Адміністративний поділ Лейдена — система поділу території нідерландського міста Лейден на адміністративно-територіальні одиниці, менші за порядком, ніж муніципалітет. Лейден ділиться на 10 районів (нід. districten), кожен з яких також розділений на дільниці (нід. buurten). Райони мають встановлені межі та до 1 січня 2012 року управлялися відповідними районними радами (нід. districtsraden). В Лейдені — 54 дільниці, деякі з них мають власні органи самоуправління.
Також, задля статистичного обліку, Лейден ділиться на 4 округи (нід. stadsdelen): Центральний, Північний, Південний та Західний, межі яких, однак, не повністю збігаються з межами районів (дільниці одного району можуть належати різним округам).
Історія районів Лейдена
Перше поселення на місці сучасного міста існувало у IX–X століттях при злитті двох річок, Ауде-Рейна і [nl], вздовж шляху, на місці якого зараз вулиця [nl] (Breestraat). В сучасному місті тут розташована дільниця .
З часом населення міста зростало, а межі міста розширювалися, в основному, за рахунок земель сусідніх поселень Лейдердорп, Зутервауде та Угстгест. Перше розширення сталося близько 1290–1300 років, коли мешканці Лейдена заселили західну частину великого острова Вардейланд, між Ауде-Рейном і Ньїве-Рейном (рукавами Рейну), між і сучасною вулицею [nl] (Hooigracht). Ця частина Лейдена є дільницею . Через півстоліття, у 1355 році місто знову розширило свої межі, ще далі на схід від Лейденського замку. Новою східною межею міста став канал по сучасній вулиці [nl] (Herengracht). У теперішньому місті цій місцевості відповідає дільниця .
Того ж року до складу Лейдена увійшло село Маредорп, яке розташовувалося на берегах річки Маре, в районі сучасних вулиць [nl] і [nl]. До цього часу це спершу були дві частини різних поселень, Угстгеста і Лейдердорпа, розділені річкою Маре, а на початку XIV століття сформували окреме село, яке, втім, недовго пробуло незалежним поселенням. Після приєднання Маредорпа північним кордоном Лейдена став канал Ауде-Вест. У сучасному Лейдені на місці Маредорпа розташовані дві дільниці — і , хоча іноді використовується і історична назва Маредорп (або Маредорп-Де Камп) для обох дільниць.
У 1386 році Лейден знову розширив свої межі, цього разу на південь, за рахунок земель Зутервауде. Новий південний кордон міста проліг по каналу [nl] (сучасні дільниці і ).
Наприкінці XIV століття у місті було чотири райони: Gasthuiskwartier (укр. Шпитальний квартал), Vleeshuiskwartier (укр. Квартал м'ясників), Wolhuiskwartier (укр. Квартал ткачів) і Wanthuiskwartier (укр. Квартал кравців). Так званий Синій камінь, розташований на вулиці Брестрат навпроти , позначає центр середньовічного міста.
Наступне розширення між Лейдена відбулося лише 1611 року, до цього часу в місті (та й у державі загалом) тривала значна економічна, політична та соціальна криза, що завершилася Нідерландською революцією. Наприкінці XV століття починається новий етап в історії Лейдена, розвивається економіка, до міста прибувають нові поселенці з Фландрії та Валлонії. Через різке збільшення населення міста міська влада розширює межі Лейдена на північ, за канал Ауде-Вест (сучасні дільниці Д'Ауде Морс, Моленбюрт, Нордвест). 1644 року до Лейдена також приєдналася невелика ділянка на північному сході (сучасна дільниця Хавенвейк-Норд), а 1659 року — значна територія на заході, за каналом Херенграхт (сучасні дільниці Хавенвейк-Зейд і ). Формування історичного центру Лейдена завершилося.
У XVIII столітті Лейден пережив чергову фазу економічного спаду, а от у 1830-х роках почалася індустріалізація міста. Було прокладено залізницю, в місті виникло багато фабрик та заводів, яким були потрібні робітники. У 1880-х роках місто виявилося переповненим, тому наприкінці XIX століття Лейден значно розширив свої межі, знову за рахунок усіх сусідніх муніципалітетів (Зутервауде — на півдні, Угстгеста — на півночі та сході, і Лейдердорпа — на сході).
Найбільше земель Лейден забрав у муніципалітету Зутервауде. До приєднання їх до міста тут мешкало близько 8500 осіб, переважно заможні фермери, кваліфіковані майстри, інтелігенція. У 1883–1885 роках на південному заході міста, за каналом Вітте Сінгел, почалася забудова дільниці . Цей район заселили переважно заможні громадяни, а робітничий клас залишився жити у міських нетрях, ближче до місць праці. Близько 1880 року також було прокладено вулицю Херенстрат, яка стала основою нової дільниці , на південь від Лейдена. На південному сході, за каналом Зутерваудесінгел, у 1900-х роках архітектори Й. Ботерманс і В. Мулдер звели житлову дільницю .
На півночі та північному заході до складу Лейдена увійшли колишні землі Угстгеста — сучасні дільниці , та . Межа між двома муніципалітетами пролягла по вулицях Вассенарсевег (Wassenaarseweg) і Кагерстрат (Kagerstraat). Від Лейдердорпа перейшли землі сучасних дільниць , та частково дільниці .
Наступна територіальна експансія Лейдена за рахунок сусідніх муніципалітетів відбулася 1920 року. Межа між Лейденом і Угсгестом пересунулася ще далі на північний захід, до вулиць Вармондервег (Warmonderweg), де утворилися дільниці і , а на заході до Лейдена приєднався район Угстгеста Морс, який утворив дільницю . На сході, на невеликому острові (частині колишнього Вардейланда), що до цього належав Лейдердорпу, сформувалася дільниця . На південному сході, за рахунок земель Зутервауде, утворився великий житловий масив , забудований приватними будинками для середнього класу.
Останнє розширення меж міста сталося 1966 року. За рахунок Угсгеста в Лейдені з'явилися житлові масиви на півночі, і на заході, за рахунок Зутервауде — житловий масив на південному сході. У 1970-х роках ці райони швидко забудовувалися сучасними блоковими будинками.
Округи, райони та дільниці Лейдена
Район | Мапа району | Округ | Дільниця | Населення (ос.) | Загальна пл. (га) | Забудована пл. (га) | Мапа дільниці |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Центральний | 2 150 | 22 | 21 | ||||
Центральний | 1 680 | 20 | 17 | ||||
Центральний | 1 050 | 12 | 10 | ||||
Центральний | 2 860 | 22 | 19 | ||||
Бінненстад-Норд | Центральний | 920 | 8 | 8 | |||
Центральний | 3 240 | 15 | 14 | ||||
Центральний | 1 080 | 9 | 9 | ||||
Центральний | 2 130 | 12 | 12 | ||||
Центральний | Д'Ауде Морс | 780 | 10 | 8 | |||
Центральний | Нордвест | 1 440 | 20 | 17 | |||
Центральний | Хавенвейк-Норд | 520 | 8 | 6 | |||
Центральний | Хавенвейк-Зейд | 1 820 | 21 | 16 | |||
Центральний | Моленбюрт | 530 | 6 | 6 | |||
Центральний | 2 050 | 38 | 34 | ||||
Центральний | 1 980 | 34 | 33 | ||||
Північний | 1 280 | 46 | 45 | ||||
Північний | 5 090 | 62 | 62 | ||||
Північний | 6 130 | 74 | 69 | ||||
Південний | 2 050 | 31 | 29 | ||||
Південний | 2 290 | 27 | 24 | ||||
Південний | 1 310 | 31 | 29 | ||||
Південний | 3 120 | 30 | 30 | ||||
Південний | 2 000 | 29 | 28 | ||||
Південний | 3 690 | 35 | 34 | ||||
Південний | 1 550 | 49 | 46 | ||||
Південний | 10 | 139 | 128 | ||||
Південний | 1 820 | 95 | 91 | ||||
Південний | 1 080 | 19 | 15 | ||||
Південний | 2 220 | 34 | 30 | ||||
Південний | 1 540 | 26 | 23 | ||||
Південний | 2 230 | 58 | 57 | ||||
Південний | 3 660 | 43 | 42 | ||||
Південний | 4 640 | 54 | 49 | ||||
Південний | 370 | 230 | 221 | ||||
Південний | 2 980 | 40 | 39 | ||||
Південний | 1 760 | 50 | 48 | ||||
Західний | 1 820 | 21 | 18 | ||||
Західний | 4 400 | 66 | 66 | ||||
Західний | 4 550 | 119 | 114 | ||||
Західний | 200 | 61 | 61 | ||||
Північний | 1 390 | 54 | 51 | ||||
Північний | 900 | 47 | 47 | ||||
Північний | 1 340 | 29 | 29 | ||||
Західний | 0 | 58 | 58 | ||||
Північний | 990 | 20 | 20 | ||||
Північний | 4 620 | 49 | 49 | ||||
Північний | 2 680 | 39 | 35 | ||||
Північний | 2 570 | 40 | 38 | ||||
Північний | 950 | 10 | 10 | ||||
Північний | 2 820 | 41 | 40 | ||||
Західний | 2 320 | 58 | 55 | ||||
Західний | 3 030 | 42 | 36 | ||||
Західний | 2 370 | 32 | 31 | ||||
Західний | 4 520 | 69 | 66 |
Коментарі
- Цей острів важко побачити на сучасній карті, адже він розділений низкою каналів. Він починався від місця розділення Рейну на два рукави (на кордоні сучасного муніципалітету Лейдердорп) і закінчувався біля їх злиття, тобто біля Лейденського замку.
Джерела
- Cor Smith. Het Leiden Boek. — Zwolle : WBooks, 2013. — . (нід.)
- Ingrid Moerman. What and where in historical Leiden / Waar gebeurd in Leiden. — Leiden : Stedelijk Museum de Lakenhal, 1997. — . (англ.), (нід.)
Посилання
- . leiden.nl. Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 3 червня 2015. (нід.)
- Korte Geschiedenis van de Maredijkbuurt (PDF). www.maredijkbuurt400.nl. Процитовано 7 червня 2015.[недоступне посилання з вересня 2019] (нід.)
- . www.oegstgeest.nl. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 7 червня 2015. (нід.)
- . www.deleidsecanon.nl. Архів оригіналу за 31 січня 2015. Процитовано 7 червня 2015. (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrativnij podil Lejdena sistema podilu teritoriyi niderlandskogo mista Lejden na administrativno teritorialni odinici menshi za poryadkom nizh municipalitet Lejden dilitsya na 10 rajoniv nid districten kozhen z yakih takozh rozdilenij na dilnici nid buurten Rajoni mayut vstanovleni mezhi ta do 1 sichnya 2012 roku upravlyalisya vidpovidnimi rajonnimi radami nid districtsraden V Lejdeni 54 dilnici deyaki z nih mayut vlasni organi samoupravlinnya Takozh zadlya statistichnogo obliku Lejden dilitsya na 4 okrugi nid stadsdelen Centralnij Pivnichnij Pivdennij ta Zahidnij mezhi yakih odnak ne povnistyu zbigayutsya z mezhami rajoniv dilnici odnogo rajonu mozhut nalezhati riznim okrugam Istoriya rajoniv LejdenaMapa 1574 roku Mapa 1652 roku Mapa 1698 roku Mapa 1905 roku Pershe poselennya na misci suchasnogo mista isnuvalo u IX X stolittyah pri zlitti dvoh richok Aude Rejna i nl vzdovzh shlyahu na misci yakogo zaraz vulicya nl Breestraat V suchasnomu misti tut roztashovana dilnicya Sinij kamin Lejdena Z chasom naselennya mista zrostalo a mezhi mista rozshiryuvalisya v osnovnomu za rahunok zemel susidnih poselen Lejderdorp Zutervaude ta Ugstgest Pershe rozshirennya stalosya blizko 1290 1300 rokiv koli meshkanci Lejdena zaselili zahidnu chastinu velikogo ostrova Vardejland mizh Aude Rejnom i Nyive Rejnom rukavami Rejnu mizh i suchasnoyu vuliceyu nl Hooigracht Cya chastina Lejdena ye dilniceyu Cherez pivstolittya u 1355 roci misto znovu rozshirilo svoyi mezhi she dali na shid vid Lejdenskogo zamku Novoyu shidnoyu mezheyu mista stav kanal po suchasnij vulici nl Herengracht U teperishnomu misti cij miscevosti vidpovidaye dilnicya Togo zh roku do skladu Lejdena uvijshlo selo Maredorp yake roztashovuvalosya na beregah richki Mare v rajoni suchasnih vulic nl i nl Do cogo chasu ce spershu buli dvi chastini riznih poselen Ugstgesta i Lejderdorpa rozdileni richkoyu Mare a na pochatku XIV stolittya sformuvali okreme selo yake vtim nedovgo probulo nezalezhnim poselennyam Pislya priyednannya Maredorpa pivnichnim kordonom Lejdena stav kanal Aude Vest U suchasnomu Lejdeni na misci Maredorpa roztashovani dvi dilnici i hocha inodi vikoristovuyetsya i istorichna nazva Maredorp abo Maredorp De Kamp dlya oboh dilnic U 1386 