Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каїрська Цитадель або Цитадель Саладіна (араб. قلعة صلاح الدين, Qalaʿat Salāḥ ad-Dīn) в Каїрі — велична фортеця, збудована в столиці Єгипту місті Каїрі Саладіном, один із символів міста; в теперішній час — великий музейний комплекс, одна з найвідвідуваніших туристами пам'яток Каїра.
| Цитадель | |
|---|---|
 | |
| 30°01′45″ пн. ш. 31°15′41″ сх. д. / 30.02940000002777765° пн. ш. 31.26140000002777697° сх. д.Координати: 30°01′45″ пн. ш. 31°15′41″ сх. д. / 30.02940000002777765° пн. ш. 31.26140000002777697° сх. д. | |
| Країна |  Єгипет |
| Розташування | Каїр |
| Тип | фортифікаційна споруда |
| Дата заснування | 1176[1] |
  Цитадель Цитадель (Єгипет) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Розташування і загальна інформація
Каїрська Цитадель Саладіна розташована на відрогу пагорба Мокаттам, неподалік від історичного центру міста. Могутню фортецю, що фактично домінує над містом, було зведено й укріплено єгипетським аюбідським правителем Саладіном (Салах-аль-Діном) у період між 1176 та 1183 роками для захисту, в першу чергу, від хрестоносців.
Протягом фактично 700 років, аж до смерті Мухаммеда Алі Єгипетського (1849), майже всі єгипетські правителі жили, постійно або тимчасово, в Цитаделі. Тут вони урядували, тримали свій двір, вершили правосуддя, приймали гостей і послів тощо. Зараз це великий музейний комплекс.
Структура Каїрської Цитаделі є складною — чимало правителів не лише здійснювали реконструкції і добудови в межах Цитаделі, а й зводили нові споруди, як культові (мечеті), так і житлового призначення (палаци). «Перлиною» (шедевром ісламської архітектури) і найвідомішою будівлею Каїрської Цитаделі є Мечеть Алі Мухаммеда (1830—48). У низці будівель Каїрської Цитаделі в ХХ столітті розгорнуто музейні експозиці.
Історія Каїрської Цитаделі
Вже за декілька років після падіння Фатимідського Халіфату Саладін узявся будувати фортечний мур навколо Каїру та Фустата. До наших днів дійшло таке висловлювання першого Аюбіда:
 | «Цим муром я з'єднаю два [міста́ Каїр та Фустат] у єдине ціле, і таким чином одна армія зможе захистити їх обох; і я вірю, що їх добре оточити єдиним муром, від берега Нілу до берега Нілу». |  |
Власне Цитадель і мала стати осередком-центральним пунктом цього муру. Зведена на відрогу пагорба Мокаттам, що робило її майже неприступною для нападів ворогів, фортеця та поселення, що виникло навколо неї, було і справді дуже безпечним і раціонально побудованим, що доводить той факт, що са́ме Каїрська Цитадель залишалась серцем єгипетського урядування аж до XIX століття (включно). Лише хедив Ісмаїл у 1860-х роках переніс уряд до новозбудованого каїрського , що зостається офіційної резиденцією Президента Єгипту дотепер.
Якщо будівництво Цитаделі було завершено у 1183-84 роки, то зведення міського захисного муру продовжувалось ще тривалий час і після смерті її будівничого Саладіна.
Щоб забезпечити Цитадель водою, Саладін збудував Колодязь Юсуфа (або Криниця Саладіна; зберігся до сьогодні). Подеколи цю криницю ще називають Спіральною, бо в її середині 300 кругових сходів, що ведуть до дна. З колодязя на поверхню вода дістається, долаючи чималий шлях акведуками.
У часи правління 9-го мамлюцького султана (кін. XIII — поч. XIV ст.ст.) колодязь Юсуфа вже не міг забезпечити повністю питною водою мешканців Цитаделі та їхню худобу, і тому за велінням султана існуючу криничну систему переобладнали, оснастивши її водяними колесами на Нілі, завдяки яким вона надходила у Саладінові акведуки, а тоді вже поступала нагору в Цитаделі.
