Стародавній Єгипет • Релігія • Птах | ||||||
| ||||||
Центри культу | Мемфіс | |||||
Функції | бог-творець, деміург | |||||
Іпостасі | Апіс | |||||
Атрибути | посох «уас» | |||||
Зіставлення | чоловік дружини Сехмет | |||||
Птах на Вікісховищі |
Птах ієрогліфами | ||||
|
Птах, або Пта (Pitaḥ) — єгипетський бог-творець, що шанувався у Мемфісі. Земним втіленням душі Птаха, його ба та оракулом вважався священний бик Апіс. Як бог-творець Птах вважався покровителем ремесел, мистецтва, майстерності та істини. Верховний жрець Птаха мав титул ур херепу хенмут — «великий начальник ремісників». Першим був Птахдуауу.
В Мемфісі дружиною Птаха вважалася Сехмет, а їх сином бог Нефертум. Сином Птаха також вважався Імхотеп. Іноді дружинами Птаха вважалися Бастет, Тефнут, Маат чи Хатхор.
У давньоєгипетській релігії
Згідно з «Мемфіським теологічним текстом», вирізаним на камені по велінню фараона Шабаки (25-та династія) Птах був усезагальним андрогінним божеством, що створило світ своїм словом. У тексті згадується вісім первісних втілень Птаха, з яких збереглося чотири: «Птах на своєму троні», «Птах-Нун, що створим Атума», «Птах-Нуна, що породила Атума», «Птах — серце та язик . Помітно, що Птах Наун і Птах-Науна були подружжям, що ототожнювалася з примордіальними водами, вони були батьками Атума. Другий Птах — Птах Великий ототожнювався із серцем та язиком «дев'ятки» — Хора та Тота, котрі разом знову ототожнювалися з Атумом. Серце задумувало, а язик повторював задумане. При цьому вчення прямо посилалось на приклад людської діяльності. «Дев'ятка» (можна припустити, що без Атума, оскільки він був серцем та язиком) слугувала зубами та губами в світових устах, котрі називали імена всього сущого. Таким чином, Птах уявлявся як «первинна примордіальна матерія» — вода та родючий ґрунт, і разом з тим — світовим «розумом» (оскільки серце для єгиптян було носієм свідомості) та «волевиявленням» (світова мова).
Очі бачать, вуха чують, ніс нюхає повітря; вони доводять (сприйняте до відома) серця; воно дає вихід всякому умовиводу (?); язик повторює задумане серцем. Так вершиться всяка робота, всяка майстерність, творчість рук, ходіння ніг, рух всякого члену, згідно з цим наказом, який замислило серце і висловлене язиком... І було дане життя миролюбивому, і була дана смерть злочинцю, і були створені всякі роботи і всякі мистецтва, результати праці рук, ходіння ніг, рух всіх членів згідно з цим покаранням, задуманим серцем і вираженим язиком, що творить призначення всіх речей... І він народив богів, він створив міста, він заснував номи, він поставив богів в їх святилища, він заснував їх жертви, він заклав їх храми, він створив їх тіла по бажанню їх сердець. І увійшли боги в свої тіла із всякого дерева, із всякого каменю, із всякої глини, із всяких речей, які на ньому росли і в яких вони прийняли свої образи. І зібралися навколо нього всі боги і їх Ка. |
Хоч як бог-творець Птах шанувався ще в часи Стародавнього царства, але згадок про нього в «Текстах пірамід» небагато, нечасто згадується він і в приватних (не царських) гробницях того часу, так само не багато згадок і в «Текстах саркофагів». Однак саме Птах вважався творцем такої важливої для посмертного культу царемонії «отверзання вуст та очей». Кількість згадок Птаха стрімко зростає з наближенням Нового царства.
В епоху Рамесидів Птах був одним з головних богів Єгипту, покровителем Єгипту та військових походів фараона поруч з Амоном, Ра та Сетом. Перед битвою з лівійцями та народами моря саме його бачить фараон Мернептах у сні.
