Амстерда́м (нід. Amsterdam, МФА: [ˌɑmstərˈdɑm]) — столиця Нідерландів. Розташований у провінції Північна Голландія в гирлі річки Амстел. Амстердам сполучений з Північним морем морським каналом.
Амстердам Amsterdam | |||||
---|---|---|---|---|---|
— муніципалітет/місто — | |||||
Амстердам Amsterdam | |||||
канали Амстердама | |||||
| |||||
Прізвисько: Мокум, Північна Венеція | |||||
Девіз: Heldhaftig, Vastberaden, Barmhartig (Відважний, непохитний, милосердий) | |||||
Координати: 52°22′23″ пн. ш. 4°53′32″ сх. д. / 52.37306° пн. ш. 4.89222° сх. д. | |||||
країна | Нідерланди | ||||
провінція | Північна Голландія | ||||
Амстердам | |||||
передмістя | див. текст | ||||
Уряд | |||||
- мер | [en] (Зелені ліві) | ||||
- Альдермани | Carolien Gehrels Hans Gerson Maarten van Poelgeest Freek Ossel | ||||
- Секретар | Henk de Jong | ||||
Площа | |||||
- муніципалітет/місто | 219 км² | ||||
- Суша | 166 км² | ||||
- Вода | 53 км² | ||||
- Агломерація | 1815 км² | ||||
Висота над р.м. | 2 м | ||||
Населення (листопад 2018) | |||||
- муніципалітет/місто | 863 315 | ||||
- Густота | 3705/км² | ||||
- Міський район | 1 370 738 | ||||
- Агломерація | 2,158,372 | ||||
- демонім | амстердамець | ||||
Часовий пояс | CET () | ||||
- Літній час | CEST () | ||||
поштовий код | 1011—1109 | ||||
Телефонний код(и) | 020 | ||||
Вебсайт: www.amsterdam.nl | |||||
Розташування Амстердама | |||||
Символіка
Три хрести Святого Андрія на гербі та прапорі Амстердама позначають три чесноти міста: звитяга, твердість і милосердя. Народна традиція пов'язує ці три хрести ще з трьома погрозами цьому місту: водою, вогнем і епідемією.
Історія
Вважають, що місто заснували в 13-му столітті.
27 жовтня 1275 року — перша згадка про Амстердам. В ній повідомляється про дарування графом Флорісом V Голландським торгових привілеїв для рибальського села, розташованого на дамбі в гирлі річки Амстел. 1287 року, у ході найбільшої повені, піщаний бар'єр в районі Тесела був зруйнований, і Флевонське озеро, на березі якого розташовувався Амстердам, остаточно стало затокою, яка отримала назву Зейдерзе. Це стихійне лихо створило умови для перетворення невеликого села Амстердам в центр морської торгівлі. Амстердам був обраний місцем зустрічей і торгівлі для мореплавців. Статус міста село отримало на рубежі XIII — XIV століть, а його назва набула сучасного звучання.
У ході Вісімдесятирічної війни іспанці захопили найбільший порт-конкурент Амстердама, Антверпен (1585 рік), що призвело на масову міграцію до Амстердама торговців Антверпена і ремісників і сили євреїв, що рятувалися від іспанської інквізиції.
17 століття вважають за золоту добу Амстердама. У цей період місто стало найбагатшим у світі. До Амстердама припливали судна з Балтики, Північної Америки, Африки, Батавії, Індії, Шрі-Ланки, Бразилії, що зробило місто центром світової торгової мережі. Амстердамські купці мали найбільшу долю у Голландській Вест-Індійській і Голландській Ост-Індійській компаніях. Ці компанії придбали для себе заморські землі, які потім стали нідерландськими колоніями. У Європі Амстердам був пунктом, що до нього стікалися товари з усього континенту, а також провідним фінансовим центром світу. У 1602 році в Амстердамі відкрилася перша біржа.
У XVIII-му столітті Амстердам дещо втратив свої провідні позиції в зв'язку з європейськими війнами, і фінансовий та торговий центр Європи та світу перемістився до Лондона. Однак і донині Амстердам залишається важливим економічним вузлом.
З 1976 в Нідерландах були легалізовані легкі наркотики і Амстердам став центром наркотуризму. В Амстердамі працює коло половини від близько 400 кав'ярень-кофішопів (легальне місце продажу легких наркотиків) країни.
Заснування і розвиток в період Середньовіччя
Амстердам багато молодший від таких нідерландських міст, як Неймеген, Роттердам і Утрехт. У жовтні 2008 року, історичний географ Кріс де Бонт припустив, що земля навколо Амстердама була меліорована вже наприкінці 10-го століття. Це зовсім не означає, що там уже було поселення, бо меліорація земель могла бути призначена не для сільського господарства, а, можливо, щоб видобувати торф як паливо.
Амстердам дістав міські права між 1300 і 1306 роками. З 14-го століття, Амстердам процвітав, переважно через торгівлю з Ганзою.
Конфлікт з Іспанією
У 16-му столітті, голландці повстали проти короля Іспанії Філіпа II і його спадкоємців. Основними причинами повстання були введення нових податків і релігійне переслідування протестантів, знову введеною інквізицією. Повстання переросло у Вісімдесятирічну війну, що в кінцевому підсумку призвело до Голландської незалежності. Завдяки лідеру голландського повстання Вільгельму I Оранському Голландська республіка стала відома своєю відносною віротерпимістю. Євреї з Піренейського півострова, гугеноти з Франції, заможні купці з Фландрії, а також економічні й релігійні біженці з контрольованих Іспанією частин сучасного Бенілюксу знайшли безпеку в Амстердамі.
Голландський Золотий вік
Сімнадцяте століття вважається Золотим віком Амстердама, протягом якого він став найбагатшим містом у західному світі. Кораблі відпливали з Амстердама до Балтійського моря, Північної Америки й Африки, а також сучасної Індонезії, Індії, Шрі-Ланки та Бразилії, що становили основу світових торговельних зв'язків. Купці Амстердама мали найбільшу частку як у Голландській Ост-Індійській компанії, так і в Голландській Вест-Індійській компанії. Ці компанії придбали заморські володіння, які пізніше стали голландськими колоніями. Амстердам був найважливішим центром в Європі з відвантаження товарів і був провідним фінансовим центром західного світу. 1602 року амстердамський офіс міжнародної торгової Голландської Ост-Індійської компанії став першою у світі фондовою біржею з випуском власних акцій. Банк Амстердама почав свою діяльність 1609 року, як установа з повним банківським сервісом для голландських торговців і як резервний банк.
Занепад і модернізація
Процвітання Амстердама знизилося в 18-го й на початку 19-го ст. Війни Голландської Республіки з Англією і Францією значно зашкодили розвиткові міста. Під час наполеонівських воєн значення Амстердама досягло найнижчої точки після завоювання території Голландії Французькою імперією. Однак створення Об'єднаного Королівства Нідерландів 1815 року стало поворотним пунктом.
Кінець 19-го століття іноді називають другим Золотим віком Амстердама. Було побудовано нові музеї, залізничний вокзал і концертний зал; у той же час місто охопила промислова революція. Прорили Амстердам-Рейн-канал, щоб дати Амстердаму прямий зв'язок із Рейном, а Північний морський канал, щоб дати портові коротше з'єднання з Північним морем. Обидва проєкти значно поліпшили торгівлю з іншою частиною Європи і світу.
XX століття
Незадовго до першої світової війни місто знову почало розширюватися, було побудовано нові передмістя. Незважаючи на те, що Нідерланди займали нейтральну позицію в цій війні, Амстердам зазнав дефіциту продовольства й палива для опалення. Дефіцит спричинив масові заворушення, в яких загинуло кілька людей. Ці бунти відомі як Картопляні бунти. Люди почали грабувати магазини і склади, щоб отримати продукти харчування.
