Мечеть Амра ібн аль-Аса (араб. جامع عمرو بن العاص) — найдавніша мечеть міста Каїра і всього Єгипту, а також перша за часом зведення мечеть у всій Африці; старовинний культовий осередок давнього Фустата (тепер Старий Каїр), звідки іслам поширився на африканський континент.
Мечеть Амра | |
---|---|
30°00′36″ пн. ш. 31°13′59″ сх. д. / 30.01013888891677794° пн. ш. 31.23316111113877724° сх. д.Координати: 30°00′36″ пн. ш. 31°13′59″ сх. д. / 30.01013888891677794° пн. ш. 31.23316111113877724° сх. д. | |
Тип споруди | мечеть |
Розташування | Єгипет, Каїр Гіза |
Стиль | ісламська архітектура |
Епонім | Амр ібн аль Ас |
Присвячення | Амр ібн аль Ас |
Мечеть Амра (Каїр) (Єгипет) | |
Мечеть Амра у Вікісховищі |
Архітектура та зовнішній вигляд
У своєму сучасному вигляді (результат численних перебудов) Мечеть Амра займає площу 110 Х 120 метрів. Вона міє відкрите подвір'я, обнесене колонадою, до якого примикає колонна зала.
Усередині колонної зали — міхраб, вкритий різьбленим стуком. У залі мечеті понад сто мармурових колон з різьбленими капітелями коринфського ордеру. Колони, імовірно, були перенесені в мечеть з римських і візантійських будівель. Про це, зокрема свідчить той факт, що для того, щоб зрівняти висоту колон, їх поставили на мармурові куби різних розмірів.
З південно-західного боку мечеті, праворуч від входу, збереглись залишки давнішого мінарету.
Попри пізніші переробки і реконструкції, мечеть Амра зберегла у своєму зовнішньому вигляді велич та стриманість, притаманні ранньомусульманській архітектурі. Якщо від первинного вигляду Мечеті Амра нічого не залишилось, пізніші архітектурни деталі можна розгледіти — так, деякі з архітравів уздовж південного підмурку мечеті, імовірно, відносяться до відновлювальних робіт ІХ століття.
Історія
Мечеть Амра ібн аль-Аса названо на честь ватажка війська арабів-завойовників, і вона була споруджена 641 року на місці, де стояв намет воєноначальника.
Початково мечеть було складено з цегли-сирця, вона мала гравієву долівку, а покрівлю, яку підтримували пальмові стовбури, було вкрито пальмовим листям і циновками та обмазано глиною. Культова споруда була дуже простої форми — прямокутник 29 х 17 метрів, і являла собою по суті низький навіс з колонами-пальмовими стовбурами. Спочатку споруда не мала жодних оздоб (декору) й не мала мінаретів.
В одному з закутків первинної мечеті Амра містилась могила сина Амра ібн аль-Аса на ім'я Абдулла. Мечеть надавала значне молитовне місце для армії Амра, але тут не лише справляли релігійні відправи, а й збирались військові й політичні наради з важливих питань.
У подальшому мечеть зазнала численних перебудов і реконструкцій (особливо до IX століття), а також стала значним релігійним осередком поширення ісламу в Єгипті.
Так, уже в 673 мечеть завдяки старанням Муавії I стала кам'яницею, а також отримала 4 мінарети у кожному з кутів культової споруди.
У 827 мала вже 7 нових проходів з галереями колон, збудованих навпроти стіни, що вказувала на кіблу. У тому ж IX столітті мечеть було розширено Халіфом Мамуном фактично до теперішніх розмірів.
У 1169 мечеть, як і весь Фустат, були зруйновані візиром Єгипту Шаваром, щоб не здати його в руки хрестоносців. Вже за 10 років (1179) Саладін, який переміг хрестоносців і узяв владу в свої руки, відновив Мечеть Амра.
