Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Homo Ludens» або «Людина, що грається» — класична книга нідерландського історика культури Йогана Гейзинги, написана 1938 року і вийшла друком нідерландською мовою 1939 року. Повна назва книги — «Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури».
 | |
| Автор | Йоган Гейзинга |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Homo Ludens. Versuch einer Bestimmung des Spielelements der Kultur |
| Країна | Нідерланди |
| Мова | нідерландська |
| Тема | історія культури, антропологія |
| Жанр | монографія |
| Видавництво | «Основи», 1994 |
| Видано | 1939 (перше видання) |
| Перекладач(і) | Олександр Мокровольський |
| Сторінок | 250 с. |
Ключовою думкою книги є дослідження провідного значення гри у виникненні й розвитку культури та наскільки сама культура має характер гри.
Передісторія
Перші ознаки наукового зацікавлення концепцією «гри» у творчості Йогана Гейзинги, за словами самого науковця, відносяться до 1903 року. Цій проблемі він присвятив свою ректорську промову «Лінія кордону між грою та серйозним в культурі» в Лейденському університеті у 1933 році.
У подальшому Гейзинга читав серію лекцій в Цюриху, Відні та Лондоні під назвою «Ігрові елементи культури» (англ. The Play Element of Culture). Саме в результаті допрацювання цих виступів він написав книгу, яка відома під назвою «Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури».
Книга була перекладена німецькою мовою у 1944 році в Швейцарії, англійською — у 1945 р. у Великій Британії, а також українською — 1994 р. у видавництві «Основи».
Структура і короткий зміст
 | Вік, щасливіший за наш, набрався якось сміливості й назвав наш вид Homo Sapiens. Коли ж із часом ми дійшли до усвідомлення, що, зрештою, не такі ми вже й розумні, як навіював нам вісімнадцятий вік у своєму схилянні перед розумом та в наївній життєрадісності, тоді новочасна мода вибрала на означення нашого виду слово Homo Faber — людина-творець. Але термін faber, хоч і не такий сумнівний, як sapiens, видається не менш характеристичним для означення людської істоти, адже й чимало тварин також творці. Проте є ще й третя функція, притаманна як людям, так і тваринам, і не менш важлива за розумування й творення. Це — гра. Мені видається, що після Homo Faber — і чи не на одному щаблі з Homo Sapiens — заслуговує на своє місце в нашій номенклатурі й Homo Ludens — людина, що грається. |  |
I. Природа і значення гри як явища культури
Гра як така виходить за межі чисто фізичної або чисто біологічної діяльності. Гра — це значуща функція, себто вона має певне значення, сенс. Об'єктом дослідження книги є гра як особливий вид діяльності, як «значуща функція» та як соціальна функція, що проявляє себе у мові, міфах, ритуалах. Предметом дослідження є змагання й перегони, вистави та видовища, танці й музика, процесії, маскаради й турніри.
Гейзинга наводить такі ознаки гри:
- добровільність: гра вільна, вона — сама свобода. Гра за наказом — це вже не гра, а, в щонайкращому випадку, її силувана імітація
- наслідування «справжнього»: гра не є «звичайне» чи «справжнє» життя. Це радше вихід із рамок «справжнього» життя в тимчасову сферу діяльності, де панують її власні закони. Протилежність «гра — серйозне» завжди залишається нестійкою
- незацікавленість: не будучи «звичайним» життям, гра зостається поза сферою безпосереднього задоволення бажання і потреб
- обмеженість або відрубність: гра вирізняється на тлі «звичайного» життя і місцем дії, і тривалістю. Вона «розігрується» в певних часових і просторових рамках
Риси гри:
- повторюваність
- напруга
- правила гри
- таємничість («секрет»)
Функція гри в її вищих формах здебільшого може бути виведена з двох найголовніших аспектів, у яких вона виявляється. Гра — це змагання за що-небудь або ж представлення чого-небудь. Обидві ці функції легко поєднуються таким чином, що гра представляє змагання за щось або ж стає змаганням, хто краще за інших щось представить.