Між війнами місто продовжувало розширюватися.
Німеччина вторглася до Нідерландів 10 травня 1940 року і невдовзі взяла контроль над країною. Деякі громадяни Амстердама давали прихисток євреям, тим самим піддаючи себе і членів своїх сімей до високого ризику бути ув'язненими або відправленими до концентраційних таборів. Понад 100000 голландських євреїв було депортовано до нацистських концентраційних таборів, із яких близько 60 тисяч мешкало в Амстердамі. Мабуть найвідомішим засланцем була молода єврейська дівчина Анна Франк, яка померла в концентраційному таборі Берген-Бельзен. Наприкінці Другої світової війни зв'язок з іншою частиною країни зник, і продукти харчування та паливо стали дефіцитними. Люди вимушено споживали собак, котів, сирі цукрові буряки і цибулини тюльпанів, аби вижити. Більшість дерев у Амстердамі зрубали на паливо, з квартир депортованих євреїв позабирали всі дерев'яні меблі.
У роки після Другої світової війни було побудовано багато нових передмість. Ці передмістя містили безліч громадських парків і широкі відкриті простори, а нові будівлі мали поліпшені житлові умови з більшими і світлішими кімнатами, садами і балконами. Через війни та інші події 20-го століття майже весь центр міста занепав. Оскільки суспільство змінювалося, політики та інші впливові фігури планували перепроєктувати велику частину міста. Зростав попит на офісні будівлі, а також на нові дороги, тому що автомобіль став доступним для більшості людей. Амстердамське метро почало працювати 1977 року. Планувалося будівництво нової траси над метро для з'єднання Центрального вокзалу і центру міста з іншими частинами міста.
Необхідний великомасштабний процес знесення почався в колишньому єврейському кварталі Амстердама. Менші вулиці розширили і майже всі їхні будинки знесли. На піку знесення спалахнув бунт; бунтівники висловили своє невдоволення до знесення, викликане перебудовою міста. В результаті знесення зупинили і шосе не збудували.
XXI століття
У перші роки 21-го століття, Амстердам привертав велику кількість туристів: у період з 2012 до 2015 року щорічне число відвідувачів зросло з 10 мільйонів до 17 мільйонів. Ціни на нерухомість зросли, і місцеві магазини переорієнтувалися на туристів, що зробило центр недоступним для жителів міста. Ці події наштовхнули на порівняння Амстердама з Венецією, містом, що вважається перевантаженим туристичним напливом.
Будівництво лінії метро, яке з'єднує частину міста на північ від річки (або озера) IJ до центру було розпочато 2003 року. Проєкт є спірним, оскільки його вартість перевищила бюджет на 2008 рік утричі через ризик пошкодження будівель у центрі, і тому будівництво довелося зупиняти й перезапускати кілька разів.
З 2014 року особливу увагу було приділено міській регенерації та оновленню в районах, які безпосередньо межують із центром міста. Оновлення міст і розширення традиційного центру міста є частиною ініціативи Структурного Бачення Амстердама в 2040 році.
Фізико-географічна характеристика
Географія
Амстердам розташований на північному заході Нідерландів у провінції Північна Голландія в гирлі річки Амстел на березі затоки Ейсселмер. Амстел, протікаючи амстердамським середмістям, утворює мережу каналів і проток, крім того, окремим каналом місто з'єднане з Північним морем, притому перебуваючи на висоті 2 метри нижче від рівня моря.
Характерною рисою географії Амстердама є система добре спланованих каналів, спорудження яких активно здійснювалось у XVII столітті, і нині заслужено заробило місту славу «Північної Венеції». До 3 головних міських каналів належать: Геренграхт, Кейзерсграхт і Прінсенграхт. Мережу амстердамських каналів у 2010 році приписали до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах.
Територіально Амстердам знаходиться близько до провінцій Утрехт і Флеволанд. Амстердам — високоурбанізоване місто: його загальна площа становить 219,4 км², а густота населення 4 457 осіб на 1 км². Парки та природні заповідники становлять 12 % міської території. Сильна урбанізація Амстердама практично знищила природний ландшафт міста і первісні форми рельєфу.
Клімат
Амстердам розташований у зоні помірного клімату, та під великим впливом дії моря клімат змінюється до середземноморського. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви і шторми.
У зимовий період температура рідко падає нижче від 0 °C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі Скандинавії та Східної Європи. Літо в місті тепле, але не спекотне. Середньорічна сума опадів становить 760 мм, при цьому їхня більша частина припадає на період з жовтня по березень.
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13,9 | 16,6 | 21,1 | 27,0 | 31,5 | 33,2 | 32,3 | 34,5 | 29,4 | 25,0 | 17,5 | 15,5 | 34,5 |
Середній максимум, °C | 5,8 | 6,3 | 9,6 | 13,5 | 17,4 | 19,7 | 22,0 | 22,1 | 18,8 | 14,5 | 9,7 | 6,4 | 13,8 |
Середня температура, °C | 3,4 | 3,5 | 6,1 | 9,1 | 12,9 | 15,4 | 17,6 | 17,5 | 14,7 | 11,0 | 7,1 | 4,0 | 10,2 |
Середній мінімум, °C | 0,8 | 0,5 | 2,6 | 4,6 | 8,2 | 10,8 | 12,0 | 11,8 | 10,6 | 7,5 | 4,2 | 1,5 | 6,4 |
Абсолютний мінімум, °C | −15,4 | −15 | −11,1 | −4,7 | −1,1 | 2,3 | 5,0 | 5,0 | 2,0 | −3,4 | −6,9 | −14,8 | −15,4 |
Норма опадів, мм | 66.6 | 50.6 | 60.6 | 40.9 | 55.6 | 66.0 | 76.5 | 85.9 | 82.4 | 89.6 | 87.2 | 76.3 | 838.2 |
Кількість | 63,2 | 87,5 | 126,3 | 182,7 | 221,9 | 205,7 | 217,0 | 197,0 | 139,4 | 109,1 | 61,7 | 50,5 | 1662,0 |
Кількість днів з опадами | 12 | 10 | 11 | 9 | 10 | 10 | 10 | 10 | 12 | 13 | 13 | 13 | 132 |
Кількість сніжних днів | 6 | 6 | 4 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 | 5 | 26 |
Вологість повітря, % | 88 | 86 | 83 | 78 | 76 | 78 | 79 | 80 | 83 | 86 | 89 | 90 | 83 |
Джерело: Royal Netherlands Meteorological Institute (1981–2010) та Royal Netherlands Meteorological Institute (1971—2000) |
Демографія
Амстердам: демографічний розвиток від 1300 до 2006 | |||||||||||
1300 | 1400 | 1500 | 1600 | 1675 | 1796 | 1810 | 1850 | 1879 | 1900 | 1930 | 2006 |
2018 | 1,000 | 3,000 | 15,000 | 54,000 | 206,000 | 200,600 | 180,000 | 224,000 | 317,000 | 523,577 | 757,000 |
Економіка
Фінанси
Амстердам — фінансова столиця Нідерландів. Це одне з найбільших міст Європи щодо кількості банків і корпорацій, після Лондона, Парижа, Франкфурта й Барселони. В Амстердамі розташовані штаб-квартири таких організацій, як ABN AMRO, Akzo Nobel, Heineken, ING Group, , , TomTom, і Philips. В історичному центрі міста донині діють офіси деяких компаній, але більшість з них винесено на південну околицю.
Амстердамська фондова біржа — найстаріша у світі й одна з найбільших в Європі. Розташована недалеко від площі Дам у центрі міста.
Промисловість
В Амстердамі та його передмістях базуються підприємства електротехнічної промисловості і машинобудування. Особливого розвитку набули: авіабудування, суднобудування, хімічна і деревообробна промисловість, нафтопереробка. Крім того, Амстердам — центр гранування й торгівлі алмазами.
