Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ле́йденський ботані́чний сад (нід. Hortus botanicus Leiden) — ботанічний сад у нідерландському місті Лейден, найстаріший ботанічний сад в Нідерландах і один з найстаріших в Європі. Розташований у південно-західній частині історичного центру міста, між головною будівлею Лейденського університету і Лейденською обсерваторією. Заснований у 1590 році, сад із самого початку був відкритий для відвідувачів. Є частиною Лейденського університету.
 Головний вхід до Лейденського ботанічного саду | |
| 52°09′21″ пн. ш. 4°29′03″ сх. д. / 52.1561110000277779° пн. ш. 4.484167000027778016° сх. д.Координати: 52°09′21″ пн. ш. 4°29′03″ сх. д. / 52.1561110000277779° пн. ш. 4.484167000027778016° сх. д. | |
| Країна |  Нідерланди |
|---|---|
| Розташування | Лейден, Нідерланди |
| Площа | 3 га |
| Засновано | 1590 |
| Число відвідувачів | 127 618 ос. на рік (2014) |
| Вебсторінка | hortus.leidenuniv.nl |
  Лейденський ботанічний сад (Нідерланди) | |
 Лейденський ботанічний сад у Вікісховищі | |
Ботанічний сад тісно співпрацює з іншими ботанічними садами країни, Лейденським університетом, природознавчими музеями, різними державними установами тощо. Директор з наукової роботи Лейденського ботанічного саду одночасно є керівником Національного гербарію Нідерландів та директором із наукової роботи Центру біорізноманіття «Натураліс». Більша частина колекцій рослин ботанічного саду входить до Національного гербарію Нідерландів.
Лейденських ботанічний сад є членом Міжнародної ради ботанічних садів та [nl]. Міжнародний ідентифікаційний код ботанічного саду — HBL.
З 2003 року Лейденських ботанічний сад є зареєстрованим музеєм і входить до Нідерландської асоціації музеїв (NMV).
Історія
У 1575 році в Лейдені був заснований університет. 15 березня 1587 року його керівництво подало заяву меру міста про надання університетові незаселеної ділянки на каналі Рапенбург для заснування ботанічного саду, де студенти медичного факультету вивчали б лікарські рослини. Відповіді довелось чекати досить довго, проте зрештою 9 лютого 1590 року ділянка площею близько 1 400 м² (35×40 м) перейшла у розпорядження університету. Цей день можна вважати днем заснування Лейденського ботанічного саду.
Першим керівником саду став видатний ботанік Карл Клузіус (1526–1609), який приїхав до Лейдена у 1593 році на запрошення університету. Знання, репутація та міжнародні контакти Клузіуса дозволили йому започаткувати у Лейдені досить значну ботанічну колекцію: за деякий час до свого приїзду Клузіус вислав до Лейдена насіння, цибулини та бульби 268 видів рослин. Вже 1594 року, впродовж лише одного сезону, Клузіус розбив перший сад у ренесансному стилі: ділянку, виділену під сад, поділили на чотири чверті (лат. «quadrae»), кожну чверть розділили на довгі вузькі смужки (лат. «areae»), а смужки, у свою чергу, — на невеличкі секції (лат. «areolae»). Таких секцій нараховувалося більш, ніж півтори тисячі, тут росло близько 1 000 видів рослин — спецій, овочів, квітів, лікарських рослин. У створенні саду Клузіусу допомагав аптекар і ботанік Теодор Клутіус. Тоді ж Клузіус висадив у Лейдені цибулини тюльпанів, отриманих від австрійського дипломата Ож'є де Бусбека, який вивіз їх з Туреччини.
Для поповнення колекції тропічних рослин, Клузіус звернувся до Голландської Ост-Індійської компанії із проханням збирати і висилати йому тропічні рослини та їх насіння.
