Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Ґорґа́ни» — природний заповідник в Українських Карпатах. Розташований у південно-західній частині Івано-Франківської області, в районі Довбушанських Ґорґан.
 | |
| 48°27′09″ пн. ш. 24°14′00″ сх. д. / 48.45250000002777568° пн. ш. 24.23333333336077899389238155° сх. д.Координати: 48°27′09″ пн. ш. 24°14′00″ сх. д. / 48.45250000002777568° пн. ш. 24.23333333336077899389238155° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаІвано-Франківська область, Надвірнянський район |
| Найближче місто | Яремче |
| Площа | 5344 га |
| Засновано | 1996 р. |
| Оператор | Міністерство енергетики та захисту довкілля України |
| Об'єкт №: | 1133ter-070 |
| Статус: | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Вебсторінка | Офіційний сайт |
  Ґорґани (заповідник) (Івано-Франківська область) | |
 Ґорґани у Вікісховищі | |
Площа 5344 га. Заснований 1996 року. Створений для збереження реліктової кедрової сосни європейської (Pinus cembra). Територія заповідника має типові для району Ґорґан геоморфологічну будову, структуру рослинного покриву і тваринного світу, тому заповідник становить велику цінність для збереження, відтворення і вивчення біорізноманіття району та Українських Карпат загалом. У 2005 році йому було надано статус «державний заповідник».
З 13 липня 2017 року ділянка заповідника «Ґорґани» площею 753,48 га входить у Світову спадщину ЮНЕСКО як один з масивів букових пралісів Карпат та інших регіонів Європи.
Історія
У 1940 році Рада Народних Комісарів УРСР хотіла організувати заповідник у Ґорґанах, площею 50 тис. га, однак цьому перешкодила Друга світова війна. А в 50–70-х роках на території Надвірнянського лісокомбінату було створено декілька заказників (наприклад заказник Садки) і пам'яток природи, завдяки чому в районі Довбушанських Ґорґан збереглося багато унікальних природних комплексів. У 1974 році тут було організовано Ґорґанське заповідне лісництво. Тоді на місці цього лісництва хотіли створити заповідник. Але лише 12 вересня 1996 року згідно з Указом Президента України було організовано природний заповідник «Ґорґани». Територія заповідника становить 5344,2 га.
Охоронна зона
Згідно з Положенням про охоронну зону природного заповідника «Ґорґани» довкола периметра заповідника з території прилеглих лісових кварталів було сформовано охоронну буферну зону для забезпечення природоохоронного режиму абсолютної заповідності. Земельні ділянки у землекористувачів не вилучались. Площа зони на момент створення становила 3852,8 га. Протягом наступних років територію охоронної зони було зменшено: у 2004 р. на 133,1 га, у 2005 р. на 6,114 га. Станом на сьогодні площа охоронної зони становить 3712,89 га.
В охоронній зоні заборонена рубка головного користування, будівництво, облаштування місць для масового відпочинку населення, риболовля, полювання або вилов звірів без дозволу Кабінету Міністрів України для цілей, відмінних від наукових.
Розташування та природні умови
Природний заповідник «Ґорґани» розташований в південно-західній частині Івано-Франківської області у районі Довбушанських Ґорґан — найбільш недоступної високогірної кам'янистої частини Українських Карпат. Довбушанський масив — один із трьох основних масивів Ґорґан. Його вершини та верхні частини схилів вкриті кам'янистими розсипами. Для Довбушанського масиву характерні видовжені хребти з гострими вершинами й стрімко спадними північно-східними та більш пологими південно-західними схилами. Найвищі вершини — Довбушанка (1754) та Ведмежик (1736).
Тут беруть свій початок такі гірські потоки: Черник, Сітний, Джурджинець, Зубрівка, Пікун, які є правими притоками р. Бистриці Надвірнянської.
Середньорічна температура від +5 до 0 °C. Річна кількість опадів становить від 900 до 1400 мм. Сніговий покрив стійкий із середньою потужністю 40 см.
Ґрунтовий покрив складається переважно з лісових буроземних, дерново-буроземних ґрунтів та гірсько-лучних буроземів.
