Бенбен (Бен-бен) — пагорб, який з'явився з первинних вод Нуна. Згідно з міфологією єгиптян, бог-творець Атум спустився вниз на пагорб і почав розмірковувати про те, яких створити богів. У розділах 587 і 600 текстів пірамід самого Атума іноді називають пагорбом. Там також сказано, що пагорб перетворився на невелику піраміду, розташовану в Іуну (Геліополь), вона була місцем перебування Атума.
В інших містах були власні версії появи первинного пагорба. У міфології Мемфіса первинний пагорб був утіленням бога землі Татенена, «від якого походять усі види їжі та страв, священні підношення та всі гарні речі».
Камінь Бенбен
Бенбен ієрогліфами | ||||
|
Камінь Бенбен названо на честь первинного пагорба. Він був священним каменем у храмі сонця в Геліополі. Він був місцем, на яке впали перші промені сонця. Вважають, що він був прообразом обелісків та пірамідіонів чотиригранних пірамід. Також вважають, що верхівки обелісків та пірамідіони були позолоченими. В Геліополі шанували фенікса або птаха Бенну, і стверджували, що він живе на Бенбені або на священній вербі. На думку єгиптолога [en], зв'язок між Бенбеном, феніксом і сонцем може полягати у співзвучності таких слів: «промені сонця, що сходить (вебен), падають на Бенбен, на якому живе птах Бенну». У розділі 600 текстів пірамід говориться таке: «Атум піднявся, як Бенбен, у палаці Бенну в Геліополі».
Камінь Бенбен виявлено в Храмі фенікса. Він був символом цієї птиці, яка була здатна до воскресіння та відродження, а також уособлювала циклічність пір року. На думку одного німецького єгиптолога, він колись стояв на священній колоні.
Див. також
Примітки
- National Geographics. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 7 вересня 2012.
- Touregypt: Pyramids. оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 7 вересня 2012.
- Jobim Sampson, documentaire Aux frontières de la science: au cœur des pyramides, National Geographic, 2002
- George Hart. Egyptian Myths. University of Texas Press, 1990, p. 16.
- The Supreme Council of Antiquities. Annales Du Service Des Antiquités de l'Egypte. — American University in Cairo Press, 2009-10-31. — 366 с. — . Архівна копія на сайті Wayback Machine.
Посилання
- Загадковий камінь Бенбен (рос.)
- (рос.)
- Benben. Der heilige Stein von Heliopolis (нім.)
Література
- Manfred Lurker. Lexikon der Götter und Symbole der alten Ägypter. Scherz, 1998.
- Barry John Kemp. Ancient Egypt: Anatomy of a Civilization. Routledge, 1991, p. 88.
- Katheryn A. Bard. Encyclopedia of the Archaeology of Ancient Egypt. Routledge, 1999, p. 205.
- George Hart. Egyptian Myths. University of Texas Press, 1990, pp. 11, 12, 16.
- Hans Bonnet. Benben, in: Lexikon der ägyptischen Religionsgeschichte. Hamburg, 2000. . S. 100f.
- Jadwiga Lipińska, Marek Marciniak. Mitologia Starożytnego Egiptu. Warszawa: «Auriga», 2006. .
- [pl]: Bóstwa, kulty i rytuały starożytnego Egiptu. Warszawa: Świat Książki, 2004, s. 165. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Benben Ben ben pagorb yakij z yavivsya z pervinnih vod Nuna Zgidno z mifologiyeyu yegiptyan bog tvorec Atum spustivsya vniz na pagorb i pochav rozmirkovuvati pro te yakih stvoriti bogiv U rozdilah 587 i 600 tekstiv piramid samogo Atuma inodi nazivayut pagorbom Tam takozh skazano sho pagorb peretvorivsya na neveliku piramidu roztashovanu v Iunu Geliopol vona bula miscem perebuvannya Atuma Navershya grobnici zhercya na im ya Rer VII st do n e Ermitazh Sankt Peterburg Rosiya V inshih mistah buli vlasni versiyi poyavi pervinnogo pagorba U mifologiyi Memfisa pervinnij pagorb buv utilennyam boga zemli Tatenena vid yakogo pohodyat usi vidi yizhi ta strav svyashenni pidnoshennya ta vsi garni rechi Kamin BenbenBenben iyeroglifami Kamin Benben nazvano na chest pervinnogo pagorba Vin buv svyashennim kamenem u hrami soncya v Geliopoli Vin buv miscem na yake vpali pershi promeni soncya Vvazhayut sho vin buv proobrazom obeliskiv ta piramidioniv chotirigrannih piramid Takozh vvazhayut sho verhivki obeliskiv ta piramidioni buli pozolochenimi V Geliopoli shanuvali feniksa abo ptaha Bennu i stverdzhuvali sho vin zhive na Benbeni abo na svyashennij verbi Na dumku yegiptologa en zv yazok mizh Benbenom feniksom i soncem mozhe polyagati u spivzvuchnosti takih sliv promeni soncya sho shodit veben padayut na Benben na yakomu zhive ptah Bennu U rozdili 600 tekstiv piramid govoritsya take Atum pidnyavsya yak Benben u palaci Bennu v Geliopoli Kamin Benben viyavleno v Hrami feniksa Vin buv simvolom ciyeyi ptici yaka bula zdatna do voskresinnya ta vidrodzhennya a takozh uosoblyuvala ciklichnist pir roku Na dumku odnogo nimeckogo yegiptologa vin kolis stoyav na svyashennij koloni Div takozhBennu Tatenen Piramidion BetilPrimitkiNational Geographics Arhiv originalu za 6 chervnya 2013 Procitovano 7 veresnya 2012 Touregypt Pyramids originalu za 3 zhovtnya 2012 Procitovano 7 veresnya 2012 Jobim Sampson documentaire Aux frontieres de la science au cœur des pyramides National Geographic 2002 George Hart Egyptian Myths University of Texas Press 1990 p 16 The Supreme Council of Antiquities Annales Du Service Des Antiquites de l Egypte American University in Cairo Press 2009 10 31 366 s ISBN 9789774790331 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine PosilannyaZagadkovij kamin Benben ros ros Benben Der heilige Stein von Heliopolis nim LiteraturaManfred Lurker Lexikon der Gotter und Symbole der alten Agypter Scherz 1998 Barry John Kemp Ancient Egypt Anatomy of a Civilization Routledge 1991 p 88 Katheryn A Bard Encyclopedia of the Archaeology of Ancient Egypt Routledge 1999 p 205 George Hart Egyptian Myths University of Texas Press 1990 pp 11 12 16 Hans Bonnet Benben in Lexikon der agyptischen Religionsgeschichte Hamburg 2000 ISBN 3 937872 08 6 S 100f Jadwiga Lipinska Marek Marciniak Mitologia Starozytnego Egiptu Warszawa Auriga 2006 ISBN 83 922635 5 3 pl Bostwa kulty i rytualy starozytnego Egiptu Warszawa Swiat Ksiazki 2004 s 165 ISBN 83 7391 201 0