Каї́р (араб. القاهرة, al-Qāhira — «переможець») — столиця Єгипту. Найбільше місто Близького Сходу і третє за величиною місто Африки, після Лагоса і Кіншаси (без урахування агломерації). Найбільше арабомовне місто світу.
Каїр القاهرة | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Єгипет | ||||
Губернаторство | Каїр | ||||
Засноване | 29 ст. до н. е. | ||||
Агломерація | 17 856 405 осіб | ||||
Населення | 8 026 454 осіб | ||||
Площа | 210 км² | ||||
Густота населення | 36 143 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | |||||
Телефонний код | +20-2 | ||||
Географічні координати | 30°03′22″ пн. ш. 31°14′22″ сх. д. / 30.05611° пн. ш. 31.23944° сх. д.Координати: 30°03′22″ пн. ш. 31°14′22″ сх. д. / 30.05611° пн. ш. 31.23944° сх. д. | ||||
Карта | |||||
Каїр | |||||
Всесвітньо відомі єгипетські піраміди розташовані на околиці Гізи, південно-західного передмістя Каїра. З основною частиною міста Гізу пов'язує окружна автомобільна дорога і шосе Аль-Ахрам. Наразі міська забудова підійшла впритул до плато Гіза — найближчий будинок розташований лише за 200 метрів від сфінкса.
У Каїрі розташований найбільший музей у світі — Великий Єгипетський музей.
Назва
Назва походить від араб. القاهرة — «Аль-Кагіра», від مصرالقاهرة — «Маср Аль-Кагіра» — переможець Єгипту.
Однією з неформальних назв міста є «Маср» (масрі مَصر [mɑsˤɾ]; тобто «Єгипет»).
Історія
Першим містом, заснованим на території сучасного Каїру був , або Геліополь (дав.-гр. Ἡλιούπολις,) одне з найбільших і найважливіших міст стародавнього Єгипту. Час його заснування невідомий, швидше за все — XXXI-XXIX ст. до н. е. Найдавніший храм, присвячений богу Атуму, центром вшанування якого був Іун, датується XXVIII ст. до н. е. Мешканці міста також вшановували камінь бен-бен (перша ділянка суходолу, створеного богом), священний стовп Іун, дерево Ішед, на ли́сті якого боги записували імена усіх єгипетських фараонів, фенікса Бену і чорного бика Мневіса.
Фараон Джосер (2690—2670 до н. е.) відзначився в Іуні будівництвом невеличкого храму з необпаленої цегли. За часів V династії місто стає фактичною столицею Єгипту. За династії на місці старого храму було збудоване величезне святилище Сонця, прикрашене Сенусертом I (1956—1911 до н. е.) двома обелісками з червоного граніту — цілком можливо, що саме за їхнім зразком надалі будували обеліски в усьому Єгипті. У 1433 до н. е. храм був відновлений і реконструйований Тутмосом III (1479—1425 до н. е.) Ще один храм був збудований Аменхотепом III (1388—1351 до н. е.). Його син Аменхотеп IV (Ехнатон) певний час намагався спиратися на геліопольських жерців в проведенні своїх реформ (у цей час в місті був зведений храм Ведж-Атон), але його нововведення не були сприйняті і невдовзі після смерті фараона були скасовані.
Іун був улюбленою резиденцією Сеті I (1290—1279 до н. е.), свій храм збудував у місті Рамзес II. Мернептах (1212—1202 до н. е.) встановив в Іуні тріумфальну колону із скульптурою на горі, що розповідала про перемоги фараона над лівійцями і «народами моря». Рамсес III (1185—1153 до н. е.), встановив у місті величезні скульптури Атума и збудував храм богині Тефнут. Сама будівля була зведена з граніту, а бронзові двері були оздоблені золотом. Псамметих I встановив в Іуні статую сфінкса. У місті знаходився славнозвісний «ніломір», який визначав рівень повеней Нілу.
Вавилон
У 525 до н. е. цар Камбіс І приєднує Єгипет до Персії. За деякими даними перський володар частково зруйнував Геліополь. Водночас саме він, або ж Дарій І Великий побудував на південь від Іуну нове місто під назвою Пер-Хапі-н-Іуну («дім Нілу біля Іуну»), покликане контролювати переправу через Ніл на півшляху між Іуном і Мемфісом. Біля Пер-Хапі закінчувався і збудований персами канал, що з'єднував Ніл з Червоним морем. З невідомих причин, можливо завдяки заселенню міста вихідцями з Месопотамії, місто згодом отримує й іншу назву — Вавилон (дав.-гр. Βαβυλών) або ж Вавилон єгипетський.
За часів персів Іун залишається впливовим релігійним і науковим центром Єгипту і усього Східного Середземномор'я. За деякими даними в місті певний час жили Солон і Піфагор, Іун відвідував Платон. Зупинився в місті під час завоювання Єгипту (332 до н. е.) і Александр Великий. Його наступник і засновник нової єгипетської держави Птоломей І саме верховному геліопольському жерцю Манефону доручив укладання першої історії Єгипту.
З приєднанням країни до Риму (остаточно у 30 до н. е.) Геліополь занепадає. Деякі його пам'ятки вивозяться до Італії. Натомість роль Вавилона посилюється. У ньому розташовують три «єгипетських» легіони. Імператор Траян (98-117) перетворює місто на майже неприступну фортецю. Її оборонні споруди модернізує імператор Аркадій (395–408). За візантійських часів Вавилон перетворюється на фактичну столицю «внутрішнього Єгипту», хоча, звичайно конкурувати з Александрією йому було не під силу.
Фустат
У 639 в Єгипті з'являються араби на чолі з Амр ібн аль-Асом. У битві біля руїн Геліополя (640) візантійці завдають їм поразки, але вигнати з країни вже не можуть. Амр ібн аль-Ас бере в облогу Вавилон і в 641 гарнізон фортеці капітулює. Зрозумівши безперспективність спротиву, візантійці самі змушені забратися з Єгипту.
Того ж року на місці свого табору на північ від Вавилона Амр засновує нове місто Фустат (араб. الفسطاط, у перекладі — «намет»), який швидко перетворюється на столицю єгипетських володінь халіфа. У місті будується мечеть — перша в Африці, що й досі носить ім'я Амра. Християни продовжують мешкати у Вавилоні, що поступово зливається з Фустатом. Існував у Фустаті і єврейський квартал.
Забудовувалось місто хаотично, житлові будинки, зведені без жодного плану, просто скупчувалися навколо мечеті і резиденції намісника. Тож епідемії і пожежі одразу охоплювали мало не все місто.
Аскар і Каттай
У 750 Омеядів змінюють халіфи з династії Аббасидів. Одразу після цього в Єгипті, на північ від Фустата будують нову резиденцію єгипетського намісника Салеха ібн Алі — місто Аскар (араб. العسكر, у перекладі -«військовий табір»).
У 868 тюрк Ахмед ібн-Тулун, син раба, який врешті став намісником не лише Єгипта, але й Сирії, оголошує себе цілком незалежним володарем. У 870 поруч із Аскаром він будує свою власну столицю, гідну самостійної держави, яка отримала назву (араб. لقطائـع, у перекладі — «квартал») Його палаци і сади мали змагатися із Дамаском і Багдадом. Посеред міста Тулун будує величезну мечеть, що більше нагадувала фортецю. Навколо Каттая будуються високі мури і захисний вал, — на випадок, якщо халіфи спробують повернути Єгипет під свою владу.
Обороні споруди не допомогли. Вже після смерті Тулуна, у 905 Аббасиди повернулися. Аби провчити інших, Каттай зрівнюють із землею, залишаючи непошкодженою лише мечеть Тулуна. Резиденцію намісників повертнули до Фустата, що на той час включив в себе і Аскар, і Вавилон.
Проте вже в 935 халіф змушений був визнати іншого тюрка, Мухаммад ібн Тугджа «іхшидом» і дозволив йому перетворити Єгипет на напівсамостійну «буферну» державу. Вона мала стримувати шиїтську династію Фатимідів, які на той час захопили Магриб. Проте Фатиміди виявилися сильнішими і в 969 один з їхніх полководців — Джаухар аль-Сікілі — захопив Єгипет разом із Фустатом.