Поліпшенням водопостачання за Аль-Насира удосконалення й зведення новобудов на території Цитаделі у мамлюцьку добу не обмежилось. Так, найбільшим внеском того ж султана Насира стало будівництво Мечеті Насира Калауна — 1318 року було перебудовано споруду аюбідського періоду й перетворено її на мечеть, названу на честь самого́ султана. Ця культова споруда зазнала подальших видозмін 1335 року. Решта нововведень доби Насира включали забудову й упорядкування південного кварталу (північний був забудований і упорядкований ще за Саладіна) та житлового простору, зокрема, гарему та внутрішнього подвір'я. До речі, один із попередників Насира, славетний султан Бейбарс I (4-й мамлюцький правитель, ХІІІ ст.) звів у Цитаделі Залу правосуддя та Золотий будинок.
У XVI столітті на території Цитаделі з'явилась ще одна мечеть — Мечеть Сулеймана Паші, що стала тут першою мечеттю в отоманському архітектурному стилі.
Каїрська Цитадель недарма подеколи іменується як Цитадель Мухаммеда Алі (араб. قلعة محمد علي, Qalaʿat Muḥammad ʿAlī), адже найвидатнішою і набільш впізнаваною її спорудою стала Мечеть Алі Мухаммеда, збудована правителем Мухаммедом Алі Єгипетським у період 1828—48 років на честь Тусун-Паші, старшого сина Мухаммеда Алі, що помер 1816 року. Мечеть є шедевром ісламської, і зокрема османської, архітектури, нагадуючи найкращі взірці Стамбула (її називають «найбільш османською» мечеттю Каїра).
З Цитаделлю пов'язаний один із найтрагічніших і водночас повчальний епізод історії Єгипту періоду Мухаммеда Алі. Османський султан вислав його для наведення порядку й поновлення влади османів у єгипетській провінції після відбуття Наполеонівських військ. Мухаммед Алі взявся за цю справу затято й з підступами. 1811 року він запросив усіх мамлюків (які сприйняли його приїзд з недовірою) на вечерю до Цитаделі, і, коли вони прийшли, зачинив браму й усіх до о́дного розстріляв, таким чином зосередивши в своїх руках одноосібну владу. Це знищення потенційних супротивників сталося біля східної брами Цитаделі Баб-ель-Азаб (нині закрита для відвідувачів)
Мухаммед Алі по-своєму взявся упорядковувати внутрішній простір Цитаделі. Одним із основних нововведень правителя стала зміна житлового і публічного кварталів. За мамлюків житлова зона розміщувалася на півдні, а північний квартал був громадський, тоді як Мухаммед Алі проголосив своєю королівською резиденцією са́ме північну частину Цитаделі, а південний квартал став публічним. Фактично Мухаммед Алі просто намагався знищити увесь спадок по мамлюках, таким чином відкинувши навіть пам'ять про владу колишню, і підносячи себе як правителя Єгипту — зруйнувавши мамлюцькі палаци, він розчистив значну місцину для зведення нових будівель, зокрема гостьового палацу Біжу (інша назва Аль-Ґоухара) та чудової мечеті (Мечеть Алі Мухаммеда), яка, до речі, перебрала на себе значення соборної (до того цей статус мала Мечеть Аль-Насира Мухаммед ібн Калауна).
У теперішній час Каїрська Цитадель являє собою великий музейний комплекс, де діють наступні музеї:
- — у просторому 3-поверховому приміщенні в понад 30 залах розміщено багатющу експозицію, яка розкриває історію військових кампаній, армій та воєнної техніки на території Єгипту та за участю єгипетських військових формувань від доби фараонів до сьогодення. Тут також численні свідчення (включаючи фотоматеріали) війн XX століття (в тому числі Війни Судного дня) за участю Єгипту, військова амунціція, зброя, нагороди тощо. Просто неба біля музею виставлено зразки воєнної техніки;
- Національний музей поліції — значно менший за розмірами за Національний воєнний — еспозиція в трохи більше ніж півдесятка залах висвітлює розвиток поліції на єгипетських землях від давнини і до сучасності. Є вітрини, присвячені «гучним» єгипетським вбивствам і «знаменитим» убивцям;
- Музей колісниць — тут можна побачити 6 царських колісниць, включаючи одну золоту;
- Гостьовий палац Біжу (подеколи також називають Музеєм королівських портретів) — палац Мухаммеда Алі, зведений для гостей, петретворено на музей, у якому демонструються предмети королівської доби — портрети монарших осіб, розкішні костюми і меблі, декор.