Своєрідність і різноманітність фізико-географічних умов сприяли формуванню багатого видового складу рослин, серед яких значна частина рідкісних, реліктових та ендемічних видів. Ліси займають 84 % площі. Вони утворюють гірський лісовий пояс буково-ялицево-смерекових (27 %), смереково-ялицево-букових (3,3 %) та чистих смерекових (44,5 %) лісів.
Флора і фауна
Фауна
У заповіднику живуть представники понад 1000 видів безхребетних тварин. Серед них найчисленнішою групою є комахи. У фауні хребетних тварин заповідника налічується 149 видів, які належать до 6 класів. Іхтіофауна представлена 12 видами риб. Панівним видом у річках є пструг струмковий. З круглоротих водиться лише мінога угорська, яка зрідка трапляється в р. Бистриці Надвірнянській та її притоках. Серед земноводних найчисленнішою є жаба трав'яна. Вона зустрічається по всій території заповідника. У калюжах та заплавах потоків живуть тритони великий, гірський і карпатський, кумка жовточерева. У нижній та середній частинах лісового поясу зрідка зустрічається саламандра вогняна. Всього на заповідній території відмічено 9 видів земноводних.
Герпетофауна заповідника бідна — всього 6 видів: веретільниця ламка, вуж звичайний, гадюка звичайна, ящірки прудка і живородна, які є панівними видами. Фауна птахів налічує 135 видів. У нижніх частинах гір трапляються птахи, характерні для широколистяних лісів Карпат: різні види дятлів, мухоловок, вільшанок, в'юркових. У хвойних лісах гніздяться жовна чорна і дятел трипалий, чиж, шишкар ялиновий, снігур, тинівка лісова, золотомушка жовточуба, орябок. Біля верхньої межі лісу та па лісових галявинах зустрічаються глушець, дрізд гірський, щеврик лісовий. У субальпійському поясі живуть тинівка альпійська, горихвістка чорна, щеврик гірський.
На берегах численних потоків зрідка гніздяться пронурок та плиска гірська, а на нижніх ділянках течії — плиска біла та набережник. З денних хижих птахів і сов можна зустріти канюка звичайного, осоїда, яструбів великого і малого, боривітра звичайного, сову сіру та довгохвосту. Фауна ссавців представлена 45 видами. Звичними в заповіднику є олень благородний, сарна, вепр, заєць-русак, вивірка звичайна. Мешкає тут 18 видів дрібних ссавців — мишоподібних гризунів. З хижаків водяться ведмідь бурий, рись звичайна, лисиця, видра річкова, норка європейська, тхір звичайний, два види куниць, зрідка заходять вовки.
З фауни 20 видів є рідкісними та занесені до Червоної книги України, а саме: харіус європейський, тритони альпійський і карпатський, саламандра плямиста, лелека чорний, підорлик малий, глухар, пугач, сова довгохвоста, дятел білоспинний, тинівка альпійська, бурозубка альпійська, кутора мала, полівка снігова, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна.
Флора
На території заповідника росте 402 види вищих судинних рослин, які належать до 5 відділів, 75 родин, 236 родів. Значна частина видів рідкісні, ендемічні й реліктові. Особливу групу (20 видів, або 5 %) становлять види, занесені до Червоної книги України. Найрідкіснішими з них є зозулинці чоловічий та шоломоносний, зозулині сльози яйцеподібні, язичок зелений, місячниця гірська.
Значна частина видів флори заповідника (19) є регіонально рідкісною: аконіт строкатий, дзвоники пилчасті, стародуб альпійський, відкасник безстеблий та інші. Про значний вік флори та її самобутність свідчить наявність реліктових та ендемічних видів. Зокрема, з реліктів зустрічаються гронянка багатороздільна, страусове перо звичайне, блехнум колосистий, баранець звичайний, вовче лико звичайне. Ендемічних видів 18, серед них королиця круглолиста, тоція карпатська, волошки мармароська і , гвоздика карпатська, фіалка відхилена та інші.
Стан охорони біорізноманіття
До 2013 року в заповіднику існував незаконний розплідник новорічних ялинок, який був закритий після звернення громадськості до Генеральної прокуратури України. У 2012 році в заповіднику була спроба незаконного вилучення землі площею 0,2 га, яка була припинена правоохоронними органами.