Наступники Клузіуса продовжували поповнювати колекцію тропічних (з Вест- та Ост-Індій) та субтропічних (з Капської колонії) рослин. Директор саду Флорентій Схейл надрукував 1668 року каталог рослин, що росли у ботанічному саду, який включав 1 821 назву. За 20 років, у каталозі 1687 року було вже більш, ніж 3 000 видів рослин. Герман Бургаве, який керував садом у 1709–1730 роках, збільшив кількість вирощених видів рослин до 5 846. Для вирощування тропічних і субтропічних рослин у другій половині XVII століття в Лейденському ботанічному саду збудували перші теплиці.
Після Бургаве директором став Адріан ван Роєн, який перебував на цій посаді з 1730 по 1754 рік. Він майже удвічі збільшив площу ботанічного саду, який сягнув тогочасних міських мурів (сучасний канал Вітте Сінгел), також за його часів, у 1744–1745 роках було зведено монументальну будівлю Головної оранжереї. Тоді ж було штучно створено напівкруглий став біля переднього двору — розширення каналу, що протікає крізь ботанічний сад.
У 1735–1737 роках частим відвідувачем Лейденського ботанічного саду став добрий знайомий директора ван Роєна, натураліст Карл Лінней. З 1754 року по 1786 рік посаду директора обіймав племінник Адріана ван Роєна — Давід ван Роєн. З 1752 року у ботанічному саду працював ботанік Ніколас Мербюрг, який на основі експонатів саду склав серії малюнків рослин «Ілюстрації рідкісних рослин» та Plantae selectarum icones depictae.
У 1817 році, за часів директора Себальда Юстінуса Брюгманса, який керував садом у 1786–1819 роках, Лейденський ботанічний сад досяг максимального розміру. Під час французької окупації Нідерландів Брюгманс поїхав до Парижу з метою обговорити з лідерами Французької імперії долю Лейденського університету та ботанічного саду. Можливо, саме через це французи не ліквідували університет, як це сталося з аналогічними навчальними закладами у Франекері та [ru].
У 1820-х — на початку 1830-х років колекції Лейденського ботанічного саду поповнилися зібранням японських рослин, привезених Філіпом фон Зібольдом, німецьким вченим, який у 1823–1829 роках перебував у голландській факторії Дедзіма в Японії.
У першій половині XIX століття у південній часині саду збудували багато невеликих теплиць, а 1856 року зліва і справа від Старої оранжереї було зведено дві великих оранжереї із скла та металу. 1862 року збудували теплицю орхідей, де розташувалася колекція з більш, ніж 500 видів орхідей, у 1871 році — нову теплицю із ставком для лілії Victoria amazonica, у 1877 році — теплицю для деревоподібних папоротей, у 1878 році — оранжерею для пальм (перебудована у 1899 році), у 1878 році — теплицю для колекції кактусів. Окрім того, вздовж каналу, що протікав крізь сад, 1883 року звели серію невеличких теплиць, де вирощувалися рослини для продажу.
У 1857 році площу саду значно скоротили через будівництво Лейденської обсерваторії. В ті часи директором саду був Віллем Гендрік де Фріз, який часто подорожував і його обов'язки виконував молодий вчений [ru]. Виділення ділянки під будівництво сталося без згоди керівництва Лейденського ботанічного саду, але 2011 року цю землю повернули у власність саду.
У 1931–1933 роках директором ботанічного саду був професор [en], який суміщав цю посаду із викладанням в університеті.
Теплиці саду, зведені між 1850 та 1890 роками, були знесені у 1937–1938 роках; їх замінив великий оранжерейний комплекс. Тоді ж були засновані розарій, трав'яний сад і Систематичний сад.
У 1931 році був створений так званий сад Клузіуса — реконструкція первісного саду, яка, втім, розташовувалася в іншому місці, ніж оригінал. При створенні саду Клузіуса використовувався план оригінального саду та висаджені ті рослини, які росли тут у 1594 році. У 2000 році сад оновили задля більшої відповідності первісному ботанічному садові, а 2009 року сад Клузіуса переїхав на передній двір, зайнявши своє історичне місце.
У 1990 році, на честь 400-річчя Лейденського ботанічного саду, заснували Меморіальний сад Зібольда, виконаний у японському стилі, а 1993 року на колишньому бастіоні, біля Лейденської обсерваторії, було закладено Сад папороті. У 2011 році було створено Сад китайських трав.
З 1 липня 2006 року керівником Лейденського ботанічного саду є німецький вчений [nl], а директором з наукової роботи — професор [nl]. Офіційний штат саду складається лише з 15 співробітників, проте їм допомагає велика група волонтерів.
Опис
Лейденський ботанічний сад складається із шести основних частин: переднього двору із садом Клузіуса, Зимового саду, Меморіального саду Зібольда, Головної оранжереї, Систематичного саду і комплексу теплиць із тропічними рослинами.
На передньому дворі, куди веде з каналу Рапенбург головний вхід, розташована найстаріша частина саду, так званий Передній сад (нід. De Voortuin). Серед ботанічних цікавинок тут можна зазначити ліванський кедр, який росте з 1990 року на місці 160-річного бука, так званий «золотий дощ», висаджений 1601 року, за легендою, самим Карлом Клузіусом та тюльпанове дерево, висаджене 1682 року. У 2009 році пройшла реконструкція Переднього саду, під час якої сюди перенесли сад Клузіуса — відтворений у 1931 році первісний сад 1594 року із тим самим переліком рослин. Усі рослини, перегородки та паркани розташовані у відповідності до плану 1594 року. Тут росте близько 700 видів рослин загальною кількістю 1 585 штук.
Наймолодшою частиною ботанічного саду є Зимовий сад (нід. De Wintertuin) — «холодна» оранжерея, де взимку температура може падати до 5-8 °C. Її збудував 2000 року архітектор Хуберт-Ян Хенкет (Hubert-Jan Henket). В Зимовому саду ростуть переважно саговникоподібні, рослини роду Конофітум та рослини-хижаки — росичка, товстянка і сарраценія. Також у будівлі Зимового саду розташовані каса, інформаційний центр, музейний магазин і кафе.
За будівлею Зимового саду розташована Головна оранжерея, зведена між 1740 та 1744 роками, за проектом архітектора Даніеля Маро (Daniël Marot). Тут з кінця жовтня по кінець березня зберігаються субтропічні рослини, які в теплу пору року виставляються на свіжому повітрі: лаврове дерево, оливкове дерево, гранатове дерево та інші теплолюбні рослини Середземномор'я, Азії, Америки та Австралії.
Зліва від Головної оранжереї розташований новий оранжерейний комплекс, зведений у 1930-х роках. Він складається з двох з'єднаних між собою будівель — Високої оранжереї (нід. Hoge Kas) та оранжереї «Вікторія» (нід. Victoriakas). Тут ростуть такі тропічні рослини, як хойя, [ru], мімоза сором'язлива, [en], Strongylodon macrobotrys, непентес, рослини родини Ароїдні, зокрема, аморфофалюс велетенський, тропічні орхідеї та папороті. У будівлі оранжереї «Вікторія» найяскравішим експонатом є лілія Victoria amazonica, яку вперше висадили в ботанічному саду 8 липня 1872 року. Поблизу будівель оранжерей ростуть хурма, висаджена 1736 року, та дерево гінкго, висаджене 1785 року.
На схід від оранжереї «Вікторія» лежить розарій, де росте близько двохсот різновидів троянд.
Південніше оранжерей влаштовано Меморіальний сад Зібольда, створений 1990 року на честь Філіпа Франца фон Зібольда, дослідника Японії, який свого часу збагатив колекцію Лейденського ботанічного саду зразками рослин Японського архіпелагу та Східної Азії. Сад створений у традиційному для японських садів стилі каресансуй («сад каміння»), за проектом японського ландшафтного дизайнера Макото Накамури. Інший японський майстер Хіромаса Амасакі розмістив у саду каміння зі штучного острову Нелтьє-Янс у провінції Зеландія. Доріжки з гравію, які у стилі каресансуй означають воду, символізують річку Майн, що протікає у рідному місті Зібольда Вюрцбурзі і впадає до Рейну, на якому стоїть Лейден, де мешкав Зібольд. Сад оточений червоною стіною, біля входу розташовані японський чайний будиночок та бюст фон Зібольда. У саду росте близько ста видів азійських рослин, зокрема, японські клени, хости та гортензії. В центрі саду росте старе дерево [en] (японський в'яз), привезене ще Зібольдом. Сад спланований таким чином, що неможливо побачити усі експонати одночасно, тобто у традиціях японських садів. Також з цією метою біля експонатів не розташовані таблички з описом.
Ще далі на південь розташований Сад китайських трав і сад папороті. В останньому зростає кілька сотень різних видів папороті, переважно з Північної півкулі.
У східній частині Лейденського ботанічного саду розбитий так званий Систематичний сад, створений для вивчення родинних зв'язків між різними видами рослин. Тут росте кілька сотень рослин, згрупованих у певні групи.
Галерея
-
![image]()
Оранжерея «Вікторія» -
![image]()
Висока оранжерея -
![image]()
Систематичний сад -
![image]()
Сад китайських трав -
![image]()
Чайний будиночок і бюст Зібольда -
![image]()
Скульптурна група у саду -
![image]()
Субтропічні рослини коло Головної оранжереї -
![image]()
Дерево «золотий дощ», висаджене 1601 року -
![image]()
Лілія Victoria amazonica -
![image]()
-
![image]()
Ставок у ботанічному саду -
![image]()
Сіра чапля біля ставка у ботанічному саду
Примітки
- (PDF). www.hortusleiden.nl. Hortus Botanicus Leiden. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 27 серпня 2015. (нід.)
Джерела
- Cor Smith. Hortus Botanicus // Het Leiden Boek. — Zwolle : WBooks, 2013. — 383 p. — . (нід.)
- G.A. van Uffelen. Hortus botanicus Leiden. 425 years / P.J.A. Keßler. — Leiden : Universiteit Leiden, 2015. — 96 p.
Посилання
- www.hortusleiden.nl — офіційний сайт Лейденського ботанічного саду (нід.)
- . www.bgci.org. Botanic Gardens Conservation International. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 28 серпня 2015. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le jdenskij botani chnij sad nid Hortus botanicus Leiden botanichnij sad u niderlandskomu misti Lejden najstarishij botanichnij sad v Niderlandah i odin z najstarishih v Yevropi Roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini istorichnogo centru mista mizh golovnoyu budivleyu Lejdenskogo universitetu i Lejdenskoyu observatoriyeyu Zasnovanij u 1590 roci sad iz samogo pochatku buv vidkritij dlya vidviduvachiv Ye chastinoyu Lejdenskogo universitetu Lejdenskij botanichnij sadGolovnij vhid do Lejdenskogo