Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мернептах — давньоєгипетський фараон з XIX династії.
| Мернептах | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Голова статуї Мернептаха. Луксорський храм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Давньоєгипетський фараон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Правління | бл. 1212-1202 до н. е. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник | Рамсес II | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник | Аменмес | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Ба-душа бога Ра, улюбленець Амона»
«Той, кого полюбив Пта, той, хто радує Маат»
ка-нахт хаї-єм-Маат — «Могутній бик, який надихає правосуддя»
ірі-бау-ре-та-єн-Темеху — «Той, хто здійснює свою владу у землях лівійців»
«Той, хто навіює страх, чий престиж великий»
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі | d і d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Сеті II, Таусерт, Аменмес і d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Рамсес II | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 13 століття до н. е. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | неправильна дата (досяжна точність) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце поховання | Долина царів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Династія | XIX династія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прихід до влади
До часу смерті Рамсеса II, спадковому царевичу Мернептаху було вже близько 60 років. Царевич народився у Геліополісі: він був четвертою дитиною цариці , тринадцятим сином Рамсеса II.
До сорокового року правління батька Мернептах був одним з маловідомих царевичів. Маючи первинно лише скромний титул «царського писаря», він поступово став головнокомандувачем, а після низки смертей своїх старших братів був названий спадкоємцем престолу. Та подія сталась на 55-му році правління Рамсеса, який до того часу був уже вісімдесятирічним старим. Імовірно, що й попередні спадкоємці до того часу вже виконували багато з державних обов'язків царя.
Невідомо, коли Рамсес II реально відійшов від влади, однак до моменту, коли Мернептах став спадковим царевичем, йому довелось зіштовхнутись із практично абсолютною владою не як офіційному співправителю, а як найвищому державному військовому посадовцю. Саме тоді за наказом Мернептаха було виготовлено пам'ятний скарабей, на якому було закарбовано всі його унікальні титули, незважаючи на існування «вічно живого» фараона Рамсеса.
Реальне воцаріння Мернептаха відбулось лише по смерті батька у Пер-Рамсесі. Традиційно напис Мернептаха на стіні капели у Гебель ес-Сильсіла вважається початком його царювання. Там же вперше з'явилась і згадка про царицю , дружину Мернептаха, тезку його матері. Вона також згадується на двох стелах візира Панехсі, розташованих неподалік, і в Луксорі, на статуї Аменхотепа III, захопленій Мернептахом. Усюди вона має лише один титул: «дружина (чи велика дружина) царя». На другій статуї Аменхотепа III, також узурпованій Мернептахом, зображена , дочка Рамсеса II й , сестри Мернептаха, яка стала його другою офіційною дружиною.
У Мернептаха були сини Сеті-Мернептах — майбутній спадкоємець, який здійнявся на трон під іменем Сеті II, — та Хаемуас, який брав участь в азійських війнах батька. Припущення про існування третього сина Мернептаха, тезки батька, нині остаточно не доведено: на багатьох пам'ятках одночасно зустрічаються як написи царевича Мернептаха, так і царя Мернептаха. Імовірно, ставши царем, Мернептах «оновив» пам'ятники, створені за часів його тривалого перебування у статусі царевича.
Війни Мернептаха
Придушення повстання у Палестині
Військові події в Азії розгорнулись практично одночасно з напруженими конфліктами в Нубії й на західних кордонах Єгипетської держави. Ймовірно, на четвертому році свого правління Мернептах здійснив похід до Палестини з метою придушення повстань, що почались там. Єгипетські війська успішно взяли Ашкелон, Гезер та Єноам. Було розбито єврейські племена. Повсталі міста було суворо покарано. Гезер, можливо, витримав тривалу облогу, оскільки Мернептах у подальшому мав титул «того, хто зв'язав Гезер».
