Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мусульманські завоювання (араб. الغزوات, al-Ġazawāt або араб. الفتوحات الإسلامية, al-Futūḥāt al-Islāmiyya), ісламські завоювання або арабські завоювання розпочаті ісламським пророком Мухаммадом в 7 столітті. Він встановив новий єдиний державний устрій на Аравійському півострові, за часів наступних за ним праведних халіфів і халіфату Омеядів розпочалося сторіччя швидкого розширення мусульманської влади.
| Мусульманські завоювання | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Сасанідська імперія Візантійська імперія ГассанідиДабуїди Хозарський каганат Тюргешський каганат Гьоктюрки Согдіанські повстанці Бербери Вестготи Франкське королівство Лангобардське королівство Герцогство Аквітанія Династія Тан |  Праведний халіфат Омеядський халіфат (after Rashidun period) Аббасидський халіфат (після Омеядський період) | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
Див. список
| Див. список
| ||||||||
Терени захоплені арабами простягалися далеко за межі Аравійського півострова у формі мусульманської імперії із ареалом впливу, який простягався від кордонів Китаю і Індії, по всій Центральній Азії, на Близькому Сході, в Північній Африці, Сицилії, і Піренейському півострові.
Мусульманські завоювання привели до краху імперії Сасанідів і великих територіальних втрат Візантійської імперії. Причини мусульманського успіху важко відновити наразі, в першу чергу тому, що лише фрагментарні джерела дійшли до сьогодення. Більшість істориків згодні, що Сасаніди і візантійці були у військовому та економічному плані виснажені після десятиліть війни один з одним. Швидке падіння вестготів Іспанії наразі важко пояснити.
Деякі євреї та християни в імперії Сасанідів та євреї і монофізити в Сирії були незадоволені і спочатку іноді навіть вітали мусульманське завоювання, значною мірою через релігійні конфлікти в обох імперіях. Разом із , Палестиною і Сирією, ці землі були всього кілька років, перш ніж були захоплені у персів, та перебували під владою Візантії протягом не більше 25 років.
Історія
Кампанії Мухаммада
Візантійсько-арабські війни: 634-750
Війни між Візантійською імперією та спочатку з Праведним, а потім халіфатом Омеядів і призвели до завоювання регіону [en], Єгипту, Північної Африки і Вірменії ([en] і [en]).
Завоювання праведних халіфів
- Завоювання Сирії, 637
- Завоювання Вірменії, 639
- Мусульманське завоювання Єгипту, 639
- [en], 652
- [en], 654
Завоювання Омеядів
- , 665
- Перша арабська облога Константинополя, 674-678
- Друга арабська облога Константинополя, 717-718
- Завоювання Іспанії, 711-718
- Завоювання Грузії, 736
Пізніші завоювання
- Завоювання Криту, 820
- [en], 827
Прикордонна війна тривала у вигляді прикордонних рейдів між Омеядами і візантійцями в союзі з хозарами по всій Малій Азії. Візантійське військово-морське домінування і грецький вогонь призвели до великої перемоги у [en] (739); одна із серії військових невдач халіфа Хішама ібн Абд аль-Маліка, що призвела врешті-решт до припинення експансії Омеядів і була передвісником їх падіння.
Завоювання Персії та Месопотамії: 633-651
Під час володарювання Єздигерда III, останнього правителя Імперії Сасанідів, арабська мусульманська армія забезпечила завоювання Ірану після вирішальних поразок армії Сасанідів у [en] в 633 і [en] в 636, але остаточна військова перемога відбулася у 642, коли перська армія зазнала поразки у [en]. Ці перемоги призвели Персію, Ассирію, Межиріччя та Південно-Східну Анатолію під арабське мусульманське володарювання. В 651 Єздигерда III було вбито у Мерві, що перервало династію. Його син Пероз II втік через Памір на терен сьогоденного Таджикистану і далі до Китаю династії Тан.