Вхідний квиток до Цитаделі дає право на відвідання усіх музеїв на її території, його вартість для іноземців (2009) — 50 фунтів (станом на кінець 2009 року це близько 75 гривень).
Виноски
- Meyer-Wieser T. Architectural Guide Cairo — DOM publishers, 2023. — P. 72. — 527 p. —
- Harry Ades, A Traveller's History of Egypt, Arris Publishing Ltd. 2007, стор. 226 (англ.)
- Raymond, Andre. Cairo. trans. Willard Wood. Harvard University Press, 2001, стор. 85-132 (англ.)
- «The Mosque of Muhammad Ali» (history), webpage: AN-mosque [ 7 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- Dunn, Jimmy. The Citadel in Cairo. 2006, webpage
- Військовий музей[недоступне посилання з травня 2019] на Єгипетська державна інформаційна служба [ 9 грудня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела і посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цитадель (Каїр) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kayirska Citadel abo Citadel Saladina arab قلعة صلاح الدين Qalaʿat Salaḥ ad Din v Kayiri velichna fortecya zbudovana v stolici Yegiptu misti Kayiri Saladinom odin iz simvoliv mista v teperishnij chas velikij muzejnij kompleks odna z najvidviduvanishih turistami pam yatok Kayira Citadel30 01 45 pn sh 31 15 41 sh d 30 02940000002777765 pn sh 31 26140000002777697 sh d 30 02940000002777765 31 26140000002777697 Koordinati 30 01 45 pn sh 31 15 41 sh d 30 02940000002777765 pn sh 31 26140000002777697 sh d 30 02940000002777765 31 26140000002777697Krayina YegipetRoztashuvannyaKayirTipfortifikacijna sporudaData zasnuvannya1176 1 CitadelCitadel Yegipet Mediafajli u VikishovishiCitadel Saladina v Kayiri listopad 2009 rokuRoztashuvannya i zagalna informaciyaPlan Kayirskoyi Citadeli Kayirska Citadel Saladina roztashovana na vidrogu pagorba Mokattam nepodalik vid istorichnogo centru mista Mogutnyu fortecyu sho faktichno dominuye nad mistom bulo zvedeno j ukripleno yegipetskim ayubidskim pravitelem Saladinom Salah al Dinom u period mizh 1176 ta 1183 rokami dlya zahistu v pershu chergu vid hrestonosciv Protyagom faktichno 700 rokiv azh do smerti Muhammeda Ali Yegipetskogo 1849 majzhe vsi yegipetski praviteli zhili postijno abo timchasovo v Citadeli Tut voni uryaduvali trimali svij dvir vershili pravosuddya prijmali gostej i posliv tosho Zaraz ce velikij muzejnij kompleks Struktura Kayirskoyi Citadeli ye skladnoyu chimalo praviteliv ne lishe zdijsnyuvali rekonstrukciyi i dobudovi v mezhah Citadeli a j zvodili novi sporudi yak kultovi mecheti tak i zhitlovogo priznachennya palaci Perlinoyu shedevrom islamskoyi arhitekturi i najvidomishoyu budivleyu Kayirskoyi Citadeli ye Mechet Ali Muhammeda 1830 48 U nizci budivel Kayirskoyi Citadeli v HH stolitti rozgornuto muzejni ekspozici Istoriya Kayirskoyi CitadeliVzhe za dekilka rokiv pislya padinnya Fatimidskogo Halifatu Saladin uzyavsya buduvati fortechnij mur navkolo Kayiru ta Fustata Do nashih dniv dijshlo take vislovlyuvannya pershogo Ayubida Cim murom ya z yednayu dva mista Kayir ta Fustat u yedine cile i takim chinom odna armiya zmozhe zahistiti yih oboh i ya viryu sho yih dobre otochiti yedinim murom vid berega Nilu do berega Nilu Vlasne Citadel i mala stati oseredkom centralnim punktom cogo muru Zvedena na