Мечеть піддавалась руйнації і у XVIII столітті — спершу її зруйнував, а потому, 1796 року, безпосередньо перед прибуттям Наполеонівської французької експедиції, відновив один із мамлюцьких правителів Єгипту Мурад Бей. Тоді число рядів колон було скорочено з 7 до 6, була дещо змінена структура споруди, імовірно, були зведені нові мінарети.
Нову реконструкцію здійснено в 1875 за правління єгипетського хедива Мухаммеда Алі.
У ХХ столітті за часів урядування Аббаса II у Мечеті Амра також проводились відновлювальні роботи. А у 1980-х роках було здійснео реставрацію входу мечеті.
У теперішній час найдавніша мечеть Каїра, Єгипту і Африки (хоча і не зберігає нічого від первинного вигляду середини VII століття) лишається діючою мечеттю, визначним культовим осередком. Вона також, на відміну від загального правила, є відкритою для відвідування туристами, в т.ч. і неправовірними.
Галерея
- Вхід до Мечеті Амр ібн аль-Аса
- Фонтан для омовінь (сабіль) мечеті
- Молитовний простір
- Фрагмент декору — капітель колони
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Amr Mosque |
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 101 (рос.)
- Мечеть Амра (Каїр) [ 11 січня 2010 у Wayback Machine.] на Каїрські пам'ятки і старожитності на www.touregypt.net [ 23 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Nicholas Warner. The Monuments of Historic Cairo: a map and descriptive catalogue. Cairo: American University in Cairo Press, 2005 (англ.)
- Мечеть Амра на www.mirtesen.ru («Світ тісний») [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Примітки
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 101 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mechet Amra ibn al Asa arab جامع عمرو بن العاص najdavnisha mechet mista Kayira i vsogo Yegiptu a takozh persha za chasom zvedennya mechet u vsij Africi starovinnij kultovij oseredok davnogo Fustata teper Starij Kayir zvidki islam poshirivsya na afrikanskij kontinent Mechet Amra30 00 36 pn sh 31 13 59 sh d 30 01013888891677794 pn sh 31 23316111113877724 sh d 30 01013888891677794 31 23316111113877724 Koordinati 30 00 36 pn sh 31 13 59 sh d 30 01013888891677794 pn sh 31 23316111113877724 sh d 30 01013888891677794 31 23316111113877724Tip sporudimechetRoztashuvannya Yegipet Kayir GizaStilislamska arhitekturaEponimAmr ibn al AsPrisvyachennyaAmr ibn al AsMechet Amra Kayir Yegipet Mechet Amra u VikishovishiInter yerArhitektura ta zovnishnij viglyadU svoyemu suchasnomu viglyadi rezultat chislennih perebudov Mechet Amra zajmaye ploshu 110 H 120 metriv Vona miye vidkrite podvir ya obnesene kolonadoyu do yakogo primikaye kolonna zala Useredini kolonnoyi zali mihrab vkritij rizblenim stukom U zali mecheti ponad sto marmurovih kolon z rizblenimi kapitelyami korinfskogo orderu Koloni imovirno buli pereneseni v mechet z rimskih i vizantijskih budivel Pro ce zokrema svidchit toj fakt sho dlya togo shob zrivnyati visotu kolon yih postavili na marmurovi kubi riznih rozmiriv Z pivdenno zahidnogo boku mecheti pravoruch vid vhodu zbereglis zalishki davnishogo minaretu Popri piznishi pererobki i rekonstrukciyi mechet Amra zberegla u svoyemu zovnishnomu viglyadi velich ta strimanist pritamanni rannomusulmanskij arhitekturi Yaksho vid pervinnogo viglyadu Mecheti Amra nichogo ne zalishilos piznishi arhitekturni detali mozhna rozglediti tak deyaki z arhitraviv