Завоювання Мавераннахру: 662-751
Після Першої фітни Омеяди відновили експансію, захопивши сасанідські землі і почали завоювання земель східної і північної частини плато Великого Хорасану і Шовкового шляху вздовж Мавераннахру. Після розпаду держави Сасанидів, ці регіони потрапили під вплив місцевих іранських і тюркських племен, а також династії Тан. Завоювання Мавераннахру було головним досягненням Кутайба бін Мусліма, який у 705 — 715 розповсюдив мусульманський контроль на Согдіану, Хорезм і долину Яксарта до Фергани. Після смерті Кутайба у 715, місцеві повстання і поразки від тургешей, що були під протекцією китайців, призвели до поступової втрати провінції: з 738, тюргеші і їх согдійські союзники здійснювали набіги на Хорасан південніше Оксу. Проте, вбивство тюргешького кагана, Су-лу, і політика примирення [en] по відношенню до тубільців відкрили шлях для швидкого, хоча і не повного, відновлення мусульманського контролю над Мавераннахром у 739-741. Мусульманський контроль над регіоном було збільшено після Таласької битви у 751.
Завоювання Сінду: 664-712
Під час раннього раджпутського володарювання у Північній і (сучасний Пакистан) (VII століття), перше мусульманське вторгнення відбулося одночасно з експансією у Центральній Азії. В 664, війська на чолі з [en] почали наступ з Персії, захопивши Мултан у південному Пенджабі.
В 711, з Мухаммед ібн аль-Касім ас-Сакафі на чолі військ арабів переміг Раджа Дахіра біля сьогоденного Хайдарабаду в провінції Сінд, і встановив панування Омеядів у краї в 712.
Захід Індостану на той час було розкраяно на безліч держав. Їхня взаємодія між собою була дуже слабка. [en] правитель Іраку знав це і чекав найкращого моменту, задля наступу.
Так як ісламська імперія і королівство Дахіра мали спільний кордон, мали місце часті прикордонні сутички. У результаті відносини між ними були кепськими.
Король Цейлону, послав 8 суден з дарами, халіфу Аль-Валід і правителю терену сьогоденного Іраку, ібн Юсуфу. Але пірати розграбували кораблі у порту Дебал (Карачі). Ті ж пірати тероризували купців, прибережні міста, займалися викраденням і продажем жінок. Ібн Юсуф зажадав на початку 711 р., від Дахіра вжити заходів проти піратів. Але Раджа Дахір відмовився взяти на себе відповідальність за злочини, вчинені піратами.
Зважаючи на все це, ібн Юсуф послав війська проти Дахіра. Але перші дві кампанії були невдалими. Тоді, у 712, аль-Хаджадж розпочав третю кампанію. На чолі був Мухаммад ібн аль-Касим ас-Сакафі племінник і зять аль-Хаджжаджа. Касим підкорив терен, сьогоденного Пакистану, від Карачі до Мултану. Після його відкликання, проте, регіон потрапив під владу напівнезалежних держав [en] і Мултан, де правили місцеві новонавернені мусульмани.
Подальші мусульманські завоювання в Індії були припинені після поразки арабів в від військ індуїстських володарів.
Завоювання Іспанії (711-718) і Септиманії (719-720)
Завоювання Піренейського півострова і Септиманії почалося, коли маври (бербери, араби тощо) вторглися у вестготську християнську Іберію (сучасна Іспанія, Португалія, Андорра, Септиманія) у 711 році Мусульмани на чолі з Тарік ібн Зіядом, висадили десант у Гібралтарі 30 квітня і рушили на північ. Наступного року до військ Таріка приєдналися війська на чолі з Муса ібн Нусайр. Під час восьмирічної кампанії більша частина Піренейського півострова була взята під ісламське правління, під владою християнських володарів лишилась невелика ділянка на північному заході (Астурія, Кантабрія) і баскські регіони у західних Піренеях.
Ця територія, під арабською назвою Аль-Андалус, або Кордовський халіфат стала першим еміратом, що відокремився від халіфату Омеядів, після повалення династії в Дамаску Аббасидами. Наслідками [en] у 1031, стало розкраяння халіфату на невеликі тайфа, практично з того часу розпочалась Реконкіста яка тривала до 1492 року, коли Гранада, останній емірат Аль-Андалус було знищено католицькими королями.
Спроби завоювати Кавказ: 711-750
Після завоювання Вірменії, мусульманські армії почали набіги на Кавказ, де вони зіткнулися з хозарами. Перші мусульманські набіги у 640-х і початку 650-х закінчилася поразкою арабських військ на чолі з [en] біля хозарського міста [en].
