Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каїрська опера (араб. دار الأوبرا المصرية, Dār el-Obra el-Masreyya, буквально: «Єгипетський будинок опери»; англ. The Cairo Opera House) — оперний театр у столиці Єгипту місті Каїрі, основна складова Каїрського Національного культурного центру (Cairo National Cultural Center, підпорядкований напряму Мінкультури Єгипту), головна концертна і театральна сцена країни, штаб-квартира головних музичних колективів Єгипту.
| Каїрська опера دار الأوبرا المصرية | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Каїрська опера | ||||
| 30°02′32″ пн. ш. 31°13′24″ сх. д. / 30.04245000002777743° пн. ш. 31.22353055558377832° сх. д.Координати: 30°02′32″ пн. ш. 31°13′24″ сх. д. / 30.04245000002777743° пн. ш. 31.22353055558377832° сх. д. | ||||
| Країна |  Єгипет | |||
| Місто | ||||
| Адреса | ||||
| Підпорядкування | Міністерство культури Єгипту | |||
| Архітектор | проект будівлі та забудови навколишнього простору розроблений спільно з Японським агентством співпраці (the Japan International Cooperation Agency) | |||
| Місткість | 1 200 місць (велика зала) 500 місць (мала зала) 1 000 місць (відкритий театр) | |||
| Тип | оперний театр | |||
| Статус | національний театр | |||
| Відкрито | 10 жовтня 1988 | |||
| Оф. відкриття | 10 жовтня 1988 | |||
| Репертуар | світова оперна і драматургійна класика, спеціальні концертні програми і постановочні вечори | |||
| cairoopera.org/index.aspx | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| 20035133 | ||||
| OpenStreetMap relation | 2844528 | |||
| | ||||
 Каїрська опера у Вікісховищі | ||||
Каїрська опера є одним із 6 оперних театрів у Африці, це — найбільша і найуславленіша опера з найкращими сценами та наймасштабнішими творчими проектами не лише в Єгипті, а й у Африці в цілому та на всьому Близькому Сході.
Загальна інформація
Каїрська опера розташована на південному окраї острову Гезіра (відомий як найпрестижніший міський район Замалек) у розкішному приміщенні, спроектованому (разом із забудовою навколишнього простору) спільно з Японським агентством співпраці (the Japan International Cooperation Agency). Зовні будівля є в цілому постмодерністською зі значним використанням елементів ісламської архітектури, у інтер'єрах же приміщення — чимало від стилю давньоєгипетських фараонів і навіть бароко.
Каїрський оперний театр є основною складовою Каїрського Національного культурного центру (Cairo National Cultural Center, підпорядкований напряму Мінкультури Єгипту) і основним призначенням його є як розвиток класичних і сучасних єгипетських театру, музики та танцю, так і дбайливе збереження й популяризація традиційного арабського мистецтва.
Каїрська опера має 3 глядацькі зали (2 основні й 1-ну допоміжну):
- головна зала (у центральному приміщенні) — чотирирівнева, на 1 200 — 1 300 місць, включаючи з оркестровою ямою, трьома ярусами та президентською ложею. Використовується для великих театральних і балетних постановок, музичних концертів;
- мала зала — розрахована на 500 місць, однорівнева. Використовується для музичних і урочистих заходів, а також як доволі велика зала для прийомів;
- театр просто неба — здатний розмістити до 1-ї тисячі глядачів.
Квитки на заходи Каїрської опери, в першу чергу, труп, розміщених у театрі, є порівняно недорогими (по відношенню до західно-європейських театрів). На виступи місцевих колективів квитки можна придбати безпосередньо перед їхнім початком, на вистави і концерти гастролерів — лише завчасно. На вечірні вистави та концерти у великій (основній) залі чоловіки допускаються виключно в піджаках (костюмах) і з краваткою.
З історії театру
Каїрський оперний театр є найдавнішою оперою Африки та Близького Сходу, адже є продовжувачем найкращих традицій Хедивової опери (англ. Khedivial Opera House).
1869 року хедив Ісмаїл-паша звелів збудувати будівлю оперного театру у рамках численних заходів, присвячених відкриттю Суецького каналу. Його було названо Хедивовою (королівським) оперою, і вона мала стати загальнонаціональним осередком розвитку мистецтва. Будівлю спроектували італійські архітектори Авоскані (Avoscani) та Россі (Rossi), а саме́ будівництво тривало півроку.
