Ле́йден (нід. Leiden, МФА: [ˈlɛi̯də(n)]) — місто та муніципалітет у Нідерландах, в провінції Південна Голландія. Розташоване на заході країни, на річці Ауде-Рейн, за 18 км на північний схід від Гааги та за 45 км на південний захід від Амстердама. Четверте за населенням місто провінції, після Роттердама, Гааги і Зутермера. Разом із сусідніми муніципалітетами Угстгест, Ворсхотен, Лейдердорп і Зутервауде утворює агломерацію, а також входить до конурбації Рандстад. Історичний центр, другий за площею в країні, забудований переважно будинками XV–XVII століть. Головний освітній центр — Лейденський університет, найстаріший університет Нідерландів, що працює з 1575 року. Святий покровитель — апостол Петро.
Місто Лейден Ауде-Рейн в Лейдені Leiden
Координати H G O
Лейден у Вікісховищі |
Назва
- Ле́йден (нід. Leiden, - [ˈlɛi̯də(n) ] ( прослухати); стара ортографія: Leyden) — сучасна назва. Вперше згадується у документі 1108 року, де також вказаний місцевий бургграф — Адельвіно де Ледене. Також є версія, що назва походить від германського слова lagiþon, де корінь lag- означає «вода». Ще за однією версією назва походить від річки Leyte, яка впадала в Ауде-Рейн. У літописах IX століття, де вперше згадується місто, зустрічається назва Leithon.
- Лугдуній, або Батавський Лугдуній (лат. Lugdunum Batavorum) — латинська назва, що походить від римського каструму на землях Батавії. Використовувалася протягом середньовіччя і раннього нового часу, зокрема у наукових, видавничих колах. Сучасні дослідження довели, що каструм розташовувався поблизу сучасного міста Катвейк.
Географія
Лейден розташований на півночі провінції Південна Голландія, за 18 км на північний схід від Гааги та за 45 км на південний захід від Амстердама.
Річки, канали і парки
Основними природними водними артеріями міста є річка Ауде-Рейн та її рукав Ньїве-Рейн. Вони розгалужуються на східній межі міста та знову об'єднуються в його центрі. Приблизно у місці злиття Ауде-Рейна і Ньїве-Рейна, у Рейн впадає річка Маре, остання ділянка якої (від каналу Ауде-Вест) схована під землею.
Окрім цих річок, у місті багато каналів. Історичний центр міста оточують з півночі канал Ауде-Вест, з півдня і південного заходу — канал , на думку лейденців — найкрасивіший канал у світі. Центральна частина міста оточена сінгелом — середньовічним оборонним ровом, який розділяється на наступні ділянки (з північного заходу за годинниковою стрілкою): Морссінгел, Рейнсбургерсінгел, Маресінгел, Херенсінгел, Зейлсінгел, Зутерваудесінгел та Вітте Сінгел. На сході центральну частину міста з півночі на південь перетинають канали Бінненвестграхт, Ваардграхт, Оран'єграхт і Херенграхт.
На сході місто оминає канал Зейл, на півдні — Рейн-Схіканал, який з'єднується з Рейном каналом Фліт.
Біля багатьох каналів влаштовані зелені зони. Так, на каналі Вітте Сінгел розташований Hortus Botanicus, найстаріший ботанічний сад в Нідерландах і один з найстаріших в Європі, на каналі Рапенбург — парк Ван Дер Верф, на Маресінгелі — парк Хейгпарк, на Зейлссінгелі — парки Анкерпарк і Катунпарк. На південно-східній околиці міста знаходиться парк Кроненстейн, на північно-західній — парки Лейденський ліс (нід. Leidse Hout) та Ауд-Пулгест (нід. Oud-Poelgeest). Менші за площею парки розташовані майже в усіх районах Лейдена.
Історія
Історія Лейдена нараховує понад 1200 років. Уперше поселення Leithon, розташоване на місці злиття річок Ауде-Рейн і , згадується у літописах близько 860 року, але ще за часів Стародавнього Риму на місці сучасного міста та прилеглих територій були давньоримські поселення.
Від кам'яної доби до XII століття
Найдавніші знахідки людських поселень в околицях Лейдена сягають кам'яної доби (бл. 2000 років до н. е.), проте через значну заболоченість місцевості постійних поселень в ті часи не існувало. На початку нашої ери в регіоні почали виникати спочатку поселення германських племен, а пізніше — давньоримські форти. По південному берегу річки Ньїве-Рейн проходив кордон Римської імперії та, зокрема, провінції Нижня Германія. На кордоні будувалися форти-кастеллуми, при яких часто виникали поселення. Одним з таких фортів був , рештки якого досі існують у південно-східній частині Лейдена. Після того, як римляни у III столітті залишили ці землі, місцеве населення значно скоротилося.
У IX столітті на місці злиття річок Ауде-Рейн і Ньїве-Рейн виникає штучний пагорб із дерев'яним укріпленням типу «motte and bailey», а на іншому березі Ньїве-Рейна — поселення, яке, згідно документу 922 року, належало єпископу Утрехтському. В X–XI століттях поселення і замок, який в середині XI століття замінив старе укріплення на пагорбі, стають об'єктом феодальних війн між німецькими імператорами та графами Голландськими. Наприкінці XI — на початку XII Лейден остаточно переходить під контроль графства Голландія. Через вигідне розташування на злитті кількох річок, у місті починає розвиватися торгівля. У XII столітті, задля координації зусиль для захисту від постійних повеней, у Лейдені організовується перший ватерсхап — спеціальна рада, яка координувала і контролювала зведення дамб, шлюзів і польдерів.
XIII–XV століття
На межі XII–XIII століть Лейден отримав «право міста», підтверджене 1266 року графом Голландським Флорісом V (1254–1296). Таке право надавало мешканцям певну свободу від феодала, самоуправління, власну судову та фінансову системи тощо. Тоді ж до Лейдена з переноситься регіональний ярмарок. Лейден стає адміністративним, судовим і економічним центром регіону Рейнланд. У XIV столітті в місті починає розвиватися промисловість, зокрема, виробництво тканин і одягу; до міста приїжджають англійські та німецькі купці, італійські банкіри, фламандські майстри. Близько 1500 року Лейден стає найбільшим містом графства Голландія.
На початку XV століття Лейден бере участь у так званій . 1420 року місто бере в облогу герцог Баварський .
XVI–XVIII століття
Наприкінці XV — на початку XVI століття Лейден перебував в економічній та соціальній кризі, спричиненої, з одного боку, стагнацією економіки та появою сильних конкурентів на ринку тканин, а з іншого — початком і наступним підйомом Реформації, яка завдала важкого удару католицькій церкві в Нідерландах. У середині XVI століття внаслідок династичного розподілу Священної Римської імперії територія Нідерландів, зокрема, графства Голландія, опинилися під владою Іспанської імперії. Соціальні та релігійні розбіжності між голландцями та іспанцями призвели до Восьмидесятирічної війни, яка закінчилася Нідерландською революцією. 1572 року Лейден узяв сторону повстанців, а у 1574 року місто оточила іспанська армія. Чотиримісячна облога Лейдена стала визначним епізодом Нідерландської революції, а день зняття облоги і звільнення міста повстанцями — 3 жовтня — місцевим святом. На знак вдячності за героїчну оборону міста Вільгельм I Оранський дозволив відкрити в Лейдені університет.
У XVII столітті місто активно розвивалося. У 1581 році до Лейдена переселилися друкарі Ельзевіри, які започаткували та широко розвинули друкарську справу в Лейдені. Знову почала розвиватися текстильна промисловість, у першу чергу, завдяки фламандським біженцям-протестантам, які не хотіли бути під владою католицької церкви. У другій половині XVII століття Лейден був другим за населенням (близько 70 тис. осіб станом на 1670 рік) містом Нідерландів після Амстердама. Сучасний історичний центр Лейдена складається переважно із забудови тих часів.
На початку XVII століття до Голландії з Англії перебралися пуритани, тікаючи від утисків з боку Англіканської церкви. У 1609 році вони оселилися в Лейдені. Невелика спочатку громада, з часом зросла і нараховувала близько 300 осіб. Навесні 1620 року вони вирушили у довгу подорож до Північної Америки, з метою оселитися у колоніях. Саме цих людей, що прибули до Нової Англії на кораблі «Мейфлавер» американці називають «батьками-пілігримами».
У XVIII столітті в текстильній промисловості Лейдена починається черговий економічний спад, спричинений, по-перше, зміцненням ринкових позицій Франції, по-друге — високою собівартістю продукції, на яку впливали високі зарплатні робітникам, викликані, у свою чергу, високою вартістю проживання в місті. Поступово виробництво почали переносити до дешевших за витратами регіонів, таких, як Тілбург і Твенте. Населення міста почало стрімко зменшуватися і на кінець століття становило близько 30 тис. осіб.
XIX–XX століття
12 січня 1807 року в Лейдені сталася велика катастрофа: баржа, яка везла до Делфта близько 17 400 кг пороху, підірвалася в центрі міста від випадкової іскри. 151 особа загинула, понад 2 000 були поранені, 220 будинків зруйновано пожежею, яка почалася від вибуху. У рятувальних заходах узяв участь сам король Людовик Бонапарт, за ініціативою якого по всій країні почали збирати пожертви для постраждалих від вибуху. Місце кварталу, знищеного вибухом, довгий час лишалося порожнім, а 1886 року тут влаштували парк Ван Дер Верф.
У 1842 році було прокладено залізницю від Лейдена до Гарлема, а наступного року — до Гааги. Це деякою мірою стимулювало розвиток міста.
1848 року Лейден вкотре увійшов в історію Нідерландів: у квітні того року , у своєму будинку на площі Гаренмаркт, № 9, сформулював нову редакцію Конституції Нідерландів, за якою в країні започатковувався парламентаризм.
У 1866 році у місті спалахнула остання велика епідемія холери, внаслідок якої 1868 року було зведено будівлю нового університетського шпиталю (зараз в ній розташований Музей етнології).