Військові дії спалахнули знову в 710-х, з набігами з обох сторін, проте відбулось кілька вирішальних битв. Хозари, під проводом принцу , вторглися у північно-західний Іран і перемогли війська Омеядів у Ардебіль в 730, убивши арабського губернатора [en] і тимчасово захопили місто. Невдовзі араби змусили хозар повернутися на Кавказ, убивши Барджиль. Арабські армії вів спочатку арабський принц [en], а пізніше Марван II, вони перейшли через Кавказ і в 737 перемогли армію хозар на чолі з [en], тимчасово захопивши Ітиль. Складний рельєф місцевості і вороже населення становило що постійна окупація неможлива; арабські армії відійшли і незалежність хозар було знову відновлено. Кордон між цими двома державами в кінцевому підсумку пройшов біля Дербенту, хоча хозари продовжували рейди на мусульманську територію, більше не було ніяких великих битв.
Кінець Омеядських завоювань: 718–750
Успіх Болгарської імперії та Візантійської імперії у знятті другої облоги Омеядами Константинополем зупинив подальші завоювання Малої Азії в 718 р. В 716 хан Тервел [en] з Візантією. Під час облоги Константинополя в 717–718 рр. він послав 50 000 вояків на допомогу обложеному місту. У вирішальній битві болгари розбили близько 30 000 арабів, а хана Тервела сучасники назвали рятівником Європи. Після свого успіху у завоюванні Піренейського півострова Омеяди спрямували експансію на північний схід від Піренеїв, де вони були переможені в 721 році у [en], а потім у битві при Ковадонга. Друге вторгнення було зупинено франкським мажордомом Карлом Мартелем у битві при Турі в 732 році, а потім у [en], припиняючи розширення Омеядів у Нарбонні.
Тюргеський каганат, тюркська династія 700-х років, мала значний успіх у боротьбі проти Омеядів. В 717 році кара-тюргеші обрали Сулука своїм хаганом. Новий правитель перемістив свою столицю до Баласагуна у Чуйській долині, отримавши визнання декількох вождів. Сулук був головним супротивником Омеядського завоювання. Метою Сулука було відвоювати всю Трансоксіанію від арабських загарбників - його серія завоювань була паралельна військовим діям Хозарського каганату на заході. В 721 тюргеські війська на чолі з Куль Чор розгромили Омеядські війська, якими командував Саїд ібн Абдул-Азіз поблизу Самарканда. Наступник Саїда, Аль-Хараші, вирізав тюрків та согдійських біженців у Худжанді, спричинивши приплив біженців до тюргешів. В 724 Халіф Хішам послав до Хорасана нового губернатора, Мусулім ібн Саїда, з наказом розгромити "тюрків" раз і назавжди. Але, після сутички із військами Сулука, Мусулім дістався до Самарканда лише декількома вцілілими супутниками, і тюргеші отримали можливість вільно здійснювати рейди. Низка наступних військових рейдів Хішама була переможена Сулуком, який в 728, навіть зумів захопити Бухару, а згодом знищив значну частину армії Омеядів у Хурасані, дискредитувавши правління Омеядів і, можливо, заклав основи революції Аббасидів. Тюргеська держава була на вершині своєї слави, контролювала Согдіану, Ферганську долину. Лише в 732, дві потужні арабські експедиції до Самарканда змогли, маючи великі втрати, відновити владу Халіфата у цьому районі; Сулук відмовився від своїх амбіцій щодо Самарканда і залишив Бухару, відступивши на північ. В 734 один з перших прибічників Аббасидів, [en], повстав проти правління Омеядів і захопив Балх і Мерв, перш ніж їх перемогли тюргеші. В 738 Сулук разом зі своїми союзниками Ібн Сураєм, Гуреком (согдійським вождем) та людьми з Урушана, Ташкента та Хуттала розпочали остаточний наступ. Вони увійшли до Джаузджана, але зазнали поразки від омеядівського губернатора [en] у [en].
Примітки
- Göktürk Empire
- Sicker, Martin (2000). The Islamic World in Ascendancy: From the Arab Conquests to the Siege of Vienna. Praeger. ISBN .
- Rosenwein, Barbara H. (2004). A Short History of the Middle Ages. Ontario. с. 71—72. ISBN .
- . Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 25 лютого 2014.