Під час того походу єгиптяни захопили понад 9 тисяч рабів. Серед бранців, приведених до Єгипту в результаті тієї кампанії, згадувались жителі Ханаану, а також шасу — племена бедуїнів, що мешкали між єгипетською Дельтою та Палестиною. Точні дати тих подій, що торкнулись долі тільки півдня Палестини, невідомі, хоча, втім, і особливо важливими вони не вважались: у великому напису в Карнаці їм, імовірно, просто не вистачило місця, а про них відомо з фрагментів тексту Стели Ізраїлю та стели Амади.
Розгром лівійців і «народів моря»
Ще до сходження Мернептаха на престол Нижній Єгипет почав страждати від проникнення лівійців, які сягали східних околиць Дельти. Навіть великі міста зачиняли свої брами; храми відчували нестачу у жертовних запасах, а населення тікало з обжитих місць. Окрім того, у Малій Азії спалахнув страшний голод, що спричинив рух так званих «народів моря» на південь. У переселенні брали участь племена ахейців, лікійців, сікулів, можливо, етрусків, шерданів. Сама назва «народи моря» була надана тим різним племенам через те, що у єгипетських текстах вони зустрічаються у супроводі словосполучень, які традиційно перекладаються як «Середземне море». Вождь лівійців Мраіуйа син Діди уклав угоду з «народами моря», і союзники, набравшись сміливості внаслідок тривалої безкарності, перейшли до організованих нападів на Єгипет.
Виходячи з числа людей, яких було у подальшому убито чи взято в полон, лівійський цар повинен був мати, принаймні, 20 тисяч воїнів. Навесні 5-го року правління Мернептах зібрав значну армію та вирішив назустріч лівійцям і їхнім союзникам. У долине Натрових озер, біля міста Періру, в результаті 6-годинної битви єгиптяни здобули рішучу перемогу. Втрати лівійців склали до 8500 осіб, понад 9 тисяч було взято у полон. Причому не менше третини припало на долю морських союзників. Серед убитих були й 6 синів і братів лівійського царя. І, хоч сам Мраіуйа утік від єгиптян, вся його родина та багата здобич потрапили до рук Мернептаха (Саїсська битва).
Придушення повстання в Нубії
Першу хвилю переселення народів з заходу й півночі Єгипет відбив, й основною проблемою для фараона стали події в Нубії. Про них відомо винятково з тексту стели з Амади. В титулатурі царя там уже є епітети «Той, хто зв'язав Гезер», «Той, хто переміг Лівію», до яких додались нові: «Лев, що перемагає Хару» (місцевість на північний схід від Єгипту) і «Могутній Бик, що перемагає Куш та винищує землі Маджаїв», тобто племен, що жили на схід від Нілу в Нубії.
Відповідно до тексту стели, на 5-му році правління царю доповіли про виступи племен, які проживали у Вават, нубійській області, розташованої між першим і другим порогами Нілу. Виходячи з дати, це сталось практично одночасно з лівійською війною. Мернептах розпочав у Нубії масштабні репресії, під час яких було страчено багато тисяч осіб. Причиною такої жорстокості царя, імовірно, був страх втратити південні землі через зайнятість північними війнами, оскільки південь постачав до Єгипту золото. Нубія була, таким чином, замирена.
Допомога хеттам
Війни 4-го та 5-го років правління Мернептаха спричинили шок у єгипетському суспільстві. У всьому решта його царювання можна характеризувати як спокійне. Мир з хеттами залишався непорушним і за правління Мернептаха. Останній навіть відряджав до хеттів судна з зерном для підтримки їх під час голоду, що, однак, не завадило єгипетському двору, незважаючи на сорокарічну дружбу, порівнювати посланців царства Хатті з собаками, що підповзають до свого хазяїна. Та допомога, окрім виконання умов міжнародної угоди, укладеної свого часу батьком Мернептаха з хеттами, мала й важливе політичне значення, оскільки Хеттське царство приймало на себе основний удар «народів моря», навала яких загрожувала існуванню Єгипту.
