Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дятел білоспинний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1802) | ||||||||||||||||
 Ареал білоспинного дятла в світі | ||||||||||||||||
 Ареал білоспинного дятла в Європі | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дя́тел білоспи́нний (Dendrocopos leucotos) — лісовий птах родини дятлових (Picidae), найбільший представник роду дятел (Dendrocopos). Один з 5-ти видів у фауні України. В Україні гніздовий кочовий вид.
Опис
Морфологічна характеристика
Схожий на великого строкатого дятла. Довжина тіла: 240—260 мм; маса самця: 105—112 г, самки: 105—106 г. Виражений статевий диморфізм. У дорослого самця смуги на шиї, плечі, верх спини, верхні покривні пера крил і надхвістя чорні; лоб білуватий; на голові червона «шапочка»; горло, щоки, покривні пера вух, шия, низ спини і поперек білі; воло, груди і черево спереду білуваті, з чорними рисками; черево ззаду і підхвістя червонувато-рожеві; махові пера чорні, з білими плямами, які на розгорнутих крилах утворюють смуги; хвіст чорний, цупкий, загострений, крайні стернові пера білі, з чорними смугами; дзьоб і ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока коричнева. У дорослої самки, що схожа на дорослого самця, голова зверху цілком чорна. Молодий птах схожий на дорослого самця, але червона «шапочка» поцяткована чорним.
Від великого строкатого, середнього і сирійського дятлів відрізняється білим низом спини і попереком, а також чорними плечами.
Голос
Кричить відносно рідко, переважно у сезон розмноження та інколи восени. У порівнянні з великим строкатим дятлом голос не такий різкий, відносно тихий та нижчий. Найчастіше видає голосне «кік».
Систематика
Виділяють 12 підвидів:
- D. l. leucotos (Bechstein, 1802), номінативний підвид, широко поширений в Євразії від північної, центральної або східної Європи до північного сходу Азії, Кореї та Сахаліну;
- D. l. lilfordi (Sharpe & Dresser, 1871);
- D. l. tangi (Cheng, 1956);
- D. l. subcirris (Stejneger, 1886);
- D. l. stejnegeri (Kuroda, 1921);
- D. l. namiyei (Stejneger, 1886);
- D. l. takahashii (Kuroda & Mori, 1920);
- D. l. owstoni (Ogawa, 1905);
- D. l. fohkiensis (Buturlin, 1908);
- D. l. insularis (Gould, 1863);
- D. l. quelpartensis (Kuroda & Mori, 1918);
- D. l. uralensis (Malherbe, 1860).
Ареал виду та його поширення в Україні
Поширений в південній частині лісової зони Євразії, але скрізь нерівномірно. Гніздовий ареал простягається суцільною смугою від Східної Європи через усю Північно-східну Азію до Південного Китаю, узбережжя Охотського моря та островів Японії. Займає західну частину Скандинавського півострова, мозаїчно поширений в долині Ельби, вздовж кордону Німеччини та Австрії, на півдні Балканського півострова. В Україні поширений відносно мозаїчно, найчастіше трапляється на Розточчі, у Східних Карпатах, на Західному та Житомирському Поліссі та на північному сході країни.
Чисельність і причини її зміни
Європейська популяція оцінюється у 180—550 тис. пар. Загальну чисельність виду в Україні оцінено в межах 570–930 пар. За останні 20 років чисельність виду скоротилась більше ніж у 3—4 рази. Причиною зміни чисельності є практика суцільних рубок старих лісів. Експлуатація лісових масивів особливо зросла за останні два десятиліття.
Особливості біології
Осілий вид, типовий моногам. Населяє старі, але достатньо світлі листяні та мішані ліси з великою кількістю загиблих дерев. У першу чергу віддає перевагу березнякам, але зустрічається також у лісах за участю ясеня, тополі, клена, вільхи, дуба, граба, верби. У Карпатах та на Розточчі оселяється у пралісах або старих букових лісах, обов'язково з високим відсотком (не менше 5—7%) старих трухлявих дерев. У Поліссі найчастіше займає вологі ліси або ж лісові заплави рік та біля берегів озер. Гніздиться у дуплах м'яких порід дерев. Глибина дупла 25—37 см, висота льотка 5,5—7 см, ширина льотка 4,7—6,4 см. Гніздування відбувається у березні−червні. Кладка з 3—7 (зазвичай 4−6) видовжених білих яєць. Насиджування здійснюють обидва птахи. Тривалість інкубації 11—12 днів, виліт молодих через 24—28 діб після вилуплювання. Успішність гніздування в Україні скорочується через порушення лісового законодавства та зростання чисельності хижаків (зокрема кунячих). Успіх розмноження не перевищує 2,1–2,4 молодих на пару. У живленні переважають ксилофаги, личинки комах, лялечки мурашок різних видів. Їжу найчастіше здобуває на стовбурах гнилих або висохлих дерев, часто повалених, або у пеньках.
Охорона
Знаходиться під охороною Бернськї конвенції (Додаток ІІ). Внесений до останнього видання Червоної книги України (2009) (статус — рідкісний). В Україні охороняється у заповідниках − Поліський, Карпатський, «Ґорґани», «Розточчя», національних природних парках: Шацькому, «Сколівські Бескиди», Карпатському, «Прип'ять-Стохід». Для ефективнішої охорони необхідні спеціальні менеджмент плани для підтримки природних лісостанів з високим відсотком старих дерев м'яких порід як на незаповідних, так і на заповідних територіях.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Winkler, Hans; Christie, David A. 2002. Family Picidae (Woodpeckers) in del Hoyo, J., Elliott, A., & Sargatal, J., eds. Volume 7: Jacamars to Woodpeckers // Handbook of the birds of the world. — Barcelona: Lynx Edicions, 2002. — Р. 483−484.
Посилання
- Горбань І. М., Горбань Л. І., Кийко А. О. Дятел білоспинний // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 473.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
Зовнішні посилання
- BirdLife International (2009) Species factsheet: Dendrocopos leucotos. Downloaded from http://www.birdlife.org on 19/01/2011.(англ.)
- Дятел білоспинний в Червоній книзі України [ 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyatel bilospinnij Samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Dyatel Dendrocopos Vid Dyatel bilospinnij Binomialna nazva Dendrocopos leucotos Bechstein 1802 Areal bilospinnogo dyatla v sviti Areal bilospinnogo dyatla v Yevropi Posilannya Vikishovishe Dendrocopos leucotos Vikividi Dendrocopos leucotos EOL 1177523 ITIS 554047 MSOP 141704 NCBI 81522 Fossilworks 369528 Dya tel bilospi nnij Dendrocopos leucotos lisovij ptah rodini dyatlovih Picidae najbilshij predstavnik rodu dyatel Dendrocopos Odin z 5 ti vidiv u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij kochovij vid OpisMorfologichna harakteristika Shozhij na velikogo strokatogo dyatla Dovzhina tila 240 260 mm masa samcya 105 112 g samki 105 106 g Virazhenij statevij dimorfizm U doroslogo samcya smugi na shiyi plechi verh spini verhni pokrivni pera kril i nadhvistya chorni lob biluvatij na golovi chervona shapochka gorlo shoki pokrivni pera vuh shiya niz spini i poperek bili volo grudi i cherevo speredu biluvati z chornimi riskami cherevo zzadu i pidhvistya chervonuvato rozhevi mahovi pera chorni z bilimi plyamami yaki na rozgornutih krilah utvoryuyut smugi hvist chornij cupkij zagostrenij krajni sternovi pera bili z chornimi smugami dzob i nogi temno siri rajduzhna obolonka oka korichneva U dorosloyi samki sho shozha na doroslogo samcya golova zverhu cilkom chorna Molodij ptah shozhij na doroslogo samcya ale chervona shapochka pocyatkovana chornim Vid velikogo strokatogo serednogo i sirijskogo dyatliv vidriznyayetsya bilim nizom spini i poperekom a takozh chornimi plechami Golos Krichit vidnosno ridko perevazhno u sezon rozmnozhennya ta inkoli voseni U porivnyanni z velikim strokatim dyatlom golos ne takij rizkij vidnosno tihij ta nizhchij Najchastishe vidaye golosne kik Sistematika Vidilyayut 12 pidvidiv D l leucotos Bechstein 1802 nominativnij pidvid shiroko poshirenij v Yevraziyi vid pivnichnoyi centralnoyi abo shidnoyi Yevropi do pivnichnogo shodu Aziyi Koreyi ta Sahalinu D l lilfordi Sharpe amp Dresser 1871 D l tangi Cheng 1956 D l subcirris Stejneger 1886 D l stejnegeri Kuroda 1921 D l namiyei Stejneger 1886 D l takahashii Kuroda amp Mori 1920 D l owstoni Ogawa 1905 D l fohkiensis Buturlin 1908 D l insularis Gould 1863 D l quelpartensis Kuroda amp Mori 1918 D l uralensis Malherbe 1860 Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniPoshirennya bilospinnogo dyatla Poshirenij v pivdennij chastini lisovoyi zoni Yevraziyi ale skriz nerivnomirno Gnizdovij areal prostyagayetsya sucilnoyu smugoyu vid Shidnoyi Yevropi cherez usyu Pivnichno shidnu Aziyu do Pivdennogo Kitayu uzberezhzhya Ohotskogo morya ta ostroviv Yaponiyi Zajmaye zahidnu chastinu Skandinavskogo pivostrova mozayichno poshirenij v dolini Elbi vzdovzh kordonu Nimechchini ta Avstriyi na pivdni Balkanskogo pivostrova V Ukrayini poshirenij vidnosno mozayichno najchastishe traplyayetsya na Roztochchi u Shidnih Karpatah na Zahidnomu ta Zhitomirskomu Polissi ta na pivnichnomu shodi krayini Chiselnist i prichini yiyi zminiYevropejska populyaciya ocinyuyetsya u 180 550 tis par Zagalnu chiselnist vidu v Ukrayini ocineno v mezhah 570 930 par Za ostanni 20 rokiv chiselnist vidu skorotilas bilshe nizh u 3 4 razi Prichinoyu zmini chiselnosti ye praktika sucilnih rubok starih lisiv Ekspluataciya lisovih masiviv osoblivo zrosla za ostanni dva desyatilittya Osoblivosti biologiyiSamka bilya dupla yajce Dendrocopos leucotos leucotos Tuluzkij muzej Osilij vid tipovij monogam Naselyaye stari ale dostatno svitli listyani ta mishani lisi z velikoyu kilkistyu zagiblih derev U pershu chergu viddaye perevagu bereznyakam ale zustrichayetsya takozh u lisah za uchastyu yasenya topoli klena vilhi duba graba verbi U Karpatah ta na Roztochchi oselyayetsya u pralisah abo starih bukovih lisah obov yazkovo z visokim vidsotkom ne menshe 5 7 starih truhlyavih derev U Polissi najchastishe zajmaye vologi lisi abo zh lisovi zaplavi rik ta bilya beregiv ozer Gnizditsya u duplah m yakih porid derev Glibina dupla 25 37 sm visota lotka 5 5 7 sm shirina lotka 4 7 6 4 sm Gnizduvannya vidbuvayetsya u berezni chervni Kladka z 3 7 zazvichaj 4 6 vidovzhenih bilih yayec Nasidzhuvannya zdijsnyuyut obidva ptahi Trivalist inkubaciyi 11 12 dniv vilit molodih cherez 24 28 dib pislya viluplyuvannya Uspishnist gnizduvannya v Ukrayini skorochuyetsya cherez porushennya lisovogo zakonodavstva ta zrostannya chiselnosti hizhakiv zokrema kunyachih Uspih rozmnozhennya ne perevishuye 2 1 2 4 molodih na paru U zhivlenni perevazhayut ksilofagi lichinki komah lyalechki murashok riznih vidiv Yizhu najchastishe zdobuvaye na stovburah gnilih abo visohlih derev chasto povalenih abo u penkah OhoronaZnahoditsya pid ohoronoyu Bernskyi konvenciyi Dodatok II Vnesenij do ostannogo vidannya Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 status ridkisnij V Ukrayini ohoronyayetsya u zapovidnikah Poliskij Karpatskij Gorgani Roztochchya nacionalnih prirodnih parkah Shackomu Skolivski Beskidi Karpatskomu Prip yat Stohid Dlya efektivnishoyi ohoroni neobhidni specialni menedzhment plani dlya pidtrimki prirodnih lisostaniv z visokim vidsotkom starih derev m yakih porid yak na nezapovidnih tak i na zapovidnih teritoriyah PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Winkler Hans Christie David A 2002 Family Picidae Woodpeckers in del Hoyo J Elliott A amp Sargatal J eds Volume 7 Jacamars to Woodpeckers Handbook of the birds of the world Barcelona Lynx Edicions 2002 R 483 484 PosilannyaGorban I M Gorban L I Kijko A O Dyatel bilospinnij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 473 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Zovnishni posilannyaBirdLife International 2009 Species factsheet Dendrocopos leucotos Downloaded from http www birdlife org on 19 01 2011 angl Dyatel bilospinnij v Chervonij knizi Ukrayini 11 zhovtnya 2013 u Wayback Machine