Від Аль-Кахіри до єдиного Каїру
У тому ж 969 Джаухар збудував нову столицю держави Фатимідів — ще північніше Фустата — під назвою (араб. المنصوريه, у перекладі — «звитяжна»). Халіф аль-Муїзз, який переїхав до міста у 973, перейменував його на , (араб. مصرالقاهرة, у перекладі — «переможець Єгипту»). Місто було оголошено «закритим», навколо нього були зведені високі мури з п'ятьма воротами, а від Фустата Аль-Кахіру відділяла смуга порожньої землі. У місті знаходилися резиденція імама, дві мечеті, зокрема славнозвісна аль-Азхар, яка перетворилася згодом на ісламський університет, палаци, казарми і іподром. Особливі квартали призначалися для військовиків, які набиралися переважно з темношкірих суданців і тюрків, і для греків-християн, з яких значною мірою комплектувався за Фатимідів адміністративний апарат. Муїзз перетворив ближчий до Аль-Кахіри митний пост (що стояв на «каналі фараонів») на столичний порт і частково перебрав на його користь митні і портові збори, за рахунок яких жив сусідній Фустат.
Халіф Азіз перебудував на свій смак палац батька, який відтоді отримав назву Східного, звів новий, , утворивши принагідно площу , , кілька мечетей і мостів. Муїзз і Азіз не переслідували ані сунітів, ані євреїв, ані християн, які отримували високі державні посади.
З іменем халіфа Хакима (996–1021) пов'язують спробу радикальної і водночас доволі екстравагантної зміни політики Фатимідів. Хаким цікавився поезією і астрономією, за його дорученням склав славнозвісні . Халіф завершивши будівництво аль-Азхар і , що отримала його ім'я. Оголосивши рівність між шиїтами і сунітами, заснувавши , де, за свідченням сучасників, велися цілком вільні дискусії, від підданих він вимагав суворого дотримання релігійних заборон. Він заборонив торгівлю пивом і вином, вирубував виноградники, конфіскував і знищив усі запаси меду. Під заборону потрапила торгівля улюбленими стравами єгиптян і очищеною рибою. Порушникам цього наказу відрубували голови. За деякими даними, халіф взагалі вимагав від торговців не торгувати вдень (можливо, малося на увазі лише найспекотніший час) і розпорядився знищити в Аль-Кахірі усіх собак. Жінкам було заборонено виходити на вулицю, але при цьому халіф вимагав від чоловіків мати лише одну дружину. Халіф намагався скасувати рабство — як мусульман, так і тих, що сповідували інші релігії. Водночас, обурений «засиллям» християн в урядових структурах, Хаким спочатку почав звільняти їх з державної служби, потім — вимагати від них публічно позначати своє віросповідання, а згодом — забороняти відзначати їм свої свята та руйнувати або ж передавати конкуруючим конфесіям церкви, зокрема і в столиці. Екстравагантні заходи володаря пояснювали впливом на нього його радника — перса . Згодом, щоправда халіф віддалив його від себе і політика стала поміркованішою. Втім врешті решт у 1021 за загадкових обставин Хаким зник.
За часів Мустансира (1036–1094) Аль-Кахіра і Фустат переживають як найвищий злет, так і падіння. На початку правління Мустансира іноземців вражало багатство самого халіфа і багатьох його підданих, влаштованість міського життя — адже в цей час в будинках були вже водогони і каналізація. Проте намагання халіфа утримувати низькі ціни на хліб викликали невдоволення торговців, які підбили на повстання найманців-тюрок. Його жертвою мало не став сам Мустансир. Неврожаї 1066–1072 років призвели до голоду і спалаху епідемій. Лише запрошення до столиці у 1074 колишнього намісника Дамаска і Акки дозволило виправити становище. Сирійські вояки знищили усіх найманців-тюрків, Бадр відновив постачання хліба міським мешканцям, відновив і розширив мури Аль-Кахіри, збудувавши замість цегляних — кам'яні ворота -, і .
Оборону столиці здійснювали зокрема і з огляду на загрозу нападу Сельджуків, які у цей час відвоювали у Фатимідів Сирію і Палестину. Проте султанат Сельджуків розпався, а Палестину захопили хрестоносці. У 1163 турки і лицарі одночасно напали на Єгипет. Халіф уклав мир з хрестоносцями і вони залишили країну. Але ненадовго, у 1168 повернулися. Союзники хрестоносців всередині Єгипту влаштували пожежу у Фустаті, яка практично знищила місто. Халіф звернувся по допомогу до турецького султана Нур ад-Діна. Той відправив до Єгипту свого полководця , якого Адід призначив великим візиром. Проте Ширкух невдовзі помер і його місце зайняв його племінник Салах ад-Дін.
Після смерті Адіда в 1171 Салах ад-Дін проголосив себе султаном, повернув сунітському віросповіданню статус офіційної релігії і «відкрив» Аль-Кахіру, дозволивши селитися в ній та навколо мешканцям Фустату, які після пожежі залишилися без даху над головою. З 1176 він розгорнув будівництво нових міських мурів, які нарешті об'єднали Фустат, Аль-Кахіру, аль-Макс і засновану султаном цитадель на горі Мукаттам в єдине місто, яке від фатимідської столиці успадкувало назву Каїр.
Клімат міста
Каїр перебуває в субтропічній зоні клімату. У регіоні переважає теплий і сухий пустельний клімат, але часто з високою вологістю через вплив річки Ніл. Середньорічна температура становить 21,7 градуса за Цельсієм, а річна кількість опадів становить 24,7 мм (в середньому). Найтеплішим місяцем є липень в середньому 28 градусів, найхолоднішим є січень з 13,9 градуса за Цельсієм (в середньому). Період дощів припадає в проміжки з листопада по березень в середньому від 3,8 до 5,9 мм.
Літо, з травня по вересень, дуже гаряче, а також воно провіщає прихід піщаної бурі з півдня країни. Денні температури досягають максимум до 40 градусів Цельсія, з щоденної тривалості сонячного світла, до 13 годин в середньому. Вночі температура повітря не опускається нижче 20 градусів за Цельсієм. У період з жовтня по квітень денні максимуми досягають від 20 до 28 градусів за Цельсієм, з щоденною тривалістю сонячного світла, від дев'яти до одинадцяти годин. Взимку, з грудня по лютий, середня температура щодня опускається почасти до 20 градусів Цельсія, а нічні температури нижче десяти градусів Цельсія (в середньому).
Клімат Каїру | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 31 | 34,2 | 37,9 | 43,2 | 47,8 | 46,4 | 42,6 | 43,4 | 43,7 | 41 | 37,4 | 30,2 | 47,8 |
Середній максимум, °C | 18,9 | 20,4 | 23,5 | 28,3 | 32 | 33,9 | 34,7 | 34,2 | 32,6 | 29,2 | 24,8 | 20,3 | 27,7 |
Середня температура, °C | 13,6 | 14,9 | 16,9 | 21,2 | 24,5 | 27,3 | 27,6 | 27,4 | 26 | 23,3 | 18,9 | 15 | |
Середній мінімум, °C | 9 | 9,7 | 11,6 | 14,6 | 17,7 | 20,1 | 22 | 22,1 | 20,5 | 17,4 | 14,1 | 10,4 | 15,8 |
Абсолютний мінімум, °C | 1,2 | 3,6 | 5 | 7,6 | 12,3 | 16 | 18,2 | 19 | 14,5 | 12,3 | 5,2 | 3 | 1,2 |
Норма опадів, мм | 5 | 3.8 | 3.8 | 1.1 | 0.5 | 0.1 | 0 | 0 | 0 | 0.7 | 3.8 | 5.9 | 24.7 |
Кількість | 213 | 234 | 269 | 291 | 324 | 357 | 363 | 351 | 311 | 292 | 248 | 198 | 3451 |
Кількість днів з опадами | 3,5 | 2,7 | 1,9 | 0,9 | 0,5 | 0,1 | 0 | 0 | 0 | 0,5 | 1,3 | 2,8 | 14,2 |
Вологість повітря, % | 59 | 54 | 53 | 47 | 46 | 49 | 58 | 61 | 60 | 60 | 61 | 61 | 56 |
Джерело: World Meteorological Organization (UN) (1971–2000),NOAA for mean, record high and low and humidity |
Демографія
За неофіційними даними населення Каїру становить приблизно 11,2 мільйонів осіб. Каїр є 21-м містом у списку мегаполісів світу та найнебезпечнішим містом для жінок у світі за 2017 рік. Столиця Єгипту також є найбільш густо населеним містом Африки.
