Кекенгоф нід Keukenhof køːkə n ˌɦɔf кухонний парк королівський парк квітів у Нідерландах Також відомий під назвою Сад Єв

Кекенгоф (нід. Keukenhof [køːkə (n) ˌɦɔf] — кухонний парк) — королівський парк квітів у Нідерландах. Також відомий під назвою Сад Європи (англ. Garden of Europe). Розташований майже на самому узбережжі між Амстердамом і Гаагою в невеликому містечку Ліссе (нід. Lisse), при під'їзді до якого повсюди є покажчики маршруту на Кекенгоф.

Кекенгоф
Дата створення / заснування	1950

Країна	Нідерланди
Адміністративна одиниця	Ліссе
Площа	32 га

Офіційний сайт(нід.)(нім.)(фр.)(англ.)
Кекенгоф у Вікісховищі

Координати: 52°16′08″ пн. ш. 4°32′49″ сх. д. / 52.268889000027776603° пн. ш. 4.54722200002777743° сх. д.

Сад Кекенгоф, розташований на 32 гектарах землі, знаменитий своїми квітами і великими тюльпановими галявинами. У парку посаджено 4,5 мільйона тюльпанів 100 різних різновидів. Тут три оранжереї: з тюльпанами, золотими нарцисами і пишним бузком в одній, червоними трояндами в інший і орхідеями в третій.

Парк щорічно відкривається для відвідувачів приблизно з 20-х чисел березня до 20-х чисел травня. Наприкінці квітня там проходить парад квітів «Bloemencorso Bollenstreek» — процесія різних композицій, складених з квітів.

1840 року парк спроєктували ландшафтні архітектори Зохери, які свого часу спроєктували розбивку Вонделпарка в Амстердамі. Вперше виставка квітів у Кекенгофі пройшла в 1949 році з ініціативи бургомістра міста Ліссе пана Ламбоя. Тепер Кекенгоф щорічно відвідують понад 800 тисяч туристів з різних країн.

Доходи

Кекенгоф не отримує державних субсидій. Доходи отримують від продажу квитків та ліцензій на харчові продукти і напої. 2019 року було 1.5 млн відвідувачів і дохід Кекенгофа склав 25 мільйонів євро. 2020 року через пандемію коронавірусу 2019—2020 років і закриття для її стримування парк був закритий із 21 березня по 10 травня, що обійшлося йому приблизно в 25 мільйонів доларів втрат в доходах.

Галерея

Нарциси
Орхідеї в теплиці

Див. також

Майнау

Примітки

Reijn, Gerard (17 березня 2019). . De Volkskrant. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 20 червня 2022.
Siegal, Nina (2 квітня 2020). . The New York Times. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 25 травня 2021.

Посилання

Офіційний сайт [ 6 лютого 2019 у Wayback Machine.]
На карті

[1] Reijn, Gerard (17 березня 2019). . De Volkskrant. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 20 червня 2022.

[2] Siegal, Nina (2 квітня 2020). . The New York Times. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 25 травня 2021.