1883 року Лейден негативно прославився у нідерландській пресі: поліція затримала , «Лейденську отруйницю» — серійну вбивцю, яка вбила 27 осіб та підозрювалася у вбивстві ще дев'яноста.
Близько 1898 року Лейден почав розширюватися за межі старого міста, за рахунок часткового поглинання сусідніх поселень Лейдердорп, Зутервауде та Угстгест. Населення зросло до 50 000 осіб у 1900 році. Після 1920 року в місті почали з'являтися нові галузі промисловості, зокрема, виробництво консервів і металургія.
Взимку 1929 року пожежа майже знищила міську ратушу, залишився лише фасад, що виходить на Бреестраат. 1932 року міська влада оголосила конкурс на проект відновлення ратуші. Переможцем став архітектор Корнеліс Блаау, який 1934 року почав роботи з відбудови. Фасад ратуші було відновлено майже у відповідності до оригіналу, вежу з годинником реставровано і перенесено в інше місце. Відбудова ратуші закінчилася лише 1948 року.
Під час Другої світової війни Лейден був дуже пошкоджений бомбардуваннями союзників. Були повністю знищені район біля залізничного вокзалу та дільниця Маревейк.
Сучасний Лейден є великим науковим і технологічним центром.
Адміністративний поділ
Лейден ділиться на 4 округи (нід. stadsdelen): Центральний, Північний, Південний та Західний, 10 районів (нід. districten) і 54 дільниці (нід. buurten).
Райони Лейдена мають нумерацію від 0 до 9, дільниці позначаються двозначним кодом, першою цифрою якого є номер району, де розташована дільниця.
Номер району | Назва | Кількість мешканців | Кількість дільниць |
---|---|---|---|
0 | 8 177 | 4 | |
1 | Бінненстад-Норд | 14 994 | 10 |
2 | 1 925 | 1 | |
3 | 13 327 | 3 | |
4 | 20 226 | 10 | |
5 | 19 598 | 8 | |
6 | Морс | 11 126 | 3 |
7 | 4 545 | 5 | |
8 | 14343 | 6 | |
9 | 11 546 | 4 |
Міська влада
Управління містом здійснюють міська рада та мер міста, при якому є також рада олдерменів.
Міська рада складається з 39 депутатів, які обираються раз на чотири роки. Рада представляє у владній структурі муніципалітету законодавчу гілку влади. Також рада обирає олдерменів, які разом із мером формують виконавчу гілку та займаються поточними питаннями муніципалітету.
Місця в раді розподілені поміж політичними партіями наступним чином:
Партія | 1994 | 1998 | 2002 | 2006 | 2010 | 2014 |
---|---|---|---|---|---|---|
Демократи 66 | 7 | 4 | 5 | 2 | 10 | 12 |
Партія праці | 8 | 9 | 8 | 10 | 6 | 5 |
Народна партія за свободу і демократію | 8 | 9 | 7 | 6 | 6 | 5 |
Соціалістична партія | 3 | 5 | 3 | 7 | 4 | 5 |
Християнсько-демократичний заклик | 5 | 4 | 5 | 5 | 4 | 4 |
Зелені ліві | 5 | 6 | 6 | 4 | 4 | 4 |
Stadspartij Leiden Ontzet | — | — | — | 1 | 2 | 0 |
Партія захисту тварин (Нідерланди) | — | — | — | — | 1 | 1 |
Християнський союз | — | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 |
Leefbaar Leiden | — | — | 3 | 2 | 1 | 2 |
1 | 1 | 1 | — | — | - | |
Centrum Democraten | 2 | — | — | — | — | - |
Partij van Tegenwoordig | — | — | — | — | — | 0 |
— | — | — | — | — | 0 | |
Partij Sleutelstad | — | — | — | — | 0 | 0 |
Усього | 39 | 39 | 39 | 39 | 39 | 39 |
Мером (бургомістром) Лейдена з 2003 року є Генрі Ленферінк. При ньому діють 5 олдерменів (радників) з керівних партій, які виконують функції, подібні до функцій міністрів в уряді Нідерландів. З 2014 року і до 2018 року, коли пройдуть наступні вибори, позиції між ними розподілені наступним чином:
Посада | Оригінальна назва (нід.) | Ім'я та прізвище | Політична партія |
---|---|---|---|
Мер (бургомістр) | Burgemeester | Генри Ленферінк (нід. Henri Lenferink) | Партія праці |
Олдермен з питань транспорту, економіки, культури та з питань центру міста, 1-й заступник мера | Wethouder Bereikbaarheid, Economie, Binnenstad en Cultuur, locoburgemeester | Роберт Стрейк (нід. Robert Strijk) | Демократи 66 |
Олдермен з питань освіти, спорту та екології, 2-й заступник мера | Wethouder Onderwijs, Sport en Duurzaamheid, 2e locoburgemeester | Френк де Віт (нід. Frank de Wit) | Демократи 66 |
Олдермен з питань молоді, медицини та соціального забезпечення, 3-й заступник мера | Wethouder Jeugd, Zorg en Welzijn, 3e locoburgemeester | Рос ван Гелдерен (нід. Roos van Gelderen) | Соціалістична партія |
Олдермен з питань будівництва та громадського простору, 4-й заступник мера | Wethouder Bouw en Openbare Ruimte, 4e locoburgemeester | Пауль Лауді (нід. Paul Laudy) | Народна партія за свободу і демократію |
Олдермен з питань праці, прибутків, фінансів та з питань міських районів, 5-й заступник мера | Wethouder Werk en Inkomen, Wijken en Financiën, 5e locoburgemeester | Марлен Дамен (нід. Marleen Damen) | Партія праці |
Освіта. Наука
В Лейдені працює найстаріший університет у Нідерландах, заснований у 1575 році. В університеті вчаться близько 18 000 студентів і є 9 факультетів: археологічний, медичний, теологічний, філологічний, філософський, юридичний, математики і природних наук, соціальних наук і мистецтв. Університет з самого початку був науково-дослідницьким центром. Тут працювали багато відомих вчених, зокрема Альберт Ейнштейн, Вілеброрд Снеліус, який відкрив тут «закон Снеліуса», Пітер ван Мушенбрук, який винайшов так звану Лейденську банку, нобелівський лауреат Гейке Камерлінг-Оннес вперше отримав рідкий гелій. Випускниками університету були, зокрема, королеви Нідерландів Вільгельміна, Юліана, Беатрікс та король Віллем-Олександр. При університеті діє обсерваторія, бібліотека та ботанічний сад.
Окрім Лейденського університету в місті з 1983 року також діє філіал американського та Університет прикладних наук (нід. Hogeschool Leiden). Останній розташовується у так званому Лейденському Біо-науковому парку — найбільшому в Нідерландах кластері науково-дослідницьких та навчальних організацій (близько 60 організацій), які здебільшого діють у сферах біотехнологій, медицини та фармацевтики.
Також діють декілька закладів другої освіти.
Середня освіта представлена вісьмома коледжами, також є дві приватні школи.
У Лейдені розміщений головний офіс видавництва Brill — одного з провідних видавництв світу в галузі гуманітарних наук.
Медицина
Муніципальними шпиталями є великий Лейденський університетський медичний центр (LUMC) та лікарня «Діаконессенхейс» (Diaconessenhuis). В сусідньому містечку Лейдердорп розташована Рейнландська лікарня, яка раніше була лейденським шпиталем святої Єлизавети. Також в місті діють філіали інституту Brijder Verslavingszorg, який займається лікуванням наркозалежності та регіонального закладу для психічно хворих Rivierduinen.
Спорт
В Лейдені є кілька команд та спортсменів, які беруть участь у національних і міжнародних змаганнях. Баскетбольний клуб «Лейден» (нід. ZZ Leiden) був чемпіоном Нідерландів 2011 року. Лейденський регбійний клуб LRC DIOK неодноразово вигравав національні чемпіонати.
Два спортивні комплекси, De Zijl Zwemsport та LZ 1886 регулярно приймають чемпіонати з плавання та водного поло. Діють кілька клубів зі спортивного веслування. Місцевий тенісний клуб LTTV Scylla є одним з найбільших в країні.
Також в місті діє школа бойових мистецтв Hong Ying, учні якої завойовували медалі на чемпіонаті з кунг-фу в Гонконзі у 2011–2013 роках.
Щорічні спортивні змагання
- квітень: чемпіонат з бігу Leidse Singelloop, організовується з 1976 року. У змаганні може брати участь будь-який мешканець Нідерландів. Довжина маршруту становить 6 961 м.
- травень: Лейденський марафон — міжнародний чемпіонат з бігу, проводиться з 1991 року. Є кілька різновидів дистанцій: повний марафон (42 195 м), напівмарафон, 10-кілометрова дистанція, 5-кілометрова дистанція та (з 2005 року) 2-кілометрова дистанція Дитячого марафону.
- червень: міжнародний чемпіонат з атлетики Gouden Spike. Проводиться (з перервами) з 1960 року.
- липень: Лейденський міжнародний шаховий турнір, проводиться з 2007 року.
Спортивні події минулого
- 29-20 червня 1978 року в Лейдені стартувала велогонка Тур де Франс-1978.
- 2001 року Лейден був початком і кінцем другого етапу жіночої велогонки Holland Ladies Tour.
- 24 вересня 2006 року в Лейдені проводився один з плей-оффів Кубку Девіса-2006. Команда Нідерландів програла команді Чехії з рахунком 1:4.
- У травні 2008 року в місті тривали деякі з ігор європейського чемпіонату з регбі серед жінок.
- 10 травня 2010 року через центр Лейдена проходив етап Амстердам—Мідделбург велогонки Джиро д'Італія
Архітектура
Через економічний спад, який тривав з XVII до початку XX століття, у центрі міста вціліла більшість старовинних будинків XVI–XVII століть, що робить лейденське Старе місто найбільшим за площею після амстердамського. В Лейдені нараховується 1250 національних пам'яток, 1550 пам'яток місцевого значення, 4550 старовинних будинків і дві археологічні пам'ятки.