Будівельні роботи
Узурпація чужих пам'ятників
Мернептах не належав до фараонів, які увічнили своє ім'я величними будівлями чи закладенням нових святилищ, або ж розширенням будівель, що існували. Усвідомлюючи свій похилий вік, Мернептах не витрачав час на видобуток матеріалів для своїх будівель і статуй. Він просто писав свої царські картуші на пам'ятниках своїх попередників до XII династії. Винятком не стали й пам'ятники гіксосів.
Характерною рисою його правління стало неймовірне прагнення царя узурпувати якомога більше пам'ятників попередників; частіше за будь-кого Мернептах узурпував скульптурні зображення своїх попередників, навіть не наказуючи вносити необхідні зміни для додержання мінімальної портретної схожості.
Пошкоджуючи чужі пам'ятники, знищуючи ім'я попередника та вставляючи своє, Мернептах тим самим спотворював історичну істину. При цьому, імовірно, будівництвом власних споруд Мернептах не переймався. Власні його написи короткі, мають низьку художню цінність й лише нагадують про його існування, не надаючи жодних історичних відомостей. Скромні пам'ятники Мернептаха відомі у Гермополісі, де від імені царя було висічено гімн богу Тоту.
Заупокійний храм Мернептаха
У Фівах, на західному березі Нілу, у містечку Курна, Мернептах спорудив свій заупокійний храм. Для цього на каменоломні було перетворено гігантський поховальний комплекс Аменхотепа III у Ком ель-Хеттані, від якого зрештою лишились тільки дві велетенські статуї, що мають назву «Колоси Мемнона», два сфінкси, що стояли колись перед пілоном, та низка інших пошкоджених пам'ятників.
Нині храм Мернептаха практично зруйнований. Брама у масивному порталі вела до першого двору комплексу. З двох сторін двір був оточений колонадами, по шість колон у кожній. Ліва сторона двору одночасно слугувала фасадом невеликого цегляного царського палацу. Перед другим пілоном колись стояла гігантська Стела Ізраїлю, що увічнила у камені «гімн» військовій доблесті Мернептаха. За тим пілоном відкривався другий двір, оточений з боків осірічними колосами царя. Саме там було виявлено чудовий бюст від колосальної статуї, що впала, яка зображувала самого Мернептаха. Прохід з другого двору вів до великої (12 колон) і додаткової (8 колон) гіпостильних зал. Завершували храм три святилища, навколо яких розташовувались додаткові приміщення для священних предметів і жертв. Храм було багато прикрашено узурпованими вапняковими та гранітними статуями Аменхотепа III.
Праворуч від храму розміщувались гігантські комори, в яких зберігалось добро «Дому Мільйонів років» Мернептаха. З лівого боку за двором було розташовано невелике священне озеро. Весь комплекс колись оточувала велика цегляна стіна теменос, до основи якої були закладені блоки розібраних монументальних воріт Аменхотепа III. Пишний палац Мернептаха, оздоблений золотом та кахлями, а також невеликий храм були збудовані у Мемфісі. Богині Хатхор була присвячена скельна капела в ель-Бабейні.
Релігія
На перше місце в єгипетському пантеоні Мернептах висунув культ бога Пта, покровителя міста Мемфіс. Сам фараон з дитинства мав ім'я на честь бога Птаха. Не задовольняючись цим, цар проголосив себе «Тим, хто сяє, як Пта, з сотень тисяч». Зважаючи на Фіви, Мернептах як другорядне ім'я мав також ім'я Меріамон («Улюбленець Амона»).
Мумія
Муміфіковане тіло Мернептаха знайшов дослідник Лоре 1898 року. Мумію було знайдено у Фівах, у Долині царів, звідки тіло було доставлено до Каїра. 8 липня 1907 року його розгорнув Елліот Сміт. Мумія до того часу в цілому непогано збереглась, хоча частково й була пошкоджена. Відтоді мумія виставлена у Каїрському музеї. Розкриті тільки голова та шия, а решта загорнута в матерію.