Контактна інформація
- Поштова адреса: 78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Комарова, 7
Див. також
Ресурси Інтернету
- Указ Президента України N 831/96 Про створення природного заповідника «Ґорґани», Київ, 12 вересня 1996 року.
- Інформація про заповідник [ 25 травня 2009 у Wayback Machine.] на сайті «Життя Український Карпат».
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґорґани (заповідник)- http://gorgany.if.ua/ [ 24 грудня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Заповідника Ґорґани
Примітки
- Букові ліси на Львівщині стали світовим надбанням ЮНЕСКО [ 16 липня 2017 у Wayback Machine.] tvoemisto.tv, 14.07.2017
- Розпорядження Івано-Франківської ОДА № 62 від 03.02.1997 р.
- Розпорядження Івано-Франківської ОДА № 220 від 14.04.2004 р.
- Рішення Івано-Франківської обласної Ради № 724-19/2005 від 15.12.2005 р.
- Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003—2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorgani znachennya Gorga ni prirodnij zapovidnik v Ukrayinskih Karpatah Roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Ivano Frankivskoyi oblasti v rajoni Dovbushanskih Gorgan Prirodnij zapovidnik Gorgani 48 27 09 pn sh 24 14 00 sh d 48 45250000002777568 pn sh 24 23333333336077899389238155 sh d 48 45250000002777568 24 23333333336077899389238155 Koordinati 48 27 09 pn sh 24 14 00 sh d 48 45250000002777568 pn sh 24 23333333336077899389238155 sh d 48 45250000002777568 24 23333333336077899389238155Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblast Nadvirnyanskij rajonNajblizhche misto YaremchePlosha 5344 gaZasnovano 1996 r Operator Ministerstvo energetiki ta zahistu dovkillya UkrayiniOb yekt 1133ter 070Status chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Vebstorinka Oficijnij sajtGorgani zapovidnik Ivano Frankivska oblast Gorgani u Vikishovishi Zimovi Gorgani Gora Dovbushanka Shili Dovbushanki Plosha 5344 ga Zasnovanij 1996 roku Stvorenij dlya zberezhennya reliktovoyi kedrovoyi sosni yevropejskoyi Pinus cembra Teritoriya zapovidnika maye tipovi dlya rajonu Gorgan geomorfologichnu budovu strukturu roslinnogo pokrivu i tvarinnogo svitu tomu zapovidnik stanovit veliku cinnist dlya zberezhennya vidtvorennya i vivchennya bioriznomanittya rajonu ta Ukrayinskih Karpat zagalom U 2005 roci jomu bulo nadano status derzhavnij zapovidnik Z 13 lipnya 2017 roku dilyanka zapovidnika Gorgani plosheyu 753 48 ga vhodit u Svitovu spadshinu YuNESKO yak odin z masiviv bukovih pralisiv Karpat ta inshih regioniv Yevropi IstoriyaU 1940 roci Rada Narodnih Komisariv URSR hotila organizuvati zapovidnik u Gorganah plosheyu 50 tis ga odnak comu pereshkodila Druga svitova vijna A v 50 70 h rokah na teritoriyi Nadvirnyanskogo lisokombinatu bulo stvoreno dekilka zakaznikiv napriklad zakaznik Sadki i pam yatok prirodi zavdyaki chomu v rajoni Dovbushanskih Gorgan zbereglosya bagato unikalnih prirodnih kompleksiv U 1974 roci tut bulo organizovano Gorganske zapovidne lisnictvo Todi na misci cogo lisnictva hotili stvoriti zapovidnik Ale lishe 12 veresnya 1996 roku zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini bulo organizovano prirodnij zapovidnik Gorgani Teritoriya zapovidnika stanovit 5344 2 ga Ohoronna zonaZgidno z Polozhennyam pro ohoronnu zonu prirodnogo zapovidnika Gorgani dovkola perimetra zapovidnika z teritoriyi prileglih lisovih