Фортифікації
Найстарішою пам'яткою міста є , який стоїть на штучному пагорбі на місці злиття двох рукавів Рейну. Він був зведений на місці дерев'яного укріплення близько 1100 року у стилі «motte and bailey». Ще одним середньовічним замком є , зведений на початку XIII століття. Він слугував резиденцією графів Голландських, тюрмою, бібліотекою, а з середини XX століття тут містяться юридичний факультет і деякі підрозділи Лейденського університету.
У давнину місто оточував мур з баштами, залишки яких можна й досі побачити на каналах Ауде-Вест і Вітте Сінгел. В місті було 11 воріт, побудованих у XVII столітті, більшість з них були розібрані у XIX столітті. Збереглися лише ворота Морспорт на західній околиці середньовічного міста і Зейлпорт на східній.
Церкви
Найстарішою церквою міста є готична церква святого Петра (Pieterskerk), будівництво якої почалося 1390 року на місці старої графської каплиці і тривало 180 років. В ній поховано багато відомих людей, зокрема, лідер пуритан-пілігримів Джон Робінсон, вчені Якоб Арміній, Герман Бургаве, Карл Клузіус, Людольф Цейлен, Ремберт Додунс, художники Ян Стен, Герард Доу, Ісаак ван Сваненбург та інші.
Ще одною старовинною церквою є церква святого Панкратія або Hooglandse Kerk, зведена у XV столітті в стилі пізньої готики. Вона є найстарішою діючою церквою міста.
Цікавою з точку зору архітектури є кругла церква Марекерк, зведена архітектором Арентом Гравесанде у 1639 році. Вона стала першою церквою в Нідерландах, зведеною для протестантів (інші церкви первісно були католицькими). Церква Марекерк — яскравий зразок нідерландського класицизму, вона діє з 1650 року і по сьогодні.
Так звана Валонська церква на вулиці Бреестрат спочатку була лікарняною церквою шпиталю святої Катарини, але 1584 року стала церквою для біженців-протестантів з Валонії.
Церква Хартебрюгкерк (нід. Hartebrugkerk), зведена 1836 року у стилі неокласицизму, розташована на одній з центральних вулиць, Хаарлеммерстрат, і належить католицькій громаді.
Університетські будівлі
Підрозділи Лейденського університету займають багато старовинних будівель в центрі міста. Головний корпус університету розташований у будівлі XVI століття, Bibliotheca Thysiana (частина університетської бібліотеки) — в ренесансному будинку 1655 року. З університетом пов'язані Лейденський ботанічний сад, заснований у 1587 році, обсерваторія, зведена у 1860 році, Національний музей старожитностей та етнографічний музей Сіболда. Природничі факультети університету розташовані в Лейденському біо-науковому парку, зведеному на північно-західній околиці міста.
Громадські будівлі
В центрі міста розташована міська ратуша, зведена у XVI столітті в стилі ренесанс. Поряд із нею, на вулиці Бреестрат — будинок регіонального ватерсхапу (ради з питань водного регулювання), побудований у 1596 році та реставрований у 1878 році. З іншого боку ратуші знаходиться невелика будівля De Waag, де містилися міські ваги.
Іншими старовинними будівлями є Латинська школа (1599), будівля міської верфі (1612), Чумний будинок (XVII ст.). З 30 міських вітряків у Лейдені збереглися дев'ять, у найстарішому з яких, De Valk (1743) діє міський Музей вітряків.
Інші будівлі та споруди
Цікавими з історичної точки зору є так звані гоф'є (подвір'я), яких в Лейдені нараховується 35. Це групи будинків, згрупованих навколо подвір'я; тут мешкали бідні люди, здебільшого, старі жінки. Такі житлові комплекси будувалися з XVI століття. Також історичною пам'яткою є декілька десятків так званих будинків ткачів, де мешкали і працювали ткачі у XVI–XVIII століттях. В одному з таких будинків розташований міський Музей ткацтва.
Через велику кількість каналів, у Лейдені нараховується 88 мостів, більшість з яких мають власні назви.
Також в місті є кілька монументів, присвячених пам'яті загиблих у Першій і Другій світових війнах.
Галерея
- Гравенстен
- Ворота Морспорт і міст Морсбрюг
- Церква святого Панкратія (Hooglandse Kerk)
- Церква Марекерк
- Млин De Valk
- Будівля міських ваг De Waag
- Один з лейденських гоф'є
- Лейденська обсерваторія
Культура і мистецтво
Музеї
В Лейдені діють 15 музеїв, через що його іноді називають «Містом музеїв». Найвідоміші з них:
- Державний музей старожитностей (нід. Rijksmuseum van Oudheden) — експозиція присвячена історії стародавнього світу (Єгипет, Греція, Рим), а також історії Південної Голландії у давньоримські часи. Тут же знаходиться Храм із Тафіса — невеликий (650 на 800 см) елліністичний храм з піщаника, який був у 1971 перевезений з Єгипту. Переданий єгипетською владою Нідерландам у подяку за допомогу в збереженні стародавніх пам'ятників Нубії від затоплення водами озера Насер при будівництві Асуанської греблі
- Національний музей етнології — перший етнографічний музей в Європі.
- Центр біорізноманіття «Натураліс».
- (нід. Museum Boerhaave), присвячений історії науки.
- Міський музей «Лакенхал», присвячений історії Лейдена, розвиткові текстильної промисловості в Лейдені та художникам-уродженцям Лейдена.
- Лейденський ботанічний сад Hortus botanicus — найстаріший ботанічний сад в Нідерландах.
- (нід. SieboldHuis) — музей, де зберігається перша етнографічна колекція в Нідерландах, присвячена Японії.
Театри, кінотеатри, музика
В місті діє два великі кінотеатри: Trianon на вулиці Бреестрат і Lido на вулиці Стенстрат. Також є Будинок кіно (Het Kijkhuis), де проводяться нерегулярні кінопокази та кінофестивалі.
Основний концертним залом Лейдена є Міський концертний зал (Stadsgehoorzaal), розташований на вулиці Бреестрат. З 2009 року діє також концертний зал на вулиці Аалмаркт. Менші, камерні концерти часто проходять у будівлі De Waag, розташованій поряд.
Найбільшим театром є Лейденський театр (Leidse Schouwburg) на каналі Ауде-Вест. Він діє з 1705 року і є найстарішим театром Нідерландів. Також вистави та інші шоу проводяться в театрі «Імперіум» та в комплексі «Схелтема» (Scheltema Complex).
З 1978 року в Лейдені проводиться Лейденський фестиваль кабаре.
В місті народилися деякі з нідерландських музикантів, співаків та шоуменів, найвідомішим з яких є ді-джей Армін ван Бюрен.
Культурні події та міські свята
Міське свято — 3 жовтня (Leidens Ontzet — Зняття блокади Лейдена). Цього дня святкують кінець облоги міста іспанською армією в 1574 році. За традицією 3 жовтня вранці їдять оселедця з білим хлібом, який безкоштовно роздається муніципальною владою, а вечеряють традиційною голландською стравою гюцпот (hutspot) — тушковане м'ясо з картоплею, морквою і цибулею).
Також в останню суботу березня проводиться так званий День воєнної історії, у рамках якої відбуваються виставки історичної військової техніки, паради реконструкторів у військовій формі різних часів, концерти військових оркестрів, великий концерт у церкві св. Панкратія (Hooghlandse Kerk).
У місті щороку проводяться різні фестивалі:
- Leidse Jazzweek (укр. Лейденський тиждень джазу) — починається у третю серед січня та триває один тиждень. Протягом фестивалю проводяться безкоштовні концерти джаз-бендів і джазових музикантів у будівлі De Waag та в багатьох пабах міста.
- Scratch Muziekdagen (укр. Дні скретч-музики) — триває протягом кількох днів лютого. Місце проведення — церква св. Петра.
- Leidse Draaiorgeldag (укр. Лейденський день катеринок) — фестиваль катеринок, на який збирається понад 50 власників катеринок. Проводиться у другі вихідні травня кожні п'ять років (востаннє проводився 2013 року).
- Zomerjam — фестиваль хіп-хоп культури, проводиться на початку літа.
- Lakenfeesten — проводиться в липні.
- De Gouden Pet — фестиваль-змагання вуличних мистецтв. Проводиться у перші вихідні липня.
- Rembrandtfestiva (укр. фестиваль Рембрандта) — проводиться у найближчі вихідні до 15 липня, дня народження художника Рембрандта ван Рейна.
- Werfpop — проводиться у липні.
- EL CID-week — посвята у студенти новачків у Лейденському університеті, Вебстерському університеті та Університеті прикладних наук. Проводиться у серпні.
- Rapenburgfestival (укр. Рапенбюрзький фестиваль) — фестиваль культури, проводиться в останні вихідні серпня на каналі Рапенбюрг. Основною подією фестивалю є концерт на Рапенбюрзі.
- Ontzettend Leiden (укр. Неймовірний Лейден) — музичний фестиваль, проводиться у вихідні перед святом 3 жовтня.
- Leids Film Festival (укр. Лейденський кінофестиваль) — проводиться в останні вихідні жовтня.
- Dichter Bij Jou (укр. Ближче до тебе) — фестиваль поезії, зокрема, слему. Проводиться в жовтні-листопаді. Основна подія — змагання за звання Лейденського слем-поету.
Лейденські вірші
У 1995–2005 роках стіни багатьох будинків Лейдена прикрасили вірші сучасних та класичних поетів різних країн. Цей проект мав підкреслити інтернаціональність та мультикультуралізм Лейдена. Серед віршів є поезія нідерландською, англійською, французькою, російською, грузинською, грецькою, італійською, польською, болгарською, китайською, японською, бугійською та іншими мовами світу. Деякі з віршів супроводжуються перекладом на нідерландську чи англійську мови.