Примітки
- The Royal Mummies, 1912
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мернептах |
- Эрлихман В. В.: Правители мира
- Maurice Bucaille, La Bible, le Coran et la Science: Les Écritures Saintes examinées à la lumière des connaissances modernes, Seghers, 1976
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Merneptah davnoyegipetskij faraon z XIX dinastiyi MerneptahGolova statuyi Merneptaha Luksorskij hramDavnoyegipetskij faraonPravlinnya bl 1212 1202 do n e Poperednik Ramses IINastupnik AmenmesTitulni imenaTronne im ya prenomen bȝ n Rˁ mrj Jmn ba yen Ra meri Amon Ba dusha boga Ra ulyublenec Amona Vlasne im ya nomen mrj n Ptḥ ḥtp ḥr Mȝˁt mer ne Ptah hotep her Maat Toj kogo polyubiv Pta toj hto raduye Maat C102 Im ya Gora kȝ nḫt ḥˁj m Mȝˁt ka naht hayi yem Maat Mogutnij bik yakij nadihaye pravosuddya V71 Im ya nebti jrj bȝw r tȝ n Ṯmḥw iri bau re ta yen Temehu Toj hto zdijsnyuye svoyu vladu u zemlyah livijciv A76 A76 Zolote im ya Gora nb snḏ ˁȝ sfjt neb sened aa shefit Toj hto naviyuye strah chij prestizh velikij U shlyubi d i dDiti Seti II Tausert Amenmes i dBatko Ramses IIMatiNarodivsya 13 stolittya do n e Pomer nepravilna data dosyazhna tochnist Misce pohovannya Dolina carivDinastiya XIX dinastiyaPrihid do vladiDo chasu smerti Ramsesa II spadkovomu carevichu Merneptahu bulo vzhe blizko 60 rokiv Carevich narodivsya u Geliopolisi vin buv chetvertoyu ditinoyu carici trinadcyatim sinom Ramsesa II Do sorokovogo roku pravlinnya batka Merneptah buv odnim z malovidomih carevichiv Mayuchi pervinno lishe skromnij titul carskogo pisarya vin postupovo stav golovnokomanduvachem a pislya nizki smertej svoyih starshih brativ buv nazvanij spadkoyemcem prestolu Ta podiya stalas na 55 mu roci pravlinnya Ramsesa yakij do togo chasu buv uzhe visimdesyatirichnim starim Imovirno sho j poperedni spadkoyemci do togo chasu vzhe vikonuvali bagato z derzhavnih obov yazkiv carya Nevidomo koli Ramses II realno vidijshov vid vladi odnak do momentu koli Merneptah stav spadkovim carevichem jomu dovelos zishtovhnutis iz praktichno absolyutnoyu vladoyu ne yak oficijnomu spivpravitelyu a yak najvishomu derzhavnomu vijskovomu posadovcyu Same todi za nakazom Merneptaha bulo vigotovleno pam yatnij skarabej na yakomu bulo zakarbovano vsi jogo unikalni tituli nezvazhayuchi na isnuvannya vichno zhivogo faraona Ramsesa Realne vocarinnya Merneptaha vidbulos lishe po smerti batka u Per Ramsesi Tradicijno napis Merneptaha na stini kapeli u Gebel es Silsila vvazhayetsya pochatkom jogo caryuvannya Tam zhe vpershe z yavilas i zgadka pro caricyu druzhinu Merneptaha tezku jogo materi Vona takozh zgaduyetsya na dvoh stelah vizira Panehsi roztashovanih nepodalik i v Luksori na statuyi Amenhotepa III zahoplenij Merneptahom Usyudi vona maye lishe odin titul druzhina chi velika druzhina carya Na drugij statuyi Amenhotepa III takozh uzurpovanij Merneptahom zobrazhena dochka Ramsesa II j sestri Merneptaha yaka stala jogo drugoyu oficijnoyu druzhinoyu U Merneptaha buli