Тоді його величність побачив у сні так ніби статую Птаха поставили перед ним, ж.н.з. Він був як висота... Він сказва йому: «Візми це», — протягуючи йому меч — «вижени страх з серця свого» |
Окрім Мемфіса, храми Птаха були в багатьох інших містах — Фівах, Абідосі, Гермополісі, Бубастісі, Едфу, Дендері, Александрії, в оазі Харґа та на Синаї. Вшановували Птаха і в нубійських святилищах Рамзеса ІІ у Герф Хуссейні та Абу Сімбелі.
Іконографія
Іконографія Птаха досить стійка — основні елементи визначилися вже в епоху Середнього царства і не змінювалися аж до греко-римських часів, коли Птаха отожнили з Гефестом. На рельєфах храмів та гробниць, в монументальній скульптурі та малій пластиці божество зображається у вигляді антропоморфної мумії в чорному чи синьому чепці з ціпком в руках. Ціпок в руках бога має складне навершшя, що складається з символів анкх, джед та уас.
Див. також
Примітки
- Цитати з Мемфіського теологічного тексту
- Breasted, Ancient Records of Egypt III. Chicago: The University of Chicago Press, 1906, с. 245, параграф 582
Джерела
- Ларченко В. Н., Птах. // «Древний Египет». Энциклопедия. М., 2005 г. (рос.)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Птах (бог) |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Павлов В. В., Ходжаш С. И. Египетская пластика малых форм.- М.:Искусство,1985- 120с.
- История древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.2. Передняя Азия. Египет. М., Гл.ред вост.лит. изд. «Наука», 1988.- 623с. И 0504010000-012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starodavnij Yegipet Religiya Ptah Ptah Ptḥ Pitaḥ Centri kultu Memfis Funkciyi bog tvorec demiurg Ipostasi Apis Atributi posoh uas Zistavlennya cholovik druzhini Sehmet Ptah na Vikishovishi Ptah iyeroglifami Ptah abo Pta Pitaḥ yegipetskij bog tvorec sho shanuvavsya u Memfisi Zemnim vtilennyam dushi Ptaha jogo ba ta orakulom vvazhavsya svyashennij bik Apis Yak bog tvorec Ptah vvazhavsya pokrovitelem remesel mistectva majsternosti ta istini Verhovnij zhrec Ptaha mav titul ur herepu henmut velikij nachalnik remisnikiv Pershim buv Ptahduauu V Memfisi druzhinoyu Ptaha vvazhalasya Sehmet a yih sinom bog Nefertum Sinom Ptaha takozh vvazhavsya Imhotep Inodi druzhinami Ptaha vvazhalisya Bastet Tefnut Maat chi Hathor U davnoyegipetskij religiyiZgidno z Memfiskim teologichnim tekstom virizanim na kameni po velinnyu faraona Shabaki 25 ta dinastiya Ptah buv usezagalnim androginnim bozhestvom sho stvorilo svit svoyim slovom U teksti zgaduyetsya visim pervisnih vtilen Ptaha z yakih zbereglosya chotiri Ptah na svoyemu troni Ptah Nun sho stvorim Atuma Ptah Nuna sho porodila Atuma Ptah serce ta yazik Pomitno sho Ptah Naun i Ptah Nauna buli podruzhzhyam sho ototozhnyuvalasya z primordialnimi vodami voni buli batkami Atuma Drugij Ptah Ptah Velikij ototozhnyuvavsya iz sercem ta yazikom dev yatki Hora ta Tota kotri razom znovu ototozhnyuvalisya z Atumom Serce zadumuvalo a yazik povtoryuvav zadumane Pri comu vchennya pryamo posilalos na priklad lyudskoyi diyalnosti Dev yatka mozhna pripustiti sho bez Atuma oskilki vin buv sercem ta yazikom sluguvala zubami ta gubami v svitovih ustah kotri nazivali imena vsogo sushogo Takim chinom Ptah uyavlyavsya yak pervinna primordialna materiya voda ta rodyuchij grunt i razom z