botanichnogo saduGolovnij vhid do Lejdenskogo botanichnogo sadu52 09 21 pn sh 4 29 03 sh d 52 1561110000277779 pn sh 4 484167000027778016 sh d 52 1561110000277779 4 484167000027778016 Koordinati 52 09 21 pn sh 4 29 03 sh d 52 1561110000277779 pn sh 4 484167000027778016 sh d 52 1561110000277779 4 484167000027778016Krayina NiderlandiRoztashuvannya Lejden NiderlandiPlosha 3 gaZasnovano 1590Chislo vidviduvachiv 127 618 os na rik 2014 Vebstorinka hortus leidenuniv nlLejdenskij botanichnij sad Niderlandi Lejdenskij botanichnij sad u Vikishovishi Botanichnij sad tisno spivpracyuye z inshimi botanichnimi sadami krayini Lejdenskim universitetom prirodoznavchimi muzeyami riznimi derzhavnimi ustanovami tosho Direktor z naukovoyi roboti Lejdenskogo botanichnogo sadu odnochasno ye kerivnikom Nacionalnogo gerbariyu Niderlandiv ta direktorom iz naukovoyi roboti Centru bioriznomanittya Naturalis Bilsha chastina kolekcij roslin botanichnogo sadu vhodit do Nacionalnogo gerbariyu Niderlandiv Lejdenskih botanichnij sad ye chlenom Mizhnarodnoyi radi botanichnih sadiv ta nl Mizhnarodnij identifikacijnij kod botanichnogo sadu HBL Z 2003 roku Lejdenskih botanichnij sad ye zareyestrovanim muzeyem i vhodit do Niderlandskoyi asociaciyi muzeyiv NMV IstoriyaLejdenskij botanichnij sad u 1610 roci Lejdenskij botanichnij sad u 1698 roci U 1575 roci v Lejdeni buv zasnovanij universitet 15 bereznya 1587 roku jogo kerivnictvo podalo zayavu meru mista pro nadannya universitetovi nezaselenoyi dilyanki na kanali Rapenburg dlya zasnuvannya botanichnogo sadu de studenti medichnogo fakultetu vivchali b likarski roslini Vidpovidi dovelos chekati dosit dovgo prote zreshtoyu 9 lyutogo 1590 roku dilyanka plosheyu blizko 1 400 m 35 40 m perejshla u rozporyadzhennya universitetu Cej den mozhna vvazhati dnem zasnuvannya Lejdenskogo botanichnogo sadu Byust Kluziusa bilya vhodu do sadu German Burgave Adrian van Royen Pershim kerivnikom sadu stav vidatnij botanik Karl Kluzius 1526 1609 yakij priyihav do Lejdena u 1593 roci na zaproshennya universitetu Znannya reputaciya ta mizhnarodni kontakti Kluziusa dozvolili jomu zapochatkuvati u Lejdeni dosit znachnu botanichnu kolekciyu za deyakij chas do svogo priyizdu Kluzius vislav do Lejdena nasinnya cibulini ta bulbi 268 vidiv roslin Vzhe 1594 roku vprodovzh lishe odnogo sezonu Kluzius rozbiv pershij sad u renesansnomu stili dilyanku vidilenu pid sad podilili na chotiri chverti lat quadrae kozhnu chvert rozdilili na dovgi vuzki smuzhki lat areae a smuzhki u svoyu chergu na nevelichki sekciyi lat areolae Takih sekcij narahovuvalosya bilsh nizh pivtori tisyachi tut roslo blizko 1 000 vidiv roslin specij ovochiv kvitiv likarskih roslin U stvorenni sadu Kluziusu dopomagav aptekar i botanik Teodor Klutius Todi zh Kluzius visadiv u Lejdeni cibulini tyulpaniv otrimanih vid avstrijskogo diplomata Ozh ye de Busbeka yakij viviz yih z Turechchini Dlya popovnennya kolekciyi tropichnih roslin Kluzius zvernuvsya do Gollandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi iz prohannyam zbirati i visilati jomu tropichni roslini ta yih nasinnya Nastupniki Kluziusa prodovzhuvali popovnyuvati kolekciyu tropichnih z Vest