II. Мовне вираження концепції гри
Усі народи грають в ігри, до того ж у напрочуд схожі ігри, одначе більшість мов надто по-різному підходить до ігрового поняття, не надаючи йому такої виразності чи широти відтінків, які воно має в сучасних європейських мовах. Про пізнє походження загального поняття гри свідчить і відсутність спільного індоєвропейського слова на означення «гри». У цьому розділі Гейзинга розглядає мовне вираження поняття «гри» у різних мовах:
- грецька: пайдіа (paidia, гра), агон (agon, змагання), специфічне закінчення — inda (для слів, що йменують різні дитячі ігри)
- санскрит: kridati (загальний термін), divyati («гра в кості»), lilayati («гойдатися»), vilasa («сяяти», від кореня las)
- китайська: ван (дитяча гра), чжен (змагання), сай (гра для отримання призу)
- блекфут: koani (дитяча гра), kachtsi (змагання, дорослі ігри), amots (перемога), skets (виграш), apska (парі)
- японська: іменник asobi і дієслово asobu («гра взагалі»), majime («серйозність»)
- арамейська: la'ab або la'at («сміятися»)
- арабська: la'iba (гра в цілому)
- латинська: ludus, від ludere (гра в цілому); в усіх романських мовах воно було витіснене похідним від jocus («жарт», гра в цілому)
- готська: laikan (стрибати)
- німецька: leich (верхньонімецька, «жвавий ритмічний рух»), spil (середньоверхньонімецьке, «гра»), spel (грання), pflegen (гра)
- нідерландська: plegen (гра), huwelijk (весілля, шлюб)
- ісландська: leikr i leika (давньоісландська, «вільно рухатись»)
- скандинавські: leik (гра в цілому)
- англійська: play (гра в цілому), game; у давньоанглійській (англомаксонській) мові — lacan і lac («гойдатися»), plega, spelian («представляти когось іншого»)
III. Гра й змагання як чинник формування культури
Культура виникає у формі гри, вона розігрується від самого першопочатку. Навіть ті види діяльності, що безпосередньо спрямовані на задоволення життєвих потреб в архаїчному суспільстві тяжіють до ігрової форми. Змагання й виставляння як розвага не походять із культури — вони передують культурі. Священний ритуал і святкове змагання — дві форми, які котрі повсякчас і повсюди поновлюються і всередині котрих культура виростає як гра і в грі. Її невід'ємними супутниками є поняття виграшу та ставки (англ. gage, нім. Wette, лат. vadium).
На переконання Гейзинга, розуміння змагання як одного з чільних елементів суспільного життя здавна пов'язане з нашим уявленням про давньогрецьку культуру, особливо поняттям «агонального» (гр. agon, від якого походить термін «агонія») як одну з головних рис еллінської культури.
В основі суспільного життя на архаїчних стадіях культури лежить антитетична й агоністична структура самого суспільства, а весь духовний світ такого суспільства цілковито відповідає цій глибокій дуалістичній розділеності. На підтвердження цих слів Гейзинга звертається до досліджень традицій Стародавнього Китаю (сезонні змагання, чжан — «поступитися іншому»), Аннаму (змагання двох статей), «Магабгарати» (гра в кості), доісламського арабського язичництва (mu'aqara, «похвальба»), індіанців Британської Колумбії (потлач), тубільців-тробріанців Меланезії (кула), стародавньої Греції (iambos — ямб, «насмішка»), а також давньогерманських (gelp, gelpen — «слава», «глузування»), давньоскандинавської і давньофранцузької (gab, gaben — «кпини», «посміх») традицій.
Саме в грі від самого початку дається антитетична й агоністична основа для розвитку культури, оскільки гра старша й первинніша за культуру. Проте в процесі розвитку тієї чи іншої цивілізації давня культура мало-помалу обростає товстим шаром ідей, систем, понять, знань, доктрин, правил, норм, моральних засад й умовностей, які позірно втрачають всяку дотичність до гри. Культура серйознішає, відводячи грі лише другорядне місце.
IV. Гра й правосуддя
Гейзинга намагається переконати у тому, що судочинству притаманні риси змагань. Судову тяжбу сторін греки вважали за агон, своєрідне змагання, обставлене жорсткими правилами здійснюване в освячених формах, де дві супротивні партії домагаються рішення третейського судді. Таким чином він доходить до висновку, що суд можливий у трьох формах: як азартна гра, як змагання і як словесний двобій.
Судовий процес для сучасної людини — це насамперед суперечка про справедливість і несправедливість, а питання виграшу чи програшу відступає на друге місце. Проте для правових уявлень давніших стадій культури ідея виграшу й програшу затьмарює ідею справедливості й несправедливості, невинності й провини, тобто етико-юридичну концепцію. Божественна воля, доля й випадок найкраще передають архаїчне уявлення про судочинство. Це відображено у грецькому понятті dike («право», «справедливість»), давньоєврейському thorah («право», «справедливість», «закон»), нідерландському слові lot («людська доля»), німецькому schicksal («посилати»), а також у поняттях вироку в німецькій (urteil) та англійській (ordeal) мові.
Іноді правова суперечка в архаїчному суспільстві набуває форми закладу-парі або навіть бігу наввипередки. Елементи парі в судочинстві виявляються двома способами: головна дійова особа б'ється об заклад на доведення своєї правоти (англ. wager, ставка — англ. gage, лат. vadium) або публіка у приміщенні суду, так і поза ним б'ється об заклад про те, чим же закінчиться справа.
Незважаючи на те, що з розвитком культури судовий процес цілком чи повністю, дійсно чи тільки зовнішньо втратив свої ігрові якості, проте він так і залишився словесним двобоєм. Справу вирішують не найточніші та найвиваженіше юридичні аргументи, а щонайрізкіші й щонайдошкульніші звинувачення. Для підтвердження цих слів, Гейзинга наводить архаїчні приклади судових змагань, зокрема, барабанні співочі двобої гренландських ескімосів — карібу, народний звичай германських країн Haberfeldtreiben («вигнання у вівсяне поле»), давньокитайські поєдинки, доісламські арабські змагання в похвальбі — munafara, давньоскандинавське mannjafnard та ісландське nidsang («пісня ненависті»), судове ораторське мистецтво в Афінській республіці часів Перікла й Фідія та Давньому Римі — jurgum від iusigium (ius+agree, «ведення суперечки»).