Релігія
За даними соціологічних досліджень, близько 40% мешканців Лейдена є прихильниками певних релігійних течій, з них 33% — християни, 5% — мусульмани і 2% надають перевагу іншим релігіям. Регулярно відвідують релігійні установи лише 25% мешканців, тобто дві третини усіх вірян, причому серед мусульман цей відсоток більший, ніж серед християн. Майже половина вірян, 48% — це люди у віці 55 років і старше.
На території муніципалітету діють багато релігійних та релігійно-філософських організацій, зокрема:
- Армія спасіння
- бахаї
- баптисти
- буддисти
- юдеї
- мусульмани, зокрема, суфісти
- Свідки Єгови
- Теософське товариство
- франкмасони
- Християни:
- мормони
Діють мечеть та синагога.
Засоби масової інформації
Лейден має одну щоденну газету «Leidsch Dagblad» (укр. «Лейденська газета»), яка виходить щоранку.
Також є низка безкоштовних друкованих видань:
- Mare (університетське видання)
- Leids Nieuwsblad (тільки по підписці; новини, об'яви)
- Witte Weekblad (тільки по підписці; новини, об'яви)
- Het op Zondag (тільки по підписці; новини, об'яви)
- LOS Magazine (новини з культурного життя міста: розповсюджується у кафе, магазинах, готелях)
Діє радіостанція Sleutelstad FM та новинарний вебсайт Sleutelstad.nl.
Торгівля
В Лейдені є найдовша торговельна вулиця в Нідерландах — Хаарлеммерстрат (Haarlemmerstraat). Тут розташована більшість міських магазинів одягу, взуття та промислових товарів. Іншими торговельними вулицями є Бреестрат (Breestraat) і Дузастрат (Doezastraat). Щочетверга більшість магазинів працює довше, ніж звичайно — цей день називають Четвергом шопінгу або Вечором шопінгу (нід. Koopavond). Єдиний торговий центр за межами центральної частини міста розташований на південно-східній околиці Лейдена.
В місті щотижня проводяться продуктові та промислові ярмарки:
- в центрі — щосереди і щосуботи;
- в районі Стевенсхоф — щочетверга;
- в районі Меренвейк — щоп'ятниці;
- в південно-західній частині — щовівторка.
Транспорт
Залізниця
На території муніципалітету діє три залізничні станції: Leiden Centraal (центральна, розташована на північно-західній околиці центральної частини), Leiden De Vink (приміська, на південному заході) і Leiden Lammenschans (приміська, на півдні). Дві останні станції виникли після Другої світової війни. До 1939 року в Лейдені також існувала станція Leiden Heerensingel, початкова станція лінії на Гарлем, а до 1919 року на захід від центру діяв зупинний пункт Leiden Witte Poort.
Також через Лейден мала пролягати перша в Нідерландах лінія легкорейковий поїздів, проте проект відклали на невизначений термін.
Автобус
В місті діє розвинута мережа автобусних маршрутів, які зв'язують як райони Лейдена, так і інші голландські міста, зокрема, існують маршрути на Гаагу, Алфен-ан-ден-Рейн, Хофдорп, Катвейк, Нордвейк, Ворсхотен, Зутермер, Ліссе та Гауду.
Автобусне сполучення забезпечується приватними компаніями Arriva (більшість маршрутів) і Veolia. Вартість проїзду залежить від відстані між посадкою та висадкою пасажира. Центральна міська автостанція розташована біля міського залізничного вокзалу Leiden Centraal.
Також у березні-травні з Лейдена курсує спеціальний автобус, яким можна доїхати до відомого парку тюльпанів Кекенхоф.
Інші види транспорту
У 1879–1961 році в Лейдені також існувала мережа трамвайних ліній. У 1879 році з'явилися перші конки, з 1881 року почав курсувати паровий трамвай, а з 1911 року — електричний. З 1924 року трамвай також зв'язував Лейден з містами Катвейк, Нордвейк, Гарлем та Гаага. З 1961 року у місті діють лише автобусні маршрути.
Міста-побратими
Особи, пов'язані з містом
- Лука Лейденський (1489–1533) — художник і гравер доби Відродження, уродженець Лейдена.
- Артген ван Лейден (1498—1564) — художник і гравер доби Відродження, майстер живопису і дизайнер вітражів, не родич Луки Лейденського
- Якоб ван Сваненбург (1571—1638) — художник, представник пізнього маньєризму.
- Ян Лівенс старший (1607–1674) — художник XVII століття, уродженець Лейдена.
- Рембрандт (1606–1669) — художник XVII століття, уродженець Лейдена.
- Абрагам ван Беєрен (1620–1690) — художник, майстер натюрмортів і морських краєвидів (марин), працював у Лейдені.
- Ян Стен (1626–1679) — художник, уродженець Лейдена.
- Габріель Метсю (1629–1667), художник, майстер жанрового, портретного та історичного живопису, уродженець Лейдена.
- Франс ван Міріс Старший (1635–1681) — художник-портретист, уродженець Лейдена.
- Ян ван Міріс (1660–1690) — художник, уродженець Лейдена.
- Віллем ван Міріс (1662–1747) — художник, уродженець Лейдена.
- (1689–1763) — художник, уродженець Лейдена.
- Гуґо Ґроцій (1583–1645) — нідерландський юрист, один із основоположників сучасного міжнародного права («Вступ до голландської юриспруденції», «Про право війни і миру»). Працював у Лейдені.
- Герард Доу (1613–1675) — художник XVIII століття, учень Рембрандта і учитель кількох нідерландських художників, уродженець Лейдена.
- Армін ван Бюрен — трансовий ді-джей, уродженець Лейдена.
Галерея
- Краєвид Лейдена з літака
- Будинки на каналі Ньїве-Рейн
- Будинки на каналі Херенграхт
- Майданчики кафе на вулиці Турфмаркт
- Панорама Лейдена. В центрі — церква Хартебрюгкерк, зліва від неї — церква Марекерк
Примітки
- . statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
- https://www.torun.pl/pl/node/1697
- станом на 1 січня 2013 р., за даними муніципалітету
Джерела
- Cor Smith. = Het Leiden Boek. — Zwolle : WBooks, 2013. — . (нід.)
Посилання
- www.leiden.nl — офіційний сайт міста Лейден (нід.)
- . leiden-info.com. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015. (нід.)
Див. також
- 12490 Лейден — астероїд, названий на честь міста.
- Лейденська банка
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le jden nid Leiden MFA ˈlɛi de n misto ta municipalitet u Niderlandah v provinciyi Pivdenna Gollandiya Roztashovane na zahodi krayini na richci Aude Rejn za 18 km na pivnichnij shid vid Gaagi ta za 45 km na pivdennij zahid vid Amsterdama Chetverte za naselennyam misto provinciyi pislya Rotterdama Gaagi i Zutermera Razom iz susidnimi municipalitetami Ugstgest Vorshoten Lejderdorp i Zutervaude utvoryuye aglomeraciyu a takozh vhodit do konurbaciyi Randstad Istorichnij centr drugij za plosheyu v krayini zabudovanij perevazhno budinkami XV XVII stolit Golovnij osvitnij centr Lejdenskij universitet najstarishij universitet Niderlandiv sho pracyuye z 1575 roku Svyatij pokrovitel apostol Petro Misto Lejden Leiden Aude Rejn v Lejdeni Prapor Gerb Koordinati 52 09 pn sh 4 30 sh d H G O Krayina Niderlandi NiderlandiProvinciya Pivdenna GollandiyaMunicipalitet LejdenMezhuye z susidni nas punktiTejlingen Lejderdorp Katvejk Vassenaar Zutervaude Ugstgest Lejdsendam Vorbyurg Vorshoten Vnutrishnij podil 4 okrugi 10 rajoniv 54 dilniciMer Genri LenferinkPersha zgadka 860Poperedni nazvi LejtonMisto z XIII st Plosha 23 27 km Visota centru 0 mVodojma d Aude Rejn d d d d d d d d d d dNaselennya 121754 31 03 2014 Gustota naselennya 5 232 osib km Katojkonim nid Leidenaar sloven Leidencan sloven LeidencankaMista pobratimi Krefeld Oksford Torun 1988 2 Telefonnij kod 071Poshtovij indeks 2300 2334GeoNames 2751772 2751773OSM r444400 ROficijnij sajt www leiden nlLejdenLejden Niderlandi LejdenLejden Pivdenna Gollandiya Lejden u VikishovishiNazvaLe jden nid Leiden ˈlɛi de n prosluhati stara ortografiya Leyden suchasna nazva Vpershe zgaduyetsya u dokumenti 1108 roku de takozh vkazanij miscevij burggraf Adelvino de Ledene Takozh ye versiya sho nazva pohodit vid germanskogo slova lagithon de korin lag oznachaye voda She za odniyeyu versiyeyu nazva pohodit vid richki Leyte yaka vpadala v Aude Rejn U litopisah IX stolittya de vpershe zgaduyetsya misto zustrichayetsya nazva Leithon Lugdunij abo Batavskij Lugdunij lat Lugdunum Batavorum latinska nazva sho pohodit vid rimskogo kastrumu na zemlyah Bataviyi Vikoristovuvalasya protyagom serednovichchya i rannogo novogo chasu zokrema u naukovih vidavnichih kolah Suchasni doslidzhennya doveli sho kastrum