kvartaliv bulo sformovano ohoronnu bufernu zonu dlya zabezpechennya prirodoohoronnogo rezhimu absolyutnoyi zapovidnosti Zemelni dilyanki u zemlekoristuvachiv ne viluchalis Plosha zoni na moment stvorennya stanovila 3852 8 ga Protyagom nastupnih rokiv teritoriyu ohoronnoyi zoni bulo zmensheno u 2004 r na 133 1 ga u 2005 r na 6 114 ga Stanom na sogodni plosha ohoronnoyi zoni stanovit 3712 89 ga V ohoronnij zoni zaboronena rubka golovnogo koristuvannya budivnictvo oblashtuvannya misc dlya masovogo vidpochinku naselennya ribolovlya polyuvannya abo vilov zviriv bez dozvolu Kabinetu Ministriv Ukrayini dlya cilej vidminnih vid naukovih Roztashuvannya ta prirodni umoviPrirodnij zapovidnik Gorgani roztashovanij v pivdenno zahidnij chastini Ivano Frankivskoyi oblasti u rajoni Dovbushanskih Gorgan najbilsh nedostupnoyi visokogirnoyi kam yanistoyi chastini Ukrayinskih Karpat Dovbushanskij masiv odin iz troh osnovnih masiviv Gorgan Jogo vershini ta verhni chastini shiliv vkriti kam yanistimi rozsipami Dlya Dovbushanskogo masivu harakterni vidovzheni hrebti z gostrimi vershinami j strimko spadnimi pivnichno shidnimi ta bilsh pologimi pivdenno zahidnimi shilami Najvishi vershini Dovbushanka 1754 ta Vedmezhik 1736 Tut berut svij pochatok taki girski potoki Chernik Sitnij Dzhurdzhinec Zubrivka Pikun yaki ye pravimi pritokami r Bistrici Nadvirnyanskoyi Serednorichna temperatura vid 5 do 0 C Richna kilkist opadiv stanovit vid 900 do 1400 mm Snigovij pokriv stijkij iz serednoyu potuzhnistyu 40 sm Gruntovij pokriv skladayetsya perevazhno z lisovih burozemnih dernovo burozemnih gruntiv ta girsko luchnih burozemiv Svoyeridnist i riznomanitnist fiziko geografichnih umov spriyali formuvannyu bagatogo vidovogo skladu roslin sered yakih znachna chastina ridkisnih reliktovih ta endemichnih vidiv Lisi zajmayut 84 ploshi Voni utvoryuyut girskij lisovij poyas bukovo yalicevo smerekovih 27 smerekovo yalicevo bukovih 3 3 ta chistih smerekovih 44 5 lisiv Flora i faunaFauna Salamandra plyamista U zapovidniku zhivut predstavniki ponad 1000 vidiv bezhrebetnih tvarin Sered nih najchislennishoyu grupoyu ye komahi U fauni hrebetnih tvarin zapovidnika nalichuyetsya 149 vidiv yaki nalezhat do 6 klasiv Ihtiofauna predstavlena 12 vidami rib Panivnim vidom u richkah ye pstrug strumkovij Z kruglorotih voditsya lishe minoga ugorska yaka zridka traplyayetsya v r Bistrici Nadvirnyanskij ta yiyi pritokah Sered zemnovodnih najchislennishoyu ye zhaba trav yana Vona zustrichayetsya po vsij teritoriyi zapovidnika U kalyuzhah ta zaplavah potokiv zhivut tritoni velikij girskij i karpatskij kumka zhovtochereva U nizhnij ta serednij chastinah lisovogo poyasu zridka zustrichayetsya salamandra vognyana Vsogo na zapovidnij teritoriyi vidmicheno 9 vidiv zemnovodnih Gerpetofauna zapovidnika bidna vsogo 6 vidiv veretilnicya lamka vuzh zvichajnij gadyuka zvichajna yashirki prudka i zhivorodna yaki ye panivnimi vidami Fauna ptahiv nalichuye 135 vidiv U nizhnih chastinah gir traplyayutsya ptahi harakterni dlya shirokolistyanih lisiv Karpat rizni vidi dyatliv muholovok vilshanok v yurkovih U hvojnih lisah gnizdyatsya zhovna chorna i dyatel tripalij chizh shishkar yalinovij snigur tinivka lisova zolotomushka zhovtochuba oryabok Bilya verhnoyi mezhi lisu ta pa lisovih galyavinah zustrichayutsya glushec drizd girskij shevrik lisovij U subalpijskomu poyasi zhivut