V. Гра та війна
Відколи існують слова на означення бою і гри, чоловіки зазвичай називають війну грою. В архаїчному мисленні ці два поняття часто ніби зливаються воєдино. Адже всяка збройна боротьба, коли вона регламентується правилами, вже в силу самих цих обмежень набуває формальних характеристик гри. Війна втрачає свій ігровий характер, якщо сторони самі не накинуть собі певні зобов'язання, що дозволить їй залишитись в межах культури.
Поняття війни тільки тоді набуває чинності, коли особливий стан урочисто проголошеної загальної ворожості визнається відмінним від особистих сварок та міжродової кривавої помсти. Таке розрізнення враз переводить війну не тільки в агоністичну, а й в обрядову царину. Агоністичні елементи війни вступають у дію лише тоді, коли учасники конфлікту починають розглядати один одного як антагоністи, котрі борються за те, що кожен із них вважає за справедливу справу.
Нерозв'язний комплекс уявлень — від азартної гри до судового процесу — найяскравіше втілився в такому явищі архаїчної культури, як «двобій» («судовий двобій»), «герць». Такий самий лудичний характер має «дуель» як форма відплати за поганьблену честь.
Війна розглядається як священний обов'язок, як справа честі й розігрується в більшій чи меншій відповідності до цього ідеалу. Такий ідеал шляхетності, втілений у міфах та легендах, є одним із найпотужніших рушіїв культури. Прикладом цього є ідея середньовічно-християнського лицарства, японське бусідо, ідеал «творчої» війни Спарти, а пізніше — «шляхетної людини» (honnete homme) XVII ст., а далі — джентльмена. Із поняття війни як шляхетної гри честі походить звичай попереджати супротивника про час і місце битви, обмін люб'язностями з ворогом, претензія на постійне «місце честі» в бойовому розташуванні чи вимога, щоб переможець іще три дні зоставався на полі бою. Саме в середовищі феодального аристократично-агоністичного життя архаїчного воїнства зародилася така людська чеснота як відданість — віддавання самого себе котрійсь особі, справі чи ідеї, без з'ясування, навіщо потрібне таке самозречення, без сумнівів у його постійній обов'язковості.
Коли остаточно складається дієва система міжнародних зобов'язань, заснованих на етиці, тоді для агоністичного елемента в міжнародних стосунках лишається мало місця, оскільки система намагається сублімувати інстинкт політичної боротьби в істинне почуття справедливості й рівності. Як тільки котрийсь із членів співтовариства держав відмовиться на практиці від зобов'язального характеру міжнародного права й проголосить інтереси та владу своєї групи єдиною нормою своєї політичної поведінки, тоді занепадуть не тільки останні рудименти споконвічного духу гри, але з ними й всяка претензія на культуру взагалі.
VI. Гра й знання
Для архаїчної людини дія і відвага — це сила-влада, а знання — це магічна сила-влада. Для неї усяке особливе знання є священна мудрість, езотерична й чудодійна мудрість, адже всяке знання безпосередньо відноситься до космічного ладу. Змагання в езотеричному знанні корениться глибоко в ритуалі й становлять істотну частину цього ритуалу-обряду.
Загадка (англ. riddle, нім. Ratsel, нід. raden) — це священна річ, сповнена таємничої сили, а отже, річ небезпечна. У своєму міфологічному чи то обрядовому контексті вона майже завжди буває тим, що німецькі філологи знають як Halsratsel, буквально «горловою» або «головною загадкою», котру або відгадаєш, або складеш голову, будеш скараний на горло.
Первісно загадка була священною грою, тож як така вона нехтувала будь-які можливі межі, розрізнення поміж грою і серйозним. Згодом, у процесі розвитку цивілізації, загадка розгалужується у двох напрямках: як у бік містичної філософії, так, і з другого боку, до розваги. Відповіді на запитання-загадку знаходять не в роздумах і не з допомогою логічних міркувань. Відповідь приходить достоту мов раптовий розв'язок, коли ти розв'язуєш пута, що їх наклав на тебе запитувач. Звідси як наслідок випливає те, що правильна відповідь ураз позбавляє запитувача сили. В принципі на кожне запитання є тільки одна відповідь. Її можна знайти, коли знати правила гри. А правила гри можуть бути граматичного, поетичного чи обрядового характеру, залежно від випадку.
У цьому розділі Гейзинга наводить приклади ведичної традиції (Упанішади, брахманізм), «Магабхарати», «Міліндапанья» («Запитання царя Менандра»), давньогрецької традиції (апорії, софістика, Зенон Елейський, Геракліт, Емпедокл), давньоскандинавської традиції (еддична міфологія, «Розмова Вафтрудніра», «Видіння Гюльві»), зороастризму (теологічні бесіди Заратустри, канон «Зенд-Авести»), релігійні диспути часів Реформації, питальники імператора Фрідріха II Гогенштауфена («Сицилійські запитання»). Усі ці філософування пройняті сильним почуттям агоністичної структури універсуму. Процеси, що відбуваються в житті, в космосі, розглядаються як одвічна боротьба протилежностей, і ця боротьба є основоположним принципом існування.