roztashovuvavsya poblizu suchasnogo mista Katvejk GeografiyaLejden roztashovanij na pivnochi provinciyi Pivdenna Gollandiya za 18 km na pivnichnij shid vid Gaagi ta za 45 km na pivdennij zahid vid Amsterdama Ugstgest TejlingenKatvejk Pn LejderdorpZh Lejden ShPdVassenaar Vorshoten Lejdsendam Vorbyurg Zutervaude Richki kanali i parki Kanal Rapenburg Osnovnimi prirodnimi vodnimi arteriyami mista ye richka Aude Rejn ta yiyi rukav Nyive Rejn Voni rozgaluzhuyutsya na shidnij mezhi mista ta znovu ob yednuyutsya v jogo centri Priblizno u misci zlittya Aude Rejna i Nyive Rejna u Rejn vpadaye richka Mare ostannya dilyanka yakoyi vid kanalu Aude Vest shovana pid zemleyu Park Kronenstejn Okrim cih richok u misti bagato kanaliv Istorichnij centr mista otochuyut z pivnochi kanal Aude Vest z pivdnya i pivdennogo zahodu kanal na dumku lejdenciv najkrasivishij kanal u sviti Centralna chastina mista otochena singelom serednovichnim oboronnim rovom yakij rozdilyayetsya na nastupni dilyanki z pivnichnogo zahodu za godinnikovoyu strilkoyu Morssingel Rejnsburgersingel Maresingel Herensingel Zejlsingel Zutervaudesingel ta Vitte Singel Na shodi centralnu chastinu mista z pivnochi na pivden peretinayut kanali Binnenvestgraht Vaardgraht Oran yegraht i Herengraht Na shodi misto ominaye kanal Zejl na pivdni Rejn Shikanal yakij z yednuyetsya z Rejnom kanalom Flit Bilya bagatoh kanaliv vlashtovani zeleni zoni Tak na kanali Vitte Singel roztashovanij Hortus Botanicus najstarishij botanichnij sad v Niderlandah i odin z najstarishih v Yevropi na kanali Rapenburg park Van Der Verf na Maresingeli park Hejgpark na Zejlssingeli parki Ankerpark i Katunpark Na pivdenno shidnij okolici mista znahoditsya park Kronenstejn na pivnichno zahidnij parki Lejdenskij lis nid Leidse Hout ta Aud Pulgest nid Oud Poelgeest Menshi za plosheyu parki roztashovani majzhe v usih rajonah Lejdena IstoriyaDokladnishe Istoriya Lejdena Istoriya Lejdena narahovuye ponad 1200 rokiv Upershe poselennya Leithon roztashovane na misci zlittya richok Aude Rejn i zgaduyetsya u litopisah blizko 860 roku ale she za chasiv Starodavnogo Rimu na misci suchasnogo mista ta prileglih teritorij buli davnorimski poselennya Vid kam yanoyi dobi do XII stolittya Arheologichnij park Matilon roztashovanij na misci rimskogo fortuLejdenskij zamok Malyunok 1698 roku Najdavnishi znahidki lyudskih poselen v okolicyah Lejdena syagayut kam yanoyi dobi bl 2000 rokiv do n e prote cherez znachnu zabolochenist miscevosti postijnih poselen v ti chasi ne isnuvalo Na pochatku nashoyi eri v regioni pochali vinikati spochatku poselennya germanskih plemen a piznishe davnorimski forti Po pivdennomu beregu richki Nyive Rejn prohodiv kordon Rimskoyi imperiyi ta zokrema provinciyi Nizhnya Germaniya Na kordoni buduvalisya forti kastellumi pri yakih chasto vinikali poselennya Odnim z takih fortiv buv reshtki yakogo dosi isnuyut u pivdenno shidnij chastini Lejdena Pislya togo yak rimlyani u III stolitti zalishili ci zemli misceve naselennya znachno skorotilosya U IX stolitti na misci zlittya richok Aude Rejn i Nyive Rejn vinikaye shtuchnij pagorb iz derev yanim ukriplennyam tipu motte and bailey a na inshomu berezi Nyive Rejna poselennya yake zgidno dokumentu 922 roku nalezhalo yepiskopu Utrehtskomu V X XI stolittyah poselennya i zamok yakij v seredini XI stolittya zaminiv stare ukriplennya na pagorbi stayut ob yektom feodalnih vijn mizh nimeckimi imperatorami ta grafami Gollandskimi Naprikinci XI na pochatku XII Lejden ostatochno perehodit pid kontrol grafstva Gollandiya Cherez vigidne roztashuvannya na zlitti kilkoh richok u misti pochinaye rozvivatisya torgivlya U XII stolitti zadlya koordinaciyi zusil dlya zahistu vid postijnih povenej u Lejdeni organizovuyetsya pershij vatershap specialna rada yaka koordinuvala i kontrolyuvala zvedennya damb shlyuziv i polderiv XIII XV stolittya Na mezhi XII XIII stolit Lejden otrimav pravo mista pidtverdzhene 1266 roku grafom Gollandskim Florisom V 1254 1296 Take pravo nadavalo meshkancyam pevnu svobodu vid feodala samoupravlinnya vlasnu sudovu ta finansovu sistemi tosho Todi zh do Lejdena z perenositsya regionalnij yarmarok Lejden staye administrativnim sudovim i ekonomichnim centrom regionu Rejnland U XIV stolitti v misti pochinaye rozvivatisya promislovist zokrema virobnictvo tkanin i odyagu do mista priyizhdzhayut anglijski ta nimecki kupci italijski bankiri flamandski majstri Blizko 1500 roku Lejden staye najbilshim mistom grafstva Gollandiya Na pochatku XV stolittya Lejden bere uchast u tak zvanij 1420 roku misto bere v oblogu gercog Bavarskij XVI XVIII stolittya Znyattya oblogi Lejdena Starovinna gravyuraLejdenskij Muzej amerikanskih piligrimiv Naprikinci XV na pochatku XVI stolittya Lejden perebuvav v ekonomichnij ta socialnij krizi sprichinenoyi z odnogo boku stagnaciyeyu ekonomiki ta poyavoyu silnih konkurentiv na rinku tkanin a z inshogo pochatkom i nastupnim pidjomom Reformaciyi yaka zavdala vazhkogo udaru katolickij cerkvi v Niderlandah U seredini XVI stolittya vnaslidok dinastichnogo rozpodilu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi teritoriya Niderlandiv zokrema grafstva Gollandiya opinilisya pid vladoyu Ispanskoyi imperiyi Socialni ta religijni rozbizhnosti mizh gollandcyami ta ispancyami prizveli do Vosmidesyatirichnoyi vijni yaka zakinchilasya Niderlandskoyu revolyuciyeyu 1572 roku Lejden uzyav storonu povstanciv a u 1574 roku misto otochila ispanska armiya Chotirimisyachna obloga Lejdena stala viznachnim epizodom Niderlandskoyi revolyuciyi a den znyattya oblogi i zvilnennya mista povstancyami 3 zhovtnya miscevim svyatom Na znak vdyachnosti za geroyichnu oboronu mista Vilgelm I Oranskij dozvoliv vidkriti v Lejdeni universitet U XVII stolitti misto aktivno rozvivalosya U 1581 roci do Lejdena pereselilisya drukari Elzeviri yaki zapochatkuvali ta shiroko rozvinuli drukarsku spravu v Lejdeni Znovu pochala rozvivatisya tekstilna promislovist u pershu chergu zavdyaki flamandskim bizhencyam protestantam yaki ne hotili buti pid vladoyu katolickoyi cerkvi U drugij polovini XVII stolittya Lejden buv drugim za naselennyam blizko 70 tis osib stanom na 1670 rik mistom Niderlandiv pislya Amsterdama Suchasnij istorichnij centr Lejdena skladayetsya perevazhno iz zabudovi tih chasiv Na pochatku XVII stolittya do Gollandiyi z Angliyi perebralisya puritani tikayuchi vid utiskiv z boku Anglikanskoyi cerkvi U 1609 roci voni oselilisya v Lejdeni Nevelika spochatku gromada z chasom zrosla i narahovuvala blizko 300 osib Navesni 1620 roku voni virushili u dovgu podorozh do Pivnichnoyi Ameriki z metoyu oselitisya u koloniyah Same cih lyudej sho pribuli do Novoyi Angliyi na korabli Mejflaver amerikanci nazivayut batkami piligrimami U XVIII stolitti v tekstilnij promislovosti Lejdena pochinayetsya chergovij ekonomichnij spad sprichinenij po pershe zmicnennyam rinkovih pozicij Franciyi po druge visokoyu sobivartistyu produkciyi na yaku vplivali visoki zarplatni robitnikam viklikani u svoyu chergu visokoyu vartistyu prozhivannya v misti Postupovo virobnictvo pochali perenositi do deshevshih za vitratami regioniv takih yak Tilburg i Tvente Naselennya mista pochalo strimko zmenshuvatisya i na kinec stolittya stanovilo blizko 30 tis osib XIX XX stolittya Vibuh 1807 roku Kartina hudozhnika 12 sichnya 1807 roku v Lejdeni stalasya velika katastrofa barzha yaka vezla do Delfta blizko 17 400 kg porohu pidirvalasya v centri mista vid vipadkovoyi iskri 151 osoba zaginula ponad 2 000 buli poraneni 220 budinkiv zrujnovano pozhezheyu yaka pochalasya vid vibuhu U ryatuvalnih zahodah uzyav uchast sam korol Lyudovik Bonapart za iniciativoyu yakogo po vsij krayini pochali zbirati pozhertvi dlya postrazhdalih vid vibuhu Misce kvartalu znishenogo vibuhom dovgij chas lishalosya porozhnim a 1886 roku tut vlashtuvali park Van Der Verf U 1842 roci bulo prokladeno zaliznicyu vid Lejdena do Garlema a nastupnogo roku do Gaagi Ce deyakoyu miroyu stimulyuvalo rozvitok mista 1848 roku Lejden vkotre uvijshov v istoriyu Niderlandiv u kvitni togo roku u svoyemu budinku na ploshi Garenmarkt 9 sformulyuvav novu redakciyu Konstituciyi Niderlandiv za yakoyu v krayini zapochatkovuvavsya parlamentarizm U 1866 roci u misti spalahnula ostannya velika epidemiya holeri vnaslidok yakoyi 1868 roku bulo zvedeno budivlyu novogo universitetskogo shpitalyu zaraz v nij roztashovanij Muzej etnologiyi 1883 roku Lejden negativno proslavivsya u niderlandskij presi policiya zatrimala Lejdensku otrujnicyu serijnu vbivcyu yaka vbila 27 osib ta pidozryuvalasya u vbivstvi she dev yanosta Blizko 1898 roku Lejden pochav rozshiryuvatisya za mezhi starogo mista za rahunok chastkovogo poglinannya susidnih poselen Lejderdorp Zutervaude ta Ugstgest Naselennya zroslo do 50 000 osib u 1900 roci Pislya 1920 roku v misti pochali z yavlyatisya novi galuzi promislovosti zokrema virobnictvo konserviv i metalurgiya Vzimku 1929 roku pozhezha majzhe znishila misku ratushu zalishivsya lishe fasad sho vihodit na Breestraat 1932 roku miska vlada ogolosila konkurs na proekt vidnovlennya ratushi Peremozhcem stav arhitektor Kornelis Blaau yakij 1934 roku pochav roboti z vidbudovi Fasad ratushi bulo vidnovleno majzhe u vidpovidnosti do originalu vezhu z godinnikom restavrovano i pereneseno v inshe misce Vidbudova ratushi zakinchilasya lishe 1948 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Lejden buv duzhe poshkodzhenij bombarduvannyami soyuznikiv Buli povnistyu znisheni rajon bilya zaliznichnogo vokzalu ta dilnicya Marevejk Suchasnij Lejden ye velikim naukovim i tehnologichnim centrom Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Lejdena Shema dilnic LejdenaTopografichna mapa mista Lejden dilitsya na 4 okrugi nid stadsdelen Centralnij Pivnichnij Pivdennij ta Zahidnij 10 rajoniv nid districten i 54 dilnici nid buurten Rajoni Lejdena mayut numeraciyu vid 0 do 9 dilnici poznachayutsya dvoznachnim kodom pershoyu cifroyu yakogo ye nomer rajonu de roztashovana dilnicya Nomer rajonu Nazva Kilkist meshkanciv Kilkist dilnic0 8 177 41 Binnenstad Nord 14 994 102 1 925 13 13 327 34 20 226 105 19 598 86 Mors 11 126 37 4 545 58 14343 69 11 546 4Miska vlada de pracyuye miska radaZal zasidan Upravlinnya mistom zdijsnyuyut miska rada ta mer mista pri yakomu ye takozh rada oldermeniv Miska rada skladayetsya z 39 deputativ yaki obirayutsya raz na chotiri roki Rada predstavlyaye u vladnij strukturi municipalitetu zakonodavchu gilku vladi Takozh rada obiraye oldermeniv yaki razom iz merom formuyut vikonavchu gilku ta zajmayutsya potochnimi pitannyami municipalitetu Miscya v radi rozpodileni pomizh politichnimi partiyami nastupnim chinom Partiya 1994 1998 2002 2006 2010 2014Demokrati 66 7 4 5 2 10 12Partiya praci 8 9 8 10 6 5Narodna partiya za svobodu i demokratiyu 8 9 7 6 6 5Socialistichna partiya 3 5 3 7 4 5Hristiyansko demokratichnij zaklik 5 4 5 5 4 4Zeleni livi 5 6 6 4 4 4Stadspartij Leiden Ontzet 1 2 0Partiya zahistu tvarin Niderlandi 1 1Hristiyanskij soyuz 1 1 2 1 1Leefbaar Leiden 3 2 1 21 1 1 Centrum Democraten 2 Partij van Tegenwoordig 0 0Partij Sleutelstad 0 0Usogo 39 39 39 39 39 39 Merom burgomistrom Lejdena z 2003 roku ye Genri Lenferink Pri nomu diyut 5 oldermeniv radnikiv z kerivnih partij yaki vikonuyut funkciyi podibni do funkcij ministriv v uryadi Niderlandiv Z 2014 roku i do 2018 roku koli projdut nastupni vibori poziciyi mizh nimi rozpodileni nastupnim chinom Posada Originalna nazva nid Im ya ta prizvishe Politichna partiyaMer burgomistr Burgemeester Genri Lenferink nid Henri Lenferink Partiya praciOldermen z pitan transportu ekonomiki kulturi ta z pitan centru mista 1 j zastupnik mera Wethouder Bereikbaarheid Economie Binnenstad en Cultuur locoburgemeester Robert Strejk nid Robert Strijk Demokrati 66Oldermen z pitan osviti sportu ta ekologiyi 2 j zastupnik mera Wethouder Onderwijs Sport en Duurzaamheid 2e locoburgemeester Frenk de Vit nid Frank de Wit Demokrati 66Oldermen z pitan molodi medicini ta socialnogo zabezpechennya 3 j zastupnik mera Wethouder Jeugd Zorg en Welzijn 3e locoburgemeester Ros van Gelderen nid Roos van Gelderen Socialistichna partiyaOldermen z pitan budivnictva ta gromadskogo prostoru 4 j zastupnik mera Wethouder Bouw en Openbare Ruimte 4e locoburgemeester Paul Laudi nid Paul Laudy Narodna partiya za svobodu i demokratiyuOldermen z pitan praci pributkiv finansiv ta z pitan miskih rajoniv 5 j zastupnik mera Wethouder Werk en Inkomen Wijken en Financien 5e locoburgemeester Marlen Damen nid Marleen Damen Partiya praciOsvita NaukaGolovna budivlya Lejdenskogo universitetu V Lejdeni pracyuye najstarishij universitet u Niderlandah zasnovanij u 1575 roci V universiteti vchatsya blizko 18 000 studentiv i ye 9 fakultetiv arheologichnij medichnij teologichnij filologichnij filosofskij yuridichnij matematiki i prirodnih nauk socialnih nauk i mistectv Universitet z samogo pochatku buv naukovo doslidnickim centrom Tut pracyuvali bagato vidomih vchenih zokrema Albert Ejnshtejn Vilebrord Snelius yakij vidkriv tut zakon Sneliusa Piter van Mushenbruk yakij vinajshov tak zvanu Lejdensku banku nobelivskij laureat Gejke Kamerling Onnes vpershe otrimav ridkij gelij Vipusknikami universitetu buli zokrema korolevi Niderlandiv Vilgelmina Yuliana Beatriks ta korol Villem Oleksandr Pri universiteti diye observatoriya biblioteka ta botanichnij sad Okrim Lejdenskogo universitetu v misti z 1983 roku takozh diye filial amerikanskogo ta Universitet prikladnih nauk nid Hogeschool Leiden Ostannij roztashovuyetsya u tak zvanomu Lejdenskomu Bio naukovomu parku najbilshomu v Niderlandah klasteri naukovo doslidnickih ta navchalnih organizacij blizko 60 organizacij yaki zdebilshogo diyut u sferah biotehnologij medicini ta farmacevtiki Takozh diyut dekilka zakladiv drugoyi osviti Serednya osvita predstavlena vismoma koledzhami takozh ye dvi privatni shkoli U Lejdeni rozmishenij golovnij ofis vidavnictva Brill odnogo z providnih vidavnictv svitu v galuzi gumanitarnih nauk MedicinaLejdenskij universitetskij medichnij centr Municipalnimi shpitalyami ye velikij Lejdenskij universitetskij medichnij centr LUMC ta likarnya Diakonessenhejs Diaconessenhuis V susidnomu mistechku Lejderdorp roztashovana Rejnlandska likarnya yaka ranishe bula lejdenskim shpitalem svyatoyi Yelizaveti Takozh v misti diyut filiali institutu Brijder Verslavingszorg yakij zajmayetsya likuvannyam narkozalezhnosti ta regionalnogo zakladu dlya psihichno hvorih Rivierduinen SportUchasnik chempionatu z bigu Leidse Singelloop probigaye cherez vorota Morsport V Lejdeni ye kilka komand ta sportsmeniv yaki berut uchast u nacionalnih i mizhnarodnih zmagannyah Basketbolnij klub Lejden nid ZZ Leiden buv chempionom Niderlandiv 2011 roku Lejdenskij regbijnij klub LRC DIOK neodnorazovo vigravav nacionalni chempionati Dva sportivni kompleksi De Zijl Zwemsport ta LZ 1886 regulyarno prijmayut chempionati z plavannya ta vodnogo polo Diyut kilka klubiv zi sportivnogo vesluvannya Miscevij tenisnij klub LTTV Scylla ye odnim z najbilshih v krayini Takozh v misti diye shkola bojovih mistectv Hong Ying uchni yakoyi zavojovuvali medali na chempionati z kung fu v Gonkonzi u 2011 2013 rokah Shorichni sportivni zmagannya kviten chempionat z bigu Leidse Singelloop organizovuyetsya z 1976 roku U zmaganni mozhe brati uchast bud yakij meshkanec Niderlandiv Dovzhina marshrutu stanovit 6 961 m traven Lejdenskij marafon mizhnarodnij chempionat z bigu provoditsya z 1991 roku Ye kilka riznovidiv distancij povnij marafon 42 195 m napivmarafon 10 kilometrova distanciya 5 kilometrova distanciya ta z 2005 roku 2 kilometrova distanciya Dityachogo marafonu cherven mizhnarodnij chempionat z atletiki Gouden Spike Provoditsya z perervami z 1960 roku lipen Lejdenskij mizhnarodnij shahovij turnir provoditsya z 2007 roku Sportivni podiyi minulogo 29 20 chervnya 1978 roku v Lejdeni startuvala velogonka Tur de Frans 1978 2001 roku Lejden buv pochatkom i kincem drugogo etapu zhinochoyi velogonki