roci Lejden znovu rozshiriv svoyi mezhi cogo razu na pivden za rahunok zemel Zutervaude Novij pivdennij kordon mista prolig po kanalu nl suchasni dilnici i Naprikinci XIV stolittya u misti bulo chotiri rajoni Gasthuiskwartier ukr Shpitalnij kvartal Vleeshuiskwartier ukr Kvartal m yasnikiv Wolhuiskwartier ukr Kvartal tkachiv i Wanthuiskwartier ukr Kvartal kravciv Tak zvanij Sinij kamin roztashovanij na vulici Brestrat navproti poznachaye centr serednovichnogo mista Nastupne rozshirennya mizh Lejdena vidbulosya lishe 1611 roku do cogo chasu v misti ta j u derzhavi zagalom trivala znachna ekonomichna politichna ta socialna kriza sho zavershilasya Niderlandskoyu revolyuciyeyu Naprikinci XV stolittya pochinayetsya novij etap v istoriyi Lejdena rozvivayetsya ekonomika do mista pribuvayut novi poselenci z Flandriyi ta Valloniyi Cherez rizke zbilshennya naselennya mista miska vlada rozshiryuye mezhi Lejdena na pivnich za kanal Aude Vest suchasni dilnici D Aude Mors Molenbyurt Nordvest 1644 roku do Lejdena takozh priyednalasya nevelika dilyanka na pivnichnomu shodi suchasna dilnicya Havenvejk Nord a 1659 roku znachna teritoriya na zahodi za kanalom Herengraht suchasni dilnici Havenvejk Zejd i Formuvannya istorichnogo centru Lejdena zavershilosya U XVIII stolitti Lejden perezhiv chergovu fazu ekonomichnogo spadu a ot u 1830 h rokah pochalasya industrializaciya mista Bulo prokladeno zaliznicyu v misti viniklo bagato fabrik ta zavodiv yakim buli potribni robitniki U 1880 h rokah misto viyavilosya perepovnenim tomu naprikinci XIX stolittya Lejden znachno rozshiriv svoyi mezhi znovu za rahunok usih susidnih municipalitetiv Zutervaude na pivdni Ugstgesta na pivnochi ta shodi i Lejderdorpa na shodi Najbilshe zemel Lejden zabrav u municipalitetu Zutervaude Do priyednannya yih do mista tut meshkalo blizko 8500 osib perevazhno zamozhni fermeri kvalifikovani majstri inteligenciya U 1883 1885 rokah na pivdennomu zahodi mista za kanalom Vitte Singel pochalasya zabudova dilnici Cej rajon zaselili perevazhno zamozhni gromadyani a robitnichij klas zalishivsya zhiti u miskih netryah blizhche do misc praci Blizko 1880 roku takozh bulo prokladeno vulicyu Herenstrat yaka stala osnovoyu novoyi dilnici na pivden vid Lejdena Na pivdennomu shodi za kanalom Zutervaudesingel u 1900 h rokah arhitektori J Botermans i V Mulder zveli zhitlovu dilnicyu Na pivnochi ta pivnichnomu zahodi do skladu Lejdena uvijshli kolishni zemli Ugstgesta suchasni dilnici ta Mezha mizh dvoma municipalitetami prolyagla po vulicyah Vassenarseveg Wassenaarseweg i Kagerstrat Kagerstraat Vid Lejderdorpa perejshli zemli suchasnih dilnic ta chastkovo dilnici Nastupna teritorialna ekspansiya Lejdena za rahunok susidnih municipalitetiv vidbulasya 1920 roku Mezha mizh Lejdenom i Ugsgestom peresunulasya she dali na pivnichnij zahid do vulic Varmonderveg Warmonderweg de utvorilisya dilnici i a na zahodi do Lejdena priyednavsya rajon Ugstgesta Mors