- Spain The conquest [ 21 червня 2008 у Wayback Machine.], Encyclopædia Britannica
- Theophanes, ibid., p. 397
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Musulmanski zavoyuvannya arab الغزوات al Ġazawat abo arab الفتوحات الإسلامية al Futuḥat al Islamiyya islamski zavoyuvannya abo arabski zavoyuvannya rozpochati islamskim prorokom Muhammadom v 7 stolitti Vin vstanoviv novij yedinij derzhavnij ustrij na Aravijskomu pivostrovi za chasiv nastupnih za nim pravednih halifiv i halifatu Omeyadiv rozpochalosya storichchya shvidkogo rozshirennya musulmanskoyi vladi Musulmanski zavoyuvannyaData Misce Mesopotamiya Kavkaz Persiya Levant Pivnichna Afrika Anatoliya Galliya taRezultat Teritorialni zmini Islamizaciya Zahidnoyi Aziyi Pivnichnoyi Afriki Centralnoyi Aziyi i chastini Pivdennoyi AziyiStoroniSasanidska imperiya Vizantijska imperiya Gassanidi Dabuyidi Hozarskij kaganat Tyurgeshskij kaganat Goktyurki Sogdianski povstanci Berberi Vestgoti Frankske korolivstvo Langobardske korolivstvo Gercogstvo Akvitaniya Dinastiya Tan Pravednij halifat Omeyadskij halifat after Rashidun period Abbasidskij halifat pislya Omeyadskij period KomanduvachiDiv spisok Mahbuzan Huzail ibn Imran Hormuz Anushjan Andarzaghar Pirouzan Jaban Mihran Mardan Shah Bahram Isandir Karinz ibn Karianz Wahman Mardanshah Mihran i Bahram i Razi Vardan Thomas Buccinator Gregory Ardo Theodorus Aretion John the Patrician Anthony the Domestic Kul Chor Bilge Qaghan Kul Tigin Div spisok Muthana ibn Haris Abu Ubaid Zuhra ibn Al Hawiyya Hashim ibn Uthba Qa qa ibn Amr Hudheifa ibn Al Yaman Usman ibn Abi al Aas Asim ibn Amr Garun ar Rashid Sa id ibn Amr al Harashi Tereni zahopleni arabami prostyagalisya daleko za mezhi Aravijskogo pivostrova u formi musulmanskoyi imperiyi iz arealom vplivu yakij prostyagavsya vid kordoniv Kitayu i Indiyi po vsij Centralnij Aziyi na Blizkomu Shodi v Pivnichnij Africi Siciliyi i Pirenejskomu pivostrovi Musulmanski zavoyuvannya priveli do krahu imperiyi Sasanidiv i velikih teritorialnih vtrat Vizantijskoyi imperiyi Prichini musulmanskogo uspihu vazhko vidnoviti narazi v pershu chergu tomu sho lishe fragmentarni dzherela dijshli do sogodennya Bilshist istorikiv zgodni sho Sasanidi i vizantijci buli u vijskovomu ta ekonomichnomu plani visnazheni pislya desyatilit vijni odin z odnim Shvidke padinnya vestgotiv Ispaniyi narazi vazhko poyasniti Deyaki yevreyi ta hristiyani v imperiyi Sasanidiv ta yevreyi i monofiziti v Siriyi buli nezadovoleni i spochatku inodi navit vitali musulmanske zavoyuvannya znachnoyu miroyu cherez religijni konflikti v oboh imperiyah Razom iz Palestinoyu i Siriyeyu ci zemli buli vsogo kilka rokiv persh nizh buli zahopleni u persiv ta perebuvali pid vladoyu Vizantiyi protyagom ne bilshe 25 rokiv IstoriyaZrostannya Arabskogo Halifatu v epohu Proroka Muhammeda ta pravlinnya pravednih halifivKampaniyi Muhammada Dokladnishe Vizantijsko arabski vijni 634 750 Dokladnishe vizantijsko arabski vijni ta Musulmanske zavoyuvannya Levantu Vijni mizh Vizantijskoyu imperiyeyu ta spochatku z Pravednim a potim halifatom Omeyadiv i prizveli do zavoyuvannya regionu en Yegiptu Pivnichnoyi Afriki i Virmeniyi en i en Zavoyuvannya pravednih halifiv Zavoyuvannya Siriyi 637 Zavoyuvannya Virmeniyi 639 Musulmanske zavoyuvannya Yegiptu 639 en 652 en 