tinivka alpijska gorihvistka chorna shevrik girskij Na beregah chislennih potokiv zridka gnizdyatsya pronurok ta pliska girska a na nizhnih dilyankah techiyi pliska bila ta naberezhnik Z dennih hizhih ptahiv i sov mozhna zustriti kanyuka zvichajnogo osoyida yastrubiv velikogo i malogo borivitra zvichajnogo sovu siru ta dovgohvostu Fauna ssavciv predstavlena 45 vidami Zvichnimi v zapovidniku ye olen blagorodnij sarna vepr zayec rusak vivirka zvichajna Meshkaye tut 18 vidiv dribnih ssavciv mishopodibnih grizuniv Z hizhakiv vodyatsya vedmid burij ris zvichajna lisicya vidra richkova norka yevropejska thir zvichajnij dva vidi kunic zridka zahodyat vovki Z fauni 20 vidiv ye ridkisnimi ta zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini a same harius yevropejskij tritoni alpijskij i karpatskij salamandra plyamista leleka chornij pidorlik malij gluhar pugach sova dovgohvosta dyatel bilospinnij tinivka alpijska burozubka alpijska kutora mala polivka snigova gornostaj norka yevropejska borsuk vidra richkova kit lisovij ris zvichajna Flora Na teritoriyi zapovidnika roste 402 vidi vishih sudinnih roslin yaki nalezhat do 5 viddiliv 75 rodin 236 rodiv Znachna chastina vidiv ridkisni endemichni j reliktovi Osoblivu grupu 20 vidiv abo 5 stanovlyat vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Najridkisnishimi z nih ye zozulinci cholovichij ta sholomonosnij zozulini slozi yajcepodibni yazichok zelenij misyachnicya girska Znachna chastina vidiv flori zapovidnika 19 ye regionalno ridkisnoyu akonit strokatij dzvoniki pilchasti starodub alpijskij vidkasnik bezsteblij ta inshi Pro znachnij vik flori ta yiyi samobutnist svidchit nayavnist reliktovih ta endemichnih vidiv Zokrema z reliktiv zustrichayutsya gronyanka bagatorozdilna strausove pero zvichajne blehnum kolosistij baranec zvichajnij vovche liko zvichajne Endemichnih vidiv 18 sered nih korolicya kruglolista tociya karpatska voloshki marmaroska i gvozdika karpatska fialka vidhilena ta inshi Stan ohoroni bioriznomanittyaDo 2013 roku v zapovidniku isnuvav nezakonnij rozplidnik novorichnih yalinok yakij buv zakritij pislya zvernennya gromadskosti do Generalnoyi prokuraturi Ukrayini U 2012 roci v zapovidniku bula sproba nezakonnogo viluchennya zemli plosheyu 0 2 ga yaka bula pripinena pravoohoronnimi organami Kontaktna informaciyaPoshtova adresa 78405 Ivano Frankivska oblast m Nadvirna vul Komarova 7Div takozh Gorgani poshtova marka Ukrayini 2009 Bukovi pralisi Karpat ta davni bukovi lisi NimechchiniResursi InternetuUkaz Prezidenta Ukrayini N 831 96 Pro stvorennya prirodnogo zapovidnika Gorgani Kiyiv 12 veresnya 1996 roku Informaciya pro zapovidnik 25 travnya 2009 u Wayback Machine na sajti Zhittya Ukrayinskij Karpat Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gorgani zapovidnik http gorgany if ua 24 grudnya 2011 u Wayback Machine Oficijnij sajt Zapovidnika GorganiPrimitkiBukovi lisi na Lvivshini stali svitovim nadbannyam YuNESKO 16 lipnya 2017 u Wayback Machine tvoemisto tv 14 07 2017 Rozporyadzhennya Ivano Frankivskoyi ODA 62 vid 03 02 1997 r Rozporyadzhennya Ivano Frankivskoyi ODA 220 vid 14 04 2004 r Rishennya Ivano Frankivskoyi oblasnoyi Radi 724 19 2005 vid 15 12 2005 r Borejko V E Palamarchuk A O Zapovedniki Ukrainy bez glamura Monitoring narushenij zapovednogo rezhima 2003 2013 Mat nezavisimogo rassledovaniya K KEKC 2014 128 s