sini Seti Merneptah majbutnij spadkoyemec yakij zdijnyavsya na tron pid imenem Seti II ta Haemuas yakij brav uchast v azijskih vijnah batka Pripushennya pro isnuvannya tretogo sina Merneptaha tezki batka nini ostatochno ne dovedeno na bagatoh pam yatkah odnochasno zustrichayutsya yak napisi carevicha Merneptaha tak i carya Merneptaha Imovirno stavshi carem Merneptah onoviv pam yatniki stvoreni za chasiv jogo trivalogo perebuvannya u statusi carevicha Vijni MerneptahaPridushennya povstannya u Palestini Stela Merneptaha vidoma yak Stela Izrayilyu Yegipetskij muzej u Kayiri Vijskovi podiyi v Aziyi rozgornulis praktichno odnochasno z napruzhenimi konfliktami v Nubiyi j na zahidnih kordonah Yegipetskoyi derzhavi Jmovirno na chetvertomu roci svogo pravlinnya Merneptah zdijsniv pohid do Palestini z metoyu pridushennya povstan sho pochalis tam Yegipetski vijska uspishno vzyali Ashkelon Gezer ta Yenoam Bulo rozbito yevrejski plemena Povstali mista bulo suvoro pokarano Gezer mozhlivo vitrimav trivalu oblogu oskilki Merneptah u podalshomu mav titul togo hto zv yazav Gezer Pid chas togo pohodu yegiptyani zahopili ponad 9 tisyach rabiv Sered branciv privedenih do Yegiptu v rezultati tiyeyi kampaniyi zgaduvalis zhiteli Hanaanu a takozh shasu plemena beduyiniv sho meshkali mizh yegipetskoyu Deltoyu ta Palestinoyu Tochni dati tih podij sho torknulis doli tilki pivdnya Palestini nevidomi hocha vtim i osoblivo vazhlivimi voni ne vvazhalis u velikomu napisu v Karnaci yim imovirno prosto ne vistachilo miscya a pro nih vidomo z fragmentiv tekstu Steli Izrayilyu ta steli Amadi Rozgrom livijciv i narodiv morya She do shodzhennya Merneptaha na prestol Nizhnij Yegipet pochav strazhdati vid proniknennya livijciv yaki syagali shidnih okolic Delti Navit veliki mista zachinyali svoyi brami hrami vidchuvali nestachu u zhertovnih zapasah a naselennya tikalo z obzhitih misc Okrim togo u Malij Aziyi spalahnuv strashnij golod sho sprichiniv ruh tak zvanih narodiv morya na pivden U pereselenni brali uchast plemena ahejciv likijciv sikuliv mozhlivo etruskiv sherdaniv Sama nazva narodi morya bula nadana tim riznim plemenam cherez te sho u yegipetskih tekstah voni zustrichayutsya u suprovodi slovospoluchen yaki tradicijno perekladayutsya yak Seredzemne more Vozhd livijciv Mraiuja sin Didi uklav ugodu z narodami morya i soyuzniki nabravshis smilivosti vnaslidok trivaloyi bezkarnosti perejshli do organizovanih napadiv na Yegipet Vihodyachi z chisla lyudej yakih bulo u podalshomu ubito chi vzyato v polon livijskij car povinen buv mati prinajmni 20 tisyach voyiniv Navesni 5 go roku pravlinnya Merneptah zibrav znachnu armiyu ta virishiv nazustrich livijcyam i yihnim soyuznikam U doline Natrovih ozer bilya mista Periru v rezultati 6 godinnoyi bitvi yegiptyani zdobuli rishuchu peremogu Vtrati livijciv sklali do 8500 osib ponad 9 tisyach bulo vzyato u polon Prichomu ne menshe tretini pripalo na dolyu morskih soyuznikiv Sered ubitih buli j 6 siniv i brativ livijskogo carya I hoch