Населення і його приріст
Населення Каїру швидко зростало протягом останніх десятиліть, з середини 1960-х років дотепер[]. Однією з причин цього феномену є висока народжуваність (характерна для «арабського світу») і зростаюча міграція сільських жителів до столиці й культурного центру країни. Для того, щоб розмістити постійно зростаючу чисельність населення, навколо міста сформувалася агломерація з кілька його міст-супутників. У наш час[] близько 8,2 мільйонів жителів постійно мешкає в Каїрі, разом з 7,9 мільйонів жителів, що мешкають в містах супутниках вони становлять столичний регіон з загальною чисельністю населення в 16,1 мільйонів осіб.
|
|
Житлові умови
Мови міста
В Каїрі майже кожний єгиптянин говорить на єгипетсько-арабській мові (один з найпоширеніших діалектів арабської мови). Арабська мова, яку вживають у столиці Єгипту істотно відрізняється від деяких форм діалектів Середнього чи Верхнього Єгипту. Єгипетський діалект арабської мови є найважливішим серед новоарабських діалектів, це пояснюється, головним чином тому, що єгипетська кіноіндустрія, що базується в Каїрі є найбільшою в арабському світі, а єгипетські фільми демонструються по всіх арабомовних країнах, без дубляжу або субтитрів. поширилася Каїром після арабського завоювання в VII-му столітті й тепер вважається літературною мовою Єгипту.
Тільки незначний прошарок каїрців володіє коптською мовою, це стало завдяки її використанню Коптською церквою, як літургійної мови, саме так вона збереглася в письмовому вигляді, та підтверджує своє походження від єгипетської мови. Мова стародавнього Єгипту, знайшла своє продовження в коптській мові, та серед науковців, що її вивчають та ентузіастів з письменницького середовища, а в народі її ще називають священною мовою. Англійська мова вживається як іноземна мова, що популярна особливо у верхніх прошарках єгипетського суспільства, менше поширена, але популярна французька мова. А завдяки своїм туристичним принадам, у середовищі єгиптян здобувають своїх прихильників німецька, російська та іспанська мови.
Релігія в місті
Архітектурні пам'ятки
Історичний район Каїра | |
---|---|
Historic Cairo | |
Світова спадщина | |
30°02′40″ пн. ш. 31°14′09″ сх. д. / 30.04444444447222295° пн. ш. 31.235833333361110675° сх. д. | |
Країна | Єгипет |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, v, vi |
Об'єкт № | 89 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
| |
Каїр у Вікісховищі |
- Блакитна мечеть
- Мечеть Амра (641—642 роки)
- Мечеть Ібн-Тулуна (876—879 роки)
- Мечеть аль-Азхар (970—972 роки), мінарет (1468—1496 роки)
- Мечеть аль-Хакіма (990—1013 роки)
- Мечеть аль-Гуюші (1085 рік)
- Мечеть аль-Акмар (1125 рік)
- Мечеть ас-Саліх ат-Талаі (1160 рік)
- Каїрська Цитадель (1176—1183 роки)
- Мавзолей аш-Шафії (1211 рік)
- Мечеть султана Бейбарса (1267—1269 роки)
- Мечеть, мавзолей і медресе султана Калауна (кінець XIII століття)
- Мавзолей Санджара аль-Гавлі (1303—1304 роки)
- Мечеть, мавзолей і медресе султана Хасана (1356—1363 роки)
- Мечеть аль-Муаяда (1415—1420 роки)
- Мечеть Кайт-бея (1472—1474 роки)
- Мечеть, мавзолей і медресе султана аль-Гурі (1503 рік)
- Мечеть Сінан-паші (1571 рік)
- Палац Тахра
- Палац Гезіра
- Будинок аль-Гурія (XVI століття)
- Будинок Зайнаб-Хатун (XVI століття)
- Будинок Гамаль ал-Діна аз-Захабі (1637 рік)
- Будинок еміра Ридван-бея (1655 рік)
- Мечеть Мухаммеда Алі (1830—1848 роки) (арх. Юсуф Бохна)
- Єгипетський музей (1902 рік) (арх. М. Дурньон)
- Мечеть ар-Ріфаї (1911 рік)
- Каїрська телевежа (1961 рік)
Інфраструктура міста
Медицина
Каїр, а також сусідній мегаполіс — Гіза, вважаються основним центром медичного лікування в Єгипті, і, незважаючи на деякі винятки, має найбільш високий рівень медичного обслуговування в країні. До найвідоміших лікарень Каїру відносяться Ас-Салам Інтернешинал госпітал (As-Salam International Hospital), Корніш-ель-Ніл (Corniche El Nile); Мааді (Maadi) (єгипетська найбільша приватна лікарня на 350 ліжок), Університет Айн-Шамс лікарня (Ain Shams University Hospital), Дар-ель Фуад лікарня (Dar El Fouad Hospital), а також Каср Ель-Айне Дженераль лікарня (Qasr El Ainy General Hospital).
Освіта
Каїр довгий час був центром освіти та освітніх послуг не тільки для Єгипту, але і для всього арабського світу. Сьогодні Каїр є центром для багатьох державних установ, що управляють єгипетською системою освіти, а також має найбільше число освітніх шкіл та вищих навчальних закладів серед інших міст і провінцій Єгипту.
Університети в Єгипті, як правило, або фінансуються державою або приватними засобами. Освіта в Єгипті є безкоштовною, за законом, однак виплачуються малі гонорари викладачам, та й набір-заявки до них не великі, тоді, як правило, вони переповнені студентами (по декілька тисяч понад норми). Приватні університети є або єгипетські, або іноземних, і зазвичай мають набагато меншу кількість студентів із набагато більшими та якісними показниками у навчанні. А в Каїрі, столиці країни розміщено найбільше таких вищих навчальних закладів:
Університет | Дата заснування |
---|---|
Аль-Азгар Університет (Al-Azhar University) | 975 — (другий у світі — найстаріший вищий навчальний заклад) |
Каїрський Університет (Cairo University) | 1908 |
(American University in Cairo) | 1919 |
(Ain Shams University) | 1950 |
(Arab Academy for Science & Technology and Maritime Transport) | 1972 |
(Helwan University) | 1975 |
(Sadat Academy for Management Sciences) | 1981 |
(Modern Academy In Maadi) | 1993 |
(Misr International University) | 1996 |
(Misr University for Science and Technology) | 1996 |
(Modern Sciences and Arts University) | 1996 |
(Université Française d'Égypte) | 2002 |
(German University in Cairo) | 2003 |
(Canadian International College) | 2004 |
(British University in Egypt) | 2005 |
(Nile University) | 2006 |
Парки
Серед численних парків в Каїрі, є один з найкомпактніших — Ґабалая парк. Він був заснований ще в часи XIX століття, і тепер це зелена оаза в хаотичному та загромадженому місті. Парк цікавий своїм лабіринтом видовбаним в печерах, а також великим акваріумом з рибами Нілу, це є популярне місце пікніків для місцевих жителів і туристів.
Найбільший зоопарк в Африці, розташованої поруч з Університетом Каїру та Гізи і відкритий в 1891 році. У ньому знаходиться близько 400 різних видів тварин, у тому числі 260-річна черепаха, найстаріша у світі. Зоопарк є популярним місцем для відпочинку, (особливо по п'ятницях) і екскурсій жителів Каїру та Єгипту.
«Рагабське Село фараонів — Діснейленд» (Dr Ragab's Pharaonic Village — Disneyland), розташований на 150000 квадратних метрах, там можна оглянути точні копії стародавніх єгипетських будівель. Молоді єгиптяни перевдягаються в старі костюми, використовують інструменти та і реманент у стилі своїх предків, щоб пожити і попрацювати в ці дні — тим самим відчути ту епоху.
Відкритий у травні 2005 року, «Аль-Азгар Парк» (Al-Azhar Park) знаходиться поруч з районом Дарб аль-Агмар. Парк був створений за програмою підтримки історичних міст (HCSP) від «Ага Хана Трасту з культури» (Aga Khan Trust for Culture — AKTC), і він був подарунком місту його високістю Ага Ханом спадкоємцем роду Фатимідів, які були предками Ага-Хана.