VII. Гра й поезія
В будь-якій живій, квітучій цивілізації, і насамперед в архаїчних культурах, поезія виконує вітальну функцію, яка є соціальною і літургічною заразом. Всяка давня поезія є водночас культ, святкова розвага, показ мистецтва, загадування загадки, виклад вчення, переконування, чарування, віщунство, пророцтво й змагання. Якщо релігія, наука, закон і політика в більш високоорганізованих формах суспільства поступово втрачають свої точки дотику із грою, як так яскраво виявлялися на ранніх стадіях цивілізації, поетична функція, народившись в ігровій царині, так і лишається в її рамках. Poiesis, по суті, — це ігрова функція.
Поезія у своїй первісній культуротворчій якості народжується у грі і як гра — священна, безперечно, гра; але завжди, навіть у своїй святенності, вона ступає на грані веселого самозабуття, жарту й розваги. Всяка поезія породжується грою: священною грою поклоніння богам, святковою грою залицяння, бойовою грою двобою, сперечальницькою грою похвальби, глузування й звинувачення, жвавою грою дотепництва й винахідливості.
Форми поезії вельми різноманітні: метричні й строфічні взірці, такі як рима, ритм, асонанс, алітерація, наголос і форма вираження, куди відносяться лірика, драма, епос. Те саме слушне й щодо мотивів у поезії: хоч би які численні були вони у тій чи іншій мові, а знайти їх можна скрізь і в усі часи. Спорідненість поезії з грою не обмежується лише зовнішніми ознаками — вона виявляється і в структурі самої творчої уяви.
Поєднання мотивів, притаманних архаїчній поезії можна знайти у фінському народному епосі «Калевала», поемі «Беовульф», піснях «інга-фука» жителів островів Буру та Бабар Ост-Індійського архіпелагу (святковий антифонний спів), малайському «пантун» (чотиривірш з перехресними римами), японському «хайку» (трьохрядковий вірш у п'ять або сім складів), поетичних змаганнях Давнього Китаю та Аннаму, епічній сваямвара («власний вибір»), законотворчості давньофризького права, давньоісландських кеннінгах, «закритій поезії» (trobar clus) трубадурів, «судах кохання» (Cours d'amour) Лангедоку XII століття.
Істинне ймення архаїчного поета — vates, одержимий, натхненний богами, той, хто марить. Він є Знавцем, sha'ir, як називали його давні араби. Постать прадавнього ватера в багатьох відношеннях представляє у давньоісландській літературі thulr, званий в англосаксонській мові thyle. В інші часи він виступає лише двірським поетом та оратором, і його посаду називають словом scurra — «блазень», «скоморох». Поминувши тульра германської древності, можна простежити, як первісний vates втілюється у шпільмані-жонглері (joculator) феодального Заходу.
VIII. Елементи міфопоезії
IX. Ігрові форми філософії
X. Ігрові форми у мистецтві
XI. Західна цивілізація sub specie ludi
XII. Ігрові елементи сучасної культури
Див. також
Примітки
- Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури / Пер. з англ. О.Мокровольського. — Київ: «Основи», 1994. — с.5
Література
- Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури / Пер. з англ. О.Мокровольського. — Київ: «Основи», 1994. — 250 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Homo Ludens abo Lyudina sho grayetsya klasichna kniga niderlandskogo istorika kulturi Jogana Gejzingi napisana 1938 roku i vijshla drukom niderlandskoyu movoyu 1939 roku Povna nazva knigi Homo Ludens Dosvid viznachennya igrovogo elementa kulturi Lyudina sho grayetsya AvtorJogan GejzingaNazva movoyu originaluHomo Ludens Versuch einer Bestimmung des Spielelements der KulturKrayinaNiderlandiMovaniderlandskaTemaistoriya kulturi antropologiyaZhanrmonografiyaVidavnictvo Osnovi 1994Vidano1939 pershe vidannya Perekladach i Oleksandr MokrovolskijStorinok250 s Klyuchovoyu dumkoyu knigi ye doslidzhennya providnogo znachennya gri u viniknenni j rozvitku kulturi ta naskilki sama kultura maye harakter gri PeredistoriyaPershi oznaki naukovogo zacikavlennya koncepciyeyu gri u tvorchosti Jogana Gejzingi za slovami samogo naukovcya vidnosyatsya do 1903 roku Cij problemi vin prisvyativ svoyu rektorsku promovu Liniya kordonu mizh groyu ta serjoznim v kulturi v Lejdenskomu universiteti u 1933 roci U podalshomu Gejzinga chitav seriyu lekcij v Cyurihu Vidni ta Londoni pid nazvoyu Igrovi elementi