- Дивіться основну статтю: Хедивова опера.
Хедивова опера відкрилась постановкою Ріголетто Джузеппе Верді. А вже за два роки са́ме в Каїрській опері відбулася прем'єра шедевральної опери Верді, написаної за замовленням хедива, з єгипетським сюжетом «Аїда». Твір мав колосальний успіх, і відтоді увійшов у репертуар величезного числа опер по всьому світу, в т.ч. і Київської (в Україні ж «Аїда» вперше прозвучала на початку 1880-х років у виконанні італійських труп в Одесі, Києві та Харкові). Хедовова опера стала «піонером» у постановці найвідоміших світових опер і виконання наславетніших симфонічних творів на Африканському континенті.
Трохи більше ніж за століття від створення Хедивова опера зазнала жахливої трагедії — рано-вранці 28 жовтня 1971 року приміщення опери згоріло вщент у пожежі, що стало непоправним ударом по єгипетській культурі.
Після візиту Президента Єгипту Хосні Мубарака до Японії в квітні 1983 року, було ухвалено дуже оригінальне й унікальне у своєму роді рішення — участь у розробці проекту, а також у фінансуванні зведення нової будівлі Каїрської опери стане подарунком японської нації народу Єгипту. Роботи зі зведення Каїрської опери розпочалися у травні 1985 року й тривали 34 місяці — до березня 1988 року.
10 жовтня 1988 року Президент Мубарак і Його Високість японський Принц Томохіто, молодший брат імператора, взяли участь в урочистому відкритті Каїрського Національного культурного центру і, зокрема, Каїрської опери.
Відтоді Каїрська опера лишається провідною оперною сценою й значним культурним осередком держави, континенту й світу в ціло́му.
Структура і репертуар
Каїрська опера є штаб-квартирою головних творчих колективів Єгипту:
- Каїрський симфонічний орекстр (Cairo Symphony Orchestra);
- Каїрська оперна трупа (Cairo Opera Company);
- Балетна трупа Каїрської опери (Cairo Opera Ballet Company);
- Ансамбль арабської народної музики (National Arab Music Ensemble);
- Трупа Абдель Галіма Нувери (Abdel Halim Nowera Company);
- Оркестр Каїрської опери (Cairo Opera Orchestra);
- Каїрський театр сучасного танцю (Cairo Modern Dance Theater);
- Ансамбль арабської музичної спадщини (Heritage Ensemble for Arab Music);
- Ансамбль релігійних співів (Religious Song Ensemble);
- Хор Каїрської опери (Cairo Opera Choir);
- Дитячий хор Каїрської опери (Cairo Opera Children's Choir).
У каїрському оперному театрі відбуваються найрізноманітніші культурні події — від суто мистецьких до урочистих державного значення.
Репертуар постійних творчих колективів Опкри становлять концерти, театральні і балетні постановки — твори світової та національної класики, сучасні обробки класичних творів, постановки талановитих режисерів, як місцевих, так і закордонних. На головній і допоміжних сценах театру нерідко відбуваються тематичні й урочисті вечори, спеціальні культурні заходи, в т.ч. і на постійній основі (як, наприклад, Каїрський Міжнародний кінофестиваль / англ. Cairo International Film Festival).
По суботах (за усталеною традицією) концерти класичної музики дає Каїрський симфонічний орекстр.
Подеколи Каїрська опера приймає фольклорні, джазові, естрадні та концерти інших напрямків музики. Тут нерідкими є виступи гастролерів, зокрема, і всесвітньо відомих театральних і музичних колективів та окремих виконавців, в т.ч. і поп-зірок.