vidrogu pagorba Mokattam sho robilo yiyi majzhe nepristupnoyu dlya napadiv vorogiv fortecya ta poselennya sho viniklo navkolo neyi bulo i spravdi duzhe bezpechnim i racionalno pobudovanim sho dovodit toj fakt sho sa me Kayirska Citadel zalishalas sercem yegipetskogo uryaduvannya azh do XIX stolittya vklyuchno Lishe hediv Ismayil u 1860 h rokah perenis uryad do novozbudovanogo kayirskogo sho zostayetsya oficijnoyi rezidenciyeyu Prezidenta Yegiptu doteper Yaksho budivnictvo Citadeli bulo zaversheno u 1183 84 roki to zvedennya miskogo zahisnogo muru prodovzhuvalos she trivalij chas i pislya smerti yiyi budivnichogo Saladina Shob zabezpechiti Citadel vodoyu Saladin zbuduvav Kolodyaz Yusufa abo Krinicya Saladina zberigsya do sogodni Podekoli cyu krinicyu she nazivayut Spiralnoyu bo v yiyi seredini 300 krugovih shodiv sho vedut do dna Z kolodyazya na poverhnyu voda distayetsya dolayuchi chimalij shlyah akvedukami Mechet Al Nasira Muhammed ibn Kalauna U chasi pravlinnya 9 go mamlyuckogo sultana kin XIII poch XIV st st kolodyaz Yusufa vzhe ne mig zabezpechiti povnistyu pitnoyu vodoyu meshkanciv Citadeli ta yihnyu hudobu i tomu za velinnyam sultana isnuyuchu krinichnu sistemu pereobladnali osnastivshi yiyi vodyanimi kolesami na Nili zavdyaki yakim vona nadhodila u Saladinovi akveduki a todi vzhe postupala nagoru v Citadeli Polipshennyam vodopostachannya za Al Nasira udoskonalennya j zvedennya novobudov na teritoriyi Citadeli u mamlyucku dobu ne obmezhilos Tak najbilshim vneskom togo zh sultana Nasira stalo budivnictvo Mecheti Nasira Kalauna 1318 roku bulo perebudovano sporudu ayubidskogo periodu j peretvoreno yiyi na mechet nazvanu na chest samogo sultana Cya kultova sporuda zaznala podalshih vidozmin 1335 roku Reshta novovveden dobi Nasira vklyuchali zabudovu j uporyadkuvannya pivdennogo kvartalu pivnichnij buv zabudovanij i uporyadkovanij she za Saladina ta zhitlovogo prostoru zokrema garemu ta vnutrishnogo podvir ya Do rechi odin iz poperednikiv Nasira slavetnij sultan Bejbars I 4 j mamlyuckij pravitel HIII st zviv u Citadeli Zalu pravosuddya ta Zolotij budinok U XVI stolitti na teritoriyi Citadeli z yavilas she odna mechet Mechet Sulejmana Pashi sho stala tut pershoyu mechettyu v otomanskomu arhitekturnomu stili Mechet Muhammeda Ali Kayirska Citadel nedarma podekoli imenuyetsya yak Citadel Muhammeda Ali arab قلعة محمد علي Qalaʿat Muḥammad ʿAli adzhe najvidatnishoyu i nabilsh vpiznavanoyu yiyi sporudoyu stala Mechet Ali Muhammeda zbudovana pravitelem Muhammedom Ali Yegipetskim u period 1828 48 rokiv na chest Tusun Pashi starshogo sina Muhammeda Ali sho pomer 1816 roku Mechet ye shedevrom islamskoyi i zokrema osmanskoyi arhitekturi nagaduyuchi najkrashi vzirci Stambula yiyi nazivayut najbilsh osmanskoyu mechettyu Kayira Z Citadellyu pov yazanij odin iz najtragichnishih i vodnochas povchalnij epizod istoriyi Yegiptu periodu Muhammeda Ali Osmanskij sultan vislav jogo dlya navedennya poryadku j ponovlennya vladi osmaniv u yegipetskij provinciyi pislya vidbuttya Napoleonivskih vijsk Muhammed Ali vzyavsya za cyu spravu zatyato j z pidstupami 1811 roku vin zaprosiv usih mamlyukiv yaki sprijnyali jogo priyizd z nedoviroyu na vecheryu do Citadeli i koli voni prijshli