Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лéйденська обсерватóрія нід Sterrewacht Leiden астрономічна обсерваторія Лейденського університету в Нідерландах Заснова

Лейденська обсерваторія

Лейденська обсерваторія

Лéйденська обсерватóрія (нід. Sterrewacht Leiden) — астрономічна обсерваторія Лейденського університету в Нідерландах. Заснована в 1633 році для розміщення квадранта Віллеброрда Снелліуса, це найстаріша діюча університетська обсерваторія у світі (єдиною старішою все ще існуючою обсерваторією є Ватиканська обсерваторія).

Лейденська обсерваторія
Дата створення / заснування 1633
image
Країна image Нідерланди
Адміністративна одиниця Лейден
Оператор Лейденський університет
Статус спадщини d[1]
Офіційний сайт
image Лейденська обсерваторія у Вікісховищі

Координати: 52°09′17″ пн. ш. 4°29′02″ сх. д. / 52.15494500002777301° пн. ш. 4.48394500002777807° сх. д. / 52.15494500002777301; 4.48394500002777807

Спочатку обсерваторія була розташована в будівлі університету в центрі Лейдена. У 1860 році в ботанічному саду університету було побудовано нову будівлю, в якій обсерваторія працювала до 1974 року, а потім переїхала до нового університетського кампусу на північний захід від міста. В обсерваторії працювали такі відомі астрономи, як Віллем де Сіттер, Ейнар Герцшпрунг і Ян Оорт.

Історія

1633-1860 роки

image
Малюнок Лейденської обсерваторії 1670 року на вершині будівлі університету.
image
Квадрант XVII століття Віллема Снела ван Ройена.

Лейденський університет заснував обсерваторію в 1633 році. Тоді астрономія вже входила в навчальну програму університету протягом тривалого часу. Через володіння великим квадрантом, побудованим [en], [en] попросив створити обсерваторію, де можна було б використовувати його. Обсерваторія була однією з перших спеціально побудованих обсерваторій в Європі. Хоча Голіус регулярно використовував обсерваторію, жодних публікацій про її використання він не залишив. Невідомо, чи мав Голіус в обсерваторії будь-які прилади, крім квадранта Снелліуса.

У 1682 році [en] став професором математики в університеті і таким чином взяв на себе відповідальність за обсерваторію. Під час його перебування на посаді обсерваторія була розширена, стару вежу було реконструйовано, була побудована друга вежа, в якій був розмістили придбаний де Вольдером латунний секстант. Обидві вежі мали поворотні дахи. Після виходу на пенсію в 1705 році де Вольдер представив каталог інструментів, який показував, що обсерваторія володіла двома іншими квадрантами, 12-дюймовим телескопом, двома об'єктивами та кількома меншими телескопами. Протягом наступних двох років обсерваторією керував Лотаріус Цумбах де Кесфельд (Lotharius Zumbach de Coesfeld) до свого призначення професором математики в Касселі в 1708 році. З того часу до 1717 року обсерваторія працювала без директора, поки [en] не був призначений на цю посаду. Протягом свого керівництва обсерваторією він придбав ряд нових інструментів, включаючи нові телескопи та допоміжні пристрої. У 1742 році він помер.

Наступником Гравесанде став Йохан Лулофс (Johan Lulofs), який використовував обсерваторію для спостереження комети Галлея в 1759 році, проходження Меркурія в 1743 і 1753 роках і проходження Венери в 1761 році. Після смерті Лулофса в 1768 році керівництво обсерваторією прийняв Діонісій ван де Вейнперсе (Dionysius van de Wijnpersse). [en] став директором у 1793 році й керував обсерваторією до своєї смерті в наступному 1794 році. Протягом кількох років шукали астронома, який би міг очолити обсерваторію, і лише в 1799 році на цю посаду призначили [nl], який керував обсерваторією до 1805 року.

image
Будинок університету з обсерваторією на даху в 1859 році

У 1817 році вежі обсерваторії були знесені та перебудовані. Однак телескоп виявився непридатним для роботи. У 1837 році викладачем астрономії та директором обсерваторії був призначений Фредерік Кайзер. Він знову реконструював обсерваторію. Вежі були оснащені поворотним дахом з повними віконницями, а північно-західна вежа була зміцнена. Кайзер також придбав низку нових інструментів і телескопів, за допомогою яких він, серед іншого, проводив спостереження комет, планет та подвійних зір.

У результаті зростання інтересу до астрономії, викликаного популярними публікаціями та лекціями Кайзера, у 1853 році було створено комітет для фінансування нової обсерваторії. З 1859 по 1909 рік цивільний час у Нідерландах встановлювався відповідно до місцевого цивільного часу в обсерваторії, який телеграфом передавали в інші регіони країни.

1860–1974 роки

image
Друга будівля Лейденської обсерваторії, збудована в 1860 році.

До 1860 року було завершено будівництво нової будівлі обсерваторії. Вона була побудована в тихій частині міста, в ботанічному саду університету. Будівля містила ряд робочих кабінетів, житлових приміщень для астрономів і кілька спостережних куполів з телескопами. У 1873 році до будівлі було додано дві нові кімнати для розміщення інструментів, необхідних для перевірки морських приладів. Два куполи були перебудовані, один у 1875 році, інший у 1889 році.

До кінця XIX століття було збудовано ще кілька будівель: західну вежу (1878), східну вежу (1898), ще одну невелику будівлю (1898) для розміщення газового двигуна для вироблення електрики, який використовувався, поки обсерваторія не була під'єднана до міської електромережі. У 1896 році обсерваторія придбала свій перший фотографічний телескоп, і до 1898 року для його розміщення будувався новий купол.

image
Крісло Ейнштейна

Лейденську обсерваторію кілька разів відвідував Альберт Ейнштейн, який товаришував з її директором Віллемом де Сіттером. В обсерваторії досі зберігається "крісло Ейнштейна", яким Ейнштейн кілька разів користувався під час своїх візитів до обсерваторії. Це крісло для астрономічних спостережень, виготовлене в 1861 році, є єдиним предметом меблів в обсерваторії, який датується тією епохою.

У 1923 році обсерваторія уклала дослідницьку угоду з Республіканською обсерваторією в Південній Африці, щоб дозволити дослідникам використовувати обидва об’єкти. Першим відвідувачем з Лейдена був Ейнар Герцшпрунг. У 1954 році лейденські телескопи були перевезені в [en]. Співпраця тривала до 1972 року.

Стара будівля обсерваторії цього періоду була реставрована з 2008 по 2012 рік, а в 2010-х роках тут розмістили центр для відвідувачів і проводять екскурсії.

З 1974 року

В 1974 році Лейденська обсерваторія переїхала до наукового кампусу на північний захід від центру міста. Хоча професійні астрономічні спостереження з самого Лейдена більше не проводяться, обсерваторія продовжує обробляти та аналізувати дані, отримані з інших місць.

Архіви Лейденської обсерваторії та її директорів зберігаються у бібліотеці Лейденського університету й доступні в цифровому вигляді.

Директори

Інструменти

image
Рефлектор Зундермана

Неповний список інструментів обсерваторії:

  • Рефрактор Zes-Duims Merz (16,6 см, дерев’яна телескопічна труба, 1830-і роки)
  • Десятидюймовий рефрактор Репсольда (26,6 см, 1885 рік)
  • Фотографічний подвійний рефрактор (1897 рік)
  • Рефлектор Зундермана (дзеркало діаметром 46 см, 1947 рік)
  • Геліостат

Галерея

  • image
    Лейденська обсерваторія 1861 року з північно-західного боку
  • image
    Панорамний вид на Лейден з обсерваторії, близько 1900 року
  • image
    Обсерваторія та Лейденський ботанічний сад, близько 1920–1940
  • image
    Друга будівля Лейденської обсерваторії під час реставрації (2010)
  • image
    2013 рік, після реставрації
  • image
    Лабораторія Гюйгенса (ліворуч) і будівля Оорта (праворуч), де зараз розташована Лейденська обсерваторія на 4, 5 та 11 поверхах

Примітки

  1. Dutch register of monuments
    d:Track:Q7477362
  2. Deborah Todd, Joseph A. Angelo (2009). A to Z of Scientists in Space and Astronomy. Infobase Publishing. с. 262. ISBN . Процитовано 4 June 2014.
  3. W. de Sitter (1933). Short History of the Observatory of the University at Leiden 1633–1933. Joh. Enschede en Zonen, Haarlem. Bibcode:1933shou.book.....D.
  4. Prögler, Daniela (2014). English Students at Leiden University, 1575–1650. Ashgate Publishing. ISBN . Процитовано 4 June 2014.
  5. Henriette Hertzsprung-Kapteyn (1928). (PDF). с. 46. Архів оригіналу (PDF) за 14 July 2014. Процитовано 17 June 2014.
  6. Delft, Dirk van (12 січня 2007). Albert Einstein in Leiden. Physics Today (англ.). 59 (4): 57—62. doi:10.1063/1.2207039. ISSN 0031-9228.
  7. Heel Nederland Kijkt Sterren on a Dutch VOD website
  8. Pietrow, Alexander G.M. (2019). Investigations into the origin of Einstein's Sink. Studium. 11 (4): 260—268. arXiv:1905.09022. Bibcode:2019Studi..11E...1P. doi:10.18352/studium.10183.
  9. Leiden Observatory. www.assa.saao.ac.za.
  10. Piet C. van der Kruit, Klaas van Berkel (2001). The Legacy of J.C. Kapteyn. Springer. с. 125. ISBN . Процитовано 4 June 2014.
  11. Old Observatory Leiden - 2019 All You Need to Know BEFORE You Go (with Photos). TripAdvisor (англ.). Процитовано 24 жовтня 2019.
  12. History. www.universiteitleiden.nl (англ.). Процитовано 24 жовтня 2019.
  13. van Gent, Robert. Historical Telescopes in the Netherlands. Процитовано 10 June 2014.
  14. ‘’Leiden Observatory Papers’’, in Digital Collections ([[Бібліотека Лейденського університету |Leiden University Library]])
  15. Schmadel, Lutz (2012). Dictionary of Minor Planet Names. Springer. с. 129—130. ISBN . Процитовано 4 June 2014.
  16. Leen Dorsman, Peter Jan Knegtmans (2009). Over de grens: internationale contacten aan Nederlandse universiteiten sedert 1876. Uitgeverij Verloren. с. 55. ISBN . Процитовано 4 June 2014.
  17. David Baneke (2010). Leiden Observatory Archives, E.F. van de Sande Bakhuyzen Archive (EB) (PDF). Leiden Observatory.
  18. Cluskey, Peter (30 March 2012). . The Irish Times. Архів оригіналу за 29 June 2014. Процитовано 4 June 2014 — через HighBeam.
  19. . 20 December 2012. Архів оригіналу за 3 March 2016.
  20. Telescopes.

Література

  • A.G.M. Pietrow. Van zolders naar koepels - vier eeuwen geschiedenis van de Leidse Sterrewacht. 2018, , Digitale Versie (NL | EN)
  • De Leidse Sterrewacht. Glorieus als vanouds. Universiteit Leiden, 2011. Digitale versie
  • Huib Zuidervaart et al.: 'Frederik Kaiser (1808-1872). Schepper van de 'nieuwe' Leidse Sterrewacht'. Themanummer van Studium, 2011, vol. 4, nr 3.
  • R.H. van Gent & J.H. Leopold: De tijdmeters van de Leidse Sterrewacht. Leiden, Museum Boerhaave, 1992.
  • F. Kaiser: Geschichte und Beschreibung der Sternwarte in Leiden. Haarlem, 1868, Digitale versie
  • W. de Sitter: Short history of the Observatory of the University at Leiden 1633-1933. Haarlem, Joh. Enschedé, 1933. Digitale versie

Посилання

  • Вебсайт Лейденської обсерваторії [ 25 вересня 2006 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lejdenska observatoriya nid Sterrewacht Leiden astronomichna observatoriya Lejdenskogo universitetu v Niderlandah Zasnovana v 1633 roci dlya rozmishennya kvadranta Villebrorda Snelliusa ce najstarisha diyucha universitetska observatoriya u sviti yedinoyu starishoyu vse she isnuyuchoyu observatoriyeyu ye Vatikanska observatoriya Lejdenska observatoriya Data stvorennya zasnuvannya1633 Krayina Niderlandi Administrativna odinicyaLejden OperatorLejdenskij universitet Status spadshinid 1 Oficijnij sajt Lejdenska observatoriya u Vikishovishi Koordinati 52 09 17 pn sh 4 29 02 sh d 52 15494500002777301 pn sh 4 48394500002777807 sh d 52 15494500002777301 4 48394500002777807 Spochatku observatoriya bula roztashovana v budivli universitetu v centri Lejdena U 1860 roci v botanichnomu sadu universitetu bulo pobudovano novu budivlyu v yakij observatoriya pracyuvala do 1974 roku a potim pereyihala do novogo universitetskogo kampusu na pivnichnij zahid vid mista V observatoriyi pracyuvali taki vidomi astronomi yak Villem de Sitter Ejnar Gercshprung i Yan Oort Istoriya1633 1860 roki Malyunok Lejdenskoyi observatoriyi 1670 roku na vershini budivli universitetu Kvadrant XVII stolittya Villema Snela van Rojena Lejdenskij universitet zasnuvav observatoriyu v 1633 roci Todi astronomiya vzhe vhodila v navchalnu programu universitetu protyagom trivalogo chasu Cherez volodinnya velikim kvadrantom pobudovanim en en poprosiv stvoriti observatoriyu de mozhna bulo b vikoristovuvati jogo Observatoriya bula odniyeyu z pershih specialno pobudovanih observatorij v Yevropi Hocha Golius regulyarno vikoristovuvav observatoriyu zhodnih publikacij pro yiyi vikoristannya vin ne zalishiv Nevidomo chi mav Golius v observatoriyi bud yaki priladi krim kvadranta Snelliusa U 1682 roci en stav profesorom matematiki v universiteti i takim chinom vzyav na sebe vidpovidalnist za observatoriyu Pid chas jogo perebuvannya na posadi observatoriya bula rozshirena staru vezhu bulo rekonstrujovano bula pobudovana druga vezha v yakij buv rozmistili pridbanij de Volderom latunnij sekstant Obidvi vezhi mali povorotni dahi Pislya vihodu na pensiyu v 1705 roci de Volder predstaviv katalog instrumentiv yakij pokazuvav sho observatoriya volodila dvoma inshimi kvadrantami 12 dyujmovim teleskopom dvoma ob yektivami ta kilkoma menshimi teleskopami Protyagom nastupnih dvoh rokiv observatoriyeyu keruvav Lotarius Cumbah de Kesfeld Lotharius Zumbach de Coesfeld do svogo priznachennya profesorom matematiki v Kasseli v 1708 roci Z togo chasu do 1717 roku observatoriya pracyuvala bez direktora poki en ne buv priznachenij na cyu posadu Protyagom svogo kerivnictva observatoriyeyu vin pridbav ryad novih instrumentiv vklyuchayuchi novi teleskopi ta dopomizhni pristroyi U 1742 roci vin pomer Nastupnikom Gravesande stav Johan Lulofs Johan Lulofs yakij vikoristovuvav observatoriyu dlya sposterezhennya kometi Galleya v 1759 roci prohodzhennya Merkuriya v 1743 i 1753 rokah i prohodzhennya Veneri v 1761 roci Pislya smerti Lulofsa v 1768 roci kerivnictvo observatoriyeyu prijnyav Dionisij van de Vejnperse Dionysius van de Wijnpersse en stav direktorom u 1793 roci j keruvav observatoriyeyu do svoyeyi smerti v nastupnomu 1794 roci Protyagom kilkoh rokiv shukali astronoma yakij bi mig ocholiti observatoriyu i lishe v 1799 roci na cyu posadu priznachili nl yakij keruvav observatoriyeyu do 1805 roku Budinok universitetu z observatoriyeyu na dahu v 1859 roci U 1817 roci vezhi