sam Mraiuja utik vid yegiptyan vsya jogo rodina ta bagata zdobich potrapili do ruk Merneptaha Sayisska bitva Pridushennya povstannya v Nubiyi Pershu hvilyu pereselennya narodiv z zahodu j pivnochi Yegipet vidbiv j osnovnoyu problemoyu dlya faraona stali podiyi v Nubiyi Pro nih vidomo vinyatkovo z tekstu steli z Amadi V titulaturi carya tam uzhe ye epiteti Toj hto zv yazav Gezer Toj hto peremig Liviyu do yakih dodalis novi Lev sho peremagaye Haru miscevist na pivnichnij shid vid Yegiptu i Mogutnij Bik sho peremagaye Kush ta vinishuye zemli Madzhayiv tobto plemen sho zhili na shid vid Nilu v Nubiyi Vidpovidno do tekstu steli na 5 mu roci pravlinnya caryu dopovili pro vistupi plemen yaki prozhivali u Vavat nubijskij oblasti roztashovanoyi mizh pershim i drugim porogami Nilu Vihodyachi z dati ce stalos praktichno odnochasno z livijskoyu vijnoyu Merneptah rozpochav u Nubiyi masshtabni represiyi pid chas yakih bulo stracheno bagato tisyach osib Prichinoyu takoyi zhorstokosti carya imovirno buv strah vtratiti pivdenni zemli cherez zajnyatist pivnichnimi vijnami oskilki pivden postachav do Yegiptu zoloto Nubiya bula takim chinom zamirena Dopomoga hettam Osnova koloni sho pohodila z palacu Merneptaha u Memfisi Vijni 4 go ta 5 go rokiv pravlinnya Merneptaha sprichinili shok u yegipetskomu suspilstvi U vsomu reshta jogo caryuvannya mozhna harakterizuvati yak spokijne Mir z hettami zalishavsya neporushnim i za pravlinnya Merneptaha Ostannij navit vidryadzhav do hettiv sudna z zernom dlya pidtrimki yih pid chas golodu sho odnak ne zavadilo yegipetskomu dvoru nezvazhayuchi na sorokarichnu druzhbu porivnyuvati poslanciv carstva Hatti z sobakami sho pidpovzayut do svogo hazyayina Ta dopomoga okrim vikonannya umov mizhnarodnoyi ugodi ukladenoyi svogo chasu batkom Merneptaha z hettami mala j vazhlive politichne znachennya oskilki Hettske carstvo prijmalo na sebe osnovnij udar narodiv morya navala yakih zagrozhuvala isnuvannyu Yegiptu Budivelni robotiUzurpaciya chuzhih pam yatnikiv Merneptah ne nalezhav do faraoniv yaki uvichnili svoye im ya velichnimi budivlyami chi zakladennyam novih svyatilish abo zh rozshirennyam budivel sho isnuvali Usvidomlyuyuchi svij pohilij vik Merneptah ne vitrachav chas na vidobutok materialiv dlya svoyih budivel i statuj Vin prosto pisav svoyi carski kartushi na pam yatnikah svoyih poperednikiv do XII dinastiyi Vinyatkom ne stali j pam yatniki giksosiv Harakternoyu risoyu jogo pravlinnya stalo nejmovirne pragnennya carya uzurpuvati yakomoga bilshe pam yatnikiv poperednikiv chastishe za bud kogo Merneptah uzurpuvav skulpturni zobrazhennya svoyih poperednikiv navit ne nakazuyuchi vnositi neobhidni zmini dlya doderzhannya minimalnoyi portretnoyi shozhosti Poshkodzhuyuchi chuzhi pam yatniki znishuyuchi im ya poperednika ta vstavlyayuchi svoye Merneptah tim samim spotvoryuvav istorichnu istinu Pri comu imovirno budivnictvom vlasnih sporud Merneptah ne perejmavsya Vlasni jogo napisi korotki mayut nizku hudozhnyu cinnist j lishe