654Zavoyuvannya Omeyadiv 665 Persha arabska obloga Konstantinopolya 674 678 Druga arabska obloga Konstantinopolya 717 718 Zavoyuvannya Ispaniyi 711 718 Zavoyuvannya Gruziyi 736Piznishi zavoyuvannya Zavoyuvannya Kritu 820 en 827 Prikordonna vijna trivala u viglyadi prikordonnih rejdiv mizh Omeyadami i vizantijcyami v soyuzi z hozarami po vsij Malij Aziyi Vizantijske vijskovo morske dominuvannya i greckij vogon prizveli do velikoyi peremogi u en 739 odna iz seriyi vijskovih nevdach halifa Hishama ibn Abd al Malika sho prizvela vreshti resht do pripinennya ekspansiyi Omeyadiv i bula peredvisnikom yih padinnya Zavoyuvannya Persiyi ta Mesopotamiyi 633 651 Dokladnishe Arabske zavoyuvannya Iranu Div takozh Halid ibn al Valid ta Pid chas volodaryuvannya Yezdigerda III ostannogo pravitelya Imperiyi Sasanidiv arabska musulmanska armiya zabezpechila zavoyuvannya Iranu pislya virishalnih porazok armiyi Sasanidiv u en v 633 i en v 636 ale ostatochna vijskova peremoga vidbulasya u 642 koli perska armiya zaznala porazki u en Ci peremogi prizveli Persiyu Assiriyu Mezhirichchya ta Pivdenno Shidnu Anatoliyu pid arabske musulmanske volodaryuvannya V 651 Yezdigerda III bulo vbito u Mervi sho perervalo dinastiyu Jogo sin Peroz II vtik cherez Pamir na teren sogodennogo Tadzhikistanu i dali do Kitayu dinastiyi Tan Zavoyuvannya Maverannahru 662 751 Dokladnishe Bitva na perevali Tahtakaracha ta Talaska bitva 751 Div takozh Pislya Pershoyi fitni Omeyadi vidnovili ekspansiyu zahopivshi sasanidski zemli i pochali zavoyuvannya zemel shidnoyi i pivnichnoyi chastini plato Velikogo Horasanu i Shovkovogo shlyahu vzdovzh Maverannahru Pislya rozpadu derzhavi Sasanidiv ci regioni potrapili pid vpliv miscevih iranskih i tyurkskih plemen a takozh dinastiyi Tan Zavoyuvannya Maverannahru bulo golovnim dosyagnennyam Kutajba bin Muslima yakij u 705 715 rozpovsyudiv musulmanskij kontrol na Sogdianu Horezm i dolinu Yaksarta do Fergani Pislya smerti Kutajba u 715 miscevi povstannya i porazki vid turgeshej sho buli pid protekciyeyu kitajciv prizveli do postupovoyi vtrati provinciyi z 738 tyurgeshi i yih sogdijski soyuzniki zdijsnyuvali nabigi na Horasan pivdennishe Oksu Prote vbivstvo tyurgeshkogo kagana Su lu i politika primirennya en po vidnoshennyu do tubilciv vidkrili shlyah dlya shvidkogo hocha i ne povnogo vidnovlennya musulmanskogo kontrolyu nad Maverannahrom u 739 741 Musulmanskij kontrol nad regionom bulo zbilsheno pislya Talaskoyi bitvi u 751 Zavoyuvannya Sindu 664 712 Dokladnishe Musulmanske zavoyuvannya Pivdennoyi Aziyi Div takozh Muhammed ibn al Kasim as Sakafi Pid chas rannogo radzhputskogo volodaryuvannya u Pivnichnij i suchasnij Pakistan VII stolittya pershe musulmanske vtorgnennya vidbulosya odnochasno z ekspansiyeyu u Centralnij Aziyi V 664 vijska na choli z en pochali nastup z Persiyi zahopivshi Multan u pivdennomu Pendzhabi V 711 z Muhammed ibn al Kasim as Sakafi na choli vijsk arabiv peremig Radzha Dahira bilya sogodennogo Hajdarabadu v provinciyi Sind i vstanoviv panuvannya Omeyadiv u krayi v 712 Zahid Indostanu na toj chas bulo rozkrayano na bezlich derzhav Yihnya vzayemodiya mizh soboyu bula duzhe slabka en pravitel Iraku znav ce i chekav najkrashogo momentu zadlya nastupu Tak yak islamska imperiya i korolivstvo Dahira mali spilnij kordon mali