kulturi angl The Play Element of Culture Same v rezultati dopracyuvannya cih vistupiv vin napisav knigu yaka vidoma pid nazvoyu Homo Ludens Dosvid viznachennya igrovogo elementa kulturi Kniga bula perekladena nimeckoyu movoyu u 1944 roci v Shvejcariyi anglijskoyu u 1945 r u Velikij Britaniyi a takozh ukrayinskoyu 1994 r u vidavnictvi Osnovi Struktura i korotkij zmistVik shaslivishij za nash nabravsya yakos smilivosti j nazvav nash vid Homo Sapiens Koli zh iz chasom mi dijshli do usvidomlennya sho zreshtoyu ne taki mi vzhe j rozumni yak naviyuvav nam visimnadcyatij vik u svoyemu shilyanni pered rozumom ta v nayivnij zhittyeradisnosti todi novochasna moda vibrala na oznachennya nashogo vidu slovo Homo Faber lyudina tvorec Ale termin faber hoch i ne takij sumnivnij yak sapiens vidayetsya ne mensh harakteristichnim dlya oznachennya lyudskoyi istoti adzhe j chimalo tvarin takozh tvorci Prote ye she j tretya funkciya pritamanna yak lyudyam tak i tvarinam i ne mensh vazhliva za rozumuvannya j tvorennya Ce gra Meni vidayetsya sho pislya Homo Faber i chi ne na odnomu shabli z Homo Sapiens zaslugovuye na svoye misce v nashij nomenklaturi j Homo Ludens lyudina sho grayetsya I Priroda i znachennya gri yak yavisha kulturi Gra yak taka vihodit za mezhi chisto fizichnoyi abo chisto biologichnoyi diyalnosti Gra ce znachusha funkciya sebto vona maye pevne znachennya sens Ob yektom doslidzhennya knigi ye gra yak osoblivij vid diyalnosti yak znachusha funkciya ta yak socialna funkciya sho proyavlyaye sebe u movi mifah ritualah Predmetom doslidzhennya ye zmagannya j peregoni vistavi ta vidovisha tanci j muzika procesiyi maskaradi j turniri Gejzinga navodit taki oznaki gri dobrovilnist gra vilna vona sama svoboda Gra za nakazom ce vzhe ne gra a v shonajkrashomu vipadku yiyi siluvana imitaciya nasliduvannya spravzhnogo gra ne ye zvichajne chi spravzhnye zhittya Ce radshe vihid iz ramok spravzhnogo zhittya v timchasovu sferu diyalnosti de panuyut yiyi vlasni zakoni Protilezhnist gra serjozne zavzhdi zalishayetsya nestijkoyu nezacikavlenist ne buduchi zvichajnim zhittyam gra zostayetsya poza sferoyu bezposerednogo zadovolennya bazhannya i potreb obmezhenist abo vidrubnist gra viriznyayetsya na tli zvichajnogo zhittya i miscem diyi i trivalistyu Vona rozigruyetsya v pevnih chasovih i prostorovih ramkah Risi gri povtoryuvanist napruga pravila gri tayemnichist sekret Funkciya gri v yiyi vishih formah zdebilshogo mozhe buti vivedena z dvoh najgolovnishih aspektiv u yakih vona viyavlyayetsya Gra ce zmagannya za sho nebud abo zh predstavlennya chogo nebud Obidvi ci funkciyi legko poyednuyutsya takim chinom sho gra predstavlyaye zmagannya za shos abo zh staye zmagannyam hto krashe za inshih shos predstavit II Movne virazhennya koncepciyi gri Usi narodi grayut v igri do togo zh u naprochud shozhi igri odnache bilshist mov nadto po riznomu pidhodit do igrovogo ponyattya ne nadayuchi jomu takoyi viraznosti chi shiroti vidtinkiv yaki vono maye v suchasnih yevropejskih movah Pro piznye pohodzhennya zagalnogo ponyattya gri svidchit i vidsutnist spilnogo indoyevropejskogo slova na oznachennya gri U comu rozdili Gejzinga rozglyadaye movne virazhennya ponyattya gri u riznih movah grecka pajdia paidia gra agon agon zmagannya specifichne zakinchennya inda dlya sliv sho jmenuyut rizni dityachi igri sanskrit kridati zagalnij termin divyati gra v kosti lilayati gojdatisya vilasa syayati vid korenya las kitajska van dityacha gra chzhen zmagannya saj gra dlya otrimannya prizu blekfut koani dityacha gra kachtsi zmagannya dorosli igri amots peremoga skets vigrash apska pari yaponska imennik asobi i diyeslovo asobu gra vzagali majime serjoznist aramejska la ab abo la at smiyatisya arabska la iba gra v cilomu latinska ludus vid ludere gra v cilomu v usih romanskih movah vono bulo vitisnene pohidnim vid jocus zhart gra v cilomu gotska laikan stribati nimecka leich verhnonimecka zhvavij ritmichnij ruh spil serednoverhnonimecke gra spel grannya pflegen gra niderlandska plegen gra huwelijk vesillya shlyub islandska leikr i leika davnoislandska vilno ruhatis skandinavski leik gra v cilomu anglijska play gra v cilomu game u davnoanglijskij anglomaksonskij movi lacan i lac