Цікаве про Каїрську оперу
- Однією з найвидовищніших постановок Каїрської опери (і справжньою візитівкою театру й єгипетського театру в цілому) є вистава ««Аїда»». Власне прем'єра цієї опери відбулася саме в Каїрському оперному театрі (тоді Хедивовій опері) — 24 грудня 1871 року. Особливого шику й надзвичайної видовищності опера досягає, коли її грають не в приміщенні театру, а біля пірамід у Гізі — таке надзвичайне шоу час від часу практикує колектив Каїрської опери, і воно є одним з найвідоміших у світі (зокрема, його було використано у 10-му фільмі Бондіани «Шпигун, який мене кохав», 1977). Не менш захоплюючою є історія створення самої опери. Адже хедив Ісмаїл-паша замовив оперу на єгипетську тематику, й її сюжет створив відомий археолог О. Маріетт, на основі якої писав лібретто Антоніо Ґісланцоні (Antonio Ghislanzoni), а вже надзвичайну музику створив великий італієць Джузеппе Верді. Однак ані на церемонію відкриття Суецького каналу, ані на відкриття Хедивової опери, твір не був готовий, і відповідно не виконувався, попри хибний стереотип щодо опери, що вкорінився і подеколи тиражується у літературі.
- Говорячи про Каїрську оперу, чимало буде в її історії фактів — унікальних або новацій, тобто таких, наприклад, чим заклад вирізняється з-поміж інших або таких подій чи вистав, що були виконані або поставлені вперше (у Єгипті, Африці, арабських країнах). Серед інших, приміром, — са́ме в Каїрській опері фактично відразу після її відкриття вперше в Африці та усьому Арабському світі відбулася вистава з танцями та співом традиційного японського театру кабукі (на відзначення участі японської сторони у зведенні комплексу культурного центру), а у січні 2007 року, визнаючи заслуги Каїрської опери, свій перший виступ у країнах Близького Сходу та Африки тут дав Британський Лондонський (Royal Philharmonic Orchestra).
- Із розпадом СРСР та економічними труднощами й занедбанням культури на пострадянському просторі у 1990—2000-ні рр., чимало фахівців, в т.ч. і культурних діячів, почали виїжджати на роботу закордон. Са́ме тому в Каїрській опері у теперішній час (кін. 2000-х) є танцори балетної трупи — громадяни України та Росії, що працюють тут за контрактом.
Виноски
- Каїрська опера [ 11 Січня 2010 у Wayback Machine.] на Каїрські пам'ятки і старожитності на www.touregypt.net [ 23 Березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- [. Архів оригіналу за 24 Листопада 2009. Процитовано 10 Грудня 2009. Каїрська опера на www.egyptguide.net (англ.)]
- Каїрська опера на www.nileguide.com [ 24 Листопада 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Про оперу «Аїда» Дж. Верді [ 9 грудня 2009 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка Національної опери України імені Тараса Шевченка [ 2012-09-20 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 10 грудня 2009.
- Аїда у Гізі на www.guides.hotelbook.com[недоступне посилання з липня 2019]
- Про Каїрську оперу [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка театру [ 5 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 10 грудня 2009.
- Каїрська опера на www.active.egypt-obnovlenie.ru [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела і посилання
- (англ.) (араб.) (фр.)
- Каїрська опера [ 11 Січня 2010 у Wayback Machine.] на Каїрські пам'ятки і старожитності на www.touregypt.net [ 23 Березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Каїрська опера на www.egyptguide.net [ 24 Листопада 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Каїрська опера на www.sis.gov.eg[недоступне посилання з квітня 2019](англ.)