uzdovzh pivdennogo pidmurku mecheti imovirno vidnosyatsya do vidnovlyuvalnih robit IH stolittya IstoriyaMalyunok mecheti Amra u kn History of Egypt 1903 1906 Mechet Amra ibn al Asa nazvano na chest vatazhka vijska arabiv zavojovnikiv i vona bula sporudzhena 641 roku na misci de stoyav namet voyenonachalnika Pochatkovo mechet bulo skladeno z cegli sircya vona mala graviyevu dolivku a pokrivlyu yaku pidtrimuvali palmovi stovburi bulo vkrito palmovim listyam i cinovkami ta obmazano glinoyu Kultova sporuda bula duzhe prostoyi formi pryamokutnik 29 h 17 metriv i yavlyala soboyu po suti nizkij navis z kolonami palmovimi stovburami Spochatku sporuda ne mala zhodnih ozdob dekoru j ne mala minaretiv V odnomu z zakutkiv pervinnoyi mecheti Amra mistilas mogila sina Amra ibn al Asa na im ya Abdulla Mechet nadavala znachne molitovne misce dlya armiyi Amra ale tut ne lishe spravlyali religijni vidpravi a j zbiralis vijskovi j politichni naradi z vazhlivih pitan U podalshomu mechet zaznala chislennih perebudov i rekonstrukcij osoblivo do IX stolittya a takozh stala znachnim religijnim oseredkom poshirennya islamu v Yegipti Tak uzhe v 673 mechet zavdyaki starannyam Muaviyi I stala kam yaniceyu a takozh otrimala 4 minareti u kozhnomu z kutiv kultovoyi sporudi U 827 mala vzhe 7 novih prohodiv z galereyami kolon zbudovanih navproti stini sho vkazuvala na kiblu U tomu zh IX stolitti mechet bulo rozshireno Halifom Mamunom faktichno do teperishnih rozmiriv U 1169 mechet yak i ves Fustat buli zrujnovani vizirom Yegiptu Shavarom shob ne zdati jogo v ruki hrestonosciv Vzhe za 10 rokiv 1179 Saladin yakij peremig hrestonosciv i uzyav vladu v svoyi ruki vidnoviv Mechet Amra Mechet piddavalas rujnaciyi i u XVIII stolitti spershu yiyi zrujnuvav a potomu 1796 roku bezposeredno pered pributtyam Napoleonivskoyi francuzkoyi ekspediciyi vidnoviv odin iz mamlyuckih praviteliv Yegiptu Murad Bej Todi chislo ryadiv kolon bulo skorocheno z 7 do 6 bula desho zminena struktura sporudi imovirno buli zvedeni novi minareti Novu rekonstrukciyu zdijsneno v 1875 za pravlinnya yegipetskogo hediva Muhammeda Ali U HH stolitti za chasiv uryaduvannya Abbasa II u Mecheti Amra takozh provodilis vidnovlyuvalni roboti A u 1980 h rokah bulo zdijsneo restavraciyu vhodu mecheti U teperishnij chas najdavnisha mechet Kayira Yegiptu i Afriki hocha i ne zberigaye nichogo vid pervinnogo viglyadu seredini VII stolittya lishayetsya diyuchoyu mechettyu viznachnim kultovim oseredkom Vona takozh na vidminu vid zagalnogo pravila ye vidkritoyu dlya vidviduvannya turistami v t ch i nepravovirnimi GalereyaVhid do Mecheti Amr ibn al Asa Fontan dlya omovin sabil mecheti Molitovnij prostir Fragment dekoru kapitel koloniDzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Amr MosqueHodzhash S Kair Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1975 stor 101 ros Mechet Amra Kayir 11 sichnya 2010 u Wayback Machine na Kayirski pam yatki i starozhitnosti na www touregypt net 23 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Nicholas Warner The Monuments of Historic Cairo a map and descriptive catalogue Cairo American University in Cairo Press 2005 angl Mechet Amra na www mirtesen ru Svit tisnij 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros ros PrimitkiHodzhash S Kair Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1975 stor 101 ros