gojdatisya plega spelian predstavlyati kogos inshogo III Gra j zmagannya yak chinnik formuvannya kulturi Kultura vinikaye u formi gri vona rozigruyetsya vid samogo pershopochatku Navit ti vidi diyalnosti sho bezposeredno spryamovani na zadovolennya zhittyevih potreb v arhayichnomu suspilstvi tyazhiyut do igrovoyi formi Zmagannya j vistavlyannya yak rozvaga ne pohodyat iz kulturi voni pereduyut kulturi Svyashennij ritual i svyatkove zmagannya dvi formi yaki kotri povsyakchas i povsyudi ponovlyuyutsya i vseredini kotrih kultura virostaye yak gra i v gri Yiyi nevid yemnimi suputnikami ye ponyattya vigrashu ta stavki angl gage nim Wette lat vadium Na perekonannya Gejzinga rozuminnya zmagannya yak odnogo z chilnih elementiv suspilnogo zhittya zdavna pov yazane z nashim uyavlennyam pro davnogrecku kulturu osoblivo ponyattyam agonalnogo gr agon vid yakogo pohodit termin agoniya yak odnu z golovnih ris ellinskoyi kulturi V osnovi suspilnogo zhittya na arhayichnih stadiyah kulturi lezhit antitetichna j agonistichna struktura samogo suspilstva a ves duhovnij svit takogo suspilstva cilkovito vidpovidaye cij glibokij dualistichnij rozdilenosti Na pidtverdzhennya cih sliv Gejzinga zvertayetsya do doslidzhen tradicij Starodavnogo Kitayu sezonni zmagannya chzhan postupitisya inshomu Annamu zmagannya dvoh statej Magabgarati gra v kosti doislamskogo arabskogo yazichnictva mu aqara pohvalba indianciv Britanskoyi Kolumbiyi potlach tubilciv trobrianciv Melaneziyi kula starodavnoyi Greciyi iambos yamb nasmishka a takozh davnogermanskih gelp gelpen slava gluzuvannya davnoskandinavskoyi i davnofrancuzkoyi gab gaben kpini posmih tradicij Same v gri vid samogo pochatku dayetsya antitetichna j agonistichna osnova dlya rozvitku kulturi oskilki gra starsha j pervinnisha za kulturu Prote v procesi rozvitku tiyeyi chi inshoyi civilizaciyi davnya kultura malo pomalu obrostaye tovstim sharom idej sistem ponyat znan doktrin pravil norm moralnih zasad j umovnostej yaki pozirno vtrachayut vsyaku dotichnist do gri Kultura serjoznishaye vidvodyachi gri lishe drugoryadne misce IV Gra j pravosuddya Gejzinga namagayetsya perekonati u tomu sho sudochinstvu pritamanni risi zmagan Sudovu tyazhbu storin greki vvazhali za agon svoyeridne zmagannya obstavlene zhorstkimi pravilami zdijsnyuvane v osvyachenih formah de dvi suprotivni partiyi domagayutsya rishennya tretejskogo suddi Takim chinom vin dohodit do visnovku sho sud mozhlivij u troh formah yak azartna gra yak zmagannya i yak slovesnij dvobij Sudovij proces dlya suchasnoyi lyudini ce nasampered superechka pro spravedlivist i nespravedlivist a pitannya vigrashu chi prograshu vidstupaye na druge misce Prote dlya pravovih uyavlen davnishih stadij kulturi ideya vigrashu j prograshu zatmaryuye ideyu spravedlivosti j nespravedlivosti nevinnosti j provini tobto etiko yuridichnu koncepciyu Bozhestvenna volya dolya j vipadok najkrashe peredayut arhayichne uyavlennya pro sudochinstvo Ce vidobrazheno u greckomu ponyatti dike pravo spravedlivist davnoyevrejskomu thorah pravo spravedlivist zakon niderlandskomu slovi lot lyudska dolya nimeckomu schicksal posilati a takozh u ponyattyah viroku v nimeckij urteil ta anglijskij ordeal movi Inodi pravova superechka v arhayichnomu suspilstvi nabuvaye formi zakladu pari abo navit bigu navviperedki Elementi pari v sudochinstvi viyavlyayutsya dvoma sposobami golovna dijova osoba b yetsya ob zaklad na dovedennya svoyeyi pravoti angl wager stavka angl gage lat vadium abo publika u primishenni sudu tak i poza nim b yetsya ob zaklad pro te chim zhe zakinchitsya sprava Nezvazhayuchi na te sho z rozvitkom kulturi sudovij proces cilkom chi povnistyu dijsno chi tilki zovnishno vtrativ svoyi igrovi yakosti prote vin tak i zalishivsya slovesnim dvoboyem Spravu virishuyut ne najtochnishi ta najvivazhenishe yuridichni argumenti a shonajrizkishi j shonajdoshkulnishi zvinuvachennya Dlya pidtverdzhennya cih sliv Gejzinga navodit arhayichni prikladi sudovih zmagan zokrema barabanni spivochi dvoboyi grenlandskih eskimosiv karibu narodnij zvichaj germanskih krayin Haberfeldtreiben vignannya u vivsyane pole davnokitajski poyedinki doislamski arabski zmagannya v pohvalbi munafara davnoskandinavske mannjafnard