nagaduyut pro jogo isnuvannya ne nadayuchi zhodnih istorichnih vidomostej Skromni pam yatniki Merneptaha vidomi u Germopolisi de vid imeni carya bulo visicheno gimn bogu Totu Zaupokijnij hram Merneptaha U Fivah na zahidnomu berezi Nilu u mistechku Kurna Merneptah sporudiv svij zaupokijnij hram Dlya cogo na kamenolomni bulo peretvoreno gigantskij pohovalnij kompleks Amenhotepa III u Kom el Hettani vid yakogo zreshtoyu lishilis tilki dvi veletenski statuyi sho mayut nazvu Kolosi Memnona dva sfinksi sho stoyali kolis pered pilonom ta nizka inshih poshkodzhenih pam yatnikiv Nini hram Merneptaha praktichno zrujnovanij Brama u masivnomu portali vela do pershogo dvoru kompleksu Z dvoh storin dvir buv otochenij kolonadami po shist kolon u kozhnij Liva storona dvoru odnochasno sluguvala fasadom nevelikogo ceglyanogo carskogo palacu Pered drugim pilonom kolis stoyala gigantska Stela Izrayilyu sho uvichnila u kameni gimn vijskovij doblesti Merneptaha Za tim pilonom vidkrivavsya drugij dvir otochenij z bokiv osirichnimi kolosami carya Same tam bulo viyavleno chudovij byust vid kolosalnoyi statuyi sho vpala yaka zobrazhuvala samogo Merneptaha Prohid z drugogo dvoru viv do velikoyi 12 kolon i dodatkovoyi 8 kolon gipostilnih zal Zavershuvali hram tri svyatilisha navkolo yakih roztashovuvalis dodatkovi primishennya dlya svyashennih predmetiv i zhertv Hram bulo bagato prikrasheno uzurpovanimi vapnyakovimi ta granitnimi statuyami Amenhotepa III Pravoruch vid hramu rozmishuvalis gigantski komori v yakih zberigalos dobro Domu Miljoniv rokiv Merneptaha Z livogo boku za dvorom bulo roztashovano nevelike svyashenne ozero Ves kompleks kolis otochuvala velika ceglyana stina temenos do osnovi yakoyi buli zakladeni bloki rozibranih monumentalnih vorit Amenhotepa III Pishnij palac Merneptaha ozdoblenij zolotom ta kahlyami a takozh nevelikij hram buli zbudovani u Memfisi Bogini Hathor bula prisvyachena skelna kapela v el Babejni ReligiyaNa pershe misce v yegipetskomu panteoni Merneptah visunuv kult boga Pta pokrovitelya mista Memfis Sam faraon z ditinstva mav im ya na chest boga Ptaha Ne zadovolnyayuchis cim car progolosiv sebe Tim hto syaye yak Pta z soten tisyach Zvazhayuchi na Fivi Merneptah yak drugoryadne im ya mav takozh im ya Meriamon Ulyublenec Amona MumiyaGolova mumiyi faraona Merneptaha Golova mumiyi faraona Merneptaha Mumifikovane tilo Merneptaha znajshov doslidnik Lore 1898 roku Mumiyu bulo znajdeno u Fivah u Dolini cariv zvidki tilo bulo dostavleno do Kayira 8 lipnya 1907 roku jogo rozgornuv Elliot Smit Mumiya do togo chasu v cilomu nepogano zbereglas hocha chastkovo j bula poshkodzhena Vidtodi mumiya vistavlena u Kayirskomu muzeyi Rozkriti tilki golova ta shiya a reshta zagornuta v materiyu PrimitkiThe Royal Mummies 1912DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Merneptah Erlihman V V Praviteli mira Maurice Bucaille La Bible le Coran et la Science Les Ecritures Saintes examinees a la lumiere des connaissances modernes Seghers 1976Posilannya