Столиця Нідерландів відома своєю легкою промисловістю. Тут зосереджено близько 50 % обороту всієї галузі в країні. Харчове виробництво ґрунтується на переробці кави, тютюну, какао, кокосової олії, картоплі, зерна та цукрових буряків.
Транспорт
В Амстердамі дуже багато людей їздить велосипедами. У 2006 році в місті налічувалося близько 465 000 велосипедів. Їхня популярність обумовлюється зручністю пересування, відносно невеликою територією Амстердама, широкою мережею велодоріжок, рівною місцевістю, відносною незручністю використання автомобіля.
Столиця Нідерландів починала так само, як Київ — з завантажених автомобілями вулиць, заторів та аварій на дорогах, аж поки жителі самі не перетворили Амстердам на велосипедний рай.
В Амстердамі 60-70-х років однозначно переважали автомобілі. Після війни країна почала стрімко розвиватися, а з приходом ери авто голландці взялися масово скуповувати транспортну новинку.
Автомобіль став символом добробуту і прогресу, а тому влада почала розширювати дороги, віднімаючи територію міста на користь автомобілістів. В результаті з 1955 і до 1975 рівень користування велосипедами впав на 75 %. Велосипеди стали транспортом для бідних, а користуватися ними було й зовсім небезпечно, адже була відсутня будь-яка спеціальна розмітка на дорогах. Люди вірили, що побачити місто без жодного велосипеда — лише справа часу.
Громадський транспорт
Амстердам має добре розвинену систему громадського транспорту. У місті діє метрополітен, традиційний і швидкий трамваї, автобусна мережа й поромні переправи через річку Ей. Весь міський громадський транспорт перебуває під управлінням організації GVB (Gemeentevervoerbedrijf, тобто «муніципальне транспортне підприємство»). Приміські автобуси, що сполучають Амстердам з околицями, належать іншим операторам, зокрема Arriva й Connexxion.
На всі види міського транспорту діють безконтактні транспортні картки та проїзні квитки.
Автотранспорт
Через місто проходять автостради A1, A2, A4, A6, A7, A8, A9 і A10:
- A1: Амстердам — Гілверсум — Амерсфорт — Апелдорн — Девентер — Генгело — Німеччина;
- A2: Амстердам — Утрехт — Гертогенбос — Ейндговен — Верт — Гелен — Маастрихт — кордон з Бельгією у Візе;
- A4: Амстердам — Схіпгол (аеропорт) — Лейден — Гаага — Делфт;
- А6: Амстердам — Алмере — Лелістад — Еммелорд — Яуре;
- А7: Амстердам — Занстад — Пюрмеренд — Горн — Мідденмер — — Снек — Яуре — Геренвен — Драхтен — Гронінген — — Німеччина;
- А8: Амстердам — Занстад;
- А9: сполучається з А1 — Амстелвен — Гарлем — Бевервейк — Алкмар;
- А10: кільцева Амстердама.
Повітряний транспорт
Аеропорт Схіпгол розташований на відстані 20 хвилин їзди потягом від центрального вокзалу. Це найбільший аеропорт Нідерландів і 4-й з розміру аеропорт Європи. Його побудовано в 1916 році на місці осушеного Гарлемського озера. Схіпгол має в своєму розпорядженні 6 злітно-посадкових смуг. Розробляють плани з розширення аеропорту.
Освіта і наука
У Амстердамі 2 університети: Амстердамський університет (Universiteit van Amsterdam) і Амстердамський вільний університет (Vrije Universiteit).
Серед інших закладів вищої освіти міста низка мистецьких вищих шкіл — художня Академія Герріта Рітвельда, Амстердамська Вища школа мистецтв, Амстердамська консерваторія, Нідерландська Академія кіно й телебачення та деякі інші. Міжнародний Інститут соціальної історії — один з найбільших у світі осередків документування й досліджень, що стосуються соціальної історії, зокрема дисциплін трудового права та історії робітничих рухів. У місті діють також приватні виші.
В Амстердамі діє 5 незалежних класичних гімназій: Vossius Gymnasium, Barlaeus Gymnasium, Гімназія св. Ігнатія, 4-а Гімназія (Het 4e Gymnasium) та Cygnus Gymnasium. У місті також різноманітні коледжі — від мистецьких до економічних та політичних наук, які зазвичай відкриті для навчання студентів-іноземців.
Розгалужена система закладів початкової (загальної) освіти в Амстердамі представлена в тому числі особливими навчальними комплексами, організація виховного і навчального процесу в яких ґрунтується на особливих педагогічних теоріях, наприклад школи Монтессорі. Крім того, у місті значна кількість релігійних шкіл — в першу чергу католицьких і різноманітних протестантських, а останнім часом зі зростанням мусульманської громади міста й ісламських, декілька єврейських шкіл розташовані у південних передмістях Амстердама.
Амстердам є місцем розташування Нідерландської королівської академії наук.
Культура
Амстердам — культурний центр світового рівня. Тут працюють музеї світового значення, провідні національні установи виконавських мистецтв (театр, опера, класична музика), численні заклади сучасної маскультури і дозвілля — кінотеатри, нічні клуби тощо.
Під час останньої частини 16-го століття Палата риторики Амстердама організувала змагання між різними палатами в читанні поезії і драми. У 1638 році в Амстердамі був відкритий перший театр. Балетні вистави були проведені в цьому театрі ще в 1642 році. У 18-му столітті французький театр став популярним. У той час як Амстердам перебував під впливом німецької музики, в 19 столітті було кілька національних оперних постановок; Опера в Амстердамі була побудована в 1888 році для конкретної мети — просування голландської опери. У 19-му столітті, популярна культура була зосереджена на площі Ніс в Амстердамі (в основному водевілю і мюзик-холу). Метроном, один з найважливіших досягнень в європейській класичній музиці, був винайдений тут в 1812 році. Наприкінці цього століття, були побудовані Рейксмузей (Державний музей) і Міський музей. У 1888 році був створений Королівський оркестр Консе́ртгебау. З 20-го століття поширилось кіно, радіо і телебачення.
Музеї
До найбільших і найпопулярніших музеїв Амстердама належать:
- Державний музей (Rijksmuseum);
- Музей Рембрандта (Rembrandthuis);
- Музей Ван Гога;
- Будинок Анни Франк;
- Міський музей;
- Єврейський історичний музей;
- Музей Віллет-Голтгейзен;
- Музей сучасного мистецтва (Stedelijk Museum);
- ;
- Музей судноплавства (Scheepvaartmuseum);
- Музей сексу.
Музика і театр
У 1638 році в Амстердамі був відкритий перший театр — перший балет у ньому дали не раніше 1642 року. У XVIII столітті у місті став популярним французький театр, а у наступному XIX столітті Амстердам перебував під впливом німецької класичної опери, тоді ж з'явилися перші національні опери, а будівля Голландської опери була зведена в 1888 році.
В Амстердамі працює симфонічний оркестр світового класу — Оркестр Консертгебау, що базується в Консертгебау, а також Нідерландський філармонічний оркестр.
Амстердамський оперний театр розташований у прилеглій будівлі до ратуші, через що споруда дістала оригінальну назву Стопера (Stopera від stadhuis «ратуша, міський будинок» і opera «опера»). Цей великий сучасний комплекс, відкритий у 1986 році, є домашнім творчим майданчиком для декількох труп — Нідерландської опери (нід. De Nederlandse Opera), Нідерландського національного балету (нід. Het Nationale Ballet) і Голландської симфонії (нід. Holland Symfonia).
Розентеатр (нід. Rozentheater) — театр вар'єте та інших концертних програм, що відкрився у 1913 році (до 1918 року — кінотеатр). Протягом існування театр кілька разів змінював назву. Від 2005 року називається Розентеатр.