ta islandske nidsang pisnya nenavisti sudove oratorske mistectvo v Afinskij respublici chasiv Perikla j Fidiya ta Davnomu Rimi jurgum vid iusigium ius agree vedennya superechki V Gra ta vijna Vidkoli isnuyut slova na oznachennya boyu i gri choloviki zazvichaj nazivayut vijnu groyu V arhayichnomu mislenni ci dva ponyattya chasto nibi zlivayutsya voyedino Adzhe vsyaka zbrojna borotba koli vona reglamentuyetsya pravilami vzhe v silu samih cih obmezhen nabuvaye formalnih harakteristik gri Vijna vtrachaye svij igrovij harakter yaksho storoni sami ne nakinut sobi pevni zobov yazannya sho dozvolit yij zalishitis v mezhah kulturi Ponyattya vijni tilki todi nabuvaye chinnosti koli osoblivij stan urochisto progoloshenoyi zagalnoyi vorozhosti viznayetsya vidminnim vid osobistih svarok ta mizhrodovoyi krivavoyi pomsti Take rozriznennya vraz perevodit vijnu ne tilki v agonistichnu a j v obryadovu carinu Agonistichni elementi vijni vstupayut u diyu lishe todi koli uchasniki konfliktu pochinayut rozglyadati odin odnogo yak antagonisti kotri boryutsya za te sho kozhen iz nih vvazhaye za spravedlivu spravu Nerozv yaznij kompleks uyavlen vid azartnoyi gri do sudovogo procesu najyaskravishe vtilivsya v takomu yavishi arhayichnoyi kulturi yak dvobij sudovij dvobij gerc Takij samij ludichnij harakter maye duel yak forma vidplati za poganblenu chest Vijna rozglyadayetsya yak svyashennij obov yazok yak sprava chesti j rozigruyetsya v bilshij chi menshij vidpovidnosti do cogo idealu Takij ideal shlyahetnosti vtilenij u mifah ta legendah ye odnim iz najpotuzhnishih rushiyiv kulturi Prikladom cogo ye ideya serednovichno hristiyanskogo licarstva yaponske busido ideal tvorchoyi vijni Sparti a piznishe shlyahetnoyi lyudini honnete homme XVII st a dali dzhentlmena Iz ponyattya vijni yak shlyahetnoyi gri chesti pohodit zvichaj poperedzhati suprotivnika pro chas i misce bitvi obmin lyub yaznostyami z vorogom pretenziya na postijne misce chesti v bojovomu roztashuvanni chi vimoga shob peremozhec ishe tri dni zostavavsya na poli boyu Same v seredovishi feodalnogo aristokratichno agonistichnogo zhittya arhayichnogo voyinstva zarodilasya taka lyudska chesnota yak viddanist viddavannya samogo sebe kotrijs osobi spravi chi ideyi bez z yasuvannya navisho potribne take samozrechennya bez sumniviv u jogo postijnij obov yazkovosti Koli ostatochno skladayetsya diyeva sistema mizhnarodnih zobov yazan zasnovanih na etici todi dlya agonistichnogo elementa v mizhnarodnih stosunkah lishayetsya malo miscya oskilki sistema namagayetsya sublimuvati instinkt politichnoyi borotbi v istinne pochuttya spravedlivosti j rivnosti Yak tilki kotrijs iz chleniv spivtovaristva derzhav vidmovitsya na praktici vid zobov yazalnogo harakteru mizhnarodnogo prava j progolosit interesi ta vladu svoyeyi grupi yedinoyu normoyu svoyeyi politichnoyi povedinki todi zanepadut ne tilki ostanni rudimenti spokonvichnogo duhu gri ale z nimi j vsyaka pretenziya na kulturu vzagali VI Gra j znannya Dlya arhayichnoyi lyudini diya i vidvaga ce sila vlada a znannya ce magichna sila vlada Dlya neyi usyake osoblive znannya ye svyashenna mudrist ezoterichna j chudodijna mudrist adzhe vsyake znannya bezposeredno vidnositsya do kosmichnogo ladu Zmagannya v ezoterichnomu znanni korenitsya gliboko v rituali j stanovlyat istotnu chastinu cogo ritualu obryadu Zagadka angl riddle nim Ratsel nid raden ce svyashenna rich spovnena tayemnichoyi sili a otzhe rich nebezpechna U svoyemu mifologichnomu chi to obryadovomu konteksti vona majzhe zavzhdi buvaye tim sho nimecki filologi znayut yak Halsratsel bukvalno gorlovoyu abo golovnoyu zagadkoyu kotru abo vidgadayesh abo skladesh golovu budesh skaranij na gorlo Pervisno zagadka bula svyashennoyu groyu tozh yak taka vona nehtuvala bud yaki mozhlivi mezhi rozriznennya pomizh groyu i serjoznim Zgodom u procesi rozvitku civilizaciyi zagadka rozgaluzhuyetsya u dvoh napryamkah yak u bik mistichnoyi filosofiyi tak i z drugogo boku do rozvagi Vidpovidi na zapitannya zagadku znahodyat ne v rozdumah i ne z dopomogoyu logichnih mirkuvan Vidpovid prihodit dostotu mov raptovij rozv yazok koli ti rozv yazuyesh puta sho yih naklav na tebe zapituvach Zvidsi yak naslidok viplivaye te