У ході розбудови парку, була виявлена частина стіни 12 століття, періоду Айюбідів і згодом відновлена. Стіна була спочатку побудована Салах аль-Дін аль-Аюббі (Salah al-Din al-Ayubbi) як захисний мур від хрестоносців. Тепер ще відкритого кілька історичних місць в прилеглих історичних околицях Дарбі аль-Агмар, які потребують додаткових досліджень, і в кінцевому результаті привели до великих проектів їх відновлення, що охоплюють кілька мечетей, палаців і історичних будівель. У цьому парку його упорядниками також створені соціальні та економічні програми, щоб забезпечити широкий діапазон допомоги для місцевих жителів.
Торгівля
Культура
Каїр — найбільший культурний осередок країни і один з найважливіших центрів культури Арабського Сходу, Африки й світу в цілому. У місті працюють численні музеї, театри, кінотеатри, розважальні і культурні заклади.
Театри міста:
- Каїрська опера — найперша у Арабському світі і в Африці, починалась як Хедивова опера; є частиною великого Каїрського Національного культурного центру;
- Каїрський театр ляльок — один з найбільших у світі.
У місті проводиться велике число культурних заходів, у тому числі і міжнародних — фестивалів, конференцій, семінарів, симпозіумів, як присвячених вивченню й дослідженню давньоєгипетської й традиційної арабської культури, так і сучасному мистецтву (Каїрський міжнародний кінофестиваль).
Транспорт
Каїр має розгалужені мережі: дорожню, залізничну та метро. Автомобільний транспорт представлений власними автівками, таксі, приватними громадськими автобусами та мікроавтобусами. [en], є центром майже всієї єгипетської транспортної мережі.
Мережа метро, швидкий та ефективний спосіб пересування Каїром. Мережа метро охоплює Хелуан та інші передмістя. Два вагони (четвертий та п'ятий) призначені лише для жінок, хоча жінки можуть їздити в будь-якому вагоні, який їм заманеться. Трамвай у Великому Каїрі та Каїрський тролейбус — ліквідовані види транспорту.
Розгалужена мережа доріг сполучає Каїр з іншими містами та селами Єгипту. Існує нова Кільцева дорога, яка сполучає околиці міста.
В 2017 році було оголошено про плани побудувати дві монорейкові мережі, одна з яких 6 жовтня сполучає з передмістям Гіза завдовжки 35 км, а інша — сполучила Насер-Сіті з [en] завдовжки 52 км.
Спорт
Більшість спортивних федерацій Єгипту знаходяться в місті та його околицях, у тому числі єгипетська футбольна асоціація. Штаб-квартира Конфедерації африканського футболу (Confederation of African Football — CAF) раніше також була розташована в Каїрі, до переїзду в нову штаб-квартиру до «6 жовтня Сіті», невелике містечко неподалік столиці. У жовтні 2008 року в Каїрі єгипетська регбі Федерація була офіційно оформлена та згодом їй надано членство в Міжнародній раді регбі.
Футбол є найпопулярнішим видом спорту в Єгипті, а Каїр представляють найбільше футбольних команд, які конкурують між собою у національних і регіональних лігах. Найвідомішими командами є «Аль-Ахлі» (Al-Ahly) і «Ель Замалек» (El Zamalek), чиї щорічні дербі-матчі, можливо, є найпопулярнішою спортивною подією в Єгипті, а також Африки і арабського світу. Обидві команди відомі як найзатятіші суперники в єгипетському футболі, і є загалом першою і другою топ-командами на всьому африканському континенті і в арабському світі. Обидві команди грають свої домашні матчі на стадіоні Каїрському міжнародному стадіоні (Cairo International Stadium) або як його ще йменують Насер Стадіон (Naser Stadium), який є найбільшим стадіоном в Єгипті і входить до числа найбільших стадіонів у світі.
Майже всі види спорту, які сповідують в Єгипті — представлені в Каїрі. Тут проживають та тренуються більшість єгипетських спортсменів. На спортивних майданчиках міста виступає найбільша кількість спортивних команд Єгипту, а також більшість національних команд країни.
Екологія Каїру
Персоналії
- Дельвіг Сергій Миколайович — генерал-лейтенант Російської імператорської армії, генерал-полковник Армії УНР, військовий історик.
- Сесіл Скотт Форестер (1899—1966) — англійський письменник, військовий історик і голлівудський сценарист.
Джерела
- Behrens-Abouseif, Doris (1992). Islamic architecture in Cairo: an introduction. Studies in Islamic art and architecture (вид. 2. impr). Leiden: Brill. ISBN .
- . World Meteorological Organization. Архів оригіналу за 18 Квітня 2002. Процитовано 14 квітня 2014.
- Cairo (A) Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 14 квітня 2014.
- . Thomson Reuters Foundation (англійська) . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2007. Процитовано 6 грудня 2006.
- Article: Rescuing Cairo's Lost Heritage - Islamica Magazine, Issue 15, 2006. оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 6 грудня 2006.
- Travel Cairo. MobileReference. 2007. с. 44. ISBN .
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Tawfeek, Fahrah (21 грудня 2017). Egypt to build country's first ever monorail in Cairo. www.egyptindependent.com. оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
- Cairo monorail trains to be built in UK. BBC News (брит.). 28 травня 2019. оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
Посилання
- Християнський Єгипет на сайті VOLOЦЮГИ [ 26 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Kairo [Архівовано 10 Листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Islamic Cairo [ 31 Серпня 2009 у Wayback Machine.] (UNESCO)
- Oficina de turismo de Egipto [ 14 Листопада 2009 у Wayback Machine.]
Загальна інформація
- New Projects in Cairo [ 3 Червня 2009 у Wayback Machine.] From Worldarab
- Demographia — Cairo: Central City & Suburban Population & Density [ 8 Травня 2017 у Wayback Machine.]
- Coptic Churches of Cairo [ 29 Серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Mosques in Cairo
- Mouhafazat of Cairo [ 19 Травня 2009 у Wayback Machine.]
- Goethe-Institut Kairo [ 1 Листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Deutsche Botschaft Kairo
- GUC — German University in Cairo [ 2 Червня 2014 у Wayback Machine.]
Фото і відео
- page in French.