tim svitovim rozumom oskilki serce dlya yegiptyan bulo nosiyem svidomosti ta voleviyavlennyam svitova mova Ochi bachat vuha chuyut nis nyuhaye povitrya voni dovodyat sprijnyate do vidoma sercya vono daye vihid vsyakomu umovivodu yazik povtoryuye zadumane sercem Tak vershitsya vsyaka robota vsyaka majsternist tvorchist ruk hodinnya nig ruh vsyakogo chlenu zgidno z cim nakazom yakij zamislilo serce i vislovlene yazikom I bulo dane zhittya mirolyubivomu i bula dana smert zlochincyu i buli stvoreni vsyaki roboti i vsyaki mistectva rezultati praci ruk hodinnya nig ruh vsih chleniv zgidno z cim pokarannyam zadumanim sercem i virazhenim yazikom sho tvorit priznachennya vsih rechej I vin narodiv bogiv vin stvoriv mista vin zasnuvav nomi vin postaviv bogiv v yih svyatilisha vin zasnuvav yih zhertvi vin zaklav yih hrami vin stvoriv yih tila po bazhannyu yih serdec I uvijshli bogi v svoyi tila iz vsyakogo dereva iz vsyakogo kamenyu iz vsyakoyi glini iz vsyakih rechej yaki na nomu rosli i v yakih voni prijnyali svoyi obrazi I zibralisya navkolo nogo vsi bogi i yih Ka Pta Statuetka Ptaha u Rejksmuzeyi Hoch yak bog tvorec Ptah shanuvavsya she v chasi Starodavnogo carstva ale zgadok pro nogo v Tekstah piramid nebagato nechasto zgaduyetsya vin i v privatnih ne carskih grobnicyah togo chasu tak samo ne bagato zgadok i v Tekstah sarkofagiv Odnak same Ptah vvazhavsya tvorcem takoyi vazhlivoyi dlya posmertnogo kultu caremoniyi otverzannya vust ta ochej Kilkist zgadok Ptaha strimko zrostaye z nablizhennyam Novogo carstva V epohu Ramesidiv Ptah buv odnim z golovnih bogiv Yegiptu pokrovitelem Yegiptu ta vijskovih pohodiv faraona poruch z Amonom Ra ta Setom Pered bitvoyu z livijcyami ta narodami morya same jogo bachit faraon Merneptah u sni Todi jogo velichnist pobachiv u sni tak nibi statuyu Ptaha postavili pered nim zh n z Vin buv yak visota Vin skazva jomu Vizmi ce protyaguyuchi jomu mech vizheni strah z sercya svogo Okrim Memfisa hrami Ptaha buli v bagatoh inshih mistah Fivah Abidosi Germopolisi Bubastisi Edfu Denderi Aleksandriyi v oazi Harga ta na Sinayi Vshanovuvali Ptaha i v nubijskih svyatilishah Ramzesa II u Gerf Hussejni ta Abu Simbeli IkonografiyaIkonografiya Ptaha dosit stijka osnovni elementi viznachilisya vzhe v epohu Serednogo carstva i ne zminyuvalisya azh do greko rimskih chasiv koli Ptaha otozhnili z Gefestom Na relyefah hramiv ta grobnic v monumentalnij skulpturi ta malij plastici bozhestvo zobrazhayetsya u viglyadi antropomorfnoyi mumiyi v chornomu chi sinomu chepci z cipkom v rukah Cipok v rukah boga maye skladne navershshya sho skladayetsya z simvoliv ankh dzhed ta uas Div takozhVerhovnij zhrec Ptaha Rod bozhestvo PrimitkiCitati z Memfiskogo teologichnogo tekstu Breasted Ancient Records of Egypt III Chicago The University of Chicago Press 1906 s 245 paragraf 582DzherelaLarchenko V N Ptah Drevnij Egipet Enciklopediya M 2005 g ros LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ptah bog Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Pavlov V V Hodzhash S I Egipetskaya plastika malyh form M Iskusstvo 1985 120s Istoriya drevnego Vostoka Zarozhdenie drevnejshih klassovyh obshestv i pervye ochagi rabovladelcheskoj civilizacii Ch 2 Perednyaya Aziya Egipet M Gl red vost lit izd Nauka 1988 623s I 0504010000 012