ta Ost Indij ta subtropichnih z Kapskoyi koloniyi roslin Direktor sadu Florentij Shejl nadrukuvav 1668 roku katalog roslin sho rosli u botanichnomu sadu yakij vklyuchav 1 821 nazvu Za 20 rokiv u katalozi 1687 roku bulo vzhe bilsh nizh 3 000 vidiv roslin German Burgave yakij keruvav sadom u 1709 1730 rokah zbilshiv kilkist viroshenih vidiv roslin do 5 846 Dlya viroshuvannya tropichnih i subtropichnih roslin u drugij polovini XVII stolittya v Lejdenskomu botanichnomu sadu zbuduvali pershi teplici Pislya Burgave direktorom stav Adrian van Royen yakij perebuvav na cij posadi z 1730 po 1754 rik Vin majzhe udvichi zbilshiv ploshu botanichnogo sadu yakij syagnuv togochasnih miskih muriv suchasnij kanal Vitte Singel takozh za jogo chasiv u 1744 1745 rokah bulo zvedeno monumentalnu budivlyu Golovnoyi oranzhereyi Todi zh bulo shtuchno stvoreno napivkruglij stav bilya perednogo dvoru rozshirennya kanalu sho protikaye kriz botanichnij sad U 1735 1737 rokah chastim vidviduvachem Lejdenskogo botanichnogo sadu stav dobrij znajomij direktora van Royena naturalist Karl Linnej Z 1754 roku po 1786 rik posadu direktora obijmav pleminnik Adriana van Royena David van Royen Z 1752 roku u botanichnomu sadu pracyuvav botanik Nikolas Merbyurg yakij na osnovi eksponativ sadu sklav seriyi malyunkiv roslin Ilyustraciyi ridkisnih roslin ta Plantae selectarum icones depictae U 1817 roci za chasiv direktora Sebalda Yustinusa Bryugmansa yakij keruvav sadom u 1786 1819 rokah Lejdenskij botanichnij sad dosyag maksimalnogo rozmiru Pid chas francuzkoyi okupaciyi Niderlandiv Bryugmans poyihav do Parizhu z metoyu obgovoriti z liderami Francuzkoyi imperiyi dolyu Lejdenskogo universitetu ta botanichnogo sadu Mozhlivo same cherez ce francuzi ne likviduvali universitet yak ce stalosya z analogichnimi navchalnimi zakladami u Franekeri ta ru U 1820 h na pochatku 1830 h rokiv kolekciyi Lejdenskogo botanichnogo sadu popovnilisya zibrannyam yaponskih roslin privezenih Filipom fon Ziboldom nimeckim vchenim yakij u 1823 1829 rokah perebuvav u gollandskij faktoriyi Dedzima v Yaponiyi U pershij polovini XIX stolittya u pivdennij chasini sadu zbuduvali bagato nevelikih teplic a 1856 roku zliva i sprava vid Staroyi oranzhereyi bulo zvedeno dvi velikih oranzhereyi iz skla ta metalu 1862 roku zbuduvali teplicyu orhidej de roztashuvalasya kolekciya z bilsh nizh 500 vidiv orhidej u 1871 roci novu teplicyu iz stavkom dlya liliyi Victoria amazonica u 1877 roci teplicyu dlya derevopodibnih paporotej u 1878 roci oranzhereyu dlya palm perebudovana u 1899 roci u 1878 roci teplicyu dlya kolekciyi kaktusiv Okrim togo vzdovzh kanalu sho protikav kriz sad 1883 roku zveli seriyu nevelichkih teplic de viroshuvalisya roslini dlya prodazhu U 1857 roci ploshu sadu znachno skorotili cherez budivnictvo Lejdenskoyi observatoriyi V ti chasi direktorom sadu buv Villem Gendrik de Friz yakij chasto podorozhuvav i jogo obov yazki vikonuvav molodij vchenij ru Vidilennya dilyanki pid budivnictvo stalosya bez zgodi kerivnictva Lejdenskogo botanichnogo sadu ale 2011 roku cyu zemlyu povernuli u vlasnist sadu U 1931 1933 rokah direktorom botanichnogo sadu buv profesor en yakij sumishav