- Pictures of Cairo published under Creative Commons License
- Call to Cairo [ 31 Серпня 2008 у Wayback Machine.] film of Cairo cityscapes
- 200+ high-quality photos of Cairo [ 1 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Videos sobre El Cairo [ 12 Вересня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Єгипту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kayiri Kayi r arab القاهرة al Qahira peremozhec stolicya Yegiptu Najbilshe misto Blizkogo Shodu i tretye za velichinoyu misto Afriki pislya Lagosa i Kinshasi bez urahuvannya aglomeraciyi Najbilshe arabomovne misto svitu Kayir القاهرةGerb PraporOsnovni daniKrayina YegipetGubernatorstvo KayirZasnovane 29 st do n e Aglomeraciya 17 856 405 osibNaselennya 8 026 454 osibPlosha 210 km Gustota naselennya 36 143 osib km Chasovij poyas UTC 2Telefonnij kod 20 2Geografichni koordinati 30 03 22 pn sh 31 14 22 sh d 30 05611 pn sh 31 23944 sh d 30 05611 31 23944 Koordinati 30 03 22 pn sh 31 14 22 sh d 30 05611 pn sh 31 23944 sh d 30 05611 31 23944KartaKayir Vsesvitno vidomi yegipetski piramidi roztashovani na okolici Gizi pivdenno zahidnogo peredmistya Kayira Z osnovnoyu chastinoyu mista Gizu pov yazuye okruzhna avtomobilna doroga i shose Al Ahram Narazi miska zabudova pidijshla vpritul do plato Giza najblizhchij budinok roztashovanij lishe za 200 metriv vid sfinksa U Kayiri roztashovanij najbilshij muzej u sviti Velikij Yegipetskij muzej NazvaNazva pohodit vid arab القاهرة Al Kagira vid مصرالقاهرة Masr Al Kagira peremozhec Yegiptu Odniyeyu z neformalnih nazv mista ye Masr masri م صر mɑsˤɾ tobto Yegipet IstoriyaDokladnishe Istoriya Kayira Pershim mistom zasnovanim na teritoriyi suchasnogo Kayiru buv abo Geliopol dav gr Ἡlioypolis odne z najbilshih i najvazhlivishih mist starodavnogo Yegiptu Chas jogo zasnuvannya nevidomij shvidshe za vse XXXI XXIX st do n e Najdavnishij hram prisvyachenij bogu Atumu centrom vshanuvannya yakogo buv Iun datuyetsya XXVIII st do n e Meshkanci mista takozh vshanovuvali kamin ben ben persha dilyanka suhodolu stvorenogo bogom svyashennij stovp Iun derevo Ished na li sti yakogo bogi zapisuvali imena usih yegipetskih faraoniv feniksa Benu i chornogo bika Mnevisa Faraon Dzhoser 2690 2670 do n e vidznachivsya v Iuni budivnictvom nevelichkogo hramu z neobpalenoyi cegli Za chasiv V dinastiyi misto staye faktichnoyu stoliceyu Yegiptu Za dinastiyi na misci starogo hramu bulo zbudovane velichezne svyatilishe Soncya prikrashene Senusertom I 1956 1911 do n e dvoma obeliskami z chervonogo granitu cilkom mozhlivo sho same za yihnim zrazkom nadali buduvali obeliski v usomu Yegipti U 1433 do n e hram buv vidnovlenij i rekonstrujovanij Tutmosom III 1479 1425 do n e She odin hram buv zbudovanij Amenhotepom III 1388 1351 do n e Jogo sin Amenhotep IV Ehnaton pevnij chas namagavsya spiratisya na geliopolskih zherciv v provedenni svoyih reform u cej chas v misti buv zvedenij hram Vedzh Aton ale jogo novovvedennya ne buli sprijnyati i nevdovzi pislya smerti faraona buli skasovani Iun buv ulyublenoyu rezidenciyeyu Seti I 1290 1279 do n e svij hram zbuduvav u misti Ramzes II Merneptah 1212 1202 do n e vstanoviv v Iuni triumfalnu kolonu iz skulpturoyu na gori sho rozpovidala pro peremogi faraona nad livijcyami i narodami morya Ramses III 1185 1153 do n e vstanoviv u misti velichezni skulpturi Atuma i zbuduvav hram bogini Tefnut Sama budivlya bula zvedena z granitu a bronzovi dveri buli ozdobleni zolotom Psammetih I vstanoviv v Iuni statuyu sfinksa U misti znahodivsya slavnozvisnij nilomir yakij viznachav riven povenej Nilu Vavilon U 525 do n e car Kambis I priyednuye Yegipet do Persiyi Za deyakimi danimi perskij volodar chastkovo zrujnuvav Geliopol Vodnochas same vin abo zh Darij I Velikij pobuduvav na pivden vid Iunu nove misto pid nazvoyu Per Hapi n Iunu dim Nilu bilya Iunu poklikane kontrolyuvati perepravu cherez Nil na pivshlyahu mizh Iunom i Memfisom Bilya Per Hapi zakinchuvavsya i zbudovanij persami kanal sho z yednuvav Nil z Chervonim morem Z nevidomih prichin mozhlivo zavdyaki zaselennyu mista vihidcyami z Mesopotamiyi misto zgodom otrimuye j inshu nazvu Vavilon dav gr Babylwn abo zh Vavilon yegipetskij Za chasiv persiv Iun zalishayetsya vplivovim religijnim i naukovim centrom Yegiptu i usogo Shidnogo Seredzemnomor ya Za deyakimi danimi v misti pevnij chas zhili Solon i Pifagor Iun vidviduvav Platon Zupinivsya v misti pid chas zavoyuvannya Yegiptu 332 do n e i Aleksandr Velikij Jogo nastupnik i zasnovnik novoyi yegipetskoyi derzhavi Ptolomej I same verhovnomu geliopolskomu zhercyu Manefonu doruchiv ukladannya pershoyi istoriyi Yegiptu Z priyednannyam krayini do Rimu ostatochno u 30 do n e Geliopol zanepadaye Deyaki jogo pam yatki vivozyatsya do Italiyi Natomist rol Vavilona posilyuyetsya U nomu roztashovuyut tri yegipetskih legioni Imperator Trayan 98 117 peretvoryuye misto na majzhe nepristupnu fortecyu Yiyi oboronni sporudi modernizuye imperator Arkadij 395 408 Za vizantijskih chasiv Vavilon peretvoryuyetsya na faktichnu stolicyu vnutrishnogo Yegiptu hocha zvichajno konkuruvati z Aleksandriyeyu jomu bulo ne pid silu Fustat U 639 v Yegipti z yavlyayutsya arabi na choli z Amr ibn al Asom U bitvi bilya ruyin Geliopolya 640 vizantijci zavdayut yim porazki ale vignati z krayini vzhe ne mozhut Amr ibn al As bere v oblogu Vavilon i v 641 garnizon forteci kapitulyuye Zrozumivshi bezperspektivnist sprotivu vizantijci sami zmusheni zabratisya z Yegiptu Togo zh roku na misci svogo taboru na pivnich vid Vavilona Amr zasnovuye nove misto Fustat arab الفسطاط u perekladi namet yakij shvidko peretvoryuyetsya na stolicyu yegipetskih volodin halifa U misti buduyetsya mechet persha v Africi sho j dosi nosit im ya Amra Hristiyani prodovzhuyut meshkati u Vaviloni sho postupovo zlivayetsya z Fustatom Isnuvav u Fustati i yevrejskij kvartal Zabudovuvalos misto haotichno zhitlovi budinki zvedeni bez zhodnogo planu prosto skupchuvalisya navkolo mecheti i rezidenciyi namisnika Tozh epidemiyi i pozhezhi odrazu ohoplyuvali malo ne vse misto Askar i Kattaj U 750 Omeyadiv zminyuyut halifi z dinastiyi Abbasidiv Odrazu pislya cogo v Yegipti na pivnich vid Fustata buduyut novu rezidenciyu yegipetskogo namisnika Saleha ibn Ali misto Askar arab العسكر u perekladi vijskovij tabir U 868 tyurk Ahmed ibn Tulun sin raba yakij vreshti stav namisnikom ne lishe Yegipta ale j Siriyi ogoloshuye sebe cilkom nezalezhnim volodarem U 870 poruch iz Askarom vin buduye svoyu vlasnu stolicyu gidnu samostijnoyi derzhavi yaka otrimala nazvu arab لقطائـع u perekladi kvartal Jogo palaci i sadi mali zmagatisya iz Damaskom i Bagdadom Posered mista Tulun buduye velicheznu mechet sho bilshe nagaduvala fortecyu Navkolo Kattaya buduyutsya visoki muri i zahisnij val na vipadok yaksho halifi sprobuyut povernuti Yegipet pid svoyu vladu Oboroni sporudi ne dopomogli Vzhe pislya smerti Tuluna u 905 Abbasidi povernulisya Abi provchiti inshih Kattaj zrivnyuyut iz zemleyu zalishayuchi neposhkodzhenoyu lishe mechet Tuluna Rezidenciyu namisnikiv povertnuli do Fustata sho na toj chas vklyuchiv v sebe i Askar i Vavilon Prote vzhe