- Каїрська опера на www.nileguide.com [ 24 Листопада 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kayirska opera arab دار الأوبرا المصرية Dar el Obra el Masreyya bukvalno Yegipetskij budinok operi angl The Cairo Opera House opernij teatr u stolici Yegiptu misti Kayiri osnovna skladova Kayirskogo Nacionalnogo kulturnogo centru Cairo National Cultural Center pidporyadkovanij napryamu Minkulturi Yegiptu golovna koncertna i teatralna scena krayini shtab kvartira golovnih muzichnih kolektiviv Yegiptu Kayirska opera دار الأوبرا المصريةKayirska operaKayirska opera30 02 32 pn sh 31 13 24 sh d 30 04245000002777743 pn sh 31 22353055558377832 sh d 30 04245000002777743 31 22353055558377832 Koordinati 30 02 32 pn sh 31 13 24 sh d 30 04245000002777743 pn sh 31 22353055558377832 sh d 30 04245000002777743 31 22353055558377832Krayina YegipetMisto KayirAdresa Zamalek o Gezira Pidporyadkuvannya Ministerstvo kulturi YegiptuArhitektor proekt budivli ta zabudovi navkolishnogo prostoru rozroblenij spilno z Yaponskim agentstvom spivpraci the Japan International Cooperation Agency Mistkist 1 200 misc velika zala 500 misc mala zala 1 000 misc vidkritij teatr Tip opernij teatrStatus nacionalnij teatrVidkrito 10 zhovtnya 1988Of vidkrittya 10 zhovtnya 1988Repertuar svitova operna i dramaturgijna klasika specialni koncertni programi i postanovochni vechoricairoopera org index aspxIdentifikatori i posilannya20035133OpenStreetMap relation 2844528 Kayirska opera u Vikishovishi Kayirska opera ye odnim iz 6 opernih teatriv u Africi ce najbilsha i najuslavlenisha opera z najkrashimi scenami ta najmasshtabnishimi tvorchimi proektami ne lishe v Yegipti a j u Africi v cilomu ta na vsomu Blizkomu Shodi Zagalna informaciyaKayirska opera unochi Kayirska opera roztashovana na pivdennomu okrayi ostrovu Gezira vidomij yak najprestizhnishij miskij rajon Zamalek u rozkishnomu primishenni sproektovanomu razom iz zabudovoyu navkolishnogo prostoru spilno z Yaponskim agentstvom spivpraci the Japan International Cooperation Agency Zovni budivlya ye v cilomu postmodernistskoyu zi znachnim vikoristannyam elementiv islamskoyi arhitekturi u inter yerah zhe primishennya chimalo vid stilyu davnoyegipetskih faraoniv i navit baroko Kayirskij opernij teatr ye osnovnoyu skladovoyu Kayirskogo Nacionalnogo kulturnogo centru Cairo National Cultural Center pidporyadkovanij napryamu Minkulturi Yegiptu i osnovnim priznachennyam jogo ye yak rozvitok klasichnih i suchasnih yegipetskih teatru muziki ta tancyu tak i dbajlive zberezhennya j populyarizaciya tradicijnogo arabskogo mistectva Kayirska opera maye 3 glyadacki zali 2 osnovni j 1 nu dopomizhnu golovna zala u centralnomu primishenni chotiririvneva na 1 200 1 300 misc vklyuchayuchi z orkestrovoyu yamoyu troma yarusami ta prezidentskoyu lozheyu Vikoristovuyetsya dlya velikih teatralnih i baletnih postanovok muzichnih koncertiv mala zala rozrahovana na 500 misc odnorivneva Vikoristovuyetsya dlya muzichnih i urochistih zahodiv a takozh yak dovoli velika zala dlya prijomiv teatr prosto neba zdatnij rozmistiti do 1 yi tisyachi glyadachiv Kvitki na zahodi Kayirskoyi operi v pershu chergu trup rozmishenih u teatri ye porivnyano nedorogimi po vidnoshennyu do zahidno yevropejskih teatriv Na vistupi miscevih kolektiviv kvitki mozhna pridbati bezposeredno pered yihnim pochatkom na vistavi i koncerti gastroleriv lishe zavchasno Na vechirni vistavi ta koncerti u velikij osnovnij zali choloviki dopuskayutsya viklyuchno v pidzhakah kostyumah i z kravatkoyu Z istoriyi teatruKayirskij opernij teatr ye najdavnishoyu operoyu Afriki ta Blizkogo Shodu adzhe ye prodovzhuvachem najkrashih tradicij Hedivovoyi operi