misce chasti prikordonni sutichki U rezultati vidnosini mizh nimi buli kepskimi Korol Cejlonu poslav 8 suden z darami halifu Al Valid i pravitelyu terenu sogodennogo Iraku ibn Yusufu Ale pirati rozgrabuvali korabli u portu Debal Karachi Ti zh pirati terorizuvali kupciv priberezhni mista zajmalisya vikradennyam i prodazhem zhinok Ibn Yusuf zazhadav na pochatku 711 r vid Dahira vzhiti zahodiv proti pirativ Ale Radzha Dahir vidmovivsya vzyati na sebe vidpovidalnist za zlochini vchineni piratami Zvazhayuchi na vse ce ibn Yusuf poslav vijska proti Dahira Ale pershi dvi kampaniyi buli nevdalimi Todi u 712 al Hadzhadzh rozpochav tretyu kampaniyu Na choli buv Muhammad ibn al Kasim as Sakafi pleminnik i zyat al Hadzhzhadzha Kasim pidkoriv teren sogodennogo Pakistanu vid Karachi do Multanu Pislya jogo vidklikannya prote region potrapiv pid vladu napivnezalezhnih derzhav en i Multan de pravili miscevi novonaverneni musulmani Podalshi musulmanski zavoyuvannya v Indiyi buli pripineni pislya porazki arabiv v vid vijsk induyistskih volodariv Zavoyuvannya Ispaniyi 711 718 i Septimaniyi 719 720 Dokladnishe Arabske zavoyuvannya Pirenejskogo pivstrova Div takozh Tarik ibn Ziyad Zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova i Septimaniyi pochalosya koli mavri berberi arabi tosho vtorglisya u vestgotsku hristiyansku Iberiyu suchasna Ispaniya Portugaliya Andorra Septimaniya u 711 roci Musulmani na choli z Tarik ibn Ziyadom visadili desant u Gibraltari 30 kvitnya i rushili na pivnich Nastupnogo roku do vijsk Tarika priyednalisya vijska na choli z Musa ibn Nusajr Pid chas vosmirichnoyi kampaniyi bilsha chastina Pirenejskogo pivostrova bula vzyata pid islamske pravlinnya pid vladoyu hristiyanskih volodariv lishilas nevelika dilyanka na pivnichnomu zahodi Asturiya Kantabriya i baskski regioni u zahidnih Pireneyah Cya teritoriya pid arabskoyu nazvoyu Al Andalus abo Kordovskij halifat stala pershim emiratom sho vidokremivsya vid halifatu Omeyadiv pislya povalennya dinastiyi v Damasku Abbasidami Naslidkami en u 1031 stalo rozkrayannya halifatu na neveliki tajfa praktichno z togo chasu rozpochalas Rekonkista yaka trivala do 1492 roku koli Granada ostannij emirat Al Andalus bulo znisheno katolickimi korolyami Sprobi zavoyuvati Kavkaz 711 750 Dokladnishe Arabsko hozarski vijni Pislya zavoyuvannya Virmeniyi musulmanski armiyi pochali nabigi na Kavkaz de voni zitknulisya z hozarami Pershi musulmanski nabigi u 640 h i pochatku 650 h zakinchilasya porazkoyu arabskih vijsk na choli z en bilya hozarskogo mista en Vijskovi diyi spalahnuli znovu v 710 h z nabigami z oboh storin prote vidbulos kilka virishalnih bitv Hozari pid provodom princu vtorglisya u pivnichno zahidnij Iran i peremogli vijska Omeyadiv u Ardebil v 730 ubivshi arabskogo gubernatora en i timchasovo zahopili misto Nevdovzi arabi zmusili hozar povernutisya na Kavkaz ubivshi Bardzhil Arabski armiyi viv spochatku arabskij princ en a piznishe Marvan II voni perejshli cherez Kavkaz i v 737 peremogli armiyu hozar na choli z en timchasovo zahopivshi Itil Skladnij relyef miscevosti i vorozhe naselennya stanovilo sho postijna okupaciya nemozhliva arabski armiyi vidijshli i nezalezhnist hozar bulo znovu vidnovleno Kordon mizh cimi dvoma derzhavami v kincevomu pidsumku projshov bilya Derbentu