v 935 halif zmushenij buv viznati inshogo tyurka Muhammad ibn Tugdzha ihshidom i dozvoliv jomu peretvoriti Yegipet na napivsamostijnu bufernu derzhavu Vona mala strimuvati shiyitsku dinastiyu Fatimidiv yaki na toj chas zahopili Magrib Prote Fatimidi viyavilisya silnishimi i v 969 odin z yihnih polkovodciv Dzhauhar al Sikili zahopiv Yegipet razom iz Fustatom Vid Al Kahiri do yedinogo Kayiru U tomu zh 969 Dzhauhar zbuduvav novu stolicyu derzhavi Fatimidiv she pivnichnishe Fustata pid nazvoyu arab المنصوريه u perekladi zvityazhna Halif al Muyizz yakij pereyihav do mista u 973 perejmenuvav jogo na arab مصرالقاهرة u perekladi peremozhec Yegiptu Misto bulo ogolosheno zakritim navkolo nogo buli zvedeni visoki muri z p yatma vorotami a vid Fustata Al Kahiru viddilyala smuga porozhnoyi zemli U misti znahodilisya rezidenciya imama dvi mecheti zokrema slavnozvisna al Azhar yaka peretvorilasya zgodom na islamskij universitet palaci kazarmi i ipodrom Osoblivi kvartali priznachalisya dlya vijskovikiv yaki nabiralisya perevazhno z temnoshkirih sudanciv i tyurkiv i dlya grekiv hristiyan z yakih znachnoyu miroyu komplektuvavsya za Fatimidiv administrativnij aparat Muyizz peretvoriv blizhchij do Al Kahiri mitnij post sho stoyav na kanali faraoniv na stolichnij port i chastkovo perebrav na jogo korist mitni i portovi zbori za rahunok yakih zhiv susidnij Fustat Halif Aziz perebuduvav na svij smak palac batka yakij vidtodi otrimav nazvu Shidnogo zviv novij utvorivshi prinagidno ploshu kilka mechetej i mostiv Muyizz i Aziz ne peresliduvali ani sunitiv ani yevreyiv ani hristiyan yaki otrimuvali visoki derzhavni posadi Z imenem halifa Hakima 996 1021 pov yazuyut sprobu radikalnoyi i vodnochas dovoli ekstravagantnoyi zmini politiki Fatimidiv Hakim cikavivsya poeziyeyu i astronomiyeyu za jogo doruchennyam sklav slavnozvisni Halif zavershivshi budivnictvo al Azhar i sho otrimala jogo im ya Ogolosivshi rivnist mizh shiyitami i sunitami zasnuvavshi de za svidchennyam suchasnikiv velisya cilkom vilni diskusiyi vid piddanih vin vimagav suvorogo dotrimannya religijnih zaboron Vin zaboroniv torgivlyu pivom i vinom virubuvav vinogradniki konfiskuvav i znishiv usi zapasi medu Pid zaboronu potrapila torgivlya ulyublenimi stravami yegiptyan i ochishenoyu riboyu Porushnikam cogo nakazu vidrubuvali golovi Za deyakimi danimi halif vzagali vimagav vid torgovciv ne torguvati vden mozhlivo malosya na uvazi lishe najspekotnishij chas i rozporyadivsya znishiti v Al Kahiri usih sobak Zhinkam bulo zaboroneno vihoditi na vulicyu ale pri comu halif vimagav vid cholovikiv mati lishe odnu druzhinu Halif namagavsya skasuvati rabstvo yak musulman tak i tih sho spoviduvali inshi religiyi Vodnochas oburenij zasillyam hristiyan v uryadovih strukturah Hakim spochatku pochav zvilnyati yih z derzhavnoyi sluzhbi potim vimagati vid nih publichno poznachati svoye virospovidannya a zgodom zaboronyati vidznachati yim svoyi svyata ta rujnuvati abo zh peredavati konkuruyuchim konfesiyam cerkvi zokrema i v stolici Ekstravagantni zahodi volodarya poyasnyuvali vplivom na nogo jogo radnika persa Zgodom shopravda halif viddaliv jogo vid sebe i politika stala pomirkovanishoyu Vtim vreshti resht u 1021 za zagadkovih obstavin Hakim znik Za chasiv Mustansira 1036 1094 Al Kahira i Fustat perezhivayut yak najvishij zlet tak i padinnya Na pochatku pravlinnya Mustansira inozemciv vrazhalo bagatstvo samogo halifa i bagatoh jogo piddanih vlashtovanist miskogo zhittya adzhe v cej chas v budinkah buli vzhe vodogoni i kanalizaciya Prote namagannya halifa utrimuvati nizki cini na hlib viklikali nevdovolennya torgovciv yaki pidbili na povstannya najmanciv tyurok Jogo zhertvoyu malo ne stav sam Mustansir Nevrozhayi 1066 1072 rokiv prizveli do golodu i spalahu epidemij Lishe zaproshennya do stolici u 1074 kolishnogo namisnika Damaska i Akki dozvolilo vipraviti stanovishe Sirijski voyaki znishili usih najmanciv tyurkiv Badr vidnoviv postachannya hliba miskim meshkancyam vidnoviv i rozshiriv muri Al Kahiri zbuduvavshi zamist ceglyanih kam yani vorota i Oboronu stolici zdijsnyuvali zokrema i z oglyadu na zagrozu napadu Seldzhukiv yaki u cej chas vidvoyuvali u Fatimidiv Siriyu i Palestinu Prote sultanat Seldzhukiv rozpavsya a Palestinu zahopili hrestonosci U 1163 turki i licari odnochasno napali na Yegipet Halif uklav mir z hrestonoscyami i voni zalishili krayinu Ale nenadovgo u 1168 povernulisya Soyuzniki hrestonosciv vseredini Yegiptu vlashtuvali pozhezhu u Fustati yaka praktichno znishila misto Halif zvernuvsya po dopomogu do tureckogo sultana Nur ad Dina Toj vidpraviv do Yegiptu svogo polkovodcya yakogo Adid priznachiv velikim vizirom Prote Shirkuh nevdovzi pomer i jogo misce zajnyav jogo pleminnik Salah ad Din Pislya smerti Adida v 1171 Salah ad Din progolosiv sebe sultanom povernuv sunitskomu virospovidannyu status oficijnoyi religiyi i vidkriv Al Kahiru dozvolivshi selitisya v nij ta navkolo meshkancyam Fustatu yaki pislya pozhezhi zalishilisya bez dahu nad golovoyu Z 1176 vin rozgornuv budivnictvo novih miskih muriv yaki nareshti ob yednali Fustat Al Kahiru al Maks i zasnovanu sultanom citadel na gori Mukattam v yedine misto yake vid fatimidskoyi stolici uspadkuvalo nazvu Kayir Klimat mistaKayir perebuvaye v subtropichnij zoni klimatu U regioni perevazhaye teplij i suhij pustelnij klimat ale chasto z visokoyu vologistyu cherez vpliv richki Nil Serednorichna temperatura stanovit 21 7 gradusa za Celsiyem a richna kilkist opadiv stanovit 24 7 mm v serednomu Najteplishim misyacem ye lipen v serednomu 28 gradusiv najholodnishim ye sichen z 13 9 gradusa za Celsiyem v serednomu Period doshiv pripadaye v promizhki z listopada po berezen v serednomu vid 3 8 do 5 9 mm Lito z travnya po veresen duzhe garyache a takozh vono provishaye prihid pishanoyi buri z pivdnya krayini Denni temperaturi dosyagayut maksimum do 40 gradusiv Celsiya z shodennoyi trivalosti sonyachnogo svitla do 13 godin v serednomu Vnochi temperatura povitrya ne opuskayetsya nizhche 20 gradusiv za Celsiyem U period z zhovtnya po kviten denni maksimumi dosyagayut vid 20 do 28 gradusiv za Celsiyem z shodennoyu trivalistyu sonyachnogo svitla vid dev yati do odinadcyati godin Vzimku z grudnya po lyutij serednya temperatura shodnya opuskayetsya pochasti do 20 gradusiv Celsiya a nichni temperaturi nizhche desyati gradusiv Celsiya v serednomu Klimat KayiruPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 31 34 2 37 9 43 2 47 8 46 4 42 6 43 4 43 7 41 37 4 30 2 47 8Serednij maksimum C 18 9 20 4 23 5 28 3 32 33 9 34 7 34 2 32 6 29 2 24 8 20 3 27 7Serednya temperatura C 13 6 14 9 16 9 21 2 24 5 27 3 27 6 27 4 26 23 3 18 9 15Serednij minimum C 9 9 7 11 6 14 6 17 7 20 1 22 22 1 20 5 17 4 14 1 10 4 15 8Absolyutnij minimum C 1 2 3 6 5 7 6 12 3 16 18 2 19 14 5 12 3 5 2 3 1 2Norma opadiv mm 5 3 8 3 8 1 1 0 5 0 1 0 0 0 0 7 3 8 5 9 24 7Kilkist 213 234 269 291 324 357 363 351 311 292 248 198 3451Kilkist dniv z opadami 3 5 2 7 1 9 0 9 0 5 0 1 0 0 0 0 5 1 3 2 8 14 2Vologist povitrya 59 54 53 47 46 49 58 61 60 60 61 61 56Dzherelo World Meteorological Organization