Головним театром Амстердама є Міський театр (нід. Stadsschouwburg Amsterdam).
Сучасна музика
У місті щороку в середині жовтня проходить найбільший у світі фестиваль клубної музики Amsterdam Dance Event. Він об'єднує найкращих ді-джеїв та приваблює приблизно 300 000 відвідувачів зі всього світу.
Спорт
В місті базується славнозвісний футбольний клуб «Аякс». Домашні матчі проводить на стадіоні «Йоган Кройф Арена», що здатний вмістити 55 865 глядачів.
Архітектура і пам'ятки
Найвідоміші архітектурні пам'ятки Амстердама:
- Музей судноплавства
- Гомомонумент
- Королівський палац
- Центральний вокзал
Вулиці
- Центральна вулиця Дамрак
Площі
- Площа Ватерлооплейн
- Площа Дам
- Площа Лейдсеплейн
- Музейна площа
Церкви
- Стара церква (Аудекерк) (Oude Kerk) — найстаріша церква міста. У ній регулярно проводять органні концерти. Побудована в готичному стилі в 1300 р.
- Західна церква (Вестеркерк) (Westerkerk) — побудована в стилі Епохи Відродження. Тут поховано Рембрандта. Церкву будували з 1620 до 1631 рр.
- Південна церква (Зейдеркерк) — перша протестантська церква Нідерландів.
- Північна церква (Нордеркерк), побудована в 1620-23 рр.
- — музей потаємної католицької церкви.
- Колись найбільша в Європі синагога — Португальська, побудована в 1675 р.
Башти
- Башта Мунтторен
- Башта Схреєрсторен
- Башта Монтелбансторен
Мости
Інші визначні місця
- Кофішопи
- Ринок Альберта Кейпа
- Головний район Червоних ліхтарів
-
-
- Арх. Адріан Дортсман. Ротонда колишньої лютеранської кірхи.
- Башта Мунтторен
-
- Квартал червоних ліхтарів
Особи, пов'язані із Амстердамом
- Ян Лівенс старший (1607—1674), художник
- Рембрандт (1606—1669), художник
- Віллем Дрост (1633—1659), художник, учень Рембрандта
- Ебергард Кейль (1624—1687), художник, учень Рембрандта
- Рейєр ван Бломендаль (1628—1675), художник
- Дейстер Віллем Корнеліс (1599—1635), художник
- Йоган Кройф (1947—2016), футболіст, триразовий володар «Золотого м'яча»
Міста-побратими
місто | країна | примітки |
---|---|---|
Алжир | Алжир | |
Афіни | Греція | |
Бейра | Мозамбік | від 1993 року |
Бразиліа | Бразилія | |
Київ | Україна | |
Лос-Анжелес | США | |
Манагуа | Нікарагуа | |
Монреаль | Канада | |
Москва | Росія | |
Нікосія | Кіпр | |
Нью-Йорк | США | |
Пекін | КНР | |
Ресіфі | Бразилія | від 2009 року |
Рига | Латвія | |
Сараєво | Боснія і Герцеговина | |
Стамбул | Туреччина | |
Торонто | Канада |
Див. також
Примітки
- Калашник, Павло (28 червня, 2018 17:43). . ГРОМАДСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ (укр.). Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
- Kerncijfers voor Amsterdam en de stadsdelen. www.os.amsterdam.nl. Research and Statistics Service, City of Amsterdam. 1 січня 2006. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 4 квітня 2007.
- Area, population density, dwelling density and average dwelling occupation. www.os.amsterdam.nl. Research and Statistics Service, City of Amsterdam. 1 січня 2006. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 серпня 2008.
- Actueel Hoogtestand Nederland (Dutch) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 18 травня 2008.
- . statline.cbs.nl. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 24 вересня 2018.
- Концентричні кола XVII століття в кварталі Сінгелграхт (Амстердам) [ 6 грудня 2019 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Світової спадщини ЮНЕСКО
- (Dutch) . Royal Netherlands Meteorological Institute. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2018. Процитовано 9 вересня 2013.
- (Dutch) . Royal Netherlands Meteorological Institute. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2018. Процитовано 9 вересня 2013.
- . Bureau Monumenten & Archeologie (Office of Monuments and Archeology). Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
- Bairoch, Paul; Jean Batou, Pierre Chèvre. La Population des villes Europeennes. Banque de donnees et analyse sommaire des resultats (French) . Geneva: Droz. с. p. 53. OCLC 19650044.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - . Bureau Monumenten & Archeologie (Office of Monuments and Archeology). Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
- . Bureau Monumenten & Archeologie (Office of Monuments and Archeology). Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
- . Bureau Monumenten & Archeologie (Office of Monuments and Archeology). Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
- Британська енциклопедія, Одинадцяте видання, Vol 1, p896-898.
- . Платформа. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
- Grout, Donald Jay; Hermine Weigel Williams (2003). A short history of opera. Columbia University Press. с. 541. ISBN . Процитовано 11 січня 2010.
- Maduraatje, Keesje (21 червня 2015). . Keesjemaduraatje. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
- eBeijing.gov.cn. Beijing's Sister Cities - eBeijing.gov.cn. www.ebeijing.gov.cn. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 19 грудня 2016.
- Sansal, Burak. . greatistanbul.com. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 19 грудня 2016.
- База даних малих космічних тіл JPL: Амстердам (англ.) .
Посилання
Світова спадщина ЮНЕСКО |
- I Amsterdam [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт [ 10 лютого 2011 у Wayback Machine.] (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amsterda m nid Amsterdam MFA ˌɑmsterˈdɑm stolicya Niderlandiv Roztashovanij u provinciyi Pivnichna Gollandiya v girli richki Amstel Amsterdam spoluchenij z Pivnichnim morem morskim kanalom Amsterdam Amsterdam municipalitet misto Amsterdam Amsterdamkanali Amsterdamakanali AmsterdamaPraporGerbLogotip mistaPrizvisko Mokum Pivnichna VeneciyaDeviz Heldhaftig Vastberaden Barmhartig Vidvazhnij nepohitnij miloserdij Koordinati 52 22 23 pn sh 4 53 32 sh d 52 37306 pn sh 4 89222 sh d 52 37306 4 89222krayinaNiderlandiprovinciyaPivnichna GollandiyaAmsterdamperedmistya div tekstUryad mer en Zeleni livi AldermaniCarolien Gehrels Hans Gerson Maarten van Poelgeest Freek Ossel SekretarHenk de JongPlosha municipalitet misto 219 km Susha 166 km Voda 53 km Aglomeraciya 1815 km Visota nad r m 2 m Naselennya listopad 2018 municipalitet misto 863 315 Gustota 3705 km Miskij rajon 1 370 738 Aglomeraciya 2 158 372 demonim amsterdamecChasovij poyas CET UTC 01 Litnij chas CEST UTC 02 poshtovij kod 1011 1109Telefonnij kod i 020Vebsajt www amsterdam nlRoztashuvannya AmsterdamaRoztashuvannya AmsterdamaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Amsterdam znachennya SimvolikaTri hresti Svyatogo Andriya na gerbi ta prapori Amsterdama poznachayut tri chesnoti mista zvityaga tverdist i miloserdya Narodna tradiciya pov yazuye ci tri hresti she z troma pogrozami comu mistu vodoyu vognem i epidemiyeyu Dokladnishe Gerb AmsterdamaIstoriyaVvazhayut sho misto zasnuvali v 13 mu stolitti 27 zhovtnya 1275 roku persha zgadka pro Amsterdam V nij povidomlyayetsya pro daruvannya grafom Florisom V Gollandskim torgovih privileyiv dlya ribalskogo sela roztashovanogo na dambi v girli richki Amstel 1287 roku u hodi najbilshoyi poveni pishanij bar yer v rajoni Tesela buv zrujnovanij i Flevonske ozero na berezi yakogo roztashovuvavsya Amsterdam ostatochno stalo zatokoyu yaka otrimala nazvu Zejderze Ce stihijne liho stvorilo umovi dlya peretvorennya nevelikogo sela Amsterdam v centr morskoyi torgivli Amsterdam buv obranij miscem zustrichej i torgivli dlya moreplavciv Status mista selo otrimalo na rubezhi XIII XIV stolit a jogo nazva nabula suchasnogo zvuchannya 1369 roku stav chlenom Ganzi U hodi Visimdesyatirichnoyi vijni ispanci zahopili najbilshij port konkurent Amsterdama Antverpen 1585 rik sho prizvelo na masovu migraciyu do Amsterdama torgovciv Antverpena i remisnikiv i sili yevreyiv sho ryatuvalisya vid ispanskoyi inkviziciyi Mapa Amsterdama 1538 17 stolittya vvazhayut za zolotu dobu Amsterdama U cej period misto stalo najbagatshim u sviti Do Amsterdama priplivali sudna z Baltiki Pivnichnoyi Ameriki Afriki Bataviyi Indiyi Shri Lanki Braziliyi sho zrobilo misto centrom svitovoyi torgovoyi merezhi Amsterdamski kupci mali najbilshu dolyu u Gollandskij Vest Indijskij i Gollandskij Ost Indijskij kompaniyah Ci kompaniyi pridbali dlya sebe zamorski zemli yaki potim stali niderlandskimi koloniyami U Yevropi Amsterdam buv punktom sho do nogo stikalisya tovari z usogo kontinentu a takozh providnim finansovim centrom svitu U 1602 roci v Amsterdami vidkrilasya persha birzha U XVIII mu stolitti Amsterdam desho vtrativ svoyi providni poziciyi v zv yazku z yevropejskimi vijnami i finansovij ta torgovij centr Yevropi ta svitu peremistivsya do Londona Odnak i donini Amsterdam zalishayetsya vazhlivim ekonomichnim vuzlom Z 1976 v Niderlandah buli legalizovani legki narkotiki i Amsterdam stav centrom narkoturizmu V Amsterdami pracyuye kolo polovini vid blizko 400 kav yaren kofishopiv legalne misce prodazhu legkih narkotikiv krayini Zasnuvannya i rozvitok v period Serednovichchya Amsterdam bagato molodshij vid takih niderlandskih mist yak Nejmegen Rotterdam i Utreht U zhovtni 2008 roku istorichnij geograf Kris de Bont pripustiv sho zemlya navkolo Amsterdama bula meliorovana vzhe naprikinci 10 go stolittya Ce zovsim ne oznachaye sho tam uzhe bulo poselennya bo melioraciya zemel mogla buti priznachena ne dlya silskogo gospodarstva a mozhlivo shob vidobuvati torf yak palivo Amsterdam distav miski prava mizh 1300 i 1306 rokami Z 14 go stolittya Amsterdam procvitav perevazhno cherez torgivlyu z Ganzoyu Konflikt z Ispaniyeyu U 16 mu stolitti gollandci povstali proti korolya Ispaniyi Filipa II i jogo spadkoyemciv Osnovnimi prichinami povstannya buli vvedennya novih podatkiv i religijne peresliduvannya protestantiv znovu vvedenoyu inkviziciyeyu Povstannya pereroslo u Visimdesyatirichnu vijnu sho v kincevomu pidsumku prizvelo do Gollandskoyi nezalezhnosti Zavdyaki lideru gollandskogo povstannya Vilgelmu I Oranskomu Gollandska respublika stala vidoma svoyeyu vidnosnoyu viroterpimistyu Yevreyi z Pirenejskogo pivostrova gugenoti z Franciyi zamozhni kupci z Flandriyi a takozh ekonomichni j religijni bizhenci z kontrolovanih Ispaniyeyu chastin suchasnogo Benilyuksu znajshli bezpeku v Amsterdami Gollandskij Zolotij vik Simnadcyate stolittya vvazhayetsya Zolotim vikom Amsterdama protyagom yakogo vin stav najbagatshim mistom u zahidnomu sviti Korabli vidplivali z Amsterdama do Baltijskogo morya Pivnichnoyi Ameriki j Afriki a takozh suchasnoyi Indoneziyi Indiyi Shri Lanki ta Braziliyi sho stanovili osnovu svitovih torgovelnih zv yazkiv Kupci Amsterdama mali najbilshu chastku yak u Gollandskij Ost Indijskij kompaniyi tak i v Gollandskij Vest Indijskij kompaniyi Ci kompaniyi pridbali zamorski volodinnya yaki piznishe stali gollandskimi koloniyami Amsterdam buv najvazhlivishim centrom v Yevropi z vidvantazhennya tovariv i buv providnim finansovim centrom zahidnogo svitu 1602 roku amsterdamskij ofis mizhnarodnoyi torgovoyi Gollandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi stav pershoyu u sviti fondovoyu birzheyu z vipuskom vlasnih akcij Bank Amsterdama pochav svoyu diyalnist 1609 roku yak ustanova z povnim bankivskim servisom dlya gollandskih torgovciv i yak rezervnij bank Zanepad i modernizaciya Procvitannya Amsterdama znizilosya v 18 go j na pochatku 19 go st Vijni Gollandskoyi Respubliki z Angliyeyu i Franciyeyu znachno zashkodili rozvitkovi mista Pid chas napoleonivskih voyen znachennya Amsterdama dosyaglo najnizhchoyi tochki pislya zavoyuvannya teritoriyi Gollandiyi Francuzkoyu imperiyeyu Odnak stvorennya Ob yednanogo Korolivstva Niderlandiv 1815 roku stalo povorotnim punktom Kinec 19 go stolittya inodi nazivayut drugim Zolotim vikom Amsterdama Bulo pobudovano novi muzeyi zaliznichnij vokzal i koncertnij zal u toj zhe chas misto ohopila promislova revolyuciya Prorili Amsterdam Rejn kanal shob dati Amsterdamu pryamij zv yazok iz Rejnom a Pivnichnij morskij kanal shob dati portovi korotshe z yednannya z Pivnichnim morem Obidva proyekti znachno polipshili torgivlyu z inshoyu chastinoyu Yevropi i svitu XX stolittya Nezadovgo do pershoyi svitovoyi vijni misto znovu pochalo rozshiryuvatisya bulo pobudovano novi peredmistya Nezvazhayuchi na te sho Niderlandi zajmali nejtralnu poziciyu v cij vijni Amsterdam zaznav deficitu prodovolstva j paliva dlya opalennya Deficit sprichiniv masovi zavorushennya v yakih zaginulo kilka lyudej Ci bunti vidomi yak Kartoplyani bunti Lyudi pochali grabuvati magazini i skladi shob otrimati produkti harchuvannya Mizh vijnami misto prodovzhuvalo rozshiryuvatisya Nimechchina vtorglasya do Niderlandiv 10 travnya 1940 roku i nevdovzi vzyala kontrol nad krayinoyu Deyaki gromadyani Amsterdama davali prihistok yevreyam tim samim piddayuchi sebe i chleniv svoyih simej do visokogo riziku buti uv yaznenimi abo vidpravlenimi do