Holland Ladies Tour 24 veresnya 2006 roku v Lejdeni provodivsya odin z plej offiv Kubku Devisa 2006 Komanda Niderlandiv prograla komandi Chehiyi z rahunkom 1 4 U travni 2008 roku v misti trivali deyaki z igor yevropejskogo chempionatu z regbi sered zhinok 10 travnya 2010 roku cherez centr Lejdena prohodiv etap Amsterdam Middelburg velogonki Dzhiro d ItaliyaArhitekturaLejdenskij zamokCerkva svyatogo Petra Piterskerk Cherez ekonomichnij spad yakij trivav z XVII do pochatku XX stolittya u centri mista vcilila bilshist starovinnih budinkiv XVI XVII stolit sho robit lejdenske Stare misto najbilshim za plosheyu pislya amsterdamskogo V Lejdeni narahovuyetsya 1250 nacionalnih pam yatok 1550 pam yatok miscevogo znachennya 4550 starovinnih budinkiv i dvi arheologichni pam yatki Fortifikaciyi Najstarishoyu pam yatkoyu mista ye yakij stoyit na shtuchnomu pagorbi na misci zlittya dvoh rukaviv Rejnu Vin buv zvedenij na misci derev yanogo ukriplennya blizko 1100 roku u stili motte and bailey She odnim serednovichnim zamkom ye zvedenij na pochatku XIII stolittya Vin sluguvav rezidenciyeyu grafiv Gollandskih tyurmoyu bibliotekoyu a z seredini XX stolittya tut mistyatsya yuridichnij fakultet i deyaki pidrozdili Lejdenskogo universitetu U davninu misto otochuvav mur z bashtami zalishki yakih mozhna j dosi pobachiti na kanalah Aude Vest i Vitte Singel V misti bulo 11 vorit pobudovanih u XVII stolitti bilshist z nih buli rozibrani u XIX stolitti Zbereglisya lishe vorota Morsport na zahidnij okolici serednovichnogo mista i Zejlport na shidnij Cerkvi Najstarishoyu cerkvoyu mista ye gotichna cerkva svyatogo Petra Pieterskerk budivnictvo yakoyi pochalosya 1390 roku na misci staroyi grafskoyi kaplici i trivalo 180 rokiv V nij pohovano bagato vidomih lyudej zokrema lider puritan piligrimiv Dzhon Robinson vcheni Yakob Arminij German Burgave Karl Kluzius Lyudolf Cejlen Rembert Doduns hudozhniki Yan Sten Gerard Dou Isaak van Svanenburg ta inshi She odnoyu starovinnoyu cerkvoyu ye cerkva svyatogo Pankratiya abo Hooglandse Kerk zvedena u XV stolitti v stili piznoyi gotiki Vona ye najstarishoyu diyuchoyu cerkvoyu mista Cikavoyu z tochku zoru arhitekturi ye krugla cerkva Marekerk zvedena arhitektorom Arentom Gravesande u 1639 roci Vona stala pershoyu cerkvoyu v Niderlandah zvedenoyu dlya protestantiv inshi cerkvi pervisno buli katolickimi Cerkva Marekerk yaskravij zrazok niderlandskogo klasicizmu vona diye z 1650 roku i po sogodni Tak zvana Valonska cerkva na vulici Breestrat spochatku bula likarnyanoyu cerkvoyu shpitalyu svyatoyi Katarini ale 1584 roku stala cerkvoyu dlya bizhenciv protestantiv z Valoniyi Cerkva Hartebryugkerk nid Hartebrugkerk zvedena 1836 roku u stili neoklasicizmu roztashovana na odnij z centralnih vulic Haarlemmerstrat i nalezhit katolickij gromadi Universitetski budivli Biblioteka Bibliotheca Thysiana Pidrozdili Lejdenskogo universitetu zajmayut bagato starovinnih budivel v centri mista Golovnij korpus universitetu roztashovanij u budivli XVI stolittya Bibliotheca Thysiana chastina universitetskoyi biblioteki v renesansnomu budinku 1655 roku Z universitetom pov yazani Lejdenskij botanichnij sad zasnovanij u 1587 roci observatoriya zvedena u 1860 roci Nacionalnij muzej starozhitnostej ta etnografichnij muzej Sibolda Prirodnichi fakulteti universitetu roztashovani v Lejdenskomu bio naukovomu parku zvedenomu na pivnichno zahidnij okolici mista Gromadski budivli V centri mista roztashovana miska ratusha zvedena u XVI stolitti v stili renesans Poryad iz neyu na vulici Breestrat budinok regionalnogo vatershapu radi z pitan vodnogo regulyuvannya pobudovanij u 1596 roci ta restavrovanij u 1878 roci Z inshogo boku ratushi znahoditsya nevelika budivlya De Waag de mistilisya miski vagi Inshimi starovinnimi budivlyami ye Latinska shkola 1599 budivlya miskoyi verfi 1612 Chumnij budinok XVII st Z 30 miskih vitryakiv u Lejdeni zbereglisya dev yat u najstarishomu z yakih De Valk 1743 diye miskij Muzej vitryakiv Inshi budivli ta sporudi Cikavimi z istorichnoyi tochki zoru ye tak zvani gof ye podvir ya yakih v Lejdeni narahovuyetsya 35 Ce grupi budinkiv zgrupovanih navkolo podvir ya tut meshkali bidni lyudi zdebilshogo stari zhinki Taki zhitlovi kompleksi buduvalisya z XVI stolittya Takozh istorichnoyu pam yatkoyu ye dekilka desyatkiv tak zvanih budinkiv tkachiv de meshkali i pracyuvali tkachi u XVI XVIII stolittyah V odnomu z takih budinkiv roztashovanij miskij Muzej tkactva Cherez veliku kilkist kanaliv u Lejdeni narahovuyetsya 88 mostiv bilshist z yakih mayut vlasni nazvi Takozh v misti ye kilka monumentiv prisvyachenih pam yati zagiblih u Pershij i Drugij svitovih vijnah Galereya Gravensten Vorota Morsport i mist Morsbryug Cerkva svyatogo Pankratiya Hooglandse Kerk Cerkva Marekerk Mlin De Valk Budivlya miskih vag De Waag Odin z lejdenskih gof ye Lejdenska observatoriyaKultura i mistectvoMuzej LakenhalMiskij koncertnij zalAtrakcioni na ploshi Bestenmarkt na svyato 3 zhovtnyaVirsh Oleksandra Bloka na stini budinkuMuzeyi Dokladnishe Muzeyi Lejdena V Lejdeni diyut 15 muzeyiv cherez sho jogo inodi nazivayut Mistom muzeyiv Najvidomishi z nih Derzhavnij muzej starozhitnostej nid Rijksmuseum van Oudheden ekspoziciya prisvyachena istoriyi starodavnogo svitu Yegipet Greciya Rim a takozh istoriyi Pivdennoyi Gollandiyi u davnorimski chasi Tut zhe znahoditsya Hram iz Tafisa nevelikij 650 na 800 sm ellinistichnij hram z pishanika yakij buv u 1971 perevezenij z Yegiptu Peredanij yegipetskoyu vladoyu Niderlandam u podyaku za dopomogu v zberezhenni starodavnih pam yatnikiv Nubiyi vid zatoplennya vodami ozera Naser pri budivnictvi Asuanskoyi grebli Nacionalnij muzej etnologiyi pershij etnografichnij muzej v Yevropi Centr bioriznomanittya Naturalis nid Museum Boerhaave prisvyachenij istoriyi nauki Miskij muzej Lakenhal prisvyachenij istoriyi Lejdena rozvitkovi tekstilnoyi promislovosti v Lejdeni ta hudozhnikam urodzhencyam Lejdena Lejdenskij botanichnij sad Hortus botanicus najstarishij botanichnij sad v Niderlandah nid SieboldHuis muzej de zberigayetsya persha etnografichna kolekciya v Niderlandah prisvyachena Yaponiyi Teatri kinoteatri muzika V misti diye dva veliki kinoteatri Trianon na vulici Breestrat i Lido na vulici Stenstrat Takozh ye Budinok kino Het Kijkhuis de provodyatsya neregulyarni kinopokazi ta kinofestivali Osnovnij koncertnim zalom Lejdena ye Miskij koncertnij zal Stadsgehoorzaal roztashovanij na vulici Breestrat Z 2009 roku diye takozh koncertnij zal na vulici Aalmarkt Menshi kamerni koncerti chasto prohodyat u budivli De Waag roztashovanij poryad Najbilshim teatrom ye Lejdenskij teatr Leidse Schouwburg na kanali Aude Vest Vin diye z 1705 roku i ye najstarishim teatrom Niderlandiv Takozh vistavi ta inshi shou provodyatsya v teatri Imperium ta v kompleksi Sheltema Scheltema Complex Z 1978 roku v Lejdeni provoditsya Lejdenskij festival kabare V misti narodilisya deyaki z niderlandskih muzikantiv spivakiv ta shoumeniv najvidomishim z yakih ye di dzhej Armin van Byuren Kulturni podiyi ta miski svyata Miske svyato 3 zhovtnya Leidens Ontzet Znyattya blokadi Lejdena Cogo dnya svyatkuyut kinec oblogi mista ispanskoyu armiyeyu v 1574 roci Za tradiciyeyu 3 zhovtnya vranci yidyat oseledcya z bilim hlibom yakij bezkoshtovno rozdayetsya municipalnoyu vladoyu a vecheryayut tradicijnoyu gollandskoyu stravoyu gyucpot hutspot tushkovane m yaso z kartopleyu morkvoyu i cibuleyu Takozh v ostannyu subotu bereznya provoditsya tak zvanij Den voyennoyi istoriyi u ramkah yakoyi vidbuvayutsya vistavki istorichnoyi vijskovoyi tehniki paradi rekonstruktoriv u vijskovij formi riznih chasiv koncerti vijskovih orkestriv velikij koncert u cerkvi sv Pankratiya Hooghlandse Kerk U misti shoroku provodyatsya rizni festivali Leidse Jazzweek ukr Lejdenskij tizhden dzhazu pochinayetsya u tretyu sered sichnya ta trivaye odin tizhden Protyagom festivalyu provodyatsya bezkoshtovni koncerti dzhaz bendiv i dzhazovih muzikantiv u budivli De Waag ta v bagatoh pabah mista Scratch Muziekdagen ukr Dni skretch muziki trivaye protyagom kilkoh dniv lyutogo Misce provedennya cerkva sv Petra Leidse Draaiorgeldag ukr Lejdenskij den katerinok festival katerinok na yakij zbirayetsya ponad 50 vlasnikiv katerinok Provoditsya u drugi vihidni travnya kozhni p yat rokiv vostannye provodivsya 2013 roku Zomerjam festival hip hop kulturi provoditsya na pochatku lita Lakenfeesten provoditsya v lipni De Gouden Pet festival zmagannya vulichnih mistectv Provoditsya u pershi vihidni lipnya Rembrandtfestiva ukr festival Rembrandta provoditsya u najblizhchi vihidni do 15 lipnya dnya narodzhennya hudozhnika Rembrandta van Rejna Werfpop provoditsya u lipni EL CID week posvyata u studenti novachkiv u Lejdenskomu universiteti Vebsterskomu universiteti ta Universiteti prikladnih nauk Provoditsya u serpni Rapenburgfestival ukr Rapenbyurzkij festival festival kulturi provoditsya v ostanni vihidni serpnya na kanali Rapenbyurg Osnovnoyu podiyeyu festivalyu ye koncert na Rapenbyurzi Ontzettend Leiden ukr Nejmovirnij Lejden muzichnij festival provoditsya u vihidni pered svyatom 3 zhovtnya Leids Film Festival ukr Lejdenskij kinofestival provoditsya v ostanni vihidni zhovtnya Dichter Bij Jou ukr Blizhche do tebe festival poeziyi zokrema slemu Provoditsya v zhovtni listopadi Osnovna podiya zmagannya za zvannya Lejdenskogo slem poetu Lejdenski virshi Dokladnishe U 1995 2005 rokah stini bagatoh budinkiv Lejdena prikrasili virshi suchasnih ta klasichnih poetiv riznih krayin Cej proekt mav pidkresliti internacionalnist ta multikulturalizm Lejdena Sered virshiv ye poeziya niderlandskoyu anglijskoyu francuzkoyu rosijskoyu gruzinskoyu greckoyu italijskoyu polskoyu bolgarskoyu kitajskoyu yaponskoyu bugijskoyu ta inshimi movami svitu Deyaki z virshiv suprovodzhuyutsya perekladom na niderlandsku chi anglijsku movi ReligiyaRimo katolicka cerkva HartebryugkerkSinagoga Za danimi sociologichnih doslidzhen blizko 40 meshkanciv Lejdena ye prihilnikami pevnih religijnih techij z nih 33 hristiyani 5 musulmani i 2 nadayut perevagu inshim religiyam Regulyarno vidviduyut religijni ustanovi lishe 25 meshkanciv tobto dvi tretini usih viryan prichomu sered musulman cej vidsotok bilshij nizh sered hristiyan Majzhe polovina viryan 48 ce lyudi u vici 55 rokiv i starshe Na teritoriyi municipalitetu diyut bagato religijnih ta religijno filosofskih organizacij zokrema Armiya spasinnya bahayi baptisti buddisti yudeyi musulmani zokrema sufisti Svidki Yegovi Teosofske tovaristvo frankmasoni Hristiyani starokatoliki rimokatoliki Protestanti zokrema menoniti ta Novoapostolska cerkva mormoni Diyut mechet ta sinagoga Zasobi masovoyi informaciyiLejden maye odnu shodennu gazetu Leidsch Dagblad ukr Lejdenska gazeta yaka vihodit shoranku Takozh ye nizka bezkoshtovnih drukovanih vidan Mare universitetske vidannya Leids Nieuwsblad tilki po pidpisci novini ob yavi Witte Weekblad tilki po pidpisci novini ob yavi Het op Zondag tilki po pidpisci novini ob yavi LOS Magazine novini z kulturnogo zhittya mista rozpovsyudzhuyetsya u kafe magazinah gotelyah Diye radiostanciya Sleutelstad FM ta novinarnij vebsajt Sleutelstad nl TorgivlyaV Lejdeni ye najdovsha torgovelna vulicya v Niderlandah Haarlemmerstrat Haarlemmerstraat Tut roztashovana bilshist miskih magaziniv odyagu vzuttya ta promislovih tovariv Inshimi torgovelnimi vulicyami ye Breestrat Breestraat i Duzastrat Doezastraat Shochetverga bilshist magaziniv pracyuye dovshe nizh zvichajno cej den nazivayut Chetvergom shopingu abo Vechorom shopingu nid Koopavond Yedinij torgovij centr za mezhami centralnoyi chastini mista roztashovanij na pivdenno shidnij okolici Lejdena V misti shotizhnya provodyatsya produktovi ta promislovi yarmarki v centri shoseredi i shosuboti v rajoni Stevenshof shochetverga v rajoni Merenvejk shop yatnici v pivdenno zahidnij chastini shovivtorka TransportCentralnij zaliznichnij vokzal Leiden CentraalAvtobusi na centralnij avtostanciyi LejdenaZaliznicya Na teritoriyi municipalitetu diye tri zaliznichni stanciyi Leiden Centraal centralna roztashovana na pivnichno zahidnij okolici centralnoyi chastini Leiden De Vink primiska na pivdennomu zahodi i Leiden Lammenschans primiska na pivdni Dvi ostanni stanciyi vinikli pislya Drugoyi svitovoyi vijni Do 1939 roku v Lejdeni takozh isnuvala stanciya Leiden Heerensingel pochatkova stanciya liniyi na Garlem a do 1919 roku na zahid vid centru diyav zupinnij punkt Leiden Witte Poort Takozh cherez Lejden mala prolyagati persha v Niderlandah liniya legkorejkovij poyizdiv prote proekt vidklali na neviznachenij termin Avtobus V misti diye rozvinuta merezha avtobusnih marshrutiv yaki zv yazuyut yak rajoni Lejdena tak i inshi gollandski mista zokrema isnuyut marshruti na Gaagu Alfen an den Rejn Hofdorp Katvejk Nordvejk Vorshoten Zutermer Lisse ta Gaudu Avtobusne spoluchennya zabezpechuyetsya privatnimi kompaniyami Arriva bilshist marshrutiv i Veolia Vartist proyizdu zalezhit vid vidstani mizh posadkoyu ta visadkoyu pasazhira Centralna miska avtostanciya roztashovana bilya miskogo zaliznichnogo vokzalu Leiden Centraal Takozh u berezni travni z Lejdena kursuye specialnij avtobus yakim mozhna doyihati do vidomogo parku tyulpaniv Kekenhof Inshi vidi transportu U 1879 1961 roci v Lejdeni takozh isnuvala merezha tramvajnih linij U 1879 roci z yavilisya pershi konki z 1881 roku pochav kursuvati parovij tramvaj a z 1911 roku elektrichnij Z 1924 roku tramvaj takozh zv yazuvav Lejden z mistami Katvejk Nordvejk Garlem ta Gaaga Z 1961 roku u misti diyut lishe avtobusni marshruti Mista pobratimi Velika Britaniya Oksford 1946 Nimechchina Krefeld 1974 Polsha Torun 1988 Nikaragua Huyigalpa 1988 PAR Baffalo Siti 1996 Osobi pov yazani z mistomDiv takozh Kategoriya Urodzhenci Lejdena Div takozh Kategoriya Vipuskniki Lejdenskogo universitetu Rembrandt van Rejn najvidomishij urodzhenec LejdenaLuka Lejdenskij 1489 1533 hudozhnik i graver dobi Vidrodzhennya urodzhenec Lejdena Artgen van Lejden 1498 1564 hudozhnik i graver dobi Vidrodzhennya majster zhivopisu i dizajner vitrazhiv ne rodich Luki Lejdenskogo Yakob van Svanenburg 1571 1638 hudozhnik predstavnik piznogo manyerizmu Yan Livens starshij 1607 1674 hudozhnik XVII stolittya urodzhenec Lejdena Rembrandt 1606 1669 hudozhnik XVII stolittya urodzhenec Lejdena Abragam van Beyeren 1620 1690 hudozhnik majster natyurmortiv i morskih krayevidiv marin pracyuvav u Lejdeni Yan Sten 1626 1679 hudozhnik urodzhenec Lejdena Gabriel Metsyu 1629 1667 hudozhnik majster zhanrovogo portretnogo ta istorichnogo zhivopisu urodzhenec Lejdena Frans van Miris Starshij 1635 1681 hudozhnik portretist urodzhenec Lejdena Yan van Miris 1660 1690 hudozhnik urodzhenec Lejdena Villem van Miris 1662 1747 hudozhnik urodzhenec Lejdena 1689 1763 hudozhnik urodzhenec Lejdena Gugo Grocij 1583 1645 niderlandskij yurist odin iz osnovopolozhnikiv suchasnogo mizhnarodnogo prava Vstup do gollandskoyi yurisprudenciyi Pro pravo vijni i miru Pracyuvav u Lejdeni Gerard Dou 1613 1675 hudozhnik XVIII stolittya uchen Rembrandta i uchitel kilkoh niderlandskih hudozhnikiv urodzhenec Lejdena Armin van Byuren transovij di dzhej urodzhenec Lejdena GalereyaKrayevid Lejdena z litaka Budinki na kanali Nyive Rejn Budinki na kanali Herengraht Majdanchiki kafe na vulici Turfmarkt Panorama Lejdena V centri cerkva Hartebryugkerk zliva vid neyi cerkva MarekerkPrimitki statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 6 travnya 2015 https www torun pl pl node 1697 stanom na 1 sichnya 2013 r za danimi municipalitetuDzherelaLejden u sestrinskih VikiproyektahPortal Niderlandi Informaciya u Vikidanih Lejden u Vikimandrah Proyekt Niderlandi Lejden u Vikishovishi Cor Smith Het Leiden Boek Zwolle WBooks 2013 ISBN 978 90 400 77524 nid Posilannyawww leiden nl oficijnij sajt mista Lejden nid leiden info com Arhiv originalu za 20 travnya 2015 Procitovano 9 travnya 2015 nid Div takozh12490 Lejden asteroyid nazvanij na chest mista Lejdenska bankaPosilannya