UN 1971 2000 NOAAfor mean record high and low and humidityDemografiyaZa neoficijnimi danimi naselennya Kayiru stanovit priblizno 11 2 miljoniv osib Kayir ye 21 m mistom u spisku megapolisiv svitu ta najnebezpechnishim mistom dlya zhinok u sviti za 2017 rik Stolicya Yegiptu takozh ye najbilsh gusto naselenim mistom Afriki Naselennya i jogo pririst Naselennya Kayiru shvidko zrostalo protyagom ostannih desyatilit z seredini 1960 h rokiv doteper koli Odniyeyu z prichin cogo fenomenu ye visoka narodzhuvanist harakterna dlya arabskogo svitu i zrostayucha migraciya silskih zhiteliv do stolici j kulturnogo centru krayini Dlya togo shob rozmistiti postijno zrostayuchu chiselnist naselennya navkolo mista sformuvalasya aglomeraciya z kilka jogo mist suputnikiv U nash chas koli blizko 8 2 miljoniv zhiteliv postijno meshkaye v Kayiri razom z 7 9 miljoniv zhiteliv sho meshkayut v mistah suputnikah voni stanovlyat stolichnij region z zagalnoyu chiselnistyu naselennya v 16 1 miljoniv osib Rik Chiselnist naselennya1800 200 0001859 254 0001865 282 3001870 313 4001877 327 5001882 374 8381897 570 0621907 654 4761917 790 9391927 1 059 800 Rik Chiselnist naselennya1937 1 312 0961947 2 090 6541960 3 349 0001966 4 219 9001976 5 084 4631986 6 052 8361996 6 789 4792006 7 786 6402008 7 947 121Zhitlovi umovi Movi mista V Kayiri majzhe kozhnij yegiptyanin govorit na yegipetsko arabskij movi odin z najposhirenishih dialektiv arabskoyi movi Arabska mova yaku vzhivayut u stolici Yegiptu istotno vidriznyayetsya vid deyakih form dialektiv Serednogo chi Verhnogo Yegiptu Yegipetskij dialekt arabskoyi movi ye najvazhlivishim sered novoarabskih dialektiv ce poyasnyuyetsya golovnim chinom tomu sho yegipetska kinoindustriya sho bazuyetsya v Kayiri ye najbilshoyu v arabskomu sviti a yegipetski filmi demonstruyutsya po vsih arabomovnih krayinah bez dublyazhu abo subtitriv poshirilasya Kayirom pislya arabskogo zavoyuvannya v VII mu stolitti j teper vvazhayetsya literaturnoyu movoyu Yegiptu Tilki neznachnij prosharok kayirciv volodiye koptskoyu movoyu ce stalo zavdyaki yiyi vikoristannyu Koptskoyu cerkvoyu yak liturgijnoyi movi same tak vona zbereglasya v pismovomu viglyadi ta pidtverdzhuye svoye pohodzhennya vid yegipetskoyi movi Mova starodavnogo Yegiptu znajshla svoye prodovzhennya v koptskij movi ta sered naukovciv sho yiyi vivchayut ta entuziastiv z pismennickogo seredovisha a v narodi yiyi she nazivayut svyashennoyu movoyu Anglijska mova vzhivayetsya yak inozemna mova sho populyarna osoblivo u verhnih prosharkah yegipetskogo suspilstva menshe poshirena ale populyarna francuzka mova A zavdyaki svoyim turistichnim prinadam u seredovishi yegiptyan zdobuvayut svoyih prihilnikiv nimecka rosijska ta ispanska movi Religiya v mistiArhitekturni pam yatkiIstorichnij rajon KayiraHistoric Cairo Svitova spadshina30 02 40 pn sh 31 14 09 sh d 30 04444444447222295 pn sh 31 235833333361110675 sh d 30 04444444447222295 31 235833333361110675Krayina YegipetTip KulturnijKriteriyi i v viOb yekt 89Region Arabski krayiniZareyestrovano 1979 3 sesiya Kayir u VikishovishiMechet al AzharKayirska CitadelBlakitna mechet Mechet Amra 641 642 roki Mechet Ibn Tuluna 876 879 roki Mechet al Azhar 970 972 roki minaret 1468 1496 roki Mechet al Hakima 990 1013 roki Mechet al Guyushi 1085 rik Mechet al Akmar 1125 rik Mechet as Salih at Talai 1160 rik Kayirska Citadel 1176 1183 roki Mavzolej ash Shafiyi 1211 rik Mechet sultana Bejbarsa 1267 1269 roki Mechet mavzolej i medrese sultana Kalauna kinec XIII stolittya Mavzolej Sandzhara al Gavli 1303 1304 roki Mechet mavzolej i medrese sultana Hasana 1356 1363 roki Mechet al Muayada 1415 1420 roki Mechet Kajt beya 1472 1474 roki Mechet mavzolej i medrese sultana al Guri 1503 rik Mechet Sinan pashi 1571 rik Palac Tahra Palac Gezira Budinok al Guriya XVI stolittya Budinok Zajnab Hatun XVI stolittya Budinok Gamal al Dina az Zahabi 1637 rik Budinok emira Ridvan beya 1655 rik Mechet Muhammeda Ali 1830 1848 roki arh Yusuf Bohna Yegipetskij muzej 1902 rik arh M Durnon Mechet ar Rifayi 1911 rik Kayirska televezha 1961 rik Infrastruktura mistaMedicina Kayir a takozh susidnij megapolis Giza vvazhayutsya osnovnim centrom medichnogo likuvannya v Yegipti i nezvazhayuchi na deyaki vinyatki maye najbilsh visokij riven medichnogo obslugovuvannya v krayini Do najvidomishih likaren Kayiru vidnosyatsya As Salam Interneshinal gospital As Salam International Hospital Kornish el Nil Corniche El Nile Maadi Maadi yegipetska najbilsha privatna likarnya na 350 lizhok Universitet Ajn Shams likarnya Ain Shams University Hospital Dar el Fuad likarnya Dar El Fouad Hospital a takozh Kasr El Ajne Dzheneral likarnya Qasr El Ainy General Hospital Osvita Kayirskij universitet Kayir dovgij chas buv centrom osviti ta osvitnih poslug ne tilki dlya Yegiptu ale i dlya vsogo arabskogo svitu Sogodni Kayir ye centrom dlya bagatoh derzhavnih ustanov sho upravlyayut yegipetskoyu sistemoyu osviti a takozh maye najbilshe chislo osvitnih shkil ta vishih navchalnih zakladiv sered inshih mist i provincij Yegiptu Universiteti v Yegipti yak pravilo abo finansuyutsya derzhavoyu abo privatnimi zasobami Osvita v Yegipti ye bezkoshtovnoyu za zakonom odnak viplachuyutsya mali gonorari vikladacham ta j nabir zayavki do nih ne veliki todi yak pravilo voni perepovneni studentami po dekilka tisyach ponad normi Privatni universiteti ye abo yegipetski abo inozemnih i zazvichaj mayut nabagato menshu kilkist studentiv iz nabagato bilshimi ta yakisnimi pokaznikami u navchanni A v Kayiri stolici krayini rozmisheno najbilshe takih vishih navchalnih zakladiv Universitet Data zasnuvannyaAl Azgar Universitet Al Azhar University 975 drugij u sviti najstarishij vishij navchalnij zaklad Kayirskij Universitet Cairo University 1908 American University in Cairo 1919 Ain Shams University 1950 Arab Academy for Science amp Technology and Maritime Transport 1972 Helwan University 1975 Sadat Academy for Management Sciences 1981 Modern Academy In Maadi 1993 Misr International University 1996 Misr University for Science and Technology 1996 Modern Sciences and Arts University 1996 Universite Francaise d Egypte 2002 German University in Cairo 2003 Canadian International College 2004 British University in Egypt 2005 Nile University 2006Parki Sered chislennih parkiv v Kayiri ye odin z najkompaktnishih Gabalaya park Vin buv zasnovanij she v chasi XIX stolittya i teper ce zelena oaza v haotichnomu ta zagromadzhenomu misti Park cikavij svoyim labirintom vidovbanim v pecherah a takozh velikim akvariumom z ribami Nilu ce ye populyarne misce piknikiv dlya miscevih zhiteliv i turistiv Najbilshij zoopark v Africi roztashovanoyi poruch z Universitetom Kayiru ta Gizi i vidkritij v 1891 roci U nomu znahoditsya blizko 400 riznih vidiv tvarin u tomu chisli 260 richna cherepaha najstarisha u sviti Zoopark ye populyarnim miscem dlya vidpochinku osoblivo po p yatnicyah i ekskursij zhiteliv Kayiru ta Yegiptu Ragabske Selo faraoniv Disnejlend Dr Ragab s Pharaonic Village Disneyland roztashovanij na 150000 kvadratnih metrah tam mozhna oglyanuti tochni kopiyi