hocha hozari prodovzhuvali rejdi na musulmansku teritoriyu bilshe ne bulo niyakih velikih bitv Kinec Omeyadskih zavoyuvan 718 750 Div takozh Uspih Bolgarskoyi imperiyi ta Vizantijskoyi imperiyi u znyatti drugoyi oblogi Omeyadami Konstantinopolem zupiniv podalshi zavoyuvannya Maloyi Aziyi v 718 r V 716 han Tervel en z Vizantiyeyu Pid chas oblogi Konstantinopolya v 717 718 rr vin poslav 50 000 voyakiv na dopomogu oblozhenomu mistu U virishalnij bitvi bolgari rozbili blizko 30 000 arabiv a hana Tervela suchasniki nazvali ryativnikom Yevropi Pislya svogo uspihu u zavoyuvanni Pirenejskogo pivostrova Omeyadi spryamuvali ekspansiyu na pivnichnij shid vid Pireneyiv de voni buli peremozheni v 721 roci u en a potim u bitvi pri Kovadonga Druge vtorgnennya bulo zupineno frankskim mazhordomom Karlom Martelem u bitvi pri Turi v 732 roci a potim u en pripinyayuchi rozshirennya Omeyadiv u Narbonni Tyurgeskij kaganat tyurkska dinastiya 700 h rokiv mala znachnij uspih u borotbi proti Omeyadiv V 717 roci kara tyurgeshi obrali Suluka svoyim haganom Novij pravitel peremistiv svoyu stolicyu do Balasaguna u Chujskij dolini otrimavshi viznannya dekilkoh vozhdiv Suluk buv golovnim suprotivnikom Omeyadskogo zavoyuvannya Metoyu Suluka bulo vidvoyuvati vsyu Transoksianiyu vid arabskih zagarbnikiv jogo seriya zavoyuvan bula paralelna vijskovim diyam Hozarskogo kaganatu na zahodi V 721 tyurgeski vijska na choli z Kul Chor rozgromili Omeyadski vijska yakimi komanduvav Sayid ibn Abdul Aziz poblizu Samarkanda Nastupnik Sayida Al Harashi virizav tyurkiv ta sogdijskih bizhenciv u Hudzhandi sprichinivshi pripliv bizhenciv do tyurgeshiv V 724 Halif Hisham poslav do Horasana novogo gubernatora Musulim ibn Sayida z nakazom rozgromiti tyurkiv raz i nazavzhdi Ale pislya sutichki iz vijskami Suluka Musulim distavsya do Samarkanda lishe dekilkoma vcililimi suputnikami i tyurgeshi otrimali mozhlivist vilno zdijsnyuvati rejdi Nizka nastupnih vijskovih rejdiv Hishama bula peremozhena Sulukom yakij v 728 navit zumiv zahopiti Buharu a zgodom znishiv znachnu chastinu armiyi Omeyadiv u Hurasani diskredituvavshi pravlinnya Omeyadiv i mozhlivo zaklav osnovi revolyuciyi Abbasidiv Tyurgeska derzhava bula na vershini svoyeyi slavi kontrolyuvala Sogdianu Fergansku dolinu Lishe v 732 dvi potuzhni arabski ekspediciyi do Samarkanda zmogli mayuchi veliki vtrati vidnoviti vladu Halifata u comu rajoni Suluk vidmovivsya vid svoyih ambicij shodo Samarkanda i zalishiv Buharu vidstupivshi na pivnich V 734 odin z pershih pribichnikiv Abbasidiv en povstav proti pravlinnya Omeyadiv i zahopiv Balh i Merv persh nizh yih peremogli tyurgeshi V 738 Suluk razom zi svoyimi soyuznikami Ibn Surayem Gurekom sogdijskim vozhdem ta lyudmi z Urushana Tashkenta ta Huttala rozpochali ostatochnij nastup Voni uvijshli do Dzhauzdzhana ale zaznali porazki vid omeyadivskogo gubernatora en u en PrimitkiGokturk Empire Sicker Martin 2000 The Islamic World in Ascendancy From the Arab Conquests to the Siege of Vienna Praeger ISBN 0275968928 Rosenwein Barbara H 2004 A Short History of the Middle Ages Ontario s 71 72 ISBN 1 55111 290 6 Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 25 lyutogo 2014 Spain The conquest 21 chervnya 2008 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Theophanes ibid p 397