angl Khedivial Opera House Hedivova opera 1869 1869 roku hediv Ismayil pasha zveliv zbuduvati budivlyu opernogo teatru u ramkah chislennih zahodiv prisvyachenih vidkrittyu Sueckogo kanalu Jogo bulo nazvano Hedivovoyu korolivskim operoyu i vona mala stati zagalnonacionalnim oseredkom rozvitku mistectva Budivlyu sproektuvali italijski arhitektori Avoskani Avoscani ta Rossi Rossi a same budivnictvo trivalo pivroku Divitsya osnovnu stattyu Hedivova opera Hedivova opera vidkrilas postanovkoyu Rigoletto Dzhuzeppe Verdi A vzhe za dva roki sa me v Kayirskij operi vidbulasya prem yera shedevralnoyi operi Verdi napisanoyi za zamovlennyam hediva z yegipetskim syuzhetom Ayida Tvir mav kolosalnij uspih i vidtodi uvijshov u repertuar velicheznogo chisla oper po vsomu svitu v t ch i Kiyivskoyi v Ukrayini zh Ayida vpershe prozvuchala na pochatku 1880 h rokiv u vikonanni italijskih trup v Odesi Kiyevi ta Harkovi Hedovova opera stala pionerom u postanovci najvidomishih svitovih oper i vikonannya naslavetnishih simfonichnih tvoriv na Afrikanskomu kontinenti Trohi bilshe nizh za stolittya vid stvorennya Hedivova opera zaznala zhahlivoyi tragediyi rano vranci 28 zhovtnya 1971 roku primishennya operi zgorilo vshent u pozhezhi sho stalo nepopravnim udarom po yegipetskij kulturi Pislya vizitu Prezidenta Yegiptu Hosni Mubaraka do Yaponiyi v kvitni 1983 roku bulo uhvaleno duzhe originalne j unikalne u svoyemu rodi rishennya uchast u rozrobci proektu a takozh u finansuvanni zvedennya novoyi budivli Kayirskoyi operi stane podarunkom yaponskoyi naciyi narodu Yegiptu Roboti zi zvedennya Kayirskoyi operi rozpochalisya u travni 1985 roku j trivali 34 misyaci do bereznya 1988 roku 10 zhovtnya 1988 roku Prezident Mubarak i Jogo Visokist yaponskij Princ Tomohito molodshij brat imperatora vzyali uchast v urochistomu vidkritti Kayirskogo Nacionalnogo kulturnogo centru i zokrema Kayirskoyi operi Vidtodi Kayirska opera lishayetsya providnoyu opernoyu scenoyu j znachnim kulturnim oseredkom derzhavi kontinentu j svitu v cilo mu Struktura i repertuarKayirska opera ye shtab kvartiroyu golovnih tvorchih kolektiviv Yegiptu Kayirskij simfonichnij orekstr Cairo Symphony Orchestra Kayirska operna trupa Cairo Opera Company Baletna trupa Kayirskoyi operi Cairo Opera Ballet Company Ansambl arabskoyi narodnoyi muziki National Arab Music Ensemble Trupa Abdel Galima Nuveri Abdel Halim Nowera Company Orkestr Kayirskoyi operi Cairo Opera Orchestra Kayirskij teatr suchasnogo tancyu Cairo Modern Dance Theater Ansambl arabskoyi muzichnoyi spadshini Heritage Ensemble for Arab Music Ansambl religijnih spiviv Religious Song Ensemble Hor Kayirskoyi operi Cairo Opera Choir Dityachij hor Kayirskoyi operi Cairo Opera Children s Choir U kayirskomu opernomu teatri vidbuvayutsya najriznomanitnishi kulturni podiyi vid suto misteckih do urochistih derzhavnogo znachennya Repertuar postijnih tvorchih kolektiviv Opkri stanovlyat koncerti teatralni i baletni postanovki tvori svitovoyi ta nacionalnoyi klasiki suchasni obrobki klasichnih tvoriv postanovki talanovitih rezhiseriv yak miscevih tak i zakordonnih Na golovnij i dopomizhnih scenah teatru neridko vidbuvayutsya tematichni j urochisti vechori specialni kulturni zahodi v t ch i na postijnij osnovi yak napriklad Kayirskij Mizhnarodnij kinofestival angl Cairo International Film Festival Po subotah za ustalenoyu tradiciyeyu koncerti klasichnoyi muziki daye Kayirskij simfonichnij orekstr Podekoli Kayirska opera prijmaye folklorni dzhazovi estradni ta koncerti inshih napryamkiv muziki Tut neridkimi ye vistupi gastroleriv zokrema i vsesvitno vidomih teatralnih i muzichnih kolektiviv ta okremih vikonavciv v t