zachiniv bramu j usih do o dnogo rozstrilyav takim chinom zoseredivshi v svoyih rukah odnoosibnu vladu Ce znishennya potencijnih suprotivnikiv stalosya bilya shidnoyi brami Citadeli Bab el Azab nini zakrita dlya vidviduvachiv Muhammed Ali po svoyemu vzyavsya uporyadkovuvati vnutrishnij prostir Citadeli Odnim iz osnovnih novovveden pravitelya stala zmina zhitlovogo i publichnogo kvartaliv Za mamlyukiv zhitlova zona rozmishuvalasya na pivdni a pivnichnij kvartal buv gromadskij todi yak Muhammed Ali progolosiv svoyeyu korolivskoyu rezidenciyeyu sa me pivnichnu chastinu Citadeli a pivdennij kvartal stav publichnim Faktichno Muhammed Ali prosto namagavsya znishiti uves spadok po mamlyukah takim chinom vidkinuvshi navit pam yat pro vladu kolishnyu i pidnosyachi sebe yak pravitelya Yegiptu zrujnuvavshi mamlyucki palaci vin rozchistiv znachnu miscinu dlya zvedennya novih budivel zokrema gostovogo palacu Bizhu insha nazva Al Gouhara ta chudovoyi mecheti Mechet Ali Muhammeda yaka do rechi perebrala na sebe znachennya sobornoyi do togo cej status mala Mechet Al Nasira Muhammed ibn Kalauna U teperishnij chas Kayirska Citadel yavlyaye soboyu velikij muzejnij kompleks de diyut nastupni muzeyi Vhidnij kvitok do Kayirskoyi Citadeli 2009 u prostoromu 3 poverhovomu primishenni v ponad 30 zalah rozmisheno bagatyushu ekspoziciyu yaka rozkrivaye istoriyu vijskovih kampanij armij ta voyennoyi tehniki na teritoriyi Yegiptu ta za uchastyu yegipetskih vijskovih formuvan vid dobi faraoniv do sogodennya Tut takozh chislenni svidchennya vklyuchayuchi fotomateriali vijn XX stolittya v tomu chisli Vijni Sudnogo dnya za uchastyu Yegiptu vijskova amunciciya zbroya nagorodi tosho Prosto neba bilya muzeyu vistavleno zrazki voyennoyi tehniki Nacionalnij muzej policiyi znachno menshij za rozmirami za Nacionalnij voyennij espoziciya v trohi bilshe nizh pivdesyatka zalah visvitlyuye rozvitok policiyi na yegipetskih zemlyah vid davnini i do suchasnosti Ye vitrini prisvyacheni guchnim yegipetskim vbivstvam i znamenitim ubivcyam Muzej kolisnic tut mozhna pobachiti 6 carskih kolisnic vklyuchayuchi odnu zolotu Gostovij palac Bizhu podekoli takozh nazivayut Muzeyem korolivskih portretiv palac Muhammeda Ali zvedenij dlya gostej petretvoreno na muzej u yakomu demonstruyutsya predmeti korolivskoyi dobi portreti monarshih osib rozkishni kostyumi i mebli dekor Vhidnij kvitok do Citadeli daye pravo na vidvidannya usih muzeyiv na yiyi teritoriyi jogo vartist dlya inozemciv 2009 50 funtiv stanom na kinec 2009 roku ce blizko 75 griven VinoskiMeyer Wieser T Architectural Guide Cairo DOM publishers 2023 P 72 527 p ISBN 978 3 86922 813 6 d Track Q124846048d Track Q54226729d Track Q125658979 Harry Ades A Traveller s History of Egypt Arris Publishing Ltd 2007 stor 226 ISBN 1 905214 01 4 angl Raymond Andre Cairo trans Willard Wood Harvard University Press 2001 stor 85 132 angl The Mosque of Muhammad Ali history webpage AN mosque 7 lyutogo 2006 u Wayback Machine Dunn Jimmy The Citadel in Cairo 2006 webpage Vijskovij muzej nedostupne posilannya z travnya 2019 na Yegipetska derzhavna informacijna sluzhba 9 grudnya 2009 u Wayback Machine angl Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Citadel Kayir