starodavnih yegipetskih budivel Molodi yegiptyani perevdyagayutsya v stari kostyumi vikoristovuyut instrumenti ta i remanent u stili svoyih predkiv shob pozhiti i popracyuvati v ci dni tim samim vidchuti tu epohu Vidkritij u travni 2005 roku Al Azgar Park Al Azhar Park znahoditsya poruch z rajonom Darb al Agmar Park buv stvorenij za programoyu pidtrimki istorichnih mist HCSP vid Aga Hana Trastu z kulturi Aga Khan Trust for Culture AKTC i vin buv podarunkom mistu jogo visokistyu Aga Hanom spadkoyemcem rodu Fatimidiv yaki buli predkami Aga Hana U hodi rozbudovi parku bula viyavlena chastina stini 12 stolittya periodu Ajyubidiv i zgodom vidnovlena Stina bula spochatku pobudovana Salah al Din al Ayubbi Salah al Din al Ayubbi yak zahisnij mur vid hrestonosciv Teper she vidkritogo kilka istorichnih misc v prileglih istorichnih okolicyah Darbi al Agmar yaki potrebuyut dodatkovih doslidzhen i v kincevomu rezultati priveli do velikih proektiv yih vidnovlennya sho ohoplyuyut kilka mechetej palaciv i istorichnih budivel U comu parku jogo uporyadnikami takozh stvoreni socialni ta ekonomichni programi shob zabezpechiti shirokij diapazon dopomogi dlya miscevih zhiteliv TorgivlyaKulturaKayir najbilshij kulturnij oseredok krayini i odin z najvazhlivishih centriv kulturi Arabskogo Shodu Afriki j svitu v cilomu U misti pracyuyut chislenni muzeyi teatri kinoteatri rozvazhalni i kulturni zakladi Teatri mista Kayirska opera najpersha u Arabskomu sviti i v Africi pochinalas yak Hedivova opera ye chastinoyu velikogo Kayirskogo Nacionalnogo kulturnogo centru Kayirskij teatr lyalok odin z najbilshih u sviti U misti provoditsya velike chislo kulturnih zahodiv u tomu chisli i mizhnarodnih festivaliv konferencij seminariv simpoziumiv yak prisvyachenih vivchennyu j doslidzhennyu davnoyegipetskoyi j tradicijnoyi arabskoyi kulturi tak i suchasnomu mistectvu Kayirskij mizhnarodnij kinofestival TransportMiski tramvaj i avtobus u KayiriDokladnishe Kayirskij tramvaj Kayirskij metropoliten Kayirska monorejka Yegipetski nacionalni zaliznici ta Kayir aeroport Kayir maye rozgaluzheni merezhi dorozhnyu zaliznichnu ta metro Avtomobilnij transport predstavlenij vlasnimi avtivkami taksi privatnimi gromadskimi avtobusami ta mikroavtobusami en ye centrom majzhe vsiyeyi yegipetskoyi transportnoyi merezhi Merezha metro shvidkij ta efektivnij sposib peresuvannya Kayirom Merezha metro ohoplyuye Heluan ta inshi peredmistya Dva vagoni chetvertij ta p yatij priznacheni lishe dlya zhinok hocha zhinki mozhut yizditi v bud yakomu vagoni yakij yim zamanetsya Tramvaj u Velikomu Kayiri ta Kayirskij trolejbus likvidovani vidi transportu Rozgaluzhena merezha dorig spoluchaye Kayir z inshimi mistami ta selami Yegiptu Isnuye nova Kilceva doroga yaka spoluchaye okolici mista V 2017 roci bulo ogolosheno pro plani pobuduvati dvi monorejkovi merezhi odna z yakih 6 zhovtnya spoluchaye z peredmistyam Giza zavdovzhki 35 km a insha spoluchila Naser Siti z en zavdovzhki 52 km SportBilshist sportivnih federacij Yegiptu znahodyatsya v misti ta jogo okolicyah u tomu chisli yegipetska futbolna asociaciya Shtab kvartira Konfederaciyi afrikanskogo futbolu Confederation of African Football CAF ranishe takozh bula roztashovana v Kayiri do pereyizdu v novu shtab kvartiru do 6 zhovtnya Siti nevelike mistechko nepodalik stolici U zhovtni 2008 roku v Kayiri yegipetska regbi Federaciya bula oficijno oformlena ta zgodom yij nadano chlenstvo v Mizhnarodnij radi regbi Futbol ye najpopulyarnishim vidom sportu v Yegipti a Kayir predstavlyayut najbilshe futbolnih komand yaki konkuruyut mizh soboyu u nacionalnih i regionalnih ligah Najvidomishimi komandami ye Al Ahli Al Ahly i El Zamalek El Zamalek chiyi shorichni derbi matchi mozhlivo ye najpopulyarnishoyu sportivnoyu podiyeyu v Yegipti a takozh Afriki i arabskogo svitu Obidvi komandi vidomi yak najzatyatishi superniki v yegipetskomu futboli i ye zagalom pershoyu i drugoyu top komandami na vsomu afrikanskomu kontinenti i v arabskomu sviti Obidvi komandi grayut svoyi domashni matchi na stadioni Kayirskomu mizhnarodnomu stadioni Cairo International Stadium abo yak jogo she jmenuyut Naser Stadion Naser Stadium yakij ye najbilshim stadionom v Yegipti i vhodit do chisla najbilshih stadioniv u sviti Majzhe vsi vidi sportu yaki spoviduyut v Yegipti predstavleni v Kayiri Tut prozhivayut ta trenuyutsya bilshist yegipetskih sportsmeniv Na sportivnih majdanchikah mista vistupaye najbilsha kilkist sportivnih komand Yegiptu a takozh bilshist nacionalnih komand krayini Ekologiya KayiruPersonaliyiDelvig Sergij Mikolajovich general lejtenant Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi general polkovnik Armiyi UNR vijskovij istorik Sesil Skott Forester 1899 1966 anglijskij pismennik vijskovij istorik i gollivudskij scenarist DzherelaBehrens Abouseif Doris 1992 Islamic architecture in Cairo an introduction Studies in Islamic art and architecture vid 2 impr Leiden Brill ISBN 978 90 04 09626 4 World Meteorological Organization Arhiv originalu za 18 Kvitnya 2002 Procitovano 14 kvitnya 2014 Cairo A Climate Normals 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 14 kvitnya 2014 Thomson Reuters Foundation anglijska Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 15 serpnya 2018 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 26 grudnya 2007 Procitovano 6 grudnya 2006 Article Rescuing Cairo s Lost Heritage Islamica Magazine Issue 15 2006 originalu za 2 kvitnya 2007 Procitovano 6 grudnya 2006 Travel Cairo MobileReference 2007 s 44 ISBN 978 1 60501 055 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Tawfeek Fahrah 21 grudnya 2017 Egypt to build country s first ever monorail in Cairo www egyptindependent com originalu za 29 travnya 2019 Procitovano 29 travnya 2019 Cairo monorail trains to be built in UK BBC News brit 28 travnya 2019 originalu za 29 travnya 2019 Procitovano 29 travnya 2019 PosilannyaKayir u sestrinskih VikiproyektahKayir u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Hristiyanskij Yegipet na sajti VOLOCYuGI 26 Kvitnya 2014 u Wayback Machine Kairo Arhivovano 10 Listopada 2009 u Wayback Machine Islamic Cairo 31 Serpnya 2009 u Wayback Machine UNESCO Oficina de turismo de Egipto 14 Listopada 2009 u Wayback Machine Zagalna informaciya New Projects in Cairo 3 Chervnya 2009 u Wayback Machine From Worldarab Demographia Cairo Central City amp Suburban Population amp Density 8 Travnya 2017 u Wayback Machine Coptic Churches of Cairo 29 Serpnya 2009 u Wayback Machine Mosques in Cairo Mouhafazat of Cairo 19 Travnya 2009 u Wayback Machine Goethe Institut Kairo 1 Listopada 2009 u Wayback Machine Deutsche Botschaft Kairo GUC German University in Cairo 2 Chervnya 2014 u Wayback Machine Foto i video page in French Pictures of Cairo published under Creative Commons License Call to Cairo 31 Serpnya 2008 u Wayback Machine film of Cairo cityscapes 200 high quality photos of Cairo 1 lyutogo 2011 u Wayback Machine Videos sobre El Cairo 12 Veresnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Yegiptu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi