Координати: 30°00′22″ пн. ш. 31°13′47″ сх. д. / 30.00611° пн. ш. 31.22972° сх. д.Вавилон (араб. حصن بابليون; копт. ⲡⲁⲃⲓⲗⲱⲛ or Ⲃⲁⲃⲩⲗⲱⲛ) — стародавнє місто-фортеця в дельті Нілу, розташований в районі коптського Каїру. У стародавні часи він перебував у Геліопольському номі, на східному березі Нілу, на 30 ° північної широти, недалеко від початку Фараонового каналу (також званого каналом Птолемея і каналом Траяна), що йде від Нілу до Червоного моря.
Вавилон (Єгипет) араб. حصن بابليون копт. ⲡⲁⲃⲓⲗⲱⲛ or Ⲃⲁⲃⲩⲗⲱⲛ | |
---|---|
Сучасне розташування | Єгипет |
Регіон | Каїр |
Географічні координати | 30°00′21″ пн. ш. 31°13′46″ сх. д. / 30.006100000028° пн. ш. 31.22970000002777979° сх. д. |
Ключові події | d |
Місто розташовувалося на кордоні між Нижнім і , де річкові судна сплачували мита при підйомі або спуску по Нілу. Діодор приписує зведення першої фортеці в цих місцях ассирійським полоненим, колишнім повстанцям, за царювання Сезостріса, а Ктесій датує його спорудження часом правління цариці Семіраміди; Йосип Флавій вважав його структуру з високим ступенем пов'язаної з можливою діяльністю вавилонського царя Камбіса, а будівництво датував приблизно 525 роком до н. е. Римляни побудували нову фортецю, з типово римської з червоної та білої цегли, ближче до річки.
Спочатку Вавилоном називалося найбільше місто Месопотамії, але є й інша версія походження назви фортеці, що зв'язує його з древнім Pr-Hapi-n-Iwnw («Ніл будинку Геліополя»), святилищем божества Хапі в місті Геліополі. Хапі був божеством Нілу. У арабський час ця фортеця стала відома під назвою Каср-аль-Шамі, або Палац свічок, оскільки в її баштах на початку кожного місяця запалювалося безліч яскравих свічок, щоб люди могли стежити за рухом сонця від однієї вежі до іншої . В межах стародавньої фортеці розташовані , жіночий монастир і кілька церков, у тому числі церкви Георгія і Марії.
Згідно з давніми джерелами, перша фортеця тут була споруджена персами приблизно в VI столітті до н. е., але в той час розташовувалася на скелях поблизу річки. Коли Єгипет захопили римляни, вони деякий час використовували стару фортецю, визнаючи її велике стратегічне значення на Нілі, але через проблеми з водопостачанням римський імператор Траян перемістив її на нинішнє місце, в той часце було ближче до річки. З тих часів води Нілу «перемістилися» на приблизно на 400 метрів північніше.
В епоху правління Октавіана Августа «Вавилон дельти» отримав нове значення: у ньому розміщувався штаб трьох легіонів, який забезпечував римську владу над Єгиптом. У Notitia Imperii Вавилон згадується як місце розташування казарм XIII Парного легіону. Руїни міста і фортеці збереглися до нашого часу на північ від Старого Каїра; в їх числі руїни великого акведука, про який писали Страбон і ранні арабські топографи.
Згодом місто було резиденцією християнської єпархії, суффрагана Леонтополя, столицею і столичною єпархією римської провінції Августоматіка Секунда. Імена деяких з його єпископів збереглися до нашого часу. У другій половині V століття деякі з них визнали рішення Халкідонського собору, але більшість відкинули його рішення. Не будучи нині резиденцією єпископа, Вавилон сьогодні розглядається католицькою церквою як титулярна єпархія.
Під час мусульманського завоювання Єгипту фортеця Вавилона перебувала в облозі близько семи місяців, перш ніж була взята в квітні 641 року арабським воєначальником Амром ібн аль-Асом.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 26 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 29 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 29 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2008. Процитовано 29 січня 2015.
- Michel Lequien, frontcover # v = onepage & q & f = false Oriens christianus in quatuor Patriarchatus digestus , Paris 1740, Vol. II, coll. 555—560
- Klaas A. Worp, A Checklist of Bishops in Byzantine Egypt (AD 325 — c. 750) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], in Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik 100 (1994) 283—318
- Annuario Pontificio 2013 (Libreria Editrice Vaticana 2013 ), p. 844
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 30 00 22 pn sh 31 13 47 sh d 30 00611 pn sh 31 22972 sh d 30 00611 31 22972 Vavilon arab حصن بابليون kopt ⲡⲁⲃⲓⲗⲱⲛ or Ⲃⲁⲃⲩⲗⲱⲛ starodavnye misto fortecya v delti Nilu roztashovanij v rajoni koptskogo Kayiru U starodavni chasi vin perebuvav u Geliopolskomu nomi na shidnomu berezi Nilu na 30 pivnichnoyi shiroti nedaleko vid pochatku Faraonovogo kanalu takozh zvanogo kanalom Ptolemeya i kanalom Trayana sho jde vid Nilu do Chervonogo morya Vavilon Yegipet arab حصن بابليون kopt ⲡⲁⲃⲓⲗⲱⲛ or ⲂⲁⲃⲩⲗⲱⲛSuchasne roztashuvannya YegipetRegionKayirGeografichni koordinati30 00 21 pn sh 31 13 46 sh d 30 006100000028 pn sh 31 22970000002777979 sh d 30 006100000028 31 22970000002777979Klyuchovi podiyid Misto roztashovuvalosya na kordoni mizh Nizhnim i de richkovi sudna splachuvali mita pri pidjomi abo spusku po Nilu Diodor pripisuye zvedennya pershoyi forteci v cih miscyah assirijskim polonenim kolishnim povstancyam za caryuvannya Sezostrisa a Ktesij datuye jogo sporudzhennya chasom pravlinnya carici Semiramidi Josip Flavij vvazhav jogo strukturu z visokim stupenem pov yazanoyi z mozhlivoyu diyalnistyu vavilonskogo carya Kambisa a budivnictvo datuvav priblizno 525 rokom do n e Rimlyani pobuduvali novu fortecyu z tipovo rimskoyi z chervonoyi ta biloyi cegli blizhche do richki Spochatku Vavilonom nazivalosya najbilshe misto Mesopotamiyi ale ye j insha versiya pohodzhennya nazvi forteci sho zv yazuye jogo z drevnim Pr Hapi n Iwnw Nil budinku Geliopolya svyatilishem bozhestva Hapi v misti Geliopoli Hapi buv bozhestvom Nilu U arabskij chas cya fortecya stala vidoma pid nazvoyu Kasr al Shami abo Palac svichok oskilki v yiyi bashtah na pochatku kozhnogo misyacya zapalyuvalosya bezlich yaskravih svichok shob lyudi mogli stezhiti za ruhom soncya vid odniyeyi vezhi do inshoyi V mezhah starodavnoyi forteci roztashovani zhinochij monastir i kilka cerkov u tomu chisli cerkvi Georgiya i Mariyi Zgidno z davnimi dzherelami persha fortecya tut bula sporudzhena persami priblizno v VI stolitti do n e ale v toj chas roztashovuvalasya na skelyah poblizu richki Koli Yegipet zahopili rimlyani voni deyakij chas vikoristovuvali staru fortecyu viznayuchi yiyi velike strategichne znachennya na Nili ale cherez problemi z vodopostachannyam rimskij imperator Trayan peremistiv yiyi na ninishnye misce v toj chasce bulo blizhche do richki Z tih chasiv vodi Nilu peremistilisya na priblizno na 400 metriv pivnichnishe V epohu pravlinnya Oktaviana Avgusta Vavilon delti otrimav nove znachennya u nomu rozmishuvavsya shtab troh legioniv yakij zabezpechuvav rimsku vladu nad Yegiptom U Notitia Imperii Vavilon zgaduyetsya yak misce roztashuvannya kazarm XIII Parnogo legionu Ruyini mista i forteci zbereglisya do nashogo chasu na pivnich vid Starogo Kayira v yih chisli ruyini velikogo akveduka pro yakij pisali Strabon i ranni arabski topografi Zgodom misto bulo rezidenciyeyu hristiyanskoyi yeparhiyi suffragana Leontopolya stoliceyu i stolichnoyu yeparhiyeyu rimskoyi provinciyi Avgustomatika Sekunda Imena deyakih z jogo yepiskopiv zbereglisya do nashogo chasu U drugij polovini V stolittya deyaki z nih viznali rishennya Halkidonskogo soboru ale bilshist vidkinuli jogo rishennya Ne buduchi nini rezidenciyeyu yepiskopa Vavilon sogodni rozglyadayetsya katolickoyu cerkvoyu yak titulyarna yeparhiya Pid chas musulmanskogo zavoyuvannya Yegiptu fortecya Vavilona perebuvala v oblozi blizko semi misyaciv persh nizh bula vzyata v kvitni 641 roku arabskim voyenachalnikom Amrom ibn al Asom Primitki Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 26 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 25 chervnya 2021 Procitovano 29 sichnya 2015 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2007 Procitovano 29 sichnya 2015 Arhiv originalu za 10 chervnya 2008 Procitovano 29 sichnya 2015 Michel Lequien frontcover v onepage amp q amp f false Oriens christianus in quatuor Patriarchatus digestus Paris 1740 Vol II coll 555 560 Klaas A Worp A Checklist of Bishops in Byzantine Egypt AD 325 c 750 3 bereznya 2016 u Wayback Machine in Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik 100 1994 283 318 Annuario Pontificio 2013 Libreria Editrice Vaticana 2013 ISBN 978 88 209 9070 1 p 844