ソ

そ або ソ (/so/; МФА: [so] • [so̜ ̞]; укр. со) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Хіраґана
Походження	曾
JIS X 0213	1-4-29
Unicode	305D
Катакана
Походження	曾
JIS X 0213	1-5-29
Unicode	U+30BD
Вимова • Мови • Клас
МФА	so
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	СО
Латинка	SO

Хіраґана
Походження	そ
JIS X 0213	1-4-30
Unicode	305E
Катакана
Походження	ソ
JIS X 0213	1-5-30
Unicode	U+30BE
Вимова • Мови • Клас
МФА	(d)zo
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ДЗО
Латинка	ZO

Має похідні дзвінкі звуки — ぞ або ゾ (/zo/; МФА: [(d)zo] • [(d)zo̜ ̞]; укр. дзо).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний щілинний:		/s/ →	そ	[so]	(основний звук)
Дзвінкий ясенний щілинний:		/z/ →	ぞ	[zo]	(похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенний африкат:		/z/ →	ぞ	[d͡zo]	(похідний звук; на початку слова і перед /N/)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• (Порядок ґодзюону): 15.
• (Порядок іроха): 18. Між れ і つ.

Абетки

• Хіраґана: そ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 曾 (со, минулий).

• Катакана: ソ

Походить від скорописного написання верхньої частини ієрогліфа 曾 (со, минулий).

• Манйоґана: 宗 • 祖 • 素 • 蘇 • 十 • 所 • 則 • 曾 • 僧 • 増 • 憎 • 衣 • 背 • 苑

Транслітерації

そ

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): СО (со).

  Альтернативні системи: СО (со).

• Латинка

  (Система Хепберна): SO (so).

  (Японська система): SO (so).

  JIS X 4063: so

  Айнська система: SO (sa).

ぞ

• Кирилиця:

  (Система Поліванова): ДЗО (дзо).

  Альтернативні системи: ДЗО (дзо), ЗО (зо)

• Латинка

  (Система Хепберна): ZO (zo).

  (Японська система): ZO (zo).

  JIS X 4063: zo

  Айнська система: ZO (zo).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  －● ●● －●

• Радіоабетка: СОробан но СО (そろばんのソ; «со» рахівниці)
• Абетка Морзе: －－－・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
в			る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
• •