observatoriyi buli zneseni ta perebudovani Odnak teleskop viyavivsya nepridatnim dlya roboti U 1837 roci vikladachem astronomiyi ta direktorom observatoriyi buv priznachenij Frederik Kajzer Vin znovu rekonstruyuvav observatoriyu Vezhi buli osnasheni povorotnim dahom z povnimi vikonnicyami a pivnichno zahidna vezha bula zmicnena Kajzer takozh pridbav nizku novih instrumentiv i teleskopiv za dopomogoyu yakih vin sered inshogo provodiv sposterezhennya komet planet ta podvijnih zir U rezultati zrostannya interesu do astronomiyi viklikanogo populyarnimi publikaciyami ta lekciyami Kajzera u 1853 roci bulo stvoreno komitet dlya finansuvannya novoyi observatoriyi Z 1859 po 1909 rik civilnij chas u Niderlandah vstanovlyuvavsya vidpovidno do miscevogo civilnogo chasu v observatoriyi yakij telegrafom peredavali v inshi regioni krayini 1860 1974 roki Druga budivlya Lejdenskoyi observatoriyi zbudovana v 1860 roci Do 1860 roku bulo zaversheno budivnictvo novoyi budivli observatoriyi Vona bula pobudovana v tihij chastini mista v botanichnomu sadu universitetu Budivlya mistila ryad robochih kabinetiv zhitlovih primishen dlya astronomiv i kilka sposterezhnih kupoliv z teleskopami U 1873 roci do budivli bulo dodano dvi novi kimnati dlya rozmishennya instrumentiv neobhidnih dlya perevirki morskih priladiv Dva kupoli buli perebudovani odin u 1875 roci inshij u 1889 roci Do kincya XIX stolittya bulo zbudovano she kilka budivel zahidnu vezhu 1878 shidnu vezhu 1898 she odnu neveliku budivlyu 1898 dlya rozmishennya gazovogo dviguna dlya viroblennya elektriki yakij vikoristovuvavsya poki observatoriya ne bula pid yednana do miskoyi elektromerezhi U 1896 roci observatoriya pridbala svij pershij fotografichnij teleskop i do 1898 roku dlya jogo rozmishennya buduvavsya novij kupol Krislo Ejnshtejna Lejdensku observatoriyu kilka raziv vidviduvav Albert Ejnshtejn yakij tovarishuvav z yiyi direktorom Villemom de Sitterom V observatoriyi dosi zberigayetsya krislo Ejnshtejna yakim Ejnshtejn kilka raziv koristuvavsya pid chas svoyih vizitiv do observatoriyi Ce krislo dlya astronomichnih sposterezhen vigotovlene v 1861 roci ye yedinim predmetom mebliv v observatoriyi yakij datuyetsya tiyeyu epohoyu U 1923 roci observatoriya uklala doslidnicku ugodu z Respublikanskoyu observatoriyeyu v Pivdennij Africi shob dozvoliti doslidnikam vikoristovuvati obidva ob yekti Pershim vidviduvachem z Lejdena buv Ejnar Gercshprung U 1954 roci lejdenski teleskopi buli perevezeni v en Spivpracya trivala do 1972 roku Stara budivlya observatoriyi cogo periodu bula restavrovana z 2008 po 2012 rik a v 2010 h rokah tut rozmistili centr dlya vidviduvachiv i provodyat ekskursiyi Z 1974 roku V 1974 roci Lejdenska observatoriya pereyihala do naukovogo kampusu na pivnichnij zahid vid centru mista Hocha profesijni astronomichni sposterezhennya z samogo Lejdena bilshe ne provodyatsya observatoriya prodovzhuye obroblyati ta analizuvati dani otrimani z inshih misc Arhivi Lejdenskoyi observatoriyi ta yiyi direktoriv zberigayutsya u biblioteci Lejdenskogo universitetu j dostupni v cifrovomu viglyadi Direktori1633 1667 en 1668 1681 Hristian Melder 1682 1705 en 1705 1708 Lotarius Zumbah de Kesfeld 1717 1742 en 1742 1768 de 1768 1793 Dionisius van de Vejnperse 1793 1794 en 1799 1805 de 1811 1826 nl 1826 1837 nl 1837 1872 Frederik Kajzer 1872 1908 en 1908 1918 nl 1918 1934 Villem de Sitter 1934 1945 Ejnar Gercshprung 1945 1970 Yan Gendrik Oort en 1970 1996 Gendrik van de Gulst nl nl 1996 2003 en 2003 2007 Tim de Zeu 2007 2012 nl 2012 2022 nl Vid 2022 de InstrumentiReflektor Zundermana Nepovnij spisok instrumentiv observatoriyi Refraktor Zes Duims Merz 16 6 sm derev yana teleskopichna truba 1830 i roki Desyatidyujmovij refraktor Repsolda 26 6 sm 1885 rik Fotografichnij podvijnij refraktor 1897 rik Reflektor Zundermana dzerkalo diametrom 46 sm 1947 rik GeliostatGalereyaLejdenska observatoriya 1861 roku z pivnichno zahidnogo boku Panoramnij vid na Lejden z observatoriyi blizko 1900 roku Observatoriya ta Lejdenskij botanichnij sad blizko 1920 1940 Druga budivlya Lejdenskoyi observatoriyi pid chas restavraciyi 2010 2013 rik pislya restavraciyi Laboratoriya Gyujgensa livoruch i budivlya Oorta pravoruch de zaraz roztashovana Lejdenska observatoriya na 4 5 ta 11 poverhahPrimitkiDutch register of monuments d Track Q7477362 Deborah Todd Joseph A Angelo 2009 A to Z of Scientists in Space and Astronomy Infobase Publishing s 262 ISBN 978 1438109237 Procitovano 4 June 2014 W de Sitter 1933 Short History of the Observatory of the University at Leiden 1633 1933 Joh Enschede en Zonen Haarlem Bibcode 1933shou book D Progler Daniela 2014 English Students at Leiden University 1575 1650 Ashgate Publishing ISBN 978 1409484042 Procitovano 4 June 2014 Henriette Hertzsprung Kapteyn 1928 PDF s 46 Arhiv originalu PDF za 14 July 2014 Procitovano 17 June 2014 Delft Dirk van 12 sichnya 2007 Albert Einstein in Leiden Physics Today angl 59 4 57 62 doi 10 1063 1 2207039 ISSN 0031 9228 Heel Nederland Kijkt Sterren on a Dutch VOD website Pietrow Alexander G M 2019 Investigations into the origin of Einstein s Sink Studium 11 4 260 268 arXiv 1905 09022 Bibcode 2019Studi 11E 1P doi 10 18352 studium 10183 Leiden Observatory www assa saao ac za Piet C van der Kruit Klaas van Berkel 2001 The Legacy of J C Kapteyn Springer s 125 ISBN 1402003749 Procitovano 4 June 2014 Old Observatory Leiden 2019 All You Need to Know BEFORE You Go with Photos TripAdvisor angl Procitovano 24 zhovtnya 2019 History www universiteitleiden nl angl Procitovano 24 zhovtnya 2019 van Gent Robert Historical Telescopes in the Netherlands Procitovano 10 June 2014 Leiden Observatory Papers in Digital Collections Biblioteka Lejdenskogo universitetu Leiden University Library Schmadel Lutz 2012 Dictionary of Minor Planet Names Springer s 129 130 ISBN 978 3642297182 Procitovano 4 June 2014 Leen Dorsman Peter Jan Knegtmans 2009 Over de grens internationale contacten aan Nederlandse universiteiten sedert 1876 Uitgeverij Verloren s 55 ISBN 978 9087041366 Procitovano 4 June 2014 David Baneke 2010 Leiden Observatory Archives E F van de Sande Bakhuyzen Archive EB PDF Leiden Observatory Cluskey Peter 30 March 2012 The Irish Times Arhiv originalu za 29 June 2014 Procitovano 4 June 2014 cherez HighBeam 20 December 2012 Arhiv originalu za 3 March 2016 Telescopes LiteraturaA G M Pietrow Van zolders naar koepels vier eeuwen geschiedenis van de Leidse Sterrewacht 2018 ISBN 978 9163976711 Digitale Versie NL EN De Leidse Sterrewacht Glorieus als vanouds Universiteit Leiden 2011 Digitale versie Huib Zuidervaart et al Frederik Kaiser 1808 1872 Schepper van de nieuwe Leidse Sterrewacht Themanummer van Studium 2011 vol 4 nr 3 ISBN 978 90 804046 0 1 R H van Gent amp J H Leopold De tijdmeters van de Leidse Sterrewacht Leiden Museum Boerhaave 1992 ISBN 90 6292 099 3 F Kaiser Geschichte und Beschreibung der Sternwarte in Leiden Haarlem 1868 Digitale versie W de Sitter Short history of the Observatory of the University at Leiden 1633 1933 Haarlem Joh Enschede 1933 Digitale versiePosilannyaVebsajt Lejdenskoyi observatoriyi 25 veresnya 2006 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