ch i pop zirok Cikave pro Kayirsku operuOdniyeyu z najvidovishnishih postanovok Kayirskoyi operi i spravzhnoyu vizitivkoyu teatru j yegipetskogo teatru v cilomu ye vistava Ayida Vlasne prem yera ciyeyi operi vidbulasya same v Kayirskomu opernomu teatri todi Hedivovij operi 24 grudnya 1871 roku Osoblivogo shiku j nadzvichajnoyi vidovishnosti opera dosyagaye koli yiyi grayut ne v primishenni teatru a bilya piramid u Gizi take nadzvichajne shou chas vid chasu praktikuye kolektiv Kayirskoyi operi i vono ye odnim z najvidomishih u sviti zokrema jogo bulo vikoristano u 10 mu filmi Bondiani Shpigun yakij mene kohav 1977 Ne mensh zahoplyuyuchoyu ye istoriya stvorennya samoyi operi Adzhe hediv Ismayil pasha zamoviv operu na yegipetsku tematiku j yiyi syuzhet stvoriv vidomij arheolog O Mariett na osnovi yakoyi pisav libretto Antonio Gislanconi Antonio Ghislanzoni a vzhe nadzvichajnu muziku stvoriv velikij italiyec Dzhuzeppe Verdi Odnak ani na ceremoniyu vidkrittya Sueckogo kanalu ani na vidkrittya Hedivovoyi operi tvir ne buv gotovij i vidpovidno ne vikonuvavsya popri hibnij stereotip shodo operi sho vkorinivsya i podekoli tirazhuyetsya u literaturi Govoryachi pro Kayirsku operu chimalo bude v yiyi istoriyi faktiv unikalnih abo novacij tobto takih napriklad chim zaklad viriznyayetsya z pomizh inshih abo takih podij chi vistav sho buli vikonani abo postavleni vpershe u Yegipti Africi arabskih krayinah Sered inshih primirom sa me v Kayirskij operi faktichno vidrazu pislya yiyi vidkrittya vpershe v Africi ta usomu Arabskomu sviti vidbulasya vistava z tancyami ta spivom tradicijnogo yaponskogo teatru kabuki na vidznachennya uchasti yaponskoyi storoni u zvedenni kompleksu kulturnogo centru a u sichni 2007 roku viznayuchi zaslugi Kayirskoyi operi svij pershij vistup u krayinah Blizkogo Shodu ta Afriki tut dav Britanskij Londonskij Royal Philharmonic Orchestra Iz rozpadom SRSR ta ekonomichnimi trudnoshami j zanedbannyam kulturi na postradyanskomu prostori u 1990 2000 ni rr chimalo fahivciv v t ch i kulturnih diyachiv pochali viyizhdzhati na robotu zakordon Sa me tomu v Kayirskij operi u teperishnij chas kin 2000 h ye tancori baletnoyi trupi gromadyani Ukrayini ta Rosiyi sho pracyuyut tut za kontraktom VinoskiKayirska opera 11 Sichnya 2010 u Wayback Machine na Kayirski pam yatki i starozhitnosti na www touregypt net 23 Bereznya 2009 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 24 Listopada 2009 Procitovano 10 Grudnya 2009 Kayirska opera na www egyptguide net angl Kayirska opera na www nileguide com 24 Listopada 2009 u Wayback Machine angl Pro operu Ayida Dzh Verdi 9 grudnya 2009 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka Nacionalnoyi operi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 2012 09 20 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 travnya 2010 Procitovano 10 grudnya 2009 Ayida u Gizi na www guides hotelbook com nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pro Kayirsku operu 17 bereznya 2013 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka teatru 5 sichnya 2010 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2007 Procitovano 10 grudnya 2009 Kayirska opera na www active egypt obnovlenie ru 16 chervnya 2008 u Wayback Machine ros Dzherela i posilannya angl arab fr Kayirska opera 11 Sichnya 2010 u Wayback Machine na Kayirski pam yatki i starozhitnosti na www touregypt net 23 Bereznya 2009 u Wayback Machine angl Kayirska opera na www egyptguide net 24 Listopada 2009 u Wayback Machine angl Kayirska opera na www sis gov eg nedostupne posilannya z kvitnya 2019 angl Kayirska opera na www nileguide com 24 Listopada 2009 u Wayback Machine angl ros