yakij utvoriv dilnicyu Na shodi na nevelikomu ostrovi chastini kolishnogo Vardejlanda sho do cogo nalezhav Lejderdorpu sformuvalasya dilnicya Na pivdennomu shodi za rahunok zemel Zutervaude utvorivsya velikij zhitlovij masiv zabudovanij privatnimi budinkami dlya serednogo klasu Ostannye rozshirennya mezh mista stalosya 1966 roku Za rahunok Ugsgesta v Lejdeni z yavilisya zhitlovi masivi na pivnochi i na zahodi za rahunok Zutervaude zhitlovij masiv na pivdennomu shodi U 1970 h rokah ci rajoni shvidko zabudovuvalisya suchasnimi blokovimi budinkami Okrugi rajoni ta dilnici LejdenaRajon Mapa rajonu Okrug Dilnicya Naselennya os Zagalna pl ga Zabudovana pl ga Mapa dilnici Centralnij 2 150 22 21 Centralnij 1 680 20 17 Centralnij 1 050 12 10 Centralnij 2 860 22 19 Binnenstad Nord Centralnij 920 8 8 Centralnij 3 240 15 14 Centralnij 1 080 9 9 Centralnij 2 130 12 12 Centralnij D Aude Mors 780 10 8 Centralnij Nordvest 1 440 20 17 Centralnij Havenvejk Nord 520 8 6 Centralnij Havenvejk Zejd 1 820 21 16 Centralnij Molenbyurt 530 6 6 Centralnij 2 050 38 34 Centralnij 1 980 34 33 Pivnichnij 1 280 46 45 Pivnichnij 5 090 62 62 Pivnichnij 6 130 74 69 Pivdennij 2 050 31 29 Pivdennij 2 290 27 24 Pivdennij 1 310 31 29 Pivdennij 3 120 30 30 Pivdennij 2 000 29 28 Pivdennij 3 690 35 34 Pivdennij 1 550 49 46 Pivdennij 10 139 128 Pivdennij 1 820 95 91 Pivdennij 1 080 19 15 Pivdennij 2 220 34 30 Pivdennij 1 540 26 23 Pivdennij 2 230 58 57 Pivdennij 3 660 43 42 Pivdennij 4 640 54 49 Pivdennij 370 230 221 Pivdennij 2 980 40 39 Pivdennij 1 760 50 48 Zahidnij 1 820 21 18 Zahidnij 4 400 66 66 Zahidnij 4 550 119 114 Zahidnij 200 61 61 Pivnichnij 1 390 54 51 Pivnichnij 900 47 47 Pivnichnij 1 340 29 29 Zahidnij 0 58 58 Pivnichnij 990 20 20 Pivnichnij 4 620 49 49 Pivnichnij 2 680 39 35 Pivnichnij 2 570 40 38 Pivnichnij 950 10 10 Pivnichnij 2 820 41 40 Zahidnij 2 320 58 55 Zahidnij 3 030 42 36 Zahidnij 2 370 32 31 Zahidnij 4 520 69 66KomentariCej ostriv vazhko pobachiti na suchasnij karti adzhe vin rozdilenij nizkoyu kanaliv Vin pochinavsya vid miscya rozdilennya Rejnu na dva rukavi na kordoni suchasnogo municipalitetu Lejderdorp i zakinchuvavsya bilya yih zlittya tobto bilya Lejdenskogo zamku DzherelaAdministrativnij podil Lejdena u sestrinskih Vikiproyektah Portal Niderlandi Informaciya u Vikidanih Proyekt Niderlandi Cor Smith Het Leiden Boek Zwolle WBooks 2013 ISBN 978 90 400 77524 nid Ingrid Moerman What and where in historical Leiden Waar gebeurd in Leiden Leiden Stedelijk Museum de Lakenhal 1997 ISBN 90 71655 10 5 angl nid Posilannya leiden nl Arhiv originalu za 25 chervnya 2015 Procitovano 3 chervnya 2015 nid Korte Geschiedenis van de Maredijkbuurt PDF www maredijkbuurt400 nl Procitovano 7 chervnya 2015 nedostupne posilannya z veresnya 2019 nid www oegstgeest nl Arhiv originalu za 5 lyutogo 2015 Procitovano 7 chervnya 2015 nid www deleidsecanon nl Arhiv originalu za 31 sichnya 2015 Procitovano 7 chervnya 2015 nid