sho pravilna vidpovid uraz pozbavlyaye zapituvacha sili V principi na kozhne zapitannya ye tilki odna vidpovid Yiyi mozhna znajti koli znati pravila gri A pravila gri mozhut buti gramatichnogo poetichnogo chi obryadovogo harakteru zalezhno vid vipadku U comu rozdili Gejzinga navodit prikladi vedichnoyi tradiciyi Upanishadi brahmanizm Magabharati Milindapanya Zapitannya carya Menandra davnogreckoyi tradiciyi aporiyi sofistika Zenon Elejskij Geraklit Empedokl davnoskandinavskoyi tradiciyi eddichna mifologiya Rozmova Vaftrudnira Vidinnya Gyulvi zoroastrizmu teologichni besidi Zaratustri kanon Zend Avesti religijni disputi chasiv Reformaciyi pitalniki imperatora Fridriha II Gogenshtaufena Sicilijski zapitannya Usi ci filosofuvannya projnyati silnim pochuttyam agonistichnoyi strukturi universumu Procesi sho vidbuvayutsya v zhitti v kosmosi rozglyadayutsya yak odvichna borotba protilezhnostej i cya borotba ye osnovopolozhnim principom isnuvannya VII Gra j poeziya V bud yakij zhivij kvituchij civilizaciyi i nasampered v arhayichnih kulturah poeziya vikonuye vitalnu funkciyu yaka ye socialnoyu i liturgichnoyu zarazom Vsyaka davnya poeziya ye vodnochas kult svyatkova rozvaga pokaz mistectva zagaduvannya zagadki viklad vchennya perekonuvannya charuvannya vishunstvo proroctvo j zmagannya Yaksho religiya nauka zakon i politika v bilsh visokoorganizovanih formah suspilstva postupovo vtrachayut svoyi tochki dotiku iz groyu yak tak yaskravo viyavlyalisya na rannih stadiyah civilizaciyi poetichna funkciya narodivshis v igrovij carini tak i lishayetsya v yiyi ramkah Poiesis po suti ce igrova funkciya Poeziya u svoyij pervisnij kulturotvorchij yakosti narodzhuyetsya u gri i yak gra svyashenna bezperechno gra ale zavzhdi navit u svoyij svyatennosti vona stupaye na grani veselogo samozabuttya zhartu j rozvagi Vsyaka poeziya porodzhuyetsya groyu svyashennoyu groyu pokloninnya bogam svyatkovoyu groyu zalicyannya bojovoyu groyu dvoboyu sperechalnickoyu groyu pohvalbi gluzuvannya j zvinuvachennya zhvavoyu groyu dotepnictva j vinahidlivosti Formi poeziyi velmi riznomanitni metrichni j strofichni vzirci taki yak rima ritm asonans aliteraciya nagolos i forma virazhennya kudi vidnosyatsya lirika drama epos Te same slushne j shodo motiviv u poeziyi hoch bi yaki chislenni buli voni u tij chi inshij movi a znajti yih mozhna skriz i v usi chasi Sporidnenist poeziyi z groyu ne obmezhuyetsya lishe zovnishnimi oznakami vona viyavlyayetsya i v strukturi samoyi tvorchoyi uyavi Poyednannya motiviv pritamannih arhayichnij poeziyi mozhna znajti u finskomu narodnomu eposi Kalevala poemi Beovulf pisnyah inga fuka zhiteliv ostroviv Buru ta Babar Ost Indijskogo arhipelagu svyatkovij antifonnij spiv malajskomu pantun chotirivirsh z perehresnimi rimami yaponskomu hajku trohryadkovij virsh u p yat abo sim skladiv poetichnih zmagannyah Davnogo Kitayu ta Annamu epichnij svayamvara vlasnij vibir zakonotvorchosti davnofrizkogo prava davnoislandskih kenningah zakritij poeziyi trobar clus trubaduriv sudah kohannya Cours d amour Langedoku XII stolittya Istinne jmennya arhayichnogo poeta vates oderzhimij nathnennij bogami toj hto marit Vin ye Znavcem sha ir yak nazivali jogo davni arabi Postat pradavnogo vatera v bagatoh vidnoshennyah predstavlyaye u davnoislandskij literaturi thulr zvanij v anglosaksonskij movi thyle V inshi chasi vin vistupaye lishe dvirskim poetom ta oratorom i jogo posadu nazivayut slovom scurra blazen skomoroh Pominuvshi tulra germanskoyi drevnosti mozhna prostezhiti yak pervisnij vates vtilyuyetsya u shpilmani zhongleri joculator feodalnogo Zahodu VIII Elementi mifopoeziyi IX Igrovi formi filosofiyi X Igrovi formi u mistectvi XI Zahidna civilizaciya sub specie ludi XII Igrovi elementi suchasnoyi kulturiDiv takozhPortal Kultura Portal Filosofiya Portal Knigi Antropologiya Gra German Gesse Gra v biser Magister Ludi Igri u yaki grayut lyudi kniga Intelektualna gra Klod Levi Stros Osin Serednovichchya Teoriya igor Osvald ShpenglerPrimitkiHomo Ludens Dosvid viznachennya igrovogo elementa kulturi Per z angl O Mokrovolskogo Kiyiv Osnovi 1994 s 5LiteraturaHomo Ludens Dosvid viznachennya igrovogo elementa kulturi Per z angl O Mokrovolskogo Kiyiv Osnovi 1994 250 s