cyu posadu iz vikladannyam v universiteti Teplici sadu zvedeni mizh 1850 ta 1890 rokami buli zneseni u 1937 1938 rokah yih zaminiv velikij oranzherejnij kompleks Todi zh buli zasnovani rozarij trav yanij sad i Sistematichnij sad U 1931 roci buv stvorenij tak zvanij sad Kluziusa rekonstrukciya pervisnogo sadu yaka vtim roztashovuvalasya v inshomu misci nizh original Pri stvorenni sadu Kluziusa vikoristovuvavsya plan originalnogo sadu ta visadzheni ti roslini yaki rosli tut u 1594 roci U 2000 roci sad onovili zadlya bilshoyi vidpovidnosti pervisnomu botanichnomu sadovi a 2009 roku sad Kluziusa pereyihav na perednij dvir zajnyavshi svoye istorichne misce U 1990 roci na chest 400 richchya Lejdenskogo botanichnogo sadu zasnuvali Memorialnij sad Zibolda vikonanij u yaponskomu stili a 1993 roku na kolishnomu bastioni bilya Lejdenskoyi observatoriyi bulo zakladeno Sad paporoti U 2011 roci bulo stvoreno Sad kitajskih trav Z 1 lipnya 2006 roku kerivnikom Lejdenskogo botanichnogo sadu ye nimeckij vchenij nl a direktorom z naukovoyi roboti profesor nl Oficijnij shtat sadu skladayetsya lishe z 15 spivrobitnikiv prote yim dopomagaye velika grupa volonteriv OpisSad Kluziusa Lejdenskij botanichnij sad skladayetsya iz shesti osnovnih chastin perednogo dvoru iz sadom Kluziusa Zimovogo sadu Memorialnogo sadu Zibolda Golovnoyi oranzhereyi Sistematichnogo sadu i kompleksu teplic iz tropichnimi roslinami Na perednomu dvori kudi vede z kanalu Rapenburg golovnij vhid roztashovana najstarisha chastina sadu tak zvanij Perednij sad nid De Voortuin Sered botanichnih cikavinok tut mozhna zaznachiti livanskij kedr yakij roste z 1990 roku na misci 160 richnogo buka tak zvanij zolotij dosh visadzhenij 1601 roku za legendoyu samim Karlom Kluziusom ta tyulpanove derevo visadzhene 1682 roku U 2009 roci projshla rekonstrukciya Perednogo sadu pid chas yakoyi syudi perenesli sad Kluziusa vidtvorenij u 1931 roci pervisnij sad 1594 roku iz tim samim perelikom roslin Usi roslini peregorodki ta parkani roztashovani u vidpovidnosti do planu 1594 roku Tut roste blizko 700 vidiv roslin zagalnoyu kilkistyu 1 585 shtuk Zimovij sad Najmolodshoyu chastinoyu botanichnogo sadu ye Zimovij sad nid De Wintertuin holodna oranzhereya de vzimku temperatura mozhe padati do 5 8 C Yiyi zbuduvav 2000 roku arhitektor Hubert Yan Henket Hubert Jan Henket V Zimovomu sadu rostut perevazhno sagovnikopodibni roslini rodu Konofitum ta roslini hizhaki rosichka tovstyanka i sarraceniya Takozh u budivli Zimovogo sadu roztashovani kasa informacijnij centr muzejnij magazin i kafe Za budivleyu Zimovogo sadu roztashovana Golovna oranzhereya zvedena mizh 1740 ta 1744 rokami za proektom arhitektora Danielya Maro Daniel Marot Tut z kincya zhovtnya po kinec bereznya zberigayutsya subtropichni roslini yaki v teplu poru roku vistavlyayutsya na svizhomu povitri lavrove derevo olivkove derevo granatove derevo ta inshi teplolyubni roslini Seredzemnomor ya Aziyi Ameriki ta Avstraliyi Memorialnij sad Zibolda Zliva vid Golovnoyi oranzhereyi roztashovanij novij oranzherejnij kompleks zvedenij u 1930 h rokah Vin skladayetsya z dvoh z yednanih mizh soboyu budivel Visokoyi oranzhereyi nid