Португалія — південноєвропейська країна, що знаходиться на крайньому південному заході континенту, займає західну частину Піренейського півострова . Загальна площа країни 92 090 км² (111-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 91 470 км², а на поверхню внутрішніх вод — 620 км². Площа країни втричі більша за площу Житомирської області України. Португалію перетинають три основні річки — Дору, Тежу і Гвадіана .
Географія Португалії | |
---|---|
Географічне положення Португалії | |
Географічне положення | |
Континент | Європа |
Регіон | Південна Європа |
Координати | 39°30′ пн. ш. 8°00′ зх. д. / 39.500° пн. ш. 8.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 92 090 км² (111-те) |
• суходіл | 99,5 % |
• води | 0,5 % |
Морське узбережжя | 1793 км |
Державний кордон | 1224 км |
Рельєф | |
Тип | височинний |
Найвища точка | гора Піку (2351 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | субтропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Тежу (275 км) |
Найбільше озеро | вдсх. (250 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | риба, корок, залізні руди, руди кольорових металів, срібло, золото, уранові руди, будівельні матеріали, кам'яна сіль, родючі ґрунти, гідроенергія |
Стихійні лиха | землетруси |
Екологічні проблеми | ерозія ґрунтів, забруднення повітря, забруднення вод |
Назва
Офіційна назва — Португальська Республіка, Португалія (порт. Republica Portuguesa, Portugal). Назва країни походить від середньовічного романського топоніму Портукале (Portucale), що є видозміною давньоримської назви (лат. Portus Cale), сучасні Порту і Віла-Нова-де-Ґайя. Місто Порту стало центром Португальського князівства у IX столітті. Походження назви Кале досі є предметом досліджень. Вона може бути пов'язана з кельтами-галлами (Gallaeci), які жили на північ від річки Дору ще в доримські часи. Також може походити від давньогрецького слова «калліс» (дав.-гр. καλλἰς), що означає красивий. Антична і сучасна поетична назва країни, Лузитанія (лат. Lusitania), походить від етноніму лузитанців (лат. Lusitani), імовірно, кельтського племені.
Історія дослідження території
Географічне положення
Португалія — південноєвропейська країна, що межує лише з однією державою: на сході й півночі — з Іспанією (спільний кордон — 1224 км). Загальна довжина державного кордону — 1224 км. Португалія на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1793 км.
- Порівняння розмірів території Португалія та США
- Морські кордони Португалії
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м.
Крайні пункти
Континентальна частина Португалії лежить між 42°06′ і 36°57′ паралелями північної широти, 9°30′ і 6°11′ меридіанами західної довготи.
Крайні пункти континентальної Португалії:
- крайня північна точка — біля селища (порт. Cevide) муніципалітету Мелгасу округу Віана-ду-Каштелу 42°06′11″ пн. ш. 08°11′54″ зх. д. / 42.10306° пн. ш. 8.19833° зх. д.;
- крайня південна точка — (порт. Cabo de Santa Maria), округ Фару 36°57′37″ пн. ш. 07°53′14″ зх. д. / 36.96028° пн. ш. 7.88722° зх. д.;
- крайня західна точка — мис Рока (порт. Cabo da Roca), Лісабонський регіон 38°46′52″ пн. ш. 09°30′02″ зх. д. / 38.78111° пн. ш. 9.50056° зх. д.;
- крайня східна точка — селище Парадела (порт. Paradela) муніципалітету Міранда-ду-Дору округу Браґанса 41°34′30″ пн. ш. 06°11′22″ зх. д. / 41.57500° пн. ш. 6.18944° зх. д..
- Севіде
- Мис Святої Марії
- Мис Рока
- Парадела
Час
: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом). Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад. Територія країни лежить у двох годинних поясах: UTC0, UTC-1 (Азорські острови).
Геологія
Корисні копалини
Надра Португалії багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, мідь, цинк, олово, вольфрам, срібло, золото, уранові руди, мармур, каолін, гіпс, кам'яну сіль.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 372 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Піку на острові Піку Азорського архіпелагу (2351 м). На півночі країни знаходиться плоскогір'я Месета. Переважають висоти 1000—1200 м над рівнем моря, найбільша — (1991 м) у горах Серра-да-Ештрела). На заході гори круто обриваються до приморської рівнини. Південніше річки Тежу розташована , на сході облямована плато з окремими кряжами висотою 600—1000 м. На крайньому півдні розташовані низькогір'я (902 м), південні схили яких круто обриваються до прибережної низовини.
- Рельєф Португалії
- Рельєф Португалії
- Рельєф Португалії
- Супутниковий знімок поверхні країни
Рельєф провінцій Міню на заході і Трансмонтани на сході, на північ від річки Дору, гірський. Провінція Бейра, що тягнеться від річки Дору до верхів'я річки Тежу, за винятком прибережної рівнини, також зайнята горами. У її центральній частині знаходиться вища точка Португалії — гора (1993 м). Родючі рівнини в низов'я річки Тежу (провінція Рібатежу). Прибережна зона на північ і південь від столиці країни Лісабона належить до провінції Ештремадура. На схід і південь від неї тягнеться провінція Алентежу, з м'яким горбистим рельєфом, а всю південну частину Португалії займають рівнини провінції Алгарве, за природними умовами схожі з середземноморською зоною Північної Африки.
- Гора Піку
- Гори Серра-да-Ештрела
- Вершина гори Торре
Узбережжя
Острови
Португалії належить ряд архіпелагів у Північній Атлантиці: Азори, Мадейра, Селваженш та ін.
- Ландшафти Азорів
- Карта Азорських островів
- Фуншал, архіпелаг Мадейра
- Берленга-Гранде
- Береги островів Селваженш
Клімат
Територія Португалії лежить у субтропічному кліматичному поясі, острів Мадейра — в тропічному. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. Над островом Мадейра, увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи).
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Португалії (за Кеппеном)
- Кліматограма Порту
- Кліматограма Лісабона
- Кліматограма Фару
Клімат країни, відповідно до класифікації Кеппена ділиться на два підтипи: Csa і Csb. Суворіший клімат присутній на південь від Серра-да-Ештрела, який володіє високою температурою влітку і прохолодною взимку, а літо сухе і волога зима. Північ Серра-да-Ештрела, на північному сході, клімат середземноморський континентальний, більш вологий і нижчий середньої температури країни, особливо в гірських районах, а низовини в долині Дору мають рекордно високі температури, схожі на південь країни з середньою температурою +16,4 °C. На Північному Узбережжі (північний захід), клімат середземноморський з морським впливом, і тому дуже помірний влітку.
Португалія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 68,7 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 5400 км² зрошуваних земель.
- Береги водосховища Алкева
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Головні річки, з півночі на південь: Міньйо, Дору, Мондегу, Тежу, Саду, Гвадіана. Більшість великих річок країни беруть початок в Іспанії та впадають в Атлантичний океан, за винятком Мондегу, Вога, Саду і Зезере (притока Тежу), Тамега (притока Дору), що починаються Португалії. Долини річок Дору і Тежу у верхніх течіях вузькі і глибоко порізані каньйонами, нижче за течією розширюються і поблизу берега Атлантичного океану переходять у плоскі низовини. Переважна більшість річок непридатні для судноплавства, окрім Тежу, Дору і нижньої течії Гвадіани. Популярні круїзи річкою Дору до Іспанії.
- Міньйо
- Дору (Дуеро) в Порту
- Мондегу в Пенакова
- Тежу (Тахо)
- Гвадіана
За допомогою гребель, річки Португалії стали важливим для країни джерелом виробництва електроенергії.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Португалії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 39,7 %,
- орні землі — 11,9 %,
- багаторічні насадження — 7,8 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 20 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 37,8 %;
- інше — 22,5 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Середземноморської підобласті Голарктичної області.
Охорона природи
Португалія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Урядом країни підписані, але не ратифіковані окремі протоколи міжнародні угоди щодо: транскордонного забруднення повітря (CLRTAP), Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD).
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси на Азорських островах; помірний вулканізм на Азорських островах, вулкан Фаял (1045 м) востаннє вивергався 1958 року.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- ерозію ґрунтів;
- забруднення повітря промисловими підприємствами й транспортними засобами;
- забруднення вод особливо вздовж узбережжя.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Португалії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Portugal, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- portugal : ( )[англ.] // etymonline.com. — Online Etymology Dictionary, 2019. — 1 January. — Дата звернення: 23 квітня 2019 року.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Buisson. 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019 — через Google Books.
- Fuentes, 2000.
- LABANAE AQUAE, LUSITA´NIA : ( )[англ.] // perseus.tufts.edu. — Dictionary of Greek and Roman Geography (1854). — Дата звернення: 23 квітня 2019 року.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Португалія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Португалія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — Т. 2. : Європа. — 464 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Іспанською
- (ісп.) Alvaro Galmés de Fuentes. Los topónimos: sus blasones y trofeos (la toponimia mítica). — Madrid : Real Academia de la Historia, 2000. — 211 с.
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Добрынин Б. Ф. Физическая география Западной Европы. — М. : Учпедгиз, 1948. — 415 с.
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М. : Прогресс, 1981. — 334 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Португалия // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Португалії |
- Вікісховище : Атлас Португалії.
- Карти Португалії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Portugal : ( )[англ.] : [арх. 23 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Португалію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Португалії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portugaliya pivdennoyevropejska krayina sho znahoditsya na krajnomu pivdennomu zahodi kontinentu zajmaye zahidnu chastinu Pirenejskogo pivostrova Zagalna plosha krayini 92 090 km 111 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 91 470 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 620 km Plosha krayini vtrichi bilsha za ploshu Zhitomirskoyi oblasti Ukrayini Portugaliyu peretinayut tri osnovni richki Doru Tezhu i Gvadiana Geografiya PortugaliyiGeografichne polozhennya PortugaliyiGeografichne polozhennyaKontinentYevropaRegionPivdenna YevropaKoordinati39 30 pn sh 8 00 zh d 39 500 pn sh 8 000 zh d 39 500 8 000TeritoriyaPlosha92 090 km 111 te suhodil99 5 vodi0 5 Morske uzberezhzhya1793 kmDerzhavnij kordon1224 kmRelyefTipvisochinnijNajvisha tochkagora Piku 2351 m Najnizhcha tochkaAtlantichnij okean 0 m KlimatTipsubtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaTezhu 275 km Najbilshe ozerovdsh 250 km InshePrirodni resursiriba korok zalizni rudi rudi kolorovih metaliv sriblo zoloto uranovi rudi budivelni materiali kam yana sil rodyuchi grunti gidroenergiyaStihijni lihazemletrusiEkologichni problemieroziya gruntiv zabrudnennya povitrya zabrudnennya vodNazvaOficijna nazva Portugalska Respublika Portugaliya port Republica Portuguesa Portugal Nazva krayini pohodit vid serednovichnogo romanskogo toponimu Portukale Portucale sho ye vidozminoyu davnorimskoyi nazvi lat Portus Cale suchasni Portu i Vila Nova de Gajya Misto Portu stalo centrom Portugalskogo knyazivstva u IX stolitti Pohodzhennya nazvi Kale dosi ye predmetom doslidzhen Vona mozhe buti pov yazana z keltami gallami Gallaeci yaki zhili na pivnich vid richki Doru she v dorimski chasi Takozh mozhe pohoditi vid davnogreckogo slova kallis dav gr kallἰs sho oznachaye krasivij Antichna i suchasna poetichna nazva krayini Luzitaniya lat Lusitania pohodit vid etnonimu luzitanciv lat Lusitani imovirno keltskogo plemeni Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaPortugaliya pivdennoyevropejska krayina sho mezhuye lishe z odniyeyu derzhavoyu na shodi j pivnochi z Ispaniyeyu spilnij kordon 1224 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 1224 km Portugaliya na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1793 km Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Portugaliya ta SShA Morski kordoni Portugaliyi Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf do glibin 200 m Div takozh Derzhavnij kordon Portugaliyi Krajni punkti Dokladnishe Krajni tochki Portugaliyi Kontinentalna chastina Portugaliyi lezhit mizh 42 06 i 36 57 paralelyami pivnichnoyi shiroti 9 30 i 6 11 meridianami zahidnoyi dovgoti mis Roka ParadelaKrajni punkti Portugaliyi Krajni punkti kontinentalnoyi Portugaliyi krajnya pivnichna tochka bilya selisha port Cevide municipalitetu Melgasu okrugu Viana du Kashtelu 42 06 11 pn sh 08 11 54 zh d 42 10306 pn sh 8 19833 zh d 42 10306 8 19833 krajnya pivdenna tochka port Cabo de Santa Maria okrug Faru 36 57 37 pn sh 07 53 14 zh d 36 96028 pn sh 7 88722 zh d 36 96028 7 88722 krajnya zahidna tochka mis Roka port Cabo da Roca Lisabonskij region 38 46 52 pn sh 09 30 02 zh d 38 78111 pn sh 9 50056 zh d 38 78111 9 50056 krajnya shidna tochka selishe Paradela port Paradela municipalitetu Miranda du Doru okrugu Bragansa 41 34 30 pn sh 06 11 22 zh d 41 57500 pn sh 6 18944 zh d 41 57500 6 18944 Sevide Mis Svyatoyi Mariyi Mis Roka Paradela Chas Dokladnishe UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom Litnij chas vvoditsya ostannoyi nedili bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v ostannyu nedilyu zhovtnya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad Teritoriya krayini lezhit u dvoh godinnih poyasah UTC0 UTC 1 Azorski ostrovi GeologiyaDokladnishe Geologiya Portugaliyi Div takozh Gidrogeologiya Portugaliyi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Portugaliyi Nadra Portugaliyi bagati na ryad korisnih kopalin zaliznu rudu mid cink olovo volfram sriblo zoloto uranovi rudi marmur kaolin gips kam yanu sil Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Portugaliyi Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 372 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Piku na ostrovi Piku Azorskogo arhipelagu 2351 m Na pivnochi krayini znahoditsya ploskogir ya Meseta Perevazhayut visoti 1000 1200 m nad rivnem morya najbilsha 1991 m u gorah Serra da Eshtrela Na zahodi gori kruto obrivayutsya do primorskoyi rivnini Pivdennishe richki Tezhu roztashovana na shodi oblyamovana plato z okremimi kryazhami visotoyu 600 1000 m Na krajnomu pivdni roztashovani nizkogir ya 902 m pivdenni shili yakih kruto obrivayutsya do priberezhnoyi nizovini Relyef Portugaliyi Relyef Portugaliyi Relyef Portugaliyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Relyef provincij Minyu na zahodi i Transmontani na shodi na pivnich vid richki Doru girskij Provinciya Bejra sho tyagnetsya vid richki Doru do verhiv ya richki Tezhu za vinyatkom priberezhnoyi rivnini takozh zajnyata gorami U yiyi centralnij chastini znahoditsya visha tochka Portugaliyi gora 1993 m Rodyuchi rivnini v nizov ya richki Tezhu provinciya Ribatezhu Priberezhna zona na pivnich i pivden vid stolici krayini Lisabona nalezhit do provinciyi Eshtremadura Na shid i pivden vid neyi tyagnetsya provinciya Alentezhu z m yakim gorbistim relyefom a vsyu pivdennu chastinu Portugaliyi zajmayut rivnini provinciyi Algarve za prirodnimi umovami shozhi z seredzemnomorskoyu zonoyu Pivnichnoyi Afriki Gora Piku Gori Serra da Eshtrela Vershina gori Torre Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe Portugaliyi nalezhit ryad arhipelagiv u Pivnichnij Atlantici Azori Madejra Selvazhensh ta in Landshafti Azoriv Karta Azorskih ostroviv Funshal arhipelag Madejra Berlenga Grande Beregi ostroviv SelvazhenshKlimatDokladnishe Teritoriya Portugaliyi lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi ostriv Madejra v tropichnomu Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Nad ostrovom Madejra uves rik panuyut tropichni povitryani masi Sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Perevazhayut shidni pasatni vitri dostatnye zvolozhennya na pidvitryanih shilah vidchuvayetsya znachnij deficit vologi Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Portugaliyi za Keppenom Klimatograma Portu Klimatograma Lisabona Klimatograma Faru Klimat krayini vidpovidno do klasifikaciyi Keppena dilitsya na dva pidtipi Csa i Csb Suvorishij klimat prisutnij na pivden vid Serra da Eshtrela yakij volodiye visokoyu temperaturoyu vlitku i proholodnoyu vzimku a lito suhe i vologa zima Pivnich Serra da Eshtrela na pivnichnomu shodi klimat seredzemnomorskij kontinentalnij bilsh vologij i nizhchij serednoyi temperaturi krayini osoblivo v girskih rajonah a nizovini v dolini Doru mayut rekordno visoki temperaturi shozhi na pivden krayini z serednoyu temperaturoyu 16 4 C Na Pivnichnomu Uzberezhzhi pivnichnij zahid klimat seredzemnomorskij z morskim vplivom i tomu duzhe pomirnij vlitku Portugaliya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 68 7 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 5400 km zroshuvanih zemel Beregi vodoshovisha Alkeva Richki Dokladnishe Richki Portugaliyi Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Golovni richki z pivnochi na pivden Minjo Doru Mondegu Tezhu Sadu Gvadiana Bilshist velikih richok krayini berut pochatok v Ispaniyi ta vpadayut v Atlantichnij okean za vinyatkom Mondegu Voga Sadu i Zezere pritoka Tezhu Tamega pritoka Doru sho pochinayutsya Portugaliyi Dolini richok Doru i Tezhu u verhnih techiyah vuzki i gliboko porizani kanjonami nizhche za techiyeyu rozshiryuyutsya i poblizu berega Atlantichnogo okeanu perehodyat u ploski nizovini Perevazhna bilshist richok nepridatni dlya sudnoplavstva okrim Tezhu Doru i nizhnoyi techiyi Gvadiani Populyarni kruyizi richkoyu Doru do Ispaniyi Richki Portugaliyi Minjo Doru Duero v Portu Mondegu v Penakova Tezhu Taho Gvadiana Za dopomogoyu grebel richki Portugaliyi stali vazhlivim dlya krayini dzherelom virobnictva elektroenergiyi Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Portugaliyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 39 7 orni zemli 11 9 bagatorichni nasadzhennya 7 8 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 20 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 37 8 inshe 22 5 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti Div takozh Ssavci Portugaliyi Ptahi Portugaliyi taOhorona prirodiDokladnishe Portugaliya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani okremi protokoli mizhnarodni ugodi shodo transkordonnogo zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha zemletrusi na Azorskih ostrovah pomirnij vulkanizm na Azorskih ostrovah vulkan Fayal 1045 m vostannye vivergavsya 1958 roku Sered ekologichnih problem varto vidznachiti eroziyu gruntiv zabrudnennya povitrya promislovimi pidpriyemstvami j transportnimi zasobami zabrudnennya vod osoblivo vzdovzh uzberezhzhya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Portugaliyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhPivdenna Yevropa Zahidna YevropaPrimitkiPortugal Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 portugal angl etymonline com Online Etymology Dictionary 2019 1 January Data zvernennya 23 kvitnya 2019 roku Pospelov E M 2005 Buisson 11 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 23 kvitnya 2019 cherez Google Books Fuentes 2000 LABANAE AQUAE LUSITA NIA angl perseus tufts edu Dictionary of Greek and Roman Geography 1854 Data zvernennya 23 kvitnya 2019 roku Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 7 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Portugaliya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Portugaliya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2010 T 2 Yevropa 464 s ISBN 978 966 439 273 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Ispanskoyu isp Alvaro Galmes de Fuentes Los toponimos sus blasones y trofeos la toponimia mitica Madrid Real Academia de la Historia 2000 211 s Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometeoizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dobrynin B F Fizicheskaya geografiya Zapadnoj Evropy M Uchpedgiz 1948 415 s ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Karri Lindal K Evropa M Progress 1981 334 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Portugaliya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya PortugaliyiVikishovishe Atlas Portugaliyi Karti Portugaliyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Portugal angl arh 23 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 7 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Portugaliyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Portugaliyi