anglijskij filosof sholast franciskanec Napisav ryad bogoslovskih ta filosofskih prac z logiki ta z fiziki Aristotelya Zavershiv rozpochatu she jogo poperednikami kritiku filosofskih doveden isnuvannya Boga progolosivshi sho buttya Boga predmet religijnoyi viri a ne filosofiyi yaka spirayetsya na dovedennya Sistema poglyadivVilyam Okkam storinka z jogo manuskriptu Summa Logicae 1341 r Stattya ye chastinoyu ciklu pro sholastikuDzherela Bibliya Yevangeliye Antichni ucheni Aristotel Evklid Ptolemej Platon Otci Cerkvi Avgustin Avrelij Dionisij Areopagit Ivan Damaskin BoecijTechiyi Tomizm Skotizm Konceptualizm Nominalizm Realizm Avgustinizm AverroyizmSholastiki Rannya sholastika Raban Mavr Notker Nimeckij Gugo Sen Viktorskij Alkuyin Joan Skot Eriugena Adelard Batskij Ioann Roscelin P yer Abelyar Ioann Solsberijskij Amalrik iz Bena Petro Damiani Anselm Kenterberijskij Bonaventura Berengar Turskij Gijom iz Shampo Petro Lombardskij Serednya sholastika Albert Velikij Toma Akvinskij Duns Skot Avgustin Blazhennij Averroes Vitelo Vinsent iz Bove Zhan Zhandunskij Rodzher Bekon Robert Grosetest Oleksandr Gelskij Yegidij Rimskij Robert Kilvordbi Rajmund Lullij Marsilij Paduanskij Piznya sholastika Mikola Kuzanskij Zhan Buridan Nikola Orezmskij Vilyam Okkam Dante Problematika Problema Vsemogutnosti Problema isnuvannya Diskusiya pro universaliyi Logika Pereistochennya Problema istini Vchennya pro dvoyistu istinu Problema yednosti ta mnozhinnosti Ekzemplyarizm Problema naperedviznachenosti Dogmatichne bogoslov ya Problema piznannya en Princip britvi Okkama Shkoli Shartrska shkola Salamankska shkola en Diskurs Filosofiya Serednovichchya en Portal Katolictvo Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Za Okkamom tilki chuttyeve naochne znannya sho zvetsya intuyiciyeyu mozhe zasvidchiti isnuvannya chogo b to ne bulo i tilki vono stosuyetsya faktiv Vchennya pro rol chuttyevoyi intuyiciyi ta dosvidu v piznanni pov yazane u Okkama z dvoma inshimi vazhlivimi polozhennyami jogo teoriyi piznannya vimogoyu prostoti poyasnennya princip ekonomiyi Britva Okkama ta polozhennyam pro te sho realno isnuye odinichne nominalne Osnovnim zavdannyam piznannya Okkam bachit osyagnennya realno isnuyuchogo chastkovogo odinichnogo Zagalne isnuye tilki v svidomosti sub yekta Poza svidomistyu ta poza dusheyu bud yaka rich ye odinichnoyu Hocha vse realne za Okkamom odinichne vse zh individi mozhut buti rozpodileni rozumom na klasi tobto rozpodileni za rodami ta vidami V samih rechah namaye ni zagalnogo ani chastkovogo I te i druge pritamanne tilki nashomu sposobovi sprijnyattya odniyeyi i tiyeyi zh rechi Dlya poyasnennya perehodu dumki do zagalnogo do universaliyi vin vvodit ponyattya pro intenciyu tobto pro spryamovanist dumki pro logichni ta psihologichni akti chi znaki Vsi zagalni ponyattya universaliyi znaki termini sho logichno poznachayut ob yekti Universaliyi ne pritamanni samij rechi voni zavzhdi isnuyut pislya neyi isnuyut tilki u svidomosti prote voni ne pozbavleni povnistyu ob yektivnogo znachennya Hocha universaliya tilki znak ale takij sho zamishuye ne bud yaki predmeti a tilki ti yaki sami po sobi shozhi mizh soboyu Tomu nominalizm Okkama inodi nazivayut terminizmom vid slova termin Terminizm Okkama pov yazanij z jogo vchennyam pro dosvid Cherez te sho realnimi ye tilki odinichni rechi to piznannya ob yektivnogo svitu pochinayetsya z dosvidu i prohodit cherez kanali vidchuttiv Pervinnij vid znannya ce naochne znannya yakim piznayetsya odinichne Vslid za nim ide abstraktne znannya abo znannya pro zagalne Na cih zasadah Okkam buduye svoyu teoriyu nauki Nauki podilyayutsya na realni ta racionalni Realni nauki rozglyadayut ponyattya z poglyadu yih vidnoshennya do rechej racionalni z tochki zoru yih vidnoshennya do inshih ponyat a ne do rechej Div takozhBritva OkkamaDzherela ta literaturaV Denisenko Okkam Vilyam Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s ISBN 978 966 611 818 2 Okkam Vilyam Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 446 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Literatura Vilyam Okkam u sestrinskih VikiproyektahPortal Filosofiya Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Vilyam Okkam u Vikishovishi Okkam U Sem izbrannyh disputov Antologiya srednevekovoj mysli v 2h tt t 2 Hrestomatiya Uchebno nauchnoe izdanie pod red S S Neretinoj L V Burlaki Izd vo RHGI SPb 2001 2 Gajdenko V P Smirnov G A Zapadnoevropejskaya nauka v srednie veka M Nauka 1989 Kurantov A P Styazhkin N I Okkam M Mysl 1978 Mysliteli proshlogo Stolyarov A A Nominalizm Okkama Istoriya filosofii Zapad Rossiya Vostok Kniga pervaya Filosofiya drevnosti i srednevekovya M Greko latinskij kabinet 1995 s 373 374 Verbum Vypusk 4 Filosofiya Uilyama Okkama tradicii i sovremennost Almanah Centra po izucheniyu srednevekovoj kultury pri filosofskom fakultete Sankt Peterburgskogo universiteta SPb Izdatelstvo Sankt Peterburgskogo filosofskogo obshestva 2001 277 s Lisanyuk E N Srednevekovaya logika XI XIV vv Istoriko logicheskie issledovaniya Mezhvuzovskij sbornik Izdatelstvo SPbGU SPb 2003 Lisanyuk E N Teoriya suppozicii v srednevekovoj logike Verbum N3 Almanah Centra izucheniya srednevekovoj kultury pri filosofskom fakultete SPbGU SPb 2001 Lisanyuk E N Uchenie o myslennom yazyke v srednevekovoj logike Vestnik Murmanskogo gosudarstvennogo tehnicheskogo universiteta t 3 N 3 Murmansk 2000 CONOR Sl d Track Q16744133

    Дата публікації:
    Топ