Hoge Kas ta oranzhereyi Viktoriya nid Victoriakas Tut rostut taki tropichni roslini yak hojya ru mimoza sorom yazliva en Strongylodon macrobotrys nepentes roslini rodini Aroyidni zokrema amorfofalyus veletenskij tropichni orhideyi ta paporoti U budivli oranzhereyi Viktoriya najyaskravishim eksponatom ye liliya Victoria amazonica yaku vpershe visadili v botanichnomu sadu 8 lipnya 1872 roku Poblizu budivel oranzherej rostut hurma visadzhena 1736 roku ta derevo ginkgo visadzhene 1785 roku Na shid vid oranzhereyi Viktoriya lezhit rozarij de roste blizko dvohsot riznovidiv troyand Pivdennishe oranzherej vlashtovano Memorialnij sad Zibolda stvorenij 1990 roku na chest Filipa Franca fon Zibolda doslidnika Yaponiyi yakij svogo chasu zbagativ kolekciyu Lejdenskogo botanichnogo sadu zrazkami roslin Yaponskogo arhipelagu ta Shidnoyi Aziyi Sad stvorenij u tradicijnomu dlya yaponskih sadiv stili karesansuj sad kaminnya za proektom yaponskogo landshaftnogo dizajnera Makoto Nakamuri Inshij yaponskij majster Hiromasa Amasaki rozmistiv u sadu kaminnya zi shtuchnogo ostrovu Neltye Yans u provinciyi Zelandiya Dorizhki z graviyu yaki u stili karesansuj oznachayut vodu simvolizuyut richku Majn sho protikaye u ridnomu misti Zibolda Vyurcburzi i vpadaye do Rejnu na yakomu stoyit Lejden de meshkav Zibold Sad otochenij chervonoyu stinoyu bilya vhodu roztashovani yaponskij chajnij budinochok ta byust fon Zibolda U sadu roste blizko sta vidiv azijskih roslin zokrema yaponski kleni hosti ta gortenziyi V centri sadu roste stare derevo en yaponskij v yaz privezene she Ziboldom Sad splanovanij takim chinom sho nemozhlivo pobachiti usi eksponati odnochasno tobto u tradiciyah yaponskih sadiv Takozh z ciyeyu metoyu bilya eksponativ ne roztashovani tablichki z opisom She dali na pivden roztashovanij Sad kitajskih trav i sad paporoti V ostannomu zrostaye kilka soten riznih vidiv paporoti perevazhno z Pivnichnoyi pivkuli U shidnij chastini Lejdenskogo botanichnogo sadu rozbitij tak zvanij Sistematichnij sad stvorenij dlya vivchennya rodinnih zv yazkiv mizh riznimi vidami roslin Tut roste kilka soten roslin zgrupovanih u pevni grupi GalereyaOranzhereya Viktoriya Visoka oranzhereya Sistematichnij sad Sad kitajskih trav Chajnij budinochok i byust Zibolda Skulpturna grupa u sadu Subtropichni roslini kolo Golovnoyi oranzhereyi Derevo zolotij dosh visadzhene 1601 roku Liliya Victoria amazonica Livanskij kedr Stavok u botanichnomu sadu Sira chaplya bilya stavka u botanichnomu saduPrimitki PDF www hortusleiden nl Hortus Botanicus Leiden Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 serpnya 2015 nid DzherelaLejdenskij botanichnij sad u sestrinskih Vikiproyektah Informaciya u Vikidanih Proyekt Niderlandi Lejdenskij botanichnij sad u Vikishovishi Cor Smith Hortus Botanicus Het Leiden Boek Zwolle WBooks 2013 383 p ISBN 978 90 400 77524 nid G A van Uffelen Hortus botanicus Leiden 425 years P J A Kessler Leiden Universiteit Leiden 2015 96 p Posilannyawww hortusleiden nl oficijnij sajt Lejdenskogo botanichnogo sadu nid www bgci org Botanic Gardens Conservation International Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 28 serpnya 2015 angl