koncentracijnih taboriv Ponad 100000 gollandskih yevreyiv bulo deportovano do nacistskih koncentracijnih taboriv iz yakih blizko 60 tisyach meshkalo v Amsterdami Mabut najvidomishim zaslancem bula moloda yevrejska divchina Anna Frank yaka pomerla v koncentracijnomu tabori Bergen Belzen Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni zv yazok z inshoyu chastinoyu krayini znik i produkti harchuvannya ta palivo stali deficitnimi Lyudi vimusheno spozhivali sobak kotiv siri cukrovi buryaki i cibulini tyulpaniv abi vizhiti Bilshist derev u Amsterdami zrubali na palivo z kvartir deportovanih yevreyiv pozabirali vsi derev yani mebli U roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni bulo pobudovano bagato novih peredmist Ci peredmistya mistili bezlich gromadskih parkiv i shiroki vidkriti prostori a novi budivli mali polipsheni zhitlovi umovi z bilshimi i svitlishimi kimnatami sadami i balkonami Cherez vijni ta inshi podiyi 20 go stolittya majzhe ves centr mista zanepav Oskilki suspilstvo zminyuvalosya politiki ta inshi vplivovi figuri planuvali pereproyektuvati veliku chastinu mista Zrostav popit na ofisni budivli a takozh na novi dorogi tomu sho avtomobil stav dostupnim dlya bilshosti lyudej Amsterdamske metro pochalo pracyuvati 1977 roku Planuvalosya budivnictvo novoyi trasi nad metro dlya z yednannya Centralnogo vokzalu i centru mista z inshimi chastinami mista Neobhidnij velikomasshtabnij proces znesennya pochavsya v kolishnomu yevrejskomu kvartali Amsterdama Menshi vulici rozshirili i majzhe vsi yihni budinki znesli Na piku znesennya spalahnuv bunt buntivniki vislovili svoye nevdovolennya do znesennya viklikane perebudovoyu mista V rezultati znesennya zupinili i shose ne zbuduvali XXI stolittya Amsterdam Kanali 2015 r U pershi roki 21 go stolittya Amsterdam privertav veliku kilkist turistiv u period z 2012 do 2015 roku shorichne chislo vidviduvachiv zroslo z 10 miljoniv do 17 miljoniv Cini na neruhomist zrosli i miscevi magazini pereoriyentuvalisya na turistiv sho zrobilo centr nedostupnim dlya zhiteliv mista Ci podiyi nashtovhnuli na porivnyannya Amsterdama z Veneciyeyu mistom sho vvazhayetsya perevantazhenim turistichnim naplivom Budivnictvo liniyi metro yake z yednuye chastinu mista na pivnich vid richki abo ozera IJ do centru bulo rozpochato 2003 roku Proyekt ye spirnim oskilki jogo vartist perevishila byudzhet na 2008 rik utrichi cherez rizik poshkodzhennya budivel u centri i tomu budivnictvo dovelosya zupinyati j perezapuskati kilka raziv Z 2014 roku osoblivu uvagu bulo pridileno miskij regeneraciyi ta onovlennyu v rajonah yaki bezposeredno mezhuyut iz centrom mista Onovlennya mist i rozshirennya tradicijnogo centru mista ye chastinoyu iniciativi Strukturnogo Bachennya Amsterdama v 2040 roci Kanali Amsterdama Nadvechir yaFiziko geografichna harakteristikaGeografiya Amsterdam roztashovanij na pivnichnomu zahodi Niderlandiv u provinciyi Pivnichna Gollandiya v girli richki Amstel na berezi zatoki Ejsselmer Amstel protikayuchi amsterdamskim seredmistyam utvoryuye merezhu kanaliv i protok krim togo okremim kanalom misto z yednane z Pivnichnim morem pritomu perebuvayuchi na visoti 2 metri nizhche vid rivnya morya Harakternoyu risoyu geografiyi Amsterdama ye sistema dobre splanovanih kanaliv sporudzhennya yakih aktivno zdijsnyuvalos u XVII stolitti i nini zasluzheno zarobilo mistu slavu Pivnichnoyi Veneciyi Do 3 golovnih miskih kanaliv nalezhat Gerengraht Kejzersgraht i Prinsengraht Merezhu amsterdamskih kanaliv u 2010 roci pripisali do ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Niderlandah Dokladnishe Kanali Amsterdama Teritorialno Amsterdam znahoditsya blizko do provincij Utreht i Flevoland Amsterdam visokourbanizovane misto jogo zagalna plosha stanovit 219 4 km a gustota naselennya 4 457 osib na 1 km Parki ta prirodni zapovidniki stanovlyat 12 miskoyi teritoriyi Silna urbanizaciya Amsterdama praktichno znishila prirodnij landshaft mista i pervisni formi relyefu Klimat Amsterdam roztashovanij u zoni pomirnogo klimatu ta pid velikim vplivom diyi morya klimat zminyuyetsya do seredzemnomorskogo U misti perevazhayut pivnichno zahidni vitri chasto traplyayutsya shkvalisti porivi i shtormi U zimovij period temperatura ridko padaye nizhche vid 0 C zamorozki traplyayutsya pri peremishenni holodnih povitryanih mas zi Skandinaviyi ta Shidnoyi Yevropi Lito v misti teple ale ne spekotne Serednorichna suma opadiv stanovit 760 mm pri comu yihnya bilsha chastina pripadaye na period z zhovtnya po berezen Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 13 9 16 6 21 1 27 0 31 5 33 2 32 3 34 5 29 4 25 0 17 5 15 5 34 5Serednij maksimum C 5 8 6 3 9 6 13 5 17 4 19 7 22 0 22 1 18 8 14 5 9 7 6 4 13 8Serednya temperatura C 3 4 3 5 6 1 9 1 12 9 15 4 17 6 17 5 14 7 11 0 7 1 4 0 10 2Serednij minimum C 0 8 0 5 2 6 4 6 8 2 10 8 12 0 11 8 10 6 7 5 4 2 1 5 6 4Absolyutnij minimum C 15 4 15 11 1 4 7 1 1 2 3 5 0 5 0 2 0 3 4 6 9 14 8 15 4Norma opadiv mm 66 6 50 6 60 6 40 9 55 6 66 0 76 5 85 9 82 4 89 6 87 2 76 3 838 2Kilkist 63 2 87 5 126 3 182 7 221 9 205 7 217 0 197 0 139 4 109 1 61 7 50 5 1662 0Kilkist dniv z opadami 12 10 11 9 10 10 10 10 12 13 13 13 132Kilkist snizhnih dniv 6 6 4 2 0 0 0 0 0 0 3 5 26Vologist povitrya 88 86 83 78 76 78 79 80 83 86 89 90 83Dzherelo Royal Netherlands Meteorological Institute 1981 2010 ta Royal Netherlands Meteorological Institute 1971 2000 DemografiyaAmsterdam demografichnij rozvitok vid 1300 do 20061300 1400 1500 1600 1675 1796 1810 1850 1879 1900 1930 20062018 1 000 3 000 15 000 54 000 206 000 200 600 180 000 224 000 317 000 523 577 757 000EkonomikaFinansi Amsterdam finansova stolicya Niderlandiv Ce odne z najbilshih mist Yevropi shodo kilkosti bankiv i korporacij pislya Londona Parizha Frankfurta j Barseloni V Amsterdami roztashovani shtab kvartiri takih organizacij yak ABN AMRO Akzo Nobel Heineken ING Group TomTom i Philips V istorichnomu centri mista donini diyut ofisi deyakih kompanij ale bilshist z nih vineseno na pivdennu okolicyu Amsterdamska fondova birzha najstarisha u sviti j odna z najbilshih v Yevropi Roztashovana nedaleko vid ploshi Dam u centri mista Finansovij rajon Amsterdama Zejdas Promislovist Ogranyuvach almaziv V Amsterdami ta jogo peredmistyah bazuyutsya pidpriyemstva elektrotehnichnoyi promislovosti i mashinobuduvannya Osoblivogo rozvitku nabuli aviabuduvannya sudnobuduvannya himichna i derevoobrobna promislovist naftopererobka Krim togo Amsterdam centr granuvannya j torgivli almazami Stolicya Niderlandiv vidoma svoyeyu legkoyu promislovistyu Tut zoseredzheno blizko 50 oborotu vsiyeyi galuzi v krayini Harchove virobnictvo gruntuyetsya na pererobci kavi tyutyunu kakao kokosovoyi oliyi kartopli zerna ta cukrovih buryakiv TransportV Amsterdami duzhe bagato lyudej yizdit velosipedami U 2006 roci v misti nalichuvalosya blizko 465 000 velosipediv Yihnya populyarnist obumovlyuyetsya zruchnistyu peresuvannya vidnosno nevelikoyu teritoriyeyu Amsterdama shirokoyu merezheyu velodorizhok rivnoyu miscevistyu vidnosnoyu nezruchnistyu vikoristannya avtomobilya Amsterdam Stolicya velosipediv Stolicya Niderlandiv pochinala tak samo yak Kiyiv z zavantazhenih avtomobilyami vulic zatoriv ta avarij na dorogah azh poki zhiteli sami ne peretvorili Amsterdam na velosipednij raj V Amsterdami 60 70 h rokiv odnoznachno perevazhali avtomobili Pislya vijni krayina pochala strimko rozvivatisya a z prihodom eri avto gollandci vzyalisya masovo skupovuvati transportnu novinku Avtomobil stav simvolom dobrobutu i progresu a tomu vlada pochala rozshiryuvati dorogi vidnimayuchi teritoriyu mista na korist avtomobilistiv V rezultati z 1955 i do 1975 riven koristuvannya velosipedami vpav na 75 Velosipedi stali transportom dlya bidnih a koristuvatisya nimi bulo j zovsim nebezpechno adzhe bula vidsutnya bud yaka specialna rozmitka na dorogah Lyudi virili sho pobachiti misto bez zhodnogo velosipeda lishe sprava chasu Gromadskij transport Rozvidnij mistAmsterdamskij tramvaj Amsterdam maye dobre rozvinenu sistemu gromadskogo transportu U misti diye metropoliten tradicijnij i shvidkij tramvayi avtobusna merezha j poromni perepravi cherez richku Ej Ves miskij gromadskij transport perebuvaye pid upravlinnyam organizaciyi GVB Gemeentevervoerbedrijf tobto municipalne transportne pidpriyemstvo Primiski avtobusi sho spoluchayut Amsterdam z okolicyami nalezhat inshim operatoram zokrema Arriva j Connexxion Na vsi vidi miskogo transportu diyut bezkontaktni transportni kartki ta proyizni kvitki Dokladnishe Amsterdamskij metropoliten ta Amsterdamskij tramvaj Avtotransport Cherez misto prohodyat avtostradi A1 A2 A4 A6 A7 A8 A9 i A10 A1 Amsterdam Gilversum Amersfort Apeldorn Deventer Gengelo Nimechchina A2 Amsterdam Utreht Gertogenbos Ejndgoven Vert Gelen Maastriht kordon z Belgiyeyu u Vize A4 Amsterdam Shipgol aeroport Lejden Gaaga Delft A6 Amsterdam Almere Lelistad Emmelord Yaure A7 Amsterdam Zanstad Pyurmerend Gorn Middenmer Snek Yaure Gerenven Drahten Groningen Nimechchina A8 Amsterdam Zanstad A9 spoluchayetsya z A1 Amstelven Garlem Bevervejk Alkmar A10 kilceva Amsterdama Povitryanij transport Aeroport Shipgol roztashovanij na vidstani 20 hvilin yizdi potyagom vid centralnogo vokzalu Ce najbilshij aeroport Niderlandiv i 4 j z rozmiru aeroport Yevropi Jogo pobudovano v 1916 roci na misci osushenogo Garlemskogo ozera Shipgol maye v svoyemu rozporyadzhenni 6 zlitno posadkovih smug Rozroblyayut plani z rozshirennya aeroportu Osvita i naukaBarlaeus Gymnasium U Amsterdami 2 universiteti Amsterdamskij universitet Universiteit van Amsterdam i Amsterdamskij vilnij universitet Vrije Universiteit Sered inshih zakladiv vishoyi osviti mista nizka misteckih vishih shkil hudozhnya Akademiya Gerrita Ritvelda Amsterdamska Visha shkola mistectv Amsterdamska konservatoriya Niderlandska Akademiya kino j telebachennya ta deyaki inshi Mizhnarodnij Institut socialnoyi istoriyi odin z najbilshih u sviti oseredkiv dokumentuvannya j doslidzhen sho stosuyutsya socialnoyi istoriyi zokrema disciplin trudovogo prava ta istoriyi robitnichih ruhiv U misti diyut takozh privatni vishi V Amsterdami diye 5 nezalezhnih klasichnih gimnazij Vossius Gymnasium Barlaeus Gymnasium Gimnaziya sv Ignatiya 4 a Gimnaziya Het 4e Gymnasium ta Cygnus Gymnasium U misti takozh riznomanitni koledzhi vid misteckih do ekonomichnih ta politichnih nauk yaki zazvichaj vidkriti dlya navchannya studentiv inozemciv Rozgaluzhena sistema zakladiv pochatkovoyi zagalnoyi osviti v Amsterdami predstavlena v tomu chisli osoblivimi navchalnimi kompleksami organizaciya vihovnogo i navchalnogo procesu v yakih gruntuyetsya na osoblivih pedagogichnih teoriyah napriklad shkoli Montessori Krim togo u misti znachna kilkist religijnih shkil v pershu chergu katolickih i riznomanitnih protestantskih a ostannim chasom zi zrostannyam musulmanskoyi gromadi mista j islamskih dekilka yevrejskih shkil roztashovani u pivdennih peredmistyah Amsterdama Amsterdam ye miscem roztashuvannya Niderlandskoyi korolivskoyi akademiyi nauk KulturaDerzhavnij muzej Rijksmuseum Muzej Van Goga Amsterdam kulturnij centr svitovogo rivnya Tut pracyuyut muzeyi svitovogo znachennya providni nacionalni ustanovi vikonavskih mistectv teatr opera klasichna muzika chislenni zakladi suchasnoyi maskulturi i dozvillya kinoteatri nichni klubi tosho Pid chas ostannoyi chastini 16 go stolittya Palata ritoriki Amsterdama organizuvala zmagannya mizh riznimi palatami v chitanni poeziyi i drami U 1638 roci v Amsterdami buv vidkritij pershij teatr Baletni vistavi buli provedeni v comu teatri she v 1642 roci U 18 mu stolitti francuzkij teatr stav populyarnim U toj chas yak Amsterdam perebuvav pid vplivom nimeckoyi muziki v 19 stolitti bulo kilka nacionalnih opernih postanovok Opera v Amsterdami bula pobudovana v 1888 roci dlya konkretnoyi meti prosuvannya gollandskoyi operi U 19 mu stolitti populyarna kultura bula zoseredzhena na ploshi Nis v Amsterdami v osnovnomu vodevilyu i myuzik holu Metronom odin z najvazhlivishih dosyagnen v yevropejskij klasichnij muzici buv vinajdenij tut v 1812 roci Naprikinci cogo stolittya buli pobudovani Rejksmuzej Derzhavnij muzej i Miskij muzej U 1888 roci buv stvorenij Korolivskij orkestr Konse rtgebau Z 20 go stolittya poshirilos kino radio i telebachennya Muzeyi Div takozh Asociaciya amsterdamskih muzeyiv Do najbilshih i najpopulyarnishih muzeyiv Amsterdama nalezhat Derzhavnij muzej Rijksmuseum Muzej Rembrandta Rembrandthuis Muzej Van Goga Budinok Anni Frank Miskij muzej Yevrejskij istorichnij muzej Muzej Villet Goltgejzen Muzej suchasnogo mistectva Stedelijk Museum Muzej sudnoplavstva Scheepvaartmuseum Muzej seksu Muzika i teatr U 1638 roci v Amsterdami buv vidkritij pershij teatr pershij balet u nomu dali ne ranishe 1642 roku U XVIII stolitti u misti stav populyarnim francuzkij teatr a u nastupnomu XIX stolitti Amsterdam perebuvav pid vplivom nimeckoyi klasichnoyi operi todi zh z yavilisya pershi nacionalni operi a budivlya Gollandskoyi operi bula zvedena v 1888 roci V Amsterdami pracyuye simfonichnij orkestr svitovogo klasu Orkestr Konsertgebau sho bazuyetsya v Konsertgebau a takozh Niderlandskij filarmonichnij orkestr Amsterdamskij opernij teatr roztashovanij u prileglij budivli do ratushi cherez sho sporuda distala originalnu nazvu Stopera Stopera vid stadhuis ratusha miskij budinok i opera opera Cej velikij suchasnij kompleks vidkritij u 1986 roci ye domashnim tvorchim majdanchikom dlya dekilkoh trup Niderlandskoyi operi nid De Nederlandse Opera Niderlandskogo nacionalnogo baletu nid Het Nationale Ballet i Gollandskoyi simfoniyi nid Holland Symfonia Rozenteatr nid Rozentheater teatr var yete ta inshih koncertnih program sho vidkrivsya u 1913 roci do 1918 roku kinoteatr Protyagom isnuvannya teatr kilka raziv zminyuvav nazvu Vid 2005 roku nazivayetsya Rozenteatr Golovnim teatrom Amsterdama ye Miskij teatr nid Stadsschouwburg Amsterdam Suchasna muzika U misti shoroku v seredini zhovtnya prohodit najbilshij u sviti festival klubnoyi muziki Amsterdam Dance Event Vin ob yednuye najkrashih di dzheyiv ta privablyuye priblizno 300 000 vidviduvachiv zi vsogo svitu SportV misti bazuyetsya slavnozvisnij futbolnij klub Ayaks Domashni matchi provodit na stadioni Jogan Krojf Arena sho zdatnij vmistiti 55 865 glyadachiv Arhitektura i pam yatkiVulichna rozvaga Najvidomishi arhitekturni pam yatki Amsterdama Muzej sudnoplavstva Gomomonument Korolivskij palac Centralnij vokzalVulici Centralna vulicya DamrakPloshi Plosha Vaterlooplejn Plosha Dam Plosha Lejdseplejn Muzejna ploshaCerkvi Stara cerkva Audekerk Oude Kerk najstarisha cerkva mista U nij regulyarno provodyat organni koncerti Pobudovana v gotichnomu stili v 1300 r Zahidna cerkva Vesterkerk Westerkerk pobudovana v stili Epohi Vidrodzhennya Tut pohovano Rembrandta Cerkvu buduvali z 1620 do 1631 rr Pivdenna cerkva Zejderkerk persha protestantska cerkva Niderlandiv Pivnichna cerkva Norderkerk pobudovana v 1620 23 rr muzej potayemnoyi katolickoyi cerkvi Kolis najbilsha v Yevropi sinagoga Portugalska pobudovana v 1675 r Bashti Bashta Munttoren Bashta Shreyerstoren Bashta MontelbanstorenMosti Dokladnishe Mosti Amsterdama Mist Magere BryugInshi viznachni miscya Kofishopi Rinok Alberta Kejpa Golovnij rajon Chervonih lihtarivKorolivskij palac i Centralna plosha Orkestr Konsertgebau Arh Adrian Dortsman Rotonda kolishnoyi lyuteranskoyi kirhi Bashta Munttoren Stara cerkva Kvartal chervonih lihtarivPanorama ploshi kolo kanalu Singel ta statuyi MultatuliOsobi pov yazani iz AmsterdamomYan Livens starshij 1607 1674 hudozhnik Rembrandt 1606 1669 hudozhnik Villem Drost 1633 1659 hudozhnik uchen Rembrandta Ebergard Kejl 1624 1687 hudozhnik uchen Rembrandta Rejyer van Blomendal 1628 1675 hudozhnik Dejster Villem Kornelis 1599 1635 hudozhnik Jogan Krojf 1947 2016 futbolist trirazovij volodar Zolotogo m yacha Mista pobratimimisto krayina primitkiAlzhir AlzhirAfini GreciyaBejra Mozambik vid 1993 rokuBrazilia BraziliyaKiyiv UkrayinaLos Anzheles SShAManagua NikaraguaMonreal KanadaMoskva RosiyaNikosiya KiprNyu Jork SShAPekin KNRResifi Braziliya vid 2009 rokuRiga LatviyaSarayevo Bosniya i GercegovinaStambul TurechchinaToronto KanadaDiv takozhBlakitnij Banan 11945 Amsterdam Randstad abo Modernizaciya Polder Utopiya Idealne misto Urbanizaciya AlmerePrimitkiKalashnik Pavlo 28 chervnya 2018 17 43 GROMADSKE TELEBAChENNYa ukr Arhiv originalu za 28 chervnya 2018 Procitovano 28 chervnya 2018 Kerncijfers voor Amsterdam en de stadsdelen www os amsterdam nl Research and Statistics Service City of Amsterdam 1 sichnya 2006 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 4 kvitnya 2007 Area population density dwelling density and average dwelling occupation www os amsterdam nl Research and Statistics Service City of Amsterdam 1 sichnya 2006 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2008 Actueel Hoogtestand Nederland Dutch Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 18 travnya 2008 statline cbs nl Arhiv originalu za 1 sichnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2018 Koncentrichni kola XVII stolittya v kvartali Singelgraht Amsterdam 6 grudnya 2019 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Svitovoyi spadshini YuNESKO Dutch Royal Netherlands Meteorological Institute Arhiv originalu PDF za 25 grudnya 2018 Procitovano 9 veresnya 2013 Dutch Royal Netherlands Meteorological Institute Arhiv originalu PDF za 25 grudnya 2018 Procitovano 9 veresnya 2013 Bureau Monumenten amp Archeologie Office of Monuments and Archeology Arhiv originalu za 2 kvitnya 2007 Procitovano 19 kvitnya 2007 Bairoch Paul Jean Batou Pierre Chevre La Population des villes Europeennes Banque de donnees et analyse sommaire des resultats French Geneva Droz s p 53 OCLC 19650044 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Bureau Monumenten amp Archeologie Office of Monuments and Archeology Arhiv originalu za 2 kvitnya 2007 Procitovano 19 kvitnya 2007 Bureau Monumenten amp Archeologie Office of Monuments and Archeology Arhiv originalu za 2 kvitnya 2007 Procitovano 19 kvitnya 2007 Bureau Monumenten amp Archeologie Office of Monuments and Archeology Arhiv originalu za 2 kvitnya 2007 Procitovano 19 kvitnya 2007 Britanska enciklopediya Odinadcyate vidannya Vol 1 p896 898 Platforma Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Grout Donald Jay Hermine Weigel Williams 2003 A short history of opera Columbia University Press s 541 ISBN 9780231119580 Procitovano 11 sichnya 2010 Maduraatje Keesje 21 chervnya 2015 Keesjemaduraatje Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Procitovano 19 grudnya 2016 eBeijing gov cn Beijing s Sister Cities eBeijing gov cn www ebeijing gov cn Arhiv originalu za 17 sichnya 2010 Procitovano 19 grudnya 2016 Sansal Burak greatistanbul com Arhiv originalu za 15 listopada 2017 Procitovano 19 grudnya 2016 Baza danih malih kosmichnih til JPL Amsterdam angl PosilannyaAmsterdam u sestrinskih VikiproyektahOznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Amsterdam u Vikimandrah Amsterdam u Vikishovishi Svitova